Рада Суддів
України

uaUA enEN
Документи

24.04.2020

Рішення РСУ №29 від 24.04.2020 "Про підтримання подання зборів суддів щодо нагородження суддів у відставці"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Київ

РІШЕННЯ № 29

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В. щодо заохочення суддів у відставці, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 7, 10 Закону України «Про державні нагороди України», Указу Президента України від 15 серпня 1997 року № 827/97 "Про встановлення відзнаки Президента України "Орден княгині Ольги", пункту 10 розділу ІІІ Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001,Рада суддів України в и р і ш и л а:

за значний внесок у розбудову правової держави, особистий вклад у забезпечення захисту прав і свобод громадян, багаторічну бездоганну роботу в судовій системі держави, високий професіоналізмта з нагоди Дня Конституції України:

І.підтримати подання щодо нагородження "Орденом княгині Ольги" ІІІ ступеню


САПРИКІНОЇІрини Валентинівнисудді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відставці;

підтримати подання щодо присвоєнняприсвоєння почесного звання "Заслужений юрист України":


КОВАЛЬЧУК

Лідії Василівні

судді Господарського суду Харківської області у відставці;
СУХАРЬКУМихайлу Гавриловичу судді Першого апеляційного адміністративного суду у відставці.

Голова Ради суддів України               Б.С. Моніч

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №28 від 24.04.2020 "Про заохочення відзнаками Ради суддів України"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я № 28

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В. щодо заохочення, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 29-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів України:

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

СЛУПКО
Валентину Леонтіївну
суддю Господарського суду Волинської області у відставці;


оголосити Подяку Ради суддів України:

ЧЕКЕРЕНДІ

Тетяні Миколаївні  помічнику судді Північно-Західного апеляційного господарського суду;

МАШЛАЙ

Ользі Михайлівні  помічнику голови Північно-Західного апеляційного господарського суду;

ПЕЛЕХ

Катерині Юріївні  завідувачу сектору правового забезпечення Північно-Західного апеляційного господарського суду;

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річного ювілею від дня народження

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

БАЗАН

Оксану Романівну  керівника апарату Тернопільського апеляційного суду.

Голова ради суддів України             Б.С. Моніч

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №27 від 24.04.2020 "Про призначення члена Кваліфікаційної комісії приватних виконавців"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я № 27

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон) для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворено Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців.

До складу Кваліфікаційної комісії приватних виконавців входять дев’ять членів, по чотири члени із яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з’їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2018 №1281/7 на підставі рішення Ради суддів України від 23.03.2018 № 6 членом Кваліфікаційної комісії приватних виконавців призначено суддю Великої Палати Верховного Суду Ткачука Олега Степановича строком на 2 року.

З огляду на те, що строк повноважень члена Кваліфікаційної комісії приватних виконавців становить два роки і закінчився у березні 2020 року, Міністерство юстиції України просить завчасно повідомити про призначення представника Ради суддів України до складу Кваліфікаційної комісії приватних виконавців.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Б.С.Моніча про призначення члена Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, на виконання покладених на Раду суддів України завдань, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статею 19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Призначити члена Ради суддів України, суддю Кропивницького апеляційного суду Дьомич Людмилу Миколаївну членом Кваліфікаційної комісії приватних виконавців строком на 2 роки.

Голова Ради суддів України       Б.С. Моніч

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №26 від 24.04.2020 "Про погодження проекту змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 26

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Краснова Є.В. про погодження проекту змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Погодити проект змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, що додаються.

Голова Ради суддів України            Б.С. Моніч


ПОГОДЖЕНО 

рішенням Ради суддів України

від 24 квітня 2020 року № 26

Зміни до Загального класифікатора

спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622

1. У спеціалізації "Господарське судочинство" позиції 212000000-212080000 викласти у новій редакції:


212000000Справи про банкрутство, з них:
212010000банкрутство юридичної особи
212020000неплатоспроможність фізичної особи
212030000неплатоспроможність фізичної особи-підприємця
212040000грошові вимоги кредитора до боржника
212050000майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:
212050100спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна
212050200спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником
212050300спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості
212050400про стягнення заробітної плати
212050500про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника
212060000затвердження плану санації або плану реструктуризації боргів боржника
212070000справи за заявами про затвердження планів санації до відкриття провадження у справі про банкрутство
212080000визнання недійсними результатів аукціону, з них:
212080100щодо визнання недійсними правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону
212090000діяльність арбітражного керуючого
212100000припинення повноважень керівника або органу управління боржника
212110000скасування арештів майна, звільнення активів боржника
212120000скарги на рішення, дії чи бездіяльність державних та інших органів
212130000інші вимоги до боржника
Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №25 від 24.04.2020 "Про внесення змін до Положення про АСДС"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я № 25

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» збори суддів відповідного суду можуть запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ.

З метою належної організації роботи у практичній діяльності судів виникає потреба щодо визначення особливостей здійснення автоматизованого розподілу судових справ під час запровадження спеціалізації суддів.

Зокрема, виникає необхідність за рішенням зборів суддів завчасно припиняти автоматизований розподіл справ, що не віднесені до визначеної спеціалізації суддів. Вказане надасть можливість суддям завершити розгляд всіх або більшості раніше розподілених справ до моменту запровадження стосовно них спеціалізації.

Правове регулювання відносин, пов’язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (на даний час застосовується редакція від 15 вересня 2016 року) (далі - Положення).

Згідно з підпунктом 2.3.13 пункту 2.3 Положення збори суддів відповідного суду наділені правом визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у визначних в цій нормі випадках.

З урахуванням вищезазначеного, слід розширити перелік випадків, згідно з яким суд матиме право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України В. Маслова щодо внесення змін до Положення, відповідно до ст. 15, 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України в и р і ш и л а:

Внести зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 15 вересня 2016 року), доповнивши підпункт 2.3.13 пункту 2.3 абзацом дев’ятим такого змісту:

«стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ.»

Голова Ради суддів України             Б.С. Моніч 

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №24 від 24.04.2020 "Щодо перевірки організації діяльності Нікопольського міськрай суду Дніпропетровської області"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я № 24

Вища Рада Правосуддя своїм рішенням від 26 березня 2020 року звернулась до Ради суддів України щодо забезпечення проведення перевірки обставин, викладених у зверненні голови Дніпровського апеляційного суду Деркач Наталії Миколаївни, стосовно ситуації зі здійсненням правосуддя в Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області щодо розгляду кримінальних проваджень.

Так, зі звернення голови Дніпровського апеляційного суду Деркач Н.М. вбачається, що до Дніпровського апеляційного суду надходять численні подання з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області про направлення кримінальних проваджень на розгляд до інших судів області. Вказано, що підставою для цього є неможливість утворити склад суду через особливості визначення спеціалізації суддів щодо розгляду цивільних і кримінальних справ.

Голова Дніпровського апеляційного суду Деркач Н.М. вказує, що апеляційний суд неодноразово відмовляв у задоволенні таких подань місцевого суду, мотивуючи тим, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено визначення спеціалізації суддів з розгляду окремих категорій справ у судах першої інстанції, окрім слідчих суддів та суддів зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Крім того, за даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» Дніпровського апеляційного суду за період з 2 жовтня 2018 року по 10 січня 2020 року з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до апеляційного суду надходили подання про вирішення питання про направлення кримінальних проваджень до іншого суду два і більше разів у 34 кримінальних справах. Як приклад, вказано, що у деяких справах Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області звертався до Дніпровського апеляційного суду з поданням про направлення справи до іншого суду 12 разів у справі № 182/2289/19, 9 разів – у справі № 182/9124/18, 7 разів – у праві № 182/1050/19, 6 разів – у справі № 182/1814/17.

Визначення зборами суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суддів за спеціалізаціями у цьому випадку є штучно створеною перешкодою для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між усіма суддями Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, що призводить до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, порушення розумних строків розгляду кримінальних проваджень, учасники кримінального провадження змушені їздити до судів інших міст області, що значно ускладнює розгляд таких справ.

Окрім цього, у вказаному зверненні наголошено про заявлення безпідставних самовідводів суддями Нікопольського міжрайонного суду Дніпропетровської області у кримінальних справах, що призводить до необхідності передання справи на розгляд до іншого суду, до безпідставного затягування строків розгляду справ.

Згідно ч.8 ст. 133 закону України «про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України, у тому числі, здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

Враховуючи вищезазначені обставини, Рада суддів України, вважає за необхідне провести перевірку організації діяльності Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області задля чого створити робочу групу з членів Ради суддів України, яким доручити здійснення вказаної перевірки.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Мовчана Д.В. щодо організації діяльності Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, відповідно до пункту третього частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

  1. Здійснити перевірку організації діяльності Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в межах звернення голови Дніпровського апеляційного суду Деркач Н.М. та рішення Вищої ради правосуддя від 26 березня 2020 року № 873/0/15-20.
  2. Створити робочу групу для перевірки звернення голови Дніпровського апеляційного суду Деркач Н.М. у складі:

Мовчана Дмитра Валентиновича - члена Ради суддів України, судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська;

Чорної Валерії Вікторівни - члена Ради суддів України, судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

   3. Довідку про результати вивчення та аналізу організації діяльності Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області представити на засіданні Ради суддів України.

Голова Ради суддів України            Б.С. Моніч 

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №23 від 24.04.2020 "Щодо стану оплати праці працівників апаратів судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 23

Рада суддів України вивчила питання щодо стану оплати праці працівників апаратів судів та встановила наступне.

Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2020 рік у розрахунки граничних обсягів видатків закладено відтермінування підвищення суддівської винагороди на один рік. У доведених до ДСА України граничних обсягах видатків загального фонду державного бюджету кошти на підвищення розміру суддівської винагороди, передбаченої Законом України "Про судоустрій і статус суддів", не були враховані.

У листі Міністерства фінансів України від 03.09.2019 № 04110-09-10/22087 зазначено, що Державній судовій адміністрації України під час визначення напрямів використання коштів загального та спеціального фондів державного бюджету слід виходити з того, що потреба органу судової влади у видатках на суддівську винагороду має бути забезпечена в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів, сформувала бюджетний запит з урахуванням доведених граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету на суддівську винагороду діючих суддів та двох тисяч вакантних посад суддів, які терміново мали бути заповнені за дорученням Президента України, у повному обсязі. Обсяг передбачених для суддівської винагороди коштів на 2020 рік становив 10,9 млрд грн, що більш як удвічі перевищило показники державного бюджету 2019 року.

Після забезпечення в повному обсязі суддівської винагороди в розмірах, передбачених на 2020 рік Законом України "Про судоустрій і статус суддів", залишок граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету та план надходжень коштів до спеціального фонду державного бюджету від справляння судового збору катастрофічно не забезпечував інші напрями видатків, а саме: фонд оплати праці працівників апаратів судів; нарахування на оплату праці; інші поточні видатки на забезпечення судочинства та видатки розвитку.

Так, фонд оплати праці працівників апаратів судів визначений у сумі 414,9 млн грн, що майже в 13 разів менше, ніж фактичні видатки на зазначені цілі в 2019 році (5367,2 млн грн). На інші видатки щодо забезпечення судочинства та видатки розвитку бюджетні асигнування взагалі не були передбачені на 2020 рік.

Про суттєвий дефіцит видатків за вказаними напрямами ДСА України зазначила в поданому до Міністерства фінансів України бюджетному запиті. Також зазначена проблема висвітлювалась у спільних листах Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, ДСА України до всіх вищих органів виконавчої та законодавчої влади, а також у рішенні з’їзду суддів України.

Результатом звернень стало те, що замість виділення додаткових, вкрай необхідних бюджетних асигнувань Міністерством фінансів України були зменшені ДСА України видатки на нарахування на оплату праці та відповідно збільшені видатки на інші поточні видатки стосовно забезпечення судочинства, що забезпечило тільки третину від їх потреби та одночасно створило дисбаланс між дефіцитним фондом оплати праці та нарахуваннями на нього.

Крім того Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету без погодження з ДСА України було зменшено видатки, заплановані на заповнення вакансій суддів, на користь Служби судової охорони, що ще більше розбалансувало бюджети судів.

Незважаючи на всі звернення органів судової влади Верховною Радою України в порушення норм Конституції України державний бюджет на 2020 рік прийнято вкрай дефіцитним та незбалансованим щодо фінансового забезпечення місцевих та апеляційних судів (майже відсутній фонд оплати праці працівників апаратів судів, розбалансований фонд оплати праці з нарахуваннями на нього, величезний дефіцит поточних видатків на забезпечення судочинства, повна відсутність видатків розвитку для судів).

Єдиним позитивом у Законі України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" є норма Прикінцевих положень, яка давала підстави для збільшення бюджетних призначень ДСА України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, за підсумками виконання державного бюджету в першому кварталі 2020 року на забезпечення здійснення правосуддя в необхідному обсязі.

Обсяг річного фонду оплати праці, визначений для конкретних судів та територіальних управлінь ДСА України стосовно місцевих загальних судів у додатку № 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" забезпечував середній рівень оплати праці працівників апаратів судів в розмірі менше двох тисяч гривень на місяць.

Ситуація ускладнилась ще й тим, що після формування додатку № 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в окремих апеляційних судах відбулися значні кадрові зміни, які призводять до виникнення диспропорцій між судами і потребують постійного корегування фонду оплати праці судів.

З метою недопущення суттєвого зниження рівня оплати праці працівників апаратів судів уже на початку 2020 року ДСА України було вжито ряд заходів, а саме:

під час складання бюджетного розпису вдалося вирішити питання з Міністерством фінансів України щодо проведення наближення видатків на оплату праці в межах річної суми з четвертого кварталу на перший квартал 2020 року;

з метою ліквідації поточного дефіциту нарахувань на оплату праці здійснила незбалансоване наближення цих видатків за загальним фондом з третього та четвертого кварталів на січень – квітень поточного року, а також за спеціальним фондом державного бюджету перерозподілила частину видатків з інших напрямів на нарахування;

вимушено перейшла з річного на помісячне регулювання фонду оплати праці судів для ліквідації диспропорцій у зв’язку з рухом кадрів, використовуючи показники середньої заробітної плати та фактичної чисельності персоналу;

запровадила збір актуалізованої інформації щодо річного фонду суддівських винагород, фонду обов’язкових виплат працівникам апаратів судів, фонду стимулюючих виплат з метою запровадження механізмів більш точного розрахунку фонду оплати праці судів.

Вжиті заходи дали можливість у першому кварталі поточного року не допустити в цілому зниження рівня оплати праці працівників апаратів судів порівняно з аналогічним періодом минулого року. ДСА України забезпечила єдині підходи при формуванні фондів оплати праці на перший квартал 2020 року виходячи з фактичної (середньооблікової) чисельності працівників апаратів судів. Фонд оплати праці для працівників апаратів судів на перший квартал сформовано із розрахунку середньомісячної зарплати 15,3 тис. грн. (12,1 тис грн. у 1 кв 2019 р.), у тому числі для місцевих загальних судів – 13,9 тис грн. (11,9 тис грн. у 1 кв 2019 р.), для апеляційних та місцевих спеціалізованих судів – 17 тис гривень (13,3тис грн. у 1 кв 2019 р.) .

Проте ці вимушено задіяні заходи мають свої об’єктивні недоліки, а саме:

суттєвий дефіцит річного фонду оплати праці, незважаючи на вжиті заходи щодо наближення, створює атмосферу невпевненості в майбутньому, що породжує різні управлінські рішення керівників бюджетних установ щодо використання доведеного фонду оплати праці в помісячному розрізі за його складовими. Так, якщо в одних судах використовувались надбавки та премії у рамках доведених помісячних фондів з урахуванням здійсненого наближення в межах річного фонду, то у місцевих загальних судах Волинської та Запорізької областях використовувались матеріальні допомоги та створювались резерви для рівномірного забезпечення рівня оплати протягом року. Так, наприклад, якщо у місцевих судах Дніпропетровської області фактична середня зарплата у першому кварталі 2020 року склала 13,8 тис грн. проти 12,1 тис грн. у першому кварталі 2019 року, то у місцевих судах Запорізької області середня зарплата у першому кварталі 2020 року склала 11,5 тис грн. проти 12,5 тис грн. у першому кварталі 2019 року.

помісячне регулювання фонду оплати праці судів, на відміну від регулювання по року, не враховує такі періодичні фактори як оплата відпусток, матеріальних допомог, лікарняних, які протягом року мають регулюватися судами та територіальними управліннями ДСА України шляхом створення внутрішньорічних резервів у вигляді залишків відкритих асигнувань, а у виключних випадках – тимчасової кредиторської заборгованості.

Наведені факти при однакових підходах щодо формування фондів оплати праці працівників апарату судів не дають змоги забезпечувати в кожному конкретному місяці однаковий рівень стимулюючих виплат та їх структуру в кожному суді, до чого невиправдано та штучно в останні місяці прикута посилена увага працівників апаратів судів, що створює нездорову атмосферу не тільки в судовій системі, а й взагалі в державі.

Аналіз законодавства, яке регулює оплату праці працівників апаратів судів, дозволяє зробити висновок про те, що реальний розмір заробітної плати конкретного працівника апарату суду залежить не лише від фонду оплати праці, встановленого для конкретного суду, а у значній мірі і від рішень керівників, яким вони диференціюють її розмір різним відсотком стимулюючих виплат.

Існують випадки, коли в одних судах розмір стимулюючих виплат окремими працівникам апаратів судів суттєво відрізняється від середнього рівня таких виплат іншим працівникам.

В умовах суттєвого дефіциту бюджетних коштів такі випадки мають мати виключний характер, оскільки це може відчити як зловживання при прийнятті відповідних управлінських рішень, так і про нераціональний розподіл посадових обов'язків в тому чи іншому колективі між працівниками.

Зважаючи на викладене, Рада суддів України в и р і ш и л а:

  1. Державній судовій адміністрації України після внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та отримання додаткових бюджетних призначень на оплату праці з нарахуваннями:
  • здійснити вирівнювання річного фонду оплати праці працівників апаратів судів, забезпечивши бюджетними асигнуваннями, у першу чергу, обов’язкові складові заробітної плати працівників апаратів судів (посадовий оклад, ранг, вислуга років) та однаковий рівень стимулюючих виплат по відношенню до фонду обов’язкових виплат, використовуючи вивільнені кошти фонду суддівських винагород;
  • для врахування кадрових змін перейти з регулювання місячного фонду оплати праці на регулювання річного фонду.

   2. Судам забезпечувати рівномірний графік відпусток протягом року для суддів та працівників апаратів судів, а саме:

  • при нарахуванні стимулюючих виплат уникати випадків, коли розмір стимулюючих виплат окремими працівникам апаратів судів суттєво відрізняється від середнього рівня таких виплат іншим працівникам;
  • уникати значного навантаження на фонд оплати праці шляхом масового одночасного надання матеріальних допомог;
  • зберігати протягом року пропорції між фондом суддівських винагород та фондом оплати праці працівників апаратів судів.

Голова Ради суддів України             Б.С. Моніч 

Дивитися Завантажити

24.04.2020

Рішення РСУ №22 від 24.04.2020 "Щодо питань у зв'язку із змінами до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 22

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо питань, які виникають у зв’язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 року №553-ІХ, Рада суддів України встановила:

17 квітня 2020 року опубліковано Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 року №553-ІХ.

Даним законом, зокрема, передбачається, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому, у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Рада суддів України вважає окремі норми цього закону такими, що не відповідають Конституції України.

Разом з тим, закон набув чинності, а з огляду на те, що окремі його норми можуть викликати певні спірні питання у їх застосуванні Рада суддів України вважає за необхідне звернути увагу розпорядників бюджетних коштів на наступне.

Статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді при здійсненні ним повноважень виплачується суддівська винагорода.

Цією ж статтею визначені окремі складові суддівської винагороди.

Рада суддів України у своєму рішенні від 02.07.2018 року №40 вже звертала увагу, що у питаннях виплати суддівської винагороди, обліку роботи суддів, які прямо не врегульовані законодавством про судоустрій і статус суддів, на суддів поширюються гарантії встановлені трудовим законодавством.

За змістом частини 1 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Статтею 107 Кодексу законів про працю України визначено особливості оплати роботи у святкові і неробочі дні, відповідно до яких така оплата здійснюється:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Статтею 6 Закону України "Про оплату праці" визначено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

- мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

- міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Статтею 24 цього ж Закону визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

За змістом частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Аналогічні норми містяться у статті 115 Кодексу законів про працю України.

У більшості судів України встановлений п'ятиденний робочий тиждень з восьмигодинною нормою тривалості робочого часу.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 року №553-ІХ цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.

З огляду на вище викладене, при оплаті заробітної плати та суддівської винагороди за квітень 2020 року слід виходити з того, що передбачені законом №553-ІХ обмеження у виплаті суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат).

Виплата суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення за період з 01.04.2020 року по 17.04.2020 року має здійснюватися у повному обсязі за фактично відпрацьовані у місяці робочі дні/години, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат) відповідного працівника та без обмежень, встановлених законом №553-ІХ.

З огляду на те, що складові суддівської винагороди, визначені статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" окремо скороченню не підлягають, а законом №553-ІХ не визначено відповідної процедури, розрахунок суддівської винагороди слід здійснювати на загальних підставах, а обмеження максимального її розміру слід застосовувати до загальної суми розрахованої суддівської винагороди.

Статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Згаданою нормою, передбачено особливий порядок оплати щорічної відпустки суддів, відповідно до якого судді при виході у щорічну відпустку нараховуються:

- суддівська винагорода за дні, у які суддя перебуватиме у відпустці;

- допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Зважаючи на викладене, при нарахуванні суддям коштів за час перебування у щорічній відпустці не підлягають застосуванню положення частини 2 статті 21 Закону України "Про відпустки" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в редакції закону №553-ХІ передбачено, що у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Таким чином, за час перебування судді у щорічній відпустці протягом 2020 року йому здійснюється виплата суддівської винагороди за дні, у які суддя перебуватиме у відпустці, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу у повному обсязі та без будь-яких обмежень, передбачених законом №553-ХІ.

Водночас, зважаючи на дефіцит фонду оплати праці у 2020 році, рекомендувати головам судів та керівникам апаратів судів при наданні щорічних відпусток суддям та працівникам апарату суду з виплатою матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення дотримуватися графіку надання відпусток на 2020 рік.

У випадку тимчасової непрацездатності судді, виплата відповідних коштів здійснюється у загальному порядку та без обмежень, визначених законом № 553-ХІ.

На підставі викладеного, Рада суддів України

вирішила:

  1. Виплата суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення за період з 01.04.2020 року по 17.04.2020 року має здійснюватися у повному обсязі за фактично відпрацьовані у місяці робочі дні/години, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат) відповідного працівника та без обмежень, встановлених законом №553-ІХ.
  2. При оплаті заробітної плати та суддівської винагороди за квітень 2020 року слід виходити з того, що передбачені законом №553-ІХ обмеження у виплаті суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат).
  3. Розрахунок суддівської винагороди слід здійснювати на загальних підставах, а обмеження максимального її розміру, передбачені Законом №553-ІХ слід застосовувати до загальної суми розрахованої суддівської винагороди.
  4. За час перебування судді у щорічній відпустці протягом 2020 року йому здійснюється виплата суддівської винагороди за дні, у які суддя перебуватиме у відпустці, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу у повному обсязі та без будь-яких обмежень, передбачених законом №553-ХІ.
  5. Зважаючи на дефіцит фонду оплати праці у 2020 році, рекомендувати головам судів та керівникам апаратів судів при наданні щорічних відпусток суддям та працівникам апарату суду з виплатою матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення дотримуватися графіку надання відпусток на 2020 рік.
  6. У випадку тимчасової непрацездатності судді, виплата відповідних коштів здійснюється у загальному порядку та без обмежень, визначених Законом №553-ХІ.
  7. Копію даного рішення надіслати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для приведення роз’яснення щодо окремих норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ, викладеного у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3502-06/26135-01 від 23 квітня 2020 року у відповідність до вимог чинного законодавства.

Голова Ради суддів України                   Б.С. Моніч

Дивитися Завантажити