Рада Суддів
України

uaUA enEN
Документи

20.02.2018

Рішення РСУ №11 від 20.02.2018 "Про звернення Ради суддів України до Міністерства внутрішніх справ України та ДСА України"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 11

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань забезпечення гарантій незалежності суддів, правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей щодо неприпустимості впливу на суд та забезпечення охорони судів, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

схвалити звернення Ради суддів України до Міністерства внутрішніх справ України та Державної судової адміністрації України, що додається.


Голова Ради суддів України                                         В. Сімоненко



Додаток

до рішення Ради суддів України 

від 20 лютого 2018 року № 11

Звернення Ради суддів України

Рада суддів України вважає неприпустимим тиск на судову гілку влади, в тому числі через висловлювання посадових осіб у соціальних мережах.

Такі висловлювання є недопустимими, оскільки є прямим свідченням зневаги до визначеного статтею 6 Конституції України поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, формує у суспільства зневіру у правосуддя, яке в Україні здійснюють виключно суди.

Разом з тим, Рада суддів України поділяє стурбованість Міністра внутрішніх справ України та всіх небайдужих до долі поліцейських, які ризикують своїм життям заради безпеки наших громадян та тим, що до цього часу так і не створена Служба судової охорони.

В умовах сьогодення, виконуючи свої професійні обов’язки, як працівники Національної поліції України, Національної гвардії України так і судді, перебувають під шаленим зовнішнім тиском, який в деяких випадках, супроводжується не лише образами, фізичним впливом, а й вибухами гранат та пострілами.

При цьому, твердження в офіційній позиції Міністерства внутрішніх справ України, що саме судовим рішенням схвалено збройний напад на поліцейського під час подій, які сталися 15.02.2018 під Солом’янським районним судом міста Києва, фактично є маніпуляцією суспільною думкою.

Взаємодія судових установ, Національної поліції України та Національної гвардії України має визначальне значення для безпеки відвідувачів судів, учасників судових процедур, суддів, працівників апаратів судів, працівників Національної поліції України та Національної гвардії України.

Рада суддів України наголошує, що зволікання з утворенням Служби судової охорон є однією з причин незаконних дій осіб у судових установах і навколо них та сприяє виникненню конфліктних ситуацій, від яких страждають громадяни – відвідувачі суду, працівники судів та правоохоронці.

Рада суддів України звертається:

-до Міністерства внутрішніх справ України з вимогою забезпечення дотримання громадського порядку у судових установах;

-до Державної судової адміністрації України щодо виконання рішення Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 78 про негайне створення Служби судової охорони.

Дивитися Завантажити

07.02.2018

Рішення РСУ № 10 від 7.02.2018 "Про питання визнання кількісної чисельності кворуму зборів суддів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 10

За нормами частини четвертої статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» збори суддів є повноважними, якщо в цих зборах беруть участь не менше двох третин кількості суддів відповідного суду.

Вказаною нормою закону встановлюється найменша можлива кількість учасників зборів суддів, яка необхідна для визнання даних зборів дієздатними ухвалювати рішення з питань порядку денного.

Втім, до Ради суддів України надходять звернення судів щодо порядку визначення кворуму у тому випадку, коли дві третини кількості суддів відповідного суду становлять не ціле, а дробове число. Суть таких звернень полягає у питанні яким чином слід округлювати число присутніх на зборах суддів для визначення наявності кворуму, у бік збільшення чи зменшення. Наприклад, відповідно до звернення Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2017 № 01.08/940/2017 кількість суддів у суді становить 23 особи, а дві третини від цієї кількості – 15,33, а згідно звернення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.10.2017 № 01-04/684/2017 кількість суддів у суді становить 13 осіб, а дві третини від цієї кількості – 8,67.

В означеній ситуації норма закону визначає імперативне правило стосовно того, що легітимність кворуму на зборах суддів може бути досягнута лише за виконання умови перевищення кількості присутніх на зборах суддів відповідного суду над математичним числом двох третин загальної кількості фактично працюючих у суді суддів. Підрахунок голосів присутніх на зборах суддів можливий лише за цілими натуральними числами, тобто числами, які виникають природнім чином при лічбі, є відмінними від нуля та не мають дробових значень після коми.

Таким чином, повноважність зборів суддів має місце лише у тому разі, якщо на цих зборах присутня кількість суддів, що перевищує дві третини фактично працюючих суддів, з максимальною кількістю присутніх, що дорівнює чисельності фактично працюючих суддів. Округлення числа, яке утворюється при підрахунку двох третин кількості суддів відповідного суду, можливе в цій ситуації лише у бік збільшення, оскільки у протилежному випадку (округлення в бік зменшення до найближчого натурального числа) призведе до порушення вимог частини четвертої статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка вимагає присутності на зборах суддів не менше двох третин суддів відповідного суду.

На прикладі Голосіївського районного суду міста Києва (звернення від 29.09.2017 № 01.08/940/2017), в якому кількість суддів у суді становила 23 особи, а дві третини від цієї кількості 15,33 – кворум на зборах суддів досягатиметься у разі присутності на зборах суддів від 16-ти до 23-х суддів, а на прикладі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (звернення від 23.10.2017 № 01-04/684/2017) в якому кількість суддів становить 13 осіб, а дві третини від цієї кількості 8,67, збори суддів будуть повноважними для ухвалення рішень з питань порядку денного у разі присутності мінімум 9 суддів.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Мєзєнцева Є.І. з питання визнання кількісної чисельності кворуму зборів суддів, відповідно до статті 133 Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 року (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14.03.2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Роз’яснити, що збори суддів будуть повноважними за умови присутності на вказаних зборах кількості суддів, яка дорівнює або перевищує математичну величину двох третин складу суду і є цілим натуральним числом.

2. Звернути увагу суддів, що в розумінні частини 2 статті 19 Конституції України та частини 4 статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присутність на зборах суддів кількості суддів, яка є меншою ніж дві третини кількості суддів відповідного суду – позбавляє такий орган суддівського самоврядування ознаки повноважності, наразі рішення з питань порядку денного, прийняті зборами суддів за наявності менш ніж двох третин кількості суддів відповідного суду, не створюють відповідних правових наслідків.

Головуючий на засіданні-
голова Комітету Ради суддів України з питань адміністрування
та організаційного забезпечення діяльності суду
                                                                 

Є.І. Мєзєнцев

Дивитися Завантажити

07.02.2018

Рішення РСУ № 9 від 7.02.2018 "Про відрядження (тимчасового переведення) судді до іншого суду"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 9

Радою суддів України обговорені висновки за результатами перевірки звернень виконуючого обов’язки голови Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая Миколи Івановича від 29.09.2017, 17.01.2018 та судді Голосіївського районного суду м. Києва Кухарської Наталії Анатоліївни від 23.01.2018 з приводу статусу суддів, яких відряджено в порядку тимчасового переведення до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про необхідність зарахування таких суддів до штату судів, в які їх відряджено (тимчасово переведено). Радою суддів України встановлено наступне.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 448/2017 «Про тимчасове переведення судді» суддю Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Кухарську Наталію Анатоліївну переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Голосіївського районного суду міста Києва.

Зі змісту Указу вбачається, що Кухарську Н.А. тимчасово переведено на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва, що свідчить про те, що з моменту переведення вказаний суддя займає штатну суддівську посаду в Голосіївському районному суді міста Києва на термін свого відрядження.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно доКонституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Згідно з статтею 55 вказаного Закону у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, за рішенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя.

Суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

При цьому, статтею 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом

Згідно з Порядком відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 54/0/15-17 суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів», але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено. Зазначені виплати здійснюються судом, до якого відряджений суддя.

Проаналізувавши вказані вище норми в сукупності, Рада суддів України приходить до висновку, що в разі відрядження (тимчасового переведення) судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, такий суддя має бути зарахований до штату відповідного суду та саме з дня такого зарахування йому виплачується суддівська винагорода саме тим судом до якого суддя відряджений.

Крім вказаного необхідно враховувати, що статтею 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачені права та обов’язки судді, зокрема, суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні.

Отже, тимчасове переведення Кухарської Н.А, на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва надає їй право брати участь в суддівському самоврядуванні, зокрема, зборах суддів вказаного суду, тощо.

Зокрема, відповідно до статті 21 Закону, місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначається голова суду та, у визначених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до пункту 7 рішення Ради суддів України від 10.01.2017 №1 під кількістю суддів відповідного суду (в контексті частини четвертої статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») вважаються всі судді, які перебувають у штаті відповідного суду та прикріплені до цього суду судді, до видання головою суду наказу про звільнення судді з посади відповідно до глави 1 та 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи вказане, в разі не зарахування тимчасово переведеної судді Кухарської Н.А. до штату Голосіївського районного суду міста Києва, остання не матиме права здійснювати правосуддя та діяти від імені вказаного суду, користуватись правами, передбаченими Законом, отримувати суддівську винагороду у вказаному суді, бути обраною головою суду або його заступником, та бути обраною слідчим суддею, що суперечить вимогам Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також потягне за собою порушення прав громадян на доступ до правосуддя.

Згідно з пунктом 3 розділу V Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 54/0/15-17, голова суду, до якого відряджено суддю, після прибуття такого судді до суду видає відповідний наказ та невідкладно повідомляє Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України про прибуття відрядженого судді до суду.

Наказом виконуючого обов’язки голови Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М.І. від 04.01.2018 №2-ОС суддю Кухарську Н.А. зараховано до штату Голосіївського районного суду міста Києва.

Вказаний наказ Рада суддів України вважає таким, що відповідає вимогам законодавства України.

При цьому, наказом виконуючого обов’язки голови Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І. від 18.01.2018 №15-ОС внесено зміни до наказу від 04.01.2018 №2-ОС, а саме назву наказу викладено: «Про виконання рішення про відрядження судді Кухарської Н.А.», абзац перший наказу викладено: «Суддю Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Кухарську Н.А., яка направлена у відрядження як тимчасово переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, вважати такою, що приступила до роботи на посаді судді Голосіївського районного суду міста Києва з 04 січня 2018 р. по 29 червня 2018 р. включно».

На підставі викладених вище норм законодавства, Рада суддів України вважає вказаний наказ про внесення змін таким, що суперечить Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 54/0/15-17 та значно обмежує права судді Кухарської Н.А., позбавляє її гарантій, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», а також унеможливлює здійснення останньою правосуддя.

Заслухавши та обговоривши доповідь члена Ради суддів України Журавської О. В. за результатом дослідження звернень виконуючого обов’язки голови Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М. І. від 29.09.2017, 17.01.2018 та судді Голосіївського районного суду міста Києва Кухарської Н. А. від 23.01.2018 з приводу статусу суддів, яких відряджено в порядку тимчасового переведення до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про необхідність зарахування таких суддів до штату судів, в які їх відряджено (тимчасово переведено), відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14.03.2017), Рада суддів України

в и р і ш и л а :

1. Роз’яснити, що в разі відрядження (тимчасового переведення) судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, голова суду, до якого відряджено (тимчасово переведено) суддю, після прибуття такого судді до суду видає відповідний наказ про тимчасове зарахування такого судді до штату відповідного суду.

2. Незарахування до штату суду судді, відрядженого (тимчасово переведеного) до відповідного суду, призводить до обмеження прав та позбавлення, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», гарантій такого судді, а також унеможлює здійснення таким суддею своїх повноважень та виконання покладених на нього функцій.

3. Рекомендувати виконуючому обов’язки голови Голосіївського районного суду міста Києва Шкіраю М.І. для відновлення та забезпечення прав судді Кухарської Н.А. скасувати наказ від 18.01.2018 №15-ОС, яким внесено зміни до наказу від 04.01.2018 №2-ОС.

Головуючий на засіданні-
голова Комітету Ради суддів України з питань адміністрування
та організаційного забезпечення діяльності суду
                                                                 

Є.І. Мєзєнцев

Дивитися Завантажити

07.02.2018

Рішення РСУ № 8 від 7.02.2018 "Про надання розяснень щодо викладацької, наукової чи творчої роботи судді"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

РІШЕННЯ № 8

До Ради суддів України надійшло звернення Дніпропетровського апеляційного господарського суду та судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленка Д.С. що надання роз’яснень.

Відповідно частини другої статті 127 Конституції України суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

Аналогічно вказане положення знайшло своє відображення у спеціальному Законі України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема стаття 54 визначає, що суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Крім того, відрядження на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України не вважається сумісництвом.

Закон України «Про запобігання корупції» (стаття 25) відповідно передбачає заборону суддям займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Жоден з цих нормативних актів не містить жодних обмежень у виконанні суддями наукової, викладацької чи творчої роботи.

Крім того, питання виконання суддями вказаної роботи було предметом розгляду Конституційного Суду України. Так, у Рішенні від 06.10.10 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів)» Конституційний Суд України вказував, що оскільки питання меж діяльності суддів у викладацькій, науковій і творчій сферах повною мірою унормовано Конституцією України, законом не можуть встановлюватися будь-які обмеження права на цю діяльність, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64 Основного Закону України). Однак Конституцією України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості (частина перша статті 54). Відповідно до частини першої статті 41 Основного Закону України кожен має право розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ці конституційні гарантії розвинуті у відповідних законах. Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", статті 45 Закону України "Про освіту", статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" творча діяльність людини призводить до створення якісно нових духовних або матеріальних цінностей, яких потребує суспільство. Наукова і викладацька діяльність є видами інтелектуальної і творчої діяльності, що спрямована на одержання, поширення, використання нових знань, фахових навичок, їх практичне застосування.

Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. В частині другій цієї статті вказується, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини та їх гарантіями.

Слід виходити з того, що будь-яке обмеження прав людини і громадянина повинне бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним.

Тобто визнано неконституційними положення, які обмежували викладацьку діяльність осіб, що одержують заробітну платню/грошове утримання з Державного бюджету, виключно позаробочим часом.

Разом з тим, слід відзначити, що суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності, як передбачено Кодексом суддівської етики (стаття 16).

Таким чином, суддя має право виконувати викладацьку, наукову чи творчу діяльність без будь-яких обмежень, якщо це не шкодить інтересам здійснення правосуддя.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Волкової Л. М, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з’їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Роз’яснити місцевим та апеляційним судам, що норми Конституції України та прийнятих на їх виконання Закони України не встановлюють обмежень у виконання суддями наукової, викладацької чи творчої роботи.

2.Викладацька, наукова чи творча робота судді не повинна шкодити інтересам здійснення правосуддя.

3.Роз’яснити місцевим та апеляційним судам, що відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не вважається сумісництвом відрядження судді на роботу до Національної школи суддів України.

Головуючий на засіданні-
голова Комітету Ради суддів України з питань адміністрування
та організаційного забезпечення діяльності суду
                                          

Є.І. Мєзєнцев

Дивитися Завантажити

07.02.2018

Рішення РСУ № 7 від 7.02.2018 "Про затвердження Плану організаційних заходів підготовки та проведення ХV зїзду суддів України"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 7

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Журавської О.В. прозатвердження Плану організаційних заходів підготовки та проведення ХV чергового з’їзду суддів України, відповідно до статей 126-134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (зі змінами), Рада суддів України вирішила :

1.Затвердити План організаційних заходів щодо підготовки тапроведення ХV чергового з’їзду суддів України, що додається.

2.Координацію роботи та контроль за своєчасним виконанням Плану організаційних заходів щодо підготовки та проведення ХVчергового з’їзду суддів України покласти на голову Ради суддів України В. Сімоненко та Голову Державної судової адміністрації України З. Холоднюка.

Головуючий на засіданні -
голова Комітету Ради суддів України з питань адміністрування та організаційного забезпечення діяльності суду
             

Є.І. Мєзєнцев


ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення 

Ради суддів України

від 07.02.2018 № 7

План організаційних заходів з підготовки та проведення XV чергового з'їзду суддів України

Дата проведення 5 – 7 березня 2018 року

№ з/п Заходи Строк виконання Відповідальні за виконання
  • 1.
Визначити кількість учасників (делегатів та запрошених осіб)
XVчергового з'їзду суддів України (далі – з'їзд)
До 15 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О. В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.

  • 2.
Скласти перелік поліграфічної продукції
(листівка "запрошення", папки з логотипом, пакети паперові з логотипом, блокноти з логотипом, мандати тощо),
канцелярських товарів
(ручки з логотипом, ідентифікатори – бейджі, олівці, степлери, папір тощо)
 для забезпечення роботи учасників з’їзду та меню харчування
До 15 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Галівець І. В.,

Парубченко Т. В.

  • 3.
Здійснити заходи із закупівлітоварів та послуг: оренди приміщення, послуг Інтернету; поліграфічної продукції (листівки "запрошення", папки з логотипом, пакети паперові з логотипом, блокноти з логотипом, мандати тощо);

канцелярських товарів (ручки з логотипом, ідентифікатори – бейджі, олівці, степлери, папір тощо);

технічного супроводу (звукозапису, відеозйомки, підсилення звуку тощо);

харчування учасників з'їзду;

інших супутніх послуг (медичного обслуговування, оренди кабін для таємного голосування, скриньок для таємного голосування, послуг із заправки картриджів для оргтехніки, квіткових композицій (2 горизонтальні, 1 вертикальна), тощо)

До 28 лютого

2018 року

Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Галівець І. В.,

Сомко Г. А.,

Давиденко В. Г., Парубченко Т. В.,

Поліщук А. П.

  • 4.
Скласти список делегатів і запрошених на з'їзд До 16 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.

  • 5.
Надіслати запрошення учасникам з'їзду, іншим особам,
які братимуть у ньому участь
До 20 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Парубченко Т. В.

  • 6.
Сформувати відомості щодо днів народжень, ювілеїв,
призначення на посади та інших визначних подій, що припадають на дні проведення з'їзду
До 26 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Дробинський О. В.

  • 7.
Підготувати проект регламенту, проекти рішень і порядку денного (сценарій) До 27 лютого 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.

  • 8.
Забезпечити тиражування інформаційних матеріалів і
проектів рішень для учасників з'їзду
До 2 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Парубченко Т. В.,

Галівець І. В.

  • 9.
Підготувати пропозиції щодо розміщення в залі членів президії з'їзду,
делегатів з'їзду, запрошених, лічильної, мандатної комісій, секретаріату та інших робочих органів з'їзду, а також ЗМІ
До 1 березня 2018 року Члени Ради суддів України Чумаченко Т. А.
Гізатуліна Л.В.,

Давиденко В. Г.,

Парубченко Т. В.

  • 10.
Скласти список представників ЗМІ для висвітлення роботи з'їзду До 2 березня

2018 року

Член Ради суддів України Сасевич О. М.

Гізатуліна Л. В.,

Пастухова В. М.,

Давиденко В. Г.

  • 11.
Вирішити питання охорони публічної безпеки й порядку під час роботи з'їзду До 16 лютого 2018 року Член Ради суддів України Мєзєнцев Є. І.
Гізатуліна Л. В.,

Галівець І. В.

  • 12.
Опрацювати питання щодо паркування автомобілів делегатів з'їзду
та запрошених біля місця проведення з'їзду
До 16 лютого 2018 року Член Ради суддів України Мєзєнцев Є. І.
Гізатуліна Л. В.,

Галівець І. В.

  • 13.
Підготувати приміщення для проведення з'їзду:
  • провести нумерацію рядів залу з позначкою для делегатів,запрошених, секретаріатута ЗМІ;
  • забезпечити окреме приміщення для робочих органів (лічильної, мандатної, редакційної комісій і секретаріату);
  • обладнати місце проведення реєстрації учасників з'їзду;
  • встановити кабіни для таємного голосування делегатів з'їзду;
  • визначити місце для харчування учасників з'їзду;
  • встановити відповідні вказівники по території приміщення
До 5 березня 2018 року Члени Ради суддів України Чумаченко Т. А., Арсірій Р. О.,

Мєзєнцев Є. І.


Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Парубченко Т. В.,

Галівець І. В.

  • 14.
Забезпечити бронювання номерів у готелях для учасників з'їзду До 26 лютого 2018 року Член Ради суддів України Мєзєнцев Є. І.
Гізатуліна Л. В.,

Парубченко Т. В.,

Давиденко В. Г.,

Галівець І. В.,

начальники

територіальних управлінь
ДСА України

  • 15.
Скласти перелік комп'ютерної техніки для забезпечення роботи з'їзду та його робочих органів До 20 лютого 2018 року Член Ради суддів України Арсірій Р. О.
Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г., Галівець І. В.,

Поліщук А. П.

  • 16.
Забезпечити звучання Гімну України під час роботи з'їзду 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Арсірій Р. О.
Гізатуліна Л. В.,

Галівець І. В., Поліщук А. П.

  • 17.
Забезпечити формування списку осіб, бажаючих взяти участь в обговоренні питань порядку денного з'їзду. 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Керівник

секретаріату з’їзду

  • 18.
Визначити відповідальну особу з питань звернень громадян під час роботи з'їзду 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Керівник

секретаріату з’їзду

  • 19.
Забезпечити реєстрацію учасників з'їзду та видачу їм відповідних матеріалів 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.,

Парубченко Т. В.

  • 20.
Після закінчення реєстрації учасників з'їзду узагальнити інформацію щодо кількості зареєстрованих делегатів, мандатів і передати реєстри президії з'їзду 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.

  • 21.
Виготовити бюлетені для таємного голосування 5 – 7 березня

2018 року

Член Ради суддів України Журавська О.В.

Гізатуліна Л. В.,

Давиденко В. Г.

  • 22.
Забезпечити ведення секретаріатом протоколу з'їзду 5 – 7 березня 2018 року
Керівник секретаріату з’їзду
  • 23.
Виготовити та оформити рішення з'їзду 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Журавська О.В.

Керівник секретаріату з’їзду

  • 24.
Забезпечити оформлення посвідчень про відрядження учасникам з'їзду 5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України
Мєзєнцев Є. І.

Парубченко Т. В.
  • 25.
Прес-службі (на правах сектору) підготувати та узгодити з Радою суддів України попередній план заходів з організації висвітлення у ЗМІ та на офіційному веб-порталі "Судова влада України" роботи з'їзду До 27 лютого 2018 року Член Ради суддів України Суярко Т.Д., Волкова Л. М

Пастухова В. М.

  • 26.
Організувати висвітлення роботи з'їзду та прийнятих рішень у ЗМІ
та на офіційному веб-порталі "Судова влада України", попередньо погодивши з головуючим на з’їзді
5 – 7 березня 2018 року Член Ради суддів України Суярко Т.Д., Волкова Л.М.

Гізатуліна Л. В.,

Пастухова В. М.

  • 27.
Забезпечити розміщення та наповнення на офіційному
веб-порталі "Судова влада України" банера "ХV черговий з’їзд суддів України"
Починаючи з 14 лютого 2018 року Член Ради суддів України Сасевич О. М.
Гізатуліна Л. В.,

Пастухова В. М.

ПОГОДЖУЮ

Голова Державної судової

адміністрації України

___________ З. Холоднюк

Дивитися Завантажити

12.01.2018

Рішення РСУ № 6 від 12.01.2018 "Про заохочення працівників апаратів судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 6

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Журавської О.В. про заохочення працівників апаратів судів,

відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

І. за високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя з дня народження нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

ДУДУ Людмилу Кімівну начальника відділу управління персоналом апеляційного суду Тернопільської області;
ІІ. за багаторічну сумлінну працю та з нагоди 55-річчя з дня народження нагородити Грамотою Ради суддів України:

ВАСИЛЕНКО

Ларису Вікторівну

секретаря судових засідань Веселівського районного суду Запорізької області.
ІІІ. за високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня соборності України нагородити Грамотою Ради суддів України:
САФОНОВУ

Ірину Олександрівну

помічника судді Веселівського районного суду Запорізької області.


Голова Ради суддів України          В.М. Сімоненко

Дивитися Завантажити

12.01.2018

Рішення РСУ № 5 від 12.01.2018 "Про заохочення суддів у відставці (заслужений юрист)"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 5

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Журавської О.В. про заохочення суддів у відставці, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

за значний внесок у розбудову правової держави та з нагоди Дня соборності України підтримати подання щодо присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України»:

ПОПЛАВСЬКОМУ Володимиру Юрійовичу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у відставці;
КРАМАРЕНКУ Валерію Івановичу судді апеляційного суду Сумської області у відставці;
ХРОМЕЦЬ Надії Степанівні судді апеляційного суду Чернігівської області у відставці;
ЗУБКОВУ Леоніду Яковичу судді апеляційного суду Харківської області у відставці;
ДЯЧУКУ Василю Миколайовичу судді апеляційного суду Івано-Франківської області у відставці;
КОЗАЧЕНКУ Віктору Івановичу судді апеляційного суду Миколаївської області у відставці;
КОЖЕВНІКОВУ Олександру Володимировичу судді апеляційного суду Полтавської області у відставці.


Голова Ради суддів України           В.М. Сімоненко

Дивитися Завантажити

12.01.2018

Рішення РСУ № 4 від 12 січня 2018 року "Щодо ситуації з виплатою суддівської винагороди"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 4

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Моніча Б.С. щодо ситуації, яка склалась із виплатою суддівської винагороди, Рада суддів України встановила:

Стаття 126 Конституції України передбачає, що Конституція й закони України повинні гарантувати незалежність суддів. До конституційних гарантій, з огляду на положення частини 1 статті 130 Конституції України, серед іншого, віднесено й обов’язок Держави забезпечити фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів; здійснення Державою фінансування судів та суддів має відбуватись тільки через Державний бюджет України шляхом окремого визначення у ньому видатків на утримання судів. При цьому, окремою конституційною гарантією, є те, що розмір винагороди судді встановлюється виключно законом про судоустрій.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів, є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Однією з таких базових гарантій є надання суддям за рахунок Держави матеріального забезпечення – суддівської винагороди. Така винагорода одночасно виступає і запобіжником від вчинення корупційних правопорушень.

Із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», набрав чинності й Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, положеннями частини 3 статті 135 якого, встановлено базовий розмір посадового окладу судді: місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; судді Верховного Суду – 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До того ж, частина 1 статті 135 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, кореспондуючись зі статтею 130 Конституції України, також передбачає, що суддівська винагорода регулюється цим законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.

Такими змінами Держава продовжила виконувати взяті на себе зобов’язання щодо збереження рівня гарантій незалежності суддів, в аспекті їх належного матеріального забезпечення, який, з огляду на залежність від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що переглядається кожного року у зв’язку із збільшенням вартості життя, враховує механізм автоматичного підвищення і розміру суддівської винагороди, що передбачено міжнародними документами з питань організації судової влади.

Зокрема, у Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя (пункт 62).

Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні від 26 квітня 2006 року «Зубко та інші проти України» зазначив, що неспроможність Держави вчасно виплачувати суддям їх виплати є несумісною з потребою їх здатності виконувати свої професійні функції неупереджено, щоб не зазнавати тиску і впливу на поведінку; неспроможність Держави гарантувати адекватну та своєчасну виплату винагороди національним суддям та невизначеність, у якій вони залишаються, порушує справедливий баланс, що має виникнути між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права заявників на мирне володіння своїм майном (пункти 68 та 69).

У пункті 29 Пояснювального меморандуму до Рекомендації Комітету Міністрів №94 (12) «Незалежність, дієвість та роль суддів» зазначено, що статус та винагорода є важливими факторами, які визначають належні робочі умови. Статус суддів повинен відповідати високому положенню їх професії, і їх винагорода має становити достатню компенсацію за їх тягар обов’язків. Ці фактори є невід’ємними умовами незалежності суддів, особливо для розуміння важливості їх ролі як суддів, що виражається у вигляді належної поваги та адекватній фінансовій винагороді.

Отже, унормувавши залежність розміру посадового окладу суддів від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється на 01 січня календарного року, Держава продовжила забезпечувати рівень оплати праці суддів, підвищуючи його, при зростанні вартості життя, чим зберегла досягнутий раніше обсяг і зміст гарантій незалежності суддів, в аспекті їх матеріального забезпечення.

В той же час, пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 встановлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

Варто зазначити, що протягом 2017 року лише деякі судді, які пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання відповідно до закону про судоустрій в попередній редакції та судді, які брали участь у конкурсі на зайняття вакантних посад в Верховному Суді, були визнані такими, що підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), як того вимагає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016.

Так, Вищою Кваліфікаційною комісією суддів України з 16 лютого 2017 року по 27 липня 2017 року проводились кваліфікаційне оцінювання 625 осіб в межах процедури конкурсу до Верховного суду і ці процедури зайняли 5 місяців.

Сьогодні кваліфікаційного оцінювання потребують близько трьох тисяч суддів. У жовтні 2017 року розпочате кваліфікаційне оцінювання 999 суддів різних судів та інстанцій.

За статистичними даними станом на 01.12.2017 року фактична чисельність суддів у судах перших інстанцій складала 4423 судді, у судах апеляційних інстанцій – 1118 суддів.

29 грудня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією оприлюднено список суддів, стосовно яких Комісією у 2018 році заплановано проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. У зазначеному списку 1060 суддів.

На виконання пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010.

Так, частини 3, 4 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, передбачають, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а суддів апеляційного, вищого спеціалізованого, Верховного Суду України та Конституційного Суду України – пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1.1, 1.2. та 1.3., відповідно.

Тобто, вказані приписи, у їх сукупності, унормували рівень винагороди суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, на істотно меншому рівні, у порівнянні із тими суддями, які його пройшли, а також тими суддями, що призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Нормативно закладений механізм нарахування і виплати суддівської винагороди, що визначається статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, у взаємозв’язку із положеннями пункту 8 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України, та положеннями закону про Державний бюджет України, на відповідний бюджетний період, з 30 вересня 2016 року і до нині, зберігав би для суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, досягнутий раніше рівень матеріального забезпечення, в аспекті збереження за такими суддями збільшення розміру їх суддівської винагороди, у випадку зростання вартості життя. Така формула була б певною гарантією фінансової незалежності суддів та захистом від можливого впливу на їх діяльність, що забезпечило б право людини на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

При цьому слід наголосити, що рівень суддівської винагороди є складовою не тільки незалежності суддів, а і їх статусу. А збереження наявного статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту та обсягу, є однієї з основоположних гарантій незалежності суддів.

На практиці, дія положень вказаного пункту 3 вже призвела до того, що абсолютна більшість суддів отримують суддівську винагороду в значно меншому розмірі ніж судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, хоча відправлюячи правосуддя, вони виконують рівноцінну роботу. Крім того, сам по собі розмір суддівської винагороди у суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання став значно нижчим у порівнянні з іншими особами, які займають відповідальне становище в Державі. І це при тому, що рівень юридичної відповідальності суддів за прийняття ними рішень та рівень відповідальності перед суспільством є значно більшим ніж у згаданих осіб.

Оптимальним виходом із ситуації, що склалася, є внесення змін до Прикінцеві та перехідні положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 та скасування норм, що пов'язують виплату суддівської винагороди у новому розмірі з проходженням кваліфікаційного оцінювання або іншим способом спрощення процедури оцінювання з метою вирівнювання рівня грошового утримання за принципом «Рівна винагорода за працю рівної цінності».

Зазначені зміни не потребуватимуть додаткових бюджетних асигнувань, усунуть проблему дискримінації в оплаті праці суддів, дадуть змогу завершити процедури кваліфікаційного оцінювання та реалізувати Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання міжнародних стандартів у сфері судоустрою та статусу суддів, дотримання принципу незалежності судової влади, як головної умови забезпечення верховенства права та основоположної гарантії справедливого судового розгляду, недопущення приниження високого статусу судді, дотримання принципу недискримінації в оплаті праці та усунення умов для виникнення корупційних ризиків в судовій системі, Рада суддів України, в и р і ш и л а :

1. Клопотати перед Радою з питань судової реформи щодо внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо скасування пунктів 22-23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 або іншим чином усунути дискримінацію у виплаті суддівської винагороди.

2. Копію цього рішення направити до Вищої ради правосуддя та Верховного Суду з пропозицією підтримати відповідний законопроект у межах їхніх повноважень щодо надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України.


Голова Ради суддів України                    В. Сімоненко

Дивитися Завантажити