Рада Суддів
України

uaUA enEN
Документи

19.04.2019

Рішення РСУ №21 від 19 квітня 2019 року "Про право суддів здійснювати правосуддяпісля спливу строку відсторонення"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 21

Про право суддів здійснювати правосуддя після спливу строку відсторонення та на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018

До Рада суддів України надійшли звернення щодо права суддів здійснювати правосуддя після спливу строку відсторонення та на отримання такими суддями виплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Таким чином, єдиним конституційним органом, уповноваженим здійснювати тимчасове відсторонення суддів від здійснення правосуддя в Україні є Вища рада правосуддя.

Частиною першою та третьою статті 62 Закону України «Про вищу раду правосуддя» (зі змінами) передбачено, що суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя: 1) у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності; 2) при проведенні кваліфікаційного оцінювання; 3) в порядку застосування дисциплінарного стягнення. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя з інших підстав не допускається.

Отже, законом встановлено вичерпний перелік випадків, за яких суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя (ст.62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами) до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Аналіз вищенаведених норм у їх взаємозв’язку дозволяє зробити висновок, що власне дисциплінарним стягненням є подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя. Позбавлення права на отримання доплат до посадового окладу та обов’язкове направлення судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді – є заходами, які пов’язані із відстороненням від здійснення правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (зі змінами), тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на підставі рішення Дисциплінарної палати про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Підпунктом 5 пункту 4 розділу VIIІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, передбачено, що відсутність судді на робочому місці у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності є підставою для звільнення судді від розподілу судових справ та матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до пункту 4 розділу ІV Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (із змінами) підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку із накладенням дисциплінарного стягнення є рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів.

У цьому контексті підстави для тимчасового відсторонення судді як дисциплінарного стягнення суттєво відрізняються від підстав для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя до закінчення кваліфікаційного оцінювання (ч.5 ст.86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з пунктом 20.16 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24.01.2017 року №52/0/15-17 (зі змінами) у рішенні Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності має бути визначений: строк, на який застосовується відсторонення, курс підвищення кваліфікації, який повинен пройти суддя.

Із урахуванням вищевикладеного, судді, яких відсторонено від здійснення правосуддя на підставі Рішення Вищої ради правосуддя, та щодо яких застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації слідчих суддів з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердженням здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, мають право здійснювати правосуддя після закінчення строку такого відсторонення.

Щодо права суддів на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15) необхідно зазначити наступне.

У пункті 3.4 Рішення від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, у справі №1-7/2018(4062/15) Конституційний Суд України зазначив, якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Застосований законодавцем у положенні частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 підхід до об’єднання усіх випадків, коли суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та домірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених обставин, а отже, невиправдано призводить до звуження обсягу гарантій незалежності суддів у виді зниження рівня їх матеріального забезпечення.

Конституційний Суд України зазначає, що конституційне закріплення гарантій незалежності суддів спрямоване на унеможливлення будь-яких спроб впливу на суддю. Такий вплив є неприпустимим з огляду на положення частини другої статті 126 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що юридичне регулювання, встановлене положенням частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, яке поширюється на суддів, які не здійснюють правосуддя через обставини, що не залежать від них особисто або не обумовлені їхньою поведінкою, звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів, створює загрозу для незалежності як суддів, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддів. Отже, положення частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 для цілей застосування окремих положень Закону № 1402 суперечить частинам першій, другій статті 126 Конституції України.

Враховуючи викладене, суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України Журавської О.В. про право суддів здійснювати правосуддя після спливу строку відсторонення та на отримання доплат до посадового окладу, керуючись статтями 63, 68 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15), відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України, -

в и р і ш и л а:

Поінформувати суди з наступних питань:

1. Судді, яких відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Вищої ради правосуддя, та щодо яких застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердженням здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, повинні здійснювати правосуддя після закінчення строку такого відсторонення.

2. Суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).


Голова Ради суддів України                       О.С. Ткачук

Дивитися Завантажити

19.04.2019

Рішення РСУ № 20 від 19 квітня 2019 років "Щодо обговорення інформації про охорону судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 20

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С., Голови Служби судової охорони Бондаря В.І. щодо охорони судів, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С., Голови Служби судової охорони Бондаря В.І. щодо охорони судів узяти до відома.

2. Запропонувати Голові Служби судової охорони Бондарю В.І. поінформувати Раду суддів України у вересні 2019 року про стан забезпечення охорони судів, динаміку процесів та заплановані заходи щодо безпеки суддів та учасників судових процесів.


Голова Ради суддів України                О.С. Ткачук

Дивитися Завантажити

19.04.2019

Рішення РСУ №19 від 19 квітня 2019 року "Щодо оплати праці працівників апаратів судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 19

На законодавчому рівні питання оплати праці є ключовими в системі соціально-трудових відносин. Рівень трудових доходів, насамперед розмір заробітної плати, є одним з основних показників ефективності соціально-економічної політики держави, а також реалізації права людини на гідне життя в цьому суспільстві.

Так, відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен мас праві на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 48 Основного Закону кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, яка затверджена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне існування людини, її самої та її сім’ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Частина перша статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, що ратифікований Україною в 1973 році регламентує, що держава визнає право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки для забезпечення цього права.

Статтею 150 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої раді правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про державну службу» держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з:

1.посадового окладу;

2.надбавки за вислугу років;

3.надбавки за ранг державного службовця;

4.виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;

5.виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;

6.премії (у разі встановлення).

Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів, а також виходячи з того, що мінімальний розмір посадового окладу групи 1 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше семи мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (частина 3 статті 51 Закону України «Про державну службу»).

Питання оплати праці працівників державних органів врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року № 358 зі змінами та доповненнями, якою встановлено Схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року №102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» викладено в новій редакції схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 358 «Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя», і встановлено нові розміри посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці в 2019 році.

При цьому, Рада суддів України зауважує на тому, що особливістю оплати праці державних службовців є саме те, що розмір основної заробітної плати залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102, у 2019 році під час визначення посадових окладів та заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів застосовується прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, який складає 1762 грн., тоді як станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, становить 1921 грн.

Також, Рада суддів України наголошує на тому, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» коефіцієнт до мінімального розміру посадового окладу для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за 9 групою оплати праці становить коефіцієнт 1, що не забезпечує достатній рівень оплати праці таких державних службовців та значно звужує право таких працівників апарату на отримання гідної оплати їх праці.

Ситуація, яка склалась на теперішній час, призводить до того, що рівень оплати праці працівників апарату суду не забезпечує належний рівень їхнього життя, суперечить вимогам часу і, найголовніше, неспівмірна тій відповідальності, яку несуть державні службовці під час виконання своїх службових обов’язків та, як наслідок, призводить до звільнення кваліфікованих кадрів.

Водночас з цим, за інформацією, отриманою Радою суддів України від Державної судової адміністрації України, Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» видатки на оплату праці Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя» передбачені по загальному фонду бюджету в сумі 8814,9 млн. грн., у тому числі видатки для виплати суддівської винагороди заплановані в сумі 4933,9 млн. гривень.

При цьому наявний дефіцит планових призначень на оплату праці, який становить 1612,7 млн. грн., а з нарахуваннями на оплату праці 1967,5 млн. грн.

Отже, фінансування витрат на оплату праці, яке передбачено та затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», не враховує збільшення оплати праці суддів, та призводить до критичної ситуації, яка склалася у сфері оплати праці працівників апарату суду, адже саме заробітна плата є основним джерелом доходів державних службовців.

Вирішення зазначеної проблеми ДСА України планує шляхом збільшення видатків на оплату праці з нарахуваннями за рахунок понадпланових надходжень судового збору до спеціального фонду з урахуванням його невикористаного залишку на початок року.

Така ситуація є тимчасовими заходами та не вирішує проблему в цілому.

У висновку Консультативної ради європейських суддів Ради Європи №21 «Запобігання корупції серед суддів», зазначено - компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії. Адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи. Це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах.

Питання необхідності належних умов для функціонування судової системи (фінансування та матеріальне забезпечення), як гарантії незалежності судів, не оминув увагою і Конституційний Суд України в низці своїх рішень - від 24 червня 1999 року № 6-рп/99; від 20 березня 2002 року №5-рп/2002; від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005; від 3 червня 2013 року №3-рп/2013); від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016; від 04.12.2018 року № 11-р/2018.

Крім того, з 01 січня 2019 року набрав чинності абзац 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про державну службу», з якого вбачається, що загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати Державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

З огляду на вищенаведене, в умовах триваючої судової реформи, яка поклала на працівників апаратів судів додаткове надмірне навантаження, пов’язане зі значною кількістю справ та матеріалів, що надходять до судів, з метою збереження досвідченого кадрового потенціалу судової системи, питання гідної оплати праці є невід'ємним правом кожної особи, а особливо працівників апаратів судів, в зв’язку з чим вони потребують термінового вирішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України. Рада суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду суддів України.

Пунктом 2 Положення про Раду суддів України встановлено, що Рада вирішує питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя. Рада має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

У зв’язку з вищевикладеним, Рада суддів України вважає за необхідне доручити Державній судовій адміністрації України проаналізувати можливість внесення змін до чинного законодавства України, яке регулює питання оплати праці державних службовців, які працюють в апаратах судів, у 2019 році; забезпечити рівень оплати праці працівників судової системи на рівні не нижче 2018 року і за результатами ІІ кварталу надати Раді суддів України деталізовану інформацію стосовно середньої заробітної плати таких працівників, а також поінформувати щодо здійснених заходів з цього питання.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судівДіброви Г.І. відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Доручити Державній судовій адміністрації України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, забезпечити рівень оплати праці працівників апаратів судів на рівні не нижчому, ніж у 2018 році.

2. Запропонувати Державній судовій адміністрації України поінформувати Раду суддів України про виконання пункту 1 за результатами роботи у другому кварталі 2019 року, у тому числі щодо розміру середньої заробітної плати працівників апаратів судів у розрізі регіонів.

3. Державній судовій адміністрації України обґрунтувати необхідність внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році»:

- в частині визначення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який не може бути менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня поточного календарного року;

- збільшення відповідних коефіцієнтів задля підтримання гарантованого Конституцією України та Законом України «Про державну службу» рівня оплати праці державних службовців у судах.

Голова Ради суддів України                        О.С. Ткачук

Дивитися Завантажити

19.04.2019

Рішення РСУ №18 від 19 квітня 2019 року "Щодо строків та стану кваліфікаційного оцінювання суддів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 18

Кваліфікаційне оцінювання суддів в Україні стало одним із елементів судової реформи в Україні і було запроваджене Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» у 2015 році. Згідно з вимогами цього Закону, усі судді повинні були пройти первинне кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. В подальшому, із прийняттям 2 червня 2016 року Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проходження кваліфікаційного оцінювання відбувалося відповідно до правил визначених у ньому.

Кваліфікаційне оцінювання включає в себе вирішення суддями теоретичних тестових та практичних завдань, проходження психологічного тестування та співбесіди.

При цьому, станом на початок 2019 року, за штатної чисельності у 7200 суддів, кваліфікаційне оцінювання успішно пройшов 2151 діючий суддя, не завершено процедури кваліфікаційного на відповідність займаній посаді щодо 3192 суддів. На 1 квітня 2019 року із 5285 суддів лише 4128 мають повноваження на здійснення правосуддя.

Таким чином, вакантними в Україні є майже 2000 посад суддів, а ще 1200 не здійснює правосуддя через закінчення п’ятирічного стоку на який вони були призначені, у зв’язку із не завершенням процедури кваліфікаційного оцінювання, та з інших причин.

У той же час, у 2018 році на розгляді у судів усіх інстанцій перебувало близько 3,9 млн. справ. В судах першої інстанції розглядалося 3 млн. 343 тисячі 284 справи. Кількість розглянутих справ збільшилася на 369 тисяч у порівнянні із 2017 роком. У порядку кримінального судочинства розглянуто 132 тисячі кримінальних справ та 1 млн. 90 тисяч інших матеріалів.

Таким чином, навантаження на суддів, які розглядають цивільні, кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення у першій інстанції становило б 64 справи на місяць. За умови укомплектованості судів.

На тепер фактично суддя першої інстанції слухає близько 120 справ на місяць, тобто 5 справ на кожний робочий день в році.

З’їзд суддів України, та Рада суддів України, як його виконавчий орган, неодноразово піднімали питання щодо строків проведення кваліфікаційного оцінювання суддів та його завершення з метою формування в Україні висококваліфікованого та доброчесного суддівського корпусу та забезпечення права кожного на справедливий, ефективний та своєчасний судовий захист.

Зокрема, 26 жовтня 2018 року Рада суддів України прийняла рішення у якому звернула увагу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на необхідність оперативного завершення проблем кваліфікаційного оцінювання суддів України, оскільки вирішення цього питання безпосередньо впливає на можливість забезпечення судового захисту в країні.

19 грудня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України на офіційному веб-сайті оприлюднила орієнтовний графік проведення співбесід в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, що передбачав завершення відповідних процедур у вересні 2019 року.

За два останні тижні до Ради суддів України надійшло більше 200 звернень від судів, в яких порушено питання, зокрема, щодо затягування процесу кваліфікаційного оцінювання, недотримання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оприлюдненого орієнтовного графіку проведення оцінювання, невизначеності дати останнього етапу оцінювання, незрозумілості методу оцінювання практичних завдань тощо. Крім того, у багатьох зверненнях висловлена пропозиція щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів у режимі відеоконференції.

Так, на затягування процесу кваліфікаційного оцінювання звертають увагу:

у Вінницькій області 11 судів,

у Волинській області 4 суди,

у Дніпропетровській області 7 судів,

у Донецькій області 7 судів,

у Житомирській області 3 суди,

у Закарпатській області 5 судів,

у Запорізькій області 4 суди,

в Івано-Франківській області 6 судів,

у Київській області 4 суди,

у Кіровоградській області 2 суди,

у Луганській області 2 суди,

у Львівській області 3 суди,

у Миколаївській області 5 судів,

в Одеській області 6 судів,

у Полтавській області 6 судів,

у Рівненській області 4 суди,

у Сумській області 8 судів,

у Тернопільській області 1 суд,

у Харківській області 5 судів,

у Херсонській області 1 суд,

у Хмельницькій області 6 судів,

у Черкаській області 3 суди,

у Чернігівській області 6 судів,

у м. Києві 2 суди.

На недотриманні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оприлюдненого орієнтовного графіку співбесід і відсутність остаточно визначеного строку проведення кваліфікаційного оцінювання наголошують:

у Вінницькій області 1 суд,

у Волинській області 3 суди,

у Дніпропетровській області 8 судів,

у Донецькій області 3 суди,

у Житомирській області 2 суди,

у Закарпатській області 1 суд,

у Запорізькій області 6 судів,

в Івано-Франківській області 5 судів,

у Київській області 2 суди,

у Кіровоградській області 1 суд,

у Луганській області 4 суди,

у Миколаївській області 4 суди,

в Одеській області 2 суди,

у Полтавській області 1 суд,

у Рівненській області 4 суди,

у Сумській області 2 суди,

у Тернопільській області 3 суди,

у Харківській області 2 суди,

у Херсонській області 3 суди,

у Хмельницькій області 6 судів,

у Черкаській області 4 суди,

у Чернівецькій області 3 суди,

у Чернігівській області 3 суди,

у м. Києві 1 суд.

Пропозиції щодо необхідності проведення співбесіди із суддями в режимі відеоконференції подали: у Вінницькій області 3 суди, у Волинській області 1 суд, у Дніпропетровській області 1 суд, у Донецькій області 1 суд, у Запорізькій області 1 суд, у Київській області 1 суд, у Кіровоградській області 1 суд, у Львівській області 1 суд, у Миколаївській області 1 суд, в Одеській області 2 суди, у Харківській області 3 суди, у Херсонській області 1 суд, у Хмельницькій області 1 суд.

Про інші недоліки процедури, строків кваліфікаційного оцінювання суддів повідомляють: у Вінницькій області 1 суд, у Волинській області 2 суди, у Дніпропетровській області 8 судів, у Донецькій області 3 суди, у Житомирській області 1 суд, у Закарпатській області 1 суд, у Запорізькій області 1 суд, у Кіровоградській області 1 суд, у Луганській області 1 суд, у Львівській області 1 суд, у Миколаївській області 1 суд, в Одеській області 4 суди, у Рівненській області 1 суд, у Сумській області 1 суд, у Харківській області 2 суди, у Херсонській області 2 суди, у Хмельницькій області 1 суд, у Черкаській області 3 суди, у Чернівецькій області 1 суд, у Чернігівській області 3 суди, у м. Києві 5 судів.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С., Заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Щотки С.О. щодо строків та стану кваліфікаційного оцінювання суддів, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), на виконання рішень ХV чергового та XVI позачергового з’їзду суддів України, Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С., Заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Щотки С.О. щодо строків та стану кваліфікаційного оцінювання суддів узяти до відома.

2. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вжити всіх необхідних заходів для завершення кваліфікаційного оцінювання суддів відповідно до раніше затвердженого графіку (до вересня 2019 року).

Для цього:

  • а) першочергово провести співбесіди із суддями, повноваження яких припинились, які працюють в судах з кадровим дефіцитом 50 % та більше, в судах, що не можуть сформувати колегію з розгляду кримінальних проваджень;
  • б) у найкоротші терміни провести співбесіди із суддями, повноваження яких припинились та які очікують виклик на співбесіду протягом більше шести місяців;
  • в) провести кваліфікаційне оцінювання суддів, повноваження яких закінчилися та які працюють в судах, що не здійснюють правосуддя.

3. Звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією про надання рекомендації для переведення у новостворені окружні суди суддів діючих судів з метою забезпечення безперервного здійснення правосуддя.

4. Зважаючи на складну ситуацію із судовим навантаженням та з метою раціонального використання робочого часу суддів, розглянути можливість проведення співбесід з суддями в режимі відеоконференції та доступу суддів і ознайомлення їх із усіма матеріалами свого суддівського досьє в електронній формі.

5. Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя та Державній судовій адміністрації України провести спільне засідання з метою обговорення питань, пов’язаних із кадровим забезпеченням судів, формуванням штатної структури судів та станом незалежності суддів.


Голова Ради суддів України                              О.С. Ткачук

Дивитися Завантажити

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №17 "Про внесення змін до графіку чергових засідань РСУ"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 17

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника Голови Ради суддів України Бутенка В.О. про внесення змін до графіку чергових засідань Ради суддів України на 2019 рік, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Внести зміни до графіку чергових засідань Ради суддів України на 2019 рік, затвердженого рішенням Ради суддів України від 21 грудня 2018 року № 92, а саме у пункті 3 словосполучення «м. Суми» замінити на словосполучення «м. Київ».


В. о. Голови Ради суддів України                      В. О. Бутенко

Дивитися Завантажити

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №16 "Про результати проведення конкурсу твору серед школярів на тему «Правосуддя»"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 16

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника Голови Ради суддів України Бутенка В. О. про результати проведення конкурсу твору серед школярів на тему: «Правосуддя», відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.За результатами конкурсу твору серед школярів на тему «Правосуддя» визначити переможцями та присудити:

І місце - Траніній Маргариті Олександрівні, учениці 9-Б класу комунального закладу «Луцький ліцей міської ради Волинської області», твір: «Надія є…»;
ІІ місце - Нечипорук Анастасії Михайлівні, учениці 6 класу Оленівського НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ Вінницького району, Вінницької області, твір: «Правосуддя»;
ІІ місце - Сніцаренку Юрію Геннадійовичу, учню 11 класу Сколівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сколівської районної ради Львівської області,твір: «Я вірю в майбутнє щасливе Твоє, моя Україно!»;
ІІІ місце - Романько Олені Олександрівні, учениці 9 класуНВК «ЗНЗ І-ІІ ступенів - ДНЗ» с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області, твір: «Правосуддя, дружнє до дитини»;
ІІІ місце - Цибульському Павлу Олеговичу, учню 11 класу Гімназії № 2 м. Могилева-Подільського Вінницької області, твір: «Правосуддя».

2.Відповідно до раніше затверджених умов конкурсу нагородити Грамотами Ради суддів України вищеназваних переможців конкурсу та навчальні заклади, учні яких оголошені переможцями.

3.У квітні 2019 року провести заходи для переможців конкурсу у місті Києві.


В. о. Голови Ради суддів України                    В. О. Бутенко

Дивитися Завантажити

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №15 "Про внесення змін до Положення про комітет етики"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 15

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. про внесення змін до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Внести зміни до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, виклавши його у редакції, що додається.


В. о. Голови Ради суддів України                   В. О. Бутенко

Додаток

До рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 15

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 3

(у редакції рішення

від 01 березня 2019 року № 15)

Положення Ради суддів України про комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Предмет регулювання Положення

  • 1.1.Це Положення визначає завдання, організацію і порядок діяльності Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупціїі врегулювання конфлікту інтересів (далі - Комітет) з метою реалізації повноважень Ради суддів України (далі, якщо не вказано інше, - Ради), наданих Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі, якщо не вказано інше,- Законом), Положенням про Раду суддів України, Положенням про комітети Ради суддів та іншими нормативно-правовими актами.
  • 1.2. Це Положення регулює:
  • -основні завдання діяльності Комітету;
  • -порядок скликання, підготовки та проведення засідань Комітету;
  • -порядок подання та реєстрації звернень до Комітету, а також здійснення перевірок, розгляду звернень та повідомлень щодо порушень норм етики та конфлікту інтересів у діяльності суддів;
  • -порядок та підстави підготовки проектів консультативних висновків з питань етики та/або конфлікту інтересів, проектів рішень щодо врегулювання конфлікту інтересів та щодо звернення до уповноважених органів щодо притягнення судді до відповідальності;
  • -права та обов’язки голови та членів Комітету;
  • -інші процедурні питання діяльності Комітету.
  • 1.3. Комітет у своїй діяльності керується принципами колегіальності, безсторонності, незалежності, об’єктивності, законності, та іншими основними принципами права.

Стаття 2. Мета та завдання діяльності Комітету

2.1. Метою діяльності Комітету є здійснення на основі принципу саморегуляції та самоврядування судової влади заходів, спрямованих на дотримання етичних норм, запобігання корупції, забезпечення реалізації покладених на Раду повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, передбачених Законом, зокрема, шляхом підготовки відповідних рішень, в порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.

2.2. Завдання діяльності Комітету:

- підготовка проектів роз’яснень, рекомендацій та консультативних висновків Ради щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя;

- організація підготовки та розробки коментарів, навчальних матеріалів, інформаційних, аналітичних, роз’яснювальних матеріалів для суддів та присяжних під час здійснення правосуддя з питань застосування Кодексу суддівської етики, дотримання етичних норм та принципів, законодавства у сфері запобігання корупції, врегулювання конфлікту інтересів у професійній діяльності судді.

- розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв’язку з порушенням правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про конфлікт інтересів;

- підготовка проектів рішень Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;

- виявлення випадків несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про наявність конфлікту інтересів в суддівській діяльності;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення судді до відповідальності;

- направлення на запит ВРП, ВККСУ інформації про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє;

- забезпечення здійснення Радою інших заходів контролю за дотриманням правил суддівської етики, вимог законодавства про запобігання корупції та про конфлікт інтересів у діяльності суддів;

- організація та здійснення в межах повноважень Комітету інших заходів, спрямованих на формування сталого усвідомлення неприпустимості порушення правил суддівської етики, законодавства про конфлікт інтересів, вчинення корупційних діянь та інших видів правопорушень;

- підготовка до погодження (в тому числі, надання пропозицій щодо проектів, внесення змін тощо) проектів порядків та методологій кваліфікаційного та регулярного оцінювання та самооцінювання суддів, а також положення щодо порядку складення іспиту та методики його оцінювання;

- підготовка консультативного висновку до проекту Порядку ведення суддівського досьє та/або проектів змін до порядку;

- розробка та затвердження типової Антикорупційної програми Ради суддів України;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення

до відповідальності адвокатів та прокурорів.

Розділ IІ. Організація діяльності Комітету

Стаття 3. Порядок формування, склад та строк діяльності Комітету

3.1.Перелік, кількісний та персональний склад членів Комітету формується з членів Ради відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

3.2. Мінімальна кількість членів комітету визначається Радою.

3.3. Комітет утворюється рішенням Ради та діє протягом строку повноважень Ради, якщо не прийнято рішення про його ліквідацію.

Стаття 4. Права та обов’язки, повноваження голови та членів Комітету

4.1.Голова та члени Комітету мають ті ж самі права, що і члени Ради, які визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.2.Голова Комітету призначається Радою відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

4.3.Голова Комітету:

-визначає питання, що належать до повноважень Комітету шляхом внесення пропозицій голові Ради;

-організовує роботу відповідного Комітету та головує на його засіданнях;

-забезпечує підготовку матеріалів до засідання Комітету (з цією метою голова Комітету попередньо вивчає матеріали, що надійшли на його розгляд, та доручає члену Комітету здійснити перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях, підготувати проект висновку Комітету, забезпечити підготовку матеріалів до засідання Комітету);

-доповідає про результати засідань Комітету голові Ради та подає акти Комітету щодо розглянутих ним питань на розгляд Ради;

-координує діяльність Комітету з іншими Комітетами, в тому числі у питаннях, розгляд яких доручено декільком Комітетам;

- сприяє членам Комітету у виконанні доручень Ради та здійсненні їх повноважень;

-підписує акти Комітету та здійснює необхідне листування, забезпечує підготовку розглянутих Комітетом матеріалів до засідання Ради (з цією метою голова Комітету доручає члену Комітету підготувати матеріали для доповіді на засіданні Ради, доповісти на засіданні Ради);

-вирішує інші питання організації діяльності Комітету та здійснює інші повноваження, визначені Положенням про комітети Ради суддів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

4.4. Голова Комітету повідомляє членів Комітету, секретаря та голову Ради про свою відсутність та/або щодо тимчасової неможливості виконання обов’язків. Обов’язки голови, за його відсутності або настання обставин, що тимчасово унеможливлюють виконання обов'язків головою Комітету, виконує інший член Комітету за розпорядженням Голови Ради.

4.5. Члени Комітету мають обов’язки, визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.6.У разі настання обставин, що тимчасово унеможливлюють участь у роботі Комітету, член Комітету інформує Голову Комітету із зазначенням таких обставин.

4.7. Повноваження голови та членів Комітету припиняються у разі:

-звільнення суддів з посади або припинення їх суддівських повноважень;

  • -припинення строку повноважень Ради;
  • - прийняття рішення ВРП щодо притягнення члена Комітету до дисциплінарної відповідальності за порушення правил суддівської етики та у зв’язку з конфліктом інтересів;
  • -прийняття Радою рішення про задоволення звернення члена Комітету щодо виходу з Комітету;
  • -прийняття Радою рішення щодо виключення члена Комітету з Комітету у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх обов’язків.

4.8. За рішенням Ради повноваження голови та членів Комітету можуть бути призупинені у випадку початку дисциплінарного провадження щодо них.

  • Розділ IІI. Подання звернень до Комітету та підготовка до розгляду
  • Стаття 5. Суб’єкти звернення до Комітету
  • 5.1. Будь-який представник судової влади, органів та установ системи правосуддя України має право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики.
  • 5.2. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники мають право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів у конкретній ситуації та шляхів його врегулювання.
  • 5.3. Суддя, в тому числі і голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники зобов’язані повідомляти Раді про реальний або потенціальний конфлікт інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у порядку та строки, передбачені частиною десятою статті. 133 Закону.
  • 5.4. Будь-яка фізична та юридична особа має право на звернення до Ради з повідомленням щодо поведінки судді, яка становить порушення етичних норм, а також поведінки судді,голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, яка становить порушення законодавства про конфлікт інтересів в суддівській діяльності.
  • 5.5. Всі звернення, які стосуються суддівської етики, конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів, спрямовуються до Комітету для вивчення і підготовки пропозицій та проектів рішень Ради.

Стаття 6.Форма та порядок подання звернення

  • 6.1. Звернення до Ради подаються в письмовій або електронній формі.
  • 6.2. Звернення щодо можливої неетичної поведінки судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників подається у довільній формі з обов’язковим зазначенням:
  • - прізвища, імені, по батькові (найменування) заявника, його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, поштового індексу, номерів засобів зв’язку;
  • - прізвища, імені, по батькові та посади осіб, щодо дій яких подається звернення;
  • - даних щодо інших осіб, з якими пов’язане порушення законодавства про конфлікт інтересів (за наявності);
  • - конкретних відомостей про порушення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів;
  • - посилання на фактичні дані (докази), що підтверджують зазначені заявником відомості;
  • - пропозицій щодо рішень, які в межах своїх повноважень може прийняти Рада стосовно предмету звернення.
  • 6.3. Письмове звернення підписується заявником із зазначенням дати її підписання.
  • 6.4. Звернення судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо надання консультативних висновків стосовно етичних норм та/або конфлікту інтересів подається в довільній формі з зазначенням обставин, з приводу яких у цих осіб виникли сумніви.
  • 6.5. В довільній формі з зазначенням необхідних конкретних обставин також подаються повідомлення судді, в тому числі голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо виникнення у їх діяльності реального чи потенціального конфлікту інтересів та звернення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
  • Стаття 7. Порядок реєстрації звернення та підготовка до розгляду
  • 7.1. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування реєструє звернення (повідомлення), що передано у порядку, визначеному Положенням про Комітети Ради суддів, до Комітету, протягом одного робочого дня з його надходження.
  • 7.2. Попередній розгляд та перевірка звернення на прийнятність здійснюються Головою Комітету.
  • 7.3. Не підлягають розгляду по суті звернення, якщо:
  • - звернення не відповідає формальним та технічним вимогам, визначеним у статті 6, зокрема, без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає;
  • - звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;
  • - у зверненні порушується питання про поведінку осіб, звільнених з посади судді, осіб провадження щодо яких не належить до повноважень Комітету, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;
  • - звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;
  • - звернення пов’язане з процесуальною діяльністю судді та його розгляд може вплинути на незалежність відправлення правосуддя (крім випадків, передбачених статтею 106 Закону);
  • - факти, що містяться у зверненні, вже є предметом розгляду в порядку дисциплінарного провадження;
  • - не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання,, які вже були предметом перевірки Комітету або органів, які здійснюють дисциплінарне провадження, і щодо них вже було прийнято рішення.
  • 7.1. Про відмову у розгляді звернення суб’єкту звернення надсилається письмове повідомлення із зазначенням причин для такої відмови.
  • 7.2. В залежності від змісту та характеру фактів, викладених у зверненні щодо поведінки судді, Голова Комітету приймає рішення щодо подальшого порядку його розгляду:
  • 1) у разі необхідності надання консультативних висновків у відповідь на звернення стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів, Голова Комітету доручає члену Комітету - доповідачу підготувати проект відповідного акту Ради або Комітету;
  • 2) у випадку, коли розгляд звернення по суті не вимагає проведення додаткових досліджень на місцях, Голова Комітету доручає члену Комітету – доповідачу здійснити необхідну перевірку та підготувати проекти консультативних висновків, рішень, інших актів Ради або Комітету;
  • 3) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку дисциплінарного провадження щодо судді, а також, якщо під час попереднього розгляду звернення стає очевидним факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке ВРП;
  • 4) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо судді, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке уповноважені правоохоронні органи;
  • 5) у випадку, коли розгляд звернення по суті вимагає здійснення додаткового вивчення фактів на місцях, Голова Комітету направляє запит на збори суддів відповідного суду для обрання з числа суддів відповідного суду судді-доповідача, уповноваженого здійснити додаткові дії щодо перевірки;
  • 6) у виключних випадках, Голова Комітету може звернутися до Ради з пропозицією щодо створення робочої групи для здійснення додаткової перевірки та/або вивчення питання.
  • 7.3. Голова звертається від імені Комітету до Ради щодо отримання згоди на розгляд звернень, скарг, повідомлень щодо дій члена Ради.
  • Стаття 8. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду
  • 8.1. Під час здійснення перевірки член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримати пояснення від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, діяння яких є предметом звернення. Неодержання таких письмових пояснень від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників не тягне за собою припинення дій щодо перевірки з боку доповідача.
  • 8.2. Член Комітету-доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримувати пояснення від інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію та матеріали.
  • 8.3. Пояснення, інформація та матеріали перевірки подаються у довільній письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів від дня одержання відповідного письмового запиту від члену Комітету - доповідач та судді-доповідача, обраного зборами суддів відповідного суду, членів спеціально створеної робочої групи.
  • 8.4. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи за результатами перевірки готують матеріали, які містять факти та обставини, виявлені в ході перевірки, для представлення на засіданні Комітету. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідача, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи готують пропозиції щодо рішення Комітету та проекту відповідного акту Комітету та/або Ради суддів.
  • 8.5. Дії щодо перевірки та підготовки матеріалів за зверненнями,а також проектів консультативних висновків стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів здійснюються доповідачем в розумні строки.
  • Розділ IV. Організація та порядок проведення засідань. Рішення Комітету.
  • Стаття 9.Організація проведення засідань
  • 9.1. Основні засади щодо організації проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 9.2. Місце та конкретний час проведення засідання визначає Голова Комітету після узгодження з членами Комітету. Інформаційні матеріали з питань, винесених на розгляд на засідання, розсилаються членам Комітету електронною поштою не пізніше, ніж за 10 робочих днів до засідання в порядку, встановленому Радою.
  • 9.3. Проект порядку денного, інформація щодо часу та місця засідання Комітету оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання. До початку засідання будь-яка особа має право надати додаткові матеріали, пов’язані з питаннями, що розглядаються.
  • 9.4. Засідання Комітету може бути скликано та проведено без дотримання цих вимог у разі потреби негайного розгляду питання.
  • 9.5. На засідання, на якому розглядається звернення, можуть бути запрошені суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступники, звернення якого або щодо дій якого розглядається.
  • 9.6. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається та/або його представник за бажанням може взяти участь у засіданні Комітету та дати усні та/або письмові пояснення.
  • 9.7. За необхідності, суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається, або його представник запрошуються Комітетом до обов’язкової участі у засіданні для надання додаткових пояснень.
  • 9.8. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Комітету, особа, звернення якої або щодо дій якої розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів. Письмові пояснення оголошуються на засіданні в обов’язковому порядку.
  • 9.9. За необхідності на засідання можуть бути запрошені для надання пояснень інші особи, які мають відомості щодо порушених питань.
  • 9.10. Повідомлення з інформацією щодо часу та місця засідання, проект порядку денного та інформаційні матеріали перевірки надсилаються судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників, звернення якого або щодо якого розглядатиметься на засіданні, не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання.
  • 9.11. Апарат та Голова відповідного суду або органу судової влади, відділ організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації повинні забезпечувати можливість участі членів Комітету у засіданні, а також судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників,звернення якого або щодо якого розглядатиметься , зокрема, в режимі відеоконференції.
  • Стаття 10. Порядок проведення засідань Комітету
  • 10.1. Основні засади щодо порядку проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 10.2. Засідання Комітету проводяться відкрито. За рішенням Комітету закрите засідання або закритий розгляд окремих питань проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань.
  • 10.3. У випадку неналежної поведінки учасників засідання, вони можуть бути видалені з або недопущені до залу засідання рішенням Комітету.
  • 10.4. На засіданні Комітету ведеться протокол та аудіо(відео)запис. Протокол підписує Голова Комітету. Зацікавлені особи можуть звернутися до Комітету щодо можливості ознайомлення з матеріалами засідання та отримання копії аудіо(відео) запису.
  • 10.5. Якщо на засіданні розглядається звернення щодо дій одного з членів Комітету, він не бере участі у розгляді. У випадку відсутності кворуму для розгляду такого питання, засідання відкладається або у разі потреби негайного розгляду питання, питання призначається на розгляд на засіданні Ради.
  • Стаття 11. Прийняття рішень Комітетом
  • 11.1. Засідання Комітету є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів від його загального складу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комітету.
  • 11.2. Рішення приймається шляхом відкритого голосування.
  • 11.3. У випадку наявності конфлікту інтересів щодо питання порядку денного, член Комітету заявляє самовідвід та не бере участь у розгляді та прийнятті рішень зазначеного питання. Зацікавлені особи також мають право заявити відвід члену Комітету у випадку наявності потенціального конфлікту інтересів щодо питання, яке розглядається Комітетом.
  • Стаття 12. Рішення Комітету стосовно питань етики та конфлікту інтересів
  • 12.1. За результатом розгляду питань порядку денного на засіданні Комітет приймає рішення:
  • - надати Раді проект роз’яснень, рекомендацій, консультативних висновків щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів;
  • - надати Раді проект висновку щодо відсутності конфлікту інтересів в діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників та запропонувати шляхи його врегулювання;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів та/або інших порушень правил суддівської етики, та підготувати проект звернення до ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів судді Конституційного суду України та запропонувати повідомити постійну комісію з питань та етики Конституційного суду України;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення та запропонувати звернутись до правоохоронних органів;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів голови Державної судової адміністрації та заступників;
  • - надати Раді висновок Комітету у вигляді довідки щодо результатів вивчення звернення з співбесідою з заявником та/або іншими особами;
  • - припинити розгляд питань у випадку виникнення або виявлення обставин, передбачених п. 7.3 Положення;
  • - відкласти розгляд питання (зокрема, для здійснення додаткової перевірки у зв’язку нестачею матеріалів для вирішення питання по суті, необхідністю направлення запиту до Ради на дозвіл щодо розгляду звернення стосовно члена Ради, на аргументоване прохання судді або іншої особи, звернення якої або щодо дій якої розглядається, та інших підстав);
  • - надати Раді проект консультативного висновку до Порядку формування і ведення суддівського досьє або проекту змін до цього Порядку;
  • - інші рішення в межах своєї компетенції або за дорученням Ради суддів України.
  • 12.2. Рішення Комітету не підлягають оскарженню.
  • Стаття 13. Акти Комітету
  • 13.1. Загальний порядок оформлення та підготовки актів Комітету встановлюється Положенням про Комітети Ради суддів України.
  • 13.2. Копія рішення Ради або Комітету щодо звернення надсилається заявникові та особам, дій яких це рішення стосується, протягом 5 робочих днів.
  • 13.3. Копії рішень Ради або Комітету, що містять роз’яснення, рекомендації, консультативні висновки, коментарі та практичні настанови щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів, за вилученням інформації особистого характеру та іншої інформації, яка розглядалася у закритому засіданні, за рішенням Голови Ради розсилаються всім судам та органам судової влади для інформування.
  • 13.4. На запит ВККСУ голова Комітету направляє за наявності інформацію про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє.
  • Стаття 14. Забезпечення діяльності Комітету
  • 14.1. Комітет у своїй діяльності є підзвітний Раді.
  • 14.2. За погодженням з Головою Комітету Державна судова адміністрація призначає уповноваженого працівника відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації, який відповідає за організаційне забезпечення діяльності Комітету.
  • 14.3. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації:
  • - веде облік документів Комітету, організовує документообіг, ведення архіву та реєстрів Комітету;
  • - виконує функцію секретаря на засіданні Комітету, в тому числі веде протоколи засідань;
  • - за дорученням Голови Комітету готує та розсилає повідомлення щодо часу та місця засідання Комітету, порядок денний та матеріали засідання Комітету;
  • - здійснює підготовку документів Комітету;
  • виконує інші доручення Голови Комітету щодо організації діяльності Комітету.
Дивитися Завантажити

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року № 14 "Щодо виконання рішення XVI позачергового з'їзду суддів України"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 14

Відповідно до частини першої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

Частиною шостою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Рада суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх виконанням.

XVI позачерговий з’їзд суддів України, підтримуючи нагальність реалізації заходів з оцінювання відповідності займаній посаді судді всіма суддями, відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, у пункті 17 рішення З’їзду «Про стан виконання рішень з’їздів суддів України, зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів» від 19-20 грудня 2018 року констатував, що

  • рекомендації Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) щодо забезпечення швидкого та ефективного оцінювання всіх суддів як надзвичайного заходу не реалізовано (п. 38 Висновку № 803/2015, м. Страсбург, 26 жовтня 2015 року);
  • захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі;
  • розмір суддівської винагороди, визначений для категорії суддів – «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання», є зменшеним відносно гарантованого розміру винагороди судді для категорії суддів «судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання», що створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення.

Зважаючи на зазначене, враховуючи

  • положення статті 130 Конституції України, в якій зазначено, що «держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів» та що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій»;
  • Основні принципи незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року) та інші міжнародні стандарти у сфері судоустрою та статусу суддів, де звернуто увагу на необхідність усіма можливими національними та міжнародними органами гарантувати незалежність суддів, у тому числі здійснювати належне матеріальне забезпечення суддів;
  • висновок Консультативної ради європейських суддів Ради Європи № 21 від 9 листопада 2018 року «Запобігання корупції серед суддів», в якому зазначено, що компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії; адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи; це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах;
  • юридичні позиції, висловлені у рішенні Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», -

XVI позачерговий з’їзд суддів України вирішив висловити позицію з’їзду суддів України щодо підтримки проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) та запропонувати Верховному Суду невідкладно розглянути проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) у межах повноважень про надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України.

Крім того, запропоновано Раді суддів України забезпечити представництво та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту Закону України (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету Ради суддів України з питань забезпечення незалежності суддів Жука А.В., відповідно до статті 126, частин першої, шостої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

  1. Звернутись до Верховного Суду щодо розгляду на найближчому Пленумі Верховного Суду питання про надання висновку щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018), як такого, що стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою України.
  2. Забезпечити представництво Ради суддів України та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.
  3. Уповноважити Голову Ради суддів України Ткачука О. С. та голову комітету Ради суддів України з питань забезпечення незалежності суддів Жука А. В. представляти Раду суддів України при розгляді проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.

В. о. Голови Ради суддів України                                    В. О. Бутенко

Дивитися Завантажити