Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Ужгород

Р І Ш Е Н Н Я № 59

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди професійного свята - Дня працівників суду

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України

нагородити Грамотою Ради суддів України

оголосити Подяку Ради суддів України

ПОВНИЙ СПИСОК НАГОРОДЖЕНИХ ДИВІТЬСЯ ТУТ

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року                                                                                                                                                       м. Ужгород

РІШЕННЯ 57                

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Чорної В.В. про погодження проєкту Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування "іКейс", відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Погодити проєкт Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування "іКейс", що додається.

Голова Ради суддів України                Б.С. Моніч

Додаток
до рішення Ради суддів України
25 листопада 2021 року № 57

ПОГОДЖЕНОрішення Ради суддів України
від 25 листопада 2021 року № 57

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ ______________________
Директора Національного антикорупційного бюро України

Генерального прокурора

Положення

про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування “іКейс”

І. Загальні положення

1.Це Положення визначає мету, основні завдання та функції, структуру, суб’єктів, користувачів, а також загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування “іКейс” у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.

2.Положення розроблено відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищий антикорупційний суд», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про Національну систему конфіденційного зв'язку», «Про електронні документи та документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та інших нормативно-правових актів.

3.Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення:

інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування “іКейс” (далі – Система) – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні;

інтеграція Системи із системою, що функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, – процес технічної взаємодії, що полягає в автоматизованому обміні даними між цими системами, в порядку, передбаченому пунктом 11 цього Положення;

інцидент інформаційної безпеки – будь-яка подія, яка призводить або може призвести до переривання функціонування Системи або до знищення, втрати, несанкціонованого розкриття, зміни, доступу до даних, переданих, збережених або оброблених іншим чином в Системі;

оброблення інформації в Системі – виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зміна, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання даних, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;

порушення інформаційної безпеки –факт недотримання встановлених вимог з інформаційної безпеки, який призводить або може призвести до переривання функціонування Системи або до знищення, втрати, несанкціонованого розкриття, зміни, доступу до даних, переданих, збережених або оброблених іншим чином в Системі;

управління доступом користувачів – дії адміністраторів Системи щодо додавання, вилучення, тимчасового блокування, розблокування користувача, а також управління атрибутами користувача (значення полів його профілю, в тому числі належністю користувача до відповідної організації/підрозділу та групи).

Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються у значенні, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), законами України «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про Національну систему конфіденційного зв'язку», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та іншими законами України.

ІІ. Мета, основні завдання та функції Системи

4.Метою Системи є автоматизація процесів досудового розслідування, включаючи створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні, а також процесів, які забезпечують організаційні, управлінські, аналітичні, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів системи.

5.Основними завданнями системи є:

1)створення єдиного електронного простору для суб’єктів Системи, в якому зберігаються матеріали та інформація щодо кримінальних проваджень;

2)створення умов для електронної взаємодії та автоматизації роботи суб’єктів Системи з метою підвищення ефективності виконання завдань, покладених на них законодавством, зменшення часових та фінансових витрат на здійснення досудового розслідування, управлінські, інформаційно-пошукові, аналітичні роботи, формування звітності;

3)забезпечення точними аналітичними даними для прийняття ефективних управлінських рішень, заснованих на фактах;

4)забезпечення інформаційної взаємодії з іншими інформаційними (автоматизованими), інформаційно-телекомунікаційними системами.

6.Функціями Системи є:

1)створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передача матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні;

2)централізоване захищене зберігання матеріалів кримінальних проваджень, процесуальних та інших документів;

3)захищене зберігання, автоматизована аналітична обробка інформації;

4)обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між суб’єктами Системи;

5)доступ користувачів Системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі відповідно до наданих прав доступу;

6)автоматизована взаємодія (інтеграція) Системи з іншими інформаційними (автоматизованими), інформаційно- телекомунікаційними системами;

7)автоматичне формування аналітичних звітів з наборів даних, що містяться в Системі;

8)інші функції, передбачені Положенням.

III. Структура Системи та її взаємодія з іншими інформаційними (автоматизованими), інформаційно-телекомунікаційними системами

7.До складу Системи входять:

1)ядро Системи;

2)телекомунікаційна мережа;

3)автоматизовані робочі місця користувачів Системи;

4)комплексна система захисту інформації.

8.До складу ядра Системи входять:

1)сервери;

2)системи віртуалізації;

3)системи збереження даних;

4)кластер програм та сервісів;

5)кластер баз даних;

6)інтеграційний шлюз.

9.До складу телекомунікаційної мережі входять:

1)телекомунікаційні мережі доступу;

2)технічні засоби телекомунікацій;

3)засоби криптографічного захисту інформації.

• 10.Система взаємодіє з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, а також може взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом. Порядок взаємодії Системи з Єдиним реєстром досудових розслідувань, іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами визначається держателями відповідних систем згідно з вимогами чинного законодавства України.
• 11.Порядок взаємодії Системи із системою, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, визначається адміністраторами цих систем за погодженням із Вищим антикорупційним судом.

Цим Положенням визначається мінімальний обсяг інформації (відомостей), який повинен передаватися в процесі інтеграції Системи із системою, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України.

У разі надходження на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотань, заяв, інших матеріалів, сформованих у Системі на стадії досудового розслідування, інтеграція повинна забезпечувати автоматичне наповнення у системі, що функціонує в суді, відповідних полів реєстраційних та обліково-статистичних карток на матеріали такою інформацією (відомостями):

• 1)назва документа;
• 2)вид документа (категорія справи);
• 3)вихідна дата та номер документа;
• 4)прізвище, ім’я, по батькові, посада (найменування) відправника;
• 5)адреса відправника;
• 6)короткий зміст матеріалів;
• 7)обсяг матеріалів;
• 8)реквізити першого надісланого документа (у разі надіслання документів до раніше зареєстрованих);
• 9)номер кримінального провадження, якого стосуються подані матеріали;
• 10)прізвище, ім’я, по-батькові фізичної або найменування юридичної особи, щодо якої подано процесуальний документ,
• 11)адреса фізичної чи юридичної особи, щодо якої подано процесуальний документ;
• 12)статус фізичної чи юридичної особи, щодо якої подано процесуальний документ, у кримінальному провадженні.

Інтеграція забезпечує автоматичну передачу із системи, яка функціонує у Вищому антикорупційному суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, до Системи такої інформації (відомостей):

• 1)дата, час та місце розгляду клопотань, заяв, інших матеріалів, які надійшли на розгляд слідчому судді із Системи;
• 2)електронний примірник судового рішення, ухваленого за результатами розгляду клопотання, заяви, інших матеріалів, які надійшли на розгляд до суду із Системи, та створеного в системі, яка функціонує в Вищому антикорупційному суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України.

IV. Суб’єкти Системи

• 12.Суб’єктами Системи є:

1)держатель;

2)технічний адміністратор;

3)органи, що використовують Систему.

13.Держателем Системи є Національне антикорупційне бюро України.

Держатель Системи здійснює:

1)організаційне забезпечення функціонування Системи;

2)планування розвитку Системи і необхідних для цього заходів;

3)розробку нормативно-правових актів, що регламентують порядок функціонування Системи;

4)розробку організаційних та методологічних рекомендацій щодо використання Системи;

5)моніторинг якості функціонування Системи, зокрема повноти та коректності роботи окремих модулів Системи;

6)організацію інформаційної взаємодії з питань функціонування Системи з Суб’єктами Системи;

7)аналіз роботи Системи та її функціоналу на відповідність кримінальному процесуальному законодавству та, у випадку необхідності, приведення функціоналу Системи у відповідність до вимог законодавства;

8)забезпечення модернізації і доопрацювання Системи;

9)формування вимог до забезпечення захисту інформації в Системі;

• 10)спеціальний облік усіх засобів криптографічного захисту інформації, які використовуються в Системі, а також їх технічну експлуатацію;
• 11)визначення політики інформаційної безпеки Системи, в тому числі управління рольовою та груповою політикою. Визначення та управління рольовою та груповою політикою, яка стосується органів, що використовують Систему, здійснюється за погодженням з відповідними органами.
• Держатель Системи несе відповідальність за дотримання вимог інформаційної безпеки.

14.Технічне адміністрування Системи здійснює Національне антикорупційне бюро України.

Технічне адміністрування Системи передбачає здійснення:

1)адміністрування, технічну підтримку та безперебійне функціонування ядра Системи;

2)забезпечення автоматизованої взаємодії (інтеграції) Системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно- телекомунікаційними системами;

3)організаційну та методологічну підтримку технічного персоналу органів, що використовують Систему;

4)підтримку в актуальному стані класифікаторів, довідників, реєстрів та ідентифікаторів, робочих процесів, шаблонів документів у процесі забезпечення функціонування Системи;

5)технічне обслуговування усіх компонентів ядра Системи;

6)аналіз та діагностику збоїв або припинення роботи апаратно-програмних інформаційних ресурсів Системи;

7)впровадження затверджених правил та вимог з інформаційної безпеки, реалізацію технічних та організаційних заходів із забезпечення захисту інформації, обробка якої виконується в Системі;

8)реєстрацію та аналіз подій, пов’язаних з функціонуванням технічних засобів, засобів захисту та доступом до ресурсів Системи Користувачів, фактів зміни їх повноважень тощо;

9)загальний контроль за дотриманням вимог з інформаційної безпеки всіма Суб’єктами Системи.

15.Органами, що використовують Систему, є Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора, Офіс Генерального прокурора та Вищий антикорупційний суд.

Органи, що використовують Систему, забезпечують в межах компетенції:

1)розробку та реалізацію процедур управління доступом до Системи користувачів Системи та здійснення контролю за дотриманням таких процедур;

2)підтримання в актуальному стані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, скасування, блокування та поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа користувачів Системи;

3)налаштування, технічне обслуговування та фізичний захист складових Системи відповідно до пункту 7 цього Положення, а саме: телекомунікаційної мережі та автоматизованих робочих місць користувачів Системи;

4)дотримання користувачами Системи вимог цього Положення;

5)дотримання вимог з інформаційної безпеки, вжиття необхідних заходів щодо забезпечення захисту інформації, що міститься в Системі, зокрема під час роботи із Системою користувачів Системи;

6)інформування Держателя Системи про виявлені порушення інформаційної безпеки та участь в їх аналізі, формуванні висновків з метою мінімізації негативних наслідків такого порушення та недопущення їх повторення в майбутньому;

7)впроваджують рішення міжвідомчих робочих груп, комітетів тощо, спільні рішення щодо функціонування і розвитку Системи шляхом вжиття організаційних, технічних, навчальних та інших заходів.

Органи, що використовують Систему, призначають адміністраторів Системи та адміністраторів безпеки Системи, на яких покладаються обов’язки, передбачені цим Положенням та технічною документацією комплексної системи захисту інформації для Системи, в межах компетенції органу, що використовує Систему.

Для вирішення питань функціонування та розвитку Системи органи, що використовують систему, можуть утворювати міжвідомчі робочі групи, комітети тощо, приймати спільні акти та рішення.

V. Користувачі Системи (крім користувачів у Вищому антикорупційному суді) та їх права доступу до Системи

16.Користувачами Системи є уповноважені посадові особи органів, що використовують Систему та учасники кримінального провадження, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до Системи.

17.Користувачами Системи в Національному антикорупційному бюро України є:

1)Директор, його перший заступник та заступники;

2)керівники органу досудового розслідування, органу дізнання, що здійснюють свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

3)посадові особи, які відповідно до Кримінального процесуального кодексу України уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, кримінальних проступків;

4)інші посадові особи Національного антикорупційного бюро України, перелік яких визначається Директором Національного антикорупційного бюро України або особою, що виконує його обов’язки.

18.Користувачами Системи у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора є:

1)заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступники;

2)прокурори, що здійснюють свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

3)інші посадові особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, перелік яких визначається заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особою, що виконує його обов’язки.

19.Користувачами Системи в Офісі Генерального прокурора є:

1)Генеральний прокурор;

2)інші посадові особи Офісу Генерального прокурора, перелік яких визначається Генеральним прокурором, за наявності необхідного обґрунтування потреби цих осіб у здійсненні доступу до Системи для виконання посадових обов’язків у конкретних кримінальних провадженнях, учасниками яких вони є, а також незалежно від такої потреби – за погодженням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особи, що виконує його обов’язки.

20.Користувачами Системи можуть бути учасники кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснюється Національним антикорупційним бюро України. Порядок реєстрації таких користувачів, управління доступом до Системи, включаючи відповідні права користувачів, визначаються держателем Системи.

21.Користувачі Системи наділяються правами доступу до Системи з урахуванням прав та повноважень, наданих Кримінальним процесуальним кодексом України.

22.Порядок управління доступом до Системи користувачів Національного бюро визначається розпорядчим документом Директора Національного бюро, з урахуванням приписів Кримінального процесуального кодексу України та цього Положення.

23. Порядок управління доступом до Системи користувачів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора визначається розпорядчим документом Генерального прокурора за погодженням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особи, що виконує його обов’язки, з урахуванням приписів Кримінального процесуального кодексу України та цього Положення.

24.Порядок управління доступом до Системи користувачів Офісу Генерального прокурора визначається розпорядчим документом Генерального прокурора, з урахуванням приписів Кримінального процесуального кодексу України та цього Положення.

25.Користувачі Системи відповідно до наданих прав доступу мають право:

1)створювати, збирати, зберігати, здійснювати пошук, обробляти і передавати матеріали та інформацію (відомості) у кримінальному провадженні;

2)здійснювати аналітичну обробку інформації (відомостей) та формувати аналітичні звіти з наборів даних, що містяться у Системі;

3)обмінюватися документами та інформацією (відомостями), зокрема надсилати та отримувати документи та інформацію (відомості), спільно працювати з документами та чернетками;

4)використовувати Систему для організації роботи під час досудового розслідування, зокрема здійснювати планування, створювати нагадування, використовувати календар, обмінюватися коментарями, тощо;

5)здійснювати реалізацію інших повноважень, відповідно до наданого системою функціоналу.

• 26.Користувачі Системи відповідно до наданих прав зобов’язані:

1)вносити до Системи об’єктивну, достовірну та повну інформацію (відомості);

2)своєчасно завантажувати до Системи матеріали кримінального провадження, що існують в паперовій або електронній формі поза межами Системи, з урахуванням вимог щодо якості, визначених цим Положенням;

3)дотримуватися вимог цього Положення та вимог із захисту інформації під час використання Системи;

4)повідомляти Службу захисту інформації Системи про всі інциденти та порушення інформаційної безпеки для вжиття заходів реагування;

5)негайно повідомляти Службу захисту інформації Системи про факти компрометації, втрати або пошкодження засобів кваліфікованого електронного підпису та вживати необхідні заходи для їх блокування.

27.Користувачі Системи несуть відповідальність за порушення вимог цього Положення, незаконне втручання в роботу Системи, розголошення інформації, що міститься у Системі, згідно з чинним законодавством.

VI. Загальні засади функціонування Системи

28.Авторизація користувачів у Системі здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку та у спосіб, визначений держателем Системи.

29.Здійснення в Системі дій, пов’язаних із кримінальним провадженням, розпочинається з моменту надходження інформації про зареєстроване кримінальне провадження з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

30.Використання Системи користувачами Системи здійснюється відповідно до наданих прав шляхом:

1)внесення інформації (відомостей) у кримінальному провадженні;

2)створення, погодження, затвердження матеріалів кримінального провадження безпосередньо у Системі за допомогою наявних форм та шаблонів;

3)завантаження до Системи матеріалів кримінального провадження, які існують поза межами Системи;

4)дослідження матеріалів кримінального провадження, що містяться в Системі;

5)в інший спосіб, передбачений цим Положенням та функціоналом Системи.

31.В Систему вноситься інформація (відомості) про кримінальне провадження (фабула, встановлені під час досудового розслідування факти, учасники кримінального провадження, представники, кваліфікація кримінального правопорушення, тощо), а також інша інформація (відомості), необхідні для автоматизації процесів досудового розслідування, зокрема інформація про речові докази, підготовку до слідчих (розшукових) дій, тощо. Зазначена інформація (відомості) повинні бути достовірними, повними та підтримуватись в актуальному стані.

• 32.Матеріали кримінального провадження, зокрема клопотання, постанови, протоколи, доручення, тощо створюються в Системі з використанням форм та шаблонів.

У разі необхідності до клопотань, постанов, протоколів, інших процесуальних документів можуть додаватися додатки. Як додатки можуть обиратися документи, створені в Системі або завантажені до неї. Документи, обрані як додатки, відображаються у вигляді відповідних посилань на них у Системі.

Погодження чи відмова у погодженні, затвердження чи відмова у затвердженні процесуального документа здійснюється за допомогою відповідного функціоналу Системи із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У разі неможливості використання Системи для створення матеріалів кримінального провадження, зокрема у випадках відсутності доступу до Системи, її технічної несправності, відсутності в Системі необхідного функціоналу для реалізації повноважень користувача, створення матеріалів кримінального провадження може здійснюватися поза межами Системи з подальшим завантаженням таких матеріалів до Системи в порядку, передбаченому пунктом 33 цього Положення.

33.Матеріали кримінального провадження, зокрема постанови, клопотання, протоколи, доручення, запити, тощо, створені поза межами Системи слідчим, дізнавачем, прокурором, керівником органу досудового розслідування, дізнання, прокуратури, скануються та завантажуються до Системи не пізніше трьох робочих днів після їх підписання.

Матеріали кримінального провадження, отримані в ході досудового розслідування, зокрема відповіді на запити, вилучені документи, тощо, що існують в паперовому вигляді, скануються та завантажуються до Системи до моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження, складання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності чи повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Матеріали кримінального провадження, отримані в ході досудового розслідування, що існують в електронному вигляді, зокрема матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису, тощо, які містяться на електронних носіях інформації, завантажуються до Системи у разі необхідності за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора.

Матеріали кримінального провадження, створені або отримані поза межами Системи в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, можуть бути відскановані та (або) завантажені до Системи лише після їх розсекречування в порядку, визначеному законодавством.

Матеріали кримінального провадження, досудове розслідування в якому здійснювалося без використання Системи, зокрема, що надійшли з іншого органу досудового розслідування, виділені з матеріалів досудового розслідування, що здійснювалося без використання Системи, скануються та завантажуються до Системи до моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження, складання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності чи повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

У випадку передачі матеріалів кримінального провадження іншому органу досудового розслідування в порядку визначення підслідності матеріали, що існують поза межами Системи, не потребують завантаження до Системи.

Матеріали кримінального провадження, що подаються для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду через Систему, повинні бути завантажені до Системи в обов’язковому порядку.

Матеріали кримінального провадження, що скануються для завантаження до Системи, повинні відповідати оригіналу, та мати достатню якість для подальшої роботи з ними в Системі.

• 34.У разі використання Системи користувачі можуть досліджувати матеріали кримінального провадження, що містяться в Системі, з використанням доступу до них через Систему.

35.В Системі існують допоміжні інструменти для роботи користувачів, що включають можливості планування досудового розслідування кримінального провадження, календарів та нагадувань запланованих подій та інших відомостей, аналітичного модулю в Системі. Користувачам, відповідно до наданих прав, може надаватися доступ до аналітичних інструментів Системи та інших функціональних можливостей Системи.

36.До Системи забезпечується автоматичне внесення інформації (відомостей) шляхом взаємодії з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами.

37.Матеріали кримінального провадження, зокрема постанови, клопотання, протоколи, доручення, запити, тощо, створені в Системі слідчим, дізнавачем, прокурором, керівниками органів досудового розслідування, дізнання, прокуратури, не можуть бути видалені з Системи чи змінені після їх підписання з використанням кваліфікованого електронного підпису.

38.Інформація (відомості), що відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, повинні бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань в автоматичному режимі внаслідок взаємодії Системи з Єдиним реєстром досудових розслідувань.

39.Матеріали досудового розслідування, які містяться в Системі, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, які їх передають чи надають, – у паперовій формі.

40.Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, розміщеними в Системі, здійснюється слідчим, дізнавачем, прокурором шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів, з дотриманням вимог статей 221, 222 КПК України.

41.Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в Системі, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в порядку, визначеному цим пунктом.

Скановані копії матеріалів кримінального провадження, або документи в електронному вигляді, які не мають кваліфікованого електронного підпису, засвідчуються шляхом накладення такого підпису.

Електронні примірники електронного документа, підписані шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, вважаються оригіналом електронного документа та не потребують додаткового засвідчення.

VII.Засади функціонування Системи у Вищому антикорупційному суді. Користувачі Системи та їх права доступу до Системи

42.Користувачами Системи у Вищому антикорупційному суді є:

1)Голова Вищого антикорупційного суду, його заступник;

2)слідчі судді Вищого антикорупційного суду;

3)посадові особи апарату Вищого антикорупційного суду, перелік яких визначається наказом Голови Вищого антикорупційного суду, за наявності необхідного обґрунтування потреби цих осіб у здійсненні доступу до Системи для виконання посадових обов’язків у конкретних судових справах.

• 43.Порядок управління доступом до Системи користувачів у Вищому антикорупційному суді встановлюється наказом Голови Вищого антикорупційного суду, з урахуванням норм Кримінального процесуального кодексу України та цього Положення.

44.Авторизація користувачів Системи у Системі здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку та у спосіб, визначений держателем Системи.

45.Користувачі Системи у Вищому антикорупційному суді відповідно до наданих прав доступу мають право:

• 1)переглядати клопотання, заяви, інші матеріали, які сформовані у Системі на стадії досудового розслідування та подані на розгляд слідчому судді Вищого антикорупційного суду;
• 2)переглядати матеріали кримінального провадження, які є додатками до зазначених клопотань, заяв, інших матеріалів;
• 3)досліджувати докази, подані у зазначених клопотаннях, заявах, інших матеріалах;
• 4)копіювати матеріали клопотань, заяв, інших поданих на розгляд процесуальних документів.
• 46.Користувачі Системи у Вищому антикорупційному суді зобов’язані:
• 1)дотримуватись вимог цього Положення та вимог із захисту інформації під час використання Системи;
• 2)повідомляти Службу захисту інформації Системи про інциденти та порушення інформаційної безпеки для вжиття заходів реагування;

3)невідкладно повідомляти Службу захисту інформації Системи про факти компрометації, втрати або пошкодження засобів кваліфікованого електронного підпису та вживати необхідні заходи для їх блокування.

47.Користувачі Системи у Вищому антикорупційному суді несуть відповідальність за порушення вимог цього Положення, незаконне втручання в роботу Системи, розголошення інформації, що міститься у Системі, згідно з чинним законодавством.

• 48.Клопотання, заяви, інші матеріали, які подані слідчому судді Вищого антикорупційного суду і можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, реєструються у системі, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, з дотриманням хронологічного порядку їх надходження, в робочий час, із урахуванням графіка прийому судових справ і матеріалів кримінального провадження, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду.
• 49.Слідчі судді Вищого антикорупційного суду, визначені для розгляду клопотання, заяви, інших матеріалів, які надійшли до суду шляхом інтеграції із Системою, можуть досліджувати матеріали поданих їм процесуальних документів безпосередньо у Системі, або із використанням системи, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України.

VIII. Захист інформації в Системі

• 50.Інформація в Системі обробляється із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до вимог чинного законодавства.
• 51.Комплексна система захисту інформації Систем призначена для:

1)реалізації визначеної політики безпеки інформації;

2)розмежування доступу користувачів до інформації;

3)блокування несанкціонованих дій з інформацією, що потребує захисту, та іншими ресурсами, локалізації цих дій по відношенню до ресурсів Системи та ліквідації їх наслідків;

4)забезпечення контролю та захисту потоків інформації, яка обробляється в Системі;

5)запобігання навмисним чи ненавмисним спробам порушення конфіденційності, цілісності та доступності ресурсів в Системі.

52.Комплексна система захисту інформації Системи забезпечує захист:

1)інформації, яка обробляється та поширюється в Системі;

2)про

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року                                                                                                                                           м. Ужгород

Р І Ш Е Н Н Я  № 55

Відповідно до статті 35¹ Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у  пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону (у тому числі судді), зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 172⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національне агентство з питань запобігання корупції 18.08.2021 склало протокол № 33-02/644 про те, що суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинський М.В., використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з ними можливості, 26.03.2021 о 22:06 та о 22:59 із власного мобільного телефону (вилучений під час обшуку 30.03.2021 та на який надалі накладено арешт) здійснив авторизований вхід до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр), пошук та перегляд ухвал Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021 у справах №991/1771/21, №991/1772/21, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Ухвали Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021 у справах №991/1771/21 та №991/1772/21, пошук та перегляд яких здійснив суддя Білинський М.В., стосуються особисто судді Білинського М.В. Цими ухвалами надано дозвіл на проведення обшуку квартири в смт Юр’ївка Дніпропетровської області, де проживає суддя Білинський М.В., та службового кабінету №8 Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області, що займає названий суддя.

Так, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом висловлення пропозиції одержання неправомірної вигоди службовими особами судової гілки влади.

Згідно з наявними у НАЗК матеріалами досудового розслідування (дозвіл на розголошення та використання яких надано старшим слідчим Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Д. Давидчуком) суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинський М.В., у провадженні якого перебувала справа про адміністративне правопорушення, вчинене Дрибасом В.В., висловив Дрибасу В.В. (особа, яка притягується до адміністративної відповідальності) намір одержати неправомірну вигоду для себе в загальній сумі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. за прийняття ним як службовою особою в інтересах Дрибаса В.В. рішень: винесення суддею Білинським М.В. рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно Дрибаса В.В.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Виходячи з аналізу норм Закону України "Про запобігання корупції" для висновку про дії судді в умовах реального конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановити три обов’язкові ознаки у їх взаємозв’язку:

1)наявність приватного інтересу судді;

2)посадові повноваження судді;

3)суперечність між приватним інтересом судді та його службовими повноваженнями.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Службові повноваження – це офіційно покладені на певну особу обов’язки здійснювати яку-небудь службову діяльність, а також окремі переваги, надані їй для максимально ефективного здійснення зазначених обов’язків.

Службові повноваження судді полягають у здійсненні правосуддя(діяльність, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ).

Так, відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв'язків судді; 4) виявляти повагу до учасників процесу; 5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; 6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв'язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

За приписами частини другої статті 3, частини п’ятої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, у тому числі до інформації, визначеної у статті 7 цього Закону (зокрема, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні).

Порядок ведення Реєстру визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина четверта статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

На даний час підсистема "Єдиний державний реєстр судових рішень" у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не функціонує.

Водночас, згідно з пунктами 2 і 3 розділу ІХ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається суддям на весь час обіймання відповідної посади.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень особи, яким надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв'язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу.

Законодавством не визначено, при виконанні яких саме повноважень (прав та обов’язків) суддя має право користуватись повним доступом до Реєстру та чи має право суддя при цьому запитувати інформацію щодо себе, членів своєї сім’ї та інших осіб.

Єдиним обмеженням у використанні Реєстру є пряма заборона розголошувати відомості, визначені статтею 7 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Наведене узгоджується з тим, що судді мають інші права та обов’язки, під час реалізації яких може виникати необхідність у використанні Реєстру у режимі повного доступу.

Рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 визначено, що судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, що означає, що вони мають змогу ознайомлюватися із судовими рішеннями у повному обсязі (без заміни певних відомостей літерними або цифровими позначеннями), та з рішеннями, що ще не набрали законної сили, а також використовувати їх з зазначеною метою у будь-який спосіб, не допускаючи розголошення відомостей, визначених статтею 7 Закону України "Про доступ до судових рішень".

З наданих до Ради суддів України матеріалів, а зокрема протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що Білинський М.В., здійснюючи пошук за критерієм пошуку "обшук Дрибас" мав приватний інтерес, який полягав у тому, що він "бажав пересвідчитись у відсутності будь-яких перешкод до одержання від Дрибаса В.В. неправомірної вигоди та переслідував приватний інтерес".

Також, на думку автора протоколу про адміністративне правопорушення, приватний інтерес Білинського М.В. полягає в "отриманні відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування та закриті для загального доступу, 26.03.2021, тобто до часу проведення відповідним органом слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів у конкретному кримінальному провадженні".

Завчасне отримання такої інформації дає можливість Білинському М.В.: усвідомити той факт, що його протиправні дії, спрямовані на одержання від Дрибаса В.В. неправомірної вигоди, перебувають у полі зору органів досудового розслідування та найближчим часом можуть бути викриті; спланувати та скоригувати власну поведінку, у тому числі здійснити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як суперечність між службовими повноваженнями та приватним інтересом у протоколі зазначено те, що "як суддя наділений правом на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, у тому числі до інформації, визначеної у ст. 7 Закону України "Про доступ до судових рішень", зобов’язаний вчиняти дії та приймати рішення, керуючись у кожному конкретному випадку виключно законами, службовими повноваженнями та пов’язаними із ними можливостями виключно з тією метою, з якою вони йому надані, а також міркуваннями публічного інтересу, яким є, зокрема, зміцнення довіри суспільства до судової влади, ігноруючи міркування власної вигоди та обмежуючи вплив приватного інтересу, який спроможний скомпрометувати дії чи рішення, вчинене чи прийняте за його участю. Однак приватний інтерес судді Білинського М.В. превалював над публічним інтересом, що вказує на виникнення та існування суперечності".

Також в протоколі зазначено, що на рішення здійснити пошук ухвал Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021 у справах № 991/1771/21, № 991/1772/21 вплинув приватний інтерес не бути викритим у скоєнні злочину, адже особи, уповноважені на виконання функцій держави, повинні уникати подібних дій, які можуть забезпечити одержання ними неправомірних переваг за рахунок виконання службових повноважень. Йдеться про ті випадки, коли ця інформація не є доступною для широкого загалу; вони мають виконувати вимогу щодо не використання своїх службових повноважень та пов’язаних із ними можливостей для задоволення приватного інтересу.

Оцінюючи дані твердження автора протоколу про адміністративне правопорушення Рада суддів України виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень для кожного електронного примірника судового рішення та окремої думки судді суддя (суддя-доповідач), який ухвалив судове рішення, за допомогою АСДС формує такі інформаційні відомості:

1) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні;

2) ознака необхідності відтермінування на один рік забезпечення доступу до судового рішення (для ухвал про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову у задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії).

Тобто фактично суддя Білинський В.В., здійснюючи зазначений пошук, не повинен був (не міг би) знайти відповідні ухвали Вищого антикорупційного суду як такі, доступ до яких повинен бути відтермінований на один рік.

Для висновку ж про наявність або відсутність конфлікту інтересів у діях судді, який здійснює пошук судових рішень відносно себе слід чітко встановити в чому полягає суперечність між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями.

Аналізуючи службові повноваження судді, слід дійти висновку, що чинне законодавство не визначає правил та процедур доступу суддів до Реєстру, як і не визначає будь-яких обмежень у такій діяльності судді.

Так само чинне законодавство не визначає що таке "суперечність" між приватним та службовим інтересом.

Відповідно до академічного тлумачного словника української мови суперечність – це становище, при якому що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь чомусь; протиріччя.

Отже, за існуючого нормативного регулювання процедур доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень суддів неможливо говорити про суперечність між будь-яким інтересом судді та наданим йому правом повного доступу до судових рішень.

Доступ до судових рішень маже бути необхідним для виконання обов'язку систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду. Також пошук судових рішень може бути необхідним для виявлення випадків провокаційних дій щодо судді з метою подальшого звернення з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Аналіз наведеного дає змогу дійти висновку про те, що вхід та пошук суддею в Реєстрі в режимі повного доступу судових рішень судів, які стосуються такого судді, самі по собі не є діями такого судді в умовах реального конфлікту інтересів (відсутня суперечність між приватним інтересом судді та його службовими повноваженнями).

Так само не є діями в умовах конфлікту інтересів вхід та пошук суддею будь-якої інформації у інших реєстрах, до яких судді надано доступ (наприклад, інформації про зареєстровані права власності, не пов'язані з розглядом конкретної справи).

Разом з тим, статтями 1 і 3 Кодексу суддівської етики у редакції, затвердженій рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22.02.2013, передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У преамбулі Кодексу суддівської етики зазначено, що усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Отже, відповідні дії судді (використання повного доступу до Реєстру за умови доведення протиправної мети такого використання) можуть стати підставою для притягнення такого судді до іншої передбаченої законом відповідальності, як-от кримінальної: статті 231 (незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю), 232 (розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках), 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку), 361-1 (створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут), 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації), 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї), 363 (порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється), 363-1 (перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку) Кримінального кодексу України; адміністративної: статті 212-5 (порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію), 212-6 (здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем) Кодексу України про адміністративні правопорушення або ж до дисциплінарної відповідальності: пункти 3 і 5 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні).

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Марченко О.В. про роз’яснення щодо можливості використання суддями Реєстру у режимі повного доступу і щодо наявності чи відсутності в зв’язку з цим реального конфлікту інтересів, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а :

1. Звернути увагу суддів на те, що повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судді можуть використовувати безпосередньо для здійснення правосуддя, а також при виконанні обов’язків щодо заповнення та подання декларації доброчесності судді, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; обов’язків за зверненням з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, для здійснення суддями аналізу та узагальнення судової практики, під час роботи з підвищення кваліфікації, у зв’язку з їх участю в роботі органів суддівського самоврядування чи інших органів, до складу яких такі судді делеговані в установленому законом порядку.

2. Вхід та пошук суддею в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу судових рішень судів, які стосуються такого судді, не є діями такого судді в умовах реального конфлікту інтересів.

Голова

Ради суддів України                                                                                                               Б. С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року                                                                                                                                                 м. Ужгород

Р І Ш Е Н Н Я № 53

15 червня 2018 року Радою суддів України рішенням № 39 надавалися роз’яснення щодо можливості здійснення адміністративних повноважень суддею, який відсторонений від здійснення правосуддя.

Так, у своєму рішенні Рада суддів України звернула увагу, що рішення органу, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя не позбавляє суддю права бути обраним на адміністративну посаду в місцевому та апеляційному суді зборами суддів цих судів.

Водночас, підстави відсторонення судді від здійснення правосуддя є різними, а тому у практиці судів часто виникає питання щодо можливості перебувати на адміністративній посаді судді, якого відсторонено від здійснення правосуддя.

Так, відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі необхідності направлення запиту, вказаного в частині першій цієї статті, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання на період, необхідний для отримання відповідної інформації. В залежності від значення інформації, неповнота або недостовірність якої була виявлена при проведенні кваліфікаційного оцінювання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може внести подання Вищій раді правосуддя про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя до закінчення кваліфікаційного оцінювання.

Вирішуючи питання щодо можливості перебування судді, якого відсторонено від здійснення правосуддя, на адміністративній посаді, Рада суддів виходить з такого.

Статтею 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" органам суддівського самоврядування наділено право самостійного вирішення питань внутрішньої діяльності суду. Згідно з частинами першою та п’ятою статті 128 цього Закону саме на зборах суддів відповідного суду судді обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду.

Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад регламентуються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Типовим положенням про збори суддів судів загальної юрисдикції (Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4).

Статтею 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" законодавець наділив збори суддів відповідного суду правом самостійно обирати голову місцевого суду та його заступника з числа суддів цього суду. При цьому, обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

Так, відповідно до пункту третього статті 20 вказаного Закону встановлено, що голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Крім того, пунктом сьомим статті 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що звільнення з посади судді, припинення його повноважень як судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

Відповідно до пункту 5.3. Типового положення про збори суддів в суді загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України № 45 від 04 червня 2015 року (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4) кандидатом на адміністративну посаду може бути лише суддя цього суду, строк повноважень якого в установленому законом порядку на час проведення зборів не закінчився. Суддя, п’ятирічний строк повноважень якого закінчився, може бути кандидатом на адміністративну посаду лише після його обрання на посаду судді безстроково.

У рішення Ради суддів України № 67 від 26 червня 2015 року висловлена аналогічна позиція про те, що адміністративні повноваження судді, якого було обрано на посаду голови чи заступника голови суду загальної юрисдикції, припиняються одночасно з закінченням повноважень судді.

У Рекомендації N (94) 12 "Незалежність, дієвість та роль суддів", ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року, передбачено, що виконавча та законодавча влади повинні забезпечити, щоб судді були незалежними і щоб не вживались заходи, які можуть поставити під загрозу незалежність суддів.

Забезпечення незалежності суддів включає в себе зокрема належне унормування питань судового адміністрування. Якісне законодавче регулювання питання зайняття суддями адміністративних посад прямо впливає на якість організації роботи суду, створення належних умов для здійснення судочинства та утверджує авторитет судової влади в суспільстві.

У пункті 45 Висновку КРЄС "Про роль голів судів" (далі – Висновок КРЄС) вказано, що гарантії незмінюваності судді таким же чином застосовуються й до посади голови суду. КРЄС погоджується, що гарантії перебування на посаді та належні умови роботи суддів є абсолютно необхідними елементами існування суддівської незалежності відповідно до всіх міжнародних правових стандартів, включно зі стандартами Ради Європи. Ці стандарти не містять жодних положень, які б заперечували, що принцип незмінюваності судді на посаді має застосовуватися до строку перебування на посаді голів судів, незалежно від того, чи, окрім своїх суддівських повноважень, голови також виконують адміністративні чи управлінські функції.

За змістом пункту 47 Висновку процедури у випадках дострокового відсторонення голови суду від посади мають бути прозорими, а будь-який ризик політичного втручання має бути однозначно усунутий. Відповідно, представники виконавчої влади, наприклад Міністерства юстиції, мають уникати участі в цьому процесі. Також процедури не мають відрізнятися від загальних процедур, що застосовуються до суддів.

Отже, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, слід прийти до висновку, що на законодавчому рівні можливість обіймати адміністративну посаду нерозривно пов'язана із можливістю судді відправляти правосуддя.

З огляду на викладене, для забезпечення реалізації гарантій незалежності суддів, мінімізування ризиків незаконного впливу на судів зі сторони осіб, які займають адміністративні посади, дотримання принципів виборності голів судів та їх заступників, а також, відновлення довіри суспільства до судової влади, слід прийти до висновку, що у разі застосування до судді, який обіймає адміністративну посаду у суді тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, такий суддя позбавляється можливості обіймати адміністративну посаду в суді.

Адже відповідно до пункту 18 Висновку КРЄС голови суду мають слугувати прикладом іншим та створювати атмосферу, у якій судді могли б звертатися до них за підтримкою та допомогою при здійсненні своїх повноважень, у тому числі з питань етики та деонтології.

В той же час, частиною 3 статті 24 закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення – заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду – суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Аналогічним чином врегульоване питання здійснення адміністративних повноважень в апеляційних, касаційних судах та Верховному Суді (ч.3 ст.30, ч.8 ст.42, ч.5 ст.39).

Рада суддів України ще раз наголошує, що відповідно до викладеної у рішенні Ради суддів України №2 від 23 січня 2017 року позиції здійснення адміністративних повноважень не є тотожним зайняттю адміністративної посади судді.

А тому суддя, якого відсторонено від здійснення правосуддя не має права обіймати адміністративну посаду в суді, однак не позбавлений права здійснювати адміністративні повноваження в суді на підставі законодавства, що визначає порядок виконання обов'язків голови суду або його заступника.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про здійснення адміністративних повноважень у разі відсторонення судді від здійснення правосуддя, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Звернути увагу судів та суддів України на те, що перебування судді на адміністративній посаді є неможливим на час тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, незалежно від підстав такого відсторонення від посади.

2. З дня тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя суддя позбавляється статусу голови або заступника голови суду, а йому не виплачуються передбачені чинним законодавством доплати за перебування на адміністративній посаді.

Перебування на адміністративній посаді судді відновлюється з дня наступного після закінчення строку такого відсторонення.

3. Загальний строк перебування на адміністративній посаді розраховується на загальних засадах і не підлягає продовженню на строк відсторонення від здійснення правосуддя.

4. Суддя відсторонений від відправлення правосуддя має право виконувати адміністративні повноваження голови або заступника голови суду у порядку визначеному законом.

5. Визнати таким, що втратило чинність рішення Ради суддів України від 15 червня 2018 року № 39.