Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 30

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин взяти до відома.

2. Спрямувати проєкт рішення Ради суддів України щодо особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин (що додається) Вищій раді правосуддя для надання пропозицій та зауважень.

Голова Ради суддів України                    Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

19 серпня 2022 року                                                                                                                                                        м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 28

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди державного свята України – Дня Незалежності України:

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

нагородити Грамотою Ради суддів України:

оголосити Подяку Ради суддів України:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди святкування 50-річного ювілею нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди святкування 65-річного ювілею нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року                                                                                                                                                      м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 26

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" для забезпечення роботи апеляційних та місцевих судів, а також інших установ системи правосуддя на 2022 рік за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" було передбачено 19 032,4 млн грн, з них: за загальним фондом державного бюджету 16 282,4 млн грн, за спеціальним фондом державного бюджету 2 750,0 млн гривень.

У зв’язку із військовою агресією та запровадженням на території України воєнного стану значно зменшилися надходження до спеціального фонду державного бюджету. План надходжень на березень-червень складав 1000,0 млн грн, а фактично з 1 березня по 30 червня надійшло лише 466,7 млн. грн. Тобто, судова влада вже недоотримала 533,3 млн. грн. фінансових ресурсів.

Відсутність надходжень ставить під загрозу спроможність держави забезпечити відправлення правосуддя, оскільки, суди не можуть придбавати папір, марки, інші предмети, оплачувати послуги із доступу до мережі Інтернет, поштові послуги та інше, оплачувати комунальні послуги та сплачувати нарахування на заробітну плату.

Так, за спеціальним фондом на придбання марок передбачено 107 087,2 тис. гривень. За перше півріччя 2022 року профінансовано 790,1 тис. грн, що становить 0,7% від кошторисних призначень. Така тенденція зберігається за всіма направками поточних видатків. Придбання конвертів профінансовано на 0,1% від кошторис призначень, оплата послуг поштових відправлень з відбитком кліше державного знаку маркувальної машини на 5,9%, оплата інших поштових послуг на 2,7%

Потрібно відмітити і механізм виконання Державною казначейською службою України та органами Державної казначейської служби України, повноважень пов’язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях визначений Порядком виконання повноважень Державної казначейською службою України в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 . Відповідно до якого Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученням клієнтів, з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у відповідній черговості.

Так, Державною казначейською службою України відкриваються асигнування та здійснюються платежі із значною затримкою.

Постановами Уряду скорочено передбачені судам та установам системи правосуддя видатки:

від 10.03.2022 № 245 – видатки розвитку на 541,6 млн грн;

від 01.04.2022 № 401 – видатки споживання на суму 1 млрд 574,1 млн грн, з них.

Розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також та на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства.

Так, чинним законодавством визначено що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку (ч.6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України, ч.6 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України).

В той же час, не усі перелічені суб'єкти добросовісно виконують наведені норми чинного законодавства, що викликає необхідність листування із ними за допомогою традиційних засобів комунікації (поштові відправлення), а це у свою чергу призводить надмірного використання коштів державного бюджету.

Крім того, у багатьох випадках учасники судочинства при зверненні до суду зазначають свої мобільні телефони у якості засобів зв'язку із ними.

Окремими судами з моменту запровадження в Україні карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 запроваджено практику надсилання судових викликів та повідомлень, обміну процесуальними документами зі сторонами за допомогою месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання.

Ця практика засвідчила, що у більшості випадків учасники судових проваджень добросовісно відносяться до своїх процесуальних прав та обов'язків і з'являються у судові засідання після отримання судових викликів та повідомлень у такий спосіб.

Такий спосіб комунікації не потребує значних фінансових затрат, а тому Рада суддів України вважає, що подібний позитивний досвід можливо застосовувати судами під час воєнного стану.

При цьому судам слід розглянути можливість розміщення на офіційних сайтах інформації про мобільні телефони, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) за допомогою месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання.

Крім того, в умовах активних бойових дій на окремих територіях України деякі працівники апаратів судів переводяться на дистанційну роботу, а при цьому не завжди є можливість доступу до офіційної адреси суду, через яку здійснюється прийом та надсилання судової кореспонденції.

Зважаючи на викладене, судам слід розглянути можливість створення та розміщення на офіційних сайтах суду альтернативних поштових адрес (зареєстрованих на безпечних доменних іменах).

Також до Ради суддів України надходить інформація, що в окремих випадках учасники судових проваджень через "Електронний кабінет" надсилають процесуальні документи великого обсягу. В деяких випадках їх кількість перевищує більше 1000 аркушів.

З огляду на скрутний стан фінансового забезпечення судів та неможливість придбавати папір, витратні матеріали, здійснювати заправку оргтехніки, суди не в змозі здійснювати роздрукування таких документів з метою їх долучення до матеріалів справи. При цьому не усі суди забезпечені комп'ютерною технікою в залах судових засідань, а тому суд не може здійснювати безпосереднє дослідження поданих матеріалів виключно у електронній формі.

Пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами) визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

У таких випадках Рада суддів України вважає за необхідне рекомендувати судам звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі. Учасникам судових проваджень слід використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

При цьому практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо організаційних заходів, направлених на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. З метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувати судам:

- у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі – вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі;

- виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання);

- виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень за допомогою засобів традиційного поштового зв'язку здійснювати виключно у разі неможливості комунікації за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання);

- у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі;

- розглянути можливість розміщення на офіційних сайтах інформації про мобільні телефони, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) за допомогою месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання;

- розглянути можливість створення та розміщення на офіційних сайтах суду альтернативних поштових адрес (зареєстрованих на безпечних доменних іменах), через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) у випадку неможливості використання офіційної електронної адреси суду.

2. Закликати усіх учасників судових проваджень:

- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;

- з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки;

- зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

- зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

- використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі;

- при подачі до суду процесуальних документів зазначати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або іншу електронну адресу, через яку суд може здійснювати комунікацію;

- при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами;

- при наявності на офіційних сайтах судів інформації про мобільні телефони, альтернативні поштові адреси, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) – використовувати їх для комунікації з судом;

- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) –додатково подавати їх суду в паперовій формі.

3. Судам, розпорядникам бюджетних коштів:

- розглянути можливість закупівлі для судів та/або офісів судів мобільних номерів телефонів з подальшою реєстрацією відповідних акаунтів у месенджерах, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання, як офіційних засобів комунікації суду, розміщення цих номерів телефонів на офіційних сайтах судів;

- в найкоротші строки розробити та затвердити тимчасовий Порядок надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток, процесуальних документів суду за допомогою месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року                                                                                                                                                   м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 24

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування, який забезпечує виконання рішень з’їзду суддів України, здійснює контроль за їх виконанням, вирішує питання внутрішньої діяльності судів. Рада також сприяє створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утвердження незалежності та авторитету суду, забезпечення захисту суддів від втручання в судову діяльність, підвищення професійного рівня суддів та працівників апарату судів, а також підвищення рівня роботи з кадрами у судовій системі.

Останнім часом до Ради суддів України надходять звернення від судів щодо збереження за суддями, призваними на військову службу, суддівської винагороди.

У зв'язку з запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану на захист нашої країни стала чимала кількість суддів судів різних інстанцій та юрисдикцій.

Рішенням Ради суддів України №10 від 14.03.2022 року затверджені окремі рекомендації організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану. Відповідно до цих рекомендацій суддівська винагорода у розмірі посадового окладу та доплат, визначених частиною другою статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виплачується якщо суддя увільнений від виконання обов'язків з відправлення правосуддя у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період або не здійснює правосуддя з незалежних від нього причин (закінчення строку повноважень, тимчасове зупинення роботи суду, тимчасове зупинення відправлення правосуддя тощо).

19 липня 2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин".

Шляхом прийняття вказаного нормативно-правового акту законодавець намагався вирішити найбільш нагальні питання щодо подолання гострих воєнних викликів, які постали перед роботодавцями в частині організації трудових відносин та забезпечення трудових прав працівників, крізь призму підвищення ефективності їх організації як під час воєнного стану, так і за мирних умов.

Так, у частині третій статті 119 Кодексу законів про пращо України слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінені на слова "зберігаються місце роботи і посада". Тобто середній заробіток як соціальна гарантія для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків перестав існувати в національному законодавстві.

З огляду на внесені законодавцем зміни виникає питання щодо виплати суддівської винагороди суддям.

Адже судді, які не здійснюють правосуддя у зв'язку з припиненням правосуддя внаслідок тимчасового зупинення роботи суду, зберігають місце роботи, посаду та отримають суддівську винагороду, а судді, які не здійснюють правосуддя у зв'язку з призовом на військову службу і не здійснюють правосуддя внаслідок цих обставин – таку винагороду можуть не отримувати.

Можуть бути і випадки, коли суддя спочатку перестав відправляти правосуддя внаслідок зупинення роботи суду, а у подальшому був призваний на військову службу.

При вирішенні даного питання Рада суддів України виходить з такого.

За усталеною практикою призвані на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України судді були увільнені від виконання обов'язків із відправлення правосуддя в судах, до штату яких вони зараховані, відповідними локальними розпорядчими актами. При цьому, на період проходження військової служби за ними зберігалось місце роботи, займана посада та суддівська винагорода.

Відповідних підхід, окрім зазначених вище положень статті 119 Кодексу законів про працю України, додатково узгоджувався з усталеною позицією Конституційного Суду України, який у своїх рішеннях неодноразово висловлював позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 04 грудня 2018 року № 11-рп/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-рп/2020, від 11 березня 2020 року № 4-рп/2020.

Зокрема, Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення суддів як під час здійснення ними своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи в наслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюється на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід'ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Необхідно наголосити, відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.

Закон передбачає вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди і перебування на військовій службі не є таким випадком.

Одночасно частина десята статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів вказує на те, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

У своєму рішенні №35 від 03.09.2021 року Рада суддів України вже висловлювала позицію та звертала увагу розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, що суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018.

Обмеження у виплатах доплат суддям, які не відправляють правосуддя на підставі частини 10 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ з наступними змінами допустимо лише у випадку притягнення їх до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком чого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, а будь-які обмеження виплат доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя з незалежних від них підстав, є недопустимими та такими, що суперечать Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018.

З метою приведення вимог чинного законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі № 1-7/2018 та усунення будь-яких суперечностей в тлумаченні згаданого рішення Конституційного Суду України Радою суддів України зверталась до суб'єктів законодавчої ініціативи з пропозицією визнати частину 10 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ з наступними змінами такою, що втратила чинність.

Законодавцем відповідна пропозиція Ради суддів України наразі не розглянута.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан.

Рада суддів України вважає військову агресію Російської Федерації проти України обставиною, яка не залежить від суддів і не обумовлена їх поведінкою, адже саме ця обставина призвела до того, що окремі судді перестали відправляти правосуддя.

З огляду на це та з урахуванням конституційних гарантій незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" над іншими нормами законодавства Рада суддів України приходить до висновку, що суддям, увільненим від виконання обов'язків з відправлення правосуддя у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації суддівська винагорода має виплачуватися у повному обсязі.

Крім того, частиною першою статті 12 Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", визначено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відпустки" державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Рада суддів України вважає за необхідне наголосити, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" – це спеціальний нормативно-правовий акт, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, а також регламентує статус професійного судді та трудові відносини із суддями.

Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ є частиною законодавства про працю та застосовується до тих правовідносин, стосовно яких в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" відсутнє правове регулювання.

Відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Отже, особливості надання та оплати щорічної оплачуваної відпустки регулюються виключно статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також у зв'язку із запровадженням воєнного стану розпочалася та триває процедура відряджень суддів.

За наявною в Раді суддів України інформацією у різних судах існує різна практика зарахування відряджених суддів до штату (в окремих судах відряджені судді не зараховуються до штату), виплати їм доплат до посадового окладу при виплаті суддівської винагороди тощо.

У рішенні №9 від 07.02.2018 року Рада суддів України роз'яснювала окремі аспекти організації роботи відряджених суддів.

Враховуючи раніше висловлену позицію Ради про те, що голова суду, до якого відряджено суддю, зобов'язаний видати наказ про зарахування такого судді до штату і що з цього моменту він стає повноправним членом колективу та має право брати участь в роботі органів суддівського самоврядування, Рада суддів України вважає за необхідне звернути увагу всіх судів України на таке:

- з моменту зарахування відрядженого судді до штату іншого суду такий суддя має право брати участь в діяльності органів суддівського самоврядування, що включає його право обиратися та бути обраним на адміністративну посаду;

- у випадку, якщо відряджений суддя раніше обіймав адміністративну посаду, то його повноваження на адміністративній посаді припиняються, а отже він втрачає право на отримання доплати до посадового окладу за перебування на адміністративні посаді;

- відряджений суддя, який мав доступ до державної таємниці зберігає право на отримання доплати до посадового окладу за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, до моменту припинення такого доступу компетентним органом;

- розмір регіонального коефіцієнту, який застосовується до базового посадового окладу відрядженого судді, визначається виходячи із кількості населення у населеному пункті, де розташований суд, до якого відряджено суддю, а у випадку якщо суд, до якого відряджено суддю, розміщується в декількох населених пунктах – застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію суду, до якого відряджено суддю.

В той же час частиною 5 статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Підпунктом 5 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" (далі - Закон № 679-IX) передбачено, що Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює без рекомендації чи подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення, зокрема, про внесення змін до порядку відрядження судді до іншого суду тієї самої спеціалізації.

Рішення Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 54/0/15-17 затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення) – далі Порядок.

Пунктом першим розділу VI Порядку визначено, що суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

Пунктом другим розділу VI Порядку передбачено, що розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Наведене означає, що відрядженому судді суддівська винагорода має бути розрахована відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Після цього розрахований розмір суддівської винагороди слід порівняти із розміром суддівської винагороди, яка виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

У випадку, якщо розмір розрахованої суддівської винагороди є меншим за розмір суддівської винагороди, яка виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено, виплаті підлягає суддівська винагорода у розмірі, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо виплати суддівської винагороди, надання відпустки суддям в умовах воєнного стану, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Звернути увагу розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, що суддям, увільненим від виконання обов'язків з відправлення правосуддя у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації виплачується суддівська винагорода та передбачені законом доплати до посадового окладу.

2. Питання надання та оплати щорічної оплачуваної відпустки суддям регулюються виключно статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", положення частини першої статті 12 Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" до цих правовідносин не застосовуються.

3. З моменту зарахування відрядженого судді до штату іншого суду такий суддя має право брати участь в діяльності органів суддівського самоврядування, що включає його право обиратися та бути обраним на адміністративну посаду.

4. У випадку, якщо відряджений суддя раніше обіймав адміністративну посаду, то його повноваження на адміністративній посаді припиняються, а отже він втрачає право на отримання доплати до посадового окладу за перебування на адміністративні посаді. Отримання відповідної доплати відряджений суддя набуває права лише у випадку обрання його на адміністративну посаду у суді, до якого його відряджено.

5. Відряджений суддя, який мав доступ до державної таємниці, зберігає право на отримання доплати до посадового окладу за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, до моменту припинення такого доступу компетентним органом;

6. Розмір регіонального коефіцієнту, який застосовується до базового посадового окладу відрядженого судді, визначається виходячи із кількості населення у населеному пункті, де розташований суд, до якого відряджено суддю, а у випадку якщо суд, до якого відряджено суддю, розміщується в декількох населених пунктах – застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію суду, до якого відряджено суддю.

7. У випадку, якщо розмір суддівської винагороди, розрахований з дотриманням пунктів 4-6 цього рішення є меншим за розмір суддівської винагороди, яка виплачувалась (підлягала сплаті) відрядженому судді в суді, з якого його було відряджено, суддівська винагорода підлягає виплаті у розмірі, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

8. Внести зміни до Окремих рекомендації організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану, затверджених Рішенням Ради суддів України №10 від 14.03.2022 року:

- виключити з пункту третього розділу другого словосполучення "(на підставі частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України)".