29.01.2022
Рішення РСУ №7 від 28.01.2022 "Щодо складення НАЗК протоколів на суддів "
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Як стало відомо із засобів масової інформації, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) Олександр Новіков склав протоколи на суддів Дніпровського апеляційного суду та Городищенського районного суду Черкаської області. В інформаційних повідомленнях зазначається, що судді, виходячи з позиції НАЗК, здійснювали судочинство в умовах наявних конфліктів інтересів.
Відповідно до статті 35¹ Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів, обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, передбаченому процесуальним законом).
Отже, спеціальним законом саме на Раду суддів України покладено обов'язок щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.
Така позиція, що єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України, відображена у багатьох рішеннях Ради суддів України (зокрема: від 07 грудня 2017 року № 75, від 24 вересня 2020 року № 54, від 25 листопада 2021 року №55) та численних листах Ради суддів України, і з того часу залишається незмінною. На це Рада суддів України вже звертала увагу не лише суддів, а і спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
З огляду на викладене, видається цілком логічним, щоб перед прийняттям рішення щодо складання протоколу відносно судді за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, в тому числі НАЗК, надсилали відповідні матеріали у повному обсязі на адресу Ради суддів України для їх розгляду в порядку, визначеному чинним законодавством.
Наразі НАЗК такої практики не дотримується, а згідно з наявною в Раді суддів України інформацією, обмежується надсиланням на адресу суддів, щодо яких відповідні протоколи складені, виключно протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Одночасно, статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а не лише протокол про адміністративне правопорушення,
Ненадсилання матеріалів, що можуть слугувати підставою для прийняття рішення про складання протоколу головою НАЗК щодо суддів до Ради суддів України, та ненадсилання їх у подальшому такому судді не сприяє формуванню сталої судової практики з цих питань та запобіганню згаданих правопорушень, адже Рада суддів України позбавляється можливості надати свою оцінку тим чи іншим фактам.
Крім того, Рада суддів України наголошує на тому, що Україна є незалежна, демократична, правова держава, в якій діє презумпція невинуватості.
Водночас, в інформації, поширеній НАЗК, акцентовано на вчиненні суддями діяння як встановлені факті. Про це свідчать зокрема вислови «…cуддя, маючи приватний інтерес, продовжувала розглядати кримінальну справу в складі колегії суддів…», «…попри наявний особистий інтерес у розгляді справи суддя продовжувала здійснювати судочинство та приймала рішення в складі колегії суддів і не повідомила про самовідвід у справі підсудного…», «…попри те, що суддя знала про наявний у неї конфлікт інтересів, вона не подала заяву про самовідвід…».
Відтак, поширення НАЗК інформації у такий спосіб впливає на незалежність судової влади та підриває її авторитет в цілому.
Особливо небезпечним також є і те, що подібні інформаційні повідомлення мають ознаки того, що голова НАЗК намагається втрутитися в діяльність судді під час відправлення правосуддя у справі, розгляд якої триває, а також, поставити під сумнів судове рішення, яке набрало законної сили.
Також, слід зазначити, що оприлюднення інформації в розділі "Моніторинг діяльності Національного агентства" офіційного сайту НАЗК щодо кількості складених протоколів взагалі не належить до завдань та повноважень НАЗК, визначених статтями 7 та 11 Закону України "Про запобігання корупції" (далі – Закон).
Адже чинне антикорупційне законодавство не оперує таким поняттям, як "Моніторинг діяльності Національного агентства", натомість ним передбачено (частина п’ята статті 14 Закону), що Національне агентство оприлюднює щорічний звіт не пізніше 15 квітня на своєму офіційному веб-сайті разом із висновком Громадської ради (у разі затвердження висновку у встановлений строк).
В контексті кількості складених уповноваженими особами Національного агентства протоколів про адміністративні правопорушення антикорупційне законодавство обов’язково вимагаєзазначати у щорічному звіті інформацію про результати їх розгляду.
Саме по собі існування цього розділу вказує на те, що в НАЗК продовжує існувати система оцінки ефективності роботи, яка може призводити до порушень прав людини.
Це наочно підтверджується тим, що у підрозділі "Протоколи, складені НАЗК в межах компетенції", розділу "Моніторинг діяльності Національного агентства" офіційного сайту НАЗК з 01.01.2020 публікується інформація про: ПІБ особи, посаду, фабулу правопорушення, статтю КУпАП, дату протоколу.
Інформація про результати розгляду відповідних протоколів відсутня.
Упродовж двох років НАЗК намагається розробити функціонал розділу, який додатково відображав би інформацію про: № справи, назву суду, ПІБ судді, дату та час засідання, дані про засідання. Жодні відомості про намагання розробити функціонал для відображення результату розгляду справи за наслідками розгляду складених протоколів на офіційному сайті агентства відсутні.
Крім того, 06 грудня 2019 року наказом НАЗК № 159/19 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2020 року за № 14/34297) було затверджено Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції, а 17 вересня 2021 року наказом НАЗК № 592/21 вказаний наказ визнано таким, що втратив чинність.
Відтак, процедура складання та оформлення протоколів про адміністративні правопорушення НАЗК наразі не врегульована жодним підзаконним актом.
З огляду на викладене, з метою виконання покладених на Раду суддів України повноважень з контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та інших представників судової влади, які визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а також забезпечення повного та всебічного розгляду справ відносно суддів за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Звернути увагу Національного агентства з питань запобігання корупції на необхідності:
- утриматися від розміщення інформації про вчинення суддями адміністративних правопорушень у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів як встановленого факту до рішення суду;
- надсилати відповідні матеріали у повному обсязі на адресу Ради суддів України для їх розгляду в порядку, визначеному чинним законодавством, перед прийняттям рішення щодо складання протоколу за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відносно суддів.
2. Запропонувати Національному агентству з питань запобігання корупції при розміщенні інформації щодо протоколів, складених Національним агентством з питань запобігання корупції в межах компетенції, зазначати інформацію про результати їх розгляду.
3. Витребувати у Національного агентства з питань запобігання корупції засвідчені копії матеріалів справ щодо порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відносно суддів, які вже розглядаються в судах України, а також інформацію про результати розгляду цих справ.
4. У разі складання Національним агентством з питань запобігання корупції протоколу відносно судді за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, рекомендувати суддям надсилати такий протокол разом із усіма матеріалами справи про адміністративне правопорушення до Ради суддів України.
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
29.01.2022
Рішення РСУ №6 від 28.01.2022 "щодо погодження змін до Типового положення про апарат суду "
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішенням від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 Вища рада правосуддя погодила зміни до Типового положення про апарат суду.
Зазначеними змінами, зокрема, абзац четвертий пункту 9 Розділу ІІІ викладено у новій редакції: "Керівник апарату місцевого, апеляційного суду може мати заступник, якщо кількість працівників апарату перевищує 75 осіб."
В той же час, рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року №22 було погоджено проект типової структури апарату місцевого господарського, адміністративного суду та нормативи кадрового забезпечення судів.
Так, відповідно до погодженої вказаним рішенням Ради суддів України структури апарату місцевого спеціалізованого (господарського, окружного адміністративного) суду згідно з вимогами Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131, було передбачено, що "керівник місцевого суду може мати двох заступників, якщо кількість працівників апарату суду перевищує 50 осіб."
Погодженими Вищою радою правосуддя змінами передбачається скорочення посад усіх заступників керівників апаратів судів у судах, де кількість працівників апарату становить 75 осіб та менше, а, окрім того, скасовується положення, відповідно до якого керівник апарату суду може мати двох заступників.
В той же час структура та апарати судів України наразі сформовані відповідно до Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131 (далі – Положення).
Відповідно до абзацу четвертого абзацу 9 Розділу ІІІ Положення питання визначення кількості заступників керівника апарату суду врегульовано таким чином "Керівник апарату місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду може мати двох заступників, якщо кількість працівників апарату суду перевищує 50 осіб. У місцевих загальних судах кількість заступників може дорівнювати кількості віддалених робочих місць, в яких утворюються відокремлені структурні підрозділи (окремі посадові особи за напрямками діяльності) цих судів".
Отже, погоджені зміни також передбачають скорочення посад заступників керівників апаратів судів в судах, у яких утворено віддалені робочі місця.
Крім того, відповідно до чинної редакції пункту 3 Розділу І Положення визначено, що у своїй діяльності апарат суду керується Конституцією України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання корупції", Кодексом законів про працю України, іншими кодексами та законами України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про апарат суду, рішеннями Ради суддів України, рішеннями зборів суддів, а також наказами й розпорядженнями голови суду та керівника апарату суду.
Згаданими змінами даний абзац після слів "рішеннями зборів суддів" доповнено словосполученням "наказами Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь".
Як вищий орган суддівського самоврядування Рада суддів України, відповідно до повноважень, визначених пунктом 8 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, розробляє та організовує виконання заходів щодо поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;здійснює контроль за організацією діяльності судів;звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Рада суддів України звертає увагу, що у демократичному суспільстві суди мають функціонувати відповідно до стандартів продуктивності та ефективності судових процедур, якості судових послуг та очікувань громадян – учасників судових проваджень.
У цьому розумінні робота суду є найбільш ефективною, якщо її основою є певні стандарти якості.
Зокрема, основою таких стандартів є суспільні очікування щодо якості надання судових послуг, до яких, зокрема належить і організаційне забезпечення роботи суду, що здійснюється (забезпечується) його апаратом.
Так, відповідно до частини першої статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. І саме від ефективної роботи апарату суду залежить діяльність всього суду, його продуктивність, ефективність судових процедур та якість наданих судових послуг.
Рада суддів України не була залучена до підготовки зазначених змін до Положення, відповідний проект на засідання Ради суддів України не обговорювався, при тому, що вже існуюча норма щодо розрахункової величини "перевищує 50 осіб" або норма, яка була запропонована на розгляд Вищої ради правосуддя жодним чином не обґрунтована ні законодавчими нормами, ні будь-якими експертними чи науковими висновками.
Питання про те, яким чином мають визначитися нормативи кадрового забезпечення апаратів судів, тривалий час є дискусійним і здебільшого зводяться до визначення оптимального співвідношення між кількістю працівників апарату суду та кількістю суддів, які працюють в суді.
Законодавець також однозначно не вирішив питання кількості заступників керівників апаратів судів.
В той же час загальноприйнятним та загально визнаним є правило, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, слід застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, частиною десятою статті 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовано питання визначення кількості заступників голови суду: "у суді, кількість суддів у якому перевищує десять суддів, може бути обраний один заступник голови суду, а в суді, кількість суддів у якому перевищує тридцять суддів, - не більше двох заступників голови суду".
Відтак цілком логічним вдається, що і питання визначення кількості заступників керівника апарату суду може бути (хоча і не обов'язково) врегульовано подібним чином.
Також не можна однозначно говорити про те, що у судах, де створено віддалені робочі місця, не може існувати більшої кількості посад заступників керівників апаратів судів.
Крім того, повноваження Державної судової адміністрації України, її голови та територіальних управлінь визначено статтями 152-154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зазначеними нормами не передбачено повноважень видавати обов'язкові для апаратів судів накази.
Впровадження подібної норми може призвести до послаблення ролі органів суддівського самоврядування (в даному випадку зборів суддів відповідного суду).
Непослідовною виглядає в даному питанні і позиція Державної судової адміністрації, яка спочатку погоджувала типову структуру апарату місцевого спеціалізованого (господарського, окружного адміністративного суду) з Радою суддів України, як вищим органом суддівського самоврядування, а у подальшому без винесення цього питання на розгляд Ради суддів України ініціювала внесення змін до типового Положення про апарат суду, яке у своїй діяльності будуть застосовувати практично усі суди України.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо погодженого рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 проєкту змін до Типового положення про апарат суду, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням переглянути або скасувати своє рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду.
2.Державній судовій адміністрації України:
- погодити проєкт змін до Типового положення про апарат суду з Радою суддів України;
- до розгляду Вищою радою правосуддя питання про перегляд або скасування рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду утриматися від затвердження погоджених змін.
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
29.01.2022
Рішення РСУ №5 від 28.01.2022 "Про заохочення"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності України
нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:
| ФЕРЬЄВУ Наталію Петрівну | завідувача сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; |
| БЕРЕЗУ Євгенія Сергійовича | помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботи першої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; |
| ГОРОХ Світлану Анатоліївну | помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботи третьої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; |
| ЗІНЧЕНКА Олександра Володимировича | начальника відділу служби судових розпорядників секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; |
| ІГНАТУШИНІЙ Катерині Миколаївні | головному спеціалісту відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Солом’янського районного суду міста Києва; |
| ПОЛІЩУК Ользі Петрівні | начальнику відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Солом’янського районного суду міста Києва. |
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
29.01.2022
Рішення РСУ №4 від 28.01.2022 "Про компенсації за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло звернення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області щодо надання роз'яснень про порядок надання компенсації суддям та працівникам апарату суду у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини, пов’язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року №3855-ХІІ (далі - Закон №3855-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №3855-ХІІ державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Частиною другою статті 22 Закону № 3855-ХІІ передбачено, що допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов’язаних з державною таємницею.
Згідно з частиною сьомою статті 22 Закону №3855-ХІІ надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв’язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв’язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону №3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов’язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов’язків (зокрема, за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв’язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855- ХІІ виникає право на отримання компенсації.
Крім того, вказаною статтею Закону №3855-ХІІ передбачено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання зазначених вимог закону, Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року №414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 (далі – Положення №414).
У пункті 1 Положення №414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Згідно з пунктом 2 Положення №414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення №414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов’язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з пунктом 6 Положення №414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Крім того, частиною восьмою статті 135 вказаного Закону встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на суддю та працівника апарату суду, якому у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов’язання та обмеження, зокрема не розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка довірена або стане відомою у зв’язку з виконанням службових обов’язків, не брати участі у діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом, не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України тощо.
Тому засекречуванню підлягає інформація, яка віднесена до державної таємниці, а не документ. Отже, обов’язок зберігання інформації, яка є державною таємницею як під час розгляду справи, так і поза межами робочого часу, має постійний характер обов’язку виконувати зобов’язання, пов’язані з охороною державної таємниці.
Рада суддів України зазначає, що порядок надання компенсації суддям у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, ґрунтуються на необхідності дотримання положень частини першої статті 126 Конституції України про незалежність і недоторканність суддів, оскільки складовою конституційно визначених та встановлених законодавством гарантій є обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, піклуватися про матеріальне і побутове забезпечення суддів на належному рівні, не допускати погіршення умов оплати праці суддів порівняно з іншими категоріями працівників.
Вищевказане стосується також працівників апарату суду, які мають допуск до державної таємниці.
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства Рада суддів України констатує, що положення статті 30 Закону №3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), та не обов'язково залежить від виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Враховуючи, що встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень передбачена у випадку постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю, а такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт, згідно з укладеними договорами, займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про порядок надання компенсації суддям та працівникам апарату суду у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Положення статті 30 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року №3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414, слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), та не обов'язково залежить від виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
2.Допуск до провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, наданий відповідно до законодавства про державну таємницю судді чи працівнику апарату суду, які працюють за посадами згідно з номенклатурою посад працівників, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, за суттю та правовою природою в умовах режимних обмежень вважати таким, що дає право особі на отримання компенсації (доплат до посадового окладу) на постійній основі.
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
29.01.2022
Рішення РСУ №3 від 28.01.2022 "Про затвердження графіку чергових засідань Ради суддів України на 2022 рік"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С про затвердження графіку чергових засідань Ради суддів України на 2022 рік, відповідно до статті 126, частини 8 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Затвердити графік чергових засідань Ради суддів України на 2022 рік, що додається.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Додаток
до рішення Ради суддів
України
від 28.01.2022 № 3
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів
України
28.01.2022 № 3
Графік чергових засідань Ради суддів України на 2022 рік
| № з/п | Місце проведення | Дата |
| 1. | м. Київ | 28.01.2022 |
| 2. | м. Київ | 24.02.2022 |
| 3. | м. Київ | 24-25.03.2022 |
| 4. | м. Дніпро | 28.04.2022 |
| 5. | м. Київ | 13.05.2022 |
| 6. | м. Київ | 17.06.2022 |
| 7. | м. Київ | 15.07.2022 |
| 8. | м. Київ | 16.09.2022 |
| 9. | м. Київ | 21.10.2022 |
| 10. | м. Київ | 25.11.2022 |
| 11. | м. Київ | 23.12.2022 |
Дивитися Завантажити
29.01.2022
Рішення РСУ №2 від 28.01.2022 "Щодо відновлення правосуддя в Любомльському районному суді Волинської області "
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло повідомлення голови Любомльського районного суду Волинської області Чешія С.С., голови Волинського апеляційного суду Гапончука В.В. та начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області Коцирій Н.В. про надзвичайну подію, що сталась у приміщенні Любомльського районного суду Волинської області.
Так, за отриманою інформацією, 15 січня 2022 року близько 5-ї години ранку невстановлені особи шляхом використання легкозаймистих речовин та гранати РГД-5 через розбите ними вікно спричинили вибух у приміщенні канцелярії суду, що спричинило пожежу в частині приміщення суду.
Унаслідок вибуху та пожежі, а також гасіння пожежі працівниками підрозділу ГУ ДСНС України у Волинській області було знищено та пошкоджено внутрішні стіни приміщення суду, оргтехніку, меблі, значну кількість справ усіх видів судочинства, вхідну кореспонденцію та марковану продукцію.
Приміщення Любомльського районного суду Волинської області, що розташоване за адресою: м. Любомль, вул. Ярослава Мудрого, 3, було збудоване в 30-х роках минулого століття та і до події, що сталася, не відповідало визначеним чинним державним будівельним нормам і правилам.
Зважаючи на значні, спричинені пожежею, пошкодження приміщення та техніки суду, що унеможливлюють продовження діяльності, суд був вимушений тимчасово припинити відправлення правосуддя, прийом та відправку будь-якої кореспонденції з 17 січня 2022 року і протягом, принаймні, 2-4 тижнів.
У зв’язку із цим сотні громадян позбавлені конституційного права на доступ до правосуддя, що призводить до порушення права кожного громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, обмежує гарантії доступу до правосуддя, негативно впливає на авторитет правосуддя та підриває довіру громадян до судової влади в цілому.
Відповідно до статті 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суддівського самоврядування є захист професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в України.
Одним з пріоритетних напрямів діяльності Ради суддів України є організація заходів щодо поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, в тому числі і забезпечення доступності правосуддя для захисту прав і свобод кожної людини і громадянина, що є визначальним принципом організації та діяльності судів, судової влади.
Керуючись повноваженнями, визначеними статтею 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України звернулась до Державної судової адміністрації України з проханням якнайшвидше встановити розмір матеріальної шкоди, спричиненої пожежею, та негайно вжити всіх передбачених законом заходів для відновлення роботи суду шляхом проведення капітальних ремонтних робіт у приміщення суду або забезпечення Любомльського районного суду Волинської області новим приміщенням задля найскорішого відновлення безперервного доступу громадян до правосуддя.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова О.О. про надзвичайну подію у приміщенні Любомльського районного суду Волинської області, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова О.О. про вжиті заходи щодо відновлення правосуддя в Любомльському районному суді Волинської області узяти до відома.
2.Державній судовій адміністрації України:
- вжити заходів для відновлення правосуддя в Любомльському районному суді Волинської області;
- продовжувати вживати заходи щодо проведення ремонтних робіт у приміщенні суду або забезпечення Любомльського районного суду Волинської області новим приміщенням;
- в найкоротші терміни виділити необхідні для цього кошти (в тому числі шляхом перерозподілу коштів державного бюджету).
3.Звернутися доСлужби судової охорони щодо вжиття заходів з посилення охорони судів.
4.Звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням підтримати перерозподіл коштів державного бюджету в обсязі, необхідному для відновлення роботи Любомльського районного суду Волинської області у разі відповідного звернення Державної судової адміністрації України.
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
29.01.2022
Рішення РСУ №1 від 28.01.2022 "Про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, про початок прийняття заяв та затвердження умов подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 12 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Оголосити про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та про початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 29 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року включно.
Оголошення про початок конкурсу розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.
2.Затвердити умови подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, що додаються.
Умови подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.
3. Особами, відповідальними за виконання абзацу першого пункту 1, абзацу першого пункту 2 цього рішення, визначити начальника відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації України Давиденка В.Г. і в.о. завідувача прес-служби Ради суддів України (на правах сектору) Пастухову В.М.
Голова
Ради суддів України Моніч Б.С.
Додаток до рішення Ради суддів України від 28 січня 2022 року №1
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Ради суддів України
від 28 січня 2022 року № 1
Умови
подання документів особами, які виявили намір
обійняти посаду судді Конституційного Суду України,
для участі у конкурсі
1. Участі у конкурсі підлягає особа, яка у визначені Радою суддів України терміни подала всі необхідні документи та на день їх подання відповідає вимогам до судді Конституційного Суду України, встановленим статтею 11 Закону України «Про Конституційний Суд України».
2. Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.
Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 28 лютого 2022 року 24 год. 00 хв. чи подані нарочно до 28 лютого 2022 року 18 год. 00 хв., з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 28 лютого 2022 року 18 год. 00 хв.
Заяви, що будуть подані до Ради суддів України після зазначеного строку, не розглядатимуться.
3. Для участі у конкурсі з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинна подати до Ради суддів України такі документи:
1) заяву особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України (додаток №1);
2) автобіографію;
3) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви бути призначеним суддею Конституційного Суду України;
4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
5) документи, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права (трудова книжка, послужний список);
6) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (як кандидата на відповідну посаду);
7) декларацію родинних зв’язків судді;
8) декларацію доброчесності судді;
9) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
10) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених статтею 12 Закону України «Про Конституційний Суд України» (додаток №2);
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (додаток №3), або висновок за результатами такої перевірки (за його наявності);
12) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (додаток №4);
13) медичні довідки про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;
14) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
15) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
4. До заяви про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинні бути додані у повному обсязі всі необхідні документи (матеріали), визначені підпунктами 1–15 пункту 3 цих умов.
5. Документи (матеріали), визначені підпунктами 1–15 пункту 3 цих умов, повинні бути оформлені додатком до заяви особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, розміщені у порядку їх черговості та пронумеровані згідно із загальною кількістю сторінок додатків.
6. Заява та додані до неї документи поверненню не підлягають.
7. Документи (матеріали), зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка звертається із заявою про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.
8. Дата заповнення (засвідчення) документів повинна відповідати даті їх подання (направлення) до Ради суддів України.
9. Автобіографія кандидата (написана власноруч) повинна містити:
1) прізвище, ім’я, по батькові (повністю, у називному відмінку);
2) число, місяць, рік і місце народження;
3) відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо);
4) відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював кандидат, останнє місце роботи, посада);
5) відомості про науковий ступінь, вчене звання (у разі наявності);
6) відомості про державні нагороди (у разі наявності);
7) відомості про загальний трудовий стаж роботи, стаж роботи в галузі права та стаж роботи на посадах судді;
8) відомості про стягнення (у разі наявності з зазначенням виду стягнення та дата накладення);
9) відомості про сімейний стан і склад родини;
10) дату написання та підпис кандидата.
10. Мотиваційний лист повинен містити дату та підпис особи, яка його подає, та бути оформлений відповідно до таких вимог:
1) обсяг – до 2 аркушів;
2) формат аркуша – А-4;
3) шрифт – Times New Roman;
4) розмір шрифту – 14 pt;
5) відступи: від лівого краю аркуша – 25 мм, від верхнього та нижнього – 15 мм, від правого – 15 мм;
6) друкований вигляд.
11. Копія паспорта громадянина України повинна містити копії всіх заповнених його сторінок.
Копія паспорта громадянина України у формі ID-картки повинна містити копії титульної та зворотної сторін, виготовлених на одному аркуші, де у верхній частині аркуша повинна бути копія титульної сторони картки, в нижній – зворотна. Разом з цим подається копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
12. Копія трудової книжки, послужного списку (за наявності):
1) повинна містити копії всіх заповнених сторінок;
2) має бути належним чином засвідчена за місцем роботи особи (якщо на момент подачі документів особа працює).
13. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, подається особою як кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України шляхом відповідного її заповнення і підписання на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Для підтвердження факту подання цієї декларації особа подає до Ради суддів України роздруковану копію відповідної декларації та посилання на неї, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:
1) назву «Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
2) відповідне посилання на інтернет-сторінку;
3) дату подання декларації;
4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.
14. Заява про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», подається особою, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, власноручно написаною розбірливим почерком за формою, визначеною Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (зі змінами).
У разі подання такої заяви особою за місцем роботи до Ради суддів України надається копія цієї заяви, засвідчена в установленому порядку відповідальною особою за місцем роботи кандидата.
У разі проходження особою за місцем роботи перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», нею подається засвідчена в установленому порядку копія довідки про її результати.
15. За достовірність поданих до Ради суддів України документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.
16. У разі встановлення невідповідності переліку та комплектності доданих до заяви документів, вказаних особою у заяві, із фактично доданим або неналежності оформлення документів Відділом організаційного забезпечення суддівського самоврядування складається акт і такі документи підлягають поверненню без розгляду особі, яка їх подала, Радою суддів України.
17. Документи, подані особою для участі у конкурсі, можуть бути залишені Радою суддів України без розгляду на підставі відповідного звернення особи.
18. Розгляд питання про відповідність особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, установленим Законом України «Про Конституційний Суд України» вимогам до посади судді Конституційного Суду України здійснюється Радою суддів України на основі поданих особою документів.
Додаток №1
до Умов подання документів особами,
які виявили намір обійняти посаду
судді Конституційного Суду України,
для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З А Я В А
Я,_____________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
виявляю намір взяти участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, оголошеному рішенням Ради суддів України 28 січня 2022 року № ___, та обійняти посаду судді Конституційного Суду України, що призначається з’їздом суддів України.
У зв’язку з цим, керуючись статтею 12 Закону України «Про Конституційний Суд України», подаю такі документи:
1. автобіографія на __ арк.;
2. мотиваційний лист на __ арк.;
3. копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на__ арк.;
4. копія трудової книжки, послужного списку (за наявності) на __ арк.;
5. декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (як кандидата на відповідну посаду) на __ арк.;
6. інформація про подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на 1 арк. в 1 прим.;
7. декларація родинних зв’язків судді на ___ арк.;
8. декларація доброчесності судді на __ арк.;
9. копія диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, на __ арк.;
10. копії документа про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, та документів, що підтверджують її визнання в Україні, (за наявності) на __ арк.;
11. копія документа про науковий ступінь (за наявності)на __ арк.;
12. копія документа про вчене звання (за наявності) на __ арк.;
13. письмова згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів на __ арк.;
14. заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» або копія висновку за результатами такої перевірки на ____ арк.;
15. письмова згода на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» на __ арк.;
16. медичні довідки про стан здоров'я на __ арк.
17. копія військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних) на ___ арк.;
18. довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності) на ___ арк.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* у заяві необхідно заповнити відповідну інформацію та поставити особистий підпис
Додаток №2
до Умов подання документів особами,
які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З Г О Д А
Відповідно до пункту сьомого частини четвертої статті 12 Закону України «Про Конституційний Суд України» з метою участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України надаю згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених абзацом третім частини четвертої статті 12 вказаного Закону.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів подається написана кандидатом власноруч
Додаток №3
до Умов подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З А Я В А
на проведення перевірки, що передбачена Законом
України «Про очищення влади»
Я, __________________________________________________________,
(прізвище, ім’я та по батькові)
відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про очищення влади» повідомляю, що заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (застосовуються) щодо мене.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(у разі наявності зазначається, які саме заборони застосовуються)
Надаю згоду на проходження перевірки відповідно до вимог цього Закону.
Додаток: копія декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* заява на проведення перевірки, що передбачена Законом України «Про очищення влади» подається написана кандидатом власноруч
Додаток №4
до Умов подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України,
для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З Г О Д А
Я,___________________________________________________________,
(прізвище, ім'я та по батькові)
__________________________________________________________________,
(дата і місце народження)
зареєстрований (зареєстрована) за адресою: _____________________________
__________________________________________________________________ та
фактично проживаю за адресою: ________________________________________
____________________________________________________________________,реєстраційний номер облікової картки платника податків*__________________________________,
претендую на зайняття посади судді Конституційного Суду України й даю згоду на проведення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» спеціальної перевірки відомостей стосовно мене, зокрема відомостей, поданих мною особисто для участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* згода на проведення спеціальної перевірки подається написана кандидатом власноруч;
*у разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків додається копія сторінки паспорта з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Дивитися ЗавантажитиАдреса: м.Київ 01601, вул. Липська, 18/5
Телефони: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: davidenko@court.gov.ua
Адреса: м.Київ 01601, вул.Липська,18/5
Телефони: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Створення цього веб-сайту стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Окремі думки, висловлені в матеріалах, опублікованих на цьому сайті, не обов’язково збігаються з поглядами та думками USAID чи Уряду США.
© 2015-2023 Рада суддів України
Розробник: kitsoft
UA
EN