Рада Суддів
України

uaUA enEN
Документи

19.09.2023

Рішення РСУ № 43 від 18.09.2023 Щодо опрацювання проекту змін до Типового положення про апарат суду

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року                                                                                                                                                            м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 43

Відповідно до частини першої статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат. Частина друга цієї норми передбачає, що положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду, затвердженого Державною судовою адміністрацією України (далі – ДСА України) за погодженням із Вищою радою правосуддя.

Згідно із частиною першою статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України розробляє та затверджує за погодженням із Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду.

Пунктом 14 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено повноваження Вищої ради правосуддя погоджувати Типове положення про апарат суду.

Типове положення про апарат суду затверджено наказом ДСА України від 8 лютого 2019 року № 131 за погодженням із Вищою радою правосуддя (рішення від 17 січня 2019 року № 140/0/15-19) (далі – Типове положення про апарат суду).

Рішенням від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 Вища рада правосуддя погодила зміни до Типового положення про апарат суду.

Зазначеними змінами, зокрема, абзац четвертий пункту 9 Розділу ІІІ викладено у новій редакції: «Керівник апарату місцевого, апеляційного суду може мати заступника, якщо кількість працівників апарату перевищує 75 осіб».

Уносячи зміни до Типового положення про апарат суду ДСА України жодним чином не обґрунтувала ні законодавчими нормами, ані будь-якими експертними чи науковими висновками необхідність прийняття таких змін, також не зрозуміло, у який спосіб визначена кількість працівників апарату суду у 75 осіб.

У той же час, рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року №22 було погоджено проект типової структури апарату місцевого господарського, адміністративного суду та нормативи кадрового забезпечення судів.

Так, відповідно до погодженої вказаним рішенням Ради суддів України структури апарату місцевого спеціалізованого (господарського, окружного адміністративного) суду згідно з вимогами Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131, було передбачено, що «керівник місцевого суду може мати двох заступників, якщо кількість працівників апарату суду перевищує 50 осіб».

Погодженими Вищою радою правосуддя змінами передбачається скорочення посад усіх заступників керівників апаратів судів у судах, де кількість працівників апарату становить 75 осіб та менше, а, окрім того, скасовується положення, відповідно до якого керівник апарату суду може мати двох заступників.

В той же час структура та апарати судів України наразі сформовані відповідно до Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131.

Відповідно до абзацу четвертого абзацу 9 Розділу ІІІ Положення питання визначення кількості заступників керівника апарату суду врегульовано таким чином «Керівник апарату місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду може мати двох заступників, якщо кількість працівників апарату суду перевищує 50 осіб. У місцевих загальних судах кількість заступників може дорівнювати кількості віддалених робочих місць, в яких утворюються відокремлені структурні підрозділи (окремі посадові особи за напрямками діяльності) цих судів».

Отже, погоджені зміни також передбачають скорочення посад заступників керівників апаратів судів в судах, у яких утворено віддалені робочі місця.

Як вищий орган суддівського самоврядування Рада суддів України, відповідно до повноважень, визначених пунктом 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, розробляє та організовує виконання заходів щодо поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; здійснює контроль за організацією діяльності судів; звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Після погодження Вищою радою правосуддя змін до Типового положення про апарат суду до Ради суддів України, як зокрема і до Вищої ради правосуддя, почали надходити звернення від судів з пропозиціями переглянути погоджені змін до Типового положення про апарат суду.

За результатами розгляду цих звернень 28 січня 2022 року Радою суддів України прийнято рішення № 6 про звернення до Вищої ради правосуддя з клопотанням переглянути або скасувати рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду; Державній судовій адміністрації України погодити проект змін до Типового положення про апарат суду з Радою суддів України.

Вказане рішення з супровідним листом від 28 січня 2022 року Радою суддів України було надіслано до Вищої ради правосуддя з клопотанням переглянути або скасувати своє рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду та Державної судової адміністрації України з пропозицією погодити проект змін до Типового положення про апарат суду з Радою суддів України, а до розгляду Вищою радою правосуддя питання про перегляд або скасування рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду утриматися від затвердження погоджених змін.

Крім того, 27 квітня 2023 року за № 9рс-198/23-вих. Рада суддів України звернулася до Вищої ради правосуддя з проханням повідомити позицію Вищої ради правосуддя щодо перегляду або скасування свого рішення від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 в частині погодження змін до Типового положення про апарат суду.

Листом від 10 травня 2023 року № 4090/0/9-23 Вища рада правосуддя повідомила Раду суддів України, зокрема про те, що у разі надходження до Вищої ради правосуддя від ДСА України для розгляду та погодження змін до Типового положення про апарат суду вони будуть розглянуті Вищою радою правосуддя в порядку, визначеному законом.

Погодженні рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 зміни до Типового положення про апарат суду були затверджені наказом ДСА України від 14.08.2023 № 385, який набирає чинності з дня, наступного за днем його видання, крім абзаців другого та третього підпункту 3 пункту 1 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2024 року.

На сьогоднішній день до Ради суддів України, як і до Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України знову почали надходити численні звернення від місцевих загальних судів з проханням вжити заходів для поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів в частині недопущення скорочення посади заступника керівника апарату суду.

Рада суддів України не може не погодитися з позицією судів, що погоджені Вищою радою правосуддя та затверджені ДСА України зміни до Типового положення про апарат суду жодним чином не сприятимуть поліпшенню стану організаційного забезпечення діяльності судів, створенню гарантій для судів у забезпеченні мінімальної, обгрунтованої кількості основних працівників суду, без яких є неможливим процес здійснення судочинства.

Також, Рада суддів України не може погодитися з обгрунтуванням необхідності прийняття таких змін, що виведення керівних посад апаратів судів зумовлено недофінансуванням судової системи, а зменшення кількості керівних посад апаратів судів запропоновано як винятковий захід для забезпечення належної оплати праці, збереження кваліфікованих кадрів (помічників суддів, секретарів судового засідання), які беруть участь у правосудді. Фактично з наведеного вбачається, що обгрунтування наявності у суді посади заступника керівника апарату зводиться виключно до економії коштів.

Рада суддів України вважає, що шкода від зазначених змін до Типового положення про апарат суду для належної організації забезпечення діяльності судів буде значно більшою і зовсім невілюватиме вигоду від коштів, які будуть заощаджені за рахунок скорочення посад заступників керівників апаратів, а вирішення у такий спосіб питань щодо економії коштів у зв’язку одвічним недофінансування судової влади в цілому не виправдає очікувань і призведе лише до погіршення діяльності місцевих загальних судів та забезпеченні доступу громадян до правосуддя.

Також, у своєму рішенні від 28 січня 2022 року № 6 Рада суддів України наголошувала, що у демократичному суспільстві суди мають функціонувати відповідно до стандартів продуктивності та ефективності судових процедур, якості судових послуг та очікувань громадян – учасників судових проваджень. У цьому розумінні робота суду є найбільш ефективною, якщо її основою є певні стандарти якості.

Основою таких стандартів є суспільні очікування щодо якості надання судових послуг, до яких, зокрема належить і організаційне забезпечення роботи суду, що здійснюється (забезпечується) його апаратом.

Так, відповідно до частини першої статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. І саме від ефективної роботи апарату суду залежить діяльність всього суду, його продуктивність, ефективність судових процедур та якість наданих судових послуг.

В судах керівники апаратів та їх заступники – це посадові особи, які мають визначене Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Типовим положенням про апарат суду коло обов’язків. Заступники керівника апарату суду є контролюючою ланкою між керівником апарату суду та структурними підрозділами суду. Робота заступника керівника апарату суду дозволяє керівнику апарату суду належним чином визначити результативність та ефективність виконання державними службовцями суду поставлених перед ними завдань, планувати їх кар’єру та вживати заходи підвищення їх кваліфікації.

У разі відсутності керівника апарату його обов’язки виконує заступник керівника апарату суду, що в свою чергу сприяє безперервній роботі та належному функціонуванні суду, враховуючи їх взаємодію та взаємозамінність.

Тож суди першої інстанції, оскільки чисельність працівників апарату суду майже у всіх є меншою ніж 75 осіб, поставлені вказаними змінами перед фактом скорочення висококваліфікованих працівників з посад заступників керівника апарату суду.

Як наслідок, скорочення посад заступників керівника апарату суду негативно вплине на якість роботи суду, призведе до негативних змін в налагоджену організацію роботи суду та співпрацю структурних підрозділів, дезорганізує роботу відділів, оскільки втратиться контролююча ланка між керівником апарату та структурним підрозділом суду, позаяк керівник апарату суду не зможе самостійно вживати необхідних заходів контролю щодо усіх працівників апарату суду в умовах надмірного навантаження, безпосереднього виконання ще й своїх посадових обов’язків.

Окрім того, внесеними до Типового положення про апарат суду змінами не враховано, що керівник апарату суду не матиме можливості покласти виконання своїх обов’язків (у випадку відпустки, лікарняного, відрядження тощо) на працівника апарату суду рівнозначної посади.

Таким чином, недосконале правове врегулювання питань покладення обов’язків відсутнього керівника апарату суду у поєднанні із необгрунтованим скороченням посад заступника керівника апарату суду безперечно створить істотні перешкоди у безперебійності відправлення правосуддя судами, негативно позначиться на строках розгляду судових справ, а отже і погіршить доступ громадян до суду.

Також, Рада суддів України у своєму рішенні від 28 січня 2022 року № 6 звертала увагу, на те, що у зв’язку з відсутністю однозначного вирішення законодавцем питання кількості посад заступників керівника апарату суду такі питання необхідно вирішувати за загальноприйнятним та загально визнаним правилом, а саме, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, слід застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, частиною десятою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано питання визначення кількості заступників голови суду: «у суді, кількість суддів у якому перевищує десять суддів, може бути обраний один заступник голови суду, а в суді, кількість суддів у якому перевищує тридцять суддів, - не більше двох заступників голови суду».

Отже, такий підхід до вирішення питання щодо визначення кількості посад заступників керівника апарату суду є найбільш логічним і може бути (хоча і не обов'язково) врегульовано подібним чином.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо опрацювання проекту змін до Типового положення про апарат суду, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України вирішила:

1.Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо опрацювання проекту змін до Типового положення про апарат суду взяти до відома.

2.Державній судовій адміністрації України підготувати проект змін до Типового положення про апарат суду в частині визначення кількості посад заступника керівника апарату суду виходячи з аналогії закону, врегулювавши питання визначення кількості посад заступників керівника апарату суду відповідно до частини десятої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                  Б.С. Моніч

Дивитися Завантажити

19.09.2023

Рішення РСУ № 42 від 18.09.2023 Щодо заохочень

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року                                                                                                                                            м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 42

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Моніча Б.С. та заступника голови Ради суддів України Марченко О.В., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди професійного свята Дня юриста нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

ГАСАНОВУ Марину Юріївну помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
ГУРУ Івана Івановича суддю господарського суду Черкаської області у відставці;
ДОВЖЕНКО Вікторію Олегівну помічника судді Біляївського районного суду Одеської області;
ДОРОБАЛЮК-БІЛЕЦЬКУ Лілію Вікторівну начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян – канцелярії Хмельницького апеляційного суду;
ДЯГІЛЕВУ Вікторію Олександрівну заступника керівника апарату Херсонського апеляційного суду;
ЄВТУШКА Олександра Павловича помічника судді Ємільчинського районного суду Житомирської області;
ІЛЬЧЕНКО Анну Миколаївну начальника відділу планово-організаційної роботи та розгляду звернень Південно-західного апеляційного господарського суду;
КАПАЦИН Юрія Володимировича керівника апарату Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
КАРАТАЙ Інну Михайлівну провідного спеціаліста відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду;
КЕРІМОВУ-БАНДЮКОВУ Ларису Керімівну секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду;
КОРОЛЬ Кристину Володимирівну помічника судді Південно-західного апеляційного господарського суду;
КОСТЕННІКОВА Дмитра Вікторовича керівника апарату Херсонського апеляційного суду;
КРАВЕЦЬ Катерину Григорівну помічника судді Черкаського апеляційного суду;
КРАСНОКУТСЬКОГО Сергія Олександровича помічника судді Одеського апеляційного суду;
КУПЕЛЬСЬКУ Наталію Петрівну секретаря судового засідання відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду;
МИКОЛАЙЦЯ Ярослава Петровича головного спеціаліста відділу судової статистики, узагальнення судової практики та систематизації законодавства Подільського районного суду міста Києва;
МУЛЯР Юлію Станіславівну головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду;
НОСЕНКО Юлію Олександрівну помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
НОСІК Олександру Василівну помічника голови Запорізького апеляційного суду;
ОБОРУ Богдана Юрійовича помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
ОСТАПОВЕЦЬ Ганну Василівну помічника голови Херсонського апеляційного суду;
ПАЩЕНКО Антоніну Дмитрівну суддю господарського суду Черкаської області у відставці;
ПЕТРОВУ Олену Борисівну начальника відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ апарату Запорізького апеляційного суду;
ПОПОВУ Ірину Миколаївну заступника начальника відділу управління персоналом Східного апеляційного господарського суду;
САМОЙЛИЧ Наталію Володимирівну головного спеціаліста режимно-секретного відділу Херсонського апеляційного суду;
СЕЛИВЕРСТОВУ Маргариту Валеріївну помічника судді Південно-західного апеляційного господарського суду;
СТРОМЕНКО Єлизавету Сергіївну помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
ТАРАСЕНКА Віталія Ігоровича помічника судді Запорізького окружного адміністративного суду;
ТЕРЕНТІЄВУ Яну Олександрівну помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
УПИРЯ Івана Іларіоновича суддю господарського суду Черкаської області у відставці;
ФЕРЕНЦ Ярину Зиновіївну секретаря судового засідання Криворізького районного суду Дніпропетровської області;
ЧОРНОЙВАНА Олександра Васильовича помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
ШАХОВУ-КОЗИР Ольгу Юріївну заступника начальника відділу документального забезпечення Житомирського окружного адміністративного суду;
ШЕВЧЕНКО Світлану Луківну суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці;
ШЕЛЕНОК Світлану Михайлівну помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська;
нагородити Грамотою Ради суддів України:
БЕРЕЖНУ Дар'ю Олегівну секретаря судового засідання Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
БОРИМСЬКУ Вікторію Володимирівну помічника судді Житомирського окружного адміністративного суду
БОЧІНУ Наталію Анатоліївну помічника судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
ГЕМЕГУ Олесю Іванівну помічника судді Заводського районного суду міста Запоріжжя;
ГОНЧАРЕНКА Олександра Сергійовича секретаря судового засідання Північного апеляційного господарського суду;
ГРАБОВЕЦЬКУ Олену Станіславівну помічника заступника голови Миколаївського апеляційного суду;
ГУДІНА Іллю Вячеславовича судового розпорядника Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
ГУРОВА Дмитра Дмитровича заступника керівника апарату Херсонського апеляційного суду;
ДАЦОВУ Ірину Геннадіївну помічника судді Східного апеляційного господарського суду;
ДОВГАЛЮК Ольгу Петрівну помічника судді Північно-західного апеляційного господарського суду;
ЗАРЯНОВУ Ольгу Олександрівну секретаря Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
ЗЕМЛЯКА Антона Віталійовича помічника судді Південно-західного апеляційного господарського суду;
ІГНАТЬЄВА Андрія Сергійовича помічника судді Одеського апеляційного суду;
КАТРЕНКО Ірину Сергіївну помічника судді Східного апеляційного господарського суду;
КОВАЛЕНКО Марію Олександрівну помічника судді Господарського суду Кіровоградської області;
КОРОЛЬ Наталію Петрівну керівника апарату Вінницького апеляційного суду;
КОСТЮКА Руслана Юрійовича помічника голови Восьмого апеляційного адміністративного суду;
КУЖИЛЬНУ Катерину Вікторівну заступника керівника апарату Одеського апеляційного суду;
ЛИННИКА Олександра Олександровича заступника начальника відділу служби судових розпорядників (відділ) Дніпровського апеляційного суду;
МАКОГІН Ірину Володимирівну помічника судді Кам'янського районного суду Черкаської області;
МАРИНИЧ Вікторію Михайлівну заступника начальника відділу документального забезпечення (канцелярії) Рівненського окружного адміністративного суду;
МАРЧЕНКО Вікторію Сергіївну діловода Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
МАХІНЬКО Мирославу Максимівну судового розпорядника Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
МАЦИНСЬКУ Олену Євгенівну секретаря судового засідання Заводського районного суду міста Запоріжжя;
МАЦОЛУ Миколу Михайловича помічника судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
МЕРКУЛОВУ Анну Валеріївну секретаря судового засідання Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
МУДРИЦЬКУ Людмилу Володимирівну секретаря судового засідання Дунаєвецького районного суду Хмельницької області;
НОВОСЬОЛОВУ Ольгу Валеріївну помічника судді Одеського апеляційного суду;
ПАВЛОВУ Вікторію Вікторівну спеціаліста Заводського районного суду міста Запоріжжя;
ПАНЕНКО Альону Миколаївну начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду;
РУДЕНКО Анну Сергіївну помічника судді Шполянського районного суду Черкаської області;
РУДІК Марину Вікторівну провідного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності апарату Запорізького апеляційного суду;
РУМЯНЦЕВУ Альону Миколаївну секретаря судового засідання Вільнянського районного суду Запорізької області;
САМУХУ Наталю Михайлівну головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності апарату Запорізького апеляційного суду;
СЛОБОДОНЮК Крістіну Ромуальдівну керівника апарату Господарського суду Вінницької області;
СМАКОВСЬКОГО Олександра Сергійовича помічника судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя;
СОКОЛИШИНУ Ірину Анатоліївну помічника судді Господарського суду Черкаської області;
ТЕРЕНЧУК Ілону Євгеніївну помічника судді Одеського апеляційного суду;
ТРУШ Вікторію Вікторівну заступника начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду;
ТЬОСОВУ Яну Владиславівну секретаря судового засідання відділу забезпечення проведення судових засідань Одеського апеляційного суду;
ФЕРМАНЮКА Костянтина Сергійовича помічника судді Шостого апеляційного адміністративного суду;
ФІЛІМОНОВУ Інну Олегівну помічника судді Херсонського апеляційного суду;
ШУКАЛЬ Ольгу Ярославівну помічника судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
ЯНКОВСЬКУ Юлію Леонідівну секретаря судового засідання відділу забезпечення проведення судових засідань Одеського апеляційного суду;
оголосити Подяку Ради суддів України:
АЛУФУ

Єгору Володимировичу

помічнику судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
БАЛАЧЕНКО Вікторії Миколаївні консультанту Фрунзенського районного суду міста Харкова;
БЕЛЕЙ Андріані Миколаївні помічнику судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
БЕЛЛІ Олександру Володимировичу помічнику голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
БЕРНАТОВИЧ Наталі Ігорівні головному спеціалісту відділу договірної роботи та управління майном Одеського апеляційного суду;
БОНДАРЕНКО Валерії Василівні помічнику судді Господарського суду Кіровоградської області;
ВАКУЛІНІЙ Анні Ігорівні помічнику судді Одеського апеляційного суду;
ВОЛКОВІЙ Анні Рушанівні помічнику судді Фрунзенського районного суду міста Харкова;
ВОРОН Юлії Володимирівні помічнику судді Фрунзенського районного суду міста Харкова;
ГРАНОВСЬКІЙ Тетяні Вікторівні помічнику судді Господарського суду Одеської області;
ГРОМОВІЙ Лілії Василівні головному спеціалісту відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду;
ГУБІНІЙ Юлії Вячеславівні помічнику судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
ГУДЬКО Анні Вікторівні секретарю судового засідання Північного апеляційного господарського суду;
ГУНЬКО Тетяні Миколаївні помічнику судді Фрунзенського районного суду міста Харкова;
ДЕРЕВ'ЯНКУ Артему Івановичу помічнику судді Північного апеляційного господарського суду;
ДОЛИНСЬКІЙ Анастасії Олександрівні головному спеціалісту відділу забезпечення роботи першої судової палати Восьмого апеляційного адміністративного суду;
ДРАГУНКОВІЙ Оксані Євгенівні помічнику судді Господарського суду Харківської області;
ЗВАРИЧ Тетяні Михайлівні головному спеціалісту відділу аналітичної роботи, статистики та аналізу застосування судової практики Господарського суду міста Києва;
ЗУЄВУ Олександру Володимировичу помічнику голови Близнюківського районного суду Харківської області;
ІВАШІНІЙ Наталії Вікторівні помічнику судді Господарського суду міста Києва
КАКОЙЛО Ангеліні Віталіївні помічнику судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
КАРТАНОВИЧ Вірі Олександрівні заступнику начальника відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду;
КАРТАШЕВІЙ Ірині Василівні заступнику керівника апарату Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
КАСЬЯНОВІЙ Аліні Валеріївні помічнику судді Господарсько суду Одеської області;
КАЧУР Ганні Петрівні помічнику судді Північно-західного апеляційного господарського суду;
КЛИМОВИЧУ Максиму Ігоровичу помічнику судді Північного апеляційного господарського суду;
КОВАЛЕНКУ Володимиру Олександровичу помічнику судді Шполянського районного суду Черкаської області;
КОВЕРЗІ Петру Петровичу секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва;
КОЛЬЧАК Наталії Миколаївні головному спеціалісту відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду;
КОСТЕНКО Анні Олексіївні помічнику судді Сумського апеляційного суду;
КОШОВОМУ Віктору Вікторовичу помічнику судді Кам'янського районного суду Черкаської області;
КРАСОВСЬКОМУ Володимиру Сергійовичу секретарю судового засідання Господарського суду Харківської області;
КРИВЦОВІЙ Аксенії Олександрівні помічнику судді Миколаївського апеляційного суду;
КРУГМАН Анжеліці Михайлівні секретарю судового засідання відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду;
КУРУЦ Лесі Тарасівні помічнику судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
КУЩ Олександрі Володимирівні помічнику судді Господарсько суду Одеської області;
ЛЕБЕДЯ Юрія Юрійовича помічника судді Сумського апеляційного суду;
ЛЕВИЦЬКІЙ Карині Анатоліївні помічнику секретаря судової палати Північного апеляційного господарського суду;
ЛІТВІНЕНКО Ганні Ігорівні помічнику судді Господарського суду міста Києва;
МАСЛОВСЬКОМУ Родіону Євгеновичу помічнику судді Одеського апеляційного суду;
МАЦЬКІВ Марті Сергіївні провідному спеціалісту відділу документального забезпечення - канцелярії Восьмого апеляційного адміністративного суду;
НЕТЯЗІ Максиму Ігоровичу секретарю судового засідання Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
НІКОНЕНКО Єлизаветі Сергіївні секретарю судового засідання Північного апеляційного господарського суду;
НОВИЦЬКІЙ Яні Володимирівні помічнику судді Фрунзенського районного суду міста Харкова;
ОКСМАН Аллі Степанівні головному спеціалісту відділу організаційного забезпечення роботи суду та розгляду звернень Північного апеляційного господарського суду;
ПАВЛЮКУ Роману Ігоровичу помічнику судді П'ятого апеляційного адміністративного суду;
ПАПІЖУК Вікторії Анатоліївні помічнику судді Подільського районного суду міста Києва;
ПИСАРЕНКУ Олександру Володимировичу головному спеціалісту Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
ПЛАХТИНІ Марії Олександрівні секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва;
ПОЛІНЕЦЬКІЙ Валентині Станіславівні секретарю судового засідання відділу забезпечення судового процесу Південно-західного апеляційного господарського суду;
САКОЯН Олександрі Володимирівні секретарю судового засідання Хортицького районного суду міста Запоріжжя;
САЛАЦЬКІЙ Олесі Вікторівні секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва;
САПОЖНІКОВІЙ Юлії Леонідівні помічнику судді Зарічного районного суду міста Суми;
САХАРОВУ Денису Олександровичу секретарю судового засідання відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду;
СЄРКОВІЙ Ользі Миколаївні помічнику судді Фрунзенського районного суду міста Харкова;
СИВУЛИЧ Ользі Миколаївні начальнику відділу забезпечення роботи четвертої судової палати Восьмого апеляційного адміністративного суду;
СОКОЛОВСЬКОМУ Олександру Олександровичу головному спеціалісту відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду;
СОЛОВЕЙ Вірі Миколаївні помічнику судді Хмельницького апеляційного суду;
ТАРАСЮК Ірині Михайлівні секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва;
УМАНЦЮ Дмитру Олександровичу помічнику судді Одеського апеляційного суду;
ФІРСОВІЙ Тетяні Володимирівні помічнику судді Миколаївського апеляційного суду;
ЧЕРНИШ Марині Володимирівні секретарю судового засідання Житомирського окружного адміністративного суду;
ШЕВЯКОВІЙ Євгенії Петрівні помічнику судді Одеського апеляційного суду;
ШЕЙЦІ Євгенію Юрійовичу помічнику судді Близнюківського районного суду Харківської області;
ШКОРУПЕЄВУ Андрію Дмитровичу секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва;
ШУМАРОВІЙ Оксані Олександрівні помічнику секретаря судової палати Сумського апеляційного суду;
КРІПАК Ірину Олексіївну помічнику судді Ржищевського міського суду Київської області;
ЛЕПЕНЕЦЬ Катерині Вікторівні помічнику судді Господарського суду Черкаської області;
СОЛОВ'Ю Антону Сергійовичу помічнику судді Господарського суду Черкаської області;
ХЕЛИС Наталії Миколаївні помічнику судді Господарського суду Черкаської області;
ДОВБІ Тарасу Васильовичу головному спеціалісту відділу управління персоналом Закарпатського окружного адміністративного суду;
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю з нагоди Дня юриста та 15-річчя від початку процесуальної діяльності Київського окружного адміністративного суду

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

ПИЛИПЕНКО

Ольгу Степанівну

помічника судді Київського окружного адміністративного суду;
ПОНОМАРЕНКО Тетяну Миколаївну помічника судді Київського окружного адміністративного суду;
нагородити Грамотою Ради суддів України:
ВИШЕНСЬКУ

Людмилу Миколаївну

заступника начальника Відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення Київського окружного адміністративного суду;
ДУБРОВІНУ Ольгу Миколаївну помічника заступника голови Київського окружного адміністративного суду;
ПРОСКУРЯКОВУ Іванну Михайлівну помічника судді Київського окружного адміністративного суду;
ТАРАЙ Оксану Миколаївну начальника відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду;
оголосити Подяку Ради суддів України:
ГАВРИЛЮКУ

Ярославу Віталійовичу

секретарю судового засідання відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду;
КОРИЛЯКУ Михайлу Богдановичу помічнику судді Київського окружного адміністративного суду;
МЕЛЬНИК Тетяні Миколаївні секретарю судового засідання відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду;
НАТАЛЕНКО Юлії Олексіївні помічнику судді Київського окружного адміністративного суду;
САМОЙЛЕНКО Іванні Василівні заступнику керівника апарату Київського окружного адміністративного суду.
Голова Ради суддів України                                                                                                       Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити

19.09.2023

Рішення РСУ № 41 від 18.09.2023 Про обрання заступника члена до першого складу Дорадчої групи експертів Кузьменка В.В.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року                                                                                                                                                   м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 41

Про обраннязаступника члена

до першого складу Дорадчої групи експертів

Відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 102, 1011, пунктів 4, 5, 10 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами) на підставі протоколів засідання лічильної комісії Ради суддів України з проведення таємного рейтингового голосування з питання призначення члена до першого складу Дорадчої групи експертів та обрання його заступника від 18 вересня 2023 року № 5 з проведення таємного рейтингового голосування та № 6 з проведення таємного голосування, обрати заступником члена до першого складу Дорадчої групи експертів строком на три роки суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменка Володимира Володимировича.

Головуючий на засіданні                                                                                                                              Б. С. Моніч
Дивитися Завантажити

19.09.2023

Рішення РСУ № 40 від 18.09.2023 Про призначення члена до першого складу Дорадчої групи експертів Романюка Я.М.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року                                                                                                                                                         м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 40

Про призначення члена до першого складу

Дорадчої групи експертів

Відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 102, 1011, пунктів 4, 5, 10 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами) на підставі протоколів засідання лічильної комісії Ради суддів України з проведення таємного рейтингового голосування з питання призначення члена до першого складу Дорадчої групи експертів та обрання його заступника від 18 вересня 2023 року № 3 з проведення таємного рейтингового голосування та № 4 з проведення таємного голосування, призначити членом до першого складу Дорадчої групи експертів строком на три роки суддю Верховного Суду України у відставці Романюка Ярослава Михайловича.

Головуючий на засіданні                                                                                                                         Б. С. Моніч
Дивитися Завантажити

19.09.2023

Рішення РСУ №39 від 18.09.2023 Щодо оголошення про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року                                                                                                                                                                                                                                                                    м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 39

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, про початок прийняття заяв та затвердження Рекомендацій з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 101, 105,106, пункту 17 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Оголосити про початок конкурсного відбору кандидатур на дві вакантні посади судді Конституційного Суду України та про початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 19 вересня 2023 року по 18 жовтня 2023 року включно.

Оголошення про початок конкурсу розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.

2.Затвердити Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, що додаються.

Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.

Голова

Ради суддів України                                                                           Б.С. Моніч

                                                                                                                                                                                                                                                                             Додаток до рішення Ради суддів України від 18 вересня 2023 року № 39

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Ради суддів України

від 18 вересня 2023 року № 39

Рекомендації з оформлення та

подання документів особами, які виявили намір

обійняти посаду судді Конституційного Суду України,

для участі у конкурсі

1. Участі у конкурсі підлягає особа, яка у визначені Радою суддів України терміни подала всі необхідні документи та на день їх подання відповідає вимогам до судді Конституційного Суду України, встановленим статтею 11 Закону України «Про Конституційний Суд України».

2. Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.

Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 18 жовтня 2023 року 24 год. 00 хв. з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 17 год. 00 хв. чи подані нарочно до 18 жовтня 2023 року 17 год. 00 хв.

Заяви, що будуть подані до Ради суддів України після зазначеного строку, не розглядатимуться.

3. Для участі у конкурсі з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинна подати до Ради суддів України такі документи:

1) заяву про участь у конкурсному відборі у довільній формі;

2) автобіографію;

3) мотиваційний лист кандидата на посаду судді Конституційного Суду України;

4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

5) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

6) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

7) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками) ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

8) копію документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;

9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 105 Закону України «Про Конституційний Суд України», крім відомостей, визначених частиною 3 статті 105 цього Закону, які містяться в цих документах (додаток №1);

10) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"(додаток №2) або висновок за результатами такої перевірки (за наявності);

11) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (додаток № 3);

12) інші документи, передбачені статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції» для проведення спеціальної перевірки:

- медичні довідки про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

- копію військово - облікового документа: для призовника - посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаного, резервіста - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, для військовослужбовця - військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;

- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

4. До заяви про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинні бути додані у повному обсязі всі необхідні документи (матеріали), визначені підпунктами 1–12 пункту 3 цих рекомендацій.

5. Документи (матеріали), визначені підпунктами 1–12 пункту 3 цих рекомендацій, повинні бути оформлені додатком до заяви особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, розміщені у порядку їх черговості та пронумеровані згідно із загальною кількістю сторінок додатків.

6. Заява та додані до неї документи поверненню не підлягають.

7. Документи (матеріали), зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка звертається із заявою про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.

8. Дата заповнення (засвідчення) документів повинна відповідати даті їх подання (направлення) до Ради суддів України.

9. Автобіографія кандидата (написана власноруч) повинна містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові (повністю, у називному відмінку);

2) число, місяць, рік і місце народження;

3) відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо);

4) відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював кандидат, останнє місце роботи, посада);

5) відомості про науковий ступінь, вчене звання (у разі наявності);

6) відомості про державні нагороди (у разі наявності);

7) відомості про загальний трудовий стаж роботи, стаж роботи в галузі права та стаж роботи на посадах судді;

8) відомості про стягнення (у разі наявності з зазначенням виду стягнення та дата накладення);

9) відомості про сімейний стан і склад родини;

10) дату написання та підпис кандидата.

10. Мотиваційний лист повинен містити дату та підпис особи, яка його подає, та бути оформлений відповідно до таких вимог:

1) обсяг – до 2 аркушів;

2) формат аркуша – А-4;

3) шрифт – Times New Roman;

4) розмір шрифту – 14 pt;

5) відступи: від лівого краю аркуша – 25 мм, від верхнього та нижнього – 15 мм, від правого – 15 мм;

6) друкований вигляд.

11. Копія паспорта громадянина України повинна містити копії всіх заповнених його сторінок.

Копія паспорта громадянина України у формі ID-картки повинна містити копії титульної та зворотної сторін, виготовлених на одному аркуші, де у верхній частині аркуша повинна бути копія титульної сторони картки, в нижній – зворотна. Разом з цим подається копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

12. Копія трудової книжки, послужного списку (за наявності):

1) повинна містити копії всіх заповнених сторінок;

2) має бути належним чином засвідчена за місцем роботи особи (якщо на момент подачі документів особа працює).

13. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, подається особою як кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України шляхом відповідного її заповнення і підписання на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Для підтвердження факту подання цієї декларації особа подає до Ради суддів України роздруковану копію відповідної декларації та посилання на неї, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:

1) назву «Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;

2) відповідне посилання на інтернет-сторінку;

3) дату подання декларації;

4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.

14. Заява про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», подається особою, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, власноручно написаною розбірливим почерком за формою, визначеною Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (зі змінами).

У разі подання такої заяви особою за місцем роботи, до Ради суддів України надається копія цієї заяви, засвідчена в установленому порядку відповідальною особою за місцем роботи кандидата.

У разі проходження особою за місцем роботи перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», нею подається засвідчена в установленому порядку копія довідки про її результати.

15. За достовірність поданих до Ради суддів України документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.

16. У разі встановлення невідповідності переліку та комплектності доданих до заяви документів, вказаних особою у заяві, із фактично доданим або неналежності оформлення документів Відділом організаційного забезпечення суддівського самоврядування складається акт і такі документи підлягають поверненню Радою суддів України без розгляду особі, яка їх подала.

17. Документи, подані особою для участі у конкурсі, можуть бути залишені Радою суддів України без розгляду на підставі відповідного звернення особи.

18. Розгляд питання про відповідність особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, установленим Законом України «Про Конституційний Суд України» вимогам до посади судді Конституційного Суду України здійснюється Радою суддів України на основі поданих особою документів.


Додаток №1

до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі

До Ради суддів України

_______________________________

(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)

_______________________________

_______________________________

(адреса для надіслання поштової кореспонденції)

_______________________________

(номер контактного телефону)

_______________________________

(адреса електронної пошти)

З Г О Д А

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 105 Закону України «Про Конституційний Суд України» з метою участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України надаю згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 105 вказаного Закону.

________________ ________________ _______________________

(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)

* згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів подається написана кандидатом власноруч

Додаток №2

до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі

До Ради суддів України

_______________________________

(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)

_______________________________

_______________________________

(адреса для надіслання поштової кореспонденції)

_______________________________

(номер контактного телефону)

_______________________________

(адреса електронної пошти)

З А Я В А

на проведення перевірки, що передбачена Законом

України «Про очищення влади»

Я,____________________________________________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові)

відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про очищення влади» повідомляю, що заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (застосовуються) щодо мене.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(у разі наявності зазначається, які саме заборони застосовуються)

Надаю згоду на проходження перевірки відповідно до вимог цього Закону.

Додаток: копія декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.

________________ ________________ _______________________

(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)

* заява на проведення перевірки, що передбачена Законом України «Про очищення влади» подається написана кандидатом власноруч

Додаток №3

до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі

До Ради суддів України

_______________________________

(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)

_______________________________

_______________________________

(адреса для надіслання поштової кореспонденції)

_______________________________

(номер контактного телефону)

_______________________________

(адреса електронної пошти)

ЗГОДА
на проведення спеціальної перевірки

Я, ____________________________________________________________, (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка претендує на зайняття посади)

____________________________________________________________________,(дата і місце народження)

адреса зареєстрованого місця проживання ____________________________
____________________________________________________________________

адреса місця фактичного проживання________________________________
________________________________________________________________,
реєстраційний номер облікової картки платника податків* _____________,
претендую на зайняття посади ______________________________________(найменування посади та державного органу,

____________________________________________________________________органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого

____________________________________________________________________самоврядування або підприємства, установи, організації)

і даю згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо мене, у тому числі відомостей, поданих особисто.

____ ____________ 20__ р. ____________________(підпис)

* У разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків зазначається про відмову особи від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо особа подала копію паспорта громадянина України у формі книжечки,додається копія сторінки паспорта з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті). 

Дивитися Завантажити

31.08.2023

Рішення РСУ № 38 від 30.08.2023 Щодо кандидатур до першого складу Дорадчої групи експертів

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року                                                                                                                                                       м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 38

Відповідно до статті 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд України" з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду України в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України утворюється Дорадча група експертів.

Пунктами 4-5 розділу IV Перехідні положення Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що упродовж шести років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України" (далі - перехідний період добору) склад Дорадчої групи експертів формується та діє з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Протягом перехідного періоду добору до складу Дорадчої групи експертів входять:

одна особа, призначена Президентом України;

одна особа, призначена Верховною Радою України;

одна особа, призначена з’їздом суддів України. Повноваження щодо призначення особи до першого складу Дорадчої групи експертів замість з’їзду суддів України здійснює Рада суддів України;

одна особа, призначена Кабінетом Міністрів України за пропозицією Європейської комісії "За демократію через право";

дві особи, призначені Кабінетом Міністрів України за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції (далі - міжнародні організації).

Із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України" № 3277-IX від 27.07.2023, який Президент України підписав 18 серпня 2023 року, відповідно до пункту 10 розділу IV Перехідні положення Закону України "Про Конституційний Суд України" Рада суддів України протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України" призначає особу до першого складу Дорадчої групи експертів та обирає її заступника, про що приймає рішення.

Призначення члена Дорадчої групи експертів та обрання заступника члена Дорадчої групи експертів відбувається в порядку та за правилами, встановленими статтею 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд України", зокрема:

Членом Дорадчої групи може бути особа, яка:

1) на день призначення досягла сорока п’яти років;

2) має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;

3) має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше двадцять років;

4) має високі моральні якості;

5) є правником із визнаним рівнем компетентності;

6) відповідає критерію політичної нейтральності.

Членом Дорадчої групи не може бути особа, яка:

1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншому політичному об’єднанні, або бере участь у політичній діяльності;

2) є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;

3) бере участь у конкурсному відборі кандидатур на посаду судді Конституційного Суду;

4) за рішенням суду визнана недієздатною або такою, цивільна дієздатність якої обмежена;

5) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) є суддею, прокурором, слідчим, дізнавачем, державним службовцем або обіймає політичну посаду відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Обмеження щодо призначення суддів не поширюється на осіб, призначення яких здійснює з’їзд суддів України;

7) має громадянство держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України.

Про призначення особи до складу Дорадчої групи з’їзд суддів України приймає рішення у порядку, передбаченому статтею 10-11 цього Закону. Особа набуває статусу члена Дорадчої групи з дня прийняття з’їздом суддів України відповідного рішення.

Дорадча група діє у складі шести членів, які призначаються строком на три роки та беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Статтею 10-11 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що з’їзд суддів України здійснює призначення на посаду судді Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у два етапи:

1) рейтингове голосування;

2) голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду.

До бюлетеня для таємного рейтингового голосування включаються всі кандидати, які отримали від Дорадчої групи оцінку "відповідає" за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права.

До бюлетеня для таємного голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду включається той кандидат, який за підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів обраних делегатів з’їзду.

Якщо за результатами таємного голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду такий кандидат не отримав більшості голосів обраних делегатів з’їзду суддів України, його кандидатура вважається відхиленою, проводиться повторне таємне голосування щодо наступного у рейтингу кандидата.

Повноваження заступника члена Дорадчої групи експертів визначено статтею 10-12 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Так, суб’єкт призначення одночасно з призначенням члена Дорадчої групи обирає одного заступника члена Дорадчої групи на строк його повноважень в порядку та за правилами, встановленими статтею 10-2 цього Закону.

Заступником члена Дорадчої групи може бути обрана особа, яка відповідає вимогам до члена Дорадчої групи.

Про обрання заступника члена Дорадчої групи суб’єкт призначення ухвалює рішення відповідно до правил, встановлених статтею 10-2 цього Закону.

Заступник члена Дорадчої групи має право бути присутнім як спостерігач на всіх засіданнях Дорадчої групи та під час розгляду нею будь-яких питань.

На заступника поширюються обмеження щодо використання інформації, передбачені цим Законом для членів Дорадчої групи.

Якщо член Дорадчої групи, який має заступника, відведений (самовідведений), повноваження такого члена Дорадчої групи щодо розгляду питань та голосування за ухвалення рішення Дорадчої групи здійснює його заступник, який відведенню (самовідведенню) не підлягає.

Якщо повноваження члена Дорадчої групи, який має заступника, достроково припинено, за рішенням Дорадчої групи такий заступник призначається на відповідну вакантну посаду члена Дорадчої групи у межах строку повноважень такого члена.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Оголосити про початок прийняття пропозицій щодо кандидатур на посаду члена Дорадчої групи експертів та його заступника до першого складу Дорадчої групи експертів.

Документи необхідно подати Раді суддів України у строк до 12 вересня 2023 року.

Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 12 вересня 2023 року 24 год. 00 хв. чи подані нарочно до 12 вересня 2023 року 17 год. 00 хв., з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.uaдо 12 вересня 2022 року 17 год. 00 хв.

2.Оприлюднити на офіційному веб-сайті Ради суддів України оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів.

3.Призначення на посаду члена Дорадчої групи експертів та його заступника до першого складу Дорадчої групи експертів здійснювати таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, передбаченому статтею 10-11 Закону України "Про Конституційний Суд України".

4.Затвердити орієнтовний (рекомендований) перелік документів, які можуть бути поданими кандидатами на посаду члена Дорадчої групи експертів та його заступника, що додається.

Голова Ради суддів України                                                                                                                              Б. С. Моніч
                                                                                                                                                                        Додаток до рішення                                                                                                                                         Ради суддів України від 30.08.2023 № 38                                                                      Орієнтовний (рекомендований) перелік документів,
                                                                       які можуть бути поданими кандидатами на посаду
                                                                       члена Дорадчої групи експертів та його заступника

1. Заява про намір бути призначеним на посаду члена Дорадчої групи експертів та/або про намір бути обраним на посаду його заступника члена Дорадчої групи експертів.

У заяві необхідно висловити позицію:

  • про намір бути призначеним виключно членом Дорадчої групи експертів / про намір бути обраним виключно заступником члена Дорадчої групи;
  • про намір бути призначеним членом Дорадчої групи експертів або обраним на посаду заступника члена Дорадчої групи експертів.

2. Документи, які підтверджують, що кандидат відповідає вимогам, передбаченим статтею 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд України", зокрема, що особа:

1) на день призначення досягла сорока п’яти років;

2) має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;

3) має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше двадцять років;

4) має високі моральні якості;

5) є правником із визнаним рівнем компетентності;

6) відповідає критерію політичної нейтральності.

3. Документи, які підтверджують відсутність обмежень, передбачених частиною п’ятою статті 10-2 Закону України "Про Конституційний Суд України" (довідка про несудимість, власна заява про відсутність таких обмежень, тощо).

4. Письмова згода кандидата на обробку його персональних даних та оприлюднення копій таких документів.

Примітка:

Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання – 12 вересня 2023 року.

Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 12 вересня 2023 року 24 год. 00 хв. чи подані нарочно до 12 вересня 2023 року 17 год. 00 хв., з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.uaдо 12 вересня 2022 року 17 год. 00 хв.

Дивитися Завантажити

31.08.2023

Рішення РСУ №37 від 30.08.2023 Щодо законопроекту № 9454 від 03.07.2023

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року                                                                                                                                                              м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 37

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. стосовно позиції Ради суддів України щодо законопроекту №9454 від 03 липня 2023 року про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади та щодо законопроекту №9454-1 Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади від 11 липня 2023 року, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Затвердити позицію Ради суддів України щодо законопроекту №9454 від 03 липня 2023 року про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади та щодо законопроекту №9454-1 Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади від 11 липня 2023 року, що додається.

2.Надіслати позицію Ради суддів України щодо вказаних законопроектів до Вищої ради правосуддя та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Голова Ради суддів України                                                                                            Б.С. Моніч

Додаток

до рішення Ради суддів України від 30 серпня 2022 року № 37

Позиція РСУ щодо законопроекту №9454 від 03 липня 2023 року про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади та щодо законопроекту №9454-1 Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади від 11 липня 2023 року.

Рада суддів України ознайомилась з проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади", реєстраційний № 9454 від 03 липня 2023 року, внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України: Масловим Д.В. (IX скликання), Калауром І.Р. (IX скликання), Стефанчуком М.О. (IX скликання), Павлішом П.В. (IX скликання), Дирдіним М.Є. (IX скликання), Ватрасом В.А. (IX скликання), Васюком О.О. (IX скликання), який розроблено з метою зміцнення довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя, а також посилення авторитету суддів в державі.

Проектом Закону запропоновано встановити, що в разі вручення повідомлення про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення одному із суддів відповідного суду та прийняття Вищою радою правосуддя рішення про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт такого судді або про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, Вища рада правосуддя може прийняти рішення про проведення моніторингу відповідного суду, у якому такий суддя здійснює правосуддя.

Моніторинг здійснюється стосовно всіх суддів відповідного суду шляхом перевірки належного виконання суддями відповідного суду їх обов’язків, наявності ознак вчинення ними дисциплінарних проступків, а також законності джерела походження майна.

Під час такого моніторингу Вища рада правосуддя може запитувати інформацію від будь-яких осіб, викликати суддів та працівників суду для отримання пояснень з питань, стосовно яких проводиться моніторинг.

Одержання за результатами такого моніторингу інформації, що може свідчити про наявність ознак вчинення суддею відповідного суду дисциплінарного проступку (зокрема істотного), грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, а також інформації, що викликає обґрунтований сумнів у законності джерела походження майна, є підставою початку здійснення дисциплінарного провадження щодо такого судді.

Проектом також пропонується встановити, що з метою утвердження суспільної поваги до звання судді Верховного Суду та підтримки авторитету правосуддя, укріплення суспільної довіри до Верховного Суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів Верховного Суду, Вища рада правосуддя невідкладно розпочинає проведення моніторингу роботи Верховного Суду щодо всіх суддів Верховного Суду.

Проектом Закону передбачено також, що якщо на момент початку дисциплінарного провадження, розпочатого за наслідками моніторингу роботи суду, щодо судді розпочаті також інші дисциплінарні провадження, такі провадження здійснюватимуться Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя першочергово.

Проектом Закону також запропоновано встановити, що стосовно судді, а також стосовно особи, яка претендує на зайняття посади судді (кандидат на посаду судді), може бути проведено психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа за рішенням Вищої ради правосуддя.

Опитування може здійснюватися в межах дисциплінарного провадження, проведення моніторингу роботи суду, а також під час розгляду питання про призначення кандидата на посаду судді відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Опитування полягатиме в нешкідливому для життя і здоров’я людини опитуванні судді (кандидата на посаду судді) з використанням поліграфа - багатоканального пристрою, призначеного для реєстрації та запису в реальному часі показників емоційного напруження особи, що виникає як реакція на інформацію у вигляді слів, зображень тощо.

Метою опитування судді (кандидата на посаду судді) є отримання інформації про ймовірну достовірність відповідей особи на питання пов'язані з можливими правопорушеннями, її доброчесністю, дотриманням правил суддівської етики, законністю походження майна, обставин, які можуть бути чи є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

Результати опитування є конфіденційними, не підлягають оприлюдненню, можуть використовуватися як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів. Вони не можуть бути підставою для притягнення судді (кандидата на посаду судді) до відповідальності, а також підставою для відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

Опитування судді (кандидата на посаду судді) проводиться за його згодою. Відмова особи від проходження опитування під час розгляду питання про призначення кандидата на посаду судді, є підставою для відмови у внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду, крім випадків наявності в особи документально підтверджених медичних протипоказань.

Водночас Рада суддів України застерігає, що такі нововведення свідчать про те, що законодавець фактично намагається:

1) надати Вищій раді правосуддя повноваження органу досудового розслідування;

2) застосувати принцип колективної відповідальності для усіх суддів суду у разі виявлення ознак вчинення корупційного кримінального правопорушення, або дисциплінарного проступку (зокрема істотного), грубого чи систематичного нехтування обов’язками хоча б одним суддею цього суду.

У свою чергу, звертаємо увагу, що відповідно до положень частини другої статті 61 Конституції України визначено саме принцип персональної відповідальності згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Таким чином за діяння одного судді весь суддівський корпус певного суду не може нести колективну відповідальність шляхом застосування до нього негативних наслідків у вигляді проведення моніторингу суду.

У своїй публікації "Інструменти забезпечення верховенства права у постконфліктних державах. Перевірка: основи проведення" (HR/PUB/06/5, 2006) Управління Верховного комісара ООН з прав людини виклало основи проведення перевірок та інституційних реформ, які мали використовувати працівники Організації Об’єднаних Націй під час консультацій щодо підходів до вирішення проблем інституційних та кадрових реформ у постконфліктних державах, шляхом створення процесу перевірки, який би виключав з органів державної влади недобросовісних осіб. У відповідних частинах публікації зазначено (на сторінках 4 та 5):

"Перевірка є важливим аспектом кадрової реформи у країнах перехідного періоду. Перевірка може характеризуватися як оцінка доброчесності для визначення відповідності роботі на державній службі. Доброчесність стосується дотримання працівником міжнародних стандартів у сфері прав людини та професійної поведінки, у тому числі правомірності фінансової діяльності. Державні службовці, які відповідно до міжнародного права несуть персональну відповідальність за грубі порушення прав людини або тяжкі злочини, продемонстрували цілковиту відсутність у них доброчесності та підірвали довіру громадян, яким вони мають служити. Громадяни, зокрема жертви зловживань, навряд чи довірятимуть і покладатимуться на державну установу, яка залишає на посадах або наймає недобросовісних осіб, що кардинально погіршить спроможність установи виконувати свої службові обов’язки. Процеси перевірки спрямовані на усунення з державної служби недобросовісних осіб з метою (відновлення) встановлення довіри громадськості та (повторного) надання законності державним установам.

Доброчесність визначається поведінкою особи. Тому процедури перевірки мають ґрунтуватися на оцінці індивідуальної поведінки. Очищення та інші масштабні звільнення виключно на основі групової чи партійної приналежності, застосовуються, як правило, дуже широко і призводять до звільнення добросовісних державних службовців, які не несуть персональної відповідальності за попередні зловживання. Водночас групові звільнення можуть також застосовуватися до вузького кола осіб і не охоплювати тих, хто вчинив зловживання, але не був членом цієї групи. Таке широке застосування колективних процесів порушує основоположні стандарти належної процедури, та навряд чи призведе до досягнення переслідуваних реформою цілей, оскільки може призвести до звільнення працівників, чий досвід є необхідним у постконфліктний чи поставторитарний період, а також призвести до утворення групи незадоволених працівників, здатної підірвати такий перехідний процес".

Крім того, такі положення порушують принцип презумпції невинуватості, що визначений статтею 62 Конституції України, оскільки підозра у вчиненні корупційного кримінального правопорушення не є остаточним рішенням, на відміну від обвинувального чи виправдувального вироку суду. В такому випадку без доведення вини судді, якого підозрюють у вчинені корупційного кримінального правопорушення, покладення негативних наслідків на всіх суддів суду є очевидно передчасним.

Отже, передбачені законодавцем положення щодо проведення моніторингу роботи судів порушують нормативно-правові приписи Основного закону України.

Крім того, наділення Вищої ради правосуддя повноваженнями органу досудового розслідування суперечить її правовому статусу, визначеному статтею 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування.

Стосовно опитування суддів (кандидатів на посаду судді) з використанням поліграфу, то положення законопроекту містять латентний законодавчий примус, оскільки пунктом 3 частини дев'ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" законодавець пропонує зміни, які ставлять кандидата на посаду судді у пряму залежність надати свою згоду для проходження подібного опитування, оскільки у зворотному випадку Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду з підстави відмови кандидата від проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа за відсутності медичних протипоказань.

При цьому виникає конкуренція норм у сукупності із абзацом 3 частини шостої статті 62-1, де визначено, що результати опитування не можуть бути підставою для притягнення судді до відповідальності, а також підставою для відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

Аналогічний підхід щодо неврахування принципу добровільності надання згоди для проходження поліграфа застосований і у запропонованих змінах до абзаців 2, 3 частини другої статті 82 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", якими він латентно нівелюється.

На сьогодні спеціальний закон про застосування поліграфа в Україні відсутній.

Існують лише положення підзаконних актів, які прямо або опосередковано визначають порядок застосування психофізіологічних досліджень з використанням поліграфа у вузькій сфері застосування (наприклад Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 920 від 13.11.2017). Таким чином наразі не врегульовано питання:

- мети проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа;

- правового статусу особи, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – "поліграфолог", вимоги щодо його кваліфікації, отримання ліцензії на проведення таких досліджень/опитувань та необхідності включення інформації про нього до реєстру атестованих судових експертів;

- порядку навчання поліграфолога та отримання ним відповідної освіти;

- використання результатів дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа в якості самостійних доказів;

- переліку медичних протипоказань для застосування комп’ютерного поліграфа;

- процесуальної форми проведення опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа (наприклад в межах проведення судової психологічної експертизи) тощо.

У даному контексті варто зазначити, що відповідно до пункту 6.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (зі змінами) з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа. Предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.

Аналіз вказаного пункту свідчить про те, що інформація, отримана у процесі проведення досліджень за допомогою поліграфа, є лише орієнтувальною і не може підтверджувати наявність вини. Тобто проведення опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа не є окремим видом експертизи, а лише методом отримання орієнтовної інформації в межах психологічної експертизи.

Вважаємо, що всі зазначені вище питання спочатку мають бути вирішені шляхом прийняття спеціального закону про застосування поліграфа в Україні.

Щодо застосування методу опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа у країнах світу варто відмітити, що посилання законодавця на застосування поліграфа у низці країн світу є необґрунтованим, оскільки містить лише загальну інформацію без конкретних посилань на чинне законодавство цих країн, а також на наявні прецеденти його застосування в цих країнах.

Крім того, на сьогоднішній день відсутнє масштабне дослідження обґрунтованості ефективності застосування такого методу, яке свідчило б про достовірність результатів, отриманих в процесі такого застосування. Посилання законодавця на те, що в Україні такий метод запроваджено в окремих сферах суспільних правовідносин також не підкріплений ні реальними прецедентами, ні статистикою ефективності його застосування.

Важливо зазначити, що питання застосування детектора брехні є дискусійним серед професійних психологів, оскільки дані отримують на підставі дослідження дихання в області грудей, дихання в черевній області (діафрагма), електропровідності шкіри, кровонаповнення в периферичних судинах, серцевого ритму, артеріального тиску, які безпосередньо залежать від суб’єктивного фактору, а саме належного трактування поліграфолога, який відповідно, як вже зазначалось вище має бути високваліфікованим. У такому контексті вважаємо, що особа, яка проводить таке дослідження має мати відповідну ліцензію, а також законодавцем має бути визначена відповідальність такої особи, як це встановлено для експертів.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями №№ 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Рекомендація № CM/Rec(2010)12 Комітету міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року щодо незалежності, ефективності та обов'язків суддів містить положення про те, що виконавча та законодавча влада повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від дій, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують статтями 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

На нашу думку законодавцем у пояснювальній записці знехтувано презумпцією невинуватості та здійснено посилання на ситуацію, що склалась навколо колишнього Голови Верховного Суду, починаючи з 15 травня 2023 року.

Проте, на сьогоднішній день у відкритій кримінальній справі тривають слідчі дії, тому вкотре треба закликати до очікування результатів неупередженого розслідування цієї справи та винесення кінцевого рішення Вищим антикорупційним судом.

Крім того, звертаємо увагу на нульову толерантність Ради суддів України до корупції, але акцентуємо, що саме через призму неупередженого, законного, процесуально дотриманого слідства можна відокремити чесних, високоморальних і професійних суддів від тих, хто не витримав випробування судовою владою.

Надзвичайно важливо, щоб ті судді, які реально не причетні до цього випадку, могли б і надалі здійснювати правосуддя, відстоюючи законність і справедливість. Відповідно посилання законодавця на вказану вище ситуацію свідчить про ознаки тиску на всю судову систему України, а також вказане обґрунтування пояснювальної записки створює викривлене бачення в суспільства та створює середовище для недовіри до правосуддя в цілому, що є неприпустимим.

Також варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, відповідно до Звітів про стан протидії корупції за 2022 рік та про стан протидії корупції за 3 місяці 2023 року, що розміщені на офіційному веб-сайті "Портал МВС" (https://mvs.gov.ua/uk/activity/prevention-corrupti... зафіксований лише один випадок, коли професійного суддю притягнуто до відповідальності у вигляді покарання – штраф за вчинення корупційного правопорушення.

Отже, говорити про масовість корупційного явища в судах України немає підстав. Крім того в медіа неодноразово висвітлювались випадки, які містять корупційні ознаки щодо посадових чи службових осіб інших органів державної влади.

У відповідності до вищевикладеного вважаємо, що безумовно необхідно боротися з корупцією в Україні, проте, запропоноване законодавцем обґрунтування прийняття законопроекту № 9454 від 03.07.2023 є дискредитаційним та таким, що викривлює об’єктивну реальність щодо суддів та органів судової влади України.

З огляду на викладене вважаємо, що проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади у запропонованій суб’єктом законодавчої ініціативи редакції з врахуванням окреслених вище проблемних питань не обґрунтовує визначену в Пояснювальній записці потребу в його прийнятті і не спроможний виконати визначену в Пояснювальній записці мету - зміцнити довіру суспільства до судової влади і інститутів правосуддя та посилити авторитет суддів в державі, відтак, Рада суддів України не може підтримати його прийняття.

Щодо законопроекту №9454-1 Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади від 11 липня 2023 року то цей проект Закону є альтернативним до законопроекту № 9454 і по суті передбачає аналогічні процедури.

Так, на відміну від основного проекту Закону, альтернативним пропонується надати ВРП повноваження проводити моніторинг роботи суду також у разі вручення судді повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України.

Також ним передбачається і опитування суддів (кандидатів на посаду судді) з використанням поліграфу.

З огляду на викладені вище обґрунтування, Рада суддів України не може підтримати прийняття вказаного законопроекту.

Дивитися Завантажити

31.08.2023

Рішення РСУ №36 від 30.08.2023 Про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року                                                                                                                                                            м. Київ

                                                                                           Р І Ш Е Н Н Я № 36 

Частиною першою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Державна судова адміністрація України (далі ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Отже, основні завдання ДСА України полягають у здійсненні організаційного забезпечення функціонування судів та забезпечення фінансування органів судової влади, суддівського самоврядування, а також всіх інших суб’єктів публічної адміністрації, які виконують свої повноваження у сфері здійснення правосуддя. При цьому слід виокремити організаційне та фінансове забезпечення, яке здійснюється ДСА України, як відносно відокремленою інституцією, у зв’язку з її особливим статусом як головного розпорядника бюджетних коштів.

Тобто ДСА України виступає як суб’єкт правовідносин у сфері організаційно-правового забезпечення діяльності суду, особливості здійснення яких визначаються повноваженнями, що закріплені у законодавстві про судоустрій і статус суддів, Положенні про ДСА України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 з подальшими змінами, а також є суб’єктом фінансово-публічних правовідносин, які мають виконуватися не лише відповідно до законодавства про судоустрій і статус суддів, а також згідно з законодавством, що регулює бюджетні правовідносини.

Відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон) та Положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України з подальшими змінами.

Відповідно до повноважень, визначених Законом, Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України; звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Так, рішенням Ради суддів України від 04 травня 2023 року № 14 вирішено запровадити щоквартальне звітування ДСА України на засіданнях Ради суддів України про стан та перспективи фінансового забезпечення діяльності органів судової влади.

У зв’язку з цим, листом від 09 червня 2023 року № 9рс-256/23-вих Рада суддів України звернулась до ДСА України з нагадуванням щодо необхідності щоквартального звітування відповідно до пункту 2 рішення Ради суддів України від 04 травня 2023 року №14, зазначивши, що у звіті обов'язково має бути:

- інформація про перерозподіли коштів, які здійснені за рішенням Вищої ради правосуддя (далі ВРП) (які кошти, з яких розпорядників були зняті, кому перерозподілені тощо);

- інформація про розміри заробітних плат по основних посадах в розрізі регіонів, спеціалізацій, інстанцій, ТУ ДСА України;

- інформація про те, чи продовжуються виплати особам, які перебувають на окупованих територіях, розміри таких виплат.

Запитувана інформація надійшла до Ради суддів України 14 липня 2023 року листом ДСА України від 13 липня 2023 року № 11-8368/23.

Крім того, дізнавшись, що 20 липня 2023 року до порядку денного засідання ВРП включено питання про Звіт Голови Державної судової адміністрації України за 2022 рік, Рада суддів України листом від 14 липня 2023 року № 9рс-349/23-вих звернулась до ДСА України з вимогою в найкоротші строки надіслати до Ради суддів України всі матеріали, що стосуються Звіту Голови ДСА України за 2022 рік (в тому числі й ті, що надіслані до ВРП), а також витребувана інша інформація щодо діяльності ДСА України у 2022 році.

Листом від 19 липня 2023 року № 16-8660/23 ДСА України надіслала до Ради суддів України Звіт про свою діяльність за 2022 рік (далі – Звіт), що надсилався до ВРП 10 березня 2023 року№ 16-2821/23.

Окремі матеріали ДСА України були надані Раді суддів України безпосередньо напередодні засідання 17 серпня 2023 року.

Слід звернути увагу, що на запит Ради суддів України не була надана інформація про перерозподіли коштів, які здійснені ДСА України протягом 2022 року (які кошти, з яких розпорядників були зняті, кому перерозподілені тощо).

Також, не була надана інформація про те, чи продовжувалися виплати особам, які перебували на окупованих територіях, розміри таких виплат в розрізі судів/ТУ ДСА/ТУ ССО та про загальний розмір здійснених виплат (за період 2022 року).

Крім того, з огляду на питання, які виникали під час засідання Ради суддів України, 17 серпня 2023 року листом за № 9рс-421/23-вих. до ДСА України було направлено запит з проханням негайно (не пізніше 22 серпня 2023 року) надати Раді суддів України наступні матеріали та документи:

- інформацію про розміри заробітної плати співробітників Служби судової охорони за 2022 рік та перше півріччя 2023 року (в розрізі посад, регіонів та основних складових заробітної плати, в тому числі й стимулюючих виплат);

- наказ про призначення на посаду Голови Державної судової адміністрації України та матеріали, на підставі яких було видано цей наказ;

- накази про призначення на посади заступників Голови Державної судової адміністрації України та матеріали, на підставі яких були видані ці накази (за 2022 - 2023 роки);

- накази про розподіл обов’язків між Головою Державної судової адміністрації України, заступниками Голови Державної судової адміністрації України, накази про покладання обов'язків Голови Державної судової адміністрації України на когось із заступників (за 2022-2023 роки);

- накази про призначення/звільнення начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, накази про встановлення їм стимулюючих виплат (за 2022 - 2023 роки);

- накази про притягнення начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України до дисциплінарної відповідальності та матеріали на підставі яких такі накази видавались (за 2022 - 2023 роки);

- накази територіальних управлінь Державної судової адміністрації України про встановлення дистанційної роботи у 2022-2023 роках (зокрема ТУ ДСА України в Херсонській області);

- інформацію про вартість впровадження додаткового каналу електронної комунікації судів з учасниками судового процесу (месенджер Viber), за допомогою якого з 15 лютого 2023 року суди можуть надсилати судові повістки і виклики;

- інформацію про позицію Державної судової адміністрації України щодо можливості заохочення державних службовців путівками в ДП "Санаторно- курортний лікувальний центр "Шкло" у межах чинного правового регулювання;

- інформацію про вжиті Державною судовою адміністрацією України заходи щодо виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. №1384 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109";

- інформацію про підготовку судів до нового опалювального сезону та можливого блекауту (зокрема чи розроблялись якісь заходи задля запобігання можливим негативним наслідкам, чи вчинялися з боку ДСА України якісь дії задля закупівлі ТУ ДСА/судами генераторів та/чи систем зберігання енергії).

ДСА України вказаний запит виконано з порушенням строків, встановлених Радою суддів України, та надано запитувані матеріали частково 29 серпня 2023 року, тобто напередодні засідання Ради суддів України, що фактично унеможливило провести їх вивчення та повний аналіз.

Також ДСА України проігноровано прохання Ради суддів України терміново надати на її запит від 24 серпня 2023 року № 9рс-424/23-вих. інформацію щодо деяких питань патронатної служби ДСА України та стимулюючих виплат. Як і на попередній запит запитувані матеріали до Ради суддів України були надані ДСА України 29 серпня 2023 року.

Крім того, при опрацюванні вказаних запитів жодних пропозицій чи повідомлень від ДСА України про продовження строків їх виконання до Ради суддів України не надходило.

При цьому, в.о. Голови ДСА України Пампура М.В., який брав участь у засіданні Ради суддів України 17 серпня 2023 року під час розгляду питання про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади ДСА України у 2022 році та першому півріччі 2023 року, був повідомлений про перерву у засіданні Ради суддів України для необхідності надання ДСА України додаткових матеріалів та документів з вказаного питання.

Зазначене може свідчити як про низький рівень виконавчої дисципліни, низьку ефективність діяльності органу при розгляді відповідних запитів, так і про можливі наміри приховати певну інформацію.

Рада суддів України вважає, що такий рівень організації роботи ДСА України не відповідає її основним повноваженням, а також не забезпечує чітких, злагоджених та оперативних дій, які ДСА України має здійснювати перед викликами сьогодення з метою належного організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади.

З наданих 29 серпня 2023 року додаткових матеріалів вбачається, що у 2022-2023 роках безпосереднє керівництво з питань фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, органів суддівського самоврядування, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь у межах повноважень, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до покладених на нього функцій та повноважень здійснював Пампура М.В., який у зазначений період виконував обов'язки т.в.о. заступника Голови ДСА України, обіймав посаду заступника Голови ДСА України.

До його відання були віднесені й питання організації матеріально-технічного забезпечення судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, органів суддівського самоврядування, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь, управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління ДСА України тощо.

Зважаючи на вищевикладене, Рада суддів України у даному рішенні має змогу проаналізувати виключно отримані матеріали, в тому числі й ті, які були отримані раніше упродовж 2022 року.

Також при ухваленні даного рішення є можливість з'ясувати окремі недоліки роботи ДСА України, які відображені у рішенні ВРП від 20 липня 2023 року № 740/0/15-23 "Про Звіт Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 рік".

Як зазначено у Звіті щодо стану фінансового забезпечення органів та установ системи правосуддя, загальна потреба ДСА України, як головного розпорядника коштів у бюджетних призначеннях, для досягнення результативних показників роботи судової системи у 2022 році мала становити 26 млрд 691,6 млн грн. При цьому Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" для місцевих та апеляційних судів, а також органів та установ системи правосуддя було затверджено видатки обсягом 19 млрд 035,4 млн грн, що забезпечувало 71% від потреби ДСА України у фінансових ресурсах як головного розпорядника бюджетних коштів.

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України у березні та квітні 2022 року були проведені секвестри державного бюджету, внаслідок чого бюджетні призначення ДСА України були зменшені на 2 млрд 117,9 млн грн (зменшено фінансові ресурси на 11%), з них 1 млрд 418,5 млн грн на оплату праці, 65,3 млн грн на нарахування на оплату праці, 74,5 млн грн на поточні видатки, 15,8 млн грн на комунальні послуги та енергоносії, 541,6 млн грн на видатки розвитку та 2,2 млн грн на виконання судових рішень на користь суддів.

На кінець 2022 року загальна сума бюджетних призначень ДСА України становила 16 млрд 917,5 млн грн, із них за загальним фондом державного бюджету – 14 млрд 167,5 млн грн, за спеціальним фондом – 2 млрд 750,0 млн грн. 90% вказаних бюджетних призначень на 2022 рік – на оплату праці та нарахування на неї (15 млрд 270,5 млн грн), решту спрямовано на інші поточні видатки (1 млрд 200,8 млн грн; – 7%), на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (446,2 млн грн; – 3%) та видатки розвитку (0,05 млн грн; – 0%).

Також у Звіті зазначено, що у 2022 році план надходження бюджетних коштів до спеціального фонду державного бюджету було виконано на 90,5% (із запланованих 2 млрд 750,0 млн грн фактичні надходження від сплати судового збору, звернення застави в дохід держави та від стягнення судового збору, стягувачем за яким є ДСА України, становили 2 млрд 489,0 млн грн, тобто ДСА України, як головний розпорядник коштів недоотримала 261 млн грн).

Щодо підготовки бюджетного запиту на 2023 рік ДСА України зазначила у Звіті, що загальна потреба ДСА України у фінансових ресурсах на 2023 рік становить 33 710,1 млн грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів затверджено 17 324,5 млн грн, що забезпечує 51,4% від її потреби у фінансових ресурсах.

Як наслідок, впродовж 2022 року до Ради суддів України надходили звернення від місцевих та апеляційних судів щодо неналежного фінансового та матеріально-технічного забезпечення їхньої діяльності, а також щодо недостатнього рівня заробітної плати працівників апаратів місцевих та апеляційних судів.

Про цю проблему зазначено і у рішенні ВРП від 20 липня 2023 року № 740/0/15-23, зокрема, на запит ВРП апеляційні суди у співпраці з місцевими судами опрацювали Звіт та висловили свої зауваження і пропозиції, а саме:

"Неналежний рівень фінансування оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів призводить до втрати професійних спеціалістів, плинності кадрів та ускладнення заповнення вакантних посад, і відповідно, неукомплектованості штату апаратів судів.

Наявний розмір стимулюючих виплат для працівників апаратів судів за вкрай низьких посадових окладів, а також поглиблення економічної кризи в державі в умовах воєнного стану не забезпечують гідний та справедливий рівень їх оплати праці.

Судами зауважено, що зазначені у Звіті відомості щодо середнього розміру заробітної плати та стимулюючих виплат для працівників апаратів судів у розрізі юрисдикцій та інстанцій судів не відображають реальний стан оплати праці та потребують деталізації в розрізі категорій державних службовців, працівників патронатної служби, службовців та робітників.

Окремі пропозиції судів стосувалися необхідності деталізації інформації про стан фінансового забезпечення органів та установ системи правосуддя, щодо діяльності яких ДСА України є головним розпорядником бюджетних коштів (Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь).

ВРП погодилась з відповідними пропозиціями судів та доцільністю відображення в подальших звітах про діяльність ДСА України детальної інформації щодо середнього розміру заробітної плати та стимулюючих виплат для працівників судів, органів та установ системи правосуддя, щодо діяльності яких ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів, у розрізі юрисдикції/інстанції судів, категорій працівників тощо."

Раді суддів України теж відома окреслена проблема, у зв'язку з чим Рада зверталася до ДСА України листом від 10 січня 2023 року № 9рс-12/23-вих стосовно нерівномірного розподілу фінансування по регіонах України з проханням надати інформацію:

- про розмір стимулюючих виплат працівникам апаратів судів, виплачених упродовж 2022 року (в розрізі основних посад та кожного регіону по інстанції та юрисдикції), із зазначенням середнього розміру стимулюючих виплат в розрізі кожного регіону та в розрізі кожної посади;

- про розмір стимулюючих виплат в розрізі регіонів та відповідних установ правосуддя, які знаходяться у віданні ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів (ДСА України, ТУ ДСА України, НШСУ, ВККСУ).

Листом ДСА України від 08 лютого 2023 року № 11-1516/23 надано інформацію про розмір стимулюючих виплат у 2022 році працівників апаратів судів в розрізі категорій посад та кожного регіону по інстанціях та юрисдикціях, працівників ДСА України, ТУ ДСА України, НШСУ, ВККС.

Аналіз зазначеної інформації свідчить про непропорційність розподілу та перерозподілу коштів між органами судової влади.

Аналогічні проблеми виникали упродовж 2020 та 2021 років, у зв'язку з чим рішенням Ради суддів України від 09 квітня 2021 року № 8 встановлено заборону керівникам територіальних управлінь ДСА України та їх працівникам виплачувати стимулюючі виплати в розмірах, що перевищують середній розмір стимулюючих виплат працівників апаратів судів відповідної області.

Рішенням Ради суддів України від 03 вересня 2021 року № 39 дозволено встановлювати стимулюючі виплати працівникам територіальних управлінь ДСА України на рівні стимулюючих виплат працівників апаратів апеляційних судів відповідного регіону, враховуючи економію фонду оплати праці, яка утворилась у територіальному управлінні ДСА України за попередні місяці.

Згідно наявної у Ради суддів України інформації, вказане рішення не виконується, хоча є чинним.

Так у звіті ДСА України за 2022 рік зазначено, що завдяки перерозподілу бюджетних асигнувань у 2022 році ДСА України забезпечено у 2022 році середньорічні стимулюючі виплати працівникам апаратів судів на рівні:

- місцеві загальні суди – 33% посадового окладу;

- місцеві спеціалізовані суди – 42% посадового окладу;

- апеляційні суди – 45% посадового окладу.

Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки з аналізу наявної у Ради суддів України інформації реальний середньорічний розмір стимулюючих виплат не досягає заявлених ДСА України цифр.

Так по місцевим загальним судам зазначений розмір варіюється від 3,8% до 42,3%.

При цьому заявлений розмір стимулюючих виплат досягає 33% лише в чотирьох областях.

В той же час у територіальних управліннях ДСА України середній розмір стимулюючих варіюється від 54,3% до 125%:

Повний текст рішення читайте в PDF-форматі  

Дивитися Завантажити