03.02.2023
Рішення РСУ №8 від 03.02.2023 "Про надання публічної інфо про діяльність органів держвлади, судів та установ правосуддя"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях статті 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, статті 19 Загальної декларації прав людини, статтях 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права тощо. Так, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі – Закон №2939-VI) публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Однією з основних "ознак" публічної інформації є те, що вона повинна бути "готовою", тобто створеною на момент отримання запиту розпорядником. Закон №2939-VI не регулює відносини зі створення інформації (надання витягів, довідок, пояснень, роз'яснень тощо). Розпорядник інформації зобов'язаний надати ту інформацію, яка вже існує і зафіксована на певному матеріальному носієві.
Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Не є створенням інформації, якщо для надання відповіді не потрібно залучати "значні інтелектуальні зусилля", проводити "змістовний аналіз".
Змістовним аналізом може бути надання висновку щодо певного документа, аналіз чи узагальнення, надання висновку щодо співвідношення його частини, здійснення нових розрахунків тощо.
Аналітичною обробкою може вважатись опис чи переказ повного змісту документа, певного відео, аудіо чи фото, що полягає у перенесенні інформації на новий матеріальний носій. Тобто йдеться не просто про копіювання інформації, а про її створення у новому форматі, що потребує змістовного аналізу.
Згідно із частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Закон визначає випадки обмеження доступу до інформації з урахуванням міжнародних та європейських стандартів у сфері доступу до інформації, зокрема, практики Європейського суду з прав людини, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, Рекомендації Ради Європи № R(81)19 про доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні державних органів, Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, "Йоганнесбурзькі принципи. Національна безпека, свобода висловлювань і доступ до інформації", "Принципи законодавства про свободу інформації", розроблені міжнародною організацією "Артикль 19".
Закон №2939-VI передбачає, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом. Водночас, вказаним Законом визначено випадки обмеження доступу до інформації.
Відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Частиною шостою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що якщо інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки, через обставини непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.
Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Отже, через військову агресію російської держави проти України розповсюдження публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, їх працівників, у тому числі щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров’ю, бути загрозою національній безпеці, а тому доступ до неї може бути обмеженим.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" передбачено можливість обмеження реалізації окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі й прав, передбачених статтею 34 Конституції України.
У зв’язку з цим, рішенням Ради суддів України від 25 березня 2022 року №11 рекомендовано судам України, ДСА України, іншим установам системи правосуддя тимчасово відстрочити до закінчення строку дії воєнного стану в Україні надання відповідей на усі запити про публічну інформацію, які надійшли з початку введення воєнного стану в Україні - 24 лютого 2022 року.
У подальшому, як стало відомо Раді суддів України, на підставі вказаного рішення деякі суди та установи системи правосуддя надто формально підходять до розгляду запитів про публічну інформацію та відмовляють у наданні інформації без належних на те підстав.
Також на підставі вказаного рішення безпідставно не розглядаються запити Державної судової адміністрації України та інших органів державної влади, що є неприпустимим.
Обмеження доступу до інформації може бути застосоване лише відповідно до положень частини 3 статті 34 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", зокрема виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону № 2939-VІ відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ (частина друга статті 6, частина перша статті 8, частина перша статті 9, пункт 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ).
Зокрема, присвоєння певному документу грифу "для службового користування" (частина друга статті 9 Закону № 2939-VІ) саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VІ.
Аналогічно не може бути відмовлено у доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування "трискладового тесту" (пункт 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ).
Так само лише після застосування "трискладового тесту" допустиме обмеження доступу до публічної інформації, заборона на поширення якої встановлена безпосередньо законом.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст "трискладового тесту".
З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ інтересів (далі - правомірні інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);
2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ);
3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ).
Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох вимог "трискладового тесту" означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
Крім того, Велика Палата ЄСПЛ у рішенні "Угорський гельсінський комітет проти Угорщини" (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, no.18030/11, 08.11.2016) указувала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати в кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (параграф 157). Для цього мають бути застосовані такі критерії (параграфи 158-170):
- мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
- характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам "трискладового тесту", тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соціальних мереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
- готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.
Особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити останній на предмет відповідності зазначеним чотирьом критеріям.
Враховуючи викладене, та з огляду на триваючу війну в Україні, Рада суддів України вважає за необхідне рекомендувати запитувачам інформації у своїх запитах зазначати наведені вище відомості, а також відомості про коло осіб, яким планується поширити інформацію та спосіб такого поширення, задля запобігання з одного боку – випадкам необґрунтованої відмови у наданні інформації, а з іншого боку – задля того, щоб поширення інформації не завдало шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку, охороні здоров’я населення, репутації або правам інших людей, не призвело до розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або не завдавало шкоду підтриманню авторитету і неупередженості правосуддя.
В той же час, саме по собі не зазначення цих обставин під час дії воєнного стану з урахуванням вимог щодо застосування "трискладового тесту" та практики ЄСПЛ у відносинах доступу до публічної інформації, може бути підставою для відмови у задоволенні відповідного запиту виключно у випадках, коли під час розгляду запиту об'єктивно неможливо встановити, чи є в даному випадку інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання.
Також розпорядники інформації мають враховувати, що відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб’єкти владних повноважень не є суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відтак запити органів державної влади, наприклад Державної судової адміністрації України, підлягають розгляду в загальному порядку, з урахуванням компетенції державного органу.
Заслухавши інформацію члена Ради суддів України Потапенка А.В. щодо надання публічної інформації про діяльність органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі про діяльність судів та установ системи правосуддя, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію", Рада суддів України в и р і ш и л а :
1. Звернути увагу судів, що право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 34 Конституції України, і не може бути свавільно обмеженим навіть в умовах воєнного стану.
2. При опрацюванні запитів на публічну інформацію слід оцінювати наступні критерії:
- мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
- характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам "трискладового тесту", тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості, спосіб поширення інформації та коло осіб, яким планується інформацію поширити. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соціальних мереж, громадські організації, діяльність яких пов’язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
- готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.
3. Обмеження доступу до інформації може бути здійсненеіз застосуванням "трискладового тесту" та практики ЄСПЛ у відносинах доступу до публічної інформації, в тому числі у випадках, коли під час розгляду запиту об’єктивно неможливо встановити, чи є в даному випадку інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання.
При цьому таке обмеження є допустимим лише відповідно до положень статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", зокрема виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
4. Рекомендувати запитувачам інформації у своїх запитах на публічну інформацію зазначати відомості про мету запитувача, характер запитуваної інформації, особливу роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості, відомості про коло осіб, яким планується поширити інформацію та спосіб такого поширення, задля запобігання з одного боку – випадкам необґрунтованої відмови у наданні інформації, а з іншого боку – задля того, щоб поширення інформації не завдало шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку, охороні здоров’я населення, репутації або правам інших людей, не призвело до розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або не завдавало шкоду підтриманню авторитету і неупередженості правосуддя.
5. Звернути увагу судів України, що відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб’єкти владних повноважень не є суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відтак запити органів державної влади, наприклад Державної судової адміністрації України, підлягають розгляду в загальному порядку, з урахуванням компетенції державного органу.
6. Рішення Ради суддів України від 25 березня 2022 року № 11 щодо надання публічної інформації про діяльність органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі про діяльність судів та установ системи правосуддя визнати таким, що втратило чинність.
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити03.02.2023
Рішення РСУ № 7 від 03.02.2023 "Щодо здійснення адміністративних повноважень відрядженими суддями"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.
Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад регламентуються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Типовим положенням про збори суддів загальної юрисдикції (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4).
Статтею 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" законодавець наділив збори суддів відповідного суду правом самостійно обирати голову місцевого суду та його заступника з числа суддів цього суду. При цьому, обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.
Частиною сьомою вказаної статті Закону встановлено, що звільнення з посади судді, припинення його повноважень як судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Типового положення про збори суддів в суді загальної юрисдикції збори суддів приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади в судах (голови суду, заступників голови суду) та дострокове звільнення з цих посад в порядку, встановленому законом.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 із 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан.
Керуючись пунктом 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану рішеннями Голови Верховного Суду суддів з тих судів, які припинили здійснювати правосуддя з об’єктивних причин під час воєнного стану, було відряджено в інші суди для здійснення правосуддя.
У рішенні Ради суддів України від 07.02.2018 року № 9 роз’яснено окремі аспекти організації роботи відряджених суддів.
Крім того, Радою суддів України у рішенні від 05.08.2022 року № 24 висловлено позицію, що суддя, якого було відряджено та зараховано до штату іншого суду стає повноправним членом колективу та має право брати участь в роботі органів суддівського самоврядування, тобто,з моменту зарахування відрядженого судді до штату іншого суду такий суддя має право брати участь в діяльності органів суддівського самоврядування, що включає його право обиратися та бути обраним на адміністративну посаду у суді, до якого його відряджено.
Одночасно, Рада суддів України звертає увагу, що на підставі рішення, визначеного законодавством суб'єкта, про дострокове закінчення відрядження та відновлення роботи суду, суддя приступає до здійснення правосуддя у суді з якого його було відряджено.
Також, виходячи з аналізу положень статті 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України приходить до висновку, що тимчасове переведення судді, який обіймав адміністративну посаду в суді, що припинив здійснювати правосуддя з об’єктивних причин під час воєнного стану, є підставою для припинення здійснення повноважень на адміністративній посаді такого судді на час його відрядження до іншого суду.
У разі відновлення роботи суду, з якого суддю, який перебував на адміністративній посаді, було відряджено, та у разі дострокового закінчення відрядження або закінчення строку відрядження судді, який перебував на адміністративній посаді, такий суддя продовжує здійснювати повноваження на адміністративній посаді у суді, до якого він повернувся після відновлення роботи суду чи після дострокового закінчення відрядження/закінчення відрядження, в межах строку, на який він попередньо був обраний на адміністративну посаду, за винятком випадків, коли у суді, з якого суддю було відряджено, на адміністративну посаду вже було обрано іншу особу.
Крім того, у практиці судів виникає питання щодо можливості обрання відрядженого судді на адміністративну посаду в суді, до якого його відряджено.
Рада суддів України вже звертала увагу на те, що з моменту зарахування відрядженого судді до штату іншого суду такий суддя має право брати участь в діяльності органів суддівського самоврядування, що включає його право обиратися та бути обраним на адміністративну посаду у суді, до якого його відряджено.
В той же час, відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.
Зважаючи на наведені вище норми чинного законодавства, судам, зборам суддів у своїх рішеннях про обрання на адміністративні посади відряджених суддів слід зазначати, що відповідна особа обирається на адміністративну посаду строком на три роки, але не довше, ніж на строк відрядження судді.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо здійснення адміністративних повноважень відрядженими суддями, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Типового положення про збори суддів загальної юрисдикції (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4) та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо здійснення адміністративних повноважень відрядженими суддями взяти до відома.
2. Звернути увагу судів України, зборів суддів судів України, що:
- у разі відновлення роботи суду, з якого суддю, який перебував на адміністративній посаді, було відряджено, та у разі дострокового закінчення відрядження або закінчення строку відрядження судді, який перебував на адміністративній посаді, такий суддя продовжує здійснювати повноваження на адміністративній посаді у суді, до якого він повернувся після відновлення роботи суду чи після дострокового закінчення відрядження/закінчення відрядження, в межах строку, на який він попередньо був обраний на адміністративну посаду, за винятком випадків, коли у суді, з якого суддю було відряджено, на адміністративну посаду вже було обрано іншу особу;
- зборам суддів у своїх рішеннях про обрання на адміністративні посади відряджених суддів слід зазначати, що відповідна особа обирається на адміністративну посаду строком на три роки, але не довше, ніж на строк відрядження судді.
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
03.02.2023
Рішення РСУ № 6 від 03.02.2023 "Про результати голосування щодо призначення особи до першого складу Дорадчої групи експертів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Заслухавши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про результати таємного голосування з питання призначення особи до першого складу Дорадчої групи експертів, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 102,пунктів 5, 10 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Оголосити про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів.
2. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Ради суддів України оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів.
Пропозиції необхідно подати Раді суддів України у строк до 20 лютого 2023 року з інформацією, що підтверджує відповідність таких кандидатів вимогам статті 102 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Голова Ради суддів України | Б. С. Моніч |
03.02.2023
Рішення РСУ № 5 від 03.02.2023 "Щодо розгляду нерозподілених справ, терпідсудність яких було змінено у зв'язку воєнним станом"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, а делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Отже, суди навіть в умовах воєнного стану зобов'язані працювати та відправляти правосуддя, так як відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів, а згідно зі статтею12-2 цього Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України, а їх повноваження, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Формально введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, однак на практиці забезпечити безперебійну роботу судів в період війни вкрай важко.На жаль, через війну десятки судів у різних областях України, де ведуться бойові дії, вимушено припинили роботу. Однак задля забезпечення безперервної роботи судів та розгляду судових справ законодавцем прийнято ряд нормативних актів, що регулюють таку ситуацію.
Зокрема, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, робота суду може бути припинена з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність та який найбільш територіально наближений до суду, роботу якого припинено.
З початку військової агресії російської федерації територіальна підсудність судових справ змінювалася неодноразово для багатьох судів, про що Голова Верховного Суду видавав відповідні розпорядження.
Зокрема, відповідно до розпоряджень Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)", від 16 березня 2022 року № 10/0/9-22 "Про скасування розпорядження від 16 березня 2022 року № 9/0/9-22, зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Миколаївської та Харківської областей)", було змінено територіальну підсудністьКомінтернівського, Ленінського, Московського, Орджонікідзевського, Фрунзенського, Червонозаводського районних судів м. Харкова, Чугуївського міського суду Харківської області, Дергачівського, Харківського районних судів Харківської області.
У зв’язку з цим судові справи (провадження) з цих судів передано на розгляд Київському, Ленінському, Октябрському районним судам м. Полтави, Глобинському, Котелевському, Полтавському районним судам Полтавської області.
Проте, в окремих судах, до яких були передані судові справи у зв'язку зі зміною територіальної підсудності, вони не були зареєстровані у повному обсязі, а їх автоматизований розподіл між суддями проведений не був.
При цьому зборами суддів ухвалювалися рішення про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу виключно тих судових справ, які потребували невідкладного розгляду.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області" відновленотериторіальну підсудність судових справ Комінтернівського, Ленінського, Московського, Орджонікідзевського, Фрунзенського, Червонозаводського районних судів м. Харкова, Чугуївського міського суду Харківської області, Дергачівського, Харківського районних судів Харківської області.
Після відновлення роботи судів на деокупованих територіях і територіях, де велися активні бойові дії, постало питання, яким чином і яким судом мають бути зареєстровані та розглянуті судові справи, які залишились не зареєстрованими у судах, куди вони були передані, та у яких автоматизований розподіл не був проведений на час видачі відповідних розпоряджень про відновлення територіальної підсудності судів.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо розгляду нерозподілених справ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, а також заслухавши голів Київського районного суду міста Полтави Шияна В.М., Ленінського районного суду міста Харкова Вікторова В.В., Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Шевченка С.В., Октябрського районного суду міста Полтави Савченка А.Г., Полтавського районного суду Полтавської області Богомолової Л.В., Харківського апеляційного суду Грошевої О.Ю., Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А. щодо ситуації, яка склалася у зв'язку з відновленням територіальної підсудності судових справ на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області", відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Типового положення про збори суддів загальної юрисдикції (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4) та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
24.01.2023
Рішення РСУ №4 від 23.01.2023 року " Щодо оголошення конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
23 січня 2023 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, про початок прийняття заяв та затвердження Рекомендацій з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 101, 105, пункту 17 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Оголошення про початок конкурсу розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Додаток до рішення Ради суддів України від 23 січня 2023 року № 4 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Ради суддів України
від 23 січня 2023 року № 4
Рекомендації з оформлення та
подання документів особами, які виявили намір
обійняти посаду судді Конституційного Суду України,
для участі у конкурсі
1. Участі у конкурсі підлягає особа, яка у визначені Радою суддів України терміни подала всі необхідні документи та на день їх подання відповідає вимогам до судді Конституційного Суду України, встановленим статтею 11 Закону України «Про Конституційний Суд України».
2. Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.
Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 03 лютого 2023 року 24 год. 00 хв. чи подані нарочно до 03 лютого 2023 року 17 год. 00 хв., з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 03 лютого 2023 року 17 год. 00 хв.
Заяви, що будуть подані до Ради суддів України після зазначеного строку, не розглядатимуться.
3. Для участі у конкурсі з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинна подати до Ради суддів України такі документи:
1) заяву про участь у конкурсному відборі у довільній формі;
2) автобіографію;
3) мотиваційний лист кандидата на посаду судді Конституційного Суду України;
4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
5) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;
6) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
7) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками) ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
8) копію документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 105 Закону України «Про Конституційний Суд України» (додаток №1);
10) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"(додаток №2), або висновок за результатами такої перевірки (за наявності);
11) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (додаток № 3);
12) інші документи, передбачені статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції» для проведення спеціальної перевірки:
- медичні довідки про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;
- копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
4. До заяви про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинні бути додані у повному обсязі всі необхідні документи (матеріали), визначені підпунктами 1–15 пункту 3 цих рекомендацій.
5. Документи (матеріали), визначені підпунктами 1–15 пункту 3 цих рекомендацій, повинні бути оформлені додатком до заяви особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, розміщені у порядку їх черговості та пронумеровані згідно із загальною кількістю сторінок додатків.
6. Заява та додані до неї документи поверненню не підлягають.
7. Документи (матеріали), зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка звертається із заявою про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.
8. Дата заповнення (засвідчення) документів повинна відповідати даті їх подання (направлення) до Ради суддів України.
9. Автобіографія кандидата (написана власноруч) повинна містити:
1) прізвище, ім’я, по батькові (повністю, у називному відмінку);
2) число, місяць, рік і місце народження;
3) відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо);
4) відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював кандидат, останнє місце роботи, посада);
5) відомості про науковий ступінь, вчене звання (у разі наявності);
6) відомості про державні нагороди (у разі наявності);
7) відомості про загальний трудовий стаж роботи, стаж роботи в галузі права та стаж роботи на посадах судді;
8) відомості про стягнення (у разі наявності з зазначенням виду стягнення та дата накладення);
9) відомості про сімейний стан і склад родини;
10) дату написання та підпис кандидата.
10. Мотиваційний лист повинен містити дату та підпис особи, яка його подає, та бути оформлений відповідно до таких вимог:
1) обсяг – до 2 аркушів;
2) формат аркуша – А-4;
3) шрифт – Times New Roman;
4) розмір шрифту – 14 pt;
5) відступи: від лівого краю аркуша – 25 мм, від верхнього та нижнього – 15 мм, від правого – 15 мм;
6) друкований вигляд.
11. Копія паспорта громадянина України повинна містити копії всіх заповнених його сторінок.
Копія паспорта громадянина України у формі ID-картки повинна містити копії титульної та зворотної сторін, виготовлених на одному аркуші, де у верхній частині аркуша повинна бути копія титульної сторони картки, в нижній – зворотна. Разом з цим подається копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
12. Копія трудової книжки, послужного списку (за наявності):
1) повинна містити копії всіх заповнених сторінок;
2) має бути належним чином засвідчена за місцем роботи особи (якщо на момент подачі документів особа працює).
13. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, подається особою як кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України шляхом відповідного її заповнення і підписання на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Для підтвердження факту подання цієї декларації особа подає до Ради суддів України роздруковану копію відповідної декларації та посилання на неї, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:
1) назву «Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
2) відповідне посилання на інтернет-сторінку;
3) дату подання декларації;
4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.
14. Заява про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», подається особою, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, власноручно написаною розбірливим почерком за формою, визначеною Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (зі змінами).
У разі подання такої заяви особою за місцем роботи, до Ради суддів України надається копія цієї заяви, засвідчена в установленому порядку відповідальною особою за місцем роботи кандидата.
У разі проходження особою за місцем роботи перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», нею подається засвідчена в установленому порядку копія довідки про її результати.
15. За достовірність поданих до Ради суддів України документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.
16. У разі встановлення невідповідності переліку та комплектності доданих до заяви документів, вказаних особою у заяві, із фактично доданим або неналежності оформлення документів Відділом організаційного забезпечення суддівського самоврядування складається акт і такі документи підлягають поверненню Радою суддів України без розгляду особі, яка їх подала.
17. Документи, подані особою для участі у конкурсі, можуть бути залишені Радою суддів України без розгляду на підставі відповідного звернення особи.
18. Розгляд питання про відповідність особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, установленим Законом України «Про Конституційний Суд України» вимогам до посади судді Конституційного Суду України здійснюється Радою суддів України на основі поданих особою документів.
Додаток №1
до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З Г О Д А
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 105 Закону України «Про Конституційний Суд України» з метою участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України надаю згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 105 вказаного Закону.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* згода на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів подається написана кандидатом власноруч
Додаток №2
до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
З А Я В А
на проведення перевірки, що передбачена Законом
України «Про очищення влади»
Я, __________________________________________________________,
(прізвище, ім’я та по батькові)
відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про очищення влади» повідомляю, що заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (застосовуються) щодо мене.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(у разі наявності зазначається, які саме заборони застосовуються)
Надаю згоду на проходження перевірки відповідно до вимог цього Закону.
Додаток: копія декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
________________ ________________ _______________________
(дата ) (підпис) (ініціали, прізвище)
* заява на проведення перевірки, що передбачена Законом України «Про очищення влади» подається написана кандидатом власноруч
Додаток №3
до Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі
До Ради суддів України
_______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові кандидата)
_______________________________
_______________________________
(адреса для надіслання поштової кореспонденції)
_______________________________
(номер контактного телефону)
_______________________________
(адреса електронної пошти)
ЗГОДА
на проведення спеціальної перевірки
Я, ____________________________________________________________, (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка претендує на зайняття посади)
____________________________________________________________________,(дата і місце народження)
адреса зареєстрованого місця проживання ____________________________
____________________________________________________________________
адреса місця фактичного проживання________________________________
________________________________________________________________,
реєстраційний номер облікової картки платника податків* _____________,
претендую на зайняття посади ______________________________________(найменування посади та державного органу,
____________________________________________________________________органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого
____________________________________________________________________самоврядування або підприємства, установи, організації)
і даю згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо мене, у тому числі відомостей, поданих особисто.
____ ____________ 20__ р. | ____________________(підпис) |
* У разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків зазначається про відмову особи від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо особа подала копію паспорта громадянина України у формі книжечки,додається копія сторінки паспорта з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
Дивитися Завантажити
24.01.2023
Рішення РСУ № 3 від 23.01.2023 Щодо призначення особи до першого складу Дорадчої групи експертів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
23 січня 2023 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо призначення особи до першого складу Дорадчої групи експертів, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 102, пунктів 5, 10 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Голова Ради суддів України | Б. С. Моніч |
12.01.2023
Рішення РСУ № 2 від 12.01.2023 "Про початок прийняття пропозицій кандидатур до першого складу Дорадчої групи експертів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 5 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів взяти до відома.
2. Оголосити про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів. Пропозиції необхідно подати Раді суддів України у строк до 19 січня 2023 року з інформацією, що підтверджує відповідність таких кандидатів вимогам статті 102 Закону України «Про Конституційний Суд України».
3. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Ради суддів України оголошення про початок прийняття пропозицій щодо кандидатури до першого складу Дорадчої групи експертів.
Голова Ради суддів України Моніч Б. С.
05.01.2023
Рішення РСУ №1 від 05.01.2023 "Щодо організаційних питань з підготовки та проведення ХІХ позачергового з’їзду суддів України"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
05 січня 2023 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо організаційних питань з підготовки та проведення ХІХ позачергового з’їзду суддів України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Закону України "Про Конституційний Суд України", рішень Ради суддів України від 04 листопада 2021 року № 49, від 13 грудня 2021 року № 61 та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо організаційних питань з підготовки та проведення ХІХ позачергового з’їзду суддів України взяти до відома.
2. Місце проведення ХІХ позачергового з’їзду суддів України (приміщення Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2а), яке було визначено рішення Ради суддів України від 12 травня 2022 року № 12, змінити на приміщення Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український Дім» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2.
3. Організаційні питання, пов'язані з проведенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України, вирішувати з урахуванням умов воєнного стану.
4. З міркувань безпеки дане рішення опублікувати на офіційному сайті Ради суддів України після проведення ХІХ позачергового з’їзду суддів України.
Голова Ради суддів України | Моніч Б. С. |