18.10.2018
НАЗК: Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
01.06.2017
Рішення РСУ №2 від 4 лютого 2016 року "Про Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів"
04 лютого 2016 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України Т. Чумаченко про проект відповідно до частини п'ятої статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
вирішила:
Затвердити Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, що додається .
Голова Ради суддів України | В. Сімоненко |
04.11.2016
Рішення РСУ № 36 від 12 травня 2016 року "Щодо роз'яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
12 травня 2016 року м. Київ
До Ради суддів України надходять численні звернення від суддів за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів у їх діяльності.
На виконання Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 2 затверджений Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання (далі - Порядок), яким визначений порядок здійснення Радою суддів України контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, інших представників судової системи та прийняття рішень про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб.
Так, статтями 5 та 7 Порядку одним із способів здійснення Радою суддів України контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів визначено надання за заявою суб'єктам конфлікту інтересів роз’яснень щодо наявності у їх діяльності реального або потенційного конфлікту інтересів, а також щодо заходів їх запобігання та врегулювання.
Радою суддів України вивчені та проаналізовані звернення суддів за роз’ясненням щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів та шляхів його врегулювання.
В результаті аналізу цих звернень виявлено, що вони стосуються як конфлікту інтересів, який може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом, так і конфлікту інтересів, який не може бути врегульований у процесуальний спосіб.
Відповідно до вимог пункту 9 частини п’ятої статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України.
У таких випадках не застосовується частина сьома статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою на суддів покладено обов’язок повідомляти Раду суддів України у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі.
Отже, в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке Раду суддів України.
З аналізу звернень за роз’ясненням суддів щодо конфлікту інтересів, який не може бути врегульований в процесуальний спосіб, вбачається, що вони стосуються в більшості питань роботи в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб (голова суду – суддя, помічник, працівник апарату суду, суддя – суддя, помічник, працівник апарату суду).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначені терміни, які мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності або відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів, а саме:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, - які мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності або відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України Чумаченко Т.А. про висновки комітету щодо звернень за роз’ясненням наявності або відсутності конфлікту інтересів, відповідно до статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Взяти до відома висновки комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, повідомлені головою комітету Чумаченко Т.А.
2.На звернення суддів щодо наявності чи відсутності в їх діяльності реального або потенційного конфлікту інтересів, а також, які заходи належить вживати для їх запобігання або врегулювання, надати роз’яснення, що:
2.1. Робота в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб сама по собі не породжує конфлікт інтересів;
- для визначення наявності або відсутності конфлікту інтересів в умовах роботи в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб слід виходити зі співвідношення їх посадових обов’язків;
2.2.Заходами самостійного запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є:
а) усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (пункт 3 статті 15 Порядку);
б) усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів Раді (пункт 4 статті 15 Порядку);
в) подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричиняють конфлікт інтересів (пункт 5 статті 15 Порядку);
г) подання заяви про переведення особи на іншу посаду або в інший суд (пункт 6 статті 15 Порядку);
д) подання заяви про звільнення особи (пункт 7 статті 15 Порядку);
2.3.У разі неможливості врегулювати конфлікт інтересів самостійно, суддя звертається до Ради суддів України з метою його зовнішнього врегулювання відповідно до статті 29 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 16 Порядку.
3.Рішення Ради суддів України надіслати судам загальної юрисдикції для обговорення на зборах суддів та використання у роботі.
4.Створити на веб-порталі судової влади України та веб-сайті Ради суддів України окремий розділ про конфлікт інтересів з вміщенням в ньому Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, опис можливих типових ситуацій конфлікту інтересів (по мірі їх підготовки) та відповідні рішення Ради суддів України.
Відповідальними за створення, розміщення та наповнення розділу про конфлікт інтересів визначити Державну судову адміністрацію України, прес-центр судової влади, комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів та комітет з питань комунікації (в тому числі ЗМІ) Ради суддів України.
Голова Ради суддів України | В.М. Сімоненко |
04.11.2016
Рішення РСУ № 77 від 04 жовтня 2016 "Щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування в суді"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
04 листопада 2016 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло звернення Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 вересня 2016 року щодо можливого порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни під час обрання її головою названого суду.
З повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається, що рішенням зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року №17 головою суду Оржицького районного суду Полтавської області обрано Грузман Т.В. При цьому, згідно з протоколом, на зборах суддів були присутні два судді: Грузман Т.В. та Гришко О.Я. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати Грузман Т.В. самій за себе, що остання і зробила.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на час проведення зборів суддів, а саме 29 квітня 2015 року), голова місцевого суду та його заступник обирається на посаду строком на 2 роки, але не більше як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.
В даному випадку суддя Грузман Т.В. використала своє право, передбачене статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно таємного голосування під час обрання голови вказаного суду на зборах суддів цього суду.
Відповідно до пункту 4.42 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45, матеріали таємного голосування (протоколи лічильної комісії, в тому числі протоколи про результати таємного голосування, бюлетені для таємного голосування, в тому числі погашені, визнані недійсними), опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів.
Таким чином, дані таємного голосування не розповсюджуються і не оприлюднюються.
Відповідно до пунктів 4.43 і 4.45 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикціїприйняте за наслідками голосування рішення зборів, підписується головуючим на зборах та секретарем зборів та у необхідних випадках доводяться до відома осіб, запрошених на збори суддів або направляються відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та посадовим особам, а також, за рішенням зборів, доводяться до відома засобів масової інформації.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування.
За наведених обставин Рада суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни наявний конфлікт інтересів.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України В. Сімоненкощодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, відповідно до статті 133 «Про судоустрій та статус суддів»,статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів.
Голова Ради суддів України В. Сімоненко
Дивитися Завантажити30.09.2016
Рішення РСУ № 75 від 4 листопада 2016 року "Про роз'яснення щодо наявності конфлікту інтересів"
Дивитися Завантажити19.08.2016
Рішення РСУ № 74 від 07 грудня 2017 "Про зміни до Порядку контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
07 грудня 2017 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Плахтій І.Б. про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 № 2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
внести зміни до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, що додаються.
Голова Ради суддів України В.М. Сімоненко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 07 грудня 2017 року № 74
Зміни
до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства
щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2.
1.У тексті Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання (далі – Порядок) слова «ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в усіх відмінках замінити словами «ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2.Підпункт 1 пункту 2 статті 20 Порядку викласти у такій редакції:
«1) звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;».
Порівняльна таблиця до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання
| ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 2 | |
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СУДДІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИКІВ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ | ||
повідомлення про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів (обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів) ― один з заходів контролю за конфліктом інтересів, передбачений | повідомлення про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів (обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів) ― один з заходів контролю за конфліктом інтересів, передбачений ч. 10 ст. 133 Закону «Про судоустрій істатус суддів України»; | |
….. | ||
Стаття 4. Обов’язки суб’єкта конфлікту інтересів | ||
Суб’єкт конфлікту інтересів зобов’язаний: | ||
1)вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності; | ||
2)не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів; | ||
3)у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до | 3) у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні»); | |
Розділ ІІ. Здійснення контролю | ||
Стаття 5. Способи здійснення контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів | ||
… | ||
2.Рада, інші уповноважені суб’єкти здійснюють контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересіву такі основні способи: | ||
4)реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за розглядом обов’язкових повідомлень про реальний або потенційний конфлікт інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, що надійшли відповідно | 4) реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за розглядом обов’язкових повідомлень про реальний або потенційний конфлікт інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, що надійшли відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні»; | |
3.Рада також може в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій та статус суддів України», використовувати інші способи контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів. | ||
4.Контроль задотриманням законодавства про конфлікт інтересівздійснюється на основі принципів справедливості, законності, неупередженості, системності, регулярності, гласності, прозорості та публічності. | ||
| ||
Стаття 8. Система добровільного розкриття та реєстрації суб’єктами конфлікту інтересів переліку приватних інтересів, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень | ||
7.Суб’єкт конфлікту інтересів, що подав добровільну декларацію про приватні інтереси, вважається таким, що своєчасно повідомив про наявність потенційного конфлікту інтересів | 7. Суб’єкт конфлікту інтересів, що подав добровільну декларацію про приватні інтереси, вважається таким, що своєчасно повідомив про наявність потенційного конфлікту інтересів відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», за винятком випадків, коли: | |
…. | ||
8.Подання суб’єктом конфлікту інтересів добровільної декларації про приватні інтереси не звільняє таку особу від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів відповідно | 8. Подання суб’єктом конфлікту інтересів добровільної декларації про приватні інтереси не звільняє таку особу від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні». | |
Стаття 9. Обов’язкові повідомлення про конфлікт інтересів | ||
1.За дорученням Ради ведення реєстру, облік, а також розгляд обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів, | 1. За дорученням Ради ведення реєстру, облік, а також розгляд обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів, передбачених ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», здійснює Комітет. | |
… | ||
6.Якщо Радою було прийнято рішення про затвердження висновку щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності особи, яка звернулась до Ради за роз’ясненням щодо наявності в її діяльності конфлікту інтересів, така особа вважається такою, що своєчасно повідомила про конфлікт інтересів, якщо таке звернення було надіслано у строки, передбачені | 6. Якщо Радою було прийнято рішення про затвердження висновку щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності особи, яка звернулась до Ради за роз’ясненням щодо наявності в її діяльності конфлікту інтересів, така особа вважається такою, що своєчасно повідомила про конфлікт інтересів, якщо таке звернення було надіслано у строки, передбачені ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». | |
Розділ ІV. Рішення Ради | ||
Стаття 20. Рішення Ради за результатами розгляду звернень, повідомлень, заяв та іншої інформації щодо конфлікту інтересів | ||
…………. | ||
2.За наявності належних підстав, Рада може прийняти рішення про: | ||
1)звернення до | 1) звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; У ВККСУ немає повноважень щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності | |
2)…… |
04.07.2016
Рішення РСУ № 75 від 7 грудня 2017 року "Про роз'яснення деяких питань з врегулювання конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
07 грудня 2017 року м. Київ
У практичній діяльності суддів виникають питання щодо визначення компетентного органу з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності, зокрема, суддів визначаються законами, які визначають статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 133 Рада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
Частиною десятою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що у разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Р. Арсірія про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 № 2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Роз’яснити, що єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України.
Голова Ради суддів України В.М. Сімоненко
Дивитися Завантажити04.07.2016
Рішення РСУ № 24 від 18 травня 2018 "Щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
18 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIIIРада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
Комітетом Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів було розглянуто звернення судді Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О. та суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. щодо роз’яснення про наявність або відсутність конфлікту інтересів у діях суддів Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) за апеляційною скаргою Брегея Романа Івановича на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 січня 2018 року в адміністративній справі за позовом цієї особи до Президента України Порошенка Петра Олексійовича та зазначених позивачем третіх осіб – 113 суддів Верховного Суду, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду».
У цих зверненнях зазначено, що апелянт під час судового засідання оголосив заяву, копію якої ним направлено на електронну адресу Верховного Суду, з проханням передати справу на розгляд Київському апеляційному адміністративному суду у зв’язку з наявністю у складу суду, який розглядає справу за його апеляційною скаргою, конфлікту інтересів . Свою позицію Брегей Р. І. обґрунтовує тим, що в наведеній ситуації суд вважається несправедливим, а його рішення буде необґрунтованим і упередженим, оскільки судді мають приватний інтерес, тобто очевидним, на думку апелянта, є конфлікт інтересів.
За інстанційною юрисдикцією судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження актів Президента України є Верховний Суд, а єдиною компетентною апеляційною інстанцією щодо перегляду його рішень – Велика Палата Верховного Суду (частина четверта статті 22, частина четверта статті 23 Кодексу адміністративного судочинства України).
Наведене узгоджується також і з пунктом 2 частини другої статті 45 Закону України №1402 «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Таким чином, іншого компетентного суду, крім Великої Палати Верховного Суду, для розгляду апеляційної скарги у справі № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) немає.
Розгляд справи компетентним судом є принциповим з огляду на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вирішення суддею під час розгляду справи питання стосовно законності акта Президента, яким цього самого суддю призначено на посаду, безперечно, є приватним інтересом.
Ані у Законі України «Про запобігання корупції», ані у процесуальному законодавстві не розглядається такий випадок, коли суддя буде «прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи» (пункт 2 частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України), однак цю справу неможливо буде передати будь-якому іншому судді, адже усі судді матимуть той самий приватний інтерес. Проте у статті 20 параграфу 2 «Законодавчого інструментарію щодо конфліктів інтересів» Ради Європи зроблено такий виняток: «Приватні інтереси не складають конфлікту інтересів, якщо усі інші судді у країні мали би такий самий конфлікт інтересів».
Ураховуючи наявність у міжнародній практиці усталеного підходу в оцінці ситуацій стосовно конфлікту інтересів: ситуації, які стосуються усіх, а не тільки конкретного судді, не є конфліктом інтересів, Рада суддів України прийняла рішення від 08 червня 2017 року № 34, яким роз’яснено, що при розгляді конкретної справи не утворює конфлікту інтересів такий приватний інтерес, який мають усі інші судді.
Отже, з урахуванням конституційних вимог щодо необхідності дотримання основних засад судочинства, у тому числі забезпечення права Брегея Р. І. на апеляційний перегляд справи, у суддів Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) відсутній конфлікт інтересів, оскільки ця ситуація стосується всіх суддів Великої Палати Верховного Суду, а іншого компетентного суду апеляційної інстанції у справі № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) немає.
Розгляд зазначеної справи Верховним Судом набув широкого розголосу в суспільстві та висвітлюється у засобах масової інформації, що само по собі є формою контролю за недопущенням конфлікту інтересів.
Заслухавши та обговоривши доповідь голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. стосовно звернення суддів Великої Палати Верховного Суду за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів, на виконання покладених на Раду суддів України завдань, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Роз’яснити, що при розгляді конкретної справи не утворює конфлікту інтересів такий приватний інтерес, який мають усі інші судді.
2.Роз’яснити, що у діях суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. під час розгляду справи № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) за апеляційною скаргою Брегея Р. І. на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 січня 2018 року в адміністративній справі за його позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича та зазначених позивачем третіх осіб – 113 суддів Верховного Суду, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду», відсутній конфлікт інтересів, оскільки наведена ситуація стосується всіх суддів Великої Палати Верховного Суду, а іншого компетентного суду апеляційної інстанції у справі № 800/587/17 (провадження № 11-65сап18) немає.
Голова Ради суддів України О. Ткачук
Дивитися Завантажити