Документи

11.11.2016

Рішення №76 від 04.11.2016 "Про необхідності повідомлення РСУ про проведення виборів суддів на адміністративні посади

04 листопада 2016 року м. Київ
Р І Ш Е Н Н Я № 76
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України В. Сімоненкощодо необхідності повідомлення Ради суддів України про проведення виборів суддів на адміністративні посади у судах України, відповідно до статті 133 «Про судоустрій та статус суддів»,Типового Положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:

1.Рекомендувати зборам суддів судів України повідомляти Раду суддів України про заплановане проведення виборів суддів на адміністративні посади у судах України для надання можливості представникові названої Ради бути присутнім під час таких виборів.
2.Звернути увагу зборів суддів судів України на необхідності повідомлення Ради суддів України про результати виборів суддів на адміністративні посади у судах України відповідно до пункту 5.18 Типового Положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45.
Голова
Ради суддів України В. Сімоненко

Дивитися Завантажити

11.11.2016

Рішення РСУ № 75 від 04.11.2016 "Роз"яснення щодо конфлікту інтересів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
04 листопада 2016 року м. Київ
Р І Ш Е Н Н Я № 75
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Сімоненко В.М. щодо наявності конфлікту інтересів, відповідно до статті 131 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, з урахуванням Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Роз’яснити, якщо при виникненні конфлікту інтересів (рішення Ради суддів України від 12 травня 2016 року № 36) під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено – конфлікт інтересів вважається врегульованим.
2.Роз’яснити, що у випадках коли у одному суді працюють суддя (голова суду або виконуючий обов’язки голови суду, заступник голови суду або виконуючий обов’язки заступника голови суду) та його близька особа на посаді, яка не знаходиться у організаційному підпорядкуванні судді (голови суду або виконуючого обов’язки голови суду, заступника голови суду або виконуючого обов’язки заступника голови суду), та службові обов’язки яких не перетинаються (помічник іншого судді, консультант будь-якого підрозділу, спеціаліст тощо) конфлікт інтересів відсутній за умови якщо суддя (голова суду або виконуючий обов’язки голови суду, заступник голови суду або виконуючий обов’язки заступника голови суду) фактично не бере участі у вирішені питань, які стосуються працівника апарату, у тому числі шляхом голосування на зборах суддів за питання, яке стосується такого працівника, або якщо фактично такий працівник апарату суду не виконує обов’язки за дорученням цього судді (голови суду або виконуючого обов’язки голови суду, заступника голови суду або виконуючого обов’язки заступника голови суду).
У випадках фактичного перетинання таких службових обов’язків судді і працівника суду (близької особи) виникає реальний конфлікт інтересів.
У випадках коли зазначені близькі особи займають посади секретаря судового засідання або розпорядника, у осіб, зазначених у пункті 2, виникає потенційний конфлікт інтересів, а при виконанні секретарем судового засідання або розпорядником своїх функціональних обов’язків щодо забезпечення розгляду справи у судовому засіданні, у складі суду якого є суддя, для якого працівник є близькою особою, – виникає реальний конфлікт інтересів, який вирішується процесуальним шляхом, а в тих випадках, коли процесуальне врегулювання не передбачено - шляхом усунення особи від виконання обов’язків.
3.Роз’яснити, що наявність у судді близьких осіб, які працюють у експертних установах, які мають повноваження щодо надання експертних висновків у справах, що знаходяться у провадженні судді, створює конфлікт інтересів в залежності від посадових обов’язків цієї особи і врегульовується у спосіб, що передбачений процесуальним законом.
4.Роз’яснити, що наявність у судді близьких осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які є учасниками судових проваджень, що знаходяться у провадженні судді створює конфлікт інтересів і вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.
5.Роз’яснити, що у випадках, коли в одній установі працює суддя та близька особа (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції») на посаді, функціональні обов’язки якої поширюються, у тому числі, відносно судді або іншого працівника апарату суду - близької особи (головний бухгалтер, бухгалтер, касир, керівник кадрової служби, працівник кадрової служби суду тощо), наявний реальний конфлікт інтересів, який підлягає врегулюванню відповідно до Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року № 2.
6.Роз’яснити, що у випадку, коли в одній судовій установі працюють судді, які між собою є близькими особами, це створює потенційний конфлікт інтересів і з метою врегулювання такого конфлікту суддям необхідно уникати участі в розгляді однієї справи у порядку, визначеному процесуальним законом; участі у прийнятті рішень відносно близьких осіб при розгляді питань органами суддівського самоврядування.
З метою уникнення реального конфлікту інтересів та врегулювання потенційного конфлікту інтересів у випадках, коли суддя є близькою особою голови суду, заступника голови суду або виконуючого обов’язки голови суду, очільнику суду слід уникати прийняття будь-яких рішень стосовно такого судді, а за можливості, близьким особам-суддям слід уникати обрання або виконання обов’язків на адміністративних посадах або вживати заходів щодо переведення в іншу судову установу.
7.Визначити, що загальні принципи щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів стосуються такожГолови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників.
Голова Ради суддів України В. Сімоненко

Дивитися Завантажити

11.11.2016

Рішення №74 від 04.11.2016 Щодо необхідності реагування суддів судів України на прояви неповаги до них у судовому процесі

04 листопада 2016 року м. Київ
Р І Ш Е Н Н Я № 74
Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Суярко Т.Д. щодо необхідності реагування суддів судів України на прояви неповаги до них у судовому процесі, відповідно до статті 129 Конституції України, статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Звернути увагу суддів на необхідність реагування на прояви неповаги до суду, як один з механізмів забезпечення незалежності суду.
2. Схвалити Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, що додаються.
3. Направити дані Рекомендації для використання у всі суди України.

Голова
Ради суддів України В. Сімоненко

Дивитися Завантажити

11.11.2016

Рішення РСУ №73 від 04.11.2016 Щодо вилучення судових справ органами досудового розслідування

04 листопада 2016 року м. Київ
Р І Ш Е Н Н Я № 73
На виконання пункту 5 рішення від 04 лютого 2016 року № 12 до Ради суддів України надійшла інформація з 41 суду всіх інстанцій та юрисдикцій про 187 випадків вилучення органами досудового розслідування судових справ (частини матеріалів цих справ або їх копій), які перебувають (перебували) у провадженні суду, з яких 77 - справи про адміністративні правопорушення, 51 - цивільні справи, 50 - кримінальні справи (кримінальні провадження), 5 - господарські справи та 1 – справа, розгляд якої здійснено в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. Надана судами інформація надається у таблиці №1 (додається). При цьому, за наданою судами інформацією у більшості випадках доступ та подальше вилучення матеріалів справ здійснювався на підставі ухвал слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю отримання їх копій або ж їх вилучення, а також рідше на підставі ухвал слідчих суддів про проведення обшуку у межах здійснення досудових розслідувань кримінальних проваджень для встановлення певних обставин і фактів, які самостійно або в сукупності з іншими відомостями можуть бути використані як докази у цих кримінальних провадженнях. Разом з тим, у деяких випадках суди не надавали інформації щодо ухвал слідчих суддів, на підставі яких саме було проведено вилучення матеріалів справ.
У поодиноких випадках оригінали справ були замінені належно завіреними копіями, проте у багатьох випадках матеріали судових справ (частини матеріалів справи) були вилучені. За наданою інформацією матеріали вилучених справ (частини матеріалів справи) до судів не поверталися.
Як зазначалося раніше у рішеннях Ради суддів України, відповідно до Конституції України та Законів України порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід вважати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб’єктом, без належного документального оформлення тощо).
Вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження.
Саме тому виїмка (вилучення) матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Також з огляду на те, що незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).
У разі звернення слідчого за погодженням з прокурором чи прокурора із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів справи відповідної судової юрисдикції слідчий суддя вправі надати тимчасовий доступ лише для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копії, виписки. Вилучення матеріалів судових справ не допускається. При цьому, у виняткових випадках для проведення судових експертиз із матеріалів судових справ можуть вилучатися лише оригінали документів, які існують в одному екземплярі або якщо отримати інший екземпляр неможливо, з одночасною заміною вилученого документа його копією.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Наставного В.В. про випадки вилучення органами досудового розслідування судових справ, які перебувають (перебували) у провадженні суду, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, Рада суддів України вирішила:

1.Інформацію члена Ради суддів України Наставного В.В. взяти до відома.
2.Вважати незмінною позицію Ради суддів України щодо вилучення матеріалів судових справ і недопущення працівниками правоохоронних органів посягання на незалежність органів судової влади та перевищення ними своїх повноважень, висловлену у рішенні Ради від 04 лютого 2016 року № 12.
3.Враховуючи обставини, повідомлені судами щодо вилучення матеріалів судових справ при проведенні слідчих дій на досудовому розслідуванні кримінальних проваджень, вважати, що, незважаючи на неодноразові рішення та звернення Ради суддів України щодо забезпечення гарантій незалежності суддів, продовжуються дії, які посягають на незалежність органів судової влади і тим самим унеможливлюють забезпечення права на справедливий суд та на забезпечення усіма прокурорами й іншими учасниками кримінального провадження дотримання принципу незалежності.
4.Враховуючи обставини, повідомлені судами щодо порядку проведення слідчих дій, вважати, що в діях працівників правоохоронних органів, а також в діях слідчих суддів при ухваленні рішень про вилучення (виїмку) оригіналів матеріалів судових справ, що перебувають у провадженні суду та розгляд яких не завершено, мають місце ознаки посягання на незалежність органів судової влади.
5.Голові Ради суддів України з зазначеною інформацією звернутися до Генерального прокурора України для вжиття заходів щодо забезпечення гарантій незалежності суддів, про які поінформувати Раду суддів України.
6.Звернути увагу суддів на необхідність врахування особливого правового статусу матеріалів судової справи під час розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, дотримання усіх вимог Кримінального процесуального кодексу України та відповідних положень Конституції України.
7.Рекомендувати суддям судів України в разі вилучення оригіналів матеріалів судових справ, що перебувають у провадженні суду та розгляд яких не завершено, повідомляти про такі випадки Вищу раду юстиції (Вищу раду правосуддя).
8.Надіслати це рішення, а також рішення Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 12 до Вищої ради юстиції (Вищої ради правосуддя).
Голова
Ради суддів України В. Сімоненко

Дивитися Завантажити

11.11.2016

Рішення № 72 від 04.11.2016 Щодо звернень місцевих адміністративних та господарських судів

Р І Ш Е Н Н Я № 72
Щодо звернень місцевих адміністративних
та господарських судів стосовно позбавлення їх
функцій розпорядника бюджетних коштів
На адресу Голови Ради суддів України Сімоненко В.М. надійшли чисельні звернення місцевих адміністративних та господарських судів щодо розгляду питання про недопущення знищення існуючої системи фінансування названих спеціалізованих судів.
У зверненнях зазначено, що Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) змінюється існуючий порядок фінансового забезпечення місцевих спеціалізованих судів (адміністративних та господарських), що надає можливість Державній судовій адміністрації України (далі – ДСА України) виключити названі суди з мережі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що впливатиме на основоположний принцип незалежності суддів, який, зокрема, забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, а також висловлено прохання терміново на черговому засіданні Ради суддів України розглянути питання необхідності внесення відповідних змін до Закону.
Частиною четвертою статті 148 Закону встановлено, що функції розпорядника бюджетних коштів щодо всіх місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Водночас, попередньою редакцією Закону (стаття 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній до 2 червня 2016 року) було визначено лише головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, зокрема: Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; ДСА України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції. Норм, які б визначали розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, зокрема, щодо місцевих судів, цим Законом встановлено не було.
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів, зокрема, ДСА України, самостійно визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
За вимогами абзацу 7 пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 (далі – Порядок), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.
За змістом Порядку розпорядники нижчого рівня поділяються на бюджетні установи, що мають власну мережу, та на бюджетні установи, що не мають мережі.
Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, та Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 квітня 2011 року № 82, діяльність апаратів місцевих спеціалізованих судів координується безпосередньо ДСА України.
Таким чином, на даний час місцеві спеціалізовані суди включені до реєстру розпорядників бюджетних коштів як бюджетна установа, що не має власної мережі, а функції розпорядника бюджетних коштів щодо всіх місцевих спеціалізованих судів, а також апеляційних судів та територіальних управлінь ДСА, здійснює безпосередньо ДСА України.
Зазначена вище побудова мережі розпорядників державних коштів кореспондується з Бюджетним кодексом України та дозволяє забезпечити високу якість та оперативність судочинства у місцевих спеціалізованих судах. Маючи повноваження розпорядників бюджетних коштів, ці суди мають змогу оперативно і невідкладно вирішувати питання щодо матеріально-технічного, кадрового забезпечення потреб суду, що напряму впливає на якість та оперативність вирішення спорів.
Проте, наявність приписів частини четвертої статті 148 Закону надає ДСА України як головному розпоряднику коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів можливість затвердити (змінити існуючу) мережу розпорядників бюджетних коштів, серед яких будуть відсутні місцеві спеціалізовані суди, як розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня.
Це викликає занепокоєння у місцевих спеціалізованих судів, оскільки у разі їх виключення з мережі розпорядників державних коштів, виникнуть проблемні питання щодо належної організації роботи в цих судах в частині своєчасного та повного фінансового забезпечення діяльності суду, так як розпорядження видатками на утримання суду фактично буде здійснюватись територіальними управліннями ДСА України, у працівників більшості з яких відсутній досвід роботи з матеріально-технічного забезпечення установ зі значною штатною чисельністю понад 100 і більше осіб, а не самими судами як розпорядниками коштів. Крім того, такі зміни призведуть до скорочення чи ліквідації в цих судах не лише фінансових відділів (бухгалтерії), а також кадрових та господарських підрозділів.
Фактично місцеві спеціалізовані суди, юрисдикція яких поширюється на територію області, будуть прирівняні до місцевих районних судів, щодо яких на даний час функції розпорядника бюджетних коштів здійснюють територіальні управління ДСА України, що за своєю суттю нівелює статус спеціалізованих судів, якими є адміністративні і господарські суди.
Відповідно до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року №59, бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ бюджетної установи, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, - департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби.
Позбавлення названих судів функцій розпорядника бюджетних коштів обмежить повноваження керівника бюджетної установи (суду) в реалізації зазначених у Бюджетному кодексі України повноважень.
На даний час місцеві спеціалізовані суди включені до реєстру розпорядників бюджетних коштів як бюджетні установи, що відповідає вимогам Бюджетного кодексу України та дозволяє забезпечити належний рівень судочинства в цих судах, оскільки суди, як розпорядники коштів, можуть самостійно та оперативно вирішувати питання матеріально-технічного, кадрового забезпечення суду, що впливає на якість вирішення спорів.
Реалізація частини четвертої статті 148 Закону з покладення відповідних функцій на територіальні управління ДСА України призведе до того, що розгляд більшості організаційних, фінансових питань діяльності суду, у тому числі і тих, які потребують оперативного вирішення, необхідно буде очікувати та погоджувати з ДСА України та її підрозділами – окремою установою із своєю управлінською структурою. Вказане потребуватиме більше часу, ніж якби таке здійснювалось безпосередньо у суді.
Отже, Законом змінюється організаційне забезпечення роботи місцевих адміністративних та господарських судів, за якого вирішення фінансових та матеріально-технічних питань названих спеціалізованих судів буде здійснюватися не безпосередньо апаратом суду (його підрозділами), як це відбувається на даний час, а територіальними управліннями ДСА України.
Слід врахувати, що місцеві спеціалізовані суди із значною кількістю суддів та працівників апарату є судами обласного рівня, так само, як і територіальні управління ДСА України.
Місцеві ж загальні суди є судами районного, тобто нижчого рівня, ніж територіальне управління ДСА. Чисельність суддів і працівників апарату в таких судах, в основному, на порядок менша від місцевих спеціалізованих. Тому покладення на територіальні управління ДСА України функцій розпорядника бюджетних коштів щодо судів районного рівня було певною мірою виправданим з точки зору проблемності для районних судів (їх апаратів) забезпечити самотужки належну організацію їх діяльності, а тому потребувало централізації фінансування та господарського забезпечення (проведення тендерів, ремонту приміщень тощо) з огляду на малочисельність апаратів районних судів.
Проте, запровадження такої централізації для місцевих спеціалізованих судів обласного рівня, з їх чисельністю, структурою штату, налагодженою системою організації роботи, наявністю досвідчених кадрів та обсягом роботи, не вбачається доцільним.
Для обслуговування цих судів знадобиться значне збільшення кількісті працівників територіальних управлінь ДСА України і відповідного їх фінансування. Фінансовим тягарем на бюджет судової влади ляже і звільнення відповідних фахівців апаратів судів, адже не всі вони перейдуть на роботу в ДСА України. При цьому, для працівників територіальних управлінь ДСА робота з фінансового та матеріально-технічного забезпечення суду із великою кількістю працівників є мало знайомою, тоді як звільнятися із апарату суду будуть працівники з багаторічним досвідом.
Але найголовніше, що такі зміни зруйнують існуючу усталену систему фінансування названих судів, випробувану роками.
Таким чином, наведені зміни в порядку фінансування та організації діяльності місцевих спеціалізованих судів напряму впливатимуть на основоположний принцип незалежності суддів, який, зокрема, забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом.
Враховуючи наведене, виникла нагальна потреба у внесенні змін до Закону щодо виключення частини четвертої статті 148 Закону та збереження існуючого порядку та належного рівня фінансового та матеріально-технічного забезпечення місцевих спеціалізованих судів.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України В. Сухового, відповідно до статті 133, пункту 10 частини 4 статті 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
ВИРІШИЛА:
1.З метою збереження існуючого порядку фінансового забезпечення місцевих спеціалізованих (адміністративних і господарських) судів як розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та напрацювання пропозицій щодо внесення змін до Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» створити робочу групу у складі: членів Ради суддів України – Сухового В. Г., Волкова А. С., Журавської О. В. та представників судів, які є ініціаторами таких звернень (за згодою).
2.Рекомендувати Державній судовій адміністрації України (до внесення змін до Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів») вжити заходів щодо збереження існуючої мережі розпорядників бюджетних коштів.
Голова
Ради суддів України В. Сімоненко

Дивитися Завантажити

Версія для друку

Рада СуддівУкраїни

Рада Суддів
України