Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 16

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України Журавську О.В. про заохочення працівників апаратів судів, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

За значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня:

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 14 

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Моніча Б.С. про роз’яснення щодо можливості використання суддями Єдиного державного реєстру судових рішень у режимі повного доступу при здійсненні зазначених повноважень та способів використання отриманої інформації, Рада суддів України встановила:

Відповідно до частини другої статті 3 , частини п’ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр).

Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя (частина четверта статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Вищою радою правосуддя такий порядок не затверджено.

Водночас, відповідно до пунктів 24, 27 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740, суддям надається дозвіл на повний доступ до судових рішень. Вони зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв'язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу.

Законодавством не визначено, при виконанні яких саме повноважень (прав та обов’язків) суддя має право користуватись повним доступом до Реєстру та чи має право суддя при цьому запитувати інформацію щодо себе, членів своєї сім’ї та інших осіб.

Зазначена нечіткість правового регулювання викликає необхідність визначити, чи обмежені судді при використанні повного доступу до Реєстру виключно обставинами, пов'язаними зі здійсненням правосуддя.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що єдиним обмеженням у використанні Реєстру є пряма заборона розголошувати відомості, визначені статтею 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Наведене узгоджується з тим, що судді мають інші права та обов’язки, під час реалізації яких може виникати необхідність у використанні Реєстру у режимі повного доступу.

Зокрема, така можливість потрібна судді при виконанні обов’язків щодо заповнення та подання декларації доброчесності судді, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; обов’язків по зверненню з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя.

У таких випадках може виникати потреба запитувати повну інформацію з Реєстру щодо себе, членів своєї сім’ї та інших осіб.

Потреба у використанні повного доступу до Реєстру виникає також для здійснення суддями аналізу та узагальнення судової практики, під час роботи з підвищення кваліфікації, у зв’язку з їх участю в роботі органів суддівського самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, Рада суддів України в и р і ш и л а :

Визнати, що судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, що означає, що вони мають змогу ознайомлюватися із судовими рішеннями у повному обсязі (без заміни певних відомостей літерними або цифровими позначеннями), та з рішеннями, що ще не набрали законної сили, а також використовувати їх з зазначеною метою у будь-який спосіб, не допускаючи розголошення відомостей, визначених статтею 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Голова Ради суддів України                                     В. Сімоненко

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 12

Комітетом етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів за підтримки Канадського Проекту підтримки судової реформи проведено низку консультативних зустрічей з суддями на тему: «Особливості запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів», зокрема:

-обговорення повноважень Ради суддів України в контексті вимог антикорупційного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів;

-проблемні питання врегулювання конфлікту інтересів, який врегульовується у порядку, визначеному процесуальним Законом;

-особливості запобігання конфлікту інтересів в діяльності суддів, який не може бути вирішений в процесуальний спосіб;

-відповідальність судді за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Такі консультативні зустрічі проведено для суддів Хмельницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Запорізької області, Одеської та Чернівецької областей.

За результатами обговорень та з метою роз’яснення актуальних питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Комітетом етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів за підтримки Канадського Проекту підтримки судової реформи підготовлено посібник на допомогу судді: «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях».

Розроблений документ носить рекомендаційний характер і відтворює позицію Ради суддів України – єдиного органу, уповноваженого на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.

В основу цього посібника покладено норми чинних редакцій Законів України «Про запобігання корупції», «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства, рішень Ради суддів України, якими надано роз’яснення окремих аспектів врегулювання конфлікту інтересів, а також практику Ради суддів України із аналізу звернень суддів за роз’ясненнями щодо дій у випадку конфлікту інтересів 2015-2017 років.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітетуетики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Т. Чумаченко щодо посібника на допомогу судді: «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 № 2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Схвалити посібник на допомогу судді: «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», що додається.

Голова Ради суддів України                               В. Сімоненко 

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 10

За нормами частини четвертої статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» збори суддів є повноважними, якщо в цих зборах беруть участь не менше двох третин кількості суддів відповідного суду.

Вказаною нормою закону встановлюється найменша можлива кількість учасників зборів суддів, яка необхідна для визнання даних зборів дієздатними ухвалювати рішення з питань порядку денного.

Втім, до Ради суддів України надходять звернення судів щодо порядку визначення кворуму у тому випадку, коли дві третини кількості суддів відповідного суду становлять не ціле, а дробове число. Суть таких звернень полягає у питанні яким чином слід округлювати число присутніх на зборах суддів для визначення наявності кворуму, у бік збільшення чи зменшення. Наприклад, відповідно до звернення Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2017 № 01.08/940/2017 кількість суддів у суді становить 23 особи, а дві третини від цієї кількості – 15,33, а згідно звернення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.10.2017 № 01-04/684/2017 кількість суддів у суді становить 13 осіб, а дві третини від цієї кількості – 8,67.

В означеній ситуації норма закону визначає імперативне правило стосовно того, що легітимність кворуму на зборах суддів може бути досягнута лише за виконання умови перевищення кількості присутніх на зборах суддів відповідного суду над математичним числом двох третин загальної кількості фактично працюючих у суді суддів. Підрахунок голосів присутніх на зборах суддів можливий лише за цілими натуральними числами, тобто числами, які виникають природнім чином при лічбі, є відмінними від нуля та не мають дробових значень після коми.

Таким чином, повноважність зборів суддів має місце лише у тому разі, якщо на цих зборах присутня кількість суддів, що перевищує дві третини фактично працюючих суддів, з максимальною кількістю присутніх, що дорівнює чисельності фактично працюючих суддів. Округлення числа, яке утворюється при підрахунку двох третин кількості суддів відповідного суду, можливе в цій ситуації лише у бік збільшення, оскільки у протилежному випадку (округлення в бік зменшення до найближчого натурального числа) призведе до порушення вимог частини четвертої статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка вимагає присутності на зборах суддів не менше двох третин суддів відповідного суду.

На прикладі Голосіївського районного суду міста Києва (звернення від 29.09.2017 № 01.08/940/2017), в якому кількість суддів у суді становила 23 особи, а дві третини від цієї кількості 15,33 – кворум на зборах суддів досягатиметься у разі присутності на зборах суддів від 16-ти до 23-х суддів, а на прикладі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (звернення від 23.10.2017 № 01-04/684/2017) в якому кількість суддів становить 13 осіб, а дві третини від цієї кількості 8,67, збори суддів будуть повноважними для ухвалення рішень з питань порядку денного у разі присутності мінімум 9 суддів.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Мєзєнцева Є.І. з питання визнання кількісної чисельності кворуму зборів суддів, відповідно до статті 133 Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 року (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14.03.2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Роз’яснити, що збори суддів будуть повноважними за умови присутності на вказаних зборах кількості суддів, яка дорівнює або перевищує математичну величину двох третин складу суду і є цілим натуральним числом.

2. Звернути увагу суддів, що в розумінні частини 2 статті 19 Конституції України та частини 4 статті 128 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присутність на зборах суддів кількості суддів, яка є меншою ніж дві третини кількості суддів відповідного суду – позбавляє такий орган суддівського самоврядування ознаки повноважності, наразі рішення з питань порядку денного, прийняті зборами суддів за наявності менш ніж двох третин кількості суддів відповідного суду, не створюють відповідних правових наслідків.