Рада Суддів
України

uaUA enEN
Документи

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №13 "Про внесення змін до рішення РСУ від 08.06.2017 № 34"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 13

Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України - здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

08 червня 2017 року Рада суддів України прийняла рішення № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів». У пункті 1-му та 2-му цього рішення рада суддів України роз’яснила, що: 1) подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України; 2) наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Листом від 09 січня 2019 року Вища рада правосуддя звернулась до Ради суддів України з пропозицією переглянути висновки, зроблені у пунктах 1-му та 2-му зазначеного рішення ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - в частині уточнення наявності ознак впливу на суд чи втручання у діяльність суду – при поданні учасником судового провадження до закінчення судового розгляду заяви в ЄРДР про скоєння суддею кримінального правопорушення чи поданні учасником судового провадження до закінчення судового розглядудисциплінарної скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя.

В зазначеному листі Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що системний аналіз норм діючого законодавства вказує на те, що саме по собі звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо.

Відповідно до статті 126 Конституції Українинезалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Механізм реалізації зазначених конституційних гарантій включає, в тому числі, визначений у статтях 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язок судді повідомляти Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Разом з тим, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно з нормами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.

З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Чебан В.М. про уточнення роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів; керуючись статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України

вирішила:

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 1-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо,що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

В решті - рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - залишити без змін.

В. о. Голови Ради суддів України                    В. О. Бутенко

Дивитися Завантажити

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №12 "Щодо соціального забезпечення суддів у відставці"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 12

Система правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їхніх сімей встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів», положення якого узгоджуються з вимогами міжнародних актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, які є необхідною умовою здійснення правосуддя, а також гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень, так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці.

Організація матеріального забезпечення суддів після досягнення ними пенсійного віку, умови і порядок його надання врегульовані загальними законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також спеціальними законами України, які встановлюють умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного страхування – «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу».

Конституційний Суд України також у своїх рішеннях неодноразово висловлював свої юридичні позиції з питань матеріального забезпечення суддів як невід'ємної складової їх статусу.

Узагальнюючи ці юридичні позиції слід відзначити, що незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів; незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.

Конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Довічне грошове утримання суддів є особливою формою соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування.

Рішенням XV чергового З’їзду суддів України від 07 березня 2018 року доручено Вищій раді правосуддя, Раді суддів України вжити заходів щодо усунення дискримінації суддів у відставці у частині виплати та перерахунку довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, правового захисту судів, соціального захисту суддів та їхніх сімей.

У зв'язку з викладеним, Радою суддів України досліджено наявність проблемних питань соціального забезпечення суддів, а також визначення напрямів удосконалення соціального забезпечення носіїв судової влади.

За наданою Пенсійним фондом України інформацією, загальна чисельність осіб, які отримують пенсію/довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» становила 2670 осіб станом на 01 січня 2017 року, 3108 осіб станом на 01 січня 2018 року та 3294 особи станом на 01 січня 2019 року.

Середній розмір призначених місячних пенсій/довічного утримання на ці дати становив: 22 тис. 033,60 грн. станом на 01 січня 2017 року, 24 тис. 722.27 грн. станом на 01 січня 2018 року та 28 тис. 702,37 грн. станом на 01 січня 2019 року.

За даними звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України загальна сума видатків на виплати суддям у відставці, призначені згідно із законом України «Про судоустрій і статус суддів» становила 900,9 млн. грн. у 2017 році та 1029,4 млн. грн. у 2018 році, що склало 0,3% від загальної суми виплачених коштів.

Також Пенсійним фондом України повідомлено, що при застосуванні частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органами Пенсійного фонду України враховується рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

За результатами розгляду листів ДСА України Міністерство фінансів України своїм листом №08040-11-10/1707 від 21 січня 2019 року повідомило, що обсяг видатків на суддівську винагороду, який був врахований на виплату суддівської винагороди у видатках Державного бюджету України на 2019 рік визначений з розміру прожиткового мінімуму 1921 грн.

Також Міністерство соціальної політки України 04 лютого 2019 року своїм листом №2230/0/2-19/54 повідомило органи Пенсійного фонду України про те, що розмір грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року визначається з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн., а з 01 січня 2019 року – 1921 грн.

Таким чином, органами Пенсійного фонду України перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 проводиться органами Пенсійного фонду України з 01 січня 2019 року (з розміру 1762 грн.) та з 01 лютого 2019 року (з розміру 1921 грн.), виходячи із розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів.

Водночас зазначений перерахунок здійснюється відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі – Порядок 3-1).

Зазначений порядок передбачає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Також Порядком 3-1 передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Незважаючи на те, що розмір посадового окладу суддів визначається нормативно, що дає можливість провести перерахунок довічного утримання «автоматично», існуючий Порядок фактично зобов'язує суддів у відставці звертатися за довідками про суддівську винагороду та щоразу особисто подавати відповідні заяви до органів Пенсійного фонду України.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2017 року розглянуто питання ліквідації, утворення та реорганізації судів.

У зв’язку з цим виникають проблеми з отриманням довідок суддями, які пішли у відставку з ліквідованих судів.

Так, у ряді випадків голови судів відмовляють у видачі довідок, мотивуючи це тим, що новоутворені суди не є правонаступниками судів, що були ліквідовані.

У зв’язку з викладеним, доцільно розглянути питання щодо внесення змін до Порядку 3-1, які передбачали б, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСА України, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

До моменту розгляду цього питання варто звернути увагу голів новоутворених судів, голів територіальних управлінь ДСА в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою виключення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

Незважаючи на те, що ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, ані зазначений Порядок 3-1 не визначають суд, що повинен чи може видавати подібні довідки, не виключається можливість судді звернутися до суду, в якому він працював до виходу у відставку, а у разі його ліквідації, реорганізації тощо – до будь-якого іншого суду з урахуванням інстанційності, територіальності, спеціалізації.

Новоутворені суди не мають права відмовляти суддям у видачі довідок для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання, оскільки Порядком 3-1 не встановлено жодного застереження щодо можливості видачі довідки судді у відставці в залежності від проходження ним кваліфікаційного оцінювання чинне законодавство не передбачає.

Перебування у штаті суду винятково суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, не є перешкодою у видачі довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці, які такого оцінювання не проходили.

Ліквідація, реорганізація чи перейменування суду, в якому раніше працював суддя у відставці, не може бути підставою для відмови у видачі іншим судом відповідної інстанційності, територіальності довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці.

Також ряд суддів у відставці вважають, що при виконанні рішення Конституційного Суду України посадовий оклад судді слід визначати з розміру не 15 прожиткових мінімумів а з розміру 15 мінімальних заробітних плат. У зв’язку з цим видачу довідки про розмір грошового утримання судді, де посадовий оклад визначається як 15 прожиткових мінімумів, такі суддів тлумачать як відмову у видачі довідки.

Слід зазначити, що Рада суддів України не наділена повноваженнями тлумачення рішення Конституційного суду України, а тому зазначені проблемні питання можуть бути вирішені виключно в судовому порядку.

Крім того, окремі судді у відставці висловлюють думку про те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» від 02 червня 2016 року №1402-VIII запроваджено дискримінаційні підходи до визначення розміру довічного утримання судді у відставці.

Зазначене обґрунтовується тим, що пунктом 25 розділу XII в редакції цього Закону передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Також наведеним пунктом визначено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Водночас є судді, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, однак досягли граничного віку перебування на посаді судді, встановленого статтею 126 Конституції України (65 років). На їх думку, встановлений законом №1402 обов’язок відпрацювати три роки для отримання права на отримання довічного утримання суддів суперечить нормам Конституції України.

Крім того, судді звертають увагу й на те, що фактичний поділ суддів на тих, що пройшли кваліфікаційне оцінювання і не пройшли його не лише запроваджує дискримінаційний підхід у їх соціальному забезпеченні а і фактично підриває єдність статусу судді.

Аналізуючи зазначені доводи, слід визнати, що вони не є явно неприйнятними, оскільки законодавчо закріплені підходи у визначенні розміру посадового окладу судді, який враховується для обчислення довічного утримання судді теоретично дають підстави для тверджень до суттєвих відмінностей у грошовому забезпеченні суддів в залежності від факту проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Зазначена відмінність, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 01 січня 2019 року, відображена у таблиці:

80 % розміру окладу судді за законом №254350% окладу судді за законом №1402
Місцеві суди2305224012,5
Апеляційні суди25357,238420
Вищі спеціалізовані суди27662,438420
ВСУ, ВС29967,672037,5

Разом з тим, за існуючого правового регулювання жодний суддя в Україні ще не отримує довічного грошового утримання відповідно до умов, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.Відтак вищевикладені твердження є передчасними і стосуються правого регулювання, яке настане у майбутньому.

Зважаючи на викладене, це питання потребує подальшої уваги збоку Ради суддів України.

Заслухавши та обговоривши доповідь члена Комітету Ради суддів України з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Моніча Б.С., керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Моніча Б.С. взяти до відома.

2. Вважати, що вжиті збоку ДСА України, ПФУ та Мінсоцполітики дії на виконання Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 сприяли підвищенню рівня соціального забезпечення суддів у відставці.

3. Звернутись до Пенсійного фонду України з пропозицією внести зміни до Порядку №3-1, якими передбачити, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСА України, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

4. Звернути увагу голів новоутворених судів, начальників територіальних управлінь ДСА в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою виключення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

5. Продовжити моніторинг ситуації, що може скластися з виплатою суддівської винагороди суддям у відставці, після спливу трирічного терміну з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією України рішень про кваліфікаційне оцінювання.

В. о. Голови Ради суддів України                   В. О. Бутенко

Дивитися Завантажити

25.02.2019

Рішення РСУ від 25 лютого 2019 року №10 "Щодо консультативного висновку до проекту Положення про ЄСІТС"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 10

Заслухавши доповідь члена Ради суддів України Чорної В.В. стосовно проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що надійшов від Державної судової адміністрації України, обговоривши проект Консультативного висновку Ради суддів України щодо зазначеного проекту, на виконання вимог частини 7 статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», Рада суддів України, в и р і ш и л а:

1. Підтримати позицію Державної судової адміністрації України щодо запровадження перехідного механізму впровадження ЄСІТС (поетапного впровадження модулів (підсистем) по мірі забезпечення їх належного функціонування).

2. Затвердити Консультативний висновок Ради суддів України щодо проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що додається.

3. Направити до Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України Консультативний висновок Ради суддів України щодо проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» разом із зауваженнями та пропозиціями для врахування їх при затвердженні Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему».

4. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України затвердити та надати до Ради суддів України орієнтовний графік поетапного впровадження модулів (підсистем) ЄСІТС.

5. Звернути увагу Державної судової адміністрації України на необхідність виконання рішення Ради суддів України № 79 від 19 листопада 2018 року «Щодо проблем запровадження електронного суду», підтриманого рішенням XVI позачергового з’їзду суддів України, щодо забезпечення організаційно-технічного, методичного та кадрового забезпечення судів, та під час поетапного впровадження модулів (підсистем) ЄСІТС враховувати стан фактичного виконання цих вимог. Доповісти про стан виконання зазначених рішень до 01 липня 2019 року.

Голова Ради суддів України                                О.С. Ткачук


Додаток

до рішення Ради суддів України

25 лютого 2019 року № 10

Затверджено

Рішення Ради суддів України

від 25 лютого 2019 року № 10

Консультативний висновок Ради суддів України

щодо проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (в порядку частини 7 статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України»)

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 передбачено запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

У зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, цим Законом внесено зміни до окремих процесуальних норм, набрання законної сили якими прямо пов’язується з датою початку функціонування ЄСІТС.

01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» № 229 (6984) Державною судовою адміністрацією України опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та про початок її дослідної експлуатації з 01 березня 2019 року у складі восьми підсистем (модулів):

- Єдиний контакт-центр судової влади України;

- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;

- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);

- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;

- Єдиний державний реєстр судових рішень;

- Підсистема «Електронний суд»;

- Модуль «Автоматизований розподіл»;

- Модуль «Судова статистика».

В цьому ж оголошенні зазначено, що з 01 січня 2019 року ЄСІТС працює в тестовому режимі.

Рішенням Ради суддів України «Щодо проблем запровадження електронного суду» № 79 від 19.11.2018 року, підтриманим XVI позачерговим З’їздом суддів України (пункт 8 Рішення З’їзду від 19-20 грудня 2018 року), було звернуто увагу Державної судової адміністрації України на наявність ряду організаційних, матеріально-технічних, кадрових та нормативних проблем, які потребують вирішення, оскільки є обов’язковою передумовою для запровадження ЄСІТС.

Окремо було звернуто увагу Державної судової адміністрації України на необхідність якнайшвидшого надання Раді суддів України для ознайомлення та проведення консультацій проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що передує його затвердженню Вищою радою правосуддя згідно вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас, проект Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» з додатком до нього «Вимоги до форм процесуальних документів» надійшов від Державної судової адміністрації України до Ради суддів України лише 05 лютого 2019 року.

З метою обговорення положень вказаного проекту в судах та з’ясування реального рівня готовності судів до запровадження ЄСІТС з 01 березня 2019 року, Рада суддів України надіслала вказаний проект до місцевих та апеляційних судів, запропонувавши в строк до 20 лютого 2019 року надати свої пропозиції та зауваження.

У визначений строк від судових установ України надійшли зауваження та пропозиції щодо змісту запропонованої Державною судовою адміністрацією України редакції проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» та Додатку до нього «Вимоги до форм процесуальних документів».

Крім того, встановлено, що починаючи з дати запровадження тестової експлуатації ЄСІТСі станом на 25 лютого 2019 року, в тестовому режимі почала працювати підсистема «Електронний суд» та модуль «Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет)». Реєстрація позовних заяв та інших документів, що надійшли у тестовому режимі через «Електронний кабінет», здійснюється в комп’ютерних програмах автоматизованої системи діловодства суду КП «Д-3», КП «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»), АСЕД «Апеляція» та в автоматизованій програмі діловодства у Верховному Суді.

Від судів також надходить інформація про те, що наразі не завершено облаштування робочих місць суддів в залах судових засідань (персональні комп’ютери або ноутбуки/планшети, а також засоби повного фіксування судового процесу), навчання суддів з роботи в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС не проведені; залишилося не вирішеним питання щодо забезпечення судів додатковими працівниками апарату, до функціональних обов’язків яких було б віднесено технічне наповнення баз даних ЄСІТС та робота з цією системою.

У відповідності до вимог частини 1 статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, здійснює Державна судова адміністрація України.

Таким чином, відповідальність за належну організацію функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи законодавцем покладено на Державну судову адміністрацію України.

Початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 р., пов’язується з днем опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС (через 90 днів з дня публікації такого оголошення).

Враховуючи, що відповідне оголошення в газеті «Голос України» було опубліковано Державною судовою адміністрацією України 01 грудня 2018 року, повноцінна робота ЄСІТС у складі анонсованих восьми модулів (підсистем) має розпочатися з 01 березня 2019 року.

В ході підготовки Консультативного висновку Державною судовою адміністрацією України запропоновано нову редакцію Перехідних положень проекту Положення «Про ЄСІТС», згідно якої, з 01 березня 2019 року починають функціонувати три модулі загальної підсистеми ЄСІТС, а саме: «Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет)», «Офіційний веб-портал «Судова влада України», та «Єдиний державний реєстр судових рішень», а також підсистема «Електронний суд», що входить до складу Єдиної підсистеми електронного діловодства судів та органів судового врядування ЄСІТС.

Запропоновано поетапне впровадження початку роботи судів з окремими підсистемами (модулями) ЄСІТС за результатами проведеного тестування відповідних підсистем (модулів), навчання суддів та працівників апарату суду, а також за умови належного матеріально-технічного забезпечення суду.

До впровадження відповідних модулів ЄСІТС, але не пізніше ніж до 01 січня 2020 року, в судах можуть використовуватись наявні на день початку функціонування ЄСІТС комп’ютерні програми автоматизованої системи діловодства суду (КП «Д-3», КП «Діловодство спеціалізованого суду», АСЕД «Апеляція», автоматизована програма діловодства у Верховному Суді) разом з функціоналом здійснення авторозподілу справ.

Тобто, Державною судовою адміністрацією України запропоновано механізм поетапного впровадження підсистем та модулів ЄСІТСпо мірі готовності кожного окремого суду працювати з відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС.

Рада суддів України погоджується з позицією Державної судової адміністрації України щодо необхідності поетапного впровадження в судах модулів та підсистем ЄСІТС та розуміє важливість затвердження Положення «Про ЄСІТС», яким буде регламентовано роботу системи.

Водночас, з огляду на наявність численних зауважень щодо змісту проекту Положення «Про ЄСІТС», які надійшли від судів України, а також враховуючи стислі терміни для опрацювання цього проекту, Рада суддів України пропонує Постійній комісії з питань ЄСІТС при Вищій раді правосуддя врахувати ці пропозиції перед наданням рекомендації щодо можливості затвердження проекту Положення «Про ЄСІТС».

На додаток до Консультативного висновку, для врахування у подальшій роботі Радою суддів України надаються узагальнені зауваження та пропозиції судів щодо проекту Положення «Про ЄСІТС».

Дивитися Завантажити

25.02.2019

Рішення РСУ від 25 лютого 2019 року №9 "Щодо зауважень РСУ до проекту Порядку і методології оцінювання судді"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 9

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судівДіброви Г.І. за результатами розгляду листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України правосуддя щодо надання зауважень Ради суддів України стосовно змісту проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Затвердити пропозиції та зауваження Ради суддів України щодо проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді, що додаються.

2.Рекомендувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України створити робочу групу у складі представників Ради суддів України, Національної школи суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інших зацікавлених осіб для розробки та доопрацювання проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді.

3.Від Ради суддів України до складу вказаної робочої групи рекомендувати включити наступних членів Ради суддів України:

Дібрової Галини Іванівни -судді Одеського апеляційного господарського суду;
Журавської Олени Василівни -судді Деснянського районного суду міста Києва;
Жука Андрія Володимировича -судді Тернопільського окружного адміністративного суду;
Колісника Івана Івановича -суддю господарського суду Дніпропетровської області;
Краснова Єгора Володимировича -суддю Верховного Суду.

4. Доопрацьований проект Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України довести до відома Ради суддів України та суддів України.

5. Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України утриматись від затвердження Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді до завершення роботи робочої групи.


Голова Ради суддів України               О. С. Ткачук

Дивитися Завантажити

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №8 "Про створення робочої групи з метою вивчення оргроботи Октябрського р/с м. Полтави"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ 

25 січня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 8

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. про необхідність створення робочої групи з метою вивчення організації роботи Октябрського районного суду міста Полтави, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. З метою вивчення організації роботи Октябрського районного суду міста Полтави створити робочу групу у складі:

Ткачука Олега Степановича -керівника робочої групи, Голови Ради суддів України, судді Верховного Суду;
Дьомич Людмили Миколаївни -члена Ради суддів України, судді Кропивницького апеляційного суду;
Котеньова Олексія Геннадійовича -члена Ради суддів України, суддіХарківського окружного адміністративного суду;
Савенко Оксани Миколаївни -члена Ради суддів України, судді Городищенського районного суду Черкаської області;
Пастухової Валентини Миколаївни -в.о. начальника прес-служби (на правах відділу) ;
-спеціаліста Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (за згодою).
2. Робочій групі в період з 30 по 31 січня 2019 року провести необхідні заходи щодо виконання цього рішення. Довідку про результати роботинадати на засідання Ради суддів України.


Голова 
Ради суддів України        О. С. Ткачук 

Дивитися Завантажити

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №7 "Про нову редакцію технічного опису мантії суддів місцевих та апеляційних судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 7

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України Журавської О. В. про викладення у новій редакції технічного опису (зразку) мантії суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини, відповідно до частини другої статті 16, статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14 березня 2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Викласти у новій редакції технічний опис (зразок) мантії суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини, що додається.

2.Доручити Державній судовій адміністрації України вивчити до 01 березня 2019 потреби в кількості мантій та організувати їх подальше виготовлення.


Голова Ради суддів України               О. С. Ткачук


Додаток

до рішення Ради суддів України від 25.01.2019 року № 7

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Ради суддів України від 25.01.2019 року № 7

Технічний опис на швейний виріб

Мантія суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини

Чоловіча

Жіноча

Зміст:

  • 1.Технічний опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.1.Опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.2.Ескіз мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 2.Відповідність стандартам якості при виготовленні виробів.
  • 3.Табель мір – модель «Мантія суддів місцевих та апеляційних судів».
  • 4.Специфікація лекал і деталей крою.
  • 5.Лекала.
  • 6.Витрати сировини та матеріалів «Мантія суддів місцевих та апеляційних судів».
  • 7.Конфекційна карта на швейний виріб.
  • 1.Технічний опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.1.Опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.

Мантія судді місцевого, апеляційного суду виготовляється з тонкої костюмної тканини синього кольору.

Мантія трапецієвидного силуету з великою прибавкою у обсязі, від плечових швів і пілочок, і спинки м’які склади, котрі розширюються до низу.

Виріб без підкладки, з внутрішніми обшивками і підбортами.

Центральна бортова застібка на роз’ємну тасьму-блискавку довжиною 75 см, з подвійними пришивними планками шириною 2,0 см. Зверху над блискавкою застібка на 1 кнопку для фіксації верхніх кутів бортів.

Мантія без коміра, горловина оброблена внутрішньою обшивкою, яка доходить до рівня грудей. На обшивці спинки додатковий шар з підкладкової тканини для кращого ковзання при надяганні.

Від плечових швів пілочки і спинки бантова склада ближче до центру і глибока однобічна склада направлена у бік бічного шва. Ребро однобічної склади вільно лежить над рукавом і виступає на 1.0 см за шов вшивання рукава.

Склади закріплені на внутрішній обшивці, яка формує плечовий пояс.

На внутрішньому згині першої склади пілочки – вертикальний шов, яким прикріплено внутрішній край підборта для фіксації борта. У бокових швах оброблені отвори для доступу до нижніх шарів одягу (в окремих випадках замість отворів обробляються кишені).

Рукава вшивні, одношовні довгі великого об’єму, який досягається за рахунок розширення до низу. Низ рукава призібраний на манжеті висотою 8,0 см., що застібається на дві кнопки. Окат рукава на природному місці.

Чітка форма силуету мантії досягається за рахунок плечових накладок. Низ виробу і рукавів оброблений швом у підгин із закритим зрізом шириною 3,0 см.

Довжина мантії така, при якій відстань від підлоги до нижнього краю мантії складає 15 см.

Витрати на пошиття однієї мантії судді місцевого, апеляційного суду складають:

тканина костюмна - 5,7 пог.м. (ширина тканини 150 см);

тканина підкладкова – 0,4 пог. м. (ширина тканини 140 см).

Термін використання мантії судді місцевого, апеляційного суду становить 3 роки.

У комплекті з мантією додається 5 од. жабо.

Жабо для мантії судді місцевого, апеляційного суду виготовляється з тонкої тканини штучного шовку білого кольору.

Жабо виконано з двох шарів основної тканини у вигляді труби розширеної донизу. Внутрішній шар жабо коротше верхнього на 0,5 см. Шов сточування основної частини жабо розташований по середині виворітного боку. Нижній край жабо оброблений вузьким швом впідгибку з закритим краєм. Довжина жабо до планки 35,0 см.

Верхні краї жабо зафіксовані притачною планкою шириною 9.0 см, висота в готовому вигляді 2,0 см. Жабо пристібається 3-ма кнопками до мантії по внутрішньому краю центральної частини горловини переду.

Витрати на пошив 1 одиниці жабо до комплекту мантії судді судді місцевого, апеляційного суду складають:

-шовк штучний - 0,2 пог. м. (ширина тканини 140,0 см.).

  • 1.2.Ескіз мантії судді місцевого, апеляційного суду.

  • 2.Відповідність стандартам якості при виготовленні виробів.

Виготовленнямантії судді місцевого, апеляційного суду має відповідати наступним стандартам:

  • -ДСТ 4.45-86 «Система показників якості продукції. Вироби швейні побутового призначення. Номенклатура показників».
  • -ДСТ 4103-82 «Вироби швейні. Методи контролю якості».
  • -ДСТ 12807-2003 «Вироби швейні. Класифікація стібків, рядків і швів».
  • -ДСТ 22977-89 «Деталі швейних виробів. Терміни і визначення».
  • -ДСТУ 25295:2005 «Одяг верхній пальтово-костюмного асортименту. Загальні технічні умови».
  • -ДСТУ 31396:2011 «Класифікація типових фігур жінок за зростом, розміром і повнотними групами для проектування одягу».
  • -ДСТУ 31399:2011 «Класифікація типових фігур чоловіків за зростом, розміром і повнотними групами для проектування одягу».
  • 3.Табель мір

Модель «Мантія судді місцевого, апеляційного суду»

Мантія чоловіча, базовий розмір 50

  • Місце вимірювання
  • Значення, см
  • Допустиме відхилення +
    • розмір
  • 48-50
  • 52-54
  • 56-58
  • 60-62
  • 64-68
    • Ширина по грудях, при закритій блискавці
  • 62,0
  • 64,0
  • 68,0
  • 72,0
  • 74,0
  • 1
    • Довжина плеча
  • 18,0
  • 18,3
  • 18,8
  • 19,47
  • 20,0
  • 0,5
    • Обхват шиї
  • 43,0
  • 44,0
  • 46,0
  • 48,0
  • 50,0
  • 1,0
    • Ширина по низу
  • 308,0
  • 311,0
  • 318,0
  • 325,0
  • 331,5
  • 2,0
    • Довжина рукава
  • 67,0
  • 68,0
  • 70,0
  • 70,7
  • 71,5
  • 1,0
    • Довжина виробу (вимірюється по центру спинки)
  • 145,0
  • 148,0
  • 154,0
  • 154,7
  • 155,0
  • 1,0
    • Довжина входу в кишеню
  • 20,0
  • 20,0
  • 20,0
  • 22,0
  • 22,0
  • 0,5
    • Мантія жіноча, базовий розмір 46
    • Місце вимірювання
    • Значення, см
    • Допустиме відхилення +
      • розмір
    • 44
    • 46
    • 48-50
    • 52-54
    • 56-58
    • 60-62
    • 64-68
      • Ширина по грудях, при закритій блискавці
    • 57,0
    • 59,0
    • 61,0
    • 65,3
    • 69,3
    • 73,3
    • 77,4
    • 1
      • Довжина плеча
    • 17,5
    • 17,8
    • 18,0
    • 18,5
    • 19,0
    • 19,5
    • 20,0
    • 0,5
      • Обхват шиї
    • 40,7
    • 41,7
    • 42,8
    • 44,9
    • 47,0
    • 49,0
    • 51,0
    • 1,0
      • Ширина по низу
    • 310,5
    • 314,0
    • 317,5
    • 324,4
    • 331,3
    • 338,3
    • 345,2
    • 2,0
      • Довжина рукава
    • 63,0
    • 66,0
    • 66,0
    • 66,0
    • 67,0
    • 68,0
    • 68,0
    • 1,0
      • Довжина виробу (вимірюється по центру спинки)
    • 147,6
    • 147,8
    • 148,0
    • 148,4
    • 148,8
    • 149,2
    • 149,6
    • 1,0
      • Довжина входу в кишеню
    • 20,0
    • 20,0
    • 20,0
    • 20,0
    • 21,0
    • 21,0
    • 21,0
    • 0,5
      • 4.Специфікація лекал і деталей крою
      • 1.Мантія жіноча (MANG)
      • № п/п
      • Найменування лекал
      • Код лекал
      • Кількість лекал
      • Кількість деталей
      • Деталі верха (основна тканина)
        • 1
      • Спинка (зі згином)
      • S
      • 1
      • 1
        • 2
      • Полочка
      • P
      • 1
      • 2
        • 3
      • Центральна частина полочки
      • PS
      • 1
      • 2
        • 4
      • Підборт
      • POD
      • 1
      • 2
        • 5
      • Рукав
      • R
      • 1
      • 2
        • 6
      • Планка
      • PLAN
      • 1
      • 2
        • 7
      • Внутрішня кокетка спинки
      • SV
      • 1
      • 1
      • Деталі підкладки
        • 1
      • Підкладка внутрішня кокетки синки
      • .P.S
      • 1
      • 1
        • 2
      • Підкладка плечової накладки
      • PLECH
      • 1
      • 2
      • Дублирин
        • 1
      • Верхня частина підборта
      • .K.P
      • 1
      • 2
        • 2
      • Планка
      • .K.PLAN
      • 1
      • 2
        • 2.Мантія чоловіча (MANM)
        • № п/п
        • Найменування лекал
        • Код лекал
        • Кількість лекал
        • Кількість деталей
        • Деталі верха (основна тканина)
          • 1
        • Спинка (зі згином)
        • S
        • 1
        • 1
          • 2
        • Полочка
        • P
        • 1
        • 2
          • 3
        • Центральна частина полочки
        • PS
        • 1
        • 2
          • 4
        • Підборт
        • POD
        • 1
        • 2
          • 5
        • Рукав
        • R
        • 1
        • 2
          • 6
        • Планка
        • PLAN
        • 1
        • 2
          • 7
        • Внутрішня кокетка спинки
        • SV
        • 1
        • 1
        • Деталі підкладки
          • 1
        • Підкладка внутрішня кокетки синки
        • .P.S
        • 1
        • 1
          • 2
        • Підкладка плечової накладки
        • PLECH
        • 1
        • 2
        • Дублирин
          • 1
        • Верхня частина підборта
        • .K.P
        • 1
        • 2
          • 2
        • Планка
        • .K.PLAN
        • 1
        • 2
          • Мантія судді місцевого, апеляційного суду
          • Виріб
          • Мантія судді місцевого, апеляційного суду,
          • чоловіча, жіноча
          • Артикул
          • Чоловіча MANM
          • Жіноча MANG
          • Базовий
          • розмір 50
          • розмір 46
            • Найменування матеріалів
          • Артикул, опис, од. виміру
          • Витрати на 1 од.
            • 1.Основна тканина
            • Костюмна, колір синій
          • Зразок, м (на 1 од.) артикул 106774, розмір: чоловіча 50, жіноча 46
          • 5,7 м
            • 2.Підкладка
            • Підкладкова тканина, колір синій
          • Зразок, м (на 1 од.)
          • 0,4 м
            • 3.Прикладні матеріали
            • Дублирин 80-100
          • Зразок, м (на 1 од.)
          • 0,5 м
            • Кромка клейова, чорна, подовжня
          • Ширина 1,0см
          • 10,0 м
            • Плечова накладка, сірий
          • Чоловіча
          • Товщина 1,0-1,2 см
          • 1 пара
            • 4.Фурнітура
            • Блискавка роз’ємна кручена з одним бігунком, колір синій
          • # 5, довжина 75,0 см
          • 1 шт
            • Нитки, колір синій
          • # 120
          • 300 м
            • Кнопка, діаметр 1,2 см
          • Металева чорнений
          • 1 шт
            • 7.Конфекційна карта на швейний виріб
            • Модель«Мантія судді місцевого, апеляційного суду» (чоловіча, жіноча)
            • Найменування матеріалу
            • Зразок
            • склад
              • Основні матеріали
              • Костюмна тканина
              43% вовна 53% поліефір
              • 4% еластин
              • Артикул 106774
              • Підкладкові матеріали
              • Підкладкова тканина
            • 50% віскоза
            • 50% поліестер
              • Дублирин
            • 100% поліестер
              • Кромка клейова
            • 100% поліестер
              • Плечова накладка
            • 100% поліестер
              • Фурнітура
              • Блискавка
            • Пластмаса, поліестер
              • Кнопка
            • Метал
              • З’єднувальні матеріали
              • Нитка швейна
            • 100% поліестер
Дивитися Завантажити

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №6 "Про забезпечення організації роботи судів в частині фіксування судового засідання"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 6

Щодо забезпечення організації роботи судів в частині фіксування

судового засідання технічними засобами

З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до частини п’ятої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України. Згідно нової редакції цієї норми процесуального закону під час судового розгляду та у випадках, передбачених Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Наведені законодавчі норми за своєю суттю є імперативними, а тому фіксування за допомогою технічних засобів розгляду питань слідчим суддею, віднесених до його компетенції, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 107 КПК, є обов’язковим.

Разом із тим, процесуальне законодавство не враховує тих випадків, коли учасники провадження, письмово підтримуючи свою процесуальну позицію, звертаються до слідчого судді із клопотанням про розгляд відповідного питання за їх відсутністю.

У зв’язку із вищенаведеним до Ради суддів України надходять численні звернення щодо організації роботи судів при розгляді кримінальних проваджень.

Зокрема, станом на 21 січня 2019 року до Ради суддів України надійшла інформація про відсутність технічної спроможності забезпечити виконання вимог частини п’ятої статті 27 КПК України у 125 судах. Причиною цьому є відсутність більше як однієї тисячі залів судових засідань, невідповідність потребам програмного та технічного забезпечення, спроможності електромереж та мережевого з’єднання.

Станом на сьогодні, єдиним програмним комплексом, що використовують у своїй діяльності суди, який має технічну можливість забезпечити в повній мірі виконання вказаних вимог процесуального закону є комплекс ПЗ «Акорд», поєднаний із відповідною технікою фіксування візуальної та аудіо інформації – мікрофонами, відеокамерами, та з’єднаними з ними комп’ютерними блоками.

Наприклад, у Самарському районному суді м. Дніпропетровська фактично працює 7 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 3, у Святошинському районному суді м. Києва фактично працює 18 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами також лише 3, у Сєверодонецькому міському суді Луганської області фактично працює 8 суддів, у той же час залів, які обладнані вказаними технічними засобами лише 3, у Калуському міськрайоному суді Івано-франківської області фактично працює 6 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 2, у Кременецькому районному суді Тернопільської області фактично працює три судді, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 1 тощо. У багатьох випадках створюються черги судових засідань для розгляду клопотань слідчими суддями та кримінальних проваджень. Разом із цим, з інформації Державної судової адміністрації України стосовно стану матеріально-технічного забезпечення судів вказаними технічними засобами кримінального провадження вбачається, що остаточне оснащення судів такими засобами відбудеться протягом 2019 року. Тобто, фактично має місце ситуація, коли до судів та слідчих суддів у великих обсягах надходять відповідні матеріали для розгляду, але здійснити розгляд останніх у передбачені кримінальним-процесуальним законодавством строки не вбачається можливим.

Як наслідок, така ситуація породжує критику роботи органів судової влади, не сприяє підвищенню авторитету суду в Україні, натомість створені додаткові перепони для виконання завдань кримінального судочинства.

З огляду на наведене, є доцільним до повного забезпечення судів залами судових засідань, технічними засобами кримінального провадження вжити заходи щодо відтермінування суцільної відео фіксації судового розгляду кримінальних проваджень. У зв’язку із чим, Рада суддів України вважає за доцільне звернутись до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо внесення проекту відповідного закону на розгляд до Верховної Ради України, та звернути увагу законодавчого органу на необхідність прийняття такого законопроекту у найкоротший термін.

При цьому, Рада суддів України враховує, що таке відтермінування має уніфікуючий аспект із іншими галузями судочинства, та пов’язано із початком роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи, функціонування якої і має забезпечити повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в цивільному судочинстві (стаття 247 ЦПК України), адміністративному судочинстві (стаття 299 КАС України) і в господарському судочинстві (стаття 222 ГПК України).

Одночасно із цим, Державна судова адміністрація України має вжити ефективних та дієвих заходів щодо вирішення проблем із забезпечення судів умовами для належної організації роботи і, зокрема повного забезпечення судів технічними засобами судових проваджень. Перш за все, слід з’ясувати актуальні потреби судів у технічних засобах та терміново, у найкоротші строки та у повному обсязі, забезпечити задоволення таких потреб в звуко- та відеозаписувальних технічних засобах. Окрім цього, за викладених обставин, Рада суддів України вважає, що Державній судовій адміністрації України необхідно у найкоротші терміни розробити та проінформувати Раду суддів України про календарний план заходів усунення вказаних недоліків у забезпеченні діяльності судів.

З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши висновок члена комітету з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Ради суддів України Мовчана Д. В., позицію щодо окреслених проблемних питань заступника Голови Державної судової адміністрації України Чорнуцького С.П., який підтримав пропозиції Ради суддів України у цьому питанні, Рада суддів України в и р і ш и л а:

  1. Звернутись до суб’єктів права законодавчої ініціативи з рекомендацією про невідкладне змін до частини п’ятої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України щодо перенесення термінів відео фіксації судових засідань.
  2. Звернутись до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з проханням надати методичну допомогу щодо:
  • виконання положень частини четвертої статті 107 КПК України в частині застосування технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею у тому випадку, коли учасники провадження звернулись до слідчого судді із відповідними письмовими заявами про розгляд такого питання за їх відсутності;
  • застосування частини шостої статті 107 КПК України у випадку, коли сторони не вважають за необхідність фіксування процесу з допомогою відеофіксації.

3.Державній судовій адміністрації України:

  • невідкладно вивчити актуальні потреби судів у відео- та звукозаписувальних технічних засобах, виходячи із необхідності забезпечення роботи усіх суддів, а не лише із наявних залів судових засідань;
  • у строк до 15 лютого 2019 року проінформувати Раду суддів України про календарний план заходів щодо забезпечення діяльності судів в частині повного фіксування судового засідання технічними засобами.

Голова Ради суддів України        О. С. Ткачук

Вноситься _____________________________

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення фіксування технічними засобами судового засідання»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

1) Внести зміни до статті ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України та викласти її в наступній редакції:

Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій

5. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи фіксування судового засідання здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності редакцією Кодексу Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2017, № 49-50, ст.444.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

ІІІ. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення фіксування технічними засобами судового засідання»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України обумовлене необхідністю удосконалення застосування процедури фіксування технічними засобами судового засідання. Із 01 січня 2019 року згідно оновленої редакції . ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України на законодавчому рівні змінились вимоги до процедури фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження. При цьому, суб’єктами правової реалізації вказаних вимог процесуального закону є як судді, що розглядають кримінальні провадження, так і слідчі судді, як спеціальний суб’єкт, що має відповідний процесуальний статус, пов’язаний із застосуванням вказаних норм. Станом на сьогодні, єдиним програмним комплексом, що використовують в своїй діяльності суди, який має технічну можливість забезпечити в повній мірі виконання вказаних вимог процесуального закону є комплекс ПЗ «Акорд». Разом із цим, з інформації Державної судової адміністрації України стосовно стану матеріально-технічного забезпечення судів вказаними технічними засобами кримінального провадження остаточне оснащення судів такими засобами відбудеться протягом 2019 року. Тобто, фактично має місце ситуація, коли до судів та слідчих суддів у великих обсягах надходять відповідні матеріали для розгляду, але здійснити розгляд останніх у передбачені кримінальним-процесуальним законодавством строки не вбачається можливим через низький рівень забезпечення органів судової влади технічними засобами кримінального провадження.

У зв’язку із чим, неналежне технічне незабезпечення розгляду кримінальних проваджень та матеріалів проваджень слідчих суддів на стадії досудового розслідування із дотриманням вимог в частині відео фіксації обов’язкове буде обумовлювати ризики, що не сприятимуть подальшим шляхам ухвалення законних та обґрунтованих рішень. Як наслідок, така ситуація буде породжувати критику роботи органів судової влади, та не сприятиме підвищенню авторитету суду в Україні.

Окрім цього, впровадження повної фіксації судових засідань має носити системний характер, та мати уніфікуючий аспект із іншими галузями судочинства, та, зокрема, бути пов’язаним із стартом роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи, функціонування якої передбачає повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в цивільному судочинстві (ст. 247 ЦПК України), адміністративному судочинстві (ст. 299 КАС України) і в господарському судочинстві (ст. 222 ГПК України).

2. Мета і завдання прийняття проекту Закону

Метою цього законопроекту є удосконалення процедури фіксування технічними засобами судового засідання, у спосіб її впровадження за принципами роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи.

3. Правові аспекти

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України . Прийняття проекту Закону не потребуватиме внесення змін та доповнень до інших законодавчих актів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект стосується інтересів інших органів, а саме: органів Прокуратури України, Державної судової адміністрації України, органів адвокатури.

6.Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6.1 . Запобігання дискримінації

У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України не потребує проведення консультацій із соціальними партнерами.

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект не є регуляторним актом та не потребує погодження з Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

10.1 . Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект не стосується питань впливу реалізації акта на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону та реалізація його положень дозволить вирішити проблему несвоєчасного розгляду у судовому порядку відповідних матеріалів кримінальних проваджень через нестачу відповідних засобів повної фіксації судового засідання та уніфікувати таку процедуру фіксації з іншими видами судових проваджень.


Дивитися Завантажити

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №5 "Про заохочення"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 5

Заслухавши та обговоривши інформацію Заступника Голови Ради суддів України Бутенка В. О. щодо заохочення, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

за плідну співпрацю протягом останніх років, експертну допомогу, надану на підтримку судової реформи в Україні в частині підвищення прозорості судової влади, поліпшення обізнаності громадян із діяльністю судів та зростання довіри суспільства до судової влади, зокрема, шляхом покращення взаємної комунікації:

оголосити Подяку Ради суддів України:

Девіду Майклу Вону керівнику ПроектуUSAID«Нове правосуддя»»;
Любомиру Маркевичу керівнику канадсько-українського Проекту «Підтримка судової реформи»;
Ігорю Осиці заступнику керівника канадсько-українського Проекту «Підтримка судової реформи»;
Наталії Петровій заступнику керівника ПроектуUSAID«Нове правосуддя»»;
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм,значні досягнення у реалізації юридичних гарантій захисту прав, свобод та інтересів громадян та з нагоди Дня соборності України нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

ВОЗНЮК

Лесю Олександрівну

керівника апарату Брусилівського районного суду Житомирської області;
оголосити Подяку Ради суддів України:
колективу Першого апеляційного адміністративного суду;
колективу Луганського апеляційного суду;
колективу Попаснянського районного суду Луганської області;
БОЙКО Наталі Богданівні помічнику судді Тернопільського окружного адміністративного суду;
ПОРПЛИЦІ Тетяні Віталіївні секретарю судового засідання Тернопільського окружного адміністративного суду;
СТАСЮК Анжелі Валеріївні головному спеціалісту відділу документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду;
ТИМЧАК Людмилі Дмитрівні головному спеціалісту з питань управління персоналом Тернопільського окружного адміністративного суду;
ХОМЕНКО Любові Вікторівні секретарю судового засідання Тернопільського окружного адміністративного суду;
ШПІЦЕРУ Олегу Миколайовичу головному спеціалісту відділу організаційно-правового забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду;
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 45-ї річниці утворення Корабельного районного суду міста Миколаєва:нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

БАТЧЕНКА

Вячеслава Григоровича

суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці;
БЕЗПРОЗВАННОГО Володимира Васильовича суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці;
КОРЗУН Галину Опанасівну суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці;
ПОКРОВСЬКУ Тетяну Семенівну суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці;
ЦИГАНОК Валентину Григорівну суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці.

Голова Ради суддів Украни                   О.С. Ткачук

Дивитися Завантажити