Рада Суддів
України

Про особливості відправлення правосуддя в Україні під час війни Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів Роберті Ланзарі – офіційному кореспонденту італійського видання Adnkronos у Конституційному суді Італії.

Пресслужба Ради суддів України публікує повну версію інтерв'ю українською мовою.

Як здійснюється правосуддя в Україні під час війни?

Богдан Моніч, Голова Ради суддів України: Через півтора місяця після початку повномасштабної війни росії проти України основне питання – це збереження нашої країни як суверенної, незалежної, демократичної держави, де сповідуються європейські цінності й дотримуються міжнародні правові норми. Навіть у цих умовах правосуддя здійснюється у штатному режимі. Суди працюють, справи розглядаються, а громадяни звертаються за захистом своїх прав. Звичайно, за винятком окупованих територій.

Скажу, що в українському законодавстві діяльність судів регламентується Законом України "Про правовий режим воєнного стану", у якому стаття 26 чітко говорить, що навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя не допускається. Всі суди, де це можливо, мають працювати у штатному режимі. Хоча певні корективи є. Люди стали менше звертатися до суду, з'являтися у судові засідання, адже у першу чергу перед ними стало питання перемогти ворога, а не свого опонента в суді.

Наразі під час війни в Україні до Єдиного державного реєстру судових рішень вноситься щодня близько 11 тис. 500 різних судових рішень. У довоєнний час цей показник складав близько 30 тис. судових рішень на день. Динаміка очевидна.

Роберта Ланзара: З якими основними проблемами постали судді з початку війни?

Богдан Моніч: Основною проблемою для суддів, як і для усіх громадян стала війна. Повірте, ми не планували своє життя у війні. Здоровій людині в голові не вкладається те, що зробила росія стосовно України. Рашисти пішли на нас війною з єдиною метою – знищити українську державність, знищити народ, нав’язати своє каральне законодавство і повністю підпорядкувати найбільшу європейську державу своєму устрою. Тому війна і тільки війна – головна проблема для України у цей час.

Її початок для судової системи став викликом. Але ми з ним впоралися. 24 лютого 2022 року у нас було заплановано засідання Ради суддів України. Ми планували розглянути цілий ряд питань діяльності судової гілки влади, але вимушено стали розглядати лише одне питання – "Про забезпечення сталої діяльності судової влади в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією збоку Російської Федерації".

Тоді, Рада суддів України рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів – оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Ми створили оперативний штаб, який координує дії судової влади в умовах воєнного стану і до якого увійшли всі керівники органів та установ системи правосуддя. Ми стали працювати у тісній співпраці з іншими гілками влади, насамперед з Офісом Президента, парламентом, Офісом Генерального прокурора.

Роберта Ланзара: Чи багато суддів пішли в армію і зараз захищають свою країну зі зброєю?

Богдан Моніч: Війна зрівняла всіх і судді також пішли захищати Державу в Збройні сили України (далі – ЗСУ) та в територіальну оборону ЗСУ.

Я наведу вам кілька цифр і вони актуальні за період з 24 лютого по 04 квітня. Всього до лав Збройних Сил України та інших військових формувань по мобілізації призвано 188 осіб, з них: 35 суддів і 153 працівники апаратів судів, органів Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України), державних підприємств, що належать до сфери управління ДСА України.

До добровольців Сил територіальної оборони ЗСУ вступила 61 особа, серед яких – 27 суддів і 34 працівники апаратів судів, органів ДСА України, державних підприємств, що належать до сфери управління ДСА України.

На перший погляд, може здатися, що цифра і не значна, але зверну вашу увагу на те, що українське правосуддя здебільшого має жіноче обличчя. До того ж багато колег не афішують таку діяльність. Є й такі, які мають змогу поєднати діяльність в Силах територіальної оборони ЗСУ з роботою в суді.

Крім того, в українських судах наразі не вистачає великої кількості суддів. З цих причин ми рекомендували колегам зважати на те, що основним обов'язком судді є відправлення правосуддя, особливо в тих судах, де залишився працювати один суддя. Адже кожна справа в провадженні судді це долі людей, а після залучення судді до ЗСУ вона підлягає розгляду спочатку іншим суддею.

Роберта Ланзара: Чи потрібно змінювати законодавство для забезпечення права громадян України на справедливе правосуддя у воєнний час? Чи щось уже робиться в цьому контексті?

Богдан Моніч: Я вже говорив простворення оперативного штабу і співпрацю з іншими гілками влади. Вона у першу чергу була зосереджена на тому, щоб ухвалити зміни до законодавства, які сприяли відправленню правосуддя. Так сталося, що з 22 лютого 2022 року припинила свою діяльність Вища рада правосуддя України, яка вирішувала велику кількість питань діяльності судової гілки влади. Особливо критичними в умовах воєнного стану стали питання зміни підсудності справ окупованих судів, питання продовження строків тримання під вартою, питання перерозподілу коштів судової гілки влади, окремі кадрові питання. Нам досить швидко вдалося напрацювати закон, який врегулював ці питання.

Роберта Ланзара: Якої шкоди судам завдали бойові дії? Чи знаєте ви, скільки будівель було зруйновано/пошкоджено? Ви вже знаєте, скільки суддів загинуло?

Богдан Моніч: Жорстока особливість цієї війни те, що російські війська безжально знищують цивільну інфраструктуру України і стирають з лиця землі мирне населення. Вони в порушення усіх правил і принципів війни озвіріло бомбардують ракетами з повітря і моря, обстрілюють з градів житлові будинки, лікарні, театри, церкви, адміністративні будівлі й суди.

Знову ж таки наведу цифри за період з 24 лютого по 4 квітня 2022 року.

За моєю інформацією в Україні повністю зруйновано 4 приміщення судів це – Бородянський районний суд Київської області; Ізюмський міськрайонний суд Харківської області; Харківський апеляційний суд, будівля якого була пам’яткою архітектури місцевого значення та Господарський суд Миколаївської області. Останній знаходився на верхніх поверхах Миколаївської обласної військової адміністрації, яку прицільно розстріляли росіяни реактивними снарядами. І це суди, які знаходяться на підконтрольній Україні територіях.

33 приміщення судових установ зазнали критичних ушкоджень – вибиті вікна, відсутнє електропостачання, теплопостачання, водовідведення, електропостачання, пошкоджені стелі, внутрішні двері, зазнали руйнувань внутрішні перегородки між кабінетами, пошкоджені зали судових засідань.

Я вам скажу, що на сьогодні неможливо підрахувати збитки, завдані судовій владі. Це не менше мільярда гривень якщо говорити про приміщення, комунікації, оргтехніку. Неможливо також робити якісь підрахунки щодо пошкоджень судів на територіях, тимчасово непідконтрольних українській владі. Всю інформацію буде зібрано, узагальнено й проаналізовано вже після звільнення України від загарбників.

Щодо кількості загиблих, то наразі маємо підтверджену інформацію щодо 3 загиблих працівників апаратів судів та однієї судді.

Роберта Ланзара: Які першочергові кроки вживає судова влада, щоб мінімізувати негативний вплив війни на судову систему?

Богдан Моніч: Україна зобов'язана забезпечити відправлення правосуддя під час війни. Окрім рекомендацій, згаданих раніше, 02 березня 2022 року нами були опубліковані додаткові рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану. У них, зокрема, йдеться про таке:

Усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Визначити мінімальну кількість осіб, які повинні знаходитися у приміщенні суду упродовж робочого дня, чітко розподілити між ними обов'язки. Організувати чергування суддів та працівників апаратів судів.

Роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.

Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).

По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів).

Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати або поновлювати строки.

Також ці рекомендації охоплюють ряд інших важливих питань.

Роберта Ланзара: Чи чинять окупаційні сили тиск на суддів?

Богдан Моніч: Окупаційні російські війська чинять тиск на всіх громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях і судді, як громадяни, не виняток. У мене нема прикладів знущань чи вбивств суддів за професійною ознакою. Але я знаю про загибель однієї судді, яка намагалася виїхати гуманітарним коридором і була розстріляна в автомобілі разом з сином і чоловіком своєї колеги. Також є інформація про загибель трьох працівників апаратів судів.

Але я наголошу, суди на окупованих територіях не працюють і не будуть працювати, попри те, що російським військам і тим каральним структурам, які йдуть за ними нав’язувати українцям "руський мір" дуже б хотілося легалізувати свою присутність, в тому числі й через суди, але це неможливо. Судді або виїжджають на підконтрольні Україні території, або переховуються.

У цьому зв’язку зверну вашу увагу на те, що для усіх судів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, а їх у нас 62, відповідно до українського законодавства змінено територіальну підсудність справ. Розгляд всіх справи перенесено у суди на підконтрольну Україні територію.

Роберта Ланзара: Наступного четверга президент Верховного суду Італії збирається зустрітися з пресою на щорічній зустрічі. Ви хочете надіслати адресу?

Богдан Моніч: Судді – це такі ж громадяни, які не терплять воєн, зла, порушення прав і свобод людини. Світова спільнота об’єднується навколо України, надаючи нам зброю, гуманітарні вантажі, прихищаючи наших людей (Італія теж приймає наших жінок та дітей), надаючи ліки та шпиталі. Проте вже зараз ми знаємо, особливо після звільнення міст навколо Києва, а це Буча, Ірпінь, Гостомель, у яких російські солдати по звірячому знущалися з мирного населення, розстрілювали ні в чому не винних дітей і жінок, що нам буде необхідна не менш колосальна підтримка у міжнародних судах. Ці суди, я в цьому переконаний і свято вірю, судитимуть усіх військових злочинців, починаючи від солдата, який ґвалтував жінок і дівчаток, мародерив і грабував, закінчуючи вищим військовим і політичним керівництвом держави-агресора.

Зло має бути покаране, бо непокаране зло – повертається і повертається в десятки разів сильнішим, кривавішим і жорстокішим. Світ, Європа, Україна – мають карати зло усіма доступними цивілізованому співтовариству засобами.

Водночас, хотів нагадати й про те, що тривалий час Україна намагалась стати частиною Європи, сповідуючи її цінності.

Сьогоднішня героїчна боротьба усього Українського народу проти російських окупаційних військ на ділі доводить його європейську ідентичність.

Система органів судової гілки влади в Україні побудована таким чином, що повноваження рад юстиції у класичному розумінні в Україні розподілені між Вищою радою правосуддя, Радою суддів України та деякими іншими органами та установами системи правосуддя.

Так сталося, що 22 лютого 2022 року Вища рада правосуддя фактично припинила свою діяльність.

З огляду на це, Рада суддів України, як вищий орган суддівського самоврядування в Україні, засвідчила, що здатна взяти на себе повноваження по координації дій та роботи судової влади України. Відповідна позиція відображена у рішенні Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року.

Раду суддів України обирає з’їзд суддів України. До її складу наразі входять 32 судді усіх інстанції та юрисдикцій, вона є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

У січні 2020 року Вища рада правосуддя зверталась до Європейської мережі рад юстиції з пропозицією сприяти внесенню змін до статутних документів Європейської мережі рад юстиції для зняття нормативних перепон щодо встановлення прямих контактів між Вищою радою правосуддя та Європейською мережею рад юстиції. На той час ця пропозиція не знайшла підтримки.

Разом з тим, сьогодні це питання набирає все більшої актуальності з огляду на ту боротьбу, яку веде Україна за європейські цінності.

10 березня 2022 року Рада суддів Литви одноголосно підтримала моє звернення до Виконувачки обов’язків Голови Верховного Суду Литви, Голови Судової Ради Литви Сигіти Руденайте з проханням повторно порушити перед Європейською мережею рад юстиції питання щодо сприяння внесенню змін до статутних документів Європейської мережі рад юстиції для зняття нормативних перепон щодо встановлення прямих контактів між нашими судовими інституціями та більш активного залучення Ради суддів України та Вищої ради правосуддя (після відновлення її роботи) до проєктів Європейської мережі рад юстиції.

Подібна підтримка нас від судової гілки влади Італії була би також дуже доречним кроком.

З публікацією італійського видання можна ознайомитись тут

Пресслужба РСУ