Олег Ткачук: "Пленум ВС має висловитися щодо нестачі суддівських кадрів у судах та проблем, що пов’язані із кваліфоцінюванням"

27.05.2019, 07:24

24 травня 2019 року відбувся Пленум Верховного Суду, який розглянув запланованих два питання порядку денного, що стосувалися внесення змін до Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у ВС та затвердження структури та штатного розпису апарату ВС на 2019 рік.

Участь у роботі Пленуму взяли члени РСУ, судді Верховного Суду Володимир Кравчук, Віктор Остапук, Єгор Краснов та новопризначені судді ВС з числа членів Ради Андрій Калараш, Сергій Єремейчук та Андрій Жук.

Напередодні Пленуму Голова РСУ Олег Ткачук, виступаючи як суддя Великої Палати Верховного Суду, вніс, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 126, пункту 1 частини другої статті 127 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 3 Регламенту Пленуму Верховного Суду, затвердженого Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 1, подання про включення до порядку денного Пленуму та обговорення Пленумом Верховного Суду питання про стан кадрового забезпечення судів та строків кваліфікаційного оцінювання.

Як свідчать звернення судів до Ради суддів України, питання укомплектованості місцевих судів суддівськими кадрами є найважливішою і найгострішою проблемою судової влади на даному етапі судової реформи.

Крім того, кваліфікаційне оцінювання суддів в Україні, яке стало одним із елементів судової реформи в Україні і було запроваджене Законом "Про забезпечення права на справедливий суд" у 2015 році, триває більше чотирьох років, проте його не пройшла і половина діючих в Україні суддів.

Так, станом на початок 2019 року, за штатної чисельності у 7200 суддів, кваліфікаційне оцінювання успішно пройшов 2151 діючий суддя, не завершено процедури кваліфікаційного на відповідність займаній посаді щодо 3192 суддів. На 1 квітня 2019 року із 5285 суддів лише 4128 мають повноваження на здійснення правосуддя.

Наразі постала загроза припинення роботи судів у зв’язку з відсутністю суддів, які мають право здійснювати правосуддя, оскільки у тисячі суддів сплинув п’ятирічний строк перебування на посаді судді і до цього часу питання щодо подальшої роботи цих суддів не вирішено.

Наприклад, відповідно до штатного розпису у Солонянському районному суді Дніпропетровської області передбачено 4 судді, проте 2 посади судді є вакантними, а 2 суддів припинили здійснення правосуддя з 18 жовтня 2018 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку, на який їх було призначено.

Крім того, як зазначає Харківський апеляційний суд у своєму зверненні до Ради суддів України, штатна чисельність суду на сьогодні складає 60 суддів (при фактичній чисельності 31 суддя). У січні 2019 року середньомісячне навантаження на суддю становило – 118,7 одиниць.

Особливо складною є ситуація у судовій палаті з розгляду кримінальних справ, де на увесь апеляційний округ, який налічує 37 місцевих судів Харківської області та міста Харкова, правосуддя здійснює тільки 8 суддів.

Гостра нестача суддівських кадрів призводить до погіршення оперативності та якості розгляду судових справ, знижує рівень захисту прав і свобод людини і громадянина, у зв’язку з чим виникають серйозні проблеми із забезпеченням реалізації принципу доступності людей до суду та забезпечення їх права на вирішення судом справи упродовж розумного строку, про що неодноразово наголошувалося у зверненнях Ради суддів України до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також у прийнятих рішеннях Ради суддів України щодо необхідності вжиття заходів до якнайшвидшого заповнення вакантних посад суддів у судах України задля забезпечення гарантованого Конституцією України права на захист.

Таке порушення статусу судді становить грубе порушення принципу верховенства права, що у свою чергу потребує негайного вирішення не тільки засобами законотворчої діяльності, а й шляхом прийняття інших рішень, спрямованих на приведення даної ситуації до стандартів, за умови яких, у повному обсязі буде дотримано принцип верховенства права та незалежності суддів. Недотримання конституційних гарантій незалежності суддів є неприпустимим та потребує вжиття негайних кардинальних заходів реагування, а також превентивних механізмів з метою недопущення аналогічних випадків в подальшому.

Оскільки Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України і, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівське самоврядування здійснюється й через Пленум Верховного Суду, адже до його завдань належить забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади: зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність, участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення (ст. 126 Закону).

Відтак, виступаючи на засіданні Пленуму, суддя Великої Палати Верховного Суду, голова Ради суддів України Олег Ткачук, зазначив: "На тижні, що минув, я відвідував суди Донецької області. Навантаження на суддю місцевого суду у цих судах становить дві з половиною тисяч справ на рік, 50-80 справ на день розглядає один суддя. Схожа ситуація у багатьох судах. У переважній більшості судів України працює лише половина із штатної чисельності суддів. У нас катастрофічно не вистачає суддів у судовій системі. Це реальна загроза для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людей і юридичних осіб. Верховний Суд має висловити свою позицію стосовно кадрового забезпечення у судовій системі, а також проблем, пов’язаних із кваліфікаційним оцінюванням. У цьому має проявитися організаційна єдність судової системи, та сила судової влади. Верховний Суд повинен продемонструвати свої зусилля у вирішенні вказаних проблем, та звернутися до тих державних структур, у компетенції, яких призначення суддів на посади та законодавче врегулювання питань оцінювання. Я думаю, що всі судді ВС сприймають таку позицію, оскільки значна частина з них прийшла з тих судів, де зараз ця проблема існує".

Після короткого обговорення вказаної пропозиції, Пленум вирішив відкласти розгляд цього питання до наступного засідання, підтримавши все ж пропозицію Голови РСУ, обговорити його подання на засіданні Комунікаційного комітету системи правосуддя, до якого входять керівники органів та установ судової влади.