Рада Суддів
України

Сьогодні в Одесі відбулося засідання круглого столу під час якого члени Ради суддів України, представники Генеральної прокуратури України, міністерства юстиції України, міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції та науковці обговорили законодавчі ініціативи щодо посилення суддівської незалежності в аспекті відповідальності за порушення вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Ініціаторами проведення заходу виступила Рада суддів України з метою обговорення законодавчих пропозицій, що були напрацьовані вищим органом суддівського самоврядування щодо посилення принципу суддівської незалежності в частині порядку та підстав притягнення суддів до юридичної відповідальності за порушення норм законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема, Радою суддів України пропонується усунути розбіжності у правовому регулюванні цього питання профільними та спеціальними законами, встановити дисциплінарну відповідальність суддів за порушення зазначених норм.

Єгор Краснов, голова комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України, нагадав суддям про рішення Ради суддів України щодо врегулювання конфлікту інтересів судді. "Діяльність РСУ у сфері врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів спрямована на формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил врегулювання цього питання. На основі звернень суддів, Рада суддів України приймає рішення, якими роз'яснює найважливіші та актуальні питання врегулювання конфлікту інтересів суддями," – наголосив голова Комітету Єгор Краснов.

Разом з тим, під час засідання, своє бачення врегулювання питання конфлікту інтересів на підставі узагальненої практики висловили як представники прокуратури, так і Національного агентства з питань запобігання корупції.

"Коли прокуратура опинились в розділі Контитуції "Правосуддя", ми спочатку здивувались, а потім зрозуміли, що це дуже правильно, адже лише незалежність і рівність всіх трьох інституцій може забезпечити, власне, суть правосуддя. Питання конфлікту інтересів, не чітко визначено. Аналізуючи закон ми зрозуміли, що для адвокатури, суддів та прокурорів діють різні норми. А узагальнюючи практику, ми можемо зробити наступні висновки: тільки в наших трьох інституціях існує два види конфлікту - процесуальний та позапроцесуальний (до останнього відносяться рішення, які судді приймають на адмінпосадах. Це рішення про премії, відпустки, а також рішення стосовно своїх колег суддів)," – поділилась думками Ірина Діденко, заступник начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральною прокуратурою України.

Представник ГПУ повідомила, що за роки дії Закону, уповноваженими органами складено 17 089 протоколів, притягнуто до відповідальності 8 799 тисяч осіб, 4 181 особа притягнута до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів. Відповідно до Закону "Про запобігання корупції" та КУпАП 11 суддів притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, троє з них - за конфлікт інтересів, про який не повідомлялось і якого вони не уникнули через застосування процесуальних норм.

Представники прокуратури також відзначили роботу РСУ у врегулюванні цього питання. "Рада суддів України стала прикладом для Генеральної прокуратури у тому, наскільки ретельно суддівська спільнота підійшла до врегулювання цього питання. Переймаючи кращий досвід, у ГПУ розроблена власна просвітницька програма, проводяться навчальні семінари, розробляються регулятивні документи, публікуються роз'яснювальні матеріали," - зазначила доповідач.

У свою чергу у НАЗК наголошують: конфлікт інтересів, що може бути врегульований у визначеному процесуальним законом порядку не потребує повідомлення у порядку ст.28 (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) ЗУ "Про запобігання корупції", а от конфлікт інтересів, що не може бути врегульований у визначеному процесуальним законом порядку потребує обов'язкового повідомлення.

"У будь-якого громадянина не має виникати навіть думки, що людина, яка виконує функції держави, не важливо хто це - суддя, прокурор, міський голова, може мати якийсь приватний інтерес. Бо, якщо є приватний інтерес, то уповноважений на виконання функцій держави має про нього повідомляти та врегульовувати його. Саме з цією метою і розроблено закон "Про запобігання корупції," - сказав у своєму виступі Ігор Степанов, керівник департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК.

"Найголовніше для кожного завжди давати собі відповідь чи є в тебе приватний конфлікт інтересів, чи ні. І, отримавши відповідь на це питання, у разі, коли конфлікт інтересів є - суддя має врегулювати це питання. Заявити самовідвід, повідомити уповноважений орган," - поділилась своєю позицією Ірина Мостова керівник Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції.

У підсумку засідання Єгор Краснов, голова Комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів зазначив, що за наявності пропозицій щодо врегулювання питання конфлікту інтересів можна говорити про створення робочої групи, яка узагальнить і допрацює усі зауваження з тим, аби подати їх як зміни і доповнення до законодавства.

Заступник Голови Ради суддів України Вадим Бутенко подякував експертам відомств, які долучилися до обговорення і висловив сподівання, що всі напрацювання знайдуть відображення у Законі, котрий дозволить більш ефективно виконувати норми ЗУ "Про запобігання корупції". Він також повідомив, що на 21 вересня Радою суддів України заплановано проведення розширеної наради з представниками ради прокурорів та адвокатів з питання врегулювання конфлікту інтересів в органах системи правосуддя. Метою проведення такого засідання є обговорення нагальних питань між органами, що здійснюють представництво інтересів держави у суді та особи у суді й ухвалюють рішення з метою захисту прав і свобод та напрацювання спільних етичних правил тих учасників, діяльність яких регламентується Розділом VIII ("Правосуддя") Конституції України.

Прес-служба РСУ