Рада Суддів
України

uaUA enEN

12.06.2019, 15:53

​Зловживання процесуальним правом на самовідвід може бути свідченням порушення вимог Кодексу суддівської етики ​Зловживання процесуальним правом на самовідвід може бути свідченням порушення вимог Кодексу суддівської етики

Останнім часом до Ради суддів України надходять звернення судів, суддів, громадян та громадських організацій, котрі звертають увагу на можливі випадки зловживання процесуальними правами на самовідвід та відвід. Зокрема вказане питання обговорювалося під час наради за участю Голів Верховного Суду, ВРП, РСУ, ВККСУ, ДСА та голів апеляційних судів 7 червня 2019 року.

Як зазначалося на нараді, інститути відводу та самовідводу є важливими інструментами, що закріплені відповідною низкою статей процесуальних кодексів. Право на самовідвід також відображено у тексті Бангалорських принципів поведінки суддів, відповідно до яких незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Зміст принципу незалежності у цьому документі розкрито через сферу його застосування, зокрема, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

У свою чергу Голова РСУ Олег Ткачук нагадав, що Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року №1, роз’яснено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

"Слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. Тому, заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі", - наголосив Олег Ткачук.

Він підкреслив, що норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте, відповідно до положень процесуальних кодексів, заявлений самовідвід має бути мотивований. "Проте, зараз ми інколи маємо ситуацію, коли ухвалюючи рішення про самовідвід, колеги не піклуються про вмотивованість і обґрунтованість такого кроку, що позначається не тільки на якості правосуддя, а й на розгляді справ у "розумні строки"", - сказав Олег Ткачук.

Відтак, за підсумками обговорення цього питання було висловлено думку, враховуючи необхідність забезпечення права належного судового захисту та з метою отримання інформації, рекомендувати Голові РСУ звернутися до голів судів з листом, у якому в строк до першого серпня 2019 року запропонувати провести узагальнення судової практики у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях стосовно основних причин й обґрунтованості заяв про відвід і самовідвід, а також підстав для їх задоволення.

Прес-служба РСУ