29.01.2021
Рішення РСУ №31 від 05.06.2020 "Про Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справи"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
05 червня 2020 року м. Київ
Рада суддів України рішенням від 09 червня 2016 року № 46 схвалила результати дослідження – Звіт "Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції", затвердила Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, а також рекомендувала Державній судовій адміністрації України (далі – ДСА України) в ухваленні управлінських рішень застосувати Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.
Рішенням XV чергового з'їзду суддів України рекомендовано переглянути та затвердити методологічні підходи щодо визначення нормативів тривалості розгляду судових справ.
У зв’язку зі змінами у процесуальному законодавстві та на виконання вищевказаних рішень за підтримки Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) ДСА України проведено нове дослідження щодо оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначення коефіцієнтів їх складності, яке викладено у відповідному звіті.
Проведений аналіз Звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначенні коефіцієнтів складності справ (далі – Звіт) показав, що розрахунки базових показників навантаження на суддю в рік та оцінка необхідної кількості суддів здійснені на підставі сформованих і оброблених анкетних даних суддів.
При цьому отримані результати є прийнятними та можуть бути використані для визначення потреб у фінансуванні, розрахунку модельного навантаження та визначення граничної кількості суддів.
Разом з тим, здійснені розрахунки не позбавлені окремих недоліків, які пов’язані з таким – обмежена кількість учасників опитування, короткий (три тижні) та невдалий час для опитування (серпень – основний період відпусток), і як наслідок спричинили окремі розбіжності в обчисленні показників витрат часу на розгляд справ.
Крім того, розрахунок відповідних показників здійснено на підставі статистичних даних за 2019 рік. В свою чергу, саме протягом 2019 року відбувалися, як законодавчі зміни щодо порядку розгляду окремих категорій спорів, так і зміни в порядку ведення квартальних та річних звітів статистичної звітності за формами, визначеними ДСА України.
Зокрема 21.10.2019 набув чинності Кодекс з процедур банкрутства, яким визначено процедури банкрутства не лише юридичних, а і фізичних осіб. Це, безумовно, буде мати наслідком збільшення навантаження на суди господарської юрисдикції.
Таким чином, використані при дослідженні статистичні дані за 2019 рік можуть не в повній мірі відображатисередні витрати часу розгляду справ та коефіцієнти складності справ.
Також в методиці, застосованій у Звіті, не враховано фактичної кількості справ та матеріалів, які перебували на розгляді у суді (залишок нерозглянутих справ на кінець року, кількість надходжень справ та матеріалів на розгляд), фактичної кількості відпрацьованих робочих днів у суді.
Крім того, під час обрахунку кількості суддів та кількості розглянутих справ було використано кількість робочих днів, яка не є оптимальною та не відображає фактично відпрацьований час за рік.
Так, на сьогоднішній день чинна Методика визначення граничної чисельності суддів у судах затверджена наказом ДСА України від 14 вересня 2018 року № 471.
Відповідно до даної Методики середньостатистична тривалість роботи судді протягом року визначається ДСА України щорічно за підсумками звітного року шляхом аналізу табелів робочого часу суддів.
Для проведення розрахунку відбираються тільки судді, які здійснювали свої повноваження повний календарний рік (за виключенням суддів, які були призначені або в яких закінчились повноваження протягом звітного року). Щодо кожного судді вираховується кількість відпрацьованих ним людино-днів. Отримані результати підсумовуються і діляться на кількість суддів у цій вибірці.
Наразі середньостатистична тривалість роботи суддів відповідно до аналізу табелів робочого часу суддів становить 183 робочих дні, а не 215, як це взято за основу у Звіті, а це суттєво впливає на відповідні розрахунки.
Крім того, за результатами дослідження показник середнього часу розгляду справ та коефіцієнти складності справ у Звіті розраховані на підставі співвідношення між даними першої та другої хвиль дослідження.
При визначенні пропорції такого співвідношення суттєво більшу вагу надано даним другої хвилі дослідження (72%) у порівнянні з даними, отриманими в ході першої хвилі дослідження (28%).
Порівняння отриманих даних з результатами дослідження, проведеного у 2016 та попередніх роках, свідчить про те, що середній час розгляду справ усіх категорій суттєво зменшився. Аналогічним чином зменшились і коефіцієнти складності справ. Це ставить під сумнів об’єктивність отриманих даних.
Наприклад, за даними попереднього дослідження на розгляд справи про умисне вбивство витрачалось 1174 хв. і коефіцієнт складності такої справи становив 5,31. За даними представленого звіту на розгляд аналогічної справи має витрачатись 326 хв., а коефіцієнт її складності становить 1,58.
Загальне співвідношення часу, отриманого за результатами двох хвиль досліджень, в цілому різниться в 4,1 рази, в тому числі:
- по місцевим загальним судам – 4,1;
- апеляційним загальним судам – 5,9;
- окружним адміністративним судам – 3,5;
- апеляційним адміністративним судам – 3,6;
- господарським місцевим судам – 2,9;
- господарським апеляційним судам – 2,2.
В той же час дані, отримані виключно за результатами першої хвилі дослідження, є співмірними з результатами дослідження, проведеного у 2016 та попередніх роках, і суттєво не відрізняють від них.
З огляду на раніше зазначені окремі недоліки другої хвилі дослідження (короткий термін проведення, низка кількість отриманих анкет) й на те, що оцінювання середніх витрат часу розгляд справ та визначення коефіцієнтів їх складності проводилось у той час, коли всі без винятку суди є неукомплектованим і працюють в «стресових» умовах, слід вважати , що використаний під час визначення пропорції між першою та другою хвилями дослідження середньозважений підхід не є прийнятним.
Більш доцільним є використання для визначення середньої тривалості розгляду справи даних виключно першої хвилі дослідження.
Врахування другої хвилі дослідження слід вважати неприйнятним або можливим лише за умови, якщо їй буде надана суттєво менша вага у порівнянні з першою хвилею дослідження.
За таких обставин середня тривалість розгляду справ за їх категоріями та коефіцієнт їх складності мають бути перераховані з урахуванням цих застережень.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України вирішила:
1. Схвалити результати дослідження – Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів із застереженнями в частині уточнення показника середнього часу розгляду судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів їх складності.
2. Запропонувати Програмі реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» провести перерахунки показників середньої тривалості судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів складності справ, надавши перевагу при таких перерахунках першій хвилі проведеного дослідження.
3. Запропонувати Державній судовій адміністрації України, Вищій раді правосуддя при визначенні потреб у фінансуванні, ухваленні управлінських рішень та затвердженні штатної чисельності суддів застосовувати зазначений Звіт з урахуванням такого:
- отримані результати розрахунків слід використовувати для оцінки необхідної кількості суддів та коригування їх чисельності на рівні кожного окремого суду з урахуванням фактичної ситуації в суді;
- результати розрахунків повинні братися до уваги під час прийняття рішень щодо загальної штатної чисельності суддів, але носити скоріше індикативний характер, враховуючи потенційні зміни у навантаженні на судову систему в майбутньому;
- при використанні результатів розрахунків слід враховувати середньостатистичну тривалість роботи суддів відповідно до аналізу табелів робочого часу суддів, яка становить 183 робочих дні, а не 215, як це взято за основу наданому Звіті;
- з огляду на окремі недоліки дослідження, які в тому числі свідчать про серйозний брак суддівських кадрів, слід утриматися від скорочення штатної чисельності суддів у тих судах, де дослідження показало необхідність його проведення (господарські суди, апеляційні господарські суди, окружні адміністративні суди), до повторного дослідження, яке слід провести не пізніше травня 2021 року.
4. Державній судовій адміністрації України провести повторне дослідження оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів у господарських судах, апеляційних господарських судах, окружних адміністративних судах не пізніше, ніж до травня 2021 року.
5. Державній судовій адміністрації України до проведення повторного дослідження, але не пізніше кінця 2020 року, розглянути пропозиції судів щодо зміни методики обліку статистичних даних, передбаченої чинною звітністю, з метою врахування у повному обсязі розгляду скарг, заяв та клопотань, які можна обліковувати як окремі матеріали судових справ.
6. З метою зміни методики обліку статистичних даних, передбаченої чинною звітністю, доопрацювання Методики визначення граничної чисельності суддів у судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 14 вересня 2018 року № 471 (у тому числі з урахуванням Звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів), створити робочу групу, до складу якої включити:
6 членів Ради суддів України (по 2 від кожної юрисдикції);
6 представників Державної судової адміністрації України, які спеціалізуються на розгляді зазначених питань (за згодою);
6 представників апарату Верховного Суду, які спеціалізуються на розгляді зазначених питань (за згодою);
2 представники Вищої ради правосуддя (за згодою).
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Watch Download29.01.2021
Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів
Визначення оптимальної кількості суддів для забезпечення справедливого розподілу та ефективної обробки справ, що надходять до судів, є спільною проблемою багатьох країн з розвинутою судовою системою. Кожна країна визначає найбільш прийнятний спосіб обрахунку необхідної кількості суддів, враховуючи національну специфіку. При цьому, не зважаючи на відмінності у конкретних параметрах подібних досліджень, всі вони базуються на концепції, в основу якої покладено підходи з визначення коефіцієнтів навантаження з урахуванням тривалості розгляду справи.
Коефіцієнт навантаження є математичною оцінкою середнього обсягу часу, який витрачають судді з моменту надходження справи до суду до завершення її розгляду, по різних типах справ. Коефіцієнт навантаження надає більш точне та корисне вимірювання обсягу роботи судді, аніж простий обрахунок кількості справ, оскільки різні типи справ в середньому вимагатимуть різної кількості витрат часу судді. Час, який суддя витрачає на справу будь-якого типу може сильно відрізнятися – від незначної кількості часу до багатьох годин – залежно від особливих характеристик кожної конкретної справи. Але, можемо констатувати, що в середньому, деякі типи справ потребують більше часу суддів, ніж інші типи справ. Наприклад, очевидно, що судді повинні витрачати більше часу на справи про вбивство, ніж на справи про крадіжки.
В цьому сенсі саме коефіцієнти навантаження дозволяють врахувати специфіку різних типів справ при визначенні витрат часу судді, шляхом множення певних усереднених показників на визначені коефіцієнти складності справ. Наприклад, якби нам було необхідно передбачити часові затрати судді на те, щоб розглянути 100 справ певного типу, поданих станом на сьогодні, найкраще буде помножити середній час, який займав розгляд справи цього типу в минулому, на 100.
Слід зазначити, що для кожного типу справ визначається свій індивідуальний коефіцієнт навантаження. А загальне навантаження на суд за сукупністю типів справ може бути обчислене шляхом множення кількості справ кожного типу, які надходять упродовж року, на індивідуальний коефіцієнт навантаження для кожного типу справ. В результаті отримуємо так зване зважене навантаження на суд.
В цьому звіті подаються основні результати оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ різних категорій для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів. Розрахунки базуються на результатах опитування суддів, проведеного в 2019 році Державною судовою адміністрацією України за підтримки Проекту USAID «Нове правосуддя» та узгоджуються з даними досліджень, проведених у 2014 та 2016 роках.
Згадані коефіцієнти навантаження враховують: процедуру розгляду справ (повна/спрощена), формат засідання (одноособово/колегіально), а також час, що витрачають судді на іншу роботу. Отримані результати розрахунків можуть бути використані для:
В основу дослідження покладено методологію, запропоновану Державній судовій адміністрації Проектом USAID «Справедливе правосуддя» для проведення оцінки навантаження на суддів, за якою були проведені відповідні дослідження у 2014 та 2016 роках1,2. Методологія дослідження базується на підході, що застосовується для визначення навантаження на суддів в США та інших державах світу, й передбачає, зокрема, проведення оновлення його результатів не рідше аніж один раз на п’ять років, або у випадку істотних змін у законодавстві. Враховуючи зміни, що їх зазнала судова система України внаслідок реформ, зокрема, запровадження змін до процесуальних кодексів, а також застарілість результатів попередніх досліджень навантаження на суддів, Державна судова адміністрація України звернулася до Програми USAID «Нове правосуддя» з проханням надати допомогу у проведенні нового кола дослідження.
Документ підготовлено Мариною Огай3, фахівцем з питань судової статистики та навантаження на суддів, залученою в якості експерта Програмою USAID «Нове правосуддя», у співпраці з Антоніною Поліщук, начальником Відділу судової статистики, діловодства та архіву судів ДСА України, та за участі Сергія Сученка, юридичного радника Програми USAID «Нове правосуддя». Під час підготовки та проведення цього дослідження методологічну підтримку в розробці інструментарію дослідження, зборі й первинної обробки даних було надано експертом з визначення навантаження на суддів доктором Елізабет Віггінс з Центру федерального судочинства, Вашингтон, США, авторкою дослідження навантаження на суддів 2014 року. Автори дослідження висловлюють подяку Центру федерального судочинства за можливість скористатися програмним забезпеченням Центру для проведення відповідних опитувань.
Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів
29.01.2021
Рішення Вищої ради правосуддя щодо визначення нормативів часу
Київ
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів.
Одним із завдань суддівського самоврядування є вирішення питань щодо участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення (частина четверта статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Наказом Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) від 14 вересня 2018 року № 471 затверджена Методика визначення граничної чисельності суддів у судах.
Протягом 2019 року ДСА України спільно з Радою суддів України (далі – РСУ) за підтримки Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) проводились дослідження щодо визначення нових нормативів часу на розгляд судових справ різних категорій з урахуванням змін, внесених до процесуального законодавства (далі – дослідження).
29 квітня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України № 15-8611/20 про затвердження нормативів середнього часу, необхідного для розгляду судових справ, і коефіцієнти складності судових справ у місцевих та апеляційних судах, а також нормативи фінансового планування, аналізу ефективності діяльності суду. До листа долучено Звіт міжнародних експертів Програми USAID «Нове правосуддя» за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження суддів (далі – Звіт), складений у рамках дослідження. Також з листа вбачається, що результати дослідження будуть використані ДСА України при визначенні нормативної чисельності суддів та слугуватимуть базовими даними в бюджетному процесі.
15 травня 2020 року Вища рада правосуддя звернулася до Національної школи суддів України (далі – НШСУ) щодо визначення поняття «нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів», матеріалів, що можуть слугувати основою/вихідними даними/первинними документами для розроблення таких нормативів, а також чи можна вважати отримані Вищою радою правосуддя матеріали нормативами, які має затверджувати Вища рада правосуддя відповідно до вимог закону. У відповідь НШСУ зазначила, що запропоновані ДСА України показники частково розкривають нормативи кадрового та фінансового забезпечення судів, водночас підлягають подальшому обговоренню з урахуванням позицій органів суддівського самоврядування.
Протягом квітня – травня 2020 року робочою групою Вищої ради правосуддя для опрацювання питань щодо кількості суддів у судах (далі – робоча група) із залученням представників ДСА України, РСУ, НШСУ та експертів Програми USAID «Нове правосуддя» опрацьовувались надані ДСА України матеріали, зокрема щодо визначення індикативного показника нормативного суддівського навантаження та коефіцієнтів складності судових справ, а також середньостатистичної тривалості роботи судді протягом року.
Рішенням РСУ від 5 червня 2020 року № 31 запропоновано Програмі USAID «Нове правосуддя» провести перерахунок показників середньої тривалості судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів складності справ з наданням переваги даним, отриманим за результатами 1-ї хвилі дослідження – опитування суддів (самооцінка часу), а не даним, отриманим за результатами 2-ї хвилі дослідження – фіксування фактичних витрат робочого часу судді у щоденнику.
9 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України про відкликання листа від 29 квітня 2020 року № 15-8611/20 про затвердження нормативів.
Цього самого дня на засіданні робочої групи за участю представників РСУ, ДСА України, НШСУ, експертів Програми USAID «Нове правосуддя» досягнуто згоди щодо необхідності здійснення Програмою USAID «Нове правосуддя» перерахунку показників середньої тривалості судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів складності справ з наданням переваги 1-й хвилі дослідження.
За підсумками обговорення робочою групою подальших шляхів визначення суддівського навантаження на засіданні 9 липня 2020 року вирішено ДСА України визначити кількість хвилин для розгляду судової справи, яка становить коефіцієнт складності судової справи «1» у розрізі спеціалізації та інстанційності судів, та подати відповідні матеріали на розгляд робочої групи.
20 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України № 15-14193/20 з доопрацьованими матеріалами дослідження щодо показників середньої тривалості розгляду судових справ у частині визначення коефіцієнтів складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів.
28 липня 2020 року на черговому засіданні робочої групи представники ДСА України поінформували про здійснення узагальнення середнього часу, необхідного для розгляду судових справ місцевими (окружними) та апеляційними судами.
31 липня 2020 року Вища рада правосуддя звернулася до голів місцевих та апеляційних судів із проханням надати пропозиції та зауваження щодо можливості застосування як індикативних визначених ДСА України показників середньої тривалості розгляду судових справ, коефіцієнтів складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів. Відповідні матеріали ДСА України та Звіт було розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Пропозиції та зауваження судів було узагальнено Вищою радою правосуддя. Відповідні узагальнення надіслано РСУ, НШСУ та ДСА України.
НШСУ листом від 1 жовтня 2020 року № 16-05/1751 повідомила, що було проведено індивідуальне вибіркове контрольне опитування серед 80 суддів-тренерів/суддів, які співпрацюють з НШСУ. Опитування стосувалось мінімальної кількісті справ, які може об’єктивно розглянути суддя місцевого загального суду за рік, середнього фактичного строку розгляду справи/провадження суддею місцевого загального суду, який має бути закладений при розрахунках навантаження та коефіцієнтів, які необхідно застосовувати для визначення мінімальної кількості справ, яку може розглянути суддя місцевого загального суду, все це за умов нормального (ненадмірного) навантаження протягом робочого часу. За результатами опитування найбільші відсотки набрали позиції: мінімальна кількість справ – 430, середній строк розгляду справи – 60 днів, коефіцієнт – кількість підсудних.
ДСА України зазначила, що середні показники розгляду справ є результатом дослідження, а питання визначення кількості робочих днів, введення показника навантаження потребують обговорення робочою групою (лист від 2 жовтня 2020 року № 15-18135/20).
РСУ звернула увагу на те, що більшість зауважень носять суб’єктивний характер, а тому можуть бути враховані під час обговорення відповідних нормативів (лист від 7 жовтня 2020 року № 9рс-618/20-вих).
На засіданні 20 жовтня 2020 року робоча група дійшла висновку про відсутність підстав для перерахунку показників середніх витрат часу на розгляд судових справ з огляду на надані судами зауваження, оскільки суттєвих пропозицій надано не було, а надані – мають суб’єктивний характер; вирішила питання показників середнього часу для розгляду судових справ винести на обговорення Вищої ради правосуддя.
Згідно із частиною шостою статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає ДСА України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
З огляду на зазначене та враховуючи, що показники середнього часу, необхідного для розгляду судових справ, можуть бути використані для визначення нормативної чисельності суддів та слугувати підставою для визначення пріоритетів фінансового забезпечення судової влади та її незалежності, Вища рада правосуддя, керуючись статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 19, 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
вирішила:
рекомендувати Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів (додаються).
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Address: 01601 Kyiv, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Address: 01601 Kiev, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
The creation of this website was made possible through the support of the US Agency for International Development (USAID). Some of the views expressed in the materials published on this site do not necessarily reflect the views and opinions of USAID or the US Government.
© 2015-2023 Council of Judges of Ukraine
Developer: kitsoft
EN
UA