Council of judges
of Ukraine

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року                                                                                                                                                                 м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 15

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо відповідності осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України",відповідно до статті 148 Конституції України, статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 11 - 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Встановити відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", а саме:

№	ПІБ	Посада
1.	Бичков Ігор Геннадійович	суддя Ковпаківського районного суду м. Суми
2.	Водянніков Олександр Юрійович	національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні
3.	Денисенко Наталія Миколаївна	завідувач науково-аналітичного відділу Управління правової експертизи Секретаріату КСУ
4.	Ігнатюк Олег Володимирович	суддя Київського апеляційного суду
5.	Коровайко Олександр Іванович	Голова Херсонського апеляційного суду
6.	Лясковець Олексій Володимирович	адвокат
7.	Малетич Михайло Михайлович	суддя Вищого господарського суду України
8.	Міненков Ігор Володимирович	заступник начальника організаційно-методичного відділу СУ ГУНП в Запорізькій області
9.	Овсієнко Андрій Анатолійович	суддя у відставці Волинського апеляційного суду
10.	Олійник Алла Сергіївна	суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
11.	Плотніцький Борис Дмитрович	Голова Західного апеляційного господарського суду
12.	Прокопенко Олександр Борисович	суддя Великої Палати Верховного Суду
13.	Романенко Людмила Миколаївна	начальник юридичного відділу ТОВ "Авіабудсервіс"
14.	Романюк Ярослав Михайлович	суддя Верховного Суду України у відставці, перший заступник голови наглядової ради Публічного акціонерного товариства "АКБ"Індустріалбанк"
15.	Яновська Олександра Григорівна	суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

2. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Ради суддів України автобіографії та мотиваційні листи вищевказаних кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.
3.Запропонувати кандидатам, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, додатково подати (за бажанням) документи на підтвердження визнаного рівня компетентності.
4.У зв'язку з неналежним оформленням документів, передбачених підпунктом 13 пункту 3 Умов подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі повернути документи без розгляду кандидату Клопкову Сергію Миколайовичу - заступнику начальника відділу – головному інженеру квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська Сил логістики Збройних Сил України.

Голова Ради суддів України

Моніч Б.С.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року                                                                                                                                                                  м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 13

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про необхідність продовження строку подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України,відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення Ради суддів України від 28 січня 2022 року № 1 та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про необхідність продовження строку подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України взяти до відома.

2.Продовжити граничний строк прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, визначений пунктом першим рішення Ради суддів України від 28 січня 2022 року № 1, до 31 травня 2022 року.

3.Викласти абзац 2 пункту другого Умов подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України затверджених рішенням Ради суддів України від 28 січня 2022 року № 1 в наступній редакції:

"Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 31 травня 2022 року 24 год. 00 хв. чи подані нарочно до 31 травня 2022 року 18 год. 00 хв., з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 31 травня 2022 року 18 год. 00 хв."

4.Дане рішення розмістити на офіційному сайті Ради суддів України.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

 25 березня 2022 року                                                                                                                                                          Україна

                                                                                         Р І Ш Е Н Н Я № 11

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначеним Закону України "Про доступ до публічної інформації".

У Рішенні Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 22 січня 2020 року № 1-р(I)/2020 наголошено, що право особи на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені законом, переслідувати одну або декілька законних цілей і бути необхідними у демократичному суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Обмеження права доступу до публічної інформації може бути в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якщо інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки, через обставини непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Тривалість відстрочки у задоволенні запиту охоплює період існування наслідків обставин непереборної сили тією мірою, якою ці наслідки технічно унеможливлюють надання запитуваної інформації.Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Закон визначає випадки обмеження доступу до інформації з урахуванням міжнародних та європейських стандартів у сфері доступу до інформації, зокрема, практики Європейського суду з прав людини, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, Рекомендації Ради Європи № R(81)19 про доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні державних органів, Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, "Йоганнесбурзьких принципів: національна безпека, свобода висловлювань і доступ до інформації", "Принципів законодавства про свободу інформації" тощо.

21 лютого 2002 року була ухвалена Рекомендація Rec (2002)2 Комітету міністрів державам-членам щодо доступу до офіційних документів. Комітет міністрів зазначає, що держави-учасниці можуть обмежувати право доступу до офіційних документів. Обмеження мають чітко встановлюватися законом, бути необхідними в умовах демократичного суспільства та пропорційними до мети захисту: національної безпеки, оборони та міжнародних відносин; громадської безпеки; запобігання кримінальній діяльності, її розслідування та переслідування; недоторканності приватного життя та інших законних приватних інтересів; комерційних та інших економічних інтересів, як приватних, так і публічних; рівності сторін у контексті судового провадження; природи; перевірки, контролю та нагляду з боку органів державної влади; економічної, монетарної та валютообмінної державної політики; конфіденційності обговорень всередині органу державної влади або між такими органами під час внутрішнього підготування питань. 2. У доступі до документа може бути відмовлено, якщо розголошення інформації, яка міститься в офіційному документі, завдасть або, ймовірно, завдасть шкоди будь-яким з інтересів, зазначених у пункті 1, якщо тільки не переважає суспільний інтерес до розкриття інформації.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя; розголошення інформації може заподіяти істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Через військову агресію російської держави проти України публічна інформація щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров'ю, спричиняти злочини та бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню в силу згаданих вимог закону.

Крім того, збір відповідної інформації під час війни, може мати ознаки диверсійної діяльності, спрямованої проти України, а тому є необхідність ретельної перевірки осіб, які таку інформацію збирають та переслідуваної ними мети.

Заслухавши члена Ради суддів України Сасевича О.М. щодо надання публічної інформації про діяльність органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі про діяльність судів та установ системи правосуддя, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Закону України "Про доступ до публічної інформації, Закону України "Про інформацію", Рада суддів України

в и р і ш и л а :

1. Судам України, Державній судовій адміністрації України, іншим установам системи правосуддя тимчасово відстрочити до закінчення строку дії воєнного стану в Україні надання відповідей на усі запити про публічну інформацію, які надійшли з початку введення воєнного стану в Україні – 24 лютого 2022 року.

2. У разі надходження запитів щодо надання буд-якої публічної інформації щодо діяльності судів та установ системи правосуддя – копію запитів негайно направляти Службі безпеки України для ретельної перевірки осіб, які таку інформацію збирають та переслідуваної ними мети.

Голова

Ради суддів України                                                                                                          Моніч Б. С.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 9

Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

• Водночас, ситуація, що склалася, потребує вжиття невідкладних заходів, які мають бути спрямовані на забезпечення безпеки суддів, працівників апарату судів, інших працівників органів системи правосуддя, визначення чіткого алгоритму дій у разі загострення ситуації з метою збереження судових справ, матеріально-технічних цінностей, документів.

Враховуючи, що 22 лютого 2022 року Вища рада правосуддя фактично припинила свою діяльність, що залишило судову владу без конституційного органу державної влади та суддівського врядування, Рада суддів України як вищий орган суддівського самоврядування в Україні, здатна взяти на себе повноваження по координації дій та роботи судової влади України.

На підставі викладеного, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

2.З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю – рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

3.Звернутися до Верховного Суду, Верховного Суду України, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Національної школи суддів України з пропозицією невідкладно розробити плани на випадок ускладнення ситуації, якими, зокрема, передбачити:

-збереження трудових книжок, особових справ та інших матеріалів, що містять персональні дані працівників судів, суддів, працівників територіальних управлінь Державної судової адміністрації, Служби судової охорони, інших працівників органів системи правосуддя;

-збереження печаток та штампів суду;

-визначити переліки судових справ та документів, які підлягають збереженню та евакуації;

-визначити переліки судових справ та документів, які підлягають знищенню;

-визначити місця, до яких мають бути переміщені відповідні справи та документи, розробити відповідні маршрути переміщення, визначити відповідальних за це осіб;

-для можливої евакуації виготовити та зберегти резервні копії баз даних АСДС судів, інших наявних в судах баз даних локальних електронних ресурсів (бухгалтерії тощо) або підготувати для можливої евакуації серверне чи комп’ютерне обладнання (жорсткі диски тощо), на яких зберігаються відповідні ресурси.

4.Розробку та організацію заходів, визначених пунктом 3 цього рішення, в межах конкретних установ доручити:

-головам та керівникам апаратів (особам, які виконують їх обов'язки) Верховного Суду, Верховного Суду України, Вищого антикорупційного суду;

-голові, керівнику Секретаріату Вищої ради правосуддя (особам, які виконують їх обов'язки);

-керівнику Секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (особі, яка виконує його обов'язки),

-голові (особам, які виконують його обов'язки) Державної судової адміністрації України (щодо ДСА та її територіальних управлінь), Служби судової охорони (щодо ССО та її територіальних управлінь);

-ректору Національної школи суддів України.

5.Розробку та організацію заходів, визначених пунктом 3 цього рішення, в межах відповідних апеляційних округів доручити головам та керівникам апаратів апеляційних судів (особам, які виконують їх обов'язки).

Керівникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони всебічно сприяти головам апеляційних судів у реалізації розроблених заходів.

6. З метою забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні звернутися до суб'єктів законодавчої ініціативи з пропозицією терміново внести законопроект та ухвалити закон, яким передбачити, що у разі, якщо Вища рада правосуддя є неповноважною у зв’язку з відсутністю достатньої кількості її членів, визначених статтею 131 Конституції України, її повноваження, визначені цим та іншими законами, за виключенням повноважень, передбачених Конституцією України, тимчасово здійснює Рада суддів України.

7. Звернутися до суб'єктів законодавчої ініціативи з пропозицією внести законопроект та ухвалити закон, яким тимчасово обмежити публічний доступ до декларацій суддів та працівників судової гілки влади, розміщених на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, до декларацій родинних зв'язків та доброчесності суддів, розміщених на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, від сторонніх осіб,.

8. До реалізації заходів, передбачених пунктом 7 цього рішення, звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції з пропозицією обмежити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та продовжити граничний строк подачі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

9. До реалізації заходів, передбачених пунктом 7 цього рішення, звернутися до Секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією обмежити публічний доступ до відповідних розділів офіційного сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у яких розміщена інформація щодо декларацій доброчесності, родинних зв'язків, інформація щодо суддівських досьє та досьє кандидатів на посаду судді.

10. Звернутися до органів, що скликають з’їзд адвокатів України,всеукраїнську конференцію прокурорівз пропозицією невідкладно після покращення ситуації скликати відповідний з’їзд та конференцію з метою повідомлення Секретаріату Вищої ради правосуддя про дату та місце їх проведення для оголошення про початок прийому документів для участі у конкурсі на посади членів Вищої ради правосуддя.

11. Звернутися до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією невідкладно після покращення ситуації оголосити конкурс на вакантну посаду члена Вищої ради правосуддя.

12. З метою оперативної координації дій з органами системи правосуддя України, спрямованих на реалізацію даного рішення, утворити при Раді суддів України оперативний штаб у складі: голови Ради суддів України, його заступника, секретаря Ради суддів України та голів комітетів, Голови Верховного Суду (за згодою), керівника Державної судової адміністрації України або особи, яка виконує його обов'язки (за згодою), голови Служби судової охорони (за згодою).

Доручити Голові Ради суддів України у разі потреби одноособово вносити зміни до персонального складу оперативного штабу.

Голова Ради суддів України             Б.С. Моніч