Council of judges
of Ukraine

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року                                                                                                                                                              м. Київ

РІШЕННЯ № 24

Відповідно до частини першої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною другою статті 14 ЦПК України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів.

Відповідно до пункту 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення), кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов'язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.

У підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», з огляду на зазначену норму, наявність єдиного унікального номера справи є обов'язковою, оскільки без нього блокується доступ до отримання інформації про рух документів та ознайомлення з рішенням суду.

Разом з тим нормами ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається судом вищої інстанції, отже, заява про визначення підсудності надходить безпосередньо до цього суду.

Зокрема, статтею 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, у пункті 2.2.4 Положення не враховано, що заяви про визначення підсудності в порядку ЦПК України надходять безпосередньо до суду вищої інстанції та реєструються (без зазначення єдиного унікального номера справи.

Крім того, згідно з пунктом 3 розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, наявність єдиного унікального номера справи є обов'язковою складовою при виготовленні судового рішення.

З метою можливості зазначення в судовому рішенні за заявами про визначення підсудності єдиного унікального номера справи, коректної обробки заяв Електронним судом, забезпечення ознайомлення з документами через Електронний кабінет Електронного суду, а також розміщення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень необхідно внести зміни до пункту 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Наведене дає підстави для ухвалення рішення про внесення відповідних змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На підставі викладеного, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року №25 (із змінами і доповненнями), відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду взяти до відома.

2. Внести до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року №25 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 5 червня 2015 року №55, від 22 липня 2015 року №79 , від 3 березня 2016 року №21 , від 15 вересня 2016 року №58 , від 24 квітня 2020 року №25, від 17 липня 2020 року №38, від 11 червня 2021 року №18, від 06 жовтня 2022 року № 31) зміни, що додаються.

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                         Б.С. Моніч

ЗМІНИ,

що вносяться до Положення про автоматизовану

систему документообігу суду,

затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року №25

(із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України:

від 5 червня 2015 року №55,

від 22 липня 2015 року №79,

від 3 березня 2016 року №21,

від 15 вересня 2016 року №58,

від 24 квітня 2020 року №25,

від 17 липня 2020 року №38,

від 11 червня 2021 року №18,

від 06 жовтня 2022 року № 31.

• Абзац перший пункту 2.2.4 Положення викласти в такій редакції:

«Кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції, а в разі надходження заяви про визначення підсудності, поданої до пред'явлення позову, - в суді, до якого надійшла така заява. Єдиний унікальний номер залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов'язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні».

Проект змін до положення про АСДС

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року                                                                                                                                                          м. Київ

РІШЕННЯ № 22

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України – Журавську О.В. щодо заохочення суддів у відставці, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Закону України "Про державні нагороди України", пункту 10 розділу ІІІ Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001, Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний внесок у розбудову правової держави, особистий вклад у забезпечення захисту прав і свобод громадян, багаторічну бездоганну роботу в судовій системі держави, високий професіоналізмта з нагоди професійного свята - Дня Конституції Українипідтримати подання щодо присвоєння

почесного звання "Заслужений юрист України":

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року                                                                                                                                                          м. Київ

                                                                          Р І Ш Е Н Н Я № 20

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо плану заходів в рамках співпраці Ради суддів України із Програмою USAID«Справедливість для всіх», відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо плану заходів в рамках співпраці Ради суддів України із Програмою USAID«Справедливість для всіх» взяти до відома.

2. Доручити Голові Ради суддів України, після визначення відповідальних осіб від Ради суддів України за реалізацію відповідних напрямків плану заходів в рамках співпраці Ради суддів України із Програмою USAID «Справедливість для всіх» на період з травня 2023 року до 31 березня 2024 року, що додається, затвердити остаточну його редакцію.

Голова Ради суддів України                                                                     Б.С. Моніч

Додаток

до рішення Ради суддів України

від 04 травня 2023 року № 20

ПЛАН ЗАХОДІВ

в рамках співпраці Ради суддів України із Програмою USAID «Справедливість для всіх»

на період з травня 2023 року до 31 березня 2024 року

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року                                                                                                                                                              м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 18

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про Концепцію розвитку комунікаційної політики судової влади, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

• 1.Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про Концепцію розвитку комунікаційної політики судової влади взяти до відома.
• 2.Схвалити проєкт Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади, що додається.
• 3.Надіслати проєкт Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади в апеляційні суди України (для обговорення в межах апеляційних округів), у Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Державну судову адміністрацію України, Службу судової охорони, Національну школу суддів України для обговорення та надання пропозицій.
• 4.Утворити робочу групу з доопрацювання Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади у наступному складі:
• від Ради суддів України
• – Моніч Богдан Сильвестрович – Голова Ради суддів України, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду;

– Чорна Валерія Вікторівна – член Ради суддів України, суддя Вищого антикорупційного суду;

– Потапенко Андрій Вікторович – член Ради суддів України, суддя РжищевськогоміськогосудуКиївськоїобласті;

• від Вищої ради правосуддя – до двох осіб (за згодою);
• від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – до двох осіб (за згодою);
• від Верховного Суду – до двох осіб (за згодою);
• від Вищого антикорупційного суду – одна особа (за згодою);
• від Державної судової адміністрації України – до двох осіб (за згодою);
• від Національної школи суддів України – до двох осіб (за згодою).
• 
  
• Голова Ради суддів України                                                                                                              Б.С. Моніч

                                                                                 ПРОЄКТ

2023

Зміст

Вступ.

І. Загальні положення

Стаття 1 Мета та завдання Концепції

Стаття 2 Визначення основних понять

Стаття 3 Основні принципи комунікаційної політики судової гілки влади.

ІІ. Організаційно-структурні аспекти комунікації

Стаття 4 Відповідальні суб'єкти комунікації

Стаття 5 Загальні засади комунікації судів

Стаття 6 Права та обов'язки судді-речника.

Стаття 7 Права та обов'язки суддів, які відправляють правосуддя

Стаття 8 Особливості утворення прес-центрів/прес-служб судів, їх права та обов'язки

Стаття 9 Організація взаємодії між судами різних інстанцій

Стаття 10 Роль Ради суддів України у координації дій з реалізації комунікаційної політики судів

Стаття 11 Створення інфо-медіа центрів

Стаття 12 Єдиний веб-портал судової гілки влади

Розділ ІІІ. Професійні стандарти та навчання з комунікації

Стаття 13. Роль суддів-речників та осіб, відповідальних за комунікацію

Стаття 14. Навчання та сертифікація судових працівників з комунікації

Стаття 15. Розвиток культури комунікації в середовищі судової гілки

Розділ IV. Забезпечення ефективної комунікації з громадськістю

Стаття 16. Канали комунікації з громадськістю

Стаття 17. Взаємодія з ЗМІ та іншими медіа-платформами

Стаття 18. Організація громадських консультацій та зустрічей

Розділ V. Моніторинг та оцінка ефективності комунікаційної політики

Стаття 19. Встановлення критеріїв та показників ефективності комунікації

Стаття 20. Регулярне проведення соціологічних досліджень та аналізу зворотного зв'язку

Стаття 21. Звітність та контроль за виконанням комунікаційної політики

Розділ VI Фінансування та ресурсне забезпечення

Стаття 22. Пріоритети бюджетування комунікаційних заходів

Стаття 23. Залучення додаткових ресурсів та партнерств

Стаття 24. Підтримка двосторонніх та регіональних контактів у сфері судової комунікації

Стаття 25. Міжнародне співробітництво та обмін досвідом

Стаття 26. Механізми перегляду та актуалізації комунікаційної політики судової гілки влади

Вступ

В рамках реалізації Стратегічного плану розвитку судової системи України на 2013-2015 роки, Рішенням Ради суддів України від 8 серпня 2014 року № 9 створено Прес-центр судової влади України.

Основними завданнями, що стояли перед Прес-центром судової влади України було вчинення дій з метою гармонізації відносин судової влади та суспільства, забезпечення оперативного та об’єктивного висвітлення у засобах масової інформації та на офіційному веб-порталі "Судова влада України", забезпечення дотримання судами відкритості та прозорості діяльності, демократичних стандартів комунікації зі ЗМІ, громадськістю, а також координація діяльності прес-служб та прес-секретарів судів, надання їм організаційної та методичної допомоги тощо.

Рішенням Ради суддів України від 12 березня 2015 року № 14 схвалено рекомендації міжнародної конференції "Зміцнення довіри до судової гілки влади через покращення комунікації" та ухвалено рішення направити дані Рекомендації для застосування у суди загальної юрисдикції.

В період з 2015 по 2017 роки фахівцями Пресцентру судової влади, який діяв при Раді суддів України було розроблено програму навчання для прессекретарів та суддів-спікерів в судах. Організовано та проведено 4 тури навчань по всій Україні. Загалом участь в навчальних заходах взяло 393 судді-спікера/ки з регіональних судів та 323 прессекретаря.

За ці роки:

- прес-центр судової влади налагодив роботу із засобами масової інформації та належну координацію діяльності з прес-секретарями судів;

- у кожному суді обрано суддю-спікера (у місцевих судах – не менше одного судді, в апеляційних – не менше двох суддів, у вищих спеціалізованих судах та Верховному Суді – не менше одного);

- громадськість та представникиЗМІ через веб-сайти судів повідомлялися про призначення до розгляду судом справ, до яких є підвищений інтерес з боку громадськості; за наслідками розгляду таких справ проводились різні комунікаційні заходи;

- запроваджено інструмент онлайн-трансляцій судових засідань;

- налагоджено комунікацію судів із ЗМІ на регіональному рівні;

- реалізовано модель обласного судового інфо-медіа центру на прикладі Судового інфо-медіа центру Хмельницької області.

Рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року №37 рекомендовано судам у всіх областях України вжити заходи задля організації обласних судових інфо-медіа центрів на прикладі Судового інфо-медіа центру Хмельницької області.

В лютому 2017-го був підписаний Меморандум про взаємодію і співпрацю інституцій системи правосуддя щодо вдосконалення комунікації між судовими органами, забезпечення прозорої та відкритої діяльності Феміди й узгодженої та послідовної її комунікації зі ЗМІ й суспільством, а Прес-центр судової влади було передано до Вищої ради правосуддя.

Практична реалізація Меморандуму показала, що різні органи та установи системи правосуддя мають свої специфічні завдання.

Так, Вища рада правосуддя (ВРП) – є незалежним колегіальним органом, який забезпечує формування та здійснює контроль за діяльністю суддів, а також гарантує їх незалежність. ВРП має право призначати, переводити та звільняти суддів, а також розглядати дисциплінарні справи щодо суддів.

Рада суддів України (РСУ) – є вищим органом суддівського самоврядування у період між з'їздами суддів, який здійснює захист професійних інтересів суддів та вирішує питання внутрішньої діяльності судів відповідно до закону.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) – є колегіальним органом, який забезпечує кваліфікаційне відбору суддів та формування кадрового резерву. ВККСУ також здійснює первинне кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність їх займаній посаді. Функціонує як допоміжний орган при ВРП.

Національна школа суддів України – (НШСУ) є державною установою із спеціальним статусом у системі правосуддя, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та здійснює науково-дослідну діяльність, забезпечує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів, судових працівників та інших спеціалістів у сфері правосуддя. Це включає проведення тренінгів, семінарів, конференцій та інших заходів, спрямованих на розвиток професійних навичок та знань. Утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

Державна судова адміністрація (ДСА) – здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Служба судової охорони (ССО) –забезпечує безпеку та охорону судових приміщень, суддів та працівників суду, учасників судового процесу та інших осіб, які перебувають на території суду. ССО також відповідає за організацію та забезпечення дотримання правил внутрішнього режиму в судових установах.

Суди України – суди різних інстанцій та юрисдикцій забезпечують здійснення правосуддя в країні та є основою Української судової системи та уособленням судової гілки влади.

З огляду на специфічні завдання та компетенції різних органів судової гілки влади України, єдиний центр комунікації може не завжди бути можливим або ефективним. Кожна інституція має впроваджувати комунікаційну політику на своєму рівні, забезпечуючи відкритість та доступність інформації для громадян та інших зацікавлених сторін.

Органи та установи судової влади, такі як ВРП, ВККСУ, РСУ, ДСА, НШСУ та ССО мають відповідати за комунікацію у своїй сфері діяльності, надаючи інформацію про свої рішення, заходи та діяльність. Це допомагає забезпечити прозорість роботи цих органів та підвищує довіру до судової системи.

У випадках, коли певні питання стосуються судової гілки влади в цілому, координація комунікаційних зусиль між різними органами може бути необхідною для забезпечення одностайної позиції та ефективної комунікації з громадськістю та ЗМІ.

Основна ж комунікація, яка стосується щоденної роботи судів, має відбуватися на рівні конкретних судових інстанцій, які розглядають справи. Це включає інформацію про розглянуті справи, прийняті рішення та інші аспекти судового процесу. Такий підхід до комунікації сприятиме забезпеченню доступу до інформації про судові рішення та прозорості судової системи для громадян та інших зацікавлених сторін.

Враховуючи викладене, слід прийти до думки, що кожен орган та установа судової гілки влади, кожен суд має мати свій власний сайт, де можна знайти актуальну інформацію про їх діяльність та рішення, прийняті цими органами.

При цьому доречним може бути створення єдиного веб порталу судової гілки влади задля спрощення доступу до інформації про діяльність центральних установ правосуддя та судів на різних рівнях та в межах певних регіонів. Адміністрування проталу може здійснюватися представниками різних органів та систем правосуддя в межах відповідних розділів, що відведені для них.

Оскільки суди в основному комунікують через суддів-спікерів, які обираються органами суддівського самоврядування, роль РСУ з огляду на її специфічні завдання з організації роботи судів може бути важливою у координації комунікації між різними судами. Це може включати розробку та реалізацію єдиної комунікаційної стратегії для судів, надання методичної допомоги судам та суддям-спікерам, а також забезпечення належного рівня координації між різними судами, особливо коли те чи інше судове рішення набуває розголосу і потреба комунікації в короткі строки виходить з місцевого на регіональний або загально державний рівень.

Переосмислення роботи з комунікації в судовій гілці влади може включати зміну структури та ролей працівників, які відповідають за забезпечення зв'язку з громадськістю, ЗМІ та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті доречним виглядає передача функцій прес-служб судів на помічників суддів-спікерів з питань комунікації. Помічники суддів-спікерів з питань комунікації будуть безпосередньо підпорядковані суддям-спікерам, що сприятиме ефективнішій координації та співпраці між ними у процесі взаємодії з громадськістю та ЗМІ. З урахуванням того, що заробітна плата помічників суддів є вищою, ніж у прес-секретарів, судова гілка влади матиме можливість приваблювати більш кваліфікованих кадрів для виконання завдань з комунікації. Помічники суддів-спікерів з питань комунікації будуть безпосередньо відповідальні перед суддями-спікерами за якість та ефективність роботи з комунікації, що сприятиме більшої зосередженості на досягненні результатів та відповідності сучасним вимогам. Впровадження помічників суддів-спікерів з питань комунікації може спростити процеси управління інформаційними потоками, оскільки судді-спікер та його помічник будуть працювати разом у постійному контакті, що забезпечить швидке реагування на події та зміни ситуації.

Повний текст проєкту Концепції