Council of judges
of Ukraine

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 72

На адресу Ради суддів України протягом останніх чотирьох місяців 2017 року надійшло 21 звернення місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів, а також довідка Асоціації суддів господарських судів стосовно вжиття заходів для збереження за місцевими господарськими та місцевими адміністративними судами функцій розпорядників бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення їх діяльності.

У зазначених зверненнях, зокрема, висловлено прохання забезпечити правовий захист системи господарських та адміністративних судів України шляхом прийняття рішення про звернення до Верховної Ради України щодо прийняття в цілому проекту Закону №5488, внесеного народним депутатом України Міщенком С.Г., «Про внесення змін до ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»» щодо фінансування судів, яким пропонується ч. 4 ст. 148 названого Закону доповнити абзацом такого змісту:

«Місцеві господарські та місцеві адміністративні суди здійснюють функції розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення їх діяльності».

Також, у зверненні господарського суду Одеської області, у якому, серед іншого, з посиланням на лист Державної судової адміністрації України від 14.08.2017 № 8-9328/17 про визначення чисельності працівників апаратів судів, зазначено, що в запропонованому Державною судовою адміністрацією України переліку структурних підрозділів, посад та кількості працівників апарату суду відсутні структурні підрозділи фінансового та господарського спрямування. Такі зміни у штатному розписі фактично позбавляють місцеві господарські суди можливості здійснювати функції розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення їх діяльності.

Раніше, у 2016 році, Рада суддів України вже розглядала звернення 27 місцевих адміністративних та господарських судів про недопущення знищення існуючої системи фінансування місцевих адміністративних та господарських судів. У своєму рішенні від 04.11.2016 № 72 Рада суддів України зазначила, що зміни в порядку фінансування та організації діяльності місцевих спеціалізованих (адміністративних і господарських) судів напряму впливатимуть на основоположний принцип незалежності суддів, а також рекомендувала Державній судовій адміністрації України (до внесення змін до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів») вжити заходів щодо збереження існуючої мережі розпорядників бюджетних коштів.

Рішенням Ради суддів України від 02.12.2016 № 85 «Щодо збереження функцій розпорядника бюджетних коштів за місцевими адміністративними та господарськими судами», враховуючи нагальну потребу у збереженні існуючого порядку та належного рівня фінансового та матеріально-технічного забезпечення місцевих адміністративних і господарських судів та інших органів судової влади, як розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, з метою забезпечення незалежності судів і суддів, вирішено звернутись до Верховної Ради України щодо ініціювання внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII шляхом зміни частини 4 статті 148 Закону, виклавши її в такій редакції:

«4. Розпорядниками бюджетних коштів є: місцеві, апеляційні та вищі спеціалізовані суди, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Служба судової охорони, Національна школа суддів України.

За рішенням Державної судової адміністрації України, погодженим з Радою суддів України, функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих загальних судів можуть здійснювати територіальні органи Державної судової адміністрації України.»

Листом від 28.02.2017 за № 04-29/15-439 Комітетом з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України Раді суддів України надано відповідь, відповідно до якої Комітетом розглянуто звернення стосовно внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення функцій розпорядника бюджетних коштів за місцевими адміністративними та господарськими судами та повідомлено, що зазначені у зверненні пропозиції доведені до відома народних депутатів - членів підкомітету з питань судоустрою, статусу суддів, забезпечення діяльності судів, правового статусу Державної судової адміністрації України, а також по-можливості будуть враховані під час законопроектної роботи.

Відповідно до п.1, 4 ч. 8 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, приймаючи рішення № 85 від 02.12.2016, Рада суддів України реалізувала надане їй право звернення до Верховної Ради України, метою якого є збереження функцій розпорядника бюджетних коштів, зокрема, за місцевими адміністративними та господарськими судами.

Однак, на даний час, питання викладене у рішенні Ради суддів України від 02.12.2016 за № 85 щодо внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII шляхом зміни частини 4 статті 148 Закону в редакції, запропонованій у рішенні Ради суддів України, не знайшло законодавчого врегулювання, а запропонований Радою суддів України проект Закону до цього часу не внесено на розгляд Верховної Ради України, а тому слід дійти висновку про актуальність на даний час цього питання та необхідність його врегулювання.

Наказом Державної судової адміністрації України від 14 грудня 2016 року № 265 «Про зміну статусу окремих розпорядників бюджетних коштів» на підставі частини четвертої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01 січня 2017 року розпорядниками бюджетних коштів щодо господарського суду Вінницької області та Рівненського окружного адміністративного суду визначено територіальні управління ДСА України у відповідних областях. У зв`язку з цим, реалізуючи повноваження головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України, ДСА України не включило названі суди до мережі розпорядників бюджетних коштів на 2017 рік. В результаті ці два суди фактично позбавлено статусу бюджетної установи.

Враховуючи наведене, а також рішення Ради суддів України від 02.12.2016 за № 85, є доцільним звернути увагу Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів, на необхідність збереження за місцевими адміністративними і господарськими судами функцій розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, а також відповідних структурних підрозділів апарату суду з метою забезпечення належного рівня здійснення правосуддя.

Стосовно ж проекту Закону № 5488, внесеного народним депутатом України Міщенком С.Г., «Про внесення змін до ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо фінансування судів, то, підтримуючи цей проект Закону в частині його спрямованості на збереження функцій розпорядника бюджетних коштів за місцевими адміністративними і господарськими судами, слід зазначити про його фрагментарність у визначенні переліку розпорядників бюджетних коштів та відсутність комплексного вирішення порядку фінансового та організаційного забезпечення судів різного рівня, що не дозволяє Раді суддів України підтримати в цілому проект Закону № 5488 саме у такій редакції.

Крім того, зі змісту пункту 12 Висновку № 2 (2001) Консультативної ради європейських суддів (про фінансування та управління судами в контексті ефективності судової влади та статті 6 Європейської конвенції з прав людини) вбачається, що управління бюджетними коштами, які виділені судам, може здійснюватися судовими установами, особами чи органом, підзвітними судовій владі, або незалежним органом, який має необхідну адміністративну підтримку та також є підзвітним судовій владі.

Отже, Рада суддів України, враховуючи наведене, а також свої попередні рішення з цього питання від 04.11.2016 № 72 та від 02.12.2016 № 85, вважає за необхідне, із залученням заінтересованих органів та організацій, здійснити аналіз існуючого порядку управління бюджетними коштами, які виділені судам, на предмет його комплексного вирішення та відповідності європейській практиці, а також, за необхідності, підготувати пропозиції для вдосконалення законодавчого врегулювання цього питання.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України В. Сухового, з урахуванням рішення Ради суддів України від 04.11.2016 № 72 та від 02.12.2016 № 85, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

ВИРІШИЛА:

Враховуючи нагальну потребу у збереженні існуючого стану фінансового та матеріально - технічного забезпечення місцевих адміністративних і господарських судів:

1. Звернути увагу Державної судової адміністрації України щодо необхідності збереження за місцевими адміністративними і господарськими судами функцій розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

2. Доручити голові комітету бюджетного планування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів Ради суддів України В. Суховому за погодженням із заінтересованими органами та організаціями у місячний строк підготувати та надати Раді суддів України на затвердження склад робочої групи для аналізу існуючого порядку управління бюджетними коштами, які виділені судам, на предмет його комплексного законодавчого врегулювання та відповідності європейській практиці, а також, за необхідності, підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій частині.

Голова Ради суддів України                                       В.М. Сімоненко

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я  № 70

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України О. Журавської про заохочення працівників апаратів судів, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30.11.2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм та з нагоди професійного свята - 

Дня працівників суду:

нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 68

Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Рекомендація СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року щодонезалежності, ефективності та обов’язків суддів містить положення про те, що виконавча та законодавча влада повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від дій, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.

Як зазначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).

Вказані положення міжнародно-правових актів та Конституції було порушено за наступних обставин.

На адресу Ради суддів України надходить інформація із судів щодо випадків вилучення органами досудового розслідування судових справ (частини матеріалів цих справ або їх копій), які перебувають (перебували) у провадженні суду – 2 цивільні справи, а також щодо проведення в приміщеннях судів обшуків.

При цьому, за наданою інформацією в.о. голови Апеляційного суду Чернівецької області в приміщенні службового кабінету голови Кіцманського районного суду Чернівецької області Мізюка В.М. детективами Національного антикорупційного бюро України та працівниками Служби безпеки України було проведено обшук з метою відшукати і вилучити грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди, проте за результатами обшуку таких знайдено не було.

Головою Ленінського районного суду м. Полтави повідомлено про те, що 31 серпня 2017 року в приміщенні вказаного суду проведено обшук та затримано суддю Кононенка С.Д. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 Кримінального кодексу України.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіна Н.В. звернулася із повідомленням про втручання в її діяльність, зазначивши обставини, за яких в її робочому кабінеті старший детектив НАБУ Марчук Р.В. та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ГПУ Олефір Ю.О. за участю інших осіб на підставі ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27.06.2017 року провели обшук та вилучили матеріали цивільної справи № 433/916/17 за позовом Тимченко В.А. до Філатова В.Е., Філатової Г.А., а в подальшому її (суддю) було затримано і доставлено до тимчасового слідчого ізолятору м. Києва.

Голова Ірпінського міського суду Київської області звернувся до Ради суддів України з повідомленням про те, що прокуратурою Київської області не виконується ухвала Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та не повертається для розгляду справа № 367/4187/14-ц, не зважаючи на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 15.08.2016 року, на підставі якої була вилучена вказана справа, скасована апеляційним судом. Зазначаючи на вказані обставини щодо скасування ухвали слідчого судді та необхідності повернути матеріали цивільної справи до суду, суддя Ірпінського міського суду Київської області звернувся до прокурора Київської області Чебісова Д.О. із відповідним листом, проте матеріали вказаної справи так і не були повернуті до суду.

Раніше у рішеннях Ради суддів України, відповідно до Конституції України та Законів України порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід вважати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб’єктом, без належного документального оформлення тощо).

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.

Порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід визнавати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребовування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб'єктом, без належного документального оформлення тощо).

Вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження. Саме тому виїмка матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Також з огляду на те, що незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, потрібно враховувати, що не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень).

У разі звернення слідчого за погодженням з прокурором чи прокурора із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів справи відповідної судової юрисдикції слідчий суддя вправі надати тимчасовий доступ лише для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копії, виписки. Вилучення матеріалів судових справ не допускається. При цьому, у виняткових випадках для проведення судових експертиз із матеріалів судових справ можуть вилучатися лише оригінали документів, які існують в одному екземплярі або якщо отримати інший екземпляр неможливо, з одночасною заміною вилученого документа його копією.

Зазначені підходи щодо вилучення судових справ застосовуються і під час проведення обшуків. При цьому, щодо вирішення питання надання дозволу на обшук, то такий не може бути наданий слідчим суддею, якщо клопотання про обшук не відповідає встановленим у частині третій статті 234 КПК вимогам. Згідно із зазначеною нормою клопотання про обшук повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

Крім того, у Рішенні Ради суддів України від 08.06.2017 року № 34 зазначено, що подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 КК України.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Наставного В.В. про випадки вилучення органами досудового розслідування судових справ, які перебувають (перебували) у провадженні суду, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, Рада суддів України вирішила:

• 1.Інформацію члена Ради суддів України Наставного В.В. взяти до відома.
• 2.Вважати незмінною позицію Ради суддів України щодо вилучення матеріалів судових справ і недопущення працівниками правоохоронних органів посягання на незалежність органів судової влади та перевищення ними своїх повноважень, висловлену у рішеннях Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 12 та від 04 листопада 2016 року № 73.
• 3.Зазначити, що при вилученні матеріалів судових справ, що перебувають у провадженні суду та розгляд яких не завершено, при проведенні слідчих дій на досудовому розслідуванні кримінальних проваджень продовжуються вчинятися дії, які посягають на незалежність органів судової влади і тим самим унеможливлюють забезпечення права на справедливий суд та мають ознаки впливу на суд, а також будуть перешкодою для здійснення правосуддя.
• 4.Голові Ради суддів України з зазначеною інформацією повторно звернутися до Генерального прокурора України для вжиття заходів щодо забезпечення гарантій незалежності суддів по вказаних фактах вилучення судових справ, про які поінформувати Раду суддів України.
• 5.Звернути увагу суддів на необхідність врахування особливого правового статусу матеріалів судової справи під час розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження і клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та встановлених порядку і підстав проведення обшуку приміщень судів та суддів, їх житла, дотримання про цьому усіх вимог Кримінального процесуального кодексу України та відповідних положень Конституції України.
• 6.Рекомендувати суддям судів України в разі вилучення оригіналів матеріалів судових справ, що перебувають у провадженні суду та розгляд яких не завершено, повідомляти про такі випадки Вищу раду правосуддя.
• 7.Надіслати це рішення до Вищої ради правосуддя.

Заступник голови Ради суддів України                                 Б. Моніч

Додаток 1

Стисла інформація щодо обшуків та вилучень у судах 2017 року

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 66

Відповідно до статей 56 - 58 Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171, статті 148 Конституції України, статті 12 Закону України "Про Конституційний Суд України" Радою суддів України організовано проведення спеціальної перевірки щодо Крижановського Валентина Яковича.

Для проведення спеціальної перевірки подавалися копії письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки, автобіографії, паспорта, документів про освіту, медичної довідки про стан здоров'я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я.

Запити про надання відомостей про Крижановського Валентина Яковича надсилалися до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Державної судової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров′я України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національного агентства з питань запобігання корупції.

Для проведення спеціальної перевірки особи, яка претендує на зайняття посади, подано до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".

Від відповідних органів надійшли відповіді.

Інформації, що перешкоджає зайняттю Крижановським Валентином Яковичем посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком не виявлено.

За результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатом на посаду судді Конституційного Суду України Крижановським Валентином Яковичем, та співбесіди з ним, відповідно до статті 148 Конституції України, статті 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України

у х в а л и л а: Рекомендувати Крижановського Валентина Яковичана посаду судді Конституційного Суду України.

Голова Ради суддів України                  В. Сімоненко