26.10.2018
Рішення РСУ № 62 від 26 жовтня 2018 року "Про схвалення Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
26 жовтня 2018 року м. Київ
Відповідно до пункту 1, 2 частини 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, розглядає питання правового захисту суддів, приймає відповідні рішення з цих питань.
Однією з правових гарантій забезпечення незалежності судів і суддів є встановлена законодавством відповідальність за прояви неповаги до суду.
Можливість застосування такої відповідальності передбачена як нормами Конституції України, так і інших нормативно правових актів.
Так, у відповідності до частини 4 статті 129 Конституції України за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Положення статей 1853, 258, 276-285 КУпАПКодексу України про адміністративні правопорушення передбачають адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду, містять перелік діянь, які свідчать про неповагу до суду і санкції за їх вчинення, а також визначають безпосередній порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду.
З огляду на наявність проблемних питань у правозастосуванні норм, які регулюють порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду, рішенням Ради суддів України від 4 листопада 2016 року № 74 було схвалено Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, які направлено судам для використання в роботі.
Враховуючи те, що з часу схвалення Рекомендацій діюче законодавство зазнало змін, виникла потреба в їх оновленні.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Маслова В.В. з питання схвалення оновлених Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Додаток
до рішення Ради суддів України
від «26» жовтня 2018 року № 62
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду
Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади. За останні роки в Україні все більш набуває свого поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму як прояв неповаги до суддів та суду зокрема. Розповсюдженість означеного негативного явища обумовлює неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі. Адже в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи будь-якої категорії. У загальному підсумку поширення прояву неповаги до суду, уникнення винними особами юридичної відповідальності за чинення такого правопорушення, відсутність забезпечення приміщень судів належною охороною призводить до невиконання українською державою своїх зобов’язань щодо забезпечення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суддів.
Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена статтею 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція вказаної статті до об’єктивної сторони зазначеного правопорушення відносить наступні діяння:
●злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
●непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;
●порушення порядку під час судового засідання;
●вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;
●невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;
●неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України).
Таким чином, у випадку вчинення будь-яких із вище перелічених дій, суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За загальним правилом таке провадження у судах загальної юрисдикції буде мати наступні стадії:
1) порушення справи про адміністративне правопорушення;
2) розгляд такої справи про адміністративне правопорушення;
3) виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.
І. Порушення справи про адміністративне правопорушення - початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті.
Початковим моментом порушення справи про адміністративне правопорушення за статтею 1853 КУпАП слід вважати час, коли інформація про проступок, яким є прояв неповаги до суду, стала відома суду. Тобто підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення виступає факт вчинення адміністративного правопорушення.
У межах зазначеної стадії суддя має:
●виявити факт протиправної поведінки;
●установити особу правопорушника;
●визначитися з первісною правовою кваліфікацією скоєного.
Закінчення стадії порушення справи про адміністративне правопорушення за загальним правилом пов’язується із складанням уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, згідно з положеннями частини 1, 5 статті 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Натомість, питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання. (статті 216 ЦПК України, 198 КАС України, 200 ГПК України, 330 КПК України).
Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 1853 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені статтею 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.
ІІ. Розгляд справи про адміністративне правопорушення
Відповідно до частини 1 статей 221, 221-1 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 цього Кодексу здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд.
При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 1853 КУпАП.
З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду дії суду (судді) переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276-285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов.
У відповідності до зазначених норм, розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: склад суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки, права та обов’язки інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення (законні представники та представники, захисник, свідок, експерт, перекладач), передбачені статтями 268-274 КУпАП.
Після роз’яснення прав та обов’язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.
Відповідно до статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Вимоги до змісту постанови суду про накладення адміністративного стягнення закріплені у частині 2 статті 283 КУпАП.
Згідно з цими вимогами постанова має містити:
●найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
●дату розгляду справи;
●відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
●опис обставин, установлених під час розгляду справи;
●зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
●прийняте у справі рішення;
●положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору;
●вказівку про порядок і строк її оскарження.
Одночасно із загальними вимогами до процесу судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 1853 КУпАП, аналіз законодавче закріплених положень дозволяє виокремити наступні його особливості:
●частиною 2 статті 277 КУпАП встановлений скорочений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 1853 КУпАП - протягом доби. При цьому нормативні приписи статті 1853 КУпАП не встановлюють обов’язок суду (судді) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 2, 3 статті 1853 КУпАП, протягом такого ж строку, з чого можна зробити висновок про те, що справи про злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд та невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства розглядаються протягом п’ятнадцяти діб (тобто загального строку), що передбачений у частині 1 статті 277 КУпАП. Разом із тим, зазначений строк слід обраховувати з дня виявлення правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1853 не складається;
●реалізація прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП, повинна здійснюватись таким чином, щоб це не перешкоджало розгляду справи у встановлені статтею 277 КУпАП строки. Разом із тим, у питанні дотримання прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу слід передусім неухильно дотримуватись прецедентної практики Європейського суду з прав людини, висловленої у чисельних рішеннях Суду («Озтюрк проти Німеччини», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Гурепка проти України» та інші), згідно з якою справи про адміністративні правопорушення, при наявності певних умов, повинні розглядатись за процедурою та з дотриманням процесуальних гарантій передбачених національним законодавством для кримінальних проваджень.
Отже, у випадку відсутності відповідної норми КУпАП, яка регулює процедуру вирішення тих чи інших процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи (зокрема, щодо процедури відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суд (суддя), враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми кримінального процесуального законодавства за аналогією;
●за загальним правилом, встановленим статтею 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 КУпАП, розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, у випадку притягнення особи до відповідальності за статтею 1853 КУпАП, справу може бути розглянуто і за відсутності такої особи, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (частина 1 статті 268 КУпАП);
●законодавець не встановлює обов’язкових вимог щодо фіксації судового процесу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1853 КУпАП, оскільки більшість обставин справи мають відображатись у постанові судді. Проте, слід визнати правильною практику тих суддів, які забезпечують повне фіксування вказаного судового процесу звукозаписувальними технічними засобами, адже не всі дані (інформацію, відомості) про вчинене правопорушення можливо включити до описової частини постанови, ухваленої за результатами розгляду справи;
●відповідно до положень частин 3, 4 статті 2211, частини 2,3 статті 294 КУпАП постанова суду (судді), прийнята за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 цього Кодексу, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів;
●на відміну від загального правила, відповідно до якого копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, у випадку притягнення до відповідальності за статтею 1853 КУпАП, копія постанови вручається відразу на місці вчинення правопорушення (частина 1, 5 статті 285 КУпАП).
Також слід наголосити на таких нормативних особливостях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП:
●об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою;
●об’єктивна сторона правопорушення може виражатись у вчиненні різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо;
●об’єктивна сторона правопорушення передбачає відповідальність тільки за злісне, тобто повторне без поважних причин ухилення від явки в суд і при цьому не всіх осіб, без яких неможливий розгляд судової справи, а тільки свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача. Це означає, що не може визнаватись правопорушенням і не тягне за собою адміністративної відповідальності одноразова навмисна неявка в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача, а також неодноразове нез’явлення без поважних причин обвинуваченого, спеціаліста, іншої особи, особиста участь якої в судовому розгляді визнана обов’язковою;
●об’єктивна сторона правопорушення, що полягає у вчиненні будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, може проявлятись лише у ході судового засідання, через що дії осіб за межами судового засідання не можуть бути кваліфіковані за статтею 1853 КУпАП як прояв не поваги до суду;
●суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні, або визнана у встановленому законодавством порядку свідком, потерпілим, позивачем або відповідачем, експертом, перекладачем;
●суб'єктом правопорушення є лише фізична особа;
●суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
ІІІ. Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Визначена судом, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1853 КУпАП, сума штрафу має бути сплачена порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. (частина 1 статті 307 КУпАП)
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню лише після спливу вищезазначеного строку на сплату штрафу (частина 3 статті 299 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Під час примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
●подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
●витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 308 КУпАП).
З огляду на зазначене, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, доцільно визначати також подвійний розмір суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби.
Пояснювальна записка
до проекту рішення Ради суддів України про оновлення Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду
1.Обгрунтування необхідності прийняття рішення
Однією з правових гарантій забезпечення незалежності судів і суддів є встановлена законодавством відповідальність за прояви неповаги до суду.
Можливість застосування такої відповідальності передбачена як нормами Конституції України так і інших нормативно правових актів.
З огляду на наявність проблемних питань у правозастосуванні норм, які регулюють порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду, Рішенням Ради суддів України від 4 листопада 2016 року № 74, було схвалено Рекомендації щодо притягнення до відповідальності занеповагу до суду, які направлено судам для використання в роботі.
Враховуючи те, що з часу схвалення Рекомендацій діюче законодавство зазнало суттєвих змін, виникла потреба в їх оновленні.
Деякі з оновлених нормативних положень не позбавлені суттєвих вад та недоліків і нерідко не узгоджуються з тими нормами, які були прийняті раніше, що, у свою чергу, має наслідком їх неоднакове застосування судами різних юрисдикцій.
2. Цілі і завдання прийняття проекту
Основним завданням проекту рішення є надання судам рекомендацій щодо правового реагування на прояви неповаги до суду, з метою запобігання випадкам порушення порядку під час судового засідання, зриву розгляду судових справ через неявку в судове засідання учасників судових процесів без поважних причин, вчинення інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду, адже зазначені випадки негативно позначаються на авторитеті правосуддя та впливають на оперативність розгляду справ.
3. Основні положення проекту
Оновлені рекомендації, які пропонується схвалити, визначають:
●поетапний порядок дій судді у випадку виявлення проявів неповаги до суду (на стадіях порушення справи про адміністративне правопорушення, розгляду такої справи, виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення);
●нормативні особливості судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 КУпАП, які стосуються реєстрації справи, строків розгляду справи, фіксації судового процесу, реалізації прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу, порядку оскарження постанови та її вручення особі, щодо якої її винесено.
●особливості всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП.
Watch Download
26.10.2018
Рішення РСУ № 61 від 26 жовтня 2018 року "Щодо стану кваліфікаційного оцінювання суддів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
26 жовтня 2018 року м. Київ
Судова реформа, яка проходить в Україні, складається з декількох етапів. Одним із головних є оновлення суддівського корпусу, що полягає у обранні нових суддів на прозорому та незалежному конкурсі, а також кваліфікаційне оцінювання суддів діючих, і, як наслідок – формування нових українських судів.
Кваліфікаційне оцінювання проходять усі працюючі судді України. Вони вирішують теоретичні тестові та практичні завдання, проходять психологічне тестування та співбесіду.
Після завершення попередніх процедур, понад 3000 суддів України очікують проходження одного з вагомих етапів оцінювання – психологічного тестування та отримання висновку про відповідність необхідним критеріям доброчесності.
Зволікання із вирішенням цього питання має істотні негативні наслідки для здійснення правосуддя в Україні і призводить до погіршення оперативності та якості розгляду судових справ, знижує рівень захисту прав і свобод людини і громадянина. Також виникають серйозні проблеми із забезпечення реалізації принципу доступності до суду та забезпечення їх права на вирішення судом справи у продовж розумного строку, про що, неодноразово наголошувалося у зверненнях Ради суддів України до відповідних органів державної влади.
Заслухавши та обговоривши інформацію Інформацію Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова С.Ю., заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Щотки С.О. та Голови Ради суддів України Ткачука О.С. щодо стану і строків кваліфікаційного оцінювання суддів України, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Інформацію Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова С.Ю., заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Щотки С.О. та Голови Ради суддів України Ткачука О.С. щодо стану і строків кваліфікаційного оцінювання суддів України узяти до відома.
2.На виконання рішення XIV позачергового з’їзду суддів України від 15 березня 2017 року про стан здійснення правосуддя та незалежності суддів з метою дотримання принципу рівності суддів та забезпечення гарантій їх незалежності в частині виплати суддівської винагороди звернутися до:
3.Звернутися до Проекту ЄС «Pravo-Justice» з клопотанням про надання підтримки в отриманні матеріальної та технічної допомоги з метою пришвидшення процесу психологічного тестування суддів.
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch Download17.09.2018
Рішення РСУ № 60 від 17 вересня 2018 року "Щодо схвалення Меморандуму про співробітництво між НАЗК та РСУ"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
Заслухавши та обговоривши інформацію Голову Ради суддів України Ткачука О.С. щодо схвалення Меморандуму про співробітництво та обмін інформації між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою суддів України, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України, Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. щодо схвалення Меморандуму про співробітництво та обмін інформації між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою суддів України взяти до відома.
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch Download
17.09.2018
Рішення РСУ №59 від 17 серпня 2018 року "Щодо Всеукраїнської акції для школярів 1-4 класів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
З нагоди професійного свята – День юриста-2018 – Асоціація розвитку суддівського самоврядування України (АРССУ) проводить Всеукраїнську акцію для школярів 1-4 класів "Урок справедливості".
Під час уроку відбудеться презентація нового мультфільму про суд, знятого в рамках грантового проекту "Підвищення обізнаності дітей з діяльністю судів" за підтримки Програми USAID "Нове правосуддя". Школярі зможуть спробувати себе у ролі суддів та чесно вирішити спір.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. та члена Ради суддів України Жука А.В. про проведення Всеукраїнської акції для школярів 1-4 класів "Урок справедливостіС", відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 суддів України 14 березня 2017 року, Рада суддів України в и р і ш и л а:
Підтримати ініціативу Асоціації розвитку суддівського самоврядування щодо проведення Всеукраїнської акції для школярів 1-4 класів «Урок справедливості».
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch Download
17.09.2018
Рішення РСУ № 58 від 17 серпня 2018 "Про проведення конкурсу малюнку і твору серед школярів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. про проведення конкурсу малюнку і твору серед школярів на тему: «Правосуддя» у рамках відзначення Дня працівників суду, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 суддів України 14 березня 2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Провести Всеукраїнський конкурс малюнку і твору серед школярів на тему: «Правосуддя» у рамках відзначення Дня працівників суду.
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch Download
17.09.2018
Рішення РСУ № 57 від 17 вересня 2018 року "Щодо здійснення нападу на суддю Святошинського районного суду міста Києва"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
14 вересня 2018 року ввечері біля власного помешкання було здійснено напад на суддю Святошинського районного суду міста Києва Дячука Сергія Івановича. На місті злочину працювала поліція, а інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) (дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень). Суддю було госпіталізовано до однієї з київських лікарень.
Зважаючи на викладені обставини, Рада суддів України звернулася до правоохоронних органів щодо ретельного розслідування нападу і вжиття невідкладних заходів, аби нападника було затримано і притягнуто до відповідальності. Вже 15 вересня 2018 року особу, яка здійснила напад на суддю, поліцією було затримано. Ведеться слідство.
Разом з тим, Рада суддів України стурбована, що ті особи, які закликають до розправи над суддями, дедалі частіше переходять до конкретних дій.
Застосування фізичного насильства до суддів та інші ганебні вчинки, які створюють загрозу життю та здоров’ю суддів, стали непоодинокими випадками.
Вищий орган суддівського самоврядування через засоби масової інформації постійно звертає увагу громадськості на те, що побудова в Україні громадянського суспільства і правової держави неможлива без становлення суду, незалежність і охорону якого має забезпечувати кожний свідомий громадянин.
Ганебні випадки застосування фізичного насильства до суддів повинні викликати осуд з боку всього суспільства, оскільки це є неприпустимим в правовій та демократичній державі , адже насильство жодним чином не сприяє реформуванню судової системи, а навпаки, гальмує його.
Повага до суддів - це культура, яка формується роками, досягається правосудними рішеннями та розповсюджується серед громадян.
Згаданий в преамбулі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принцип верховенства права не може існувати без авторитету правосуддя, сприяти якому повинні, крім суддівської спільноти, і представники інших гілок влади та кожний свідомий громадянин.
Відтак, у зв’язку з нападом на суддю, Рада суддів України вкотре звертається до представників громадськості, політичних та державних діячів припинити виступи із закликами, які посягають на правосуддя, нівелюють зміст професії судді, культивують у суспільстві ненависть та агресію стосовно суддів і зводять нанівець усі зусилля щодо реформування і становлення судової влади загалом.
Слід пам’ятати, що у демократичному суспільстві висловлювання і дії, спрямовані на підрив авторитету і безсторонності суду засуджуються! Не мають підтримки і заяви про перевагу одних людей над іншими за будь-якими ознаками. Аналогічно ставиться до подібного і Рада суддів України.
Діючи від імені суддів держави, від імені тих, хто уособлює судову владу, Рада суддів України й надалі працюватиме над тим, щоб незалежність суддів, підтримувана прагненням людей до справедливого і чесного правосуддя, мала повагу з боку як представників законодавчої чи виконавчої влади, так і з боку приватних осіб.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. щодо здійснення нападу на суддю Святошинського районного суду міста Києва Дячука Сергія Івановича, що стався 14 вересня 2018 року, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. узяти до відома.
2. Визнати, що є недопустимим в правовій та демократичній державі Україна випадки застосування фізичного насильства та вчинення інших ганебних дій, які створюють загрозу життю і здоров’ю суддів.
ГоловаРади суддів України О.С. Ткачук
17.09.2018
Рішення РСУ №56 від 17 вересня 2018 року "Про результати розгляду звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
Про результати розгляду звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. щодо порушень в організації роботи Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська
31 липня 2018 року до Ради суддів України надійшло звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. щодо порушень в організації роботи Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в частині належної діяльності слідчих суддів у липні 2018 року.
Згідно відомостей, наданих Апеляційним судом Дніпропетровської області, протягом липня 2018 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська до апеляційної інстанції надіслано 170 матеріалів, розгляд яких віднесено процесуальним законом до компетенції слідчого судді, для направлення на розгляд іншим судам першої інстанції у зв’язку із відсутності в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська повноважних слідчих суддів.
Резолюцією в.о. Голови Ради суддів України від 31 липня 2018 року члену Ради суддів України Мовчану Д.В. доручено провести розгляд звернення щодо організації діяльності Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з метою перевірки фактів, викладених у зверненні голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М.
Відповідно до статей 127, 133 Закону «Про судоустрій і статус суддів» з метою виконання завдань щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів, 02 серпня 2018 року членом Ради суддів України Мовчан Д.В. проведено перевірку організації діяльності Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з питань, що стали підставою для звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. до Ради суддів України.
Виїздом до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, членом Ради суддів України Мовчаном Д.В. проведено особисті бесіди з головою суду та керівником апарату суду, досліджено оригінали документів, які стосуються порушених у зверненні питань, зокрема: протоколи зборів суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, графік відпусток працівників Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, штатний розпис Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, накази про відпустки суддів за травень-серпень 2018 року, узагальнення кількісного розподілу справ та матеріалів (далі – документація з роботи кадрів) та якості їх розгляду суддями Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за перше півріччя 2018 року.
Згідно пояснень, наданих головою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Гончаренком В.М., зазначена ситуація утворилась через велику завантаженість на працюючих судів та відсутність у суді у зазначений календарний період часу достатньої кількості слідчих суддів із повноваженнями.
Перевіркою встановлено, що штатним розкладом Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська передбачено 15 посад суддів. Станом на липень 2018 року у Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська фактично мали повноваження зі здійснення правосуддя вісім суддів – Гончаренко В.М., Антонюк О.А, Мельниченко С.П., Шелестов К.О., Трещев В.В., Федорищев С.С., Ткаченко Н.В., Ходаківський М.П.
Із вказаних суддів слідчими суддями обрано чотири судді, а саме: Антонюк О.А., Трещов В.В., Федорищев С.С., Ходаківський М.П.
Згідно аналізу узагальнення кількісного розподілу справ та матеріалів (далі – документація з роботи кадрів) та якості їх розгляду суддями Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за перше півріччя 2018 року середньомісячне навантаження на одного суддю такого суду є значним. Так, у провадженні судді Гончаренка В.М. перебувало 207,27 матеріалів та справ; у провадженні судді Антонюка О.А. перебувало 382,55 матеріалів та справ; у провадженні судді Мельниченко С.П. перебувало 183,82 матеріалів та справ; у провадженні судді Шелестова К.О. перебувало 150,73 матеріалів та справ; у провадженні судді Трещева В.В. перебувало 284,00 матеріалів та справ; у провадженні судді Федорищева С.С. перебувало 270,55 матеріалів та справ, у провадженні судді Ткаченко Н.В. перебувало 169,27 матеріалів та справ; у провадженні судді Ходаківського М.П. перебувало 254,0 матеріалів та справ.
Слід зазначити, що значна завантаженість притаманна усім судам міста Дніпро та Дніпропетровської області, які вимушені відправляти правосуддя в умовах істотного дефіциту суддівських кадрів. А тому, ефективна робота органів судової влади в означених умовах не в останню чергу залежить від ефективної стратегії організації роботи суду.
Згідно п. 6 розділу ІІ Висновку консультативної ради європейських суддів від 10 листопада 2016 року №19 (2016) CCJE(2016)2 саме роллю голови суду, є у тому числі, забезпечувати ефективне функціонування суду і тим самим підвищувати якість служіння суспільству.
Аналізом документації з роботи кадрів вказаного суду встановлено наступне:
З наведеного вбачається, що головою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська було видано накази про надання відпусток вищевказаним слідчим суддям суду у співпадаючи між собою календарні періоду часу.
З огляду на дати видання таких наказів, обставина збігу у часі між собою відпусток усіх слідчих суддів, і як наслідок, неможливість розгляду слідчими суддями суду справ відповідних категорій у липні 2018 року, утворилась вже у травні 2018 року. У зв’язку із чим необхідність передачі Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області у липні 2018 року 170 матеріалів, розгляд яких віднесено процесуальним законом до компетенції слідчого судді, для направлення на розгляд іншим судам першої інстанції, була очевидною та прогнозованою заздалегідь.
Відповідно до частини п’ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно.
У відповідності до пункту 9 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова суду вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів.
З наведеного вбачається, що саме голові суду належить провідна та активна роль у формуванні в суді достатньої кількості та персонального складу слідчих суддів.
Водночас, як вбачається із матеріалів перевірки, прогнозована та очевидна ситуація з відсутністю у липні 2018 року в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська слідчих суддів не стала предметом обговорення на зборах суддів суду протягом травня-липня 2018 року. Головою суду також не виносилось на розгляд зборів суддів пропозиції щодо зміни кількості та персонального складу слідчих суддів у зв’язку із закінченням повноважень судді Ходаківського М.П. та одночасним перебуванням у щорічній відпустці інших трьох слідчих суддів, як не вносились і пропозиції щодо корегування календарних періодів відпусток слідчих суддів.
Наведене свідчить про наявність ознак неналежної організацію роботи суду, адже за умови достатньої кількості суддів, при складанні графіку відпусток суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, головою суду не враховано принцип безперервності діяльності суду, як органу державної влади, що призвело до порушення строків та тяганини у розгляді проваджень про проведення обшуків, оглядів житла, призначення експертиз, застосування запобіжних заходів тощо.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Мовчана Д.В. про результати розгляду звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. щодо порушень в організації роботи Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
ВИРІШИЛА:
1.Затвердити результати розгляду звернення голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. щодо порушень в організації роботи Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
2.Звернути увагу суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськана необхідність дотримання вимог статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у частині обрання достатньої та необхідної кількості слідчих суддів для забезпечення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом.
3.Дії голови Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Гончаренка В.М. вважати такими, що не сприяли належній організації роботи суду.
Голова Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch Download
17.09.2018
Рішення РСУ №55 від 17 вересня 2018 року "Щодо перспектив розвитку ДП СКЛЦ Шкло"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року м. Одеса
Заслухавши доповідь члена комітету з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Ради суддів України Чорної В.В. щодо перспектив розвитку державного підприємства «Санаторно-курортного лікувального центру «Шкло», Рада суддів України В С Т А Н О В И Л А:
Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» (далі – ДП СКЛЦ «Шкло»), яке з 2003 року належить до сфери управління Державної судової адміністрації України, є державним комерційним підприємством.
Основною метою діяльності підприємства є надання санаторно-курортного лікування та відпочинку суддям, працівникам системи правосуддя, іншим громадянам на платній основі, забезпечення кваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги, впровадження новітніх досягнень науки та медичної практики в діагностиці та лікуванні. Підприємство спеціалізується на лікуванні хвороб опорно-рухового апарату, кишково-шлункового тракту, серцево-судинної системи, урології, неврологічних захворювань.
Досягненню статутної мети діяльності санаторію «Шкло» має сприяти поєднання трьох природних лікувальних факторів: наявність власних питних джерел слабомінералізованої води «Нафтуся-Шкло», сірководних джерел малої і середньої мінералізації, торф’яних мінеральних лікувальних грязей.
Проте, протягом останніх років фінансовий стан підприємства погіршився.
Основним негативним фактором, який вплинув на фінансовий стан підприємства, адміністрація ДП СКЛЦ «Шкло» вважає зменшення Виконавчою дирекцією ФСС з ТВП загальної вартості договору № 47 від 31 жовтня 2013 року про надання послуг по санаторно-курортному лікуванню застрахованих осіб та скорочення обсягів закупівлі санаторно-курортних послуг відповідно до Закону України «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII, яким витратну частину бюджету ФСС з ТВП зменшено на 600 млн. грн. Зазначене призвело до зняття з плану розподілу путівок усіх путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей та, відповідно, до зменшення обсягу закупівлі послуг ДП СКЛЦ «Шкло» на 3,99 млн. грн. У зв’язку з цим, протягом 4 кварталу 2014 року санаторієм не проводилося санаторно-курортне лікування застрахованих осіб.
Відповідно, саме з 2014 року спостерігається тенденція стрімкого зменшення показників фінансової діяльності підприємства.
З огляду на зазначене, наказом голови Державної судової адміністрації України № 771 від 23 червня 2017 року «Про визначення одержувача бюджетних коштів» одержувачем бюджетних коштів за КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами» визначено ДП СКЛЦ «Шкло» на суму 5 млн. грн., які були виділені та освоєні.
Наказом голови Державної судової адміністрації України № 253 від 22 травня 2018 року «Про визначення одержувача бюджетних коштів» одержувачем бюджетних коштів за КЕКВ 3210 Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами» визначено ДП СКЛЦ «Шкло» на суму 6 млн. грн. Відповідно до розподілу від 02 серпня 2018 року № 324, відкриті асигнування у сумі 1 763,2 тис. грн.
Державна судова адміністрації України листом від 03 вересня 2018 року № 11-16633/18 звернулася до Антимонопольного комітету України щодо надання нової державної допомоги ДП СКЛЦ «Шкло» у 2018 році у сумі 31,0 млн грн (з урахуванням вже наданих 6,0 млн грн.) та у 2019 році у сумі 33,4 млн гривень.
За дорученням голови Ради суддів України Ткачука О.С. 14 червня 2018 року під час перебування у місті Львові з робочою поїздкою, членами Ради суддів України Чорною В.В. та Дьоміч Л.М. здійснено виїзд до санаторію, під час якого встановлено, що санаторно-курортний лікувальний центр на даний час знаходиться у вкрай незадовільному стані та потребує проведення капітального ремонту систем забезпечення життєдіяльності комплексу, реконструкції будівель та споруд, ремонту та переоснащення обладнання, облаштування території, тощо.
Разом з цим, зазначений центр, враховуючи його місце розташування та унікальне природнє середовище, велику лісо-паркову територію з водними об’єктами, а також розвинуту інфраструктуру має перспективні напрямки розвитку для забезпечення нагальних потреб діяльності судових органів, суддів та працівників судової системи.
Зокрема, територія санаторно-курортного центру дозволяє організувати на базі ДП СКЛЦ «Шкло» на постійній основі навчальну базу для суддів, працівників судів, кандидатів, що проходять навчання в Національній школі суддів України, а також дозволяє забезпечити проведення з’їздів суддів, конференцій, семінарів та інших заходів, які потребують розміщення великої кількості людей та належним чином пристосованих приміщень.
Крім того, санаторій «Шкло» має унікальний природний лікувальний комплекс (слабомінералізована вода, сірководневі мінеральні джерела, торф’яна мінеральна лікувальна грязь), який дозволяє проводити комплексне та повноцінне лікування, реабілітацію та профілактику захворювань системи травлення, нервової системи, системи кровообігу, інших захворювань та травм, що надасть змогу забезпечити суддів, працівників судової системи та членів їх сімей цілорічним санаторно-курортним лікуванням.
Окремо слід зазначити, що ДП СКЛЦ «Шкло» розташований на території великої лісопаркової зони з природними озерами та річкою, яка дає можливість створити на його базі літній оздоровчий заклад для дітей суддів та працівників апаратів судів.
З метою забезпечення подальшої реалізації наведених вище перспектив розвитку, необхідно з’ясувати реальний фінансовий стан підприємства, що потребує проведення незалежного аудиту та комплексного обстеження ДП СКЛЦ «Шкло».
Також, доцільно розробити календарний план відновлення ДП СКЛЦ «Шкло».
Обговоривши доповідь члена комітету з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Ради суддів України Чорної В.В. із зазначених питань, Рада суддів України В И Р І Ш И Л А :
1.Державній судовій адміністрації України забезпечити проведення незалежного аудиту фінансового стану, а також комплексне обстеження
ДП СКЛЦ «Шкло».
2.Підтримати ініціативу Державної судової адміністрації України щодо надання державної фінансової допомоги для реконструкції та капітального ремонту об’єктів інфраструктури Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
3.Звернутися до Антимонопольного комітету України щодо прискорення розгляду повідомлення про нову державну допомогу (лист Державної судової адміністрації України від 03.09.2018 № 11-16633/18).
4.Звернутися до Кабінету Міністрів України та Бюджетного комітету Верховної Ради України щодо визначення в Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у складі видатків загального фонду державного бюджету для органів судової влади капітального трансферту ДП СКЛЦ «Шкло».
Голова
Ради суддів України О.С. Ткачук
Watch DownloadAddress: 01601 Kyiv, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Address: 01601 Kiev, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
The creation of this website was made possible through the support of the US Agency for International Development (USAID). Some of the views expressed in the materials published on this site do not necessarily reflect the views and opinions of USAID or the US Government.
© 2015-2023 Council of Judges of Ukraine
Developer: kitsoft
EN
UA