25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №6 "Про забезпечення організації роботи судів в частині фіксування судового засідання"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Щодо забезпечення організації роботи судів в частині фіксування
судового засідання технічними засобами
З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до частини п’ятої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України. Згідно нової редакції цієї норми процесуального закону під час судового розгляду та у випадках, передбачених Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Наведені законодавчі норми за своєю суттю є імперативними, а тому фіксування за допомогою технічних засобів розгляду питань слідчим суддею, віднесених до його компетенції, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 107 КПК, є обов’язковим.
Разом із тим, процесуальне законодавство не враховує тих випадків, коли учасники провадження, письмово підтримуючи свою процесуальну позицію, звертаються до слідчого судді із клопотанням про розгляд відповідного питання за їх відсутністю.
У зв’язку із вищенаведеним до Ради суддів України надходять численні звернення щодо організації роботи судів при розгляді кримінальних проваджень.
Зокрема, станом на 21 січня 2019 року до Ради суддів України надійшла інформація про відсутність технічної спроможності забезпечити виконання вимог частини п’ятої статті 27 КПК України у 125 судах. Причиною цьому є відсутність більше як однієї тисячі залів судових засідань, невідповідність потребам програмного та технічного забезпечення, спроможності електромереж та мережевого з’єднання.
Станом на сьогодні, єдиним програмним комплексом, що використовують у своїй діяльності суди, який має технічну можливість забезпечити в повній мірі виконання вказаних вимог процесуального закону є комплекс ПЗ «Акорд», поєднаний із відповідною технікою фіксування візуальної та аудіо інформації – мікрофонами, відеокамерами, та з’єднаними з ними комп’ютерними блоками.
Наприклад, у Самарському районному суді м. Дніпропетровська фактично працює 7 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 3, у Святошинському районному суді м. Києва фактично працює 18 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами також лише 3, у Сєверодонецькому міському суді Луганської області фактично працює 8 суддів, у той же час залів, які обладнані вказаними технічними засобами лише 3, у Калуському міськрайоному суді Івано-франківської області фактично працює 6 суддів, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 2, у Кременецькому районному суді Тернопільської області фактично працює три судді, а залів які обладнані вказаними технічними засобами лише 1 тощо. У багатьох випадках створюються черги судових засідань для розгляду клопотань слідчими суддями та кримінальних проваджень. Разом із цим, з інформації Державної судової адміністрації України стосовно стану матеріально-технічного забезпечення судів вказаними технічними засобами кримінального провадження вбачається, що остаточне оснащення судів такими засобами відбудеться протягом 2019 року. Тобто, фактично має місце ситуація, коли до судів та слідчих суддів у великих обсягах надходять відповідні матеріали для розгляду, але здійснити розгляд останніх у передбачені кримінальним-процесуальним законодавством строки не вбачається можливим.
Як наслідок, така ситуація породжує критику роботи органів судової влади, не сприяє підвищенню авторитету суду в Україні, натомість створені додаткові перепони для виконання завдань кримінального судочинства.
З огляду на наведене, є доцільним до повного забезпечення судів залами судових засідань, технічними засобами кримінального провадження вжити заходи щодо відтермінування суцільної відео фіксації судового розгляду кримінальних проваджень. У зв’язку із чим, Рада суддів України вважає за доцільне звернутись до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо внесення проекту відповідного закону на розгляд до Верховної Ради України, та звернути увагу законодавчого органу на необхідність прийняття такого законопроекту у найкоротший термін.
При цьому, Рада суддів України враховує, що таке відтермінування має уніфікуючий аспект із іншими галузями судочинства, та пов’язано із початком роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи, функціонування якої і має забезпечити повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в цивільному судочинстві (стаття 247 ЦПК України), адміністративному судочинстві (стаття 299 КАС України) і в господарському судочинстві (стаття 222 ГПК України).
Одночасно із цим, Державна судова адміністрація України має вжити ефективних та дієвих заходів щодо вирішення проблем із забезпечення судів умовами для належної організації роботи і, зокрема повного забезпечення судів технічними засобами судових проваджень. Перш за все, слід з’ясувати актуальні потреби судів у технічних засобах та терміново, у найкоротші строки та у повному обсязі, забезпечити задоволення таких потреб в звуко- та відеозаписувальних технічних засобах. Окрім цього, за викладених обставин, Рада суддів України вважає, що Державній судовій адміністрації України необхідно у найкоротші терміни розробити та проінформувати Раду суддів України про календарний план заходів усунення вказаних недоліків у забезпеченні діяльності судів.
З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши висновок члена комітету з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Ради суддів України Мовчана Д. В., позицію щодо окреслених проблемних питань заступника Голови Державної судової адміністрації України Чорнуцького С.П., який підтримав пропозиції Ради суддів України у цьому питанні, Рада суддів України в и р і ш и л а:
3.Державній судовій адміністрації України:
Голова Ради суддів України О. С. Ткачук
Вноситься _____________________________
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення фіксування технічними засобами судового засідання»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
1) Внести зміни до статті ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України та викласти її в наступній редакції:
Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій
5. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи фіксування судового засідання здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності редакцією Кодексу Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2017, № 49-50, ст.444.
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
ІІІ. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення фіксування технічними засобами судового засідання»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України обумовлене необхідністю удосконалення застосування процедури фіксування технічними засобами судового засідання. Із 01 січня 2019 року згідно оновленої редакції . ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України на законодавчому рівні змінились вимоги до процедури фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження. При цьому, суб’єктами правової реалізації вказаних вимог процесуального закону є як судді, що розглядають кримінальні провадження, так і слідчі судді, як спеціальний суб’єкт, що має відповідний процесуальний статус, пов’язаний із застосуванням вказаних норм. Станом на сьогодні, єдиним програмним комплексом, що використовують в своїй діяльності суди, який має технічну можливість забезпечити в повній мірі виконання вказаних вимог процесуального закону є комплекс ПЗ «Акорд». Разом із цим, з інформації Державної судової адміністрації України стосовно стану матеріально-технічного забезпечення судів вказаними технічними засобами кримінального провадження остаточне оснащення судів такими засобами відбудеться протягом 2019 року. Тобто, фактично має місце ситуація, коли до судів та слідчих суддів у великих обсягах надходять відповідні матеріали для розгляду, але здійснити розгляд останніх у передбачені кримінальним-процесуальним законодавством строки не вбачається можливим через низький рівень забезпечення органів судової влади технічними засобами кримінального провадження.
У зв’язку із чим, неналежне технічне незабезпечення розгляду кримінальних проваджень та матеріалів проваджень слідчих суддів на стадії досудового розслідування із дотриманням вимог в частині відео фіксації обов’язкове буде обумовлювати ризики, що не сприятимуть подальшим шляхам ухвалення законних та обґрунтованих рішень. Як наслідок, така ситуація буде породжувати критику роботи органів судової влади, та не сприятиме підвищенню авторитету суду в Україні.
Окрім цього, впровадження повної фіксації судових засідань має носити системний характер, та мати уніфікуючий аспект із іншими галузями судочинства, та, зокрема, бути пов’язаним із стартом роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи, функціонування якої передбачає повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в цивільному судочинстві (ст. 247 ЦПК України), адміністративному судочинстві (ст. 299 КАС України) і в господарському судочинстві (ст. 222 ГПК України).
2. Мета і завдання прийняття проекту Закону
Метою цього законопроекту є удосконалення процедури фіксування технічними засобами судового засідання, у спосіб її впровадження за принципами роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційну системи.
3. Правові аспекти
Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України . Прийняття проекту Закону не потребуватиме внесення змін та доповнень до інших законодавчих актів України.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття та реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
5. Позиція заінтересованих органів
Законопроект стосується інтересів інших органів, а саме: органів Прокуратури України, Державної судової адміністрації України, органів адвокатури.
6.Регіональний аспект
Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
6.1 . Запобігання дискримінації
У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.
7. Запобігання корупції
У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону України не потребує проведення консультацій із соціальними партнерами.
10. Оцінка регуляторного впливу
Законопроект не є регуляторним актом та не потребує погодження з Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.
10.1 . Вплив реалізації акта на ринок праці
Проект не стосується питань впливу реалізації акта на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття проекту Закону та реалізація його положень дозволить вирішити проблему несвоєчасного розгляду у судовому порядку відповідних матеріалів кримінальних проваджень через нестачу відповідних засобів повної фіксації судового засідання та уніфікувати таку процедуру фіксації з іншими видами судових проваджень.
25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №5 "Про заохочення"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Заступника Голови Ради суддів України Бутенка В. О. щодо заохочення, відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
за плідну співпрацю протягом останніх років, експертну допомогу, надану на підтримку судової реформи в Україні в частині підвищення прозорості судової влади, поліпшення обізнаності громадян із діяльністю судів та зростання довіри суспільства до судової влади, зокрема, шляхом покращення взаємної комунікації:
оголосити Подяку Ради суддів України:
Девіду Майклу Вону | керівнику ПроектуUSAID«Нове правосуддя»»; |
Любомиру Маркевичу | керівнику канадсько-українського Проекту «Підтримка судової реформи»; |
Ігорю Осиці | заступнику керівника канадсько-українського Проекту «Підтримка судової реформи»; |
Наталії Петровій | заступнику керівника ПроектуUSAID«Нове правосуддя»»; |
ВОЗНЮК Лесю Олександрівну | керівника апарату Брусилівського районного суду Житомирської області; |
колективу Першого апеляційного адміністративного суду; | |
колективу Луганського апеляційного суду; | |
колективу Попаснянського районного суду Луганської області; | |
БОЙКО Наталі Богданівні | помічнику судді Тернопільського окружного адміністративного суду; |
ПОРПЛИЦІ Тетяні Віталіївні | секретарю судового засідання Тернопільського окружного адміністративного суду; |
СТАСЮК Анжелі Валеріївні | головному спеціалісту відділу документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду; |
ТИМЧАК Людмилі Дмитрівні | головному спеціалісту з питань управління персоналом Тернопільського окружного адміністративного суду; |
ХОМЕНКО Любові Вікторівні | секретарю судового засідання Тернопільського окружного адміністративного суду; |
ШПІЦЕРУ Олегу Миколайовичу | головному спеціалісту відділу організаційно-правового забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду; |
БАТЧЕНКА Вячеслава Григоровича | суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці; |
БЕЗПРОЗВАННОГО Володимира Васильовича | суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці; |
КОРЗУН Галину Опанасівну | суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці; |
ПОКРОВСЬКУ Тетяну Семенівну | суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці; |
ЦИГАНОК Валентину Григорівну | суддю Корабельного районного суду міста Миколаєва у відставці. |
Голова Ради суддів Украни О.С. Ткачук
Watch Download25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №4 "Про результати проведення конкурсу малюнку серед школярів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. про результати проведення конкурсу малюнку серед школярів на тему: «Правосуддя», відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 суддів України 14 березня 2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:
у номінації «Майстер», та присудити:
І місце - | Кутовій Єлизаветі Вадимівні, 14 років, учениці Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради м. Мелітополь, Запорізької області, за серію малюнків: «Український суд – голос справедливості», «За все завжди платити доведеться», «Не поспішайте ставити крапку»; |
ІІ місце - | Скицькій Анні Андріївні, 16 років, учениці художньої школи міста Краматорська, малюнок «Закон суворий, але він закон»; |
ІІІ місце - | Стасенку Павлу Дмитровичу, 17 років, учню Хутірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради Черкаської області, малюнок «Справедливість понад усе!»; |
ІІІ - місце | Тимановській Сніжані Олександрівні, 16 років, учениці Рівненського районного центру дитячої та юнацької творчості Рівненської районної ради, малюнок «Феміда в залі суду»; |
у номінації «Юніор» присудити
І - місце | Іваніній Ганні Вадимівні, 9 років, учениці 4-А класу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Деснянка» з поглибленим вивченням англійської мови, малюнок «Мудрі, чесні та правдиві у справах всіх-усіх людей, неупереджені та справедливі – такі є судді у очах дітей!»; |
ІІ - місце | Василишиній Мар’яні Валеріївні, 10 років, учениці Квасилівського навчально-виховного комплексу «Школа - ліцей» Рівненської районної ради Рівненської області, малюнок «Закон для всіх»; |
ІІІ - місце | Мокій Дар’ї Олександрівні, 8 років, учениці 3-А класу Золотоніської спеціалізованої школи № 2 інформаційних технологій, малюнок «Збережемо українські ліси». |
Голова Ради суддів України О. С. Ткачук
Watch Download25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року № 3 "Про запровадження орієнтовного порадника з комунікації"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Савенко О. М. про запровадження орієнтовного Порадника із комунікації з громадянським суспільством у випадку кризової ситуації в суді та Пропозицій щодо реагування на факти поширення в ЗМІ інформації, що підриває авторитет судової влади, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України вирішила:
Голова Ради суддів України О. С. Ткачук
Додаток № 1
до рішення Ради суддів України від 25.01.2019 року № 3
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Ради суддів України від 25.01.2019 року № 3
Орієнтовний Порадник із комунікації з громадянським суспільством
у випадку кризової ситуації в суді
Коли існує підвищена увага з боку громадськості або ЗМІ кожен суд повинен визначитися як діяти, щоб забезпечити достовірною інформацією усіх зацікавлених осіб.
Спочатку важливо визначитись з чим саме Ви маєте справу. Не панікувати та реагувати швидко з метою врегулювання ситуації.
Криза – це надзвичайна ситуація, яка може негативно вплинути на:
Найпоширеніші кризи сьогодення, це ті, до яких прикута увага у соціальних мережах та інтернет-медіа.
Головне правило – до кризових ситуацій необхідно бути готовим.
Найперше, почніть моніторити медіа-простір: які ресурси написали про Вашу ситуацію, як широко розповсюдилась інформація про цю ситуацію. Особливу увагу приділить питанню, які саме інформаційні агенції або джерела написали про це. Постійно відслідковуйте ситуацію та зберігайте спокій.
Ваша мета – забезпечити ефективне вирішення кризової ситуації та мінімізувати негативні наслідки, надати достовірну інформацію про роботу суду. Так, необхідно:
Теоретично все виглядає не так і важко, проте слід пам’ятати, що завжди існує людський фактор.
На будь-яку кризову ситуацію ми реагуємо однаково декількома етапами: шок → заперечення → відсторонення → сприйняття → зміни. Найбільша проблема під час кризової ситуації – це те, що Вам необхідно реагувати дуже швидко і Ви не маєте часу на проходження всіх зазначених стадій. Важливо сконцентруватися на ситуації та відкласти емоційну реакцію на потім. Вихід з кризи – це завжди зміна поведінки.
11 правил безболісного виходу з кризи:
Кризова ситуація: перші чотири години
Перша година:
Друга година:
Третя година:
Четверта година:
Визначення спікерів: Коли Ви визначаєте спікерів використовуйте тих, хто добре знає питання і вміє вірно доносити інформацію.
Підготовка та публікація оперативного повідомлення: Напишіть повідомлення максимально швидко та простою мовою. Пересвідчіться, що цією інформацією володіють ВСІ представники суду. Навіть, якщо Ви оперативно відреагували, а журналісти звернуться за коментарями до когось іншого у Вашому суді, від цього не буде користі.
Якщо, наприклад, сталась пожежа, то представники ЗМІ не будуть телефонувати прес-секретарю, а прийдуть на місце події та будуть ставити питання охороні або працівникам суду. Ви маєте бути впевнені, що ВСІ працівники суду знають, що робити в такому випадку.
4. Постійно збирайте інформацію. Здійснюйте моніторинг ЗМІ. За можливості дізнавайтесь неофіційну інформацію, яка стосується події. Дуже важливо не піддаватися паніці, не ховатися від представників ЗМІ. Соціальні мережі в цьому випадку дуже корисний та оперативний інструмент для моніторингу публікацій, коментарів, тощо.
5. Контролюйте діалог. Пам'ятайте: тільки Ви можете донести свою позицію конструктивно. Максимально обмежте простір для виникнення домислів та пліток.
6. При підготовці повідомлення висловіть стурбованість та розповідайте і про перспективу (контекст події → що Ви робили до того → що Ви плануєте робити надалі), це додає масштабу та не дає можливості аудиторії сконцентруватися тільки на проблемному питанні.
Вашу антикризову комунікацію слід будувати за принципом САР:
7. Ваші дії голосніше слів. Висловлюйтесь чітко, щиро та правду, тільки те, що ви робите або збираєтесь робити. Найважливішу інформацію озвучуйте на початку, намагайтесь говорити чітко і лаконічно, будьте доброзичливими до мас-медіа, обережно вибирайте висловлювання, озбройтесь гумором, завжди слідкуйте за своїми словами, поведінкою та зовнішнім виглядом.
8. З людьми мають спілкуватись люди, а не повідомлення на сайті. З людьми мають спілкуватись люди, чути інформацію та бачити очі спікера. Доносити інформацію під час брифінгу має відкрита, щира людина. Дуже важливо визначити місце для проведення брифінгу. Це не має бути (за можливості) зала судового засідання. Пам'ятайте – судді-спікеру під час брифінгу слід бути в цивільному костюмі. Вжодному разі не в мантії.
9. Гнучкість та вміння адаптуватися. Це гарні принципи поведінки не лише під час кризи. Неспроможність відповідати викликам сьогодення призводить до негативного сприйняття. За будь-яких умов дуже важливо переконувати людей, а не вступати в конфлікт.
10. Потрібно враховувати роль соціальних медіа. Їх вплив постійно зростає. Це треба використовувати і представникам судової влади.
11. Завжди пам'ятайте про працівників суду. Внутрішні комунікації – це запорука вдалого антикризового менеджменту. Всі працівники суду мають знати, що під час спілкування із журналістами у жодному разі НЕПРИПУСТИМО:
надавати будь-яку інформацію стосовно деталей справи та відомостей про сторони; висловлювати оціночні судження з приводу цієї або будь-яких інших справ, демонструвати своє ставлення до сторін процесу, перебігу розгляду справи; обговорювати будь-які справи, що перебувають на розгляді цього суду або інших судів. Працівнику суду слід надати контакти прес-секретаря суду та порекомендувати звернутись до нього.
Чого не можна робити під час кризової комунікації:
Типові проблеми, що можуть виникати в процесі розгляду справ, які становлять суспільний інтерес:
Слід пам’ятати:
Додаток № 2
до рішення Ради суддів України від 25.01.2019 року № 3
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Ради суддів України від 25.01.2019 року № 3
Пропозиції
щодо реагування на факти поширення в ЗМІ інформації,
що підриває авторитет судової влади
Конституція України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Це право може бути обмежено законом для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Суди повинні точно і неухильно у випадкахпоширення у ЗМІ недостовірної інформації або інформації, що підриває авторитет судової влади, застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законів України від 16 листопада 1992 року N 2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі – Закон про пресу), від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII «Про інформацію», від 21 грудня 1993 року N 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення» (у редакції Закону від 12 січня 2006 року N 3317-IV), від 23 вересня 1997 року N 540/97-ВР «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини. Крім того, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі – Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Порядок використання інформації та захисту прав на неї встановлюються Законом України «Про інформацію».
У роботі з фактами поширення в ЗМІ недостовірної інформації або інформації, що підриває авторитет судової влади, рекомендується враховувати наступне:
- вибір способу захисту належить виключно судам, разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини,
- недостовірна інформація – інформація про діяльність судів та суддів, яка не відповідає дійсності,
- спростування - доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чого, будь-чиїх тверджень, переконань, заперечення, відкидання будь-яких тверджень, відбувається в ідентичній до порушення формі, а якщо це неможливо чи недоцільно - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно має бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має проводити або підписати особа, яка поширила неправдиву інформацію і порушила тим самим особисті немайнові права фізичної особи. У протилежному випадку йдеться скоріше про інші способи захисту (відповідь, висловлювання своєї думки тощо),
- право на відповідь – один із спеціальних способів захисту фізичної особи в разі порушення її особистих немайнових прав, поширення про неї та (або) членів її сім'Ї недостовірної інформації,
- право на власне тлумачення обставин справи – вияв реалізації конституційного права на свободу думки, свободу слова та вільне вираження своїх поглядів та переконань,
- оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Важливо дотримуватись основних принципів інформаційних відносин, які викладено у статті 5 Закону України «Про інформацію», а саме:
- гарантованість права на інформацію,
- відкритість, доступність інформації та свобода її обміну,
- об'єктивність, вірогідність інформації,
- повнота і точність інформації,
- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
У випадку поширення у ЗМІ недостовірної інформації або інформації, що підриває авторитет судової влади, доцільно розглядати наступні заходи:
Кризова ситуація: перші чотири години
Перша година:
Друга година:
Третя година:
Четверта година:
Не чекаючи кризової ситуації – підготуйте і відпрацюйте орієнтовний план дій саме у Вашій установі, передбачте матеріальні та людські ресурси, розподіліть обов’язки задовго до того, як криза може виникнути.
Судова влада повинна забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Watch Download25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №2 "Про надання документів на запит НАЗК та правоохоронних органів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Про надання документів на запит Національного агентства з питань
запобігання корупції та правоохоронних органів
У зв’язку із зверненням Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2018 року, Рада суддів України розглянула питання щодо порядку надання копій документів, що знаходяться у судовій справі, на запит Національного агентства з питань запобігання корупції та інших правоохоронних органів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), з метою виконання покладених на нього повноважень, наділено правом одержувати в установленому законом порядку інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.
Відповідно до частини четвертої статті 1 цього Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов’язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Відповідно до пункту 2 статті 13 цього Законууповноважені особи Національного агентства мають право, зокрема, вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законом.
Отже, право НАЗК на одержання інформації не є абсолютним і повинно реалізовуватися з урахуванням обмежень, встановлених законом.
Такі ж обмеження встановлені і для правоохоронних органів. Вказані обмеження пов’язані із необхідністю забезпечення прав і свобод кожного, адже відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, обмеження в доступі до інформації може бути пов’язане із необхідністю забезпечення справедливого, неупередженого та незалежного правосуддя.
До того ж відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до статті 21 цього Закону конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом. Конфіденційною є інформація про фізичну особу. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до частин четвертої і п’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, зокрема, виявляти повагу до учасників процесу, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.
З урахуванням наведеного, суддя, в провадженні якого перебуває справа, не має права розголошувати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, в тому числі і шляхом надання іншим особам копій документів, що містять таку інформацію, інакше як у порядку, визначеному процесуальним законом і з метою забезпечення виконання завдань судочинства при розгляді судових справ, що перебувають у його провадженні.
Обов’язки голови суду визначені статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Серед них не передбачено права голови суду на отримання копій документів, що знаходяться у судових справах, які перебувають у провадженні інших суддів цього суду.
Відтак, голова суду не має повноважень на одержання від суддів копій документів судової справи, що знаходяться у їх провадженні. Не має таких повноважень і керівник апарату суду.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Мовчана Д. В. про порядок надання документів на запит Національного агентства з питань запобігання корупції та правоохоронних органів, керуючись статтями 1, 13 Закону «Про запобігання корупції», статтями 11, 21 Закону України «Про інформацію», статтями 24, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Поінформувати суди з наступних питань:
1.Голова (заступник голови) суду, керівник апарату суду, інші працівники суду не мають повноважень вимагати та/чи отримувати у суддів копії, витяги чи іншу інформацію із судових справ інакше як у порядку, передбаченому процесуальним законодавством чи в обсязі необхідному для підготовки, призначення і забезпечення судового засідання.
2.У суддів немає обов’язку виконувати вимоги голови (заступника голови) суду, керівника апарату суду, інших працівників суду про надання копій документів, що містять конфіденційну інформацію про особу без її згоди зі справи, яка перебуває в його провадженні, інакше як у порядку, передбаченому процесуальним законодавством чи в обсязі необхідному для підготовки, призначення і забезпечення судового засідання.
3.У відповідь на запит Національного агентства з питань запобігання корупції, а також запити правоохоронних органів суд надає публічну інформацію, яка є в його розпорядженні. Конфіденційна інформація надається лише за згодою осіб, яких вона стосується.
Голова Ради суддів України О. С. Ткачук
Watch Download25.01.2019
Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №1 "Про затвердження Плану роботи РСУ на 2019 рік"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Заступника Голови Ради суддів України Бутенка В. О. про затвердження Плану роботи Ради суддів України на 2019 рік, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Затвердити План роботи Ради суддів України на 2019 рік, що додається.
Голова Ради суддів України О. С. Ткачук
Додаток
до рішення Ради суддів України від 25.01.2019 року № 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Ради суддів України від 25.01.2019 року № 1
РАЗОВІ ТА ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ НА 2019 РІК
РАЗОВІ ТА ПОВТОРЮВАНІ ЦІЛІ КОМІТЕТІВ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ НА 2019 рік
№з/п | Завдання | Термін виконання | Відповідальні особи | Залучаються до участі |
Комунікація з вищими навчальними закладами, організація навчальних візитів школярів, студентів та інших груп до судів, участь членів РСУ у відкритих лекціях, конференціях, робота у юридичних клініках. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Репортажі про роботу судів усіх юрисдикцій, розміщення їх на сайті Ради суддів України, а також у періодичних виданнях України. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Створення відео-роликів про роботу комітетів Ради суддів України (інтерв’ю з членами). | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Створення FB-сторінки Ради суддів України. | 22 лютого 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Проведення акції, що не має терміну дії «Разом!»: комунікація за допомогою сторінки у FB про нагальні проблеми суддів. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Розробка та оновлення навчальних тренінгів з судового адміністрування. Запровадження обов’язкового курсу судового адміністрування для усіх суддів. | 19 жовтня 2019 року | Кравчук В. М. | ||
Розробка навчального курсу «Основи поведінки судді щодо протидії посяганню на незалежність суддів». | 22 листопада 2019 року | Діброва Г.І. | Національна школа суддів України | |
Презентація звіту про підсумки співпраці Ради суддів України з Українсько-канадським проектом підтримки судової реформи за 2018 рік, звіт за результатами навчального візиту делегації представників Ради суддів України в рамках Проекту «Підтримка судової реформи в Україні», розробка алгоритмів постійної взаємодії з проектом, впровадження онлайн конференцій з суддями Канади та експертами. | 22 лютого 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Підведення підсумків за результатами співпраці з Проектом ЄС «Право-Justice», продовження подальшої співпраці з проектом, зустрічі з експертами проекту. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Організація робочих візитів до іноземних держав. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Здійснення заходів на виконання Плану взаємодії РСУ та Програми USAID «Нове правосуддя». | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Залучення міжнародних Проектів для надання організаційної підтримки з проведення засідань РСУ. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Продовжити впровадження проекту «Зручний суд» на виконання рішення РСУ № 72 від 26.10.2018. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Розробка Порядку надання правового захисту суддям Радою суддів України | 01 квітня 2019 року | Жук А.В. |
ЗАХОДИ РАДИ СУДДІВ УКРАЇНИ НА 2019 рік
№ з/п | Завдання | Термін виконання | Відповідальні особи | Залучаються до участі |
Наради голови, голів комітетів та членів Ради суддів України. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Проведення спільного засідання з робочими групами в режимі відео-конференції:
| лютий 2019 рокуберезень 2019 року квітень 2019 року травень 2019 року червень 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Проведення конференцій, робочих груп, круглих столів за участю міжнародних експертів. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Здійснення заходів щодо висвітлення і обговорення основних позицій, викладених у висновку КРЄС №21(2018). | 18 жовтня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Організація зустрічей з іноземними експертами, суддями для членів Ради суддів України (далі - РСУ) та їх комітетів. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Організація круглих столів щодо суддівської етики та конфлікту інтересів на регулярній основі. | 20 грудня 2019 року | Краснов Є.В. | ||
Організація круглих столів щодо обговорення проекту Порядку надання правового захисту суддям Радою суддів України | 01вітня 2019 року –30 червня 2019 року | Жук А.В. |
ПЛАН ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ XVI ПОЗАЧЕРГОВОГО З’ЇЗДУ СУДДІВ УКРАЇНИ
«Про стан виконання рішень з’їздів суддів України, зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів»
№ з/п | Завдання | Термін виконання | Відповідальні особи | Залучаються до участі |
Запровадити практику підзвітності з’їзду суддів України суддів, обраних з’їздом суддів до органів суддівського врядування та самоврядування. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Розробити та затвердити Порядок висунення кандидатів для обрання на посади членів Ради суддів України на основі принципів професійності, публічності, політичної нейтральності. | 20 грудня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Ініціювати перед Національною школою суддів України розробку актуальних навчальних програм і курсів. | 22 лютого 2019 року | Кравчук В.М. | ||
Запропонувати Вищій раді правосуддя сформувати протягом 2019 року узагальнення з питань притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, а також з питань розроблення та впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за останні роки та оприлюднити їх. | 22 березня 2019 року | Жук А.В. | ||
Запропонувати Комунікаційному комітету системи правосуддя розробити проект змін до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо обов’язковості консультативних висновків Вищої ради правосуддя, у якому передбачити положення про заборону внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів за наявності негативного висновку з цих питань. | 22 березня 2019 року | Савенко О.М. | ||
Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України з метою підтримання авторитету правосуддя, дотримання балансу між гласністю, відкритістю засідань та правом особи на приватне життя, розглянути питання щодо доцільності проведення кваліфікаційного оцінювання в режимі прямої відео-трансляції. | 22 лютого 2019 року | Краснов Є.В. | ||
Звернутися до Кабінету Міністрів України із пропозицією невідкладно опрацьовувати та вносити на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо передачі нерухомого майна до сфери управління Державної судової адміністрації України для забезпечення судів належними приміщеннями державної форми власності. | 22 березня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Запропонувати Вищій раді правосуддя:- розглянути питання про залучення до співпраці із прес-службою органів суддівського самоврядування суддів-спікерів з кожної області;- розглянути питання матеріально-фінансового забезпечення діяльності Ради суддів України щодо висвітлення діяльності органів судової влади України; - проводити регулярні брифінги при Прес-службі органів суддівського самоврядування із залученням суддів-спікерів. | 22 лютого 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Звернутись до Державної судової адміністрації України з метою виконання підпунктів 4.4 та 4.6 пункту 4 рішення ХV чергового з’їзду суддів України від 7 березня 2018 року. | 22 лютого 2019 року | Кравчук В.М. | ||
Організувати проведення Державною судовою адміністрацією України дослідження з вимірювання навантаження на суддів всіх рівнів та юрисдикцій із врахуванням керівних рекомендацій SATURN CEPEJ по судовому тайм менеджменту Європейської комісії з ефективності правосуддя (3-я редакція), і нормативного закріплення зазначених положень. | 22 лютого 2019 року | Жук А.В. | ДСА України | |
Запропонувати Державній судовій адміністрації України за погодженням з Радою суддів України затвердити перелік модельних судів з метою попередньої апробації процесу оптимізації мережі судів. | 22 лютого 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Звернутись до Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя із пропозицією опрацювати підстави та умови реалізації підпункту 4.13 пункту 4 рішення XV чергового з'їзду суддів України від 7 березня 2018 року, зокрема, шляхом ініціювання законодавчих змін, якими запровадити доплату до посадового окладу судді за понаднормове (вище модельного) навантаження на суддю. | 22 лютого 2019 року | Маслов В.В. | ||
Запропонувати Верховному Суду невідкладно розглянути проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) у межах повноважень про надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України. | 22 лютого 2019 року | Жук А.В. | ||
Запропонувати Вищій раді правосуддя, Верховному Суду, Раді суддів України забезпечити представництво та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту Закону України (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України. | 22 лютого 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Запропонувати Комунікаційному комітету системи правосуддя розробити проект закону щодо соціального захисту суддів у відставці. | 22 лютого 2019 року | Савенко О.М. | ||
Запропонувати головам Верховного Суду, Касаційних судів Верховного Суду, апеляційних судів України з метою підвищення якості правосуддя та забезпечення єдності судової практики:-продовжувати роботу з узагальнення судової практики;-здійснювати забезпечення місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування; забезпечення проведення щорічних конференцій (семінарів) для правничої спільноти, громадських організацій з актуальних практичних проблем судової практики, зокрема нового процесуального законодавства. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. | ||
Раді суддів України підготувати проект змін до Регламенту з’їзду суддів України, затвердженого рішенням ХІІ позачергового з’їзду суддів України 25 вересня 2014 року (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14 березня 2017 року) з урахуванням чинного законодавства. | 21 червня 2019 року | Бутенко В.О. | ||
Раді суддів України організувати виконання рішення XVІ позачергового з’їзду суддів України, забезпечити щоквартальне доведення до суддів України результатів здійснених заходів з приводу його виконання. | 20 грудня 2019 року | Ткачук О.С. |