30.10.2017, 06:45
"Не варто укрупнювати відразу всі місцеві суди, розпочати слід з маленьких установ"
— Валентино Миколаївно, вчому суть ідеї укрупнення храмів Феміди? Адже раніше висловлювалися думки, що мета об’єднання установ економія бюджетних коштів зарахунок закриття окремих судів. Утім, як виявилося, фактично скоротиться тільки кількість юридичних осіб.
— Якщо говорити про те, яку суть закладала РСУ ще в 2014-му в ідею укрупнення судів, то вона така: забезпечити процесуальну діяльність суддів. Адже в нас дуже багато місцевих загальних судів, у яких штатна чисельність суддів становить 3—5 осіб. У таких установах судді не завжди можуть забезпечити розгляд справ відповідно до процесуального законодавства.
Що стосується Кримінального процесуального кодексу. Оскільки при автоматичному розподілі справ необхідно забезпечити принцип вірогідності та випадковості, то потрібно мати хоча б двох суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх. Також повинно бути двоє слідчих суддів. Крім того, необхідна ще й певна кількість суддів, які розглядають кримінальні провадження, адже слідчі судді, які брали участь у досудовому слідстві, робити цього не можуть.
Спираючись на такі дані, ми порахували: в суді за штатом повинно бути не менш як 6—7 суддів. Тому мета була одна: об’єднати невеликі суди й забезпечити процесуальну діяльність у них. Крім того, у багатьох суддів, які призначалися на 5 років, почав закінчуватися строк повноважень. Правосуддя вони не здійснювали, тому необхідно було забезпечити розгляд справ. Тож ще кілька років тому ми думали, що вдасться швидко укрупнити суди там, де в цьому є потреба.
На жаль, зараз ідея об’єднання судів стосується не окремих установ, а всіх місцевих загальних судів. На мою думку, і ми обговорювали це питання з членами РСУ, не варто укрупнювати відразу всі місцеві суди, розпочати слід з маленьких за штатом установ, де неможливо забезпечити здійснення правосуддя. А після цього вже поступово перейти до об’єднання інших.
Водночас подумаймо, чи дійсно є необхідність реорганізувати всі суди? Звернімося до закону «Про судоустрій і статус суддів». Так, у ст.21 зазначено, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або кількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах). Тобто всі місцеві суди стають окружними. У будь-якому випадку це тягне за собою зміну назви суду.
В ст.19 ідеться про те, що суд може створюватися шляхом заснування нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Це процедура, якої варто дотриматися. Але чи потрібно її проводити щодо всіх судів одночасно? Напевно, ні.
Що стосується економії. Скорочення бюджетних витрат на першому етапі укрупнення, як мені здається, годі й очікувати. Якщо відбувається об’єднання судів, то постає питання про необхідність запровадження електронного правосуддя, забезпечення установ відеоконференцзв’язком. А все це — гроші. Згодом, безумовно, вдасться зекономити кошти, адже зменшаться витрати, наприклад на поштові послуги. Втім, на першому етапі укрупнення судів без їх зростання не обійтися.
У реформування будь-якої системи грошей потрібно вкласти більше, ніж до цього виділялося. А вже потім, після реалізації змін, відбувається різке скорочення коштів, необхідних для функціонування певної системи. Адже за рахунок запровадження прогресивних та дієвих нововведень підвищується ефективність її роботи.
Детальніше в матеріалі видання "Закон і Бізнес.
Нагадаємо, 17 – 18 жовтня, прeдставники судової влади України знайомились із зарубіжним досвідом з укрупнeння судових установ під час круглого столу "Оптимізація системи судоустрою України: проблеми та перспектива".
Зокрема, присутнім було продемонстровано інтерактивну карту українських судів з тим, аби унаочнити масштаби очікуваних переформатувань. Ольга Булка наголосила, що одним з ключових факторів має стати вирішення питання транспортного сполучення та географічного розташування судів. З її слів, тут застосовується принцип, який полягає в мінімізації відстані між судом та усіма населеними пунктами на відповідній території. А серед питань, які потребують детального обговорення та вирішення заступниця Голови Державної судової адміністрації України назвала визначення оптимальної (мінімальної) кількості суддів, ефективна організація роботи суду й апарату, авторозподіл судових справ й організація судового процесу, ліквідація місцевих загальних судів з тим, щоб були дотримані вимого КПК, а саме: подання слідчих органів, кримінальні провадження, що перебувають на розгляді, підсудні в яких перебувають під вартою, а також оперативне переведення суддів (спроможність ВККС) та оперативне обрання нових присяжних.
Прес-служба РСУ