14.11.2025
Рішення РСУ №54 від 13.11.2025 року Про заохочення до Дня працівників суду
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України – голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди професійного свята - Дня працівників суду
нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:
| АКСЕНТЮК Наталію Леонідівну | керівника апарату Вітовського районного суду Миколаївської області; |
| АЛЬ-БАДУ Ольгу Олександрівну | заступника керівника апарату Господарського суду Луганської області; |
| АНДРУСЕНКО Ірину Михайлівну | головного спеціаліста канцелярії Київського районного суду міста Полтави; |
| БАРАНОВСЬКОГО Сергія Володимировича | головного спеціаліста загального відділу (канцелярії) Богунського районного суду міста Житомира; |
| БАРАШИВЕЦЬ Тетяну Сергіївну | секретаря судового засідання Богунського районного суду міста Житомира; |
| БАЦУК Віту Миколаївну | керівника апарату Козелецького районного суду Чернігівської області; |
| БАЧИНСЬКУ Світлану Олександрівну | помічника заступника голови Хаджибейського районного суду міста Одеси; |
| БЕРНАДСЬКУ Оксану Федорівну | помічника судді Сарненського районного суду Рівненської області; |
| БОНДАРА Володимира Миколайовича | суддю Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відставці; |
| БРАСЛАВЕЦЬ Наталію Олександрівну | помічника судді Котелевського районного суду Полтавської області; |
| БРАТКОВА Романа Володимировича | начальника відділу господарського забезпечення Касаційного господарського суду служби управління державним майном Апарату Верховного Суду; |
| БУГАРЕВИЧ Ларису Сергіївну | старшого секретаря Ємільчинського районного суду Житомирської області; |
| БУДІШЕВСЬКУ Оксану Володимирівну | діловода загального відділу (канцелярії) Богунського районного суду міста Житомира; |
| ВАРГОЦЬКУ Наталію Сергіївну | помічника судді Чернівецького апеляційного суду; |
| ВАТАШКО Оксану Ярославівну | керівника апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ВОСКОВСЬКУ Олену Анатоліївну | суддю Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відставці; |
| ГАПАЛЯК Оксану Мирославівну | помічника заступника голови Шевченківського районного суду міста Львова; |
| ГЕМБАРСЬКУ Ілону Олегівну | помічника судді Івано-Франківського апеляційного суду; |
| ГЕРАСИМЕНКО Вікторію Володимирівну | помічника судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області; |
| ГЛАДКОВУ Римму Вікторівну | консультанта Тростянецького районного суду Сумської області; |
| ГЛУШКО Ірину Михайлівну | помічника судді Броварського міськрайонного суду Київської області; |
| ГЛЬОЗУ Марію Павлівну | помічника судді Богунського районного суду міста Житомира; |
| ГОНЧАР Тетяну Миколаївну | керівника апарату суду Корольовського районного суду міста Житомира; |
| ГОРБАТЕНКА Дениса Костянтиновича | помічника судді Соборного районного суду міста Дніпра; |
| ГОРОДНЮК Валентину Миколаївну | головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення з розгляду кримінальних проваджень (справ) та справ про адміністративні правопорушення Богунського районного суду міста Житомира; |
| ГРИГОРЕНКА Миколу Петровича | суддю Апеляційного суду Рівненської області у відставці; |
| ГРІПАС Наталію Володимирівну | керівника апарату Комунарського районного суду міста Запоріжжя; |
| ГУБАР Юлію Віталіївну | помічника судді Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ГУСЄВУ Марину Володимирівну | помічника судді Чернівецького апеляційного суду; |
| ДАНОВУ Дар'ю Василівну | керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ДИКУН Вікторію Василівну | помічника судді Тернопільського апеляційного суду; |
| ДІДОРАК Оксану Петрівну | помічника судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ДОРОФЄЄВУ Марину Анатоліївну | секретаря судового засідання Олександрівського районного суду міста Запоріжжя; |
| ДРИНДАК Ольгу Михайлівну | начальника відділу звернення до виконання цивільних та адміністративних справ Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| ЄРМОЛЕНКА Ярослава Владленовича | помічника заступника голови Соборного районного суду міста Дніпра; |
| ЖОРНЯКА Олександра Миколайовича | суддю Дергачівського районного суду Харківської області у відставці; |
| ЗАБРОДСЬКОГО Андрія Анатолійовича | помічника судді Богунського районного суду міста Житомира; |
| ЗАДВОРНУ Світлану Валеріївну | начальника відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ЗАПОРОЖЕЦЬ Олену Дмитрівну | старшого секретаря Олександрівського районного суду міста Запоріжжя; |
| ЗМИТРАКОВУ Анну Дмитрівну | секретаря судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду; |
| ІВАНОВА Олександра Вікторовича | помічника судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| ІВАНОВУ Тетяну Борисівну | керівника апарату Чорнухинського районного суду Полтавської області; |
| ІЛЬЧЕНКО Анастасію Валентинівну | помічника судді Івано-Франківського апеляційного суду; |
| КАБАНОВУ Катерину Олегівну | помічника судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя; |
| КАКАУЛІНА Андрія Олександровича | заступника начальника управління – начальника відділу технічної підтримки та супроводу ІТ-інфраструктури Касаційного господарського суду управління інформатизації Апарату Верховного Суду; |
| КАРДАШ Ольгу Іванівну | помічника судді Дергачівського районного суду Харківської області; |
| КВЯТКОВСЬКОГО Анатолія Степановича | суддю Апеляційного суду Рівненської області у відставці; |
| КЛОЧКА Бориса Михайловича | суддю Сумського районного суду Сумської області у відставці; |
| КНЯЗЄВА Олексія Вікторовича | керівника апарату Тернівського міського суду Дніпропетровської області; |
| КОБЕЦЬ Наталію Сергіївну | секретаря судового засідання Господарського суду Полтавської області; |
| КОВАЛЕНКО Марію Олександрівну | помічника судді Господарського суду Кіровоградської області; |
| КОВАЛЕНКО Ольгу Володимирівну | заступника керівника апарату Соборного районного суду міста Дніпра; |
| КОВАЦЮК Надію Михайлівну | головного спеціаліста (з архівної роботи) Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| КОВТОНЮК Ірину Дмитрівну | помічника судді Богунського районного суду міста Житомира; |
| КОНДРАТ Марію Василівну | завідувача сектору по роботі з персоналом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| КОНДРАТІВ Христину Ігорівну | секретаря судового засідання Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| КОРНІЄНКО Олену Олексіївну | помічника судді апарату Запорізького апеляційного суду; |
| КОРНІЦЬКУ Людмилу Василівну | секретаря судового засідання Голованівського районного суду Кіровоградської області; |
| КУБРАК Тетяну Григорівну | начальника відділу забезпечення звернення судових рішень до виконання та архівної роботи Броварського міськрайонного суду Київської області; |
| КУЛИК Тетяну Валеріївну | старшого секретаря Оратівського районного суду Вінницької області; |
| КУШНАРЕНКО Олену Валентинівну | начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду; |
| ЛАЗАНОВСЬКОГО Василя Володимировича | помічника судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ЛЄВІНУ Валентину Ананіївну | старшого секретаря Костопільського районного суду Рівненської області; |
| ЛИСЕНКО Олену Анатоліївну | головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Богунського районного суду міста Житомира; |
| ЛИТВИН Тетяну Сергіївну | помічника судді Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ЛИТВИНЕНКО Наталію Василівну | секретаря судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ЛОЗИНСЬКУ Світлану Іванівну | судового розпорядника відділу служби судових розпорядників Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області; |
| ЛОПАТИНСЬКУ Оксану Василівну | помічника судді Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ЛУБЧУК Ірину Павлівну | головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення з розгляду кримінальних проваджень (справ) та справ про адміністративні правопорушення Богунського районного суду міста Житомира; |
| ЛУКАСЕВИЧ Анастасію Євгенівну | секретаря судового засідання Богунського районного суду міста Житомира; |
| ЛЮТУ Наталію Валентинівну | заступника керівника апарату Онуфріївського районного суду Кіровоградської області; |
| МАКАРЕНКО Людмилу Іванівну | судового розпорядника Сарненського районного суду Рівненської області; |
| МАКСИМЕНКО Віту Олександрівну | помічника судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області; |
| МАСЛЕЙ Анну Миколаївну | помічника судді Івано-Франківського апеляційного суду; |
| МАСЛОВУ Катерину Миколаївну | помічника судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області; |
| МЕЛЬНИЧУКА Романа Володимировича | начальника відділу документообігу (канцелярії) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| МИСЮГУ Ярослава Васильовича | секретаря Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області; |
| МОГИЛУ Лесю Богданівну | помічника судді Івано-Франківського апеляційного суду; |
| МОРОЗ Ніну Іванівну | секретаря судового засідання Олександрівського районного суду міста Запоріжжя; |
| МУДРИК Наталію Володимирівну | помічника судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області; |
| МУРГУ Іванну Віталіївну | консультанта суду відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи другої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду Апарату Верховного Суду; |
| НАЗАРЕНКО Яну Антонівну | секретаря судового засідання Господарського суду Полтавської області; |
| НАЙДУ Мирославу Олексіївну | помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботи третьої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду Апарату Верховного Суду; |
| НЕГРЕБЕЦЬКУ Ларису Володимирівну | завідувача господарства загального відділу Господарського суду Полтавського області; |
| ОЛАДЬКО Світлану Іванівну | суддю Ірпінського міського суду Київської області у відставці; |
| ОСТРОПІЛЬЦЯ Євгена Романовича | суддю Дергачівського районного суду Харківської області у відставці; |
| ПАН Галину Віталіївну | начальника управління забезпечення діяльності керівництва Верховного Суду Апарату Верховного Суду; |
| ПІДОПРИГОРУ Олену Євгеніївну | керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області; |
| ПЛЕВАКО Олену Олександрівну | помічника судді Соборного районного суду міста Дніпра; |
| ПОГОРІЛУ Світлану Сергіївну | помічника голови Переяславського міськрайонного суду Київської області; |
| ПОЛІЩУК Юлію Миколаївну | помічника судді Богунського районного суду міста Житомира; |
| ПОЛІЩУК Юлію Олександрівну | головного спеціаліста відділу інформаційної, аналітично-статистичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення Богунського районного суду міста Житомира; |
| ПОЛКОВНІКОВУ Надію Олексіївну | начальника відділу інформаційно-комунікаційної діяльності та аналітичної роботи Господарського суду Луганської області; |
| ПОСТАРНАК Марину Миколаївну | секретаря судового засідання Олександрівського районного суду міста Запоріжжя; |
| ПОТАПЧУК Тетяну Василівну | заступника керівника апарату Волинського апеляційного суду; |
| ПОТЕРАЙКО Галину Євгенівну | секретаря Сарненського районного суду Рівненської області; |
| ПРОКОПІВ Галину Михайлівну | головного спеціаліста відділу документального забезпечення з розгляду справ Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| РАФАЛЬСЬКУ Марію Дмитрівну | головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Богунського районного суду міста Житомира; |
| РЕБРО Лілію Володимирівну | помічника судді Київського районного суду міста Полтави; |
| САБАДИР Тамару Миколаївну | секретаря суду відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія суду) Дніпровського апеляційного суду; |
| САВЕНКО Валентину Анатоліївну | керівника апарату Хаджибейського районного суду міста Одеси; |
| САВЧЕНКА Анатолія Григоровича | суддю Шевченківського районного суду міста Полтави у відставці; |
| САМОДАЙ Інну Юріївну | заступника керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області; |
| САРАНЮК Людмилу Павлівну | суддю Ірпінського міського суду Київської області у відставці; |
| СВІТКО Тетяну Іванівну | секретаря судового засідання Корольовського районного суду міста Житомира; |
| СЕВАСТЬЯНОВУ Тетяну Олександрівну | помічника голови Херсонського апеляційного суду; |
| СЕМЕНЧУК Світлану Венедиктівну | старшого секретаря Комунарського районного суду міста Запоріжжя; |
| СІВІРІНУ Олену Геннадіївну | головного спеціаліста Ірпінського міського суду Київської області; |
| СІДЬКО Ірину Олексіївну | помічника судді Котелевського районного суду Полтавської області; |
| СКУБІНУ Наталію Миколаївну | помічника судді Київського районного суду міста Полтави; |
| СМАШНІКОВУ Зою Юріївну | архіваріуса Хаджибейського районного суду міста Одеси; |
| СМОЛЯР Ларису Анатоліївну | керівника апарату Онуфріївського районного суду Кіровоградської області; |
| СМОРОДІНОВУ Тетяну Вячеславівну | начальника управління забезпечення роботи першої судової палати секретаріату Касаційного кримінального суду Апарату Верховного Суду; |
| СОЛДАТ Марію Ярославівну | помічника судді Шевченківського районного суду міста Львова; |
| СТРИБКО Яну Іванівну | помічника судді Івано-Франківського апеляційного суду; |
| ТАБАКОВА Олексія Валерійовича | начальника відділу служби судових розпорядників (відділ) Дніпровського апеляційного суду; |
| ТАРАСЮК Ольгу Михайлівну | секретаря судового засідання Сарненського районного суду Рівненської області; |
| ТЕРТИЧНУ Ольгу Олександрівну | секретаря судового засідання Господарського суду Полтавської області; |
| ТИМОФІЄВА Володимира Григоровича | керівника апарату Оратівського районного суду Вінницької області; |
| ТИМОШЕНКО Альону Вікторівну | помічника судді Господарського суду міста Києва; |
| ТКАЧЕНКО Лілію Михайлівну | керівника апарату Соборного районного суду міста Дніпра; |
| ФЕДІЙ Олену Миколаївну | помічника заступника голови Київського районного суду міста Полтави; |
| ФЕДОРЧУКА Михайла Миколайовича | головного спеціаліста загального відділу (канцелярії) Богунського районного суду міста Житомира; |
| ФІЛЬ Тетяну Володимирівну | провідного спеціаліста відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду; |
| ХАМІНІЧ Ольгу Григорівну | керівника апарату Турійського районного суду Волинської області; |
| ХАРЕЧКУ Іванну Ярославівну | помічника судді Шевченківського районного суду міста Львова; |
| ХРОБУСТА Богдана Олександровича | головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення з розгляду кримінальних проваджень (справ) та справ про адміністративні правопорушення Богунського районного суду міста Житомира; |
| ЧЕРЕВАТУ Ольгу Василівну | головного спеціаліста відділу режимно-секретної роботи апарату Запорізького апеляційного суду; |
| ЧОБОТОВУ Ганну Євгенівну | начальника режимно-секретного відділу Херсонського апеляційного суду; |
| ШЕЛЕСЬКО Юлію Олегівну | секретаря судового засідання Комунарського районного суду міста Запоріжжя; |
| ШМИРЕЦЬКУ Вікторію Сергіївну | начальника відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови суду секретаріату Касаційного кримінального суду Апарату Верховного Суду; |
| ШПИНТУ Михайла Дмитровича | суддю Рівненського апеляційного суду у відставці; |
| ШУТЯК-ПРОКУДУ Зеновію Степанівну | помічника судді Шевченківського районного суду міста Львова; |
| ЮРКО Юлію Петрівну | головного спеціаліста відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернеь громадян Солом'янського районного суду міста Києва; |
| ЯЦИШИНУ Марію Миколаївну | судового розпорядника відділу служби судових розпорядників Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області; |
| ЯЦУРУ Аллу Валеріївну | помічника голови Шевченківського районного суду міста Полтави; |
нагородити Грамотою Ради суддів України:
| АНТОШКО Тетяну Анатоліївну | секретаря судового засідання Шосткинського міськрайонного суду Сумської області; |
| АФАНАСЕНКО Тетяну Леонідівну | секретаря судового засідання Шосткинського міськрайонного суду Сумської області; |
| БАБАК Златану Ігорівну | секретаря судового засідання Комунарського районного суду міста Запоріжжя; |
| БАКАЛ Оксану Анатоліївну | секретаря судових засідань Таращанського районного суду Київської області; |
| БАРЧУК Діну Іванівну | помічника судді Київського окружного адміністративного суду; |
| БАХАРЄВА Костянтина Борисовича | помічника судді Господарського суду Одеської області; |
| БАЯ Євгена Тарасовича | керівника апарату Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області; |
| БЕЗПАЛЬКА Сергія Олександровича | помічника судді Ладижинського міського суду Вінницької області; |
| БЕЛУХУ Олену Сергіївну | секретаря судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва; |
| БЕРШАДСЬКУ Анастасію Юріївну | головного спеціаліста Хаджибейського районного суду міста Одеси; |
| БОГАЧ Яніну Костянтинівну | помічника судді Сумського районного суду Сумської області; |
| БОГДАНОВУ Юлію Миколаївну | помічника голови П'ятого апеляційного адміністративного суду; |
| БОДНАРЧУК Лілію Ярославівну | помічника судді Тернопільського апеляційного суду; |
| БОЖИКОВСЬКУ Лілію Ярославівну | старшого інспектора Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області; |
| БОЙКИНЮК Дарію Павлівну | секретаря судового засідання Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя; |
| БОНДАР Дар'ю Володимирівну | помічника судді Господарського суду Одеської області; |
| БОРОДАВКО Ірину Миколаївну | заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи Рівненського апеляційного суду; |
| БРЕК Ганну Степанівну | помічника судді Миколаївського апеляційного суду; |
| БУГАЄНКО Яну Василівну | помічника судді Господарського суду міста Києва; |
| БУРЛАЧЕНКО Аліну Дем'янівну | помічника судді Господарського суду Миколаївської області; |
| БУТЕНКА Олексія Володимировича | помічника судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя; |
| ВАСИЛЕНКО Ірину Олександрівну | начальника управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних справ секретаріату Касаційного адміністративного суду Апарату Верховного Суду; |
| ВАСИЛЬЧЕНКО Тетяну Геннадіївну | помічника судді апарату Запорізького апеляційного суду; |
| ВЛАДИЧЕНКО Вікторію Олександрівну | помічника судді Вільнянського районного суду Запорізької області; |
| ГАЙДЕМСЬКУ Олену Валеріївну | секретаря Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області; |
| ГАЙДУК Юлію Василівну | помічника судді Хмельницького апеляційного суду; |
| ГЕВОРКЯНА Ашота Мкртичовича | головного спеціаліста Харківського районного суду Харківської області; |
| ГЛАДЕНЬКУ Ольгу Олександрівну | помічника судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області; |
| ГЛОМБУ Андрія Валерійовича | секретаря судового засідання відділу організаційного забезпечення судового процесу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ГЛУШАНИЦЮ Марину Вікторівну | помічника судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області; |
| ГНАТЮК Анжелу Броніславівну | заступника керівника апарату суду Корольовського районного суду міста Житомира; |
| ГОДУНОВУ Валентину Геннадіївну | секретаря судового засідання Покровського районного суду міста Кривого Рогу; |
| ГОЛЯДИНЕЦЬ Олену Вікторівну | секретаря судового засідання Любомльського районного суду Волинської області; |
| ГОПКАЛО Олену Юріївну | секретаря судових засідань Таращанського районного суду Київської області; |
| ГОРБУНОВУ Ларису Сергіївну | помічника судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області; |
| ДАНИЛІВ Галину Михайлівну | секретаря Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ДЕМЧУК Ірину Миколаївну | помічника судді Рівненського окружного адміністративного суду; |
| ДЗЕСУ Тетяну Іванівну | секретаря Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області; |
| ДРОЗД Валерію Сергіївну | секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу Вишгородського районного суду Київської області; |
Повний текст рішення читайте тут
Дивитися Завантажити14.11.2025
Рішення РСУ №53 від 13.11.2025 року Щодо алгоритму дій у разі зміни суддею прізвища
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Суддя здійснює правосуддя на основі своєї правосуб’єктності та функцій, визначених законодавством України. Важливим інструментом для виконання судових повноважень є кваліфікований електронний підпис (КЕП), який суддя використовує для підписання судових актів і забезпечення легітимності електронних документів у системах судового обігу, таких як ЄСІТС.
Проте, у випадку зміни прізвища (наприклад, після шлюбу), суддя стикається з необхідністю оновлення персональних даних у документах, зокрема у паспорті та КЕП.
Так, відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України, після державної реєстрації шлюбу подружжя має право обрати прізвище одного з подружжя як спільне або залишити своє дошлюбне прізвище, або приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя.
Згідно зі статтею 294 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на ім’я, що включає прізвище, власне ім’я та по батькові, а також має право змінити його у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 295 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка змінила ім’я, зобов’язана повідомити про це своїх кредиторів, боржників та інші органи, установи й організації, що ведуть облік фізичних осіб або мають щодо неї юридично значимі дані.
Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (зокрема, статтями 9, 10, 14), державна реєстрація шлюбу є підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану, у тому числі щодо прізвища особи, та видачі відповідного свідоцтва.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, особа, яка змінила прізвище, зобов’язана протягом місяця після державної реєстрації шлюбу звернутися для заміни паспорта громадянина України.
Одночасно, Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (затверджене рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21) визначає, що документи, створені в ЄСІТС, підписуються КЕП, а суддя зобов'язаний здійснювати свої повноваження в ЄСІТС за допомогою чинного КЕП.
Пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що ідентифікація особи під час формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється на підставі перевірених ідентифікаційних даних особи.
Ідентифікаційні дані особи складають сукупність унікальних відомостей, які дозволяють однозначно встановити особу. Зокрема для фізичної особи такими даними є
Так, виходячи з аналізу викладеного, у разі зміни суддею прізвища можна дійти висновку, що сертифікат відкритого ключа, виданий на старе прізвище, втрачає свою актуальність після юридичної зміни прізвища.
Проте, Рада суддів України констатує, що зміна прізвища після державної реєстрації шлюбу за своєю суттю є лише формально-технічною обставиною, для вирішення якої потрібен певний проміжок часу і полягає у необхідності оновлення всіх документів, що містять ідентифікаційні дані особи, у тому числі кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Відповідно впродовж цього проміжку часу, незважаючи на те, що зміна прізвища після державної реєстрації шлюбу зберігає безперервність повноважень і не змінює правосуб’єктність судді як посадової особи, уповноваженої на здійснення правосуддя, а лише змінює ідентифікаційні персональні дані, фактично суддя позбавляється можливості користуватися оновленим електронним підписом, як наслідок виникає реальна загроза зупинення роботи судді в ЄСІТС, а відтак і здійснювати правосуддя.
Рада суддів України вважає, що оновлення КЕП та інших ідентифікаційних даних є необхідною технічною вимогою, пов’язаною з адміністративним веденням документації, яка не може впливати на можливість здійснення судочинства як такого, якщо ідентифікація судді можлива іншим підтвердженим способом, зокрема кваліфікованим електронним підписом, виданим на попереднє прізвище, за умови, що сертифікат КЕП залишається чинним.
Одночасно, Рада суддів України звертає увагу, що правосуддя є безперервним процесом здійснення судової влади і жодні надзвичайні події, воєнні дії, політичні рішення чи тим паче фактори, які носять суто формально-технічний характер не можуть бути підставою для зупинення здійснення правосуддя.
Крім того, відповідно до статті 126 Конституції України, статті 119 Законом «Про судоустрій і статус суддів», повноваження судді не припиняються через зміну персональних даних (зокрема, прізвища).
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, (ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97), з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколів № 11, 14 та 15з Протоколами № 1, 4, 6, 7, 12, 13 та 16, статті 129 Конституції України, держава повинна гарантувати право кожного на суд у «розумний строк», у зв’язку з цим, Рада суддів України переконана, що зупинення правосуддя через формально-технічні чи будь-які інші причини буде суперечити цим принципам.
З огляду на вищезазначене, Рада суддів України вважає, що до моменту отримання нового паспорта і нового КЕП суддя може тимчасово використовувати чинний кваліфікований електронний підпис, виданий на попереднє прізвище, за умови, що сертифікат залишається чинним, він не відкликаний та строк його дії не закінчився. Таке застосування КЕП не порушує вимоги законодавства і спрямоване саме на забезпечення безперервності здійснення правосуддя та стабільності документообігу в судах.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо алгоритму дій у разі зміни суддею прізвища (укладання/розірвання шлюбу, зміна особистих даних, тощо), відповідно статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з’їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Звернути увагу, що у період між державною реєстрацією шлюбу та отриманням документів, необхідних для оформлення нового кваліфікованого електронного підпису, суддя не втрачає свою правосуб’єктність, залишається тією самою фізичною особою, уповноваженою на здійснення правосуддя і відповідно до моменту оформлення нового КЕП, має право тимчасово використовувати чинний КЕП, виданий на попереднє прізвище, якщо сертифікат не відкликано та строк його дії не сплинув.
2.Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» після отримання відповідного свідоцтво у відділі ДРАЦС, зокрема у разі зміни суддею прізвища, Рада суддів України рекомендує дотримуватися наступного алгоритму дій:
-письмово повідомити керівника апарату суду (кадрову службу суду), відповідне територіальне управління ДСА України, ДП ІСС та адміністратора підсистеми «Електронний суд» про факт зміни прізвища та намір оформити новий КЕП;
-звернутися до ЦНАП або ДМС для отримання нового паспорта громадянина України (ID-картки);
-після отримання нового паспорта звернутися за встановленою формою (№1ДР) до податкової інспекції за місцем реєстрації або через ЦНАП для отримання картки платника податків (РНОКПП) із оновленим прізвищем;
-для отримання нового сертифіката КЕП на оновлене прізвище, звернутися до акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК) (при ДСА, ІДД Мін’юсту або іншому державному органі).
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити14.11.2025
Рішення РСУ №52 від 13.11.2025 року Щодо перевірки організації діяльності судів
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3, статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, зокрема, із власної ініціативи.
Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювати розгляд питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (абзац четвертий пункту 24.1 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Зі службової записки члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 06 серпня 2025 року № 1093/0/10-25 вбачається, що існують обставини, які потребують вжиття заходів з метою забезпечення авторитету правосуддя з власної ініціативи.
19 серпня 2025 року, заслухавши доповідь члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., Вища рада правосуддя прийняла рішення № 1742/0/15-25, яким, зокрема, вирішила доручити Раді суддів України здійснити перевірку організації діяльності Печерського районного суду міста Києва.
Крім того, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2025 року № 1814/0/15-25 Раді суддів України запропоновано здійснити перевірку організації діяльності Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та Мар’їнського районного суду Донецької області.
Зазначене рішення було ухвалено у зв’язку з виявленням у цих судах системних порушень організації роботи, зокрема: масового ухвалення сумнівних рішень для створення підстав для виїзду за кордон та уникнення мобілізації, втручання в автоматизовану систему документообігу, фіктивної реєстрації справ і порушень правил діловодства.
Вирішуючи питання щодо необхідності проведення перевірок згаданих судів Рада суддів України вважає зазначити про наступне.
У рішенні Вищої ради правосуддя від 19.08.2025 року зафіксовано факт втрати щонайменше двох судових справ у Печерському районному суді міста Києва. Матеріали після повернення з органів поліції виявилися відсутніми, і їх місцезнаходження встановити не вдалося.
У Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області зафіксовано значну кількість подібних рішень у справах щодо позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дітей. Хоча формально такі справи були реальними, характер і масовість рішень можуть свідчити про можливу узгодженість дій окремих суддів, питання якої підлягає оцінці в межах кримінального провадження.
У Мар’їнському районному суді Донецької області зафіксовано факти виготовлення судових рішень без реєстрації справ у системі документообігу. Такі обставини створюють ознаки можливої змови з метою фальсифікації судових актів, що також потребує перевірки органами досудового розслідування. Наразі тривають кримінальні провадження, у межах яких уповноважені органи повинні встановити осіб, винних у цих діях, а також причини і умови, що сприяли їх вчиненню.
Наведені випадки можуть свідчити як про неналежне виконання окремими посадовими особами своїх службових обов’язків, так і про можливі ознаки вчинення кримінальних правопорушень. Такі ситуації виходять за межі нормального правомірного функціонування суду як державної установи та не можуть бути усунуті виключно шляхом ухвалення додаткових інструкцій, положень чи регламентів.
Тим більше вони не можуть бути ліквідовані шляхом проведення перевірок діяльності окремих судів, оскільки йдеться про явища, що мають винятковий характер і вже настали.
У подібних випадках слід зосередитися насамперед на аналізі чинних нормативно-правових актів, посадових інструкцій та інструкцій з діловодства, а також на вжитті заходів щодо їх удосконалення. Наприклад, у частині організації діловодства та руху справ – шляхом забезпечення належної фіксації передачі справ у відповідних журналах і системах. Водночас слід визнати, що навіть наявність таких приписів не завжди унеможливлює зловживання, адже основною причиною втрат чи фальсифікацій є не відсутність формальних правил, а їхнє свідоме порушення.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про звернення Вищої ради правосуддя щодо перевірки організації діяльності судів, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про звернення Вищої ради правосуддя щодо перевірки організації діяльності судів взяти до відома.
2. Вважати що виявлені у діяльності Печерського районного суду міста Києва, Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та Мар’їнського районного суду Донецької області факти дійсно підривають авторитет правосуддя.
3. Вважати за недоцільне проведення перевірок Печерського районного суду міста Києва Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та Мар’їнського районного суду Донецької області, оскільки йдеться про обставини, що мають винятковий характер і вже настали.
4. Запевнити Вищу раду правосуддя у готовності Ради суддів України брати участь у розробці комплексних заходів, дійсно спрямованих на усунення причин і умов, що призвели до таких явищ.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити14.11.2025
Рішення РСУ №51 від 13.11.2025 року Про конфлікт інтересів у судді Байталюка В.Д.
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Радою суддів України (далі – РСУ) 09.12.2024 прийнято рішення № 46, яким вирішено вважати, що суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк Володимир Дмитрович, виступаючи єдиним 10.03.2023 на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області щодо недоліків звіту керівника апарату суду Пилип’як Марії Олегівни, вносячи на цих зборах пропозицію відхилити звіт керівника апарату Пилипя’к М.О. та за результатами розгляду звіту висловити їй недовіру (ініціюючи проведення зборів суддів 17.03.2023), голосуючи на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області 10.03.2023 за відхилення звіту керівника апарату, а 17.03.2023 – за висловлення недовіри керівникові апарату названого суду Пилип’як Марії Олегівні, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
20.12.2024 листом № 02.02-20/997/24 суддя Байталюк В.Д. звернувся до РСУ з проханням переглянути зазначене рішення і скасувати його з огляду на те, що:
- на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області 10.03.2023 суддя Байталюк В.Д. висловлював свою суб’єктивну думку стосовно відхилення звіту керівниці апарату Пилип’як М.О., оскільки нею не усунуто недоліки в її роботі, висловлені суддею в адресованих керівникові апарату заявах від 27.10.2022, 28.10.2022 і 31.10.2022;
- згідно з текстом протоколу зборів суддів від 10.03.2023 пропозиція відхилити звіт керівниці апарату була внесена суддями Господарського суду Чернівецької області, а не суддею Байталюком В.Д. одноособово;
- суддя Байталюк В.Д. надіслав РСУ звернення від 16.03.2023 № 02.02-13-203/23 про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів, а в рішенні РСУ зазначено, що за роз’ясненням не звертався;
- перед початком голосування на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області 17.03.2023 суддя Байталюк В.Д. залишив збори, не голосувавши за висловлення недовіри керівниці апарату.
Листом від 23.12.2024 № 02.02-20/1001/24 суддею Байталюком В.Д. надіслано додатково попередньо не надіслані додатки до листа.
Рішення РСУ від 09.12.2024 № 46 визнано нечинним відповідно до рішення РСУ від 30.01.2025 № 5.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 35¹ Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
Спеціальним законом саме на Раду суддів України покладено обов’язок щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.
На конфлікт інтересів у діяльності судді впливають відносини судді з колом осіб, визначених нормами антикорупційного та спеціального законодавства. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли йдеться про суперечність приватного інтересу суддів з їх посадовими повноваженнями.
Потенційний конфлікт інтересів виникає у сфері службових повноважень судді у зв’язку з наявністю приватного інтересу, який може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій чи бездіяльності під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів створює суперечність між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями судді, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових повноважень.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії суддею в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів суддя має встановити наявність обов’язкової сукупності таких обставин, як:
1) наявність у судді приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
Немайновий інтерес є інтересом, пов’язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками.
Суддею Господарського суду Чернівецької області Байталюком В.Д. через канцелярію суду на ім’я керівниці апарату суду Пилип’як М.О. подано такі заяви:
На всі заяви керівницею апарату були надані відповіді.
10.03.2023 відбулися збори суддів Господарського суду Чернівецької області, на яких одним з питань порядку денного був звіт керівника апарату суду Пилип’як М.О. щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік.
Відповідно до частини першої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Збори суддів є локальним самоврядним органом у кожному суді, рішення якого є обов’язковими для суддів та працівників апарату суду, питання щодо обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад мають вирішуватися зборами суддів відповідного суду, в порядку встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з протоколом №1 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 10.03.2023 на порядок денний було винесено питання звіту керівника апарату щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік.
В обговоренні цього питання виступав суддя Байталюк В.Д. і згідно з протоколом, зокрема:
"сказав, що, на його думку, звіт керівниці апарату суду в частині дублює звіт голови суду, в частині містить інформацію про роботу структурних підрозділів суду, але не відображає роботу власне самої Пилип’як М.О. щодо організаційного забезпечення діяльності суду протягом звітного періоду";
задавав низку питань щодо: ведення реєстрів судових справ, переданих на розгляд суддям; невиконання його прохання щодо обліку протокольних ухвал і відображення їх в суддівському досьє та надання незаконних розпоряджень секретарю судового засідання щодо підрахунку таких ухвал; чому при надісланні за межі суду не було перевірено його справу на предмет належного оформлення, зокрема, був відсутній підпис судді на ухвалі; наявності складених керівниками підрозділів суду довідок перевірки стану діловодства та подання їх на розгляд керівниці апарату суду для прийняття відповідного рішення щодо вдосконалення роботи з документами; наявності в суді технічного адміністратора і належного оформлення надання/скасування прав користувача автоматизованої системи документообігу суду низці працівників суду, які були прийняті або звільнені з роботи; наявності актуальних положень про апарат, відділи і сектори Господарського суду Чернівецької області, посадових інструкцій керівника і заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області, керівників і заступників керівників структурних підрозділів суду; щодо встановлення надбавок за інтенсивність праці державним службовцям; щодо здійсненням контролю за оформленням його особової справи.
В абзацахсьомому і восьмому на сторінці 3 протоколу зборів суддів Господарського суду Чернівецької області наведено:
"За результатами заслуховування відповідей Пилип’як М.О. суддя Байталюк В.Д. сказав, що ці відповіді свідчать про невиконання у 2022 році керівницею суду окремих її прямих обов’язків, відсутність з її боку належного контролю за оформленням особових справ суддів, ведення діловодства, надання/скасування доступу до КП "ДСС", своєчасного затвердження внутрішніх документів суду, як от положень, посадових інструкцій тощо, і внесення в них відповідних змін, невжиття заходів щодо усунення зазначених недоліків.
Суддя Байталюк В.Д. сказав, що враховуючи такі недоліки в роботі керівниці апарату суду у звітному періоді, він вносить пропозицію відхилити її звіт та за результатами розгляду звіту висловити недовіру керівниці апарату суду Пилип’як М.О."
Отже, саме суддя Байталюк В.Д. вніс пропозицію відхилити звіт керівника апарату та за результатами розгляду звіту висловити їй недовіру, як і вказано в рішенні РСУ від 09.12.2024 № 46, в якому також зазначено, щоза результатами розгляду порядку денного збори суддів Господарського суду Чернівецької області вирішили відхилити звіт керівника апарату суду Пилип’як М.О. щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік та призначити на 17.03.2023 збори суддів даного суду для розгляду питання щодо висловлення недовіри Пилип’як М.О.
13.03.2023 керівниця апарату суду Господарського суду Чернівецької області Пилип’як М.О. подала заяву до зборів суддів господарського суду Чернівецької області про наявність реального конфлікту інтересів між суддею Господарського суду Чернівецької області Байталюком В.Д. та нею. Такий конфлікт особистого характеру виник через вагітність керівника апарату суду Пилип’як М.О., де вона зазначила, що батьком майбутньої дитини є саме Байталюк В.Д.
Як вбачається з довідки ЛКК № 52/1 від 13.03.2023 Пилип’як М.О. мала вагітність 24-25 тижнів.
За твердженнями ж самої Пилип’як М.О., викладеними у скарзі до РСУ від 05.09.2024 (вх. від 10.09.2024 № 9рс-240/24), стосунки між нею та Байталюком В.Д. до моменту проведення зборів суддів від 10.03.2023 тривали понад 11 років, Байталюк В.Д. був знайомий з батьками та друзями Пилип’як М.О., в жовтні 2022 року вона повідомила Байталюку В.Д. про свою вагітність і спочатку суддя був радий новині, але потім змінив свою думку і почав тиснути на керівницю апарату, щоб остання перервала вагітність.
В свою чергу, суддя Байталюк В.Д. повідомляв, що жодних відносин особистого, майнового чи немайнового характеру з Пилип’як М.О. не було та батьком майбутньої дитини себе не визнавав, а про вагітність Пилип’як М.О. дізнався від голови суду.
05.07.2023 Пилип’як М.О. народила доньку Пилип’як Софію.
Шляхом простих математичних розрахунків (дата народження дитини, довідка лікаря від 13.03.2023) можна дійти висновку про те, що вже на момент надіслання суддею Байталюком В.Д. керівниці апарату звернень у жовтні 2022 року Пилип’як М.О. була вагітна.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівціввід 07.03.2025, зміненого в мотивувальній частині постановою Чернівецького апеляційного суду від 25.09.2025, позов Пилип'як М.О. до Байталюка В.Д. за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства задоволено; визнано Байталюка В.Д. батьком дитини Пилип'як Софії Володимирівни, 05.07.2023 року народження, матір'ю якої є Пилип'як М.О., 01.01.1989 року народження; постановлено виключити з актового запису №971 про народження Пилип'як Софії Володимирівни 05.07.2023 року народження, складеного 08.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості у графі батьки Пилип'яка В.Д., громадянство України, здійсненого на підставі статті 135 СК України (зі слів матері Пилип'як М.О.) та внести зміни до актового запису №971 про народження Пилип'як Софії Володимирівни 05.07.2023 року народження, складеного 08.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості у графі батьки та записати батьком дитини Байталюк В.Д., громадянство України; виконання рішення в означеній частині покладено на Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В основу вказаних судових рішень покладено висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 17.06.2024 №СЕ-19/114-24/2032-БД, відповідно до якого батьком дитини Пилип’як М.О. є Байталюк В.Д. (висновок експерта підтверджує ймовірне біологічне батьківство та складає 99,999999 %).
Виходячи з наведеного, станом на жовтень 2022 року суддя Байталюк В.Д. не міг не знати про наявність між ним та Пилип’як М.О. особистих стосунків, які вже виключали обговорення на зборах 10.03.2023 діяльності керівниці апарату Пилип’як М.О., ініціювання відхилення звіту керівниці апарату, висловлення їй недовіри та голосування із зазначеного питання.
16.03.2023 суддя Байталюк В.Д. дійсно надіслав до РСУ звернення щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів та шляхів його врегулювання №02.02-13-203/23, яке було зареєстроване в РСУ 16.03.2023 та надіслано на розгляд Комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів лише 17.03.2023. Проте це не завадило судді взяти участь у зборах суддів Господарського суду Чернівецької області 17.03.2023.
Відповідно до пункту 2.2 Положення про збори суддів Господарського суду Чернівецької області збори суддів заслуховують інформацію керівника апарату суду про його діяльність та можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.
Як вбачається з протоколу №2 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2023, на зборах суддів були присутні спочатку 11 суддів даного суду, в тому числі Байталюк В.Д.
Згідно з абзацами третім і четвертим сторінки 2 зазначеного протоколу:
"Байталюк В.Д. сказав, що не має ніяких відносин з Пилипʼяк М.О., не є батьком її майбутньої дитини, не збирав та не має компромату на суддів, як заявляє керівниця апарату суду, у її заяві від 13.03.2023 убачає маніпулювання і спробу тиску на збори суддів та особисто на нього з метою унеможливити розгляд питання про висловлення недовіри у звʼязку з виявленими ним недоліками в роботі Пилипʼяк М.О.
Байталюк В.Д. також сказав, що для того, аби не надавати підстав для звинувачення його в упередженості та прийнятті рішення в умовах можливого конфлікту інтересів, він не голосуавтиме на зборах суддів під час вирішення питання про висловлення недовіри Пилипʼяк М.О. Байталюк В.Д. також зауважив, що Пилипʼяк М.О. на збори суддів 17.03.2023 не запрошували, вона не була позбавлена взяти участь у зборах в режимі відеоконференції, її неявка не перешкоджає зборам суддів розглянути питання про висловлення недовіри."
У зборах суддів 17.03.2023 оголошувалася перерва до 15:00 год., до того часу, коли зʼявилися судді Ніколаєв М.І. та Марущак І.В.
Після перерви "Голова суду Проскурняк О.Г. та суддя Байталюк В.Д. довели до відома суддів Марущака І.В. та Ніколаєва М.І. зміст заяв керівниці апарату суду Пилипʼяк М.І. від 13 та 15 березня 2023 року та їх виступів і повідомлень, висловлених на зборах до перерви."
Отже, і 17.03.2023 суддя Байталюк В.Д. обговорював питання щодо необхідності висловлення недовіри керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області Пилипʼяк М.О., діявши в умовах реального конфлікту інтересів.
Далі згідно з протоколом йшов процес обміну думками суддів стосовно Пилипʼяк М.О., коли вони дійшли висновку про "недобросовісне виконнання нею функціональних обовʼязків, створення напружених ситуацій, відсутність професійної етики і особистої скромності створюють ризики перебування Пилипʼяк М.О. на посаді керівниці апарату суду".
Перед голосуванням дійсно суддя Байталюк В.Д. збори суддів залишив і в голосуванні участі не брав.
Реалізуючи свої повноваження, визначені пунктом 6 частини 8 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Рада суддів України доходить висновку, що суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк В.Д. не мав права ініціювати проведення зборів суддів названого суду 17.03.2023 з питання висловлення недовіри керівнику апарату суду, оскільки перебував в реальному конфлікті інтересів з керівницею апарату суду Пилип’як М.О. з огляду на упереджене ставлення до неї та наявність особистих неприязних стосунків. Приватний немайновий інтерес судді Байталюка В.Д. у цій ситуації полягав у захисті своїх особистих і репутаційних інтересів, а також у вирішенні неприязних стосунків із керівницею апарату суду способом звільнення її з посади.
Рада не надає жодної оцінки приватному життю судді Байталюка В.Д. чи керівниці апарату суду Пилип’як М.О., оскільки такі аспекти не належать до предмета її компетенції. Оцінці підлягають виключно дії судді у службовій сфері та вплив приватних обставин на виконання ним службових повноважень у контексті вимог законодавства про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до Кодексу суддівської етики в редакції на час проведення зборів суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1).
Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (стаття 2).
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3).
Рада суддів України наголошує, що судді у всіх випадках зобов’язані діяти таким чином, щоб слугувати прикладом доброчесності для своїх колег та учасників судових проваджень, громадськості, тому несуть повну відповідальність за вирішення питань, пов’язаних з їх приватним інтересом, таким чином, щоб максимально запобігати конфлікту інтересів в процесі виконання ними функції зі здійснення правосуддя.
Тому в даному випадку існує очевидна суперечність між приватним інтересом судді Байталюка В.Д. та його службовими повноваженнями, що є самостійною та достатньою підставою для твердження про дії судді Байталюка В.Д. в умовах реального конфлікту інтересів.
Оцінюючи зазначені обставини, Рада суддів України дійшла до висновку, що є об’єктивні підстави для підтвердження реального конфлікту інтересів.
Крім того, після заяви керівника апарату Пилип’як М.О. про вагітність, де вона вказала на ймовірне батьківство судді Байталюка В.Д., у судді виникли конкретні обов’язки відповідно до законодавства та етичних норм:
- негайно повідомити Раду суддів України про конфлікт інтересів;
- уникати участі у прийнятті рішень щодо Пилип’як М.О. (принаймні до врегулювання цього питання Радою суддів України);
- забезпечити неупередженість і авторитет судової влади у ситуації що виникла.
У рішенні від 11.04.2024 № 7 Рада судів України зазначила, що здійснення правосуддя є основним обов’язком судді, про що він присягає, вступаючи на посаду судді.
Пунктом 2 рішення Ради суддів України від 21.12.2018 № 93 висловлено критичне ставлення до випадків неправомірної поведінки суддів, зокрема, порушення правил Кодексу суддівської етики.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 600/6374/23-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким адміністративний позов Пилип’як М.О. задоволено частково; визнано протиправним та скасувано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області від 05.09.2023 № 21-ОС про звільнення Пилип’як М.О. з посади керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області; поновлено Пилип’як М.О. на посаді керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області; визнано протиправною бездіяльність Господарського суду Чернівецької області щодо ненадання керівниці апарату суду Пилип’як М.О. соціальної відпустки; зобов’язано Господарський суд Чернівецької області надати керівниці апарату суду Пилип’як М.О. відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; в задоволенні іншої частини позовних вимог (визнання протиправним рішення зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2023, оформленого протоколом № 2, про оголошення керівниці апарату суду Пилип’як М.О. недовіри) відмовлено.
У зв’язку з наведеним суддя Байталюк В.Д. 20.10.2025 подав до Ради суддів України повідомлення про конфлікт інтересів, в якому зазначив, зокрема, що у Пилип’як М.О. наявний приватний інтерес у зв’язку з наявністю неприязних стосунків з Байталюком В.Д., а отже, враховуючи коло її повноважень як керівника апарату, у названих осіб наявний конфлікт інтересів.
11.11.2025 до Ради суддів України надійшло звернення судді Байталюка В.Д. про відкладення розгляду питання стосовно наявності чи відсутності конфлікту інтересів в його діях у зв’язку з тим, що названий суддя бажає взяти участь у засіданні Ради суддів України, проте через погане самопочуття, тяжке захворювання та перебування на лікарняному не зможе взяти участь ні особисто, ані за допомогою платформи "Zoom".
Разом з тим, враховуючи, що суддя Байталюк В.Д. вже брав участь у засіданні Ради суддів України 18.03.2025, давав пояснення, Рада суддів України не вбачає підстав для відкладення розгляду відповідного питання.
Заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови Ради суддів України Марченко О.В., відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", статей 1, 28, 35-1 Закону України "Про запобігання корупції", Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2 (зі змінами), Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а :
Вважати, що суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк Володимир Дмитрович, виступаючи одноособово 10.03.2023 на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області щодо недоліків звіту керівниці апарату суду Пилип’як Марії Олегівни, вносячи на цих зборах пропозицію відхилити звіт керівниці апарату Пилип’як Марії Олегівни та за результатами розгляду звіту висловити їй недовіру, голосуючи на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області 10.03.2023 за відхилення звіту керівника апарату, а 17.03.2023 – беручи участь в обговоренні на зборах суддів питання щодо висловлення недовіри керівниці апарату названого суду Пилип’як Марії Олегівні, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити14.11.2025
Рішення РСУ №50 від 13.11.2025 року Про внесення змін до Положення про АСДС
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 було затверджено нову редакцію Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення). Відповідно до Рішення Ради суддів України від 06 березня 2025 року № 7, вказана редакція введена в дію з 01 квітня 2025 року.
До Ради суддів України надійшли звернення судів щодо внесення змін в Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року № 39 (далі - Положення), в частині визначення коефіцієнта навантаження судді для автоматизованого розподілу судової справи.
Рада суддів України зазначає, що проблемне питання щодо визначення коефіцієнта навантаження судді для автоматизованого розподілу судових справ є дійсно актуальним та потребує вирішення для забезпечення більш об'єктивного та збалансованого автоматизованого розподілу справ.
Принцип розрахунку коефіцієнта навантаження суддів є ключовим елементом ефективної організації судочинства, оскільки він дозволяє об'єктивно визначати реальний обсяг роботи кожного судді з урахуванням складності та трудомісткості різних категорій справ. Чинний підхід, заснований на урахуванні статистичних даних, середньої тривалості розгляду окремих типів проваджень та специфіки інстанційного навантаження, потребує періодичного перегляду, щоб відповідати актуальним умовам здійснення правосуддя. Саме коректний, прозорий та уніфікований принцип розрахунку коефіцієнта забезпечує збалансований розподіл судових справ і справедливе співвідношення між кількістю суддів та обсягом роботи, що на них покладається.
Необхідність удосконалення принципу розрахунку коефіцієнта навантаження судді зумовлена тим, що відповідно до чинної редакції Положення період розрахунку навантаження визначений як проміжок часу з 1 січня поточного року до моменту автоматизованого розподілу судової справи. У таких умовах ситуації, коли суддя з об’єктивних та законних підстав тимчасово не бере участі у розподілі справ (зокрема у період щорічної відпустки), призводять до нерівномірного формування навантаження між суддями.
Зазначений дисбаланс найбільш виразно проявляється саме під час розподілу справ у кінці року, коли автоматизована система не враховує фактично понесеного навантаження при подальших розподілах на початку нового календарного року. Судді, які продовжують перебувати у розподілі наприкінці календарного року, отримують додатковий обсяг справ, що відображається у підвищенні їхнього коефіцієнта навантаження, однак це збільшення не враховується після 1 січня наступного року.
На практиці зазначені ситуації наразі врегульовуються переважно адміністративними рішеннями голови суду, зокрема шляхом погодження графіків відпусток або обмеження надання відпусток у певні періоди. Проте таке врегулювання не завжди є достатнім та ефективним, оскільки не всі обставини можуть бути передбачені чи контрольовані адміністративним шляхом. Суддя може бути тимчасово непрацездатним, перебувати у відрядженні або мати інші об’єктивні підстави для відсутності, і в таких випадках забезпечити рівні умови участі в автоматизованому розподілі справ виключно управлінськими методами неможливо.
За таких обставин більш логічним та обґрунтованим є надання зборам суддів повноважень самостійно визначати період розрахунку навантаження суддів у межах, встановлених Положенням. Це дозволить ураховувати реальні організаційні умови роботи конкретного суду, зокрема періоди відпусток, тимчасової непрацездатності або іншої законної відсутності суддів, і водночас забезпечить збереження єдиних підходів до визначення коефіцієнта. У такому випадку збори суддів зможуть застосувати або стандартний період «з початку календарного року», або період, що охоплює попередні дванадцять місяців до дня автоматизованого розподілу судової справи, якщо це необхідно для коректного відображення фактичного навантаження у конкретному суді.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Кальника В.В. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року № 39 (зі змінами) в частині визначення коефіцієнта навантаження судді для автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Внести до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України
від 11 листопада 2024 року № 39 (зі змінами) зміни, що додаються.
2. Визначити, що зазначені зміни набувають чинності з дня їх погодження Державною судовою адміністрацією України та застосовуються судами після внесення відповідних змін до програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду, яка використовується в конкретному суді відповідно до підпунктів 1.4.1–1.4.5 Положення..
3. Запропонувати Державній судовій адміністрації України через 6 місяців з початку роботи Положення про автоматизовану систему документообігу суду з відповідними змінами, провести аналіз їх ефективності, про що повідомити Раду суддів України.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Додаток
до рішення Ради суддів України
13 листопада 2025 № 50
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної судової Рішення Ради суддів України
адміністрації України від 13 листопада 2025 року № 50
від «___» __________ 2025 року № ____
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України
від 11 листопада 2024 року № 39 (зі змінами)
І. Підпункт 2.3.6. пункту 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Розділу II. «Порядок функціонування автоматизованої системи» викласти у наступній редакції:
«2.3.6. Період розрахунку навантаження судді починається 1 січня поточного року та закінчується до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, однак може бути змінений за рішенням зборів суддів.
Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою:
К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД,
де:
К_Н
-
коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи;
Сума (Вага_Судової_Справи)
-
розраховується як сума ваги кожної судової справи, які були розподілені на суддю за період розрахунку навантаження судді;
Вага_Судової_Справи
-
розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена на суддю за період розрахунку навантаження судді, за формулою:
К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН,
де:
К_СКЛАДН
-
коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу (повинен бути більше 0);
К_ФУС
-
коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи;
К_АДМІН
-
коефіцієнт адміністративних посад - коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи (повинен бути в межах від 0,4 до 1);
КтРД
-
кількість робочих днів у періоді розрахунку навантаження судді
ІІ. Після підпункту 2.3.16. пункту 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Розділу II. «Порядок функціонування автоматизованої системи» доповнити новим підпунктом 2.3.16-1. такого змісту:«2.3.16-1 Збори суддів відповідного суду мають право визначати період розрахунку навантаження судді у межах, встановлених цим Положенням (з початку календарного року до дня автоматизованого розподілу судової справи) або періоду, що охоплює попередні дванадцять до дня автоматизованого розподілу судової справи.».
ІІІ. Підпункт 2.3.17. пункту 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Розділу II. «Порядок функціонування автоматизованої системи» викласти у наступній редакції:
«2.3.17. Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10 - 2.3.16, 2.3.16-1 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду.».
______________
Порівняльна таблиця
змін Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України
від 11 листопада 2024 року № 39 (зі змінами)
| Зміни | |||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.6. Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою: | 2.3.6. Період розрахунку навантаження судді починається 1січня поточного року та закінчується до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, однак може бути змінений за рішенням зборів суддів. Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою: | ||||||||||||||||||||||||||
| К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД, | К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД, | ||||||||||||||||||||||||||
К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН, |
| ||||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||
| Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями | Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.10. Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. | 2.3.10. Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. | ||||||||||||||||||||||||||
| Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію. | Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.11. Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. | 2.3.11. Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. | ||||||||||||||||||||||||||
| Збори суддів можуть визначити склади постійно діючих колегій суддів. | Збори суддів можуть визначити склади постійно діючих колегій суддів. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.12. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ: | 2.3.12. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ: | ||||||||||||||||||||||||||
| у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України); | у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України); | ||||||||||||||||||||||||||
| у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів); | у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів); | ||||||||||||||||||||||||||
| у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів, згідно з вимогами підпункту 2.3.48 пункту 2.3 цього Положення; | у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів, згідно з вимогами підпункту 2.3.48 пункту 2.3 цього Положення; | ||||||||||||||||||||||||||
| які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні. | які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні. | ||||||||||||||||||||||||||
| які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.41 пункту 2.3 цього Положення); | які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.41 пункту 2.3 цього Положення); | ||||||||||||||||||||||||||
| у випадках повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції (крім справ, у яких наявні обставини, що виключають повторну участь суддів у розгляді справи, в тому числі перегляд справи за нововиявленими обставинами та ін. | у випадках повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції (крім справ, у яких наявні обставини, що виключають повторну участь суддів у розгляді справи, в тому числі перегляд справи за нововиявленими обставинами та ін. | ||||||||||||||||||||||||||
| у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав. | у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав. | ||||||||||||||||||||||||||
| стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ. | стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ. | ||||||||||||||||||||||||||
| у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати). | у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати). | ||||||||||||||||||||||||||
| у інших передбачених законом випадках, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (в тому числі і у випадку обрання щодо судді запобіжного заходу з покладанням на нього обов’язків, які унеможливлюють здійснення ним правосуддя або участь у розгляді судових справ, та/або у випадку ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя). | у інших передбачених законом випадках, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (в тому числі і у випадку обрання щодо судді запобіжного заходу з покладанням на нього обов’язків, які унеможливлюють здійснення ним правосуддя або участь у розгляді судових справ, та/або у випадку ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя). | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.13. Збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи тощо. | 2.3.13. Збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи тощо. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.14. Збори суддів відповідного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або виконують інші обов'язки, не пов'язані із здійсненням правосуддя (секретаря судової палати, секретаря Пленуму, вченого секретаря НКР та судді, визначеного доповідачем щодо проекту постанови Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членами Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України), але не більш ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів. | 2.3.14. Збори суддів відповідного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або виконують інші обов'язки, не пов'язані із здійсненням правосуддя (секретаря судової палати, секретаря Пленуму, вченого секретаря НКР та судді, визначеного доповідачем щодо проекту постанови Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членами Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України), але не більш ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.15. Збори суддів відповідного суду мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнта навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи. | 2.3.15. Збори суддів відповідного суду мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнта навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.16. Збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом. | 2.3.16. Збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом. | ||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.16-1 Збори суддів відповідного суду мають право визначати період розрахунку навантаження судді у межах, встановлених цим Положенням (з початку календарного року до дня автоматизованого розподілу судової справи) або періоду, що охоплює попередні дванадцять місяців до дня автоматизованого розподілу судової справи. | |||||||||||||||||||||||||||
| 2.3.17. Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10-2.3.16 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду. | 2.3.17. Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10-2.3.16, 2.3.16-1 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду. |
14.11.2025
Рішення РСУ №49 від 13.11.2025 року Щодо перегляду класифікації посад державної служби в апаратах судів
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
До Ради суддів України надходять звернення працівників апаратів місцевих та апеляційних судів України стосовно проблемних питань, пов’язаних із упровадженням Єдиної системи класифікації посад державної служби, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409.
З 2024 року, у зв’язку із запровадженням нової системи класифікації посад державної служби, у судах України виникла проблема нерівномірності віднесення посад державних службовців апаратів судів до різних професійних сімей, що призвело до неоднакової оцінки посад з однаковими назвами, рівнем складності, відповідальності та функціональним змістом.
Метою зазначеної урядової реформи було створення єдиних, прозорих та об’єктивних підходів до визначення рівнів оплати праці державних службовців на основі функціональної складності посад, а також усунення суб’єктивних відмінностей у визначенні вартості праці між різними державними органами. Однак під час практичного застосування цієї системи в судах України виникли методологічні неузгодженості, які суперечать сутності організаційної структури судової влади.
Так, відповідно до повідомлень судів, під час проведення класифікації посад апаратів судів у 2023–2024 роках мають місце випадки, коли однакові або подібні посади, наприклад, головного спеціаліста відділу, були віднесені до різних професійних сімей — №17 "Організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження", № 4 "Бухгалтерія", № 6 "Господарські функції", № 8 "Діловодство, канцелярія та архів", № 10 "Закупівлі", № 21 "Режимно-секретна діяльність", № 23 "Управління інформаційно-комунікаційними системами", №24 "Управління персоналом", №22 "Фінанси", №26 "Бухгалтерський облік" тощо.
Таке розмежування призвело до ситуації, коли посади з ідентичними назвами і рівнозначними вимогами щодо освіти, досвіду, компетентностей і відповідальності мають різні грейди та, відповідно, різний рівень оплати праці. Зокрема, посада головного спеціаліста у сім’ї №17 віднесена до 11-го грейду, тоді як аналогічна посада у сім’ї №24 - до 12-го грейду. Це створює дисбаланс, порушує принцип справедливості в оплаті праці державних службовців, а також викликає напруження в колективах судів.
Наочно зміну рівня окладу в залежності від того, до якої сім’ї віднесено посаду співробітника можемо бачити в наступній таблиці.
| Посада | Канцелярія, статистика, узагальнення, судові розпорядники Сім’я 17 | Управління персоналом Сім’я 24 | Бухгалтерія Сім’я 26 Сім’я 4 | Режимно-секретний орган Сім’я 21 | Матеріально-технічне забезпечення Сім’я 22 Сім’я 6 | ІТ Сім’я 23 |
| Головний спеціаліст відділу | 17723 | 15412 | 15412 13402 | 13402 | 15412 13402 | 15412 |
| Секретар судового засідання | 17723 | - | - | - | - | - |
| Начальник Відділу | 21401 | 20381 | 20381 | - | 20381 | - |
Слід зазначити, що відповідно до статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" організаційне забезпечення діяльності суду здійснює апарат суду, який є невід’ємною складовою судової установи.
Згідно з Типовим положенням про апарат суду, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 № 131 (зі змінами), апарат суду реалізує комплекс завдань, спрямованих на належну організацію діяльності суду, включаючи кадрове, фінансове, матеріально-технічне, інформаційне, аналітичне та господарське забезпечення.
Кожен структурний підрозділ апарату суду – незалежно від напрямку роботи – виконує функції, спрямовані на досягнення єдиної мети: забезпечення ефективного здійснення правосуддя. Відділ управління персоналом організовує кадрову роботу суду, забезпечує ведення особових справ суддів і працівників, участь у кадрових процедурах; відділ планово-фінансової діяльності та бухгалтерського обліку забезпечує ведення фінансово-господарської діяльності, контроль за використанням коштів та матеріальних ресурсів; відділ контролю за використанням державного майна – відповідає за збереження та ефективну експлуатацію майна суду, дотримання вимог безпеки і технічного стану будівель; інші відділи здійснюють документальне, інформаційне, аналітичне та технічне забезпечення діяльності суду.
Таким чином, діяльність усіх працівників апарату суду, незалежно від спеціалізації їхніх підрозділів, є складовою процесу організаційного забезпечення роботи суду. Отже, з функціональної та змістовної точки зору, усі посади апарату суду мають бути віднесені до професійної сім’ї №17 "Організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження", яка за визначенням охоплює кадрове, фінансове, матеріально-технічне, інформаційне та організаційне забезпечення судів.
Крім того, фінансування діяльності судів здійснюється виключно за єдиною бюджетною програмою 0501020 – "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя", розпорядником коштів якої є Державна судова адміністрація України, що підтверджує єдність фінансово-організаційної природи діяльності всього апарату суду.
Віднесення окремих структурних підрозділів судів до інших професійних сімей суперечить спеціальному законодавству, створює методологічну невизначеність, ускладнює кадрове адміністрування, оцінювання результатів службової діяльності, проведення конкурсів і ротацій, а також порушує принцип системності і єдності судової влади, гарантований Конституцією України.
Існуюча ситуація з розмежуванням посад за різними професійними сім’ями призвела до нерівної оплати праці працівників апарату суду в системі правосуддя, які виконують подібні за змістом і складністю завдання та створила реальні ризики негативних соціально-кадрових наслідків, зокрема:
- зниження моральної мотивації працівників апарату судів через відчуття несправедливості та дискримінації за рівнем оплати праці;
- відтік кваліфікованих кадрів із судової системи внаслідок диспропорцій у винагороді за аналогічну працю, що вже фіксується в окремих регіонах;
- ускладнення укомплектування штатів судів, особливо на посадах спеціалістів бухгалтерії, ІТ, кадрової служби, відділу матеріально-технічного забезпечення, канцелярії, режимно-секретної роботи, що призводить до збільшення навантаження на наявний персонал;
- погіршення якості організаційного забезпечення здійснення правосуддя, що може вплинути на ефективність роботи судів в цілому, а також своєчасність розгляду судових справ.
Збереження нинішнього підходу до класифікації посад апаратів судів спричинило системне зниження кількісного та якісного складу державних службовців апаратів судів, посилення дисбалансу між обсягом обов’язків і рівнем матеріального забезпечення, а отже, негативно позначилося на стабільності роботи судів та реалізації конституційного права громадян на судовий захист.
В умовах воєнного стану, коли судова система працює в особливо складних обставинах, стабільність кадрових, організаційних і фінансових процесів у судах є ключовою умовою забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Тому питання методологічної правильності та єдності класифікації посад апаратів судів набуває особливої актуальності та державного значення.
З огляду на особливості функціонування судів в умовах воєнного стану, забезпечення стабільної діяльності судової влади потребує збереження єдиного підходу до класифікації посад апаратів судів.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України В.В. Кальника про необхідність перегляду класифікації посад державної служби в апаратах судів та забезпечення єдиного підходу до віднесення посад апарату суду до професійної сім’ї №17 "Організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження", відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1.Інформацію щодо проблематики класифікації посад державної служби в апаратах судів – взяти до відома.
2. Вважати, що виходячи з функціонального змісту діяльності апарату суду відповідно до статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Типового положення про апарат суду, усі посади працівників апаратів судів спрямовані на забезпечення організації діяльності суду та виконання функцій судочинства, а тому функціонально відповідають професійній сім’ї посад №17 "Організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження".
3. Звернутися до Національного агентства України з питань державної служби з пропозицією:
- забезпечити єдність та послідовність підходів до класифікації посад державної служби в апаратах судів;
- уніфіковано відносити всі посади працівників апаратів судів до сім’ї посад "Організаційне забезпечення виконання функцій суду, органів та установ системи правосуддя або конституційного провадження" при погодженні матеріалів про класифікацію".
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити14.11.2025
Рішення РСУ №48 від 13.11.2025 року Щодо обмеження загального доступу до інформації (матеріалів) суддівського досьє
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Незважаючи на запровадження в Україні воєнного стану, суди продовжували та продовжують здійснювати правосуддя, забезпечуючи реалізацію конституційного права людини на судовий захист та дотримання принципу верховенства права.
Разом з тим, Раді суддів України відомі випадки, коли використання у відкритому доступі інформації про суддів, зокрема даних із суддівських досьє, декларацій родинних зв’язків і доброчесності, сприяло виникненню ситуацій, що створювали реальну загрозу життю, здоров’ю та безпеці суддів і членів їхніх сімей. Такі випадки особливо почастішали в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, що супроводжується інформаційними та кібернетичними атаками, поширенням персональних даних суддів, спробами дискредитації судової влади та тиску на правосуддя через публічний простір.
З відкритих джерел фіксуються також випадки, коли персональні відомості про суддів, місця їх проживання або членів їхніх родин ставали об’єктом маніпуляцій, залякувань, погроз чи спроб впливу на судові рішення. Такі дії прямо посягають на гарантовану Конституцією України незалежність суддів і становлять загрозу функціонуванню правосуддя як однієї з гілок державної влади.
Рада суддів України вважає, що в умовах воєнного стану поширення персональних даних суддів у відкритому доступі може бути використане ворожими структурами для ідентифікації осіб, які здійснюють правосуддя, збору розвідувальної інформації або організації провокацій, що підвищує рівень ризиків для їхньої фізичної безпеки.
Одночасно, держава зобов’язана забезпечити належний рівень захисту суддів, їхніх сімей і близьких осіб від будь-яких посягань, у тому числі шляхом тимчасового обмеження публічного доступу до чутливої інформації, розголошення якої може бути використане з метою впливу на суддів чи створення загроз їхній безпеці.
Рада суддів України переконана, що обмеження відкритого доступу до суддівських досьє та декларацій родинних зв’язків і доброчесності у період дії воєнного стану є виправданим, пропорційним та таким, що відповідає інтересам національної безпеки, охорони громадського порядку та підтримання авторитету правосуддя.
Зокрема, зазначена проблематика порушена у листі, за підписомсудді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретаря судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Ханової Р.Ф., який надійшов до Ради суддів України, у зв’язку з надходженням до суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду запитів щодо надання копій суддівських досьє та декларацій родинних зв’язків і доброчесності суддів.
Відповідно до частини шостої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", формування і ведення суддівського досьє здійснюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій із Радою суддів України.
Рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 визначило, що в умовах воєнного стану існують реальні загрози безпеці суддів, членів їхніх сімей і близьких осіб, у зв’язку з чим Рада суддів України звернулася до ВККС з пропозицією обмежити публічний доступ до розділів офіційного сайту, які містять інформацію щодо суддівських досьє, декларацій доброчесності та родинних зв’язків.
Це рішення ґрунтується на приписах частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", яка в інтересах національної безпеки, громадського порядку, захисту прав інших осіб та підтримання авторитету правосуддя дозволяє обмежувати доступ до інформації, якщо шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні.
На сьогодні зазначене рішення Ради суддів України не змінювалося та не скасовувалося, а воєнний стан в Україні триває.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 липня 2025 року у справі № 990/406/24 підтвердила правомірність обмеження доступу до зазначеної інформації Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, Вища рада правосуддя у рішенні від 06 листопада 2025 року № 2363/0/15-25 підтримала позицію щодо необхідності збереження обмеженого доступу до інформації, яка містить персональні дані суддів та членів їхніх сімей, наголосивши, що публічне розкриття таких відомостей у період дії воєнного стану може створювати загрози їх безпеці та незалежності правосуддя.
Водночас 22 травня 2024 року рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 137/зп-24 затверджено Порядок доступу до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) членів Громадської ради доброчесності. Зазначений акт регламентує процедуру надання членам Громадської ради доброчесності повного доступу до матеріалів суддівського досьє.
Доступ до досьє надається лише під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді або кандидата на посаду судді та виключно для цілей участі ГРД у відповідній процедурі оцінювання.
При цьому повний доступ надається лише за письмовим запитом члена ГРД до секретаріату Комісії із зазначенням конкретної процедури кваліфікаційного оцінювання, у межах якої такий доступ необхідний. Перед отриманням доступу член ГРД подає письмове зобов’язання про нерозголошення персональних даних та інформації з обмеженим доступом, які стали йому відомі під час ознайомлення з матеріалами суддівського досьє.
Крім того, у разі наявності в суддівському досьє відомостей досудового розслідування, доступ до таких матеріалів може бути надано лише за письмовим дозволом слідчого або прокурора і в тому обсязі, який визначено дозволом.
Законом України від 14 травня 2025 року № 4433-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки окремих категорій осіб під час дії воєнного стану" розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було доповнено пунктом 91, яким установлено особливості доступу до інформації під час дії воєнного стану.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 жовтня 2025 року № 182/зп-25 затверджено Порядок обмеження загального доступу до інформації (матеріалів) на період дії воєнного стану в Україні відповідно до пункту 91 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до цього Порядку, загальний доступ до декларацій родинних зв’язків, декларацій доброчесності та інформації (матеріалів) суддівського досьє тимчасово обмежується у разі наявності передбачених законом підстав, зокрема, якщо така інформація стосується:
суддів або кандидатів на посаду судді, які проходять військову службу;
членів їх сімей або близьких осіб, які є військовослужбовцями,
перебувають на територіях ведення активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях,
або належать до категорій осіб, декларації яких відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" не підлягають відображенню у відкритому доступі.
У зверненні судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретаря судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Ханової Р.Ф., окремо порушено питання щодо можливості надання доступу до суддівського досьє та декларацій родинних зв’язків і доброчесності не відповідно до спеціального порядку, встановленого Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а на підставі положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" та загального режиму відкритості публічної інформації.
Вирішуючи порушені питання, Рада суддів України вважає за необхідне окремо розмежувати режим доступу до суддівського досьє та режим доступу до декларацій родинних зв’язків і доброчесності, оскільки ці категорії інформації мають різну правову природу та різні цілі запровадження.
З урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2025 року у справі № 990/406/24, а також з урахуванням положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та згаданих вище актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 жовтня 2025 року № 182/зп-25, слід прийти до висновку, що порядок формування, зберігання, оприлюднення та обмеження доступу до матеріалів суддівського досьє та пов’язаних із ним відомостей врегульований спеціальним законом, який визначає виключний механізм доступу до таких матеріалів.
У зв’язку з цим, спеціальні норми Закону № 1402-VIII мають пріоритет над загальними положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації". Доступ до матеріалів суддівського досьє, у тому числі до інформації про членів сім’ї та близьких осіб судді, може здійснюватися виключно у спосіб і в порядку, прямо визначеному Законом № 1402-VIII та актами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відтак, застосування загального механізму доступу до публічної інформації не може розглядатися як правова підстава для отримання копій матеріалів суддівського досьє або відомостей, що містяться в ньому, поза межами та поза процедурою, встановленою спеціальним законом. Надання таких копій або витягів у відповідь на індивідуальні запити порушувало б вимоги частини сьомої статті 85 Закону № 1402-VIII, пункту 91 розділу XII цього Закону.
Вищою кваліфікаційною комісією суддів України затверджено Порядок формування і ведення досьє кандидата на посаду судді в електронній формі (рішення від 21.12.2023 № 194/зп-23). З огляду на те, що відповідно до цього Порядку в суддівському (кандидатському) досьє акумулюється значний масив чутливої персональної інформації — зокрема, адреси місця проживання, дата народження, контактні дані (телефон, e-mail), РНОКПП, УНЗР, реквізити паспортних документів і документів на право проживання за кордоном, дані військового квитка, відомості про місцезнаходження об’єктів власності й реєстраційні номери ТЗ, результати психологічних і загальних тестувань, медичні відомості, будь-які дані щодо неповнолітніх дітей чи всиновлення, а також інформація, що може містити державну таємницю – така інформація підлягає належному захисту й обмеженню доступу відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Про доступ до публічної інформації".
З огляду на обсяг та характер інформації, що міститься в суддівському досьє, її чутливість, персональний характер та прямий зв’язок із процедурою добору, кар’єри й оцінювання суддів, а також беручи до уваги, що порядок формування, ведення й доступу до суддівського досьє врегульовано спеціальним законом – Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та актами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, слід дійти висновку, що інформація суддівського досьє має розглядатися як службова.
Така інформація призначена виключно для використання суб’єктами, які беруть участь у визначених законом процедурах кваліфікаційного оцінювання, дисциплінарного провадження чи конкурсного добору, та не може надаватися поза межами цих процедур у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" за запитом будь-якої особи, яка не є учасником відповідного процесу.
Спеціальний режим доступу до суддівського досьє, визначений Законом № 1402-VIII та рішеннями ВККС України, має пріоритет над загальним механізмом доступу до публічної інформації, а отже, отримання матеріалів суддівського досьє може здійснюватися виключно у межах та у спосіб, встановлений спеціальним законом, а не шляхом подання інформаційного запиту будь-якою сторонньою особою.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо доступу до декларацій родинних зв’язків та декларацій доброчесності, необхідно враховувати правову природу та мету їх запровадження.
Впровадження таких декларацій здійснювалося як інструмент постійного громадського контролю за діяльністю суддів з метою запобігання корупції, конфлікту інтересів та забезпечення прозорості судової влади. Саме тому Закон № 1402-VIII прямо передбачає їх розміщення у відкритому доступі на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Тобто загальний доступ до декларацій є не винятком, а вихідним правилом, і не обмежується лише випадками проведення кваліфікаційного оцінювання або конкурсних процедур.
Водночас на період дії воєнного стану Законом № 1402-VIII (пункт 91 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення") передбачено можливість тимчасового обмеження відкритого доступу до окремих відомостей, що містяться у деклараціях, за заявою судді та в порядку, затвердженому ВККС України.
При цьому слід враховувати, що пункт 91 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII має рамковий характер та визначає мінімальні та вихідні випадки, у яких може бути застосоване тимчасове обмеження доступу до окремих відомостей, що містяться у деклараціях родинних зв’язків і деклараціях доброчесності.
Перелік таких випадків не є вичерпним, оскільки законодавець передбачив можливість обмеження доступу у разі наявності загроз безпеці судді, членів його сім’ї або близьких осіб, що можуть виникати з різних життєвих обставин і не зводяться лише до проходження військової служби чи перебування на території бойових дій.
Відтак, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, розглядаючи вмотивоване клопотання судді про обмеження доступу до окремих відомостей декларацій, не повинна обмежуватися виключно переліком випадків, прямо згаданих у законі, а зобов’язана оцінювати індивідуальні ризики та конкретні обставини, що можуть створювати загрозу безпеці, приватності чи незалежності судді.
У таких випадках інформація, доступ до якої обмежено, не може бути отримана шляхом подання інформаційного запиту відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо обмеження загального доступу до інформації (матеріалів) суддівського досьє, декларацій родинних зв’язків та доброчесності судді, відповідно статей 85, 126 – 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з’їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Вважати, що:
- порядок формування, ведення та доступу до суддівського досьє встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та актами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і є спеціальним правовим режимом, який має пріоритет над загальними положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації" а тому доступ до матеріалів суддівського досьє не може надаватися у порядку задоволення запитів на інформацію за правилами Закону України "Про доступ до публічної інформації";
- з огляду на характер і зміст відомостей, які містяться в суддівському досьє (персональні дані, інформація про членів сім’ї, майнові об’єкти, місце проживання, медичні, службові та інші чутливі дані), така інформація належить до службової інформації з обмеженим доступом і підлягає захисту відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" та частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";
- загальний доступ до матеріалів суддівського досьє (відкритої частини) може забезпечуватися виключно через офіційний вебсайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому обсязі та у спосіб, визначених ВККС України, і лише щодо суддів та кандидатів на посаду судді, які беруть участь у процедурах кваліфікаційного оцінювання або конкурсних процедурах/доборах, з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану;
- такий доступ підлягає негайному припиненню після завершення участі відповідного судді або кандидата у зазначених процедурах;
- спеціальний (повний) доступ до матеріалів суддівського досьє може надаватися лише визначеним законом суб’єктам (зокрема членам Громадської ради доброчесності, дисциплінарним органами, органам суддівського врядування) і виключно в межах відповідних процедур та за умови дотримання встановлених гарантій нерозголошення.
2. Враховуючи правову природу та мету впровадження інституту декларацій родинних зв’язків і декларацій доброчесності, як інструменту забезпечення прозорості та громадського контролю за доброчесністю суддів, вважати загальний відкритий доступ до таких декларацій базовим режимом їх оприлюднення, відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
3. На період дії воєнного стану може застосовуватися тимчасове обмеження відкритого доступу до окремих відомостей, що містяться у таких деклараціях, за заявою судді та у порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України, розглядаючи вмотивоване клопотання судді про обмеження доступу до окремих відомостей декларацій, не повинна обмежуватися виключно переліком випадків, прямо згаданих у законі, а зобов’язана оцінювати індивідуальні ризики та конкретні обставини, що можуть створювати загрозу безпеці, приватності чи незалежності судді.
Інформація, доступ до якої обмежено в установленому порядку, не може надаватися за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
14.11.2025
Рішення РСУ №47 від 13.11.2025 року Про зміни до Порядку формування, ведення, обліку та зберігання особових справ суддів
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., т.в.о. Голови ДСА України Пампури М.В. про погодження проєкту змін до Порядку формування, ведення, обліку та зберігання особових справ суддів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20 травня 2016 року № 97, погодженого рішенням Ради суддів України
від 4 лютого 2016 року № 5 (з подальшими змінами), відповідно до частини восьмої статті 133, частини дев'ятої статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з’їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Погодити запропоновані Державною судовою адміністрацією України зміни до Порядку формування, ведення, обліку та зберігання особових справ суддів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20 травня 2016 року № 97, погодженого рішенням Ради суддів України
від 4 лютого 2016 року № 5 (з подальшими змінами), що додаються.
| Голова РадисуддівУкраїни | Б.С.Моніч |
Додаток
до рішення Ради суддів України
від 13 листопада 2025 № 47
ПОГОДЖЕНО
рішення Ради суддів України
від 13 листопада 2025 № 47
ЗМІНИ
до Порядку формування, ведення, обліку та
зберігання особових справ суддів
1) Пункт 5.2 розділу V викласти в такій редакції:
"5.2. Особові справи суддів є документами з обмеженим доступом і мають зберігатися в належним чином оснащених шафах або сейфах у порядку, визначеному чинним законодавством України".
___________________
Дивитися ЗавантажитиАдреса: м.Київ 01601, вул. Липська, 18/5
Телефони: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: davidenko@court.gov.ua
Адреса: м.Київ 01601, вул.Липська,18/5
Телефони: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Створення цього веб-сайту стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Окремі думки, висловлені в матеріалах, опублікованих на цьому сайті, не обов’язково збігаються з поглядами та думками USAID чи Уряду США.
© 2015-2023 Рада суддів України
Розробник: kitsoft
UA
EN