Council of judges
of Ukraine

enEN uaUA
Documents

24.07.2025

Рішення РСУ №34 від 22.07.2025 року Щодо звернення Львова Б.Ю.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                                      м. Київ

РІШЕННЯ № 34

На адресу Ради суддів України звернувся Львов Богдан Юрійович, колишній Голова Вищого господарського суду України (2014–2017 роки) та суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (2017–2022 роки). У своєму зверненні від 24 червня 2025 року заявник, серед іншого, порушує питання дотримання гарантій незалежності та недоторканності судді у зв’язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під гарантіями незалежності автор звернення розуміє гарантії особливого порядку досудового розслідування та судового розгляду (частин дев'ятої-десятої статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Зокрема, автор звернення серед іншого зазначає, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою винесена без попереднього отримання згоди Вищої ради правосуддя, всупереч вимогам частини третьої статті 126 Конституції України та статті 62 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які встановлюють гарантії недоторканності судді, що не перебуває в статусі діючого, але на момент вручення підозри мав процесуальний статус судді.

Частиною 8 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань.

Пунктом 2 Положення про Раду суддів України,затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), встановлено, що Рада вирішує питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя. Рада має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

З огляду на викладене Рада суддів України вважає за необхідне висловити свою позицію з порушеного питання.

Насамперед Рада суддів України не може у повній мірі погодитися з твердженнями автора про те, що гарантії незалежності та недоторканності судді поширюються на діяльність за час перебування на відповідній посаді судді. Усе ж визначальним є той факт, чи має особа відповідний статус на час вчинення відповідної процесуальної дії. У той же час в межах розгляду даного звернення Рада суддів України не вбачає за можливе дійти до однозначної позиції у цьому питанні.

Щодо інших тверджень автора звернення Рада суддів України вважає звернути увагу на таке.

Гарантії незалежності та недоторканності суддів мають безпосереднє конституційне закріплення. Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Будь-який вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з частиною третьою статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком випадків затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Аналогічне положення міститься в частині першій статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка прямо встановлює, що суддя є недоторканним, а також уточнює винятки, коли затримання допускається без згоди Вищої ради правосуддя. Усі інші випадки передбачають обов’язкову попередню згоду Вищої ради правосуддя.

Крім того, відповідно до статті 48 зазначеного Закону незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень, недоторканністю, а також іншими структурними гарантіями судової влади.

Конституція України у частинах шостій і сьомій статті 126 чітко розрізняє:

звільнення судді з посади – як результат оціночної процедури, що залежить від ініціативи самої особи або рішень конституційного органу суддівського врядування – Вищої ради правосуддя;

та припинення повноважень судді – як наслідок настання передбачених законом юридичних фактів, які мають об’єктивний характер.

Згідно зі статтями 119–125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" припинення повноважень судді можливе виключно у разі:

досягнення суддею 65-річного віку (стаття 120);

припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави (стаття 121);

набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім, оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним (стаття 122);

набрання законної сили рішенням про стягнення необґрунтованих активів (стаття 122-1);

смерті судді (стаття 123);

набрання законної сили обвинувальним вироком (стаття 124).

В цілому ці юридичні факти кореспондують з частиною сьомою статті 126 Конституції України за винятком набрання законної сили рішенням про стягнення необґрунтованих активів, адже така підстава для припинення повноважень суддів у Конституції України відсутня, а тому суперечить їй.

Водночас Конституція та спеціальне законодавство окремо регламентує підстави звільнення судді з посади, зокрема, за власним бажанням, за станом здоров’я, у зв’язку з дисциплінарною відповідальністю тощо. Звільнення з посади є актом владного рішення (Вищої ради правосуддя), тоді як припинення повноважень, у більшості випадків, є автоматичним наслідком настання юридичного факту.

Аналіз законодавства дозволяє умовно розмежувати підстави припинення повноважень судді на незворотні та потенційно зворотні:

Незворотні підстави:

- смерть судді (факт біологічний, не підлягає скасуванню)

- досягнення суддею 65 років (факт незворотній однак можливі випадки, коли звільнення судді відбувається із затримкою).

Потенційно зворотні:

- набрання чинності вироком, який у подальшому може бути скасований судом апеляційної чи касаційної інстанції;

- визнання судді безвісно відсутнім або померлим, у випадку його появи;

- визнання недієздатним або обмежено дієздатним, у разі подальшого поновлення дієздатності;

- припинення громадянства або набуття іншого, яке може бути оскаржене чи скасоване.

У разі скасування обставин, що стали підставою для припинення повноважень, закон не забороняє відновлення особи у повноваженнях судді (включно із зарахуванням до штату суду), що на практиці також трапляється (наприклад скасування обвинувального вироку щодо судді) або може трапитися (скасування рішення про визнання померлим).

Ключовим питанням у даному аспекті є те, чи зберігаються гарантії незалежності та недоторканості за суддею, повноваження якого припинені. Якщо звернутися до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то він вказує на єдиний наслідок припинення повноважень судді, а саме: це є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ (стаття 125).

Жодна норма Конституції України, жодна норма Закону "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає, що суддя, повноваження якого припинено, втрачає гарантії незалежності та недоторканості.

Навіть у разі досягнення суддею граничного віку (65 років), що є незворотною підставою припинення повноважень, відповідна особа зберігає свій статус судді та, відповідно, гарантії недоторканності – до моменту офіційного звільнення з посади. А у разі звільнення у відставку – і після цього (Рада суддів України приділяла увагу цьому питанню, зокрема, у рішенні №36 від 14 грудня 2022 року).

Подальша практика Вищої ради правосуддя щодо таких суддів також підтвердила, що зазначені судді зберігали свій статус судді та були звільнені у відставку.

Винятком з цього правила є положення частини другої статті 124 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка чітко вказує, що лише суддя, повноваження якого припинилися у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком за вчинення ним злочину, втрачає визначені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове, в тому числі суддівську винагороду, та інше забезпечення.

Тобто єдиним наслідком припинення повноважень судді з інших підстав (не набрання вироком законної сили) є відрахування його зі штату та припинення виплати йому суддівської винагороди.

Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновків, що відповідно до статті 126 Конституції України, статей 49, 116, 124 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", гарантії недоторканності судді зберігаються до моменту його офіційного звільнення, якщо інше не передбачено законом.

А це означає, що застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без попереднього отримання згоди Вищої ради правосуддя суперечить положенням статті 126 Конституції України та статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і як наслідок – становить посягання на гарантії незалежності судової влади.

Аналогічно посяганням на гарантії незалежності судової влади є здійснення кримінального переслідування такої особи без дотримання вимог частин дев'ятої - десятої статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо дотримання гарантій незалежності судової гілки влади щодо суддів, повноваження яких припинені, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Вважати, що суддя, повноваження якого припинено з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (за винятком набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину), але який не був звільнений з посади в порядку, визначеному законом, та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської недоторканності, зокрема щодо заборони на затримання чи тримання під вартою без попередньої згоди Вищої ради правосуддя.

2. Вважати, що суддя, повноваження якого припинено з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (за винятком набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину), але який не був звільнений з посади в порядку, визначеному законом, та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської незалежності, зокрема щодо здійснення кримінального переслідування такої особи виключно з дотриманням вимог частин дев'ятої – десятої статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

3. Направити це рішення до Вищої ради правосуддя для розгляду в межах повноважень з метою забезпечення незалежності судової влади та дотримання принципу законності у кримінальному провадженні.

Голова Ради суддів України                                                                                                                       Б.С. Моніч
Watch Download

24.07.2025

Рішення РСУ №33 від 22.07.2025 року Щодо заохочення

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                                м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 33

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 24-ї річниці утворення мережі апеляційних господарських судів України:

нагородити Грамотою Ради суддів України:

ПОНОЧОВНУ Олену Володимирівну помічника судді Північного апеляційного господарського суджу;
ШЕВЧУК Надію Володимирівну головного спеціаліста відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу Північного апеляційного господарського суду;

за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Днів адміністративної юстиції Українинагородити Грамотою Ради суддів України:

ФЕДОРНАК

Тетяну Степанівну

помічника судді Закарпатського окружного адміністративного суду;
ФЕДОРОВУ Ольгу Родіонівну помічника голови Закарпатського окружного адміністративного суду;

оголосити Подяку Ради суддів України:

ДЕМИДІ

Ірині Сергіївні

помічнику судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян секретаріату Касаційного адміністративного суду;
ДОЛЕНКУ Ігорю Вікторовичу головному спеціалісту відділу опрацювання документів (канцелярії) управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду;
ЖАРОЇД Інні Володимирівні начальнику відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян секретаріату Касаційного адміністративного суду;
КИРИЛЮК Ірині Михайлівні помічнику судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав секретаріату Касаційного адміністративного суду;
СІЧКО Людмилі Олександрівні науковому консультанту відділу аналітичної допомоги суддям управління аналітичної та правової роботи Касаційного адміністративного суду департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду;
ТЯТЬКОВУ Ігорю Анатолійовичу помічнику судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду;
ХОМИЧ Ірині Володимирівні помічнику судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду;
ЩЕРБЛЮК Юлії Олегівні помічнику судді Волинського окружного адміністративного суду.
Голова Ради суддів України                                                                                                                                  Б.С. Моніч
Watch Download

24.07.2025

Рішення РСУ №32 від 22.07.2025 року Щодо перетину державного кордону

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                                   м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 32

На виконання пункту 4 рішення Ради суддів України від 17 серпня 2023 року № 33 "Щодо обмежень, пов’язаних з перетинанням державного кордону" Рада суддів України листом від 24.08.2023 № 9рс-429/23 звернулась до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 69 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України" щодо можливості виїзду за кордон невійськовозобов'язаних жінок-державних службовців, в тому числі жінок-суддів, в частині винятковості випадків пропуску через державний кордон, зокрема, під час відпустки з метою лікування, відвідування родичів (в тому числі й повнолітніх).

Відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 31 серпня 2023 року № 26923/1/1-23 до листа Ради суддів України від 24.08.2023 № 9рс-429/23 щодо внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р № 69 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України", Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державній прикордонній службі України, Національному агентству України з питань державної служби доручено в межах компетенції розглянути та про результати поінформувати Раду суддів і Кабінет Міністрів та у разі необхідності внести на розгляд Уряду відповідні проєкти актів.

Листом від 15 вересня 2023 р № 70269/07/39-18239-2023 Міністерство внутрішніх справ України повідомило Раду суддів України, що з метою врегулювання порушеного питання Міністерство внутрішніх справ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінінфраструктури та Національне агентство України з питань державної служби висловили готовність у межах своєї компетенції долучитися до опрацювання проєкту нормативно-правового акта щодо внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі його надходження в установленому порядку та відповідно до регламентних вимог.

28.11.2023 ДСА України листом № 10-15160/23 надіслано Прем’єр-міністрові України проєкт про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з листом від 22.12.2023 № 220/15163 Міністерством оборони України на виконання резолюції Прем’єр-міністра України, опрацьовано запропонований проєкт.

З урахуванням рекомендацій, викладених у листі Міністерства оборони України, Радою суддів України доопрацьовано проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до пункту 214 Правил перетинання державного кордону громадянами України" та надіслано до Державної судової адміністрації з проханням опрацювати зазначений проект постанови та внести його на розгляд Уряду в установленому порядку та відповідно до регламентних вимог.

Проте, зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 69 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України" щодо можливості виїзду за кордон невійськовозобов'язаних жінок-державних службовців, в тому числі жінок-суддів, в частині винятковості випадків пропуску через державний кордон, зокрема під час відпустки з метою лікування, відвідування родичів (в тому числі й повнолітніх) так і не внесено.

Рішенням ХХ чергового з'їзду суддів України від 19 вересня 2024 року "Щодо зміцнення незалежності суддів, захисту їх професійних інтересів, звернення до державних органів та посадових осіб" вирішено підтримати рішення Ради суддів України від 17 серпня 2023 року № 33 "Щодо обмежень, пов’язаних з перетинанням державного кордону".

Незважаючи на проведену підготовчу роботу та підтримку професійної спільноти, ситуація з врегулюванням виїзду за кордон жінок-суддів залишається незмінною – відповідні зміни до урядової постанови досі не внесено.

Разом з тим, у публічному просторі з’явилася інформація про можливість виїзду за кордон у відпустку для заброньованих чоловіків, що свідчить про потенційну готовність держави до гнучкішого підходу у врегулюванні питань тимчасового виїзду окремих категорій працівників.

У цьому контексті особливу надію викликає нещодавнє призначення Прем’єр-міністром України жінки, яка, без сумніву, добре усвідомлює ті глибокі соціальні виклики, що постали перед українськими родинами в умовах війни.

Сотні українських родин, зокрема, й родини суддів, були розділені війною на роки. Тривала неможливість побачити власних дітей або доглянути за тяжкохворими родичами, навіть під час щорічної законної відпустки, викликає не лише глибоке моральне напруження, а й ставить під сумнів реальність забезпечення права на сімейне життя для жінок, які сумлінно виконують обов’язки на службі державі.

Ця ситуація, на жаль, вже має практичні наслідки для кадрового потенціалу судової системи: відомі випадки, коли саме через неможливість на законних підставах тимчасово виїхати за межі України у відпустку, жінки-судді змушені подавати заяви про відставку. Таким чином, нереалізоване право на підтримання родинних зв’язків трансформується в реальну загрозу для функціонування судової влади в умовах воєнного стану.

Ми переконані, що в умовах збереження державних гарантій безпеки та належного документального супроводу, тимчасовий виїзд за кордон у відпустку не становить загрози для виконання службових обов’язків і не суперечить інтересам національної безпеки. Навпаки, він може стати актом людяності з боку держави, який засвідчить її здатність залишатися чутливою до потреб громадян навіть у часи найтяжчих випробувань.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо обмежень, пов’язаних з перетинанням державного кордону невійськовозобов'язаних жінок-державних службовців, в тому числі жінок-суддів, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо обмежень, пов’язаних з перетинанням державного кордону невійськовозобов'язаних жінок-державних службовців, в тому числі жінок-суддів, взяти до відома.

2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією розглянути питання щодо надання можливості виїзду за межі України у період щорічної або соціальної відпустки жінкам-державним службовцям, зокрема жінкам-суддям, які не є військовозобов’язаними, у виняткових випадках – для лікування, догляду за хворими родичами або возз’єднання з дітьми та членами сім’ї, які перебувають за кордоном.

3. Вважати за доцільне опрацювання Кабінетом Міністрів України відповідних змін до нормативно-правових актів, які регулюють порядок перетину державного кордону громадянами України, з урахуванням наведених пропозицій та гуманітарних обставин, що склалися в умовах воєнного стану.

Голова Ради суддів України                                                                                                                             Б.С. Моніч
Watch Download

24.07.2025

Рішення РСУ №31 від 22.07.2025 року Щодо змін до Загального класифікатора спеціалізацій судів

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                              м. Київ

РІШЕННЯ № 31

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. та заступника Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сапельнікова Л.В. про погодження проекту змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про погодження проекту змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ взяти до відома.

2. Погодити проект змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ у редакції, що додається.

Голова

Ради суддів України

                                                                                                                                                 

Б.С. Моніч

Додаток
до рішення Ради суддів України
22 липня 2025 року № 31

ПОГОДЖЕНОрішення Ради суддів України
від 22 липня 2025 року №31

ЗАТВЕРДЖЕНО

НаказДержавноїсудовоїадміністраціїУкраїни

від ____ _________ 2025 року №___

Зміни до Загального класифікатора

спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого

наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622

1. У спеціалізації "Господарське судочинство":

1) після позиції 211000000 доповнити новою позицією:

21100000 Справи у процедурі превентивної реструктуризації
2) у назві позиції 212050000 слова ", з них:" виключити;3) після позиції 212050500 доповнити новими позиціями:
212050600 спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику
212050700 спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України
  • 4)назву позиції 212100000 викласти у новій редакції "щодо припинення повноважень виконавчого органу боржника";
  • 5)назву позиції 212130000 викласти у новій редакції "спори щодо інших вимог до боржника".
Watch Download

24.07.2025

Рішення РСУ №30 від 22.07.2025 року Про звернення до Президента України щодо законопроекту 9478 від 10.07.2023

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                                 м. Київ

РІШЕННЯ № 30

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо критичного стану оплати праці працівників апаратів судів, тривалої відсутності системного вирішення цього питання, а також наявності законодавчих ініціатив, що дозволяють здійснити належне підвищення рівня заробітної плати працівникам апарату, зокрема шляхом підписання Закону України 4322-ІХ (законопроект №9478 від 10.07.2023) "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби", відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

Звернутися до Президента України з проханням якнайшвидше підписати Закон України № 4322-IX (законопроект №9478 від 10.07.2023) "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби", як такий, що має ключове значення для забезпечення гідної оплати праці працівників апаратів судів, належного функціонування судової влади та виконання норм Конституції України щодо доступу до правосуддя (звернення додається).

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                       Б.С. Моніч

Додаток

до рішення Ради суддів України

від 22 липня 2025 № 30

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ


ЗВЕРНЕННЯ

щодо необхідності якнайшвидшого підписання Закону України № 4322-ІХ (законопроект №9478 від 10.07.2023)

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Рада суддів України як вищий орган суддівського самоврядування висловлює Вам щиру подяку за підписання Закону України від 11 березня 2025 року № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», який започатковує системну реформу оплати праці в державному секторі.

У той же час звертаємо увагу, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4282-ІХ, його ключові норми – зокрема, положення статті 51, які визначають рівень юрисдикції державних органів для цілей оплати праці, – набирають чинності лише з 1 січня 2026 року. Тобто, у 2025 році ці положення не можуть бути застосовані до працівників апаратів судів, що унеможливлює перегляд розмірів їхніх посадових окладів вже цього року відповідно до нової системи класифікації.

У зв’язку з цим надзвичайно важливим є підписання та набуття чинності Законом України № 4322-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби", ухвалений Верховною Радою України 11 березня 2025 року.

Цей Закон має ключове значення для забезпечення належного рівня оплати праці державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя. У його положеннях, зокрема, передбачено тимчасове, до 1 січня 2026 року, віднесення:

судів, органів та установ системи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя — до державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

районних, міжрайонних, районних у містах, міських та міськрайонних судів – до державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей.

Зазначена норма є надзвичайно важливою для правозастосування у 2025 році, оскільки дозволяє застосувати нову класифікацію для визначення посадових окладів працівників апаратів судів відповідно до положень Закону України № 4282-ІХ (законопроект № 8222), який набрав чинності з 1 квітня 2025 року.

Саме Закон № 4322-ІХ (законопроект №9478 від 10.07.2023) забезпечує належне врегулювання цього питання на перехідний період до 2026 року, поки положення статті 51 Закону "Про державну службу" ще не набули чинності.

Затримка з підписанням Закону № 4322-ІХ (законопроект №9478 від 10.07.2023) перешкоджає приведенню посадових окладів державних службовців у системі правосуддя у відповідність до реального рівня навантаження, обсягу функціональних обов’язків та юрисдикційного статусу судів. У свою чергу, це посилює дисбаланс в оплаті праці, знижує мотивацію висококваліфікованих кадрів залишатися на державній службі в апаратах судів, ускладнює кадрове забезпечення судової системи та прямо впливає на ефективність здійснення правосуддя.

У час, коли Україна протистоїть масштабній зовнішній агресії, забезпечення належного функціонування системи правосуддя є критично важливим елементом підтримання верховенства права, довіри громадян до держави та гарантування безперервності судового захисту.

З огляду на зазначене просимо Вас, вельмишановний пане Президенте, як гаранта додержання Конституції України та прав громадян на доступ до правосуддя, підписати Закон України № 4322-ІХ (законопроект №9478 від 10.07.2023) найближчим часом.

З повагою,

Голова Ради суддів України                                                                                                                                    Б.С. Моніч

Watch Download

24.07.2025

Рішення РСУ №29 від 22.07.2025 року Про відповідність кандидатів на посаду судді КСУ

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року                                                                                                                                                                     м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 29

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо відповідності осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", відповідно до статті 148 Конституції України, статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 11 - 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

  • 1.Встановити відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", а саме:
ПІБ посада
Балацька Ольга Романівна суддя Рівненського міського суду Рівненської області;
Завальнюк Ігор Вікторович суддя Одеського окружного адміністративного суду;
Затолочний Віталій Семенович суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду;
Ковальська Віра Володимирівна суддя Київського апеляційного суду у відставці;
Никон Олеся Зеновіївна суддя Господарського суду Львівської області;
Салюк Петро Іванович суддя Хмельницького окружного адміністративного суду;
Ткаченко Олександр Васильович суддя Господарського суду Миколаївської області у відставці.
  • 2.Допустити осіб, зазначених у пункті 1 цього рішення, до конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України.
  • 3.Запропонувати кандидатам, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, додатково подати (за бажанням) документи на підтвердження визнаного рівня компетентності.
  • 4.Призначити проведення спеціальної перевірки у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", стосовно кандидатів, допущених до конкурсного відбору. Довідки про результати спеціальної перевірки кандидатів надіслати до Дорадчої групи у строки, визначені Законом "Про Конституційний Суд України".
  • 5.Відповідно до абзацу другого частини другої статті 10-6 Закону України "Про Конституційний Суд України" надати додатковий строк терміном 10 робочих днів з дня опублікування даного рішення на сайті Ради суддів України для подання та виправлення поданих документів таким особам, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України:
ПІБ, посада
  • Встановлені недоліки:
Братасюк Віктор Миколайович, суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у відставці
  • 1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).
  • 2.Не додано копії диплому молодшого спеціаліста/бакалавра.
Войнарівський Микола Миколайович, голова Миколаївського районного суду Миколаївської області 1. Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме - не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав). 2. Надано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, в п. 9 якого зазначено: "Підлягає повторному медичному пересвідченню 18.12.2024р.".
Євграфова Єлизавета Павлівна, суддя Київського апеляцфійного суду Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав);
  • - не вказано про наявність/відсутність допуску до державної таємниці;
  • -не зазначено відношення до виконання військового обов'язку.
Клименко Олексій Вікторович,

заступник начальника третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчиненні у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора

  • 1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме

-не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).

  • 2.Не додано копії диплому молодшого спеціаліста/бакалавра.
Ленгер Яна Іванівна,

Професор кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки

1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).
  • 2.Відрізняється інформація в автобіографії щодо відомостей про роботу від відомостей у трудовій книжці:
  • -в автобіографії кандидат зазначає, що працювала на кафедрі конституційного права Ужгородського національного університету з 2003 року, а в трудовій відмітка - з 2006 року;
  • -в автобіографії зазначено, що з січня 2019 по червень 2019 призначена професором кафедри гуманітарних наук Луцького національного технічного університету, а в трудовій – з січня 2019 по серпень 2019.
  • 3.Відсутня декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
  • 4.Не додано копії диплому молодшого спеціаліста/бакалавра.


Мостецька Анна Андріївна,

суддя Тернопільського міського суду Тернопільської області

  • 1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).
  • 2.Не додано копію диплому молодшого спеціаліста/бакалавра.
Олійник Віктор Миколайович, суддя Дніпропетровького окружного адміністративного суду Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).
Придатко Віталій Миколайович,

суддя Кролевецького районного суду Сумської області

Не додано копії диплому молодшого спеціаліста/бакалавра.
Федоренко Олег Павлович, адвокат АО "Аперіо"
  • 1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав).
  • 2.Відсутня копія диплому бакалавра.
Хопта Сергій Федорович, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у відставці
  • 1.Автобіографія не повною мірою відповідає пункту 9 Рекомендацій з оформлення та подання документів особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, для участі у конкурсі, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.06.2025 № 25: а саме
  • -автобіографія написана власноруч, а не створена в електронній формі;
  • -не зазначено про наявність/відсутність громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав);
  • - не вказано про наявність/відсутність допуску до державної таємниці;
не зазначено відношення до виконання військового обов'язку.
  • 2.Відсутня копія військового квитка чи інформації про зняття з військового обліку.
Голова Ради суддів України                                                                                                                          Б.С. Моніч
Watch Download

03.06.2025

Рішення РСУ №28 від 02.06.2025 року Звернення до Президента України про забезпечення оплати праці працівників апаратів судів

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року                                                                                                                                                                  м. Київ

РІШЕННЯ № 28

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо критичного стану оплати праці працівників апаратів судів, тривалої відсутності системного вирішення цього питання, а також наявності законодавчих ініціатив, що дозволяють здійснити належне підвищення рівня заробітної плати працівникам апарату, зокрема шляхом підписання Закону України № 4282-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад", відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

Звернутися до Президента України з проханням якнайшвидше підписати Закон України № 4282-IX (законопроект 8222 від 23.11.2022) як такий, що має ключове значення для забезпечення гідної оплати праці працівників апаратів судів, належного функціонування судової влади та виконання норм Конституції України щодо доступу до правосуддя (звернення додається).

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                                            Б.С. Моніч

Додаток

до рішення Ради суддів України

від 02 червня 2025 № 28

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

ЗВЕРНЕННЯ

щодо необхідності якнайшвидшого підписання Закону України № 4282-IX (законопроект 8222 від 23.11.2022)

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Рада суддів України як орган суддівського самоврядування, що згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" представляє інтереси суддів України та дбає про незалежність судової влади, звертається до Вас із повагою та з проханням підтримати ключовий законодавчий акт, що має визначальне значення для стабільності функціонування судової системи України.

Йдеться про Закон України № 4282-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад" (законопроект 8222 від 23.11.2022), який був прийнятий Верховною Радою України 11 березня 2025 року та наразі очікує на Ваш підпис.

Цей Закон передбачає:

впровадження уніфікованої класифікації посад державної служби на основі єдиних критеріїв складності, відповідальності та рівня впливу;

закріплення правових підстав для встановлення посадових окладів відповідно до категорії та рівня посади;

створення механізму для перегляду структури органів державної влади без зміни законів спеціального призначення.

Зазначені положення створюють правову основу для істотного підвищення розміру посадових окладів працівників апарату судів — ключової складової інституційної спроможності судової влади.

На практиці нова система дозволяє:

підвищити розмір посадових окладів для окремих категорій працівників апаратів судів (наприклад, начальникам відділів інформаційної безпеки, внутрішнього аудиту, бухгалтерії);

зрівняти умови оплати праці у судах різних інстанцій за єдиними критеріями впливу та відповідальності;

забезпечити можливість залучення до роботи в апаратах судів фахових і мотивованих спеціалістів;

усунути багаторічну несправедливість в оплаті праці апарату судів у порівнянні з іншими державними органами аналогічного рівня.

Нинішня ситуація, коли значна кількість працівників апаратів судів змушена працювати за фактично мінімальну заробітну плату, є несумісною з належним функціонуванням судової системи та гарантіями правосуддя. Впродовж останніх років ця проблема неодноразово порушувалась як у межах самоврядування, так і у зверненнях до органів державної влади. Проте реального вирішення досі не досягнуто.

Звертаємо увагу, що, попри бюджетні обмеження, у державі наразі є необхідні ресурси для покращення оплати праці працівників апарату судів. Так, за інформацією Державної судової адміністрації України, лише за підсумками 2024 року очікуваний перехідний залишок спеціального фонду становить близько 1,9 млрд гривень. Ці кошти можуть бути спрямовані саме на матеріальне стимулювання працівників апаратів судів, зокрема шляхом реалізації положень вищевказаного закону.

Рада суддів України, попри те, що її мандат передусім стосується суддівського корпусу, вважає неможливим залишатися осторонь системної кризи, яка охоплює персонал апаратів судів. Суддя не може здійснювати правосуддя без належного організаційного, аналітичного та технічного супроводу з боку апарату. Працівники апарату – це не обслуговуючий персонал, а ключові виконавці функцій правосуддя, від роботи яких залежить як своєчасність, так і ефективність судового процесу.

Ухвалення і підписання Закону № 4282-IX (законопроект 8222 від 23.11.2022) відкриває шлях до реального вирішення проблеми та зміцнення інституційної спроможності судової влади. Наявність правової основи, наявність фінансових ресурсів і гостра об'єктивна необхідність зумовлюють виняткову актуальність цього кроку.

З огляду на зазначене, просимо Вас, шановний пане Президенте, як гаранта додержання Конституції України, верховенства права та прав громадян на доступ до правосуддя, підписати Закон України № 4282-IX (законопроект 8222 від 23.11.2022) найближчим часом.

З повагою,

Голова Ради суддів України                                                                                                                                     Б.С. Моніч

Watch Download

03.06.2025

Рішення РСУ № 27 від 02.06.2025 року Звернення до Верховної Ради України щодо виплати суддям

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року                                                                                                                                                              м. Київ

РІШЕННЯ № 27

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності якнайшвидшого законодавчого врегулювання порядку виплати спеціальних доплат суддям місцевих та апеляційних судів та забезпечення належного виконання положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (№ 4059-IX), відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

Звернутися до Верховної Ради України щодо необхідності якнайшвидшого законодавчого врегулювання порядку виплати спеціальних доплат суддям місцевих та апеляційних судів (на виконання статті 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-IX) (звернення додається).

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                                             Б.С. Моніч

Додаток

до рішення Ради суддів України

від 02 червня 2025 № 27

ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Народним депутатам України

ЗВЕРНЕННЯ

щодо необхідності якнайшвидшого законодавчого врегулювання порядку виплати спеціальних доплат суддям місцевих та апеляційних судів (на виконання статті 41 Закону України "Про Державний бюджет України

на 2025 рік" № 4059-IX)

Шановні народні депутати України!

Рада суддів України звертається до Верховної Ради України та її Комітету з питань правової політики з наполегливим закликом забезпечити належне виконання положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-IX в частині, яка передбачає встановлення спеціальної доплати суддям місцевих судів.

Зазначені норми, закладені в статті 41 цього Закону, були ухвалені Парламентом ще у листопаді 2024 року, однак станом на початок червня 2025 року залишаються нереалізованими через відсутність необхідних змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Стаття 41 Закону про Державний бюджет на 2025 рік встановлює, що у 2025 році у випадках, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", судді місцевого суду щомісяця виплачується спеціальна доплата у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Ця доплата є тимчасовою, не вважається складовою суддівської винагороди, не враховується для перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання та не впливає на нього. Однак реалізація цього положення зупинена у зв’язку з тим, що сама стаття 41 набирає чинності лише з дня набрання чинності окремим законом про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання відповідних виплат.

Таким законом має стати законопроект №12244-1, який ще 19 березня 2025 року Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував ухвалити у першому читанні та в цілому. Метою законопроекту є нормативне забезпечення виплати не лише базової доплати, визначеної статтею 41 Бюджетного закону, а й інших спеціальних доплат, пов’язаних із понаднормовим навантаженням та здійсненням правосуддя в умовах бойових дій.

Проєктом закону пропонується доповнити прикінцеві положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" новими пунктами 63–66, відповідно до яких у 2025 році:

всім суддям місцевих судів щомісяця виплачується спеціальна доплата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів (10 510 грн);

суддям місцевих судів, які здійснюють правосуддя в судах із понаднормовим навантаженням, де середня кількість днів розгляду справ у звітному кварталі перевищує середній показник по Україні (визначений за методикою, затвердженою Вищою радою правосуддя), виплачується ще одна спеціальна доплата у тому ж розмірі (10 510 грн). Перелік таких судів затверджується рішенням Ради суддів України за поданням ДСА України та погодженням з Вищою радою правосуддя;

суддям, які здійснюють правосуддя у судах, розташованих на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих (відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, де не визначено дату завершення бойових дій), може встановлюватися щомісячна доплата у розмірі десяти прожиткових мінімумів (21 020 грн);

суддям, які працюють у судах, що розташовані на територіях можливих бойових дій (також за переліком КМУ, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), може виплачуватися щомісячна доплата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів (10 510 грн).

Всі спеціальні доплати, передбачені пунктами 63–65, є тимчасовими, не вважаються складовими суддівської винагороди, не враховуються при обчисленні довічного грошового утримання та не впливають на нього (пункт 66 законопроекту).

Рада суддів України наголошує, що станом на сьогодні фактична заробітна плата судді місцевого суду (базовий оклад у 63 тис. грн) є нижчою, ніж заробітна плата окремих державних службовців у центральних органах влади, що підриває як престиж судової професії, так і спроможність судової влади забезпечувати правосуддя в умовах війни та реформування держави. Судова система вже страждає від кадрового голоду, значного навантаження, а у прифронтових територіях –ще й від об’єктивних ризиків для життя та здоров’я.

Зволікання з ухваленням змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів" блокує дію прямої норми Закону про бюджет, дискредитує діяльність законодавчого органу та суперечить принципам правової визначеності. Усі розрахунки вже здійснено, бюджетні кошти передбачені – бракує лише політичної волі запустити механізм виплати.

У зв’язку з викладеним, Рада суддів України закликає Верховну Раду України невідкладно забезпечити виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині, що стосується запровадження спеціальних доплат суддям, шляхомякнайшвидшого розгляду та прийняття в цілому проекту Закону №12244-1 "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо виплати судді місцевого суду спеціальної доплати", що безпосередньо реалізує положення статті 41 Закону про бюджет.

Впевнені, що це забезпечить узгодженість положень бюджетного законодавства із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" задля правової визначеності й стабільності у сфері суддівської винагороди та відновить довіру до законодавчого процесу шляхом повного і своєчасного виконання вже прийнятих рішень щодо гарантій матеріального забезпечення судової гілки влади як одного з елементів її незалежності.

З повагою,

Голова Ради суддів України                                                                                                                                        Б. С. Моніч

Watch Download