Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року                                                                                                                                                                м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 47

Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя», З’їзд суддів України є найвищим органом суддівського самоврядування, на який покладено конституційне повноваження обирати більшість складу Вищої ради правосуддя — десять її членів. З’їзд суддів виступає ключовим інституційним джерелом формування конституційного органу суддівського врядування, забезпечуючи репрезентативність та суверенне право суддівської спільноти в забезпеченні незалежності судової гілки влади.

Забезпечення повноважності Вищої ради правосуддя є одним із фундаментальних індикаторів виконання Україною зобов’язань за Розділом 23 "Судова влада та основоположні права" Дорожньої карти з питань верховенства права. Уникнення затримок у процедурах відбору кандидатів є критично важливим для запобігання загрозі втрати кворуму Вищої ради правосуддя після 10 січня 2027 року, що може безпосередньо вплинути на сталість всієї судової влади та загальний темп євроінтеграційних реформ.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Саліхова В.В. щодо необхідності звернення до Етичної ради з метою забезпечення безперервності функціонування Вищої ради правосуддя та сприяння у встановленні відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Ухвалити звернення Ради суддів України до Етичної ради щодо сприяння З’їзду суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності та забезпечення безперервності функціонування Вищої ради правосуддя, що додається.

2.Надіслати це рішення Етичній раді.

3.Прес-службі Ради суддів України забезпечити публікацію звернення Ради суддів України до Етичної ради на офіційному веб-сайті Ради суддів України.

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                         Віталій САЛІХОВ

Додаток

до рішення Ради суддів України

від 30 жовтня 2026 року № 47

ЗВЕРНЕННЯ

до Етичної ради щодо сприяння З’їзду суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності

Шановні члени Етичної ради!

Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя», З’їзд суддів України є найвищим органом суддівського самоврядування, на який покладено конституційне повноваження обирати більшість складу Вищої ради правосуддя — десять її членів. З’їзд суддів виступає ключовим інституційним джерелом формування конституційного органу суддівського врядування, забезпечуючи репрезентативність та суверенне право суддівської спільноти в забезпеченні незалежності судової гілки влади.

Рішенням Ради суддів України від 05 червня 2026 року № 18 скликано ХХІ позачерговий з’їзд суддів України, рішенням Ради суддів України від 19 серпня 2026 року № 33 вирішено дату проведення XXІ позачергового з’їзду суддів України визначити додатково після отримання висновків Етичної ради щодо відповідності кожного кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, списку кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Саме через це Рада суддів України як вищий орган суддівського самоврядування та виконавчий орган з’їзду суддів України вважає за необхідне звернутися до Етичної ради з таким.

У січні 2027 року закінчуються повноваження восьми членів Вищої ради правосуддя, обраних З’їздом суддів України.

20 жовтня 2026 року Етична рада ухвалила рішення про допуск до етапу співбесіди 70 кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя від з’їзду суддів України.

Рада суддів України наголошує, що вчасне кадрове оновлення та забезпечення повноважності Вищої ради правосуддя є одним із фундаментальних індикаторів виконання Україною зобов’язань за Розділом 23 «Судова влада та основоположні права» Дорожньої карти з питань верховенства права.

У зв'язку з цим висловлюємо сподівання на спільне розуміння суддівською спільнотою та всіма членами Етичної ради важливості уникнення будь-яких затримок у процедурах відбору кандидатів, оскільки загроза втрати кворуму Вищої ради правосуддя після 10 січня 2027 року може безпосередньо вплинути на сталість всієї судової влади та загальний темп євроінтеграційних реформ.

Рада суддів України засвідчує свою повагу членам Етичної ради, висловлює вдячність за послідовну і принципову роботу, спрямовану на розбудову доброчесної, незалежної та ефективної системи правосуддя в Україні та, з огляду на виключну важливість забезпечення функціонування конституційного органу - Вищої ради правосуддя, звертаємося з проханням у найкоротші строки виконати покладені на Етичну раду функції щодо сприяння З’їзду суддів України як органу, що обирає членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року                                                                                                                                                               м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 45

У співпраці Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання правничої допомоги, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя та Національної школи суддів України впроваджується пілотний проєкт проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором.

У межах реалізації зазначеного проєкту було напрацьовано Пам’ятку про пілотний проєкт проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором, яка спрямована на інформування сторін спору про можливості, принципи та переваги позасудового врегулювання спорів за участю нейтрального посередника.

Констатуючи суспільну значимість та актуальність розвитку альтернативних способів врегулювання спорів, зокрема медіації, з метою оптимізації строків розгляду справ, зменшення фінансових витрат громадян та зниження навантаження на судову систему, Рада суддів України дійшла висновку про доцільність схвалення зазначеної Пам’ятки для використання судами України.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Литвиненко І.В. про схвалення Пам’ятки про пілотний проєкт проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором в Україні, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 11 березня 2026 року, Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Інформацію про впровадження пілотного проєкту проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором взяти до відома.

2.Схвалити Пам’ятку про пілотний проєкт проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором, що додається.

3.Надіслати дану Пам’ятку у Верховний Суд, апеляційні та вищі спеціалізовані суди України для відома.

4.Надіслати цю Пам’ятку в суди першої інстанції для використання у роботі та рекомендувати суддям:

– долучати Пам’ятку до ухвали про відкриття провадження у справі для направлення сторонам;

–з’ясовувати у сторін, чи брали вони участь в проведенні ІОЗМ. У разі якщо така зустріч не проводилася — роз’яснювати сторонам суть пілотного проєкту та запропонувати скористатися цією можливістю.

Додаток 1

СХВАЛЕНО

рішенням Ради суддів України

від 30 жовтня 2026 року № 45

ПАМ’ЯТКА

про пілотний проєкт проведення

інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором

Участь у пілотному проєкті* – це можливість відвідати інформаційно-ознайомчу зустріч з медіатором (ІОЗМ).

Під час ІОЗМ сторони спору отримують інформацію про медіацію, її принципи, порядок проведення, можливі переваги та результати, а також можуть визначити, чи є медіація прийнятним для них способом врегулювання їхнього спору.

Медіація – це позасудова, добровільна і конфіденційна процедура врегулювання спору за участю нейтрального посередника – медіатора. Медіатор не вирішує спір замість сторін і не ухвалює рішення по суті спору. Його завдання – допомогти сторонам налагодити комунікацію, краще зрозуміти власні інтереси та інтереси іншої сторони та, за можливості, самостійно досягти взаємоприйнятної домовленості.

Медіація може допомогти:

Як стати учасником пілотного проєкту:

• 1)звернутися до відповідного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (0 800 213 103) разом з іншою стороною спору або за наявності її згоди;
• 2)надати копію ухвали про відкриття провадження у справі;
• 3)заповнити заяву встановленої форми;
• 4)взяти участь в ІОЗМ особисто або дистанційно у визначений час.

Що далі?

За результатами участі в ІОЗМ сторони зможуть визначити, чи може їхній спір бути врегульований шляхом медіації.

Якщо сторони дійдуть висновку, що медіація є прийнятним способом врегулювання спору, вони можуть перейти до процедури медіації.

Якщо сторони не бажають брати участь у медіації або не досягнуть згоди щодо її проведення, розгляд спору може продовжуватися в судовому порядку.

ВАЖЛИВО!

У межах перших 1000 справ у пілотному проєкті інформаційно-ознайомчі зустрічі з медіатором для громадян проводяться безоплатно**.

* Проєкт впроваджується у співпраці Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання правничої допомоги, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя та Національної школи суддів України. Додаткова інформація про пілотний проєкт – на офіційному сайті судової влади України, Міністерства юстиції України або за телефоном 0 800 213 103.

** Сторони також можуть самостійно пройти ІОЗМ, обравши медіатора з Реєстру медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги, реєстрів професійних об’єднань медіаторів або знайшовши медіатора в мережі Інтернет. У такому випадку умови проведення ІОЗМ, зокрема щодо її оплатності чи безоплатності, визначаються за домовленістю між сторонами спору та медіатором.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року                                                                                                                                                          м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 43

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України В. Саліхова щодо відповідності осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", відповідно до статті 148 Конституції України, статей 126 - 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Конституційний Суд України", Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням ХХ чергового з'їзду суддів України від 11 березня 2026 року, Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Встановити відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", а саме:

2. Допустити осіб, зазначених у пункті 1 цього рішення, до конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України.

Оприлюднити на офіційному веб-сайті Ради суддів України документи, подані кандидатами на посаду судді Конституційного Суду, відповідно до частин другої - третьої статті 10^-5 Закону України «Про Конституційний Суд України».

3. Призначити проведення спеціальної перевірки у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", стосовно кандидатів, допущених до конкурсного відбору. Довідки про результати спеціальної перевірки кандидатів надіслати до Дорадчої групи у строки, визначені Законом "Про Конституційний Суд України".

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                                       Віталій Саліхов

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року                                                                                                                                                      м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 41

З метою виконання завдань суддівського самоврядування, передбачених статтею 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, щодо вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні, створення незалежних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, прагнучи поліпшити стан організаційного забезпечення діяльності судів, Рада суддів України вважає за необхідне прийняти це Рішення.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, а також встановлює правові засади організації судів, статусу суддів і діяльності органів суддівського самоврядування.

Відповідно до частини десятої статті 20 вказаного Закону, у суді, кількість суддів у якому перевищує десять суддів, може бути обраний один заступник голови суду, а в суді, кількість суддів у якому перевищує тридцять суддів, – не більше двох заступників голови суду.

Таким чином, законодавець пов'язує можливість обрання відповідної кількості заступників голови суду саме з кількістю суддів у суді.

При цьому частина десята статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не містить положень про те, що для визначення кількості заступників голови суду необхідно враховувати фактичну кількість суддів, які на відповідний момент займають посади у суді.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

Отже, законодавством визначено спеціальний порядок встановлення кількості суддів у суді, який реалізується рішенням Вищої ради правосуддя.

Зазначена кількість суддів є організаційною та штатною характеристикою відповідного суду і не може ототожнюватися з фактичною чисельністю суддів, які на певний момент займають посади у цьому суді.

Фактична чисельність суддів є динамічною величиною, яка може змінюватися внаслідок звільнення суддів, переведення, відрядження, інших передбачених законодавством обставин. При цьому зміна фактичної чисельності суддів не означає зміни кількості суддів відповідного суду, визначеної Вищою радою правосуддя відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Судова установа не може мати різну допустиму кількість адміністративних посад залежно від динамічної зміни фактичної чисельності суддів без зміни встановленої законом кількості суддів відповідного суду.

Рішенням Ради суддів України від 03 жовтня 2025 року № 43 до пунктів 3.8 та 5.1 Типового положення про збори суддів, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (зі змінами), були внесені зміни, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання заступників голови суду передбачено враховувати фактично зайняті посади суддів у відповідному суді.

Зазначене положення було спрямоване на забезпечення належного представництва суддів у вирішенні питань суддівського самоврядування та врахування фактичного кадрового складу суду.

Разом з тим його застосування у контексті частини десятої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» потребує уточнення з метою забезпечення узгодженості положень Типового положення із законом та дотримання принципу юридичної визначеності.

До Ради суддів України надходять звернення судів щодо необхідності внесення змін до Типового положення про збори суддів у частині визначення кількості суддів суду для вирішення питання про обрання заступника (заступників) голови суду.

Рада суддів України наголошує, що, відповідно до статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівське самоврядування є самостійним колективним вирішенням питань внутрішньої діяльності судів.

Згідно зі статтею 128 цього Закону збори суддів вирішують питання, віднесені законом до їх компетенції, у тому числі обирають суддів на адміністративні посади та звільняють їх із цих посад у випадках і порядку, встановлених законом.

Таким чином, суддівське самоврядування має забезпечувати можливість самостійного вирішення суддями питань внутрішньої діяльності суду в межах, установлених законом.

Рада суддів України, здійснюючи передбачені законом повноваження у сфері суддівського самоврядування, не може змінювати встановлений законом порядок визначення кількості адміністративних посад або встановлювати додаткові умови їх існування.

Рада суддів України окремо зазначає, що застосування штатної чисельності суддів для визначення максимальної кількості заступників голови суду не обмежує повноважень зборів суддів щодо вирішення питання про доцільність обрання одного чи двох заступників.

Кількість суддів, визначена Вищою радою правосуддя, визначає лише граничну кількість адміністративних посад, які можуть бути обрані відповідно до частини десятої статті 20 Закону.

Безпосереднє рішення про обрання відповідної кількості заступників голови суду залишається питанням, віднесеним законом до компетенції зборів суддів відповідного суду.

Такий підхід забезпечує баланс між законодавчо визначеною організаційною структурою суду та принципом самостійності суддівського самоврядування.

Рада суддів України також враховує необхідність забезпечення безперервності та належної організації роботи судів.

Заступник голови суду здійснює визначені законом та внутрішніми організаційними актами суду повноваження, бере участь у забезпеченні належної організації роботи суду та, у випадках, передбачених законом, виконує обов'язки голови суду в разі його відсутності.

Особливого значення належна організація діяльності суду набуває в умовах воєнного стану, коли на голів судів та їх заступників покладається значний обсяг додаткових організаційних, адміністративних та інших завдань, пов'язаних із забезпеченням безперервної роботи суду, безпеки суддів і працівників апарату суду, фінансово-господарського забезпечення, мобілізаційної роботи та інших напрямів діяльності.

Відтак забезпечення можливості функціонування передбаченої законом адміністративної структури суду відповідає завданням суддівського самоврядування та спрямоване на забезпечення належної організації здійснення правосуддя.

Таким чином, Рада суддів України доходить висновку, що для цілей застосування частини десятої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначальною є кількість суддів відповідного суду, встановлена Вищою радою правосуддя відповідно до частини шостої статті 19 цього Закону.

Фактична чисельність суддів, які на відповідний момент займають посади у суді, не змінює встановленої Вищою радою правосуддя кількості суддів суду та не може бути самостійною підставою для визначення або зміни кількості посад заступників голови суду.

Фактична чисельність суддів може враховуватися при вирішенні питань, безпосередньо пов'язаних із діяльністю зборів суддів, визначенням кворуму та організацією здійснення суддівського самоврядування у випадках, передбачених законом та Типовим положенням.

Водночас така фактична чисельність не повинна використовуватися як критерій для визначення максимальної кількості заступників голови суду, оскільки відповідний критерій безпосередньо визначений частиною десятою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Саліхова В.В. щодо обрання суддів на адміністративні посади в судах, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України 11 березня 2026 року, Рада суддів України

вирішила:

1. Визначити, що для цілей застосування частини десятої статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів суду визначається виходячи з кількості суддів відповідного суду, встановленої Вищою радою правосуддя відповідно до частини шостої статті 19 цього Закону.

2. Внести зміни до Типового положення про збори суддів, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 ( зі змінами), що додаються.

3. Визнати таким, що втратив чинність пункт 2 рішення Ради суддів України від 03.10.2025 № 43.

Голова
Ради суддів України                                                                                                                                           Віталій САЛІХОВ

Додаток 1

до рішення Ради суддів України

25 вересня 2026 року № 41

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Ради суддів України

25 вересня 2026 року № 41

ЗМІНИ

до Типового положення про збори суддів, затвердженого рішенням

Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45,

(зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Ради суддів України

від 31.01.2020 № 04;

від 05.06.2020 № 33;

від 03.10.2025 № 43).

1. Пункт 3.8. Типового положення про збори суддів, викласти в такій редакції:

«3.8. Кількість суддів суду визначається в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та підтверджується відповідним рішенням Вищої Ради правосуддя.

Виключно для цілей забезпечення здійснення суддівського самоврядування, визначення кворуму та організації зборів суддів, тут і далі у Положенні, кількістю суддів суду вважається фактична кількість суддів, які перебувають у штаті суду, до видання головою суду на підставі акта про переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідного наказу.».

3. Положення абзацу третього пункту 5.1. Типового положення про збори суддів викласти в такій редакції:

«При вирішенні питання про обрання заступників голови суду необхідно враховувати кількість суддів суду, передбачену абзацом першим пункту 3.8. цього Положення.».

Додаток 2

до рішення Ради суддів України

25 вересня 2026 року № 41

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Ради суддів України

25 вересня 2026 року № 41

Порівняльна таблиця змін

до Типового положення про збори суддів, затвердженого рішенням

Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45,

(зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Ради суддів України

від 31.01.2020 № 04;

від 05.06.2020 № 33;

від 03.10.2025 № 43).