Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року                                                                                                                                                        м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 30

Відповідно до рішення Ради суддів України від 01.08.2024 № 26 у зв’язку із надмірним навантаженням Київський окружний адміністративний суд визначено пілотним судом для проведення експерименту зі збільшення кількості додаткових помічників суддів понад максимальну чисельність, визначену Положенням про помічника судді.

На виконання пункту 3 вказаного рішення Київський окружний адміністративний суд відповідно до рішення Зборів суддів від 05.08.2024 № 2-5/24 надіслав до Ради суддів України обґрунтовану пропозицію щодо необхідної кількості додаткових помічників суддів (31 штатна одиниця), які зможуть забезпечити розгляд справ, що перебувають у провадженні суду, та звернувся до Державної судової адміністрації України для проведення консультацій на предмет фінансового забезпечення, в тому числі шляхом перерозподілу бюджетних видатків між судами, Державною судовою адміністрацією України, територіальними управліннями ДСА України, іншими розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Листом від 06.09.2024 № 8-17669/24 Державна судова адміністрація України погодила збільшення кількості додаткових помічників, виходячи з фактичної кількості суддів, що здійснюють правосуддя (28 суддів).

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., члена Ради суддів України Головенка О.Д., Заступника Голови Державної судової адміністрації України Булки О.А. щодо необхідної кількості додаткових помічників суддів, які допоможуть забезпечити розгляд справ, що перебувають у провадженні Київського окружного адміністративного суду, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

• 1.Погодити збільшення чисельності посад помічників суддів Київського окружного адміністративного суду на 28 штатних одиниць.
• 2.Копію цього рішення надіслати до Державної судової адміністрації України для організації його виконання.
• 3.Звернутись до Вищої ради правосуддя з клопотанням про погодження перерозподілу бюджетних видатків між судами, Державною судовою адміністрацією України, територіальними управліннями ДСА України, іншими розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, задля реалізації цього рішення за відповідним зверненням Голови ДСА України.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року                                                                                                                                                            м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 28

Відповідно до частини восьмої статті 10^-8Закону України «Про Конституційний Суд України» Рада суддів України розглянула на своєму засіданні питання щодо призначення Яновської Олександри Григорівни на посаду судді Конституційного Суду України та встановила таке.

Відповідно до рішення Ради суддів України від 18 вересня 2023 року №39 на офіційному вебсайті Ради суддів України розміщено оголошення про початок конкурсного відбору кандидатур на дві вакантних посади судді Конституційного Суду України та початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 19 вересня 2023 року по 18 жовтня 2023 року включно.

Рішенням від 02 листопада 2023 року № 44 та рішенням від 20 листопада 2023 року № 51 Радою суддів України встановлено відповідність поданих документів вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України.

Стосовно кандидатів, допущених до конкурсного відбору, призначено проведення спеціальної перевірки у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції".

02 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року копії довідок про результати спеціальної перевірки, проведеної відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" щодо кандидатів, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, направлені Дорадчій групі експертів (далі – Дорадча група).

Дорадча група експертів 23 березня 2024 року провела засідання, на якому підбила підсумки етапу оцінювання моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також ухвалила низку рішень щодо проведення оцінювання рівня компетентності у сфері права.

Кандидат на посаду судді Конституційного Суду Яновська Олександра Григорівна - суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, допущена до конкурсу за квотою з'їзду суддів України, отримала оцінку "відповідає" критерію високих моральних якостей.

02 травня 2024 року Дорадча група ухвалила рішення про відповідність кандидата на посаду судді Конституційного Суду України Яновської Олександри Сергіївни, допущеної до конкурсного відбору Радою суддів України, критерію визнаного рівня компетентності у сфері права (протокол засідання Дорадчої групи експертів № 7 від 02 травня 2024 року).

За результатами рейтингового голосування (протокол засідання Дорадчої групи експертів № 8 від 11 травня 2024 року) Яновська О.Г. отримала 4 голоси «ЗА».

Згідно з абзацом п’ятим частини сьомої статті 10^-8Закону України «Про Конституційний Суд України» Дорадча група експертів 13 травня 2024 року передала до Ради суддів України відповідний список оцінених кандидатів та вмотивовані рішення стосовно них, у тому числі стосовно Яновської О.Г.

Відповідно до частини восьмої статті 10^-8Закону України «Про Конституційний Суд України» після отримання від Дорадчої групи експертів списку оцінених кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також відповідних рішень Дорадчої групи експертів Рада суддів України проводить співбесіду з такими кандидатами та ухвалює рішення щодо рекомендації про призначення на посаду судді Конституційного Суду України.

За результатами вивчення списку оцінених кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України та відповідних рішень Дорадчої групи експертів, документів та відомостей, наданих кандидатом на посаду судді Конституційного Суду України Яновською О.Г., та співбесіди з нею, відповідно до статті 148 Конституції України, частини восьмої статті 10^-8Закону України «Про Конституційний Суд України», статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України

вирішила:

рекомендувати ХХ черговому з'їзду суддів України визначитися шляхом таємного голосування щодо призначення Яновської Олександри Григорівни на посаду судді Конституційного Суду України.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року                                                                                                                                                       м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 26

Рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 було затверджено Положення про помічника судді.

Абзацом 5 п. 11 зазначеного Положення визначено, що максимальна кількість помічників суддів у суді не може перевищувати кількість посад суддів, визначених Вищою радою правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

У зв’язку, зокрема, з недостатньою кількістю працівників апарату Київського окружного адміністративного суду в суді склалась критична ситуація з розглядом справ у розумні строки.

Станом на 01 квітня 2024 року Окружним адміністративним судом міста Києва передано до Київського окружного адміністративного суду 45800 справ, з яких зареєстровано до КП "Діловодство спеціалізованого суду" 12 352 справ. Залишається не зареєстрованими понад 2000 документів, що надійшли в системі "Електронний суд" та більше 8000 документів, які направлено засобами поштового зв’язку.

У 2022 та 2023 роках до Київського окружного адміністративного суду було відряджено 10 суддів, водночас 5 суддів звільнилось за власним бажанням та у зв’язку з поданням заяви про відставку, троє суддів перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Тобто в автоматизованому розподілі справ між суддями Київського окружного адміністративного суду станом на сьогодні залишаються 27 суддів, водночас у Київському окружному адміністративному суді існує 5 вакантних посад суддів.

Слід зазначити, що після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва штатну чисельність працівників апарату Київського окружного адміністративного суду у 2023 році поступово збільшили на 30 працівників апарату, з яких це 10 секретарів суду та 10 помічників суддів, яких було закріплено за суддями, які були відряджені до суду.

На сьогоднішній день у Київському окружному адміністративному суді виникла крайня необхідність у збільшені штатної чисельності працівників апарату з метою унормування навантаження на суддю, шляхом додання кількості посад, що відповідатимуть фактичній необхідності.

Як приклад, надходження Київського окружного адміністративного суду за 2021 рік – 17650 справ, за 2022 рік – 15958 справ, за 2023 рік – 62469 справ.

Розглянуто за 2021 рік – 17971 справ, за 2022 рік – 16080 справ, за 2023 – 27397 справ та залишок за 2021 рік – 10970 справ, за 2022 рік – 8465 справ, за 2023 рік – 43557 справ.

Таким чином, в порівнянні з 2021 – 2022 роками кількість справ у 2023 році зросла у більше ніж в чотири рази, що безперечно впливає на строки розгляду справ Київським окружним адміністративним судом.

Водночас саме на працівників патронатних служб, зокрема помічників суддів, покладено одну з найважливіших функцій в організаційному забезпеченні процесуальної діяльності судів.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено кваліфікаційні вимоги до помічника судді.

Відповідно до статті 157 цього Закону помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

Пунктом 20 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (зі змінами), передбачено повноваження помічника судді, відповідно до якого:

помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи;

бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проєкти судових рішень, запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи;

здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;

здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ ухвал судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких ухвал – готує проєкти відповідних нагадувань тощо;

готує проєкти доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України;

сприяє оформленню, виконанню доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України;

виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ тощо.

За дорученням судді помічник судді:

може здійснювати повноваження секретаря судового засідання під час його відсутності у разі неможливості замінити його іншим секретарем;

координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами;

контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів;

здійснює перевірку своєчасності оформлення протоколів судових засідань у справах, що знаходяться в провадженні судді;

здійснює контроль за своєчасною здачею до канцелярії суду та/або архіву суду секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді;

здійснює підготовку та оформлення статистичних даних;

здійснює узагальнення судової практики, узагальнення про кількість і стан розгляду суддею судових справ усіх категорій;

здійснює аналіз скасованих і змінених рішень судді після перегляду справ судами апеляційної та касаційної інстанцій;

підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру;

виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Відомо, що саме суди від імені держави Україна здійснюють реалізацію захисту прав громадян і їхніх гарантій від будь-яких посягань і порушень. Тому слід зазначити, що таку діяльність, зокрема доступність судової влади і справедливість правосуддя, забезпечують разом із суддями і їхні помічники, на яких покладено велику кількість обов’язків.

Збільшення кількості помічників судді зумовлено зростанням навантаженням на суддів, вимогами більш ефективного використання ресурсів, швидкого та якісного розгляду справ суддею.

Рішенням Ради суддів України було прийнято рішення про включення членів Ради суддів України, судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. та судді Київського окружного адміністративного суду Головенка О.Д. до Робочої групи з розроблення нормативів кадрового, фінансового та матеріально-технічного, та іншого забезпечення судів.

За результатами обговорення робочою групою був прийнятий, зокрема, проєкт нормативу "Штатна чисельність працівників апарату місцевих загальних судів", зі змісту якого задекларовано, що нормативи визначено на час дії правового режиму воєнного стану в Україні і в подальшому нормативи потребують перегляду в бік збільшення штатної чисельності працівників апарату суду. При цьому критерієм необхідності збільшення визначено суттєве збільшення судового навантаження протягом бюджетного (звітного) року у порівнянні з навантаженням, яке було підставою для визначення кількості суддів у суді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя.

Відтак, враховуючи викладене, збори суддів Київського окружного адміністративного суду порушили питання про внесення змін до Положення про помічника судді, якими передбачити, що при наявності надмірного навантаження (якщо за даними звітності за попередній квартал кількість днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів, що надійшли до суду, перевищує більше ніж на 100% середню кількість днів по Україні в межах інстанції та юрисдикції суду) кількість помічників може бути збільшена у порівнянні з максимальною шляхом збільшення кількості посад додаткових помічників суддів, що відповідатимуть фактичній необхідності, визначеній зборами суддів відповідного суду, але не більше двох помічників на суддю (не враховуючи помічників суддів, які обіймають адміністративні посади та є помічниками суддів членів Ради суддів України).

Розглянувши дану пропозицію, Рада суддів України встановила, що за даними звітності за І півріччя 2024 року середня кількість днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів, що надійшли до окружних адміністративних судів України у перерахунку на одного повноважного суддю становить 609 робочих днів.

Середня кількість днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів, що вже надійшли до Київського окружного адміністративного суду у перерахунку на одного повноважного суддю становить 1340 робочих днів.

16 липня 2024 року Верховною Радою України ухвалено Закон України №3863-ІХ "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ".

Згаданий закон наразі направлено на підпис Президенту.

Наведене вказує, що Київський окружний адміністративний суд України працює з надмірним навантаженням, а ухвалений парламентом Закон не вирішить цю проблему, адже відповідно до тексту, який направлений на підпис Президенту України, не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Це означає, що на вирішення вже переданих та розподілених судових справ Київському окружному адміністративному суду знадобляться роки.

Затримки у розгляді справ порушують права громадян на справедливий та своєчасний судовий розгляд. Це також негативно впливає на репутацію суду та довіру до судової системи.

В той же час Рада суддів України вважає передчасним внесення змін до Положення про помічника судді, адже подібні зміни можуть мати наслідком, що з аналогічними клопотаннями до Ради суддів України можуть звертатися інші суди, в тому числі суди у яких навантаження не є надмірним.

Крім того, зміни в організаційній структурі, які потрібно буде масштабувати на всі суди України, можуть мати непередбачувані наслідки. Збільшення кількості помічників вимагатиме додаткових фінансових ресурсів. Важливо переконатися, що збільшення кількості помічників не призведе до додаткового навантаження на адміністративні служби та не створить нових проблем.

Судді та їхні помічники мають адаптуватися до нових умов роботи. Можливо, доведеться розробити нові внутрішні процедури для координації роботи з додатковими помічниками. Потрібно визначити, чи є достатньо фізичного простору для розміщення додаткових помічників. Пілотний експеримент дозволить перевірити наявність та адекватність робочих місць, включаючи необхідне обладнання (комп'ютери, меблі тощо). Важливо оцінити, чи готова інфраструктура суду до збільшення кількості працівників. Це включає доступ до офісної техніки, програмного забезпечення та інших ресурсів, необхідних для ефективної роботи помічників суддів.

Отже, з метою розгляду питання щодо збільшення кількості додаткових помічників суддів у всіх судах України, важливо оцінити ефективність таких змін перед тим, як запроваджувати їх на постійній основі. Це дозволить уникнути можливих негативних наслідків та забезпечити оптимальне використання ресурсів.

Слід припустити, що додаткові помічники сприятимуть якісній підготовці справ до розгляду, забезпечуючи більш швидку та ефективну підготовку матеріалів, що дозволить суддям зосередитись на винесенні рішень.

Це також дозволить розподілити робоче навантаження більш рівномірно між помічниками, зменшуючи ризик вигорання та підвищуючи якість роботи.

Підсумовуючи вищевикладене, Рада суддів України вважає за доцільне перед внесенням запропонованих змін до Положення про помічника судді провести пілотний експеримент на базі Київського окружного адміністративного суду, який дозволить оцінити ефективність збільшення кількості помічників суддів у зниженні часу розгляду справ та підвищенні якості судочинства, визначити доцільність масштабування цієї практики на інші суди України, в тому числі шляхом порівняння кількості днів, необхідних для розгляду справ, до і після експерименту, оцінці змін у кількості справ, що очікують розгляду, проведення опитувань серед громадян та юридичних осіб, які взаємодіють із судом, щодо швидкості та якості розгляду справ.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року за № 21 (із змінами і доповненнями), відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Визначити Київський окружний адміністративний суд пілотним судом для проведення експерименту зі збільшення кількості додаткових помічників суддів понад максимальну чисельність, визначену Положенням про помічника судді.

2. В порядку експерименту дозволити Київському окружному адміністративному суду збільшення кількості помічників суддів у порівнянні з максимальною шляхом збільшення кількості посад додаткових помічників суддів, що відповідатимуть фактичній необхідності, визначеній зборами суддів відповідного суду, але не більше двох помічників на суддю (не враховуючи помічників суддів, які обіймають адміністративні посади та є помічниками суддів членів Ради суддів України).

3. Київському окружному адміністративному суду надіслати на погодження Ради суддів України обґрунтовану пропозицію (рішення зборів суддів), щодо необхідної кількості додаткових помічників суддів, які забезпечать розгляд справ, що перебувають у його провадженні.

4. Питання погодження кількості додаткових помічників судів розглянути на засіданні Ради суддів України після проведення консультацій з Державною судовою адміністрацією України на предмет фінансового забезпечення, в тому числі шляхом перерозподілу бюджетних видатків між судами, Державною судовою адміністрацією України, територіальними управліннями ДСА України, іншими розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

5. Зобов'язати Київський окружний адміністративний суд надавати Раді суддів України щоквартальні звіти про результати проведення експерименту, включаючи дані про середню кількість днів, необхідних для розгляду справ, кількість невирішених справ, та задоволеність учасників судових процесів та забезпечити збір зворотного зв'язку від суддів, помічників суддів та інших зацікавлених сторін щодо впровадження змін та їх впливу на роботу суду.

6. Термін реалізації пілотного експерименту визначити до 31 грудня 2026 року.

7. Після завершення терміну пілотного експерименту, на основі отриманих даних та аналізу результатів, прийняти рішення про доцільність внесення постійних змін до Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (зі змінами).

Голова

Ради суддів України                                                                                                               Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року                                                                                                                                                      м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 24

До Ради суддів України надходять численні звернення судів України щодо проведення в судах перевірок фінансово-господарської діяльності органами Державної аудиторської служби України.

Звернення обґрунтовані тим, що пунктом 6.1. наказу Державної аудиторської служби України (далі – ДАСУ, Держаудитслужба) від 24.05.2024 №108 із змінами, внесеними наказом Держаудитслужби від 07.06.2024 №116 передбачено проведення ревізії за період з 01.01.2022 по 31.07.2024 окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних судів (апеляційних загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних адміністративних судів) місцевих судів (окружних господарських судів, окружних адміністративних судів) та інших, які утримуються коштом бюджетної програми KПKBK 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів i установ системи правосуддя".

Розглянувши цей наказ, Рада суддів констатує, що рішенням Ради суддів України від 09.06.2016 №44 вже визначалося, що проведення відповідних ревізій/перевірок органами державної фінансової інспекції України загрожує незалежності судів та суддів.

З часу ухвалення зазначеного рішення Раді суддів України невідомо про випадки здійснення державного фінансового контролю, який забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю щодо судів.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №804/902/16 за адміністративним позовом Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, у якій судами визнано протиправними дії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області, Держфінінспекція) щодо проведення з 02 листопада 2015 року по 14 грудня 2015 року перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року, Верховний Суд дійшов висновків, що правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі – Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Як зазначив Верховний Суд зі змісту зазначеного положення Закону №2939-ХІІ вбачається, що в останньому закріплено вичерпний перелік підконтрольних контрольно-ревізійній службі установ. Серед вказаного переліку судові органи відсутні.

Відтак, Верховний Суд вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Державної фінансової інспекції не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством, перевірки фінансово-господарської діяльності в господарських судах апеляційної інстанції здійснюються Державною судовою адміністрацією України, через яку фінансуються органи судової влади, а також органами Рахункової палати України.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Головне контрольно-ревізійне управління України реорганізовано у Державну фінансову інспекцію України, а 28 жовтня 2015 року на базі Державної фінансової інспекції України постановою Уряду створена Державна аудиторська служба України.

Незважаючи на те, що до Закону № 2939-ХІІ у подальшому вносилися зміни, перелік підконтрольних контрольно-ревізійній службі (Держаудитслужбі) установ змін не зазнав.

Відтак незрозумілим є те, на якій правовій підставі до переліку суб'єктів щодо яких передбачено проведення ревізії за період з 01.01.2022 по 31.07.2024 окремих питань фінансово-господарської діяльності включено апеляційні суди, місцеві суди та інші, які утримуються коштом бюджетної програми KПKBK 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів i установ системи правосуддя".

Крім того, у 3 кварталі 2023 року Рахунковою палатою України відповідно до статті 98 Конституції України, статей 26 та 110 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, статей 4, 7 Закону України від 02 липня 2015 року № 576-VIII "Про Рахункову палату", Плану роботи Рахункової палати України на 2023 рік було проведено аудит ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення виконання функції та завдань апеляційними господарськими судами за період 2020-2022 роки, I півріччя 2023.

Метою контрольного заходу було встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності i повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення виконання функцій та завдань апеляційними господарськими судами, законності, своєчасності i повноти прийняття управлінських рішень розпорядниками бюджетних коштів, стану внутрішнього контролю, підготовка відповідних рекомендацій з удосконалення.

Зокрема, предметом контрольного заходу були кошти державного бюджету, спрямовані Державною судовою адміністрацію України (далі – ДСА України) за бюджетною програмою KПKBK 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими. апеляційними судами та функціонування органів i установ системи правосуддя" (далі — бюджетна програма KПKBK 0501020) у 2020-2022 роках та I півріччі 2023 року (з огляду на економність, продуктивність та результативність їх використання).

Фінансовий аудит було проведено шляхом перевірки за період 2020-2022 роки та I півріччя 2023 року усіх планових, бухгалтерських, фінансових документів, бюджетної, фінансової та статистичної звітності, а також довідкової інформації, що прямо чи опосередковано характеризувала стан досягнення результативних показників, визначених паспортами бюджетної програми KПKBK 0501020 в частині виконання функцій та завдань апеляційними господарськими судами.

Рахунковою палатою України було складено Звіт, затверджений рішенням Рахункової палати України від 19.12.2023 №30-1.

Із звіту Рахункової палати України вбачається, що період, за який було проведено аудит, охоплюється періодом запланованої наказом ДАСУ від 24.05.2024 №108 (зі змінами) ревізії. Фактично предметом фінансового контролю обох суб’єктів державного фінансового контролю є однаковий період реалізації бюджетної програми KПKBK 0501020 відносно апеляційних господарських судів, що по суті є дублюванням функцій, яка призведе до зайвих бюджетних витрат як на проведення самої перевірки, так і до нераціонального використання робочого часу працівників ДАСУ i працівників апаратів судів, що в свою чергу ускладнить організацію роботи судів зі здійснення правосуддя у військовий час.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

За змістом статей 113, 115, 116 Конституції України, Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Жодною нормою Конституції України чи нормою Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України та органи виконавчої влади (в тому числі і Державну аудиторську службу України) не наділено повноваженнями здійснення будь-якого контролю за діяльністю органів судової влади.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" на останній покладено виключно обов'язок забезпечити фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створити належні умови для функціонування судів та діяльності суддів.

До контрольних функцій Кабінету Міністрів України віднесено питання здійснення контролю за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади та забезпечення координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції.

Якщо Кабінет Міністрів України не наділений жодними контрольними функціями щодо судової влади, то і Держаудитслужба, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю тим більше не може перебирати на себе такі функції.

В той же час статтею 98 Конституції України визначено, що контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову Палату визначено, що Рахункова палата здійснює фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету.

Порівнюючи ці норми з положеннями статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою зокрема передбачено, що контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом, слід дійти висновку, що виключно Законом України "Про Рахункову палату" передбачено здійснення контрольних функцій використання коштів державного бюджету щодо установ та органів системи правосуддя.

При цьому слід констатувати, що і положення Закону "Про Рахункову палату" не відповідають у повній мірі вимогам правової визначеності, адже у ньому згадані далеко не всі органи та установи судової гілки влади, та, крім того, у згаданому переліку міститься назва "Верховний Суд України", який наразі здійснює свої повноваження як Верховний Суд.

З огляду на викладене, є потреба у внесенні змін до абзацу третього пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" шляхом викладення його в такій редакції:

"проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, органів та установ судової влади (Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, місцевих та апеляційних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету".

Крім того, на розгляді парламенту знаходиться проєкт закону України "Про Рахункову палату" №10044 від 14.09.2023, під час розгляду якого слід також врахувати зазначені пропозиції.

Незважаючи на певні неузгодженості у правому регулюванні розмежування повноважень з питань фінансового контролю за використанням бюджетних коштів між Державною аудиторською службою України та Рахунковою палатою щодо судів як об’єктів контролю, вони не заважають дійти чітких та однозначних висновків про те, що органи виконавчої влади в жодному разі такими повноваженнями не наділені.

Більше того такі висновки узгоджуються із вже згаданою юридичною позицією Верховного Суду.

Особливо прикметним є те, що проведення ревізій ініційовано після внесення Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень" від13 липня 2023 року № 3233-IX змін до статті 351-1 Кримінального Кодексу України, якими передбачено кримінальну відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації.

За таких обставин виконання судами рішення Ради суддів України від 09 червня 2016 року №44, згідно якого вважалась правильною практика судів про відмову у наданні інформації щодо здійснення перевірок та недопуск працівників органів Державної фінансової інспекції (Держаудитслужби) до проведення перевірок, може також призвести до тиску на суди шляхом внесення відомостей про вчинення суддями, які здійснюють адміністративні повноваження в суді, кримінальних правопорушень.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо проведення в судах перевірок фінансово-господарської діяльності органами Державної аудиторської служби України, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Вважати, що проведення Держаудитслужбою ревізій/перевірок фінансово-господарської діяльності апеляційних судів (апеляційних загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних адміністративних судів) місцевих судів (місцевих загальних судів, господарських судів, окружних адміністративних судів) та інших, які утримуються коштом бюджетної програми KПKBK 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів i установ системи правосуддя" не ґрунтується на вимогах Конституції та Законів України та, крім того, містить ризики для незалежності судової гілки влади та тиску на суди та суддів органами виконавчої влади.

2. Звернути увагу Державної аудиторської служби України на необхідність недопущення вчинення дій, які можуть поставити під сумнів незалежність суддів, зокрема, утриматися від проведення перевірок фінансово-господарської діяльності судів.

Звернутися до Кабінету Міністрів України та Державної аудиторської служби України щодо негайного скасування в частині включення до переліку суб'єктів контролю апеляційних судів (апеляційних загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних адміністративних судів), місцевих судів (місцевих загальних судів, господарських судів, окружних адміністративних судів) наказу Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 №108 та наказів, якими внесені зміни до нього від 07.06.2024 №116, від 14.06.2024 №120, від 21.06.2024 №129, від 10.07.2024 №167, від 18.07.2024 №174 та зупинення дій, вчинених на виконання наказу від 24.05.2024 №108.

Звернути увагу на необхідність недопущення вчинення в майбутньому дій, які можуть поставити під сумнів незалежність суддів, утриматися від проведення перевірок фінансово-господарської діяльності судів України.

3. Надіслати це рішення Верховній Раді України (для доведення до відома народних депутатів України), Кабінету Міністрів України для реагування на ризики впливу на судову гілку влади та необхідного нормативно-правового врегулювання повноважень Рахункової палати, Державної аудиторської служби України з урахуванням конституційних принципів незалежності судів та суддів, а саме:

внести зміни до абзацу третього пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" шляхом викладення його в такій редакції:

"проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, органів та установ судової влади (Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, місцевих та апеляційних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету".

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                                   Моніч Б.С.