31.05.2024
Рішення РСУ № 15 від 30.05.2024 Щодо споживання електричної потужності
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м. Київ
Відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.
Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон) та Положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України з подальшими змінами.
Відповідно до повноважень, визначених Законом, Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України; звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
24 лютого 2022 року Верховна Рада України на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну. Воєнний стан неодноразово продовжувався і наразі триває. У зв’язку з масованими ракетними атаками з боку російської держави на енергетичну інфраструктуру України, по всій території країни почалися регулярні відключення електрики.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів. Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Рада суддів України у своєму рішенні від 24 лютого 2022 року № 9 наголошувала: "Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист".
У червні 2022 року Рада суддів України звернулась до Прем’єр-міністра України розглянути можливість віднесення судів загальної юрисдикції, органів та установ системи правосуддя України до об’єктів критичної інфраструктури з метою забезпечення комплексу заходів з їх охорони, створення умов для їх належного функціонування під час воєнного стану в Україні.
16 грудня 2022 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову №1384, якою перелік секторів критичної інфраструктури доповнено сектором "Правосуддя". Секторальним органом визначено ДСА України.
У зв'язку з останніми масованими атаками на енергетичну інфраструктуру суди зіткнулися з проблемами, які включають відсутність стабільного електропостачання, що ускладнює виконання їхніх функцій. В умовах війни, коли правосуддя має функціонувати безперебійно, відсутність електропостачання може призвести до серйозних наслідків для прав і свобод громадян, адже саме суди є гарантом правового захисту.
Ситуація, що склалася, потребує негайних заходів з боку державних органів для забезпечення належних умов функціонування судової влади. Враховуючи, що суди є невід’ємною частиною державної влади, їх діяльність повинна забезпечуватись у пріоритетному порядку, особливо в умовах війни.
Проте у постанові Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 р. № 600, якою затверджено Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, об’єкти судової влади не включені до переліку критично важливих об’єктів, що забезпечуються електропостачанням у пріоритетному порядку.
У Порядку згадуються органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи (органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об’єкти ДСНС).
Однак жодної згадки про установи та органи системи правосуддя.
Подібна ситуація є неприпустимою і Рада суддів України змушена нагадати Кабінету Міністрів України, що за змістом статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
На жаль, Кабінет Міністрів України, будучи органом виконавчої влади, неодноразово не враховував інтереси судової гілки влади при ухваленні своїх рішень. Наприклад, це сталося при вирішенні питання класифікації посад державних службовців.
Незважаючи на те, що з січня 2024 року установи та органи системи правосуддя порушують питання прийняття окремої постанови щодо схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя, яка має затверджуватися Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України, це питання не вирішене до цього часу.
В той же час, відповідно до пункту 2 параграфу 18 Регламенту Кабінету Міністрів України у засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати участь народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Національного банку або його заступник, Голова Антимонопольного комітету та уповноважений Президентом України представник, а також Генеральний прокурор України або його заступник.
Знову ж, Регламент Кабінету Міністрів України, ним же затверджений, ігнорує визначену Конституцією України систему поділу державної влади, адже передбачає можливість участі в засіданнях уряду Голови Національного банку або його заступника, Генерального прокурора України або його заступника та не передбачає права брати участь в засіданнях жодного представника судової гілки влади.
Регламентом визначено, що Кабінет Міністрів за пропозиціями членів Кабінету Міністрів визначає інших осіб, які беруть участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу (постійні учасники). Також ним визначено, що на засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання.
Незважаючи на існування цих норм у Регламенті, представники судової гілки влади не запрошуються на засідання уряду для вирішення питань, що їх стосуються.
З огляду на викладене, Рада суддів України вважає за необхідне звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України, якими визначити, що у засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати уповноважені представники судової гілки влади, а до внесення цих змін визначити уповноважених представників судової гілки влади для участі засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу (постійні учасники).
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С., відповідно до статей 133, 148, 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
У побудові своєї ефективної діяльності кожна з гілок влади держави залежить від двох інших гілок. Діалог між ними є вкрай важливий для поліпшення дієвості кожної гілки влади та її співпраці з іншими двома. За умови, що такий діалог ведеться в атмосфері взаємоповаги та підтримується особливе ставлення до незалежності й неупередженості суддів, що беруть участь у цих обговореннях, вони будуть корисними для всіх трьох гілок державної влади.
2. Задля налагодження ефективної діяльності держави, врахування інтересів судової гілки влади при ухваленні Кабінетом Міністрів України рішень, що безпосередньо впливають та стосуються питань діяльності установ та органів системи правосуддя звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України, якими визначити, що у засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати уповноважені представники судової гілки влади, а до внесення цих змін визначити уповноважених представників судової гілки влади для участі засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу (постійні учасники).
У разі схвалення цієї пропозиції провести консультації із зацікавленими установами та органами системи правосуддя щодо визначення уповноваженого представника/представників судової гілки влади для участі засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією доповнити Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 600, органами та установами системи правосуддя.
Голова
Ради суддів України Б. С. Моніч
Дивитися Завантажити31.05.2024
Рішення РСУ № 14 від 30.05.2024 Про заохочення
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України - голови комісії Ради суддів України з розгляду подань про нагородження відзнаками Ради суддів України Журавської О.В., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про нагородження відзнакою Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 30 листопада 2007 року № 118 (зі змінами), та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм при виконанні службових обов’язків та з нагоди 50-ї річниці створення Корабельного районного суду міста Миколаєва оголосити Подяку Ради суддів України
колективу Корабельного районного суду міста Миколаєва;
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 37-ї річниці утворення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області:
оголосити Подяку Ради суддів України
| ЯЦЕНТЮК Ілоні Володимирівні | заступнику керівника апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області; |
за значний вклад у зміцнення авторитету судової влади, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 33-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів:нагородити Почесною грамотою Ради суддів України:
| АНДРУШКІВ Галину Зіновіївну | суддю Господарського суду Тернопільської області у відставці; |
| БАЛАЦ Ніну Олександрівну | суддю Господарського суду Хмельницької області у відставці; |
| БАЛТАКА Олега Олексійовича | суддю Господарського суду Вінницької області у відставці; |
| БЕРЕЗІНУ Ірину Вікторівну | помічника судді Господарського суду міста Києва; |
| ГОНЧАРЕНКО Тетяну Сергіївну | помічника судді Господарського суду Полтавської області; |
| ГРАБИКА Віталія Володимировича | суддю Господарського суду Вінницької області у відставці; |
| ДАЦЕНКА Миколу Васильовича | суддю Господарського суду Вінницької області у відставці; |
| ДЕРІЙ Юлію Володимирівну | помічника судді Господарського суду Полтавської області; |
| ДУБІНІНА Ігоря Юрійовича | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ЗАБАРЮЩОГО Михайла Івановича | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ЗАГИНАЙКА Володимира Ілліча | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ЗАРІЦЬКУ Ірину Вікторівну | помічника судді Господарського суду Полтавської області; |
| ІЛЬЄНКО Олену Олександрівну | помічника судді Господарського суду міста Києва; |
| КАЛИНИЧЕНКО Людмилу Михайлівну | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| КВІТУ Олену Тарасівну | помічника судді Господарського суду Полтавської області; |
| КУРЧЕНКО Ніну Михайлівну | суддю Господарського суду Черкаської області у відставці; |
| КУЧЕРЯВУ Зоряну Ігорівну | помічника судді Господарського суду міста Києва; |
| МЕЛЬНИКА Петра Антоновича | суддю Господарського суду Вінницької області у відставці; |
| МОНІНУ Катерину Іванівну | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| НОРЕНКА Сергія Михайловича | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ПЕТРЕНКО Наталію Едуардівну | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ПЕТРОВУ Валентину Іванівну | суддю Господарського суду Дніпропетровської області у відставці; |
| ПИСАРЧИК Анну Сергіївну | помічника голови Господарського суду міста Києва; |
| ПІВТОРАКА Михайла Євстахійовича | суддю Господарського суду Тернопільської області у відставці; |
| ПОРХУНА Костянтина Петровича | начальника відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності секретаріату Касаційного господарського суду Апарату Верховного Суду; |
| РЕЗНІЧЕНКО Наталію Олександрівну | помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ по банкрутству секретаріату Касаційного господарського суду Апарату Верховного Суду; |
| СВЯТНЮК Наталію Валеріївну | начальника відділу аналітичної роботи, статистики та аналізу застосування судової практики Господарського суду міста Києва; |
| СКРИПКУ Ірину Володимирівну | начальника відділу аналітичної роботи та узагальнення судової практики Південно-західного апеляційного господарського суду; |
| ТАТУРЕВИЧ Світлану Василівну | помічника судді Господарського суду Житомирської області; |
| ШУМКА Володимира Васильовича | суддю Господарського суду Черкаської області у відставці; |
| БАЛИЦЬКОГО Володимира Васильовича | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| БАРДАКОВУ Олену Михайлівну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| БІЛОУС Олені Володимирівні | помічнику судді Господарського суду Полтавської області; |
| БУБЛИК Тетяну Дмитрівну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| ВАРЯНКУ Ольгу Василівну | помічника судді Господарського суду Житомирської області; |
| ВИХОДЦЕВУ Олену Миколаївну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| ГОРДІЄНКО Жанну Миколаївну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| КИРИЧЕНКО-ШЕЛЕСТ Анну Григорівну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| КИСІЛЬ Анну Миколаївну | помічника судді патронатної служби управління забезпечення роботисудової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством секретаріату Касаційного господарського суду Апарату Верховного Суду; |
| КОТЕНКА Олександра Олександровича | секретаря судового засідання Північного апеляційного господарського суду; |
| КРАПИВНУ Анну Миколаївну | консультанта суду відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів секретаріату Касаційного господарського суду Апарату Верховного Суду; |
| МАРАЧ Ганну Василівну | помічника судді Північно-західного апеляційного господарського суду; |
| МЕЛЬНИЧУКА Олексія Сергійовича | секретаря судового засідання Північного апеляційного господарського суду; |
| МІСЮК Ольгу Петрівну | секретаря судового засідання Північного апеляційного господарського суду; |
| НАКЕМПІЯ Валерія Григоровича | заступника керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду; |
| ПЕЛЕХ Катерину Юріївну | завідувача сектору правового забезпечення Північно-західного апеляційного господарського суду; |
| РОСЬ Ольгу Іванівну | завідувача сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови суду секретаріату Касаційного господарського суду Апарату Верховного Суду; |
| САЛЕНКО Наталію Миколаївну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| СИВОЛОВСЬКУ Оксану Іванівну | помічника судді Господарського суду Черкаської області; |
| ЩЕРБАК Надію Миколаївну | секретаря судового засідання Господарського суду Сумської області; |
| АГАПОВУ Артему Вікторовичу | головному спеціалісту Господарського суду Черкаської області; |
| АРЗУМАНЯНУ Вазгену Арменовичу | помічнику судді Господарського суду Одеської області; |
| АФАНАСЬЄВІЙ Марині Олександрівні | начальнику відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Донецької області; |
| БАЧУР Анастасії Володимирівні | помічнику судді Господарського суду Одеської області; |
| БОНДАРЕНКО Олександрі Миколаївні | помічнику судді патронатної служби Господарського суду Київської області; |
| БОРИСОВУ Артему Аркадійовичу | помічнику судді Господарського суду міста Києва; |
| БУДНІКУ Павлу Олеговичу | секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва; |
| ВАТАМАНЮК Інні Василівні | помічнику судді Господарського суду міста Києва; |
| ГАВРИШКО Людмилі Миколаївні | старшому інспектору відділу автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів Господарського суду Запорізької області; |
| ГАРАШКО Тетяні Вікторівні | секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва; |
| ГОГУЛІ Ірині Борисівні | заступнику керівника апарату Господарського суду Запорізької області; |
| ГОФМАН Анні Юріївні | помічнику судді Господарського суду Волинської області; |
| ГРЕДЯКІНУ Дмитру Олександровичу | помічнику судді Господарського суду міста Києва; |
| ДУДНІЧЕНКУ Дмитру Олександровичу | помічнику судді Південно-західного апеляційного господарського суду; |
| ІКОЛОВИЧ Світлані Костянтинівні | заступнику начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Господарського суду Одеської області; |
| ІЛІНСЬКОМУ Володимиру Івановичу | завідувачу господарства відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення Господарського суду Житомирської області; |
| КОСТЕНКО Олені Анатоліївні | начальнику відділу організаційного забезпечення діяльності керівництва суду, розгляду звернень громадян та організаційно-протокольного забезпечення суддівського самоврядування апарату господарського суду Київської області; |
| МАЗУР Тетяні Володимирівні | заступнику начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Донецької області; |
| МАМЧУР Анні Олегівні | помічнику судді Господарського суду міста Києва; |
| МАР'ЄНКО Олені Леонідівні | заступнику начальника відділу автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) Господарського суду міста Києва; |
| МИСЬКУ Ігорю Степановичу | секретарю судового засідання відділу забезпечення судового процесу Південно-західного апеляційного господарського суду; |
| НАУМЕНКО Тетяні Павлівні | помічнику судді Господарського суду Запорізької області; |
| НІАЗЯНУ Карену Рафіковичу | начальнику відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Господарського суду Донецької області; |
| НІКІТІНІЙ Віталіні Віталіївні | секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва; |
| НІЦЕНКО-ІВАШУРІ Оксані Анатоліївні | керівнику апарату Господарського суду Донецької області; |
| ПАЛІЙ Анастасії Романівні | начальнику управління аналітично-статистичного забезпечення суду Північного апеляційного господарського суду; |
| ПРИЛІПКО Олені Володимирівні | завідувачу сектору управління персоналом Господарського суду Кіровоградської області; |
| САВЧЕНКО Аліні Сергіївні | помічнику судді Північного апеляційного господарського суду; |
| СОЛОВЙОВІЙ Дар'ї Володимирівні | помічнику судді Південно-західного апеляційного господарського суду; |
| СТАФІЙЧУК Катерині Володимирівні | помічнику голови Північно-західного апеляційного господарського суду; |
| ТИМЦІК Марті Володимирівні | помічнику заступника голови Західного апеляційного господарського суду; |
| ТКЕБУЧАВІ Лалі Олександрівні | начальнику фінансово-економічного відділу – головному бухгалтеру Господарського суду Донецької області; |
| ЧЕРНЯК Людмилі Миколаївні | головному спеціалісту відділу обліку та бухгалтерської звітності управління фінансового забезпечення та бюджетного планування Північного апеляційного господарського суду; |
| ЧУГАЙ Людмилі Юхимівні | начальнику відділу аналітичної роботи та узагальнення судової практики Західного апеляційного господарського суду; |
| ШАТАН Тетяні Олександрівні | секретарю судового засідання Господарського суду міста Києва; |
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
31.05.2024
Рішення РСУ № 13 від 30.05.2024 Щодо конфлікту інтересів у діяльності членів ВККСУ
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м. Київ
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" на осіб, зазначених у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", у тому числі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ), поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Рада суддів України (далі – РСУ) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
Виходячи з аналізу норм Закону України "Про запобігання корупції" для правильного застосування, зокрема, членом ВККСУ, заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановити обов’язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв’язку:
1) наявність приватного інтересу особи;
2) посадові повноваження особи;
3) суперечність між приватним інтересом і посадовими повноваженнями.
При визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід перш за все виходити з приватного інтересу особи при вчиненні ним дій чи прийнятті рішень, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність на неупередженість дій чи рішень такої особи.
За змістом статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов’язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками особи.
ВККСУ звернулася до РСУ з листом від 02.05.2024 № 19-2591/24 щодо висловлення позиції РСУ стосовно наявності чи відсутності конфлікту інтересів або інших обставин, що викликають сумнів у діяльності членів ВККСУ, зокрема, Михайла Богоноса, Людмили Волкової, Ярослава Духа, Романа Кидисюка, Олега Коліуша, Руслана Мельника, Романа Сабодаша, Сергія Чумака, Галини Шевчук, чиї близькі особи беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23, на певних етапах проведення цього конкурсу, а також щодо розроблених членами ВККСУ заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів в їх діяльності.
Слід зазначити, що зважаючи на те, що на сьогодні апеляційним судам працювати доводиться в умовах надвисокого дефіциту кадрів, до цього добору прикута висока увага громадянського суспільства, ВККСУ розроблено низку заходів, спрямованих на усунення (мінімізацію) корупційних ризиків у межах конкурсу на посаду судді.
Здійснивши аналіз чинного законодавства, запропонованих ВККСУ заходів, спрямованих на усунення (мінімізацію) корупційних ризиків, РСУ на різних етапах проведення відповідного конкурсу РСУ вбачає різні ризики виникнення конфлікту інтересів у діяльності членів ВККСУ.
Так, прийняття колегією ВККСУ рішення стосовно допуску осіб до участі в конкурсі.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону.
У пунктах 4.1 і 4.2 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженогорішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 29.02.2024 № 72/зп-24, далі - Положення), зазначено, що на підставі поданих кандидатом документів член Комісії – доповідач здійснює перевірку: 1) відповідності осіб, які звернулися для участі в конкурсі, вимогам до кандидатів на посаду судді відповідного суду; 2) дотримання кандидатом встановлених умовами конкурсу строку та процедури звернення для участі в конкурсі; 3) поданих документів на відповідність переліку та вимогам до їх оформлення.
За результатами проведеної членом Комісії – доповідачем перевірки в засіданні колегії Комісії ухвалюється рішення щодо допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі в конкурсі.
Тобто на цьому етапі у членів ВВКСУ, близькі особи яких беруть участь у конкурсі, існує високий ризик вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Заходами, які можуть вживатися для усунення (мінімізації) вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, є, зокрема, заявлення членами ВККСУ самовідводів (відводів) у порядку, передбаченому статтею 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відведення таких членів від прийняття рішень щодо осіб, щодо яких виник конфлікт інтересів.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення щодо допуску кандидата до проходження кваліфікаційного оцінювання (списочно стосовно усіх кандидатів, які допускаються до наступного етапу конкурсу).
Відповідно частини першої статті 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВККС протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання.
У пункті 6.1 Положення зазначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду.
На цьому етапі відсутній ризик прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, оскільки фактично рішення стосовно певної особи (певних осіб) вже прийнято на етапі раніше, а наведене рішення носить виключно організаційно-процедурний характер.
Відповідно до частин першої – третьої статті 85Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).
Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Згідно з частинами першою – четвертою статті 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному веб-сайті.
Ухвалення рішення пленарним складом ВККСУ щодо затвердження бази кваліфікаційного іспиту на когнітивні здібності та іспиту на знання законодавства
На цих етапах існує високий ризик ухвалення рішень членами ВККСУ в умовах реального конфлікту інтересів, проте запропоновані ВККСУ заходи як-от, публікація повного масиву типових варіантів завдань з прикладами їх розв’язання, публікація всіх тестових завдань з варіантами відповідей, на думку РСУ, дозволить уникнути ризику дій членів ВККСУ в умовах конфлікту інтересів.
Ухвалення рішень щодо визначення складу екзаменаційної комісії (щодо кваліфікаційного іспиту на когнітивні здібності та іспиту на знання законодавства)
На таких етапах можна усунути ризик виникнення питання щодо конфлікту інтересів, зробивши цей процес автоматизованим, як і пропонує ВККСУ.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про формування завдань кваліфікаційного іспиту (когнітивні здібності та знання законодавства)
На цьому етапі є ризик прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, проте за умови запропонованої ВККС максимальної автоматизації процесу, зокрема, шляхом використання відповідного програмного продукту, який використовує алгоритм рандомного формування тестових завдань, автоматизує процес оцінювання та знеособлює кандидата, а також за умови логування перебігу тестування, можна мінімізувати ризики прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення стосовно затвердження бази кваліфікаційного іспиту (практичне завдання)
На цьому етапі є ризик прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, проте за умови запропонованої ВККС публікації всього масиву правових позицій Великої палати Верховного Суду, які стали основою для розробки практичних завдань і прикладів виконання таких практичних завдань по кожній юрисдикції, можна такий ризик мінімізувати.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення щодо визначення складу екзаменаційних комісій для перевірки практичних завдань
На даному етапі існує ризик прийняття членами ВККС рішень в умовах реального конфлікту інтересів, проте вдається, що його можна мінімізувати за умови використання програмного продукту, який забезпечує знеособлення осіб, які виконують практичне завдання, оцінювання практичних завдань лише колегіально, що дозволяє формувати з балів членів колегії середнє арифметичне, яке нівелює зависокий або занизький бал; визначення чітких та єдиних критеріїв оцінювання, зокрема щодо максимально допустимої розбіжності в оцінках членів колегії, яка не може перевищувати 20% (з визначенням іншої колегії у разі перевищення), затвердження методики оцінювання практичних завдань та оприлюднення балів, виставлених кожним членом колегії; формування колегій по юрисдикціях, що дозволяє не включати у відповідну колегію члена ВККСУ, якого було відведено відповідно до статті 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення щодо результатів кваліфікаційного іспиту
На цьому етапі відсутній ризик прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, оскільки фактично рішення стосовно участі певної особи (певних осіб) вже прийнято на етапі раніше, а наведене рішення носить виключно організаційно-процедурний характер.
Ухвалення рішення колегією ВККС про встановлення прохідного балу кваліфікаційного іспиту
Згідно з частинами п’ятою та шостою статті 74Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.
На даному етапі існує ризик прийняття членами ВККСУ рішень в умовах конфлікту інтересів, проте його можна мінімізувати, створюючи відповідні колегії з числа тих членів ВККСУ, які на момент прийняття такого рішення не перебувають у конфлікті інтересів і не відведені відповідно до приписів статті 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту
На даному етапі існує ризик прийняття членами ВККСУ рішень в умовах конфлікту інтересів, проте його можна мінімізувати, затвердивши результати по юрисдикціях, що дозволяє зберегти правомочність ВККСУ, якщо у голосуванні не будуть брати участь ті члени ВККСУ, які відведені стосовно рішення щодо осіб, які кандидують у відповідній юрисдикції.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання
На цьому етапі відсутній ризик прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, оскільки фактично рішення стосовно участі певної особи (певних осіб) вже прийнято на етапі раніше, а наведене рішення носить виключно організаційно-процедурний характер.
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про визначення палат для проведення співбесід
На даному етапі існує ризик прийняття членами ВККСУ рішень в умовах конфлікту інтересів, проте його можна мінімізувати шляхом відведення окремих членів відповідної палати від конкретної юрисдикції.
Проведення колегіями ВККСУ співбесід під час кваліфікаційного оцінювання та визначення його результатів
Подолання пленарним складом ВККСУ висновків Громадської ради доброчесності
Проведення колегіями ВККСУ співбесід з переможцями конкурсу
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Відповідно до частини першої статті 79-5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.
Частиною першою статті 79-4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.
У пункті 6.4 Положення зазначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання визначається рейтинг кандидатів на посаду судді для участі в конкурсі. Рейтинг формується за спеціалізацією суду, на зайняття вакантної посади судді в якому оголошено конкурс. Рейтинг затверджується рішенням Комісії та оприлюднюється на офіційному вебсайті Комісії протягом трьох робочих днів з дня затвердження.
На даних етапах ризик прийняття членами ВККСУ рішень в умовах конфлікту інтересів можна усунути шляхом розкриття членами ВККСУ інформації, яка у стороннього спостерігача може викликати сумнів у безсторонності члена ВККСУ, або ж шляхом подання членами ВККСУ заяв про самовідвід згідно з приписами статті 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалення пленарним складом ВККСУ рішення про внесення рекомендацій про призначення кандидата суддею
Згідно з частиною п’ятою статті 79-5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується ухваленням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про рекомендацію про призначення кандидатів суддями або про рекомендацію про переведення суддів.
На даному етапі РСУ вважає, що ризик прийняття членами ВККСУ рішень в умовах конфлікту інтересів мінімальний, бо рішення вже фактично прийнято на попередніх стадіях, що унеможливлює протиправний вплив члена ВККСУ на перебіг конкурсу в інтересах конкретної особи, проте для усунення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача та запобігання репутаційним втратам є доцільним виокремлювати та розглядати без участі члена ВККСУ, якого було відведено відповідно до статті 100Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення щодо конкурсантів з якими повʼязаний конфлікт інтересів, якщо загальне рішення ухвалюються щодо групи конкурсантів.
Заслухавши та обговоривши інформацію заступника ГоловиРади суддів України Марченко О.В., відповідно до статей 83, 124, 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а :
1. Вважати, що у членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чиї близькі особи беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, на певних етапах проведення цього конкурсу може виникати реальний конфлікт інтересів.
2. Вжиття членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів потребують такі етапи проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів: прийняття колегією Комісії рішення стосовно допуску осіб до участі в конкурсі; ухвалення рішення пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо затвердження бази кваліфікаційного іспиту на когнітивні здібності та іспиту на знання законодавства; ухвалення пленарним складом Комісії рішення стосовно затвердження бази кваліфікаційного іспиту (практичне завдання); ухвалення пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення щодо визначення складу екзаменаційних комісій для перевірки практичних завдань; ухвалення рішення колегією Комісії про встановлення прохідного балу кваліфікаційного іспиту; ухвалення пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту; ухвалення пленарним складом Комісії рішення про допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання; ухвалення пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про формування складу тимчасових колегій для проведення співбесід; проведення палатами Комісії співбесід під час кваліфікаційного оцінювання та визначення його результатів; подолання пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України висновків Громадської ради доброчесності; проведення колегіями Комісії співбесід з переможцями конкурсу; ухвалення пленарним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про внесення рекомендацій про призначення кандидата суддею.
3. Крім врегулювання конфлікту інтересів шляхом подання заяв про самовідвід у порядку, передбаченому статтею 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і відведення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від прийняття певних рішень щодо конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, мінімізації корупційних ризиків можна досягти шляхом використання запропонованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України заходів, спрямованих на усунення (мінімізацію) таких ризиків, як-от:
розкриття інформації про обставини, які не передбачені у статті 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", але можуть викликати сумнів у безторонності члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прийняття рішень виключно колегіально;
проведення засідань та оголошення рішень публічно, переважно в режимі відеотрансляції;
невідкладне оприлюднення вмотивованих рішень на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
оприлюднення всього масиву тестових питань з варіантами відповідей;
для практичного завдання – публікація всього масиву правових позицій Великої Палати Верховного Суду, які стали основою для їх розробки, а також публікація прикладів виконання практичних завдань по кожній юрисдикції;
максимальна автоматизація процедури іспиту, зокрема, шляхом використання відповідного програмного продукту, який застосовує алгоритми рандомного (випадкового) формування тестових завдань, а також автоматизує процес оцінювання та знеособлює (деперсоніфікує) кандидата, що повністю усуває негативний вплив людського фактору, при цьому, програмний продукт передбачає логування перебігу тестування, що дозволяє задокументувати та дослідити можливі спроби несанкціонованого втручання;
оцінювання практичних завдань лише колегіально, що дозволяє визначати середнє арифметичне, яке нівелює зависокий або занизький бал; колегії формуються рандомно шляхом жеребкування;
визначення єдиних критеріїв оцінювання, зокрема, щодо максимально допустимої розбіжності в оцінках членів колегії, яка не може перевищувати 20% (з визначенням іншої колегії у разі перевищення цього показника);
затвердження методики оцінювання практичних завдань та оприлюднення балів, виставлених кожним членом колегії;
проведення співбесід у складі палат, що дозволить зберегти правомочність Комісії у разі відведення окремих її членів, а також забезпечити більшу обʼєктивність завдяки визначенню середнього бала шляхом ділення на більшу кількість, ніж у складі колегії, виставлених членами Комісії оцінок.
4. За умови дотримання вказаних рекомендацій слід вважати, що конфлікт інтересів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чиї близькі особи беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, є врегульованим.
5. У разі виникнення додаткових питань стосовно наявності в діях членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чиї близькі особи беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, конфлікту інтересів рекомендувати членам Комісії звертатися до Ради суддів України щодо врегулювання такого конфлікту.
Голова
Ради суддів України Б. С. Моніч
Дивитися Завантажити31.05.2024
Рішення РСУ № 12 від 30.05.2024 Щодо деяких питань зарахування до стажу роботи на посаді судді
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло колективне звернення судів та суддів щодо забезпечення дотримання принципу "єдиного статусу судді" у частині зарахування до стажу роботи на посаді судді роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, відповідно до положень статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі – Закону №1402-VIII) та внесення відповідних змін до абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 126 Закону 1402-VIII до завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо організаційної єдності функціонування органів судової влади та зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону №1402-VIII судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно з пунктом 8 частини п'ятої статті 48 вищезазначеного Закону, незалежність судді забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
За змістом статей 116, 135, 136 Закону 1402-VIII при розрахунку суддівської винагороди, тривалості відпустки, права на відставку визначальним є стаж роботи на посаді судді.
Відповідно до частини другої статті 137 зазначеного Закону, до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визначено, щосудді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Законом 1402-VIII було запроваджено підвищені вимоги до кандидатів на посаду судді , а саме – стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років (частина перша статті 69 Закону), та у відповідності до положень статті 127 Конституції України.
До прийняття зазначеного закону, діяла норма статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI, якою було встановлено, що для призначення на посаду судді стаж роботи у галузі права мав складати не менше як три роки.
Таким чином, внаслідок застосування норми, передбаченої абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ Закону №1402- VIII, на цей час для розрахунку суддівської винагороди, строку відпустки, права на відставку щодо суддів застосовуються різні норми, які діяли станом на момент призначення відповідної особи на посаду судді, що призводить до фактичного перебування суддів, призначених у різні періоди, у нерівному становищі щодо їх матеріального та соціального забезпечення. При чому, до осіб, які були призначені безстроково вже після набрання чинності Закону №1402-VIII (після сплину п’ятирічного строку на який їх було призначено) на цей час необґрунтовано застосовуються положення попередньої редакції закону (чинного на момент їх призначення вперше), хоча їх призначення на посаду судді безстроково здійснено на підставі вже чинної редакції Закону №1402-VIII, яка передбачає зарахування до суддівського стажу досвіду роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (для судді місцевого суду - 5 років), а вищенаведена норма "Перехідних положень" закону не містить у собі посилання на призначення судді (обрання) вперше строком на п’ять років або призначення вперше безстроково.
За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (Постанова від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18) частину другу статті 137 Закону №1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. До таких же висновків доходить Вища рада правосуддя за результатами розгляду заяв суддів про відставку.
Проте, у Рішенні Другого Сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Євграфової Є.П. щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 7 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (про єдиний статус суддів в Україні) від 26 березня 2024 року (Справа № 3-93/2022(217/22) КСУ, ураховуючи приписи частини першої статті 55, пункту 14 частини першої статті 92, частини першої статті 124, частини першої статті 127 Конституції України, наголошує, що приписами її статті 126 для запобігання будь-якому впливу на суддів усім їм гарантовано ідентичний рівень конституційної захищеності та однакові гарантії їх незалежності й недоторканності, засадничі підходи до забезпечення таких гарантій, і на цьому мають бути засновані закони України, що визначають судоустрій, судочинство та статус суддів (п.4 Рішення).
Також, КСУ зазначив, що "професійні судді виконують конституційну функцію - здійснення правосуддя, чим обумовлений їх спеціальний правовий статус" (друге речення абзацу третього пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 5 квітня 2011 року № 3-рп/2011); "визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом" (друге речення абзацу п’ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).
КСУ щодо єдиного статусу суддів вже наголошував, що "судді здійснюють правосуддя шляхом реалізації судової влади в межах повноважень, якими вони наділені відповідно до Основного Закону України та закону про судоустрій. Судді виконують свої обов’язки на професійній основі, мають однаковий юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця суду в системі судоустрою чи від адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Однаковість юридичного статусу усіх суддів обумовлена, зокрема, наявністю єдиного порядку набуття статусу судді, сукупністю прав та обов’язків судді, єдністю юридичних гарантій, які надають суддям можливість бути неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та незалежними. Із набуттям статусу судді пов’язане й набуття передбачених Конституцією та законами України гарантій незалежності"; "Конституція України закріплює однаковий юридичний статус суддів через систему гарантій забезпечення їх незалежності, яка є невід’ємною складовою їхнього статусу. Встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм, вона пов’язана з набуттям статусу судді, має юридичне призначення, спрямоване на захист прав і свобод людини і громадянина через здійснення правосуддя незалежним і безстороннім судом (суддею)"; "конституційне закріплення гарантій незалежності суддів спрямоване на унеможливлення будь-яких спроб впливу на суддю. Такий вплив є неприпустимим з огляду на положення частини другої статті 126 Конституції України" (абзаци третій, шостий підпункту 3.2, абзац десятий підпункту 3.4 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року №11-р/2018).
У Рішенні у справі № 3-93/2022(217/22)) Конституційний Суд України зазначив, що розвиваючи зазначені юридичні позиції, КСУ вважає, що всі судді судів системи судоустрою України мають єдиний статус, який притаманний їм як особам, які виконують виняткову конституційну функцію - чинення правосуддя. Єдиний статус суддів означає однаковість юридичного становища суддів в усіх аспектах, передусім однаковість їх гарантій незалежності та недоторканності, прав і обов’язків, вимог, обмежень, заборон та відповідальності. Водночас забезпечення гарантій незалежності та недоторканності суддів має базуватися на принципі єдиного статусу суддів, який не допускає, зокрема, вибірковості у забезпеченні цих гарантій та зниження їх рівня певній категорії суддів, що не сприяє чиненню правосуддя неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та незалежними судами, реалізації конституційного права на судовий захист (п.4.2. Рішення).
Крім того, Конституційний Суд України вказав, що належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, зокрема й право на винагороду судді, та інші конституційні гарантії їх незалежності та недоторканності поширено на всіх суддів і мають бути забезпечені державою на основі принципу єдиного статусу суддів без будь-якого зниження рівня таких гарантій (п.5.1. Рішення).
Тож, застосування положень абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII призводить до порушення принципу "єдиного статусу суддів" та нерівного забезпечення гарантій, в тому числі матеріальних та соціальних, для суддів, призначених у різний час.
Рішенням XVІIІ чергового з’їзду суддів України від 11 березня 2021 року, з метою забезпечення належної діяльності судів і суддів та вжиття невідкладних організаційних та інших заходів як органами судової влади, так і всебічного сприяння їх вирішенню законодавчою та виконавчою владою України, ухвалено звернутись до Комісії з питань правової реформи як консультативно-дорадчого органу при Президентові України та Комітету з питань правової політики Верховної Ради України з пропозицією ініціювати зміни до законодавства щодо забезпечення встановленого частиною другою статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдиного статусу судді в Україні незалежно від місця суду в системі судоустрою та з метою усунення дискримінації під час визначення суддівського стажу, що враховується при розрахунку суддівської винагороди та прийнятті рішення про звільнення суддів у зв’язку з поданням заяви про відставку (підпункт 5 пункту 2 Рішення).
Рада суддів України зауважує, що при внесенні відповідних законодавчих змін з окреслених вище відносин має бути враховано наступні аспекти: 1) з метою відновлення єдності статусу судді законодавчі зміни мають виправити нерівність при розрахунку стажу суддям, що призначені вперше до набрання чинності Законом №1402-VIII; 2) зміни не мають бути контроверсійними та погіршувати чинне правове регулювання відносно інших суддів; 3) якість і передбачуваність нового нормативного положення має забезпечити її зрозуміле застосування й не породжувати нових спорів чи подвійного тлумачення.
Адже, відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при забезпеченні принципу "єдиного статусу судді" не може бути здійснено погіршення становища у питанні зарахування до суддівського стажу суддів, призначених на посаду до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI.
Ураховуючи вищевикладене, Рада суддів України вважає за необхідне звернутись до суб'єктів законодавчої ініціативи з пропозицією законодавчих змін допункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, а саме доповнити даний пункт абзацом 5 такого змісту: "Якщо стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, що підлягає зарахуванню до стажу судді, за законодавством, що діяло на день його призначення (обрання), є меншим ніж той, що визначений діючим законом, підлягають застосуванню положення діючого закону."
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Потапенка А.В. щодо забезпечення принципу "єдиного статусу судді" у частині зарахування до стажу роботи на посаді судді роботи (професійної діяльності), відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а :
1. Звернутись до суб'єктів законодавчої ініціативи з пропозицією законодавчих змін, а саме доповнити пункт 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII абзацом 5 такого змісту:
"Якщо стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, що підлягає зарахуванню до стажу судді, за законодавством, що діяло на день його призначення (обрання), є меншим ніж той, що визначений діючим законом, підлягають застосуванню положення діючого закону."
2. Копію цього рішення направити суб'єктам законодавчої ініціативи.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
31.05.2024
Рішення РСУ №11 від 30.05.2024 Щодо відповідності осіб, які виявили намір обійняти посаду судді КСУ
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо відповідності осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", відповідно до статті 148 Конституції України, статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 11 - 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Встановити відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", а саме:
| ПІБ | посада |
| Вац Олексій Іванович | проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Державного біотехнологічного університету, асистент кафедри права та європейської інтеграції |
| Гаращенко Дмитро Русланович | суддя Київського апеляційного суду |
| Гриценко Денис Валерійович | адвокат – адвокатське об’єднання "Альянс" |
| Денисенко Наталія Миколаївна | заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ |
| Ігнатюк Олег Володимирович | суддя Київського апеляційного суду |
|
Костенко Владислав Геннадійович
|
суддя Ковпаківського районного суду міста Суми |
| Кушнір Ігор Віталійович | суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у відставці |
| Овсієнко Андрій Анатолійович | суддя Волинського апеляційного суду у відставці |
| Медюк Сергій Олександрович | суддя Центрального районного суду міста Миколаєва |
| Прачук Олена Василівна | суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області |
| Смокович Михайло Іванович | суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду |
| Ткаченко Олександр Васильович | суддя господарського суду Миколаївської області |
| ПІБ |
|
| Амбразевич Ольга Сергіївна |
|
| Солдатенко Оксана Володимирівна |
|
| ГоловаРади суддів України | Б.С. Моніч |
29.04.2024
Рішення РСУ №10 від 26.04.2024 Щодо створення робочої групи з викладення Положення про АСДС у новій редакції
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року м. Київ
Підпунктом 3.1 пункту 3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи, в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення) в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 № 58, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Пунктом 4 цього рішення передбачено, що з 15.03.2018 втрачають чинність, зокрема, підпункти 2.3.43-2.3.46 пункту 2.3 Положення в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 № 58.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 (у редакції рішення від 12.04.2018 № 16) пункт 21 розділу VII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17, набирає чинності з 15.03.2018.
Зазначені підпункти 2.3.43-2.3.46 пункту 2.3 Положення в редакції від 15.09.2016 та пункт 21 Положення в редакції від 02.03.2018 стосуються розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.
Водночас рішенням Ради суддів України від 11.04.2024 № 4 внесено зміни до Положення, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (зі змінами та доповненнями), зокрема до підпунктів 2.3.43-2.3.47 пункту 2.3. Це рішення набирає чинності з 01.05.2024.
У зв'язку з викладеним наразі виникають питання щодо регулювання порядку передачі судових справ (заяв, клопотань, скарг) раніше визначеному судді (головуючому судді, судді-доповідачу), колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті.
Рада суддів України вважає, що ситуація, за якої порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах визначається Положенням, норми якого діють у різних редакціях із певними правилами набрання ними чинності та застосування їх із численними змінами та доповненнями до них, не сприяє чіткій правовій визначеності.
З метою врегулювання технічних та організаційних питань, забезпечення автоматизованої взаємодії Положення про автоматизовану систему документообігу суду та модулів ЄСІТС, їх однакового розуміння та застосування судами відповідних норм, Рада суддів України приходить до висновку про необхідність викладення Положення про автоматизовану систему документообігу суду в новій єдиній чинній редакції.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про необхідність викладення Положення про автоматизовану систему документообігу суду в новій єдиній чинній редакції, відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про необхідність викладення Положення про автоматизовану систему документообігу суду в новій єдиній чинній редакції взяти до відома.
2. З метою напрацювання проєкта Положення про автоматизовану систему документообігу суду в новій єдиній чинній редакції утворити робочу групу у складі представників Ради суддів України, Вищої ради правосуддя (за згодою), Державної судової адміністрації України (за згодою) та інших зацікавлених осіб.
3. Доручити Голові Ради суддів України Монічу Б.С. затвердити персональний склад робочої групи з урахуванням пропозицій, що надійдуть.
4. Рішення Ради суддів України від 11 квітня 2024 року №4 щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду вважати нечинним.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
12.04.2024
Рішення РСУ № 9 від 11.04.2024 Щодо схвалення ініціатив Програми USAID
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
У квітні 2024 року Програма USAID "Справедливість для всіх" (9рс-532/2024) звернулася до Ради суддів України з листом щодо питання схвалення ініціатив Програми по реалізації проектів: розробки електронної бази даних рішень українських судів, ухвалених у справах про воєнні злочини; створення відділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів у трьох пілотних судах.
На виконання рекомендацій Конференції "Правосуддя в національних судах у справах про міжнародні злочини", яка відбулась 20-22 жовтня у м. Львів, Програма USAID "Справедливість для всіх" ініціювала за попередньої підтримки потенційних партнерів розробку інтерактивної онлайн бази судових рішень, ухвалених у справах про воєнні злочини.
Протягом січня-березня 2024 року відбулися перші обговорення щодо створення відділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів, а також відбулися засідання Робочої групи щодо розробки інтерактивної онлайн бази судових рішень, у яких взяли участь члени РСУ Потапенко А.В., Холод Р.С., Чебан В.М.
Метою створення бази даних рішень українських судів у справах про воєнні злочини є створення електронного порталу, де судді, адвокати, прокурори, науковці, громадські організації, міжнародні експерти та медіа зможуть легко віднайти судові рішення українських судів у справах про воєнні злочини, а також дайджести таких рішень, корисні джерела, коментарі щодо правозастосування.
Створення відділів підтримки має зокрема передбачати ефективне запровадження заходів безпеки для потерпілих та свідків, психологічну, інформаційну та інші види допомоги. Програма USAID "Справедливість для всіх" висловила готовність надати підтримку ДСА України у співпраці та за погодженням Ради суддів України створити відділи підтримки потерпілих/свідків воєнних злочинів для початку у трьох пілотних судах у відповідних регіонах України, де розглядаються воєнні злочини з великою кількістю потерпілих і свідків. У майбутньому за результатами пілотного проекту запропоновано розглянути можливість масштабувати цей досвід в інших судах України.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Потапенка А.В., голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо схвалення ініціатив Програми USAID"Справедливість для всіх", відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України,
в и р і ш и л а :
1. Схвалити ініціативи Програми USAID "Справедливість для всіх" по реалізації проектів щодо:
- розробки електронної бази даних рішень українських судів, ухвалених у справах про воєнні злочини;
- створення відділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів у трьох пілотних судах.
2. Визначити пілотними судами з реалізації на стадії судового провадження пілотного проекту "Створення відділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів у трьох пілотних судах " у таких пілотних судах:
- Вишгородський районний суд Київської області;
- Чернігівський районний суд Чернігівської області.
3. Визначеним цим Рішенням пілотним судам надати звіт Раді суддів України про результати реалізації проекту з метою визначення можливості його запровадження іншими судами України.
4. Державній судовій адміністрації України спільно з Програмою USAID "Справедливість для всіх" подати пропозиції щодо визначення третього пілотного суду, який міг би бути залучений до реалізації на стадії судового провадження пілотного проекту "Створення відділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів у трьох пілотних судах".
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити12.04.2024
Рішення РСУ № 8 від 11.04.2024 Щодо подання про присвоєння звання Герой України (посмертно) Нагорному А.О.
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
У жовтні 2002 року Нагорний Анатолій Олександрович був обраний суддею Веселівського районного суду Запорізької області, у якому пропрацював 20 років.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації був відряджений до Жовтневого районного суду м.Дніпро, мав бронь, але пішов добровольцем у Гвардію наступу "Сталевий кордон".
Після проходження початкового навчання у Центрі підготовки був призначений інспектором прикордонної служби 2 категорії, був навідником- оператором 2 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону.
16 листопада 2023 року загинув поблизу населеного пункту Сергіївка Сватівського району Луганської області у прямому зіткненні з ворогом, отримавши вибухову травму, несумісну з життям.
Суддя та військовослужбовець Нагорний А.О. до кінця виконав свій професійний і моральний обов'язок, був порядною людиною, для якої Україна та її незалежність були понад усе.
Розглянувши лист Голови Верховного Суду Кравченка С.І., заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Моніча Б.С.щодо подання про присвоєння звання Герой України (посмертно) Нагорному А.О., відповідно до частини дев’ятої статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 6 Закону України "Про державні нагороди України",пункту 8 розділу ІІ Статуту звання Герой України, затвердженого Указом Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002, Рада суддів України
в и р і ш и л а:
за особисті заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного контролю, підтримці високої бойової готовності військ, зразкове виконання службового обов'язку, героїчні дії та виявлені при цьому честь і доблесть
підтримати подання про присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка":
| НАГОРНОМУ Анатолію Олександровичу | судді Веселівського районного суду Запорізької області (посмертно). | |||
| Голова Ради суддів України | Б.С. Моніч |
Адреса: м.Київ 01601, вул. Липська, 18/5
Телефони: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: davidenko@court.gov.ua
Адреса: м.Київ 01601, вул.Липська,18/5
Телефони: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Створення цього веб-сайту стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Окремі думки, висловлені в матеріалах, опублікованих на цьому сайті, не обов’язково збігаються з поглядами та думками USAID чи Уряду США.
© 2015-2023 Рада суддів України
Розробник: kitsoft
UA
EN