12.04.2024
Рішення РСУ № 6 від 11.04.2024 Про врегулювання деяких питань соціального захисту суддів у відставці
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень, так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу.
Також, у вказаному рішенні зазначено, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
Аналогічна позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці).
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі № 592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.
Таким чином, Вища рада правосуддя є єдиним, конституційним органом, який при прийнятті рішення про звільнення судді у відставку обчислює необхідний стаж роботи на посаді судді, з якого і має розраховуватись та виплачуватись відповідне грошове утримання.
Однак, нехтування пенсійними органами визначеним Вищою радою правосуддя стажем судді при звільненні у відставку для призначення щомісячного грошового утримання призводить до порушення прав суддів.
Дані обставини зумовлюють звернення суддів із позовами до суду, що у свою чергу призводить до завантаження суддів та зростання витрат державного бюджету, пов'язаних з розглядом вказаних справ. Це в свою чергу призводить до зростання і без того надмірного навантаження на працюючих суддів.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про врегулювання деяких питань соціального захисту суддів у відставці, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Звернути увагу Пенсійного фонду України на необхідність приведення діяльності органів Пенсійного фонду України у відповідність до висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема про те, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Вважати неприпустим перегляд органами Пенсійного фонду України стажу роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, та визначений у рішенні Вищої ради правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення судді у відставку).
Голова
Ради суддів України Б. С. Моніч
Дивитися Завантажити12.04.2024
Рішення РСУ № 5 від 11.04.2024 Щодо організації роботи судів які залишилися на ТОТ
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Наказом Державної судової адміністрації України від 13 липня 2022 року № 233 "Про утворення робочої групи" (зі змінами) утворено робочу групу з розробки та запровадження заходів реагування щодо запобігання випадкам неефективного використання коштів Державного бюджету України розпорядниками коштів нижчого рівня в умовах воєнного стану (далі - робоча група).
За результатами засідання робочої групи та прийнятих на цьому засіданні рішень, яке відбулось 16 листопада 2023 року, керуючись пунктом 4 Положення про робочу групу з розробки та запровадження заходів реагування щодо запобігання випадків неефективного використання коштів Державного бюджету України розпорядниками коштів нижчого рівня в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 13 липня 2022 року № 233 (зі змінами), робочою групою було надано пропозиції та рекомендації, зокрема рекомендовано в.о. Голови Державної судової адміністрації України звернутися із листами до відповідних територіальних управлінь ДСА України про неприпустимість виплат будь-яким особам, що перебувають на ТОТ або стосовно яких відсутня інформація про перебування їх на підконтрольній Україні території.
Враховуючи рекомендації робочої групи з розробки та запровадження заходів реагування щодо запобігання випадкам неефективного використання коштів Державного бюджету України розпорядниками коштів нижчого рівня в умовах воєнного стану, 06 грудня 2023 року за вих. № 8-15966/23 Державною судовою адміністрацією України надіслано листа до Територіальних управлінь Державної судової адміністрації України в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях про запобігання випадкам неефективного використання коштів Державного бюджету України та звернуто увагу на неприпустимість здійснення виплат будь-яким особам (суддям, працівникам органів та установ системи правосуддя), що перебувають на тимчасово окупованих територіях або стосовно яких відсутня інформація про перебування їх на підконтрольній Україні території.
Також, відповідно до пункту 2 наказу ДСА України від 08 серпня 2022 року № 270 "Про посилення відповідальності розпорядників коштів нижчого рівня" Державною судовою адміністрацією України звернуто увагу на те, що в умовах воєнного стану, зокрема, начальники територіальних управлінь ДСА України, як керівники установ, що є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, несуть персональну відповідальність за доцільність, ефективність, результативність і цільове використання бюджетних коштів, за наявність належним чином оформлених первинних документів обліку використання робочого часу та відповідних розпорядчих документів (наказ та/або розпорядження), достовірність відомостей щодо обліку використання робочого часу та їх відображення у табелі обліку використання робочого часу.
Водночас, до Ради суддів України надійшли колективні звернення (скарги) від деяких районний судів Херсонської області щодо порушень трудових прав працівників апаратів судів, які опинилися на окупованій території, що полягає у призупиненні відповідними територіальними управліннями ДСА України дії трудових договорів з такими працівниками.
Попри це, до Радою суддів України також фіксується інформація про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що окремі судді та працівники державних органів у системі правосуддя залишаються на тимчасово окупованих територіях України з власної волі та співпрацюють з так званою "окупаційною владою".
За таких обставин продовження здійснення виплат суддівської винагороди та заробітної плати, особливо в умовах дефіциту Державного бюджету України та недофінансування судової влади, є щонайменше неефективним використанням державних коштів.
Механізм тимчасового призупинення виплати суддівської винагороди, заробітної плати виписано у рішенні Ради суддів України від 5 серпня 2022 року № 22 із зазначенням, що такий механізм не суперечитиме вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, Рада суддів України повністю підтримує позицію Державної судової адміністрації України викладену у листі від 06 грудня 2023 року за вих. № 8-15966/23 до Територіальних управлінь Державної судової адміністрації України в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях про запобігання випадкам неефективного використання коштів Державного бюджету України.
В той же час, у зв’язку із збройною агресією російської федерації на території України численні суди як першої, так і апеляційної інстанції опинились на тимчасово окупованих територіях, зв’язок з їх посадовими особами, відповідальними за нарахування як суддівської винагороди, так і заробітної плати працівникам за об’єктивних причин відсутній, Державна судова адміністрація стикається з відповідними труднощами у нарахуванні відповідних виплат.
Крім того, призупинення відповідними територіальними управліннями ДСА України дії трудових договорів з працівниками судів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях призвело до випадків відсутності в суді будь-якого судді та/або працівника апарату суду.
З огляду на вказане, виникла необхідність у впорядкуванні питання, пов’язаного з покладенням обов’язку щодо нарахування відповідних виплат на інших осіб, за умови відсутності голови, керівника апарату конкретного суду, який перебуває в окупації.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, а також регламентує статус професійного судді та трудові відносини із суддями. Згідно зі статтею 52 вказаного Закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода є різновидом заробітної плати, яка отримується у якості винагороди за здійснення правосуддя на професійній основі особою, що призначена суддею та займає штатну суддівську посаду в одному з судів України.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України з 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан.
Згідно із статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану в яких наголосила, що при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалися в регіоні.
Рішенням від 14 березня 2022 року № 10 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 24) Рада суддів України затвердила окремі рекомендації організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану якими роз’яснено особливості участі суддів у національному спротиві, особливості трудових відносин із суддями, а вирішення усіх інших організаційних питань покладено на органи та установи системи правосуддя.
Відповідно до розділу ІІІ вказаних рекомендацій суддівська винагорода у розмірі посадового окладу та доплат, визначених частиною другою статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виплачується якщо:
- суддя згідно табелю перебуває в автоматизованому розподілі справ та здійснює свої повноваження на робочому місці або дистанційно;
- суддя перебуває у відрядженні, оплачуваній відпустці тощо;
- суддя увільнений від виконання обов’язків з відправлення правосуддя у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби;
- суддя в робочий час виконує обов’язки, пов’язані з участю в національному спротиві;
- суддя не здійснює правосуддя з незалежних від нього причин (закінчення строку повноважень, тимчасове зупинення роботи суду, тимчасове зупинення відправлення правосуддя тощо).
У рішенні від 25 листопада 2021 року №54 Рада суддів України звернула увагу на те, що спеціальним законодавством не врегульовано порядок обліку робочого часу суддів, а тому застосуванню підлягають положення наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", яким затверджено форму Табеля (форма " П-5).
Позначення до табеля обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі (основна відпустка, відпустка за власний рахунок, лікарняний тощо) та інші відхилення від нормальних умов праці вносяться на підставі документів (листки непрацездатності, заяви) та кадрових наказів.
Інші відмітки у табелі робочого часу проставляються на підставі повідомлень судді або розпорядчих документів суду (повідомлення про перебування на лікарняному, наказів про надання іншого дня відпочинку, про відрядження, про перебування у відпустці тощо).
Щодо оформлення відсутності працівників, які покинули свої робочі місця на території ведення бойових дій та не подали відповідних заяв про надання відпустки або листків непрацездатності зазначу, що відсутність такого працівника табелюється умовними позначеннями "НЗ" ("відсутність з нез’ясованих причин" або "І" ("інші причини неявки"). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини відсутності були поважні, або ж, що раніше надана інформація не підтвердилась, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.
У випадках, коли суддя систематично та безпідставно відсутній на робочому місці під час робочого часу розпорядники бюджетних коштів, збори суддів відповідного суду вправі ухвалювати відповідні рішення (розпорядчі акти), якими фіксувати відповідну поведінку.
Такими ж розпорядчими актами може фіксуватися наявність підтвердженої інформації про колабораційні дії.
Вирішуючи питання щодо можливості перебування судді, якого відсторонено від здійснення правосуддя, на адміністративній посаді, Рада суддів України у рішенні від 25 листопада 2021 року № 53 прийшла до висновку, що задля забезпечення реалізації гарантій незалежності суддів, мінімізування ризиків незаконного впливу на суддів зі сторони осіб, які займають адміністративні посади, дотримання принципів виборності голів судів та їх заступників, а також, відновлення довіри суспільства до судової влади у разі застосування до судді, який обіймає адміністративну посаду у суді тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, такий суддя позбавляється можливості обіймати адміністративну посаду в суді.
У цьому рішенні Рада суддів України звернула увагу судів та суддів України на те, що перебування судді на адміністративній посаді є неможливим на час тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, незалежно від підстав такого відсторонення від посади.
Рада суддів України зазначила, що з дня тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя суддя позбавляється статусу голови або заступника голови суду та йому не виплачуються передбачені чинним законодавством доплати за перебування на адміністративній посаді.
Також Рада суддів України ще раз наголосила, що відповідно до викладеної у рішенні Ради суддів України від 23 січня 2017 року № 2 позиції здійснення адміністративних повноважень не є тотожним зайняттю адміністративної посади судді.
Відповідно до статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розділу ІІІ Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131 (із змінами) організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.
Водночас здійснення повноважень керівника апарату суду не є тотожним зайняттю посади керівника апарату суду. Це допускається в разі виробничої необхідності або може бути пов’язане з розпорядчими функціями і з правом підпису відповідних документів.
Так, відповідно до пунктів 18, 19 розділу ІІІ Типового положення про апарат суду на час відсутності керівника апарату суду чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов’язки виконує заступник керівника апарату суду, визначений відповідним наказом керівника апарату суду про розподіл обов’язків, а за відсутності такого наказу один із заступників керівника апарату суду, який має більший стаж роботи в апараті суду.
У разі тимчасової відсутності заступника (заступників) керівника апарату місцевого суду виконання обов’язків за посадою відсутнього керівника апарату місцевого суду покладається на одного з керівників структурних підрозділів апарату суду, крім керівників бухгалтерської служби суду (головного бухгалтера) і режимно-секретного підрозділу (за наявності), наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду.
На сьогодні законодавством України не врегульовано питання тимчасового виконання обов’язків керівника апарату суду в тих судах, де відсутні працівники апарату суду, а також судді (що унеможливлює внесення подання про призначення на посаду в порядку визначеному законом). Це пов'язано з тим, що відповідні норми законодавства були прийняті для застосування у мирний час, а початок широкомасштабної агресії проти України поставив перед судовою владою України нові виклики, які законодавець не передбачив і не міг передбачити у правому регулюванні відповідних правовідносин.
На думку Ради суддів України, у такому випадку може бути застосовано алгоритм започаткування роботи новоутворених судів.
Це означає, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України може прийняти рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду (в суді де відсутні будь-які працівники), термін дії повноважень якого обмежується датою призначення керівника суду юридичної особи. На посаду може бути призначено працівника територіального управління Державної судової адміністрації України, який відповідає вимогам до професійної компетентності для зайняття посади (з дотриманням вимог щодо несумісності).
Згідно із частиною першою статті 152 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ДСА України розробляє та затверджує за погодженням із Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду.
Пунктом 14 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" встановлено повноваження Вищої ради правосуддя погоджувати Типове положення про апарат суду.
Зважаючи на актуальність питання призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду в суді, де відсутні будь-які працівники, Рада суддів України вважає ще одним із можливих шляхів нормативного врегулювання цього питання розробку та затвердження за погодженням із Вищою радою правосуддя змін до Типового положення про апарат суду, якими передбачити алгоритм призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду, закріпивши правило, що у випадку, коли в місцевому суді відсутні працівники апарату суду внаслідок їх звільнення або призупинення з ними трудових відносин, начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду (в.о. голови суду) або без такого подання (в разі відсутності в суді суддів, які перебувають на підконтрольній території України) може прийняти рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду, термін дії повноважень якого обмежується датою призначення керівника суду юридичної особи. На посаду може бути призначено працівника територіального управління Державної судової адміністрації України, який відповідає вимогам до професійної компетентності для зайняття посади (з дотриманням вимог щодо несумісності).
Для апеляційних судів відповідне призначення здійснюється Головою Державної судової адміністрації України з числа її працівників за поданням голови суду (в.о. голови суду) або без такого подання (в разі відсутності в суді суддів, які перебувають на підконтрольній території України).
З огляду на положення пункту13 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", яким встановлено повноваження Вищої ради правосуддя затверджувати Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, пункту 8 частини четвертої та п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким визначено повноваження ДСА України затверджувати положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України, відповідні зміни до положення про апарат суду повинні бути узгоджені з Положенням про Державну судову адміністрацію України, типовим положенням про її територіальні управління, положеннями про територіальне управління Державної судової адміністрації України.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо організації роботи судів, які залишилися на тимчасово окупованій території, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Вважати за неможливе здійснення будь-яких виплат суддям та працівникам апаратів судів, які перебувають на тимчасово-окупованій території України або стосовно яких відсутня інформація про перебування їх на підконтрольній Україні території.
2. У випадку, коли в місцевому суді відсутні працівники апарату суду внаслідок їх звільнення або призупинення з ними трудових відносин, начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду (в.о. голови суду) або без такого подання (в разі відсутності в суді суддів, які перебувають на підконтрольній території України) може прийняти рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду, термін дії повноважень якого обмежується датою призначення керівника суду юридичної особи. На посаду може бути призначенопрацівника територіального управління Державної судової адміністрації України, який відповідає вимогам до професійної компетентності для зайняття посади (з дотриманням вимог щодо несумісності).
3. Для апеляційних судів відповідне призначення здійснюється Головою Державної судової адміністрації України з числа її працівників за поданням голови суду (в.о. голови суду) або без такого подання (в разі відсутності в суді суддів, які перебувають на підконтрольній території України).
4. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України розробити та затвердити за погодженням із Вищою радою правосуддя зміни до Типового положення про апарат суду, якими передбачити алгоритм призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду в суді де відсутні будь-які працівники та судді, узгодивши їх з Положенням про Державну судову адміністрацію України, типовим положенням про її територіальні управління, положеннями про територіальне управління Державної судової адміністрації України.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити12.04.2024
Рішення РСУ № 4 від 11.04.2024 Щодо внесення змін до Положення про АСДС
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду взяти до відома.
2. Внести до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року №25 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 5 червня 2015 року №55, від 22 липня 2015 року №79 , від 3 березня 2016 року №21 , від 15 вересня 2016 року №58 , від 24 квітня 2020 року №25, від 17 липня 2020 року №38, від 11 червня 2021 року №18, від 06 жовтня 2022 року № 31) зміни, що додаються.
3. Зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду набирають чинності з 01 травня 2024 року.
4. Зборам суддів судів України привести Засади використання автоматизованої системи документообігу суду відповідного суду у відповідність до цих змін.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Додаток до рішення Ради суддів України від 11 квітня 2024 року № 4 | |||
ПОГОДЖЕНО Наказ Державної судової адміністрації України від ____ квітня 2024 року № ____ | ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Ради суддів України
від 11 квітня 2024 року № 4 | ||
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про автоматизовану
систему документообігу суду,
затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року №25
(із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України:
від 5 червня 2015 року №55,
від 22 липня 2015 року №79,
від 3 березня 2016 року №21,
від 15 вересня 2016 року №58,
від 24 квітня 2020 року №25,
від 17 липня 2020 року №38,
від 11 червня 2021 року №18,
від 06 жовтня 2022 року № 31
1. Підпункт 2.3.43 пункту 2.3 «Розподіл судових справ між суддями» викласти у наступній редакції:
"2.3.43 Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо:
2.3.43.1 клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів;
2.3.43.2 судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім рішень про закриття, припинення провадження, відкриття провадження у справі про банкрутство, відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, перехід до наступної судової процедури, затвердження плану санації, визнання недійсними правочинів, укладених боржником, результати розгляду грошових вимог кредиторів, звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, результати розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, закриття провадження у справі про банкрутство; постанов про визнання боржника банкрутом), та судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;
2.3.43.3 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суду першої інстанції, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР);
2.3.43.4 апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено;
2.3.43.5 заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;
2.3.43.6 заяви про перегляд заочного рішення;
2.3.43.7 заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу;
2.3.43.8 матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;
2.3.43.9 зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору в судовій справі, у якій відкрито провадження;
2.3.43.10 заяв про відновлення втраченого судового провадження;
2.3.43.11 заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви;
2.3.43.12 у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності;
2.3.43.13 у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство;
2.3.43.14 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;
2.3.43.15 ухвал Великої Палати Верховного Суду про повернення судової справи на розгляд відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) через відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
2.3.43.16 позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів;
2.3.43.17 справ про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила декілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день;
2.3.43.18 справ про адміністративні правопорушення, які поверталися суддею на доопрацювання.".
2. Підпункт 2.3.44 пункту 2.3 «Розподіл судових справ між суддями» викласти у наступній редакції:
"2.3.44. За відсутності заборони у процесуальному законі збори суддів мають право передбачити інші випадки передачі судових справ (проваджень) раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу.".
3. Пункти 2.3.45 – 2.3.46 виключити.
4. Пункт 2.3.47 викласти у такій редакції:
5. Доповнити Положення пунктом 4.7. наступного змісту:
"4.7. Положення підпунктів 2.3.31, 2.3.33, 2.3.37, 2.3.39, 2.3.42, 2.3.48, 2.3.53, 2.3.54, 2.3.59 пункту 2.3, підпункту 2.5.6 пункту 2.5, підпункту 2.6.4 пункту 2.6 щодо роздрукування протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, автоматичного визначення складу колегії, автоматичного визначення запасного судді, заміни основного судді запасним суддею, автоматичного визначення слідчого судді, передачі судової справи раніше визначеному судді, повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді, щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями, визначення основних та запасних присяжних, визначення народних засідателів не застосовуються у випадку прийняття суддею (суддею доповідачем) рішення про формування та зберігання судової справи в електронній/змішаній формі. Відповідні протоколи зберігаються як електронні документи.".
________________
Порівняльна таблиця
Чинна редакція | Редакція зі змінами |
Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді | Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді |
2.3.43. Судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа. 2.3.44. Раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також: апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено. судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини сьомої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України та після дооформлення; судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення,повернення судового збору; судові справи, що розглядаються в порядку адміністративного чи цивільного судочинства та надійшли до касаційної інстанції у зв’язку з їх витребуванням за відкритим провадженням за касаційною скаргою; судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини другої статті 359 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до пункту 11 Перехідних положень цього Кодексу; судові справи про перегляд заочного рішення; судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 368–373, 378 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 117, 119–121,121-2, 122 Господарського процесуального кодексу України, статтями 259–264, 267 (крім частини дев’ятої статті 267) Кодексу адміністративного судочинства України, розділом 8 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення; клопотання про вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку, у судових справах, які розглянуті даним судом; матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України; судові справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила декілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день; судові справи, що розглядаються Верховним Судом України в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, та які надійшли до Верховного Суду України у зв’язку з їх витребуванням за відкритим провадженням за заявою про перегляд судових рішень; зустрічні позови та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, що надійшли до суду; заяви про скасування заходів реагування, застосованих у межах відповідної судової справи; заяви про відновлення втраченого судового провадження; апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження; заяви про забезпечення позову, доказів; у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності; у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство. 2.3.45. Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів. 2.3.46. У разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) , якщо провадження не закінчено. 2.3.47. У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду. 2.3.48. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. | 2.3.43 Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: 2.3.43.1 клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів; 2.3.43.2 судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім рішень про закриття, припинення провадження, відкриття провадження у справі про банкрутство, відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, перехід до наступної судової процедури, затвердження плану санації, визнання недійсними правочинів, укладених боржником, результати розгляду грошових вимог кредиторів, звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, результати розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, закриття провадження у справі про банкрутство; постанов про визнання боржника банкрутом), та судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи; 2.3.43.3 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суду першої інстанції, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР); 2.3.43.4 апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено; 2.3.43.5 заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору; 2.3.43.6 заяви про перегляд заочного рішення; 2.3.43.7 заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу; 2.3.43.8 матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України; 2.3.43.9 зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору в судовій справі, у якій відкрито провадження; 2.3.43.10 заяв про відновлення втраченого судового провадження; 2.3.43.11 заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви; 2.3.43.12 у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності; 2.3.43.13 у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство; 2.3.43.14 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом; 2.3.43.15 ухвал Великої Палати Верховного Суду про повернення судової справи на розгляд відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) через відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; 2.3.43.16 позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів; 2.3.43.17 справ про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила декілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день; 2.3.43.18 справ про адміністративні правопорушення, які поверталися суддею на доопрацювання; 2.3.44. За відсутності заборони у процесуальному законі збори суддів мають право передбачити інші випадки передачі судових справ (проваджень) раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу. Пункти 2.3.45-2.3.46 виключити
2.3.47. У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.43.1-2.3.43.18, підпунктом 2.3.44 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду. 2.3.48. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. |
Пункт відсутній | 4.7. Положення підпунктів 2.3.31, 2.3.33, 2.3.37, 2.3.39, 2.3.42, 2.3.48, 2.3.53, 2.3.54, 2.3.59 пункту 2.3, підпункту 2.5.6 пункту 2.5, підпункту 2.6.4 пункту 2.6 щодо роздрукування протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, автоматичного визначення складу колегії, автоматичного визначення запасного судді, заміни основного судді запасним суддею, автоматичного визначення слідчого судді, передачі судової справи раніше визначеному судді, повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді, щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями, визначення основних та запасних присяжних, визначення народних засідателів не застосовуються у випадку прийняття суддею (суддею доповідачем) рішення про формування та зберігання судової справи в електронній/змішаній формі. Відповідні протоколи зберігаються як електронні документи. |
12.04.2024
Рішення РСУ № 3 від 11.04.2024 Щодо внесення змін до Порядку компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б. С. щодо необхідності внесення змін до Порядку компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці, затвердженого рішенням Ради суддів України від 16.09.2016 № 62, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 р. (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б. С. щодо необхідності внесення змін до Порядку компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці, взяти до відома.
2. Внести до Порядку компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці, затвердженого рішенням Ради суддів України від 16.09.2016 № 62, зміни, що додаються.
Голова
Ради суддів України Б. С. Моніч
Додаток
до рішення Ради суддів України
від 11 квітня 2024 року №3
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку компенсації витрат на поховання та
увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці,
затвердженого рішенням Ради суддів України
від 16.09.2016 року № 62
Доповнити Розділ ІV."Оплата"пунктом 10-1 в такій редакції:
"10-1 Максимальний розмір витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів та суддів у відставці, визначених у розділі ІІ цього Порядку, не може перевищувати розміру однієї суддівської винагороди або довічного грошового утримання судді у відставці".
___________
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до внесення змін до Порядку компенсації витрат на поховання та
увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці
Порядок компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці | Порядок компенсації витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці (нова редакція) |
ІV. Оплата 7. Компенсація здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідного суду. 8. Компенсація особі, яка здійснила поховання та увічнила пам’ятьсудді, судді у відставці, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню". 9. У разі оплати послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку, безпосередньо судом або територіальним управлінням Державної судової адміністрації України оплата таких послуг здійснюється за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". 10. Вартість придбання та встановлення пам’ятника не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент здійснення оплати за придбання або встановлення пам’ятника. пункт відсутній 11. У разі якщо заяву про компенсацію витрат на оплату послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку, надали декілька осіб і ними сплачені послуги, які мають обмеження згідно з цим Порядком, компенсація здійснюється пропорційно понесеним витратам. | ІV. Оплата 7. Компенсація здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідного суду. 8. Компенсація особі, яка здійснила поховання та увічнила пам’ятьсудді, судді у відставці, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню". 9. У разі оплати послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку, безпосередньо судом або територіальним управлінням Державної судової адміністрації України оплата таких послуг здійснюється за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". 10. Вартість придбання та встановлення пам’ятника не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент здійснення оплати за придбання або встановлення пам’ятника. 10-1 Максимальний розмір витрат на поховання та увічнення пам'яті суддів та суддів у відставці, визначених у розділі ІІ цього Порядку, не може перевищувати розміру однієї суддівської винагороди або довічного грошового утримання судді у відставці. 11. У разі якщо заяву про компенсацію витрат на оплату послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку, надали декілька осіб і ними сплачені послуги, які мають обмеження згідно з цим Порядком, компенсація здійснюється пропорційно понесеним витратам. |
12.04.2024
Рішення РСУ № 2 від 11.04.2024 Щодо організаціного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Частиною першою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Отже, основні завдання ДСА України полягають у здійсненні організаційного забезпечення функціонування судів та забезпечення фінансування органів судової влади, суддівського самоврядування, а також всіх інших суб’єктів публічної адміністрації, які виконують свої повноваження у сфері здійснення правосуддя. При цьому слід виокремити організаційне та фінансове забезпечення, яке здійснюється ДСА України, як відносно відокремленою інституцією, у зв’язку з її особливим статусом як головного розпорядника бюджетних коштів. Тобто ДСА України виступає як суб’єкт правовідносин у сфері організаційно-правового забезпечення діяльності суду, особливості здійснення яких визначаються повноваженнями, що закріплені у законодавстві про судоустрій і статус суддів, Положенні про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 (із змінами), а також є суб’єктом фінансово-публічних правовідносин, які мають виконуватися не лише відповідно до законодавства про судоустрій і статус суддів, а також згідно з законодавством, що регулює бюджетні правовідносини.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено видатки в сумі 17 324,5 млн грн, а саме:
оплата праці та нарахування на неї – 15 498,6 млн грн;
комунальні послуги та енергоносії – 624,7 млн грн;
поточні видатки – 1 201,2 млн гривень.
Оскільки потреба ДСА України у фінансових ресурсах складала на 2023 рік – 33 710,1 млн грн зазначені видатки забезпечували потребу органів системи правосуддя лише на 51,4 %.
На кінець 2023 року за рахунок понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору та за погодженням Вищої ради правосуддя судам (апеляційним та місцевим) було додатково призначено бюджетні асигнування у сумі 1 224,5 млн грн, а саме:
на оплату праці та нарахування на неї – 838,4 млн грн;
на видатки розвитку – 386,1 млн грн, з яких на придбання серверної, комп’ютерної та сканувальної техніки, а також альтернативних джерел електропостачання - 319,3 млн грн та на проведення капітальних ремонтів, реконструкцій та реставрацій приміщень судів - 66,8 млн гривень.
У грудні 2023 року із понадпланових надходжень було призначено 597,7 млн гривень.
Враховуючи важливість збереження кваліфікованих кадрів апаратів судів та підвищення рівня заробітної плати для забезпечення стимулюючими виплатами фактичної чисельності працівників апаратів місцевих та апеляційних судів розрахунково у розмірі 70 % та органів і установ системи правосуддя розрахунково у розмірі 40 % від посадового окладу за період січень – грудень 2023 року, Державною судовою адміністрацією України до Міністерства фінансів України були надані відповідні пропозиції з плановими розрахунками, щодо:
– збільшення в частині оплати праці та нарахування на неї бюджетних асигнувань спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" за рахунок понадпланових надходжень зі сплати судового збору;
– збільшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" за рахунок бюджетних асигнувань КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода", економія за цим кодом виникла за рахунок використання суддями права на відпустки без збереження заробітної плати, відшкодування Пенсійним фондом України виплат за листками непрацездатності та звільнення суддів у зв’язку із відставкою.
Потрібно зазначити, що Державною судовою адміністрацією України при розрахунку потреби в додаткових коштах було враховано також завантаженість судів при розгляді справ та застосовано рейтинг, що дозволив отримати додатковий відсоток стимулюючих виплат працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів.
За спільної ініціативи Комітету Верховної Ради з питань правової політики та Державної судової адміністрації України, Міністерством фінансів України було погоджено збільшення бюджетних асигнувань за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 838,4 млн грн та погоджено перерозподіл видатків державного бюджету за КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" на КЕКВ 2111 "Заробітна плата" у сумі 259,8 млн грн, а саме:
– довідка про зміни до річного розпису бюджету від 21.09.2023 у сумі 300,0 млн грн на оплату праці;
– довідка про зміни до річного розпису бюджету від 14.12.2023 у сумі 798,2 млн грн, з якої за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" 743,3 тис грн та за КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці" 54,9 млн гривень.
ДСА України як головним розпорядником бюджетних коштів, з урахуванням єдиного підходу здійснено рівномірний розподіл додаткового фінансування за КЕКВ 2111"Заробітна плата" від доведеної суми, виходячи з фактичної чисельності працівників апаратів місцевих та апеляційних судів та органів і установ системи правосуддя.
За підсумками 2023 року, завдяки згаданому перерозподілу бюджетних асигнувань, виходячи з фактичної чисельності працівників апаратів судів, ДСА України забезпечено середньорічні стимулюючі виплати працівникам апаратів усіх місцевих та апеляційних судів на рівні:
місцеві загальні суди – 87 % посадового окладу;
місцеві спеціалізовані суди – 90,4 % посадового окладу;
апеляційні суди – 96,7 % посадового окладу;
Так, середня заробітна плата працівників апаратів судів у 2023 році становила:
середня заробітна плата за 2023 рік, грн | |
місцеві загальні суди | 17 840 |
місцеві адміністративні суди | 21 890 |
місцеві господарські суди | 22 502 |
апеляційні загальні суди | 22 487 |
апеляційні господарські суди | 20 967 |
апеляційні адміністративні суди | 22 456 |
Середній розмір заробітної плати працівників апаратів судів | 19 350 |
За напрямками фінансовий ресурс поділяється на:
оплата праці та нарахування на неї – 18 156,3 млн грн;
комунальні послуги та енергоносії – 698,3 млн грн;
поточні видатки – 1 214,5 млн грн;
видатки розвитку – 532,1 млн гривень.
На відміну від минулорічних призначень у 2024 році передбачені видатки розвитку.
В той же час, загальна потреба у фінансових ресурсах судів та установ судової системи на 2024 рік склала 36 042,0 млн грн, тобто загальний рівень фінансового забезпечення становить 57,2 відсотка.
Не зважаючи на збільшення призначень у 2024 році залишається проблема нерівномірності помісячного розподілу бюджетних асигнувань.
Так, доведені на січень-квітень помісячні обсяги складають 6,7 % щомісячно, тоді як у травні-серпні цей показник дорівнює 8,3 %, у вересні 9,9 %, а на жовтень-грудень передбачено по 10,1 % щомісячно.
Наслідком такого розподілу є те, що суди та територіальні управління ДСА України не мають можливості вчасно виплатити суддівську винагороду суддям та заробітну плату працівникам апаратів судів і розраховуються лише після відкриття їм бюджетних асигнувань наступного місяця.
При формуванні бюджетного запиту на 2024 рік граничні обсяги видатків доведені Міністерством фінансів враховували видатки на оплату праці працівників державних органів на рівні, передбаченому у Державному бюджеті України на 2023 рік (без змін), тобто без застосування соціальних стандартів визначених на 2024 рік, а саме: прогнозного розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, видатки на оплату праці на 2024 рік формувались під фактичну чисельність працюючих станом на 01 серпня 2023 року та відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік. При цьому, у листі Міністерства фінансів України було зазначено що з 01 січня 2024 оплату праці державних службовців буде здійснено на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.
У відповідності до вказаного постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році" (далі – постанова № 1409) з 01 січня 2024 року запроваджено систему оплати праці для державних службовців на основі класифікації посад державної служби.
Однак, у переліку типових посад державної служби в межах рівнів посад, що затверджений постановою № 1409 відсутні посади державної служби, які наявні лише в судах, органах та установах в системі правосуддя.
З огляду на зазначене, беручи до уваги положення частини шостої статті 150 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та з метою упорядкування умов оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад ДСА України було розроблено та направлено до Кабінету Міністрів України проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад у 2024 році ". Проєктом акта запропоновано затвердити перелік типових посад державної служби в системі правосуддя в межах рівнів посад (лист ДСА України від 10.01.2024 № 10-1334/24).
За результатами розгляду вищевказаного листа ДСА України, та з урахуванням звернень народного депутата України Маслова Д. В., Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Ради суддів України, Прем’єр-міністром України надано Національному агентству України з питань державної служби доручення від 16.01.2024 № 1144/2/1-24 та від 26.01.2024 № 1694/1/1-24 про розгляд та внесення в установленому порядку відповідного проекту акта.
Так, на виконання згаданого вище доручення Національне агентство України з питань державної служби листом від 19.02.2024 № 2639/92-24 надіслало проєкт постанови на погодження до заінтересованих органів в порядку, встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, за результатами розгляду зазначеного проєкту постанови Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України та Міністерством фінансів України висловлено зауваження, що не стосуються предмета правового регулювання даного проєкту постанови.
Відповідно до витягу з протоколу № 14 від 03.04.2024 засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової і правової політики, паливно-енергетичного комплексу, стратегічних галузей промисловості та правоохоронної діяльності Національному агентству України з питань державної служби доручено доопрацювати проект постанови з урахуванням висловлених до нього зауважень.
На сьогодні проєкт постанови запропонований ДСА України знаходиться у Національному агентству України з питань державної служби на доопрацюванні.
Середня заробітна плата працівників апаратів судів за січень-лютий 2024 року склала:
середня заробітна плата за січень-лютий 2024 року, грн | |
місцеві загальні суди | 16 171 |
місцеві адміністративні суди | 19 378 |
місцеві господарські суди | 19 225 |
апеляційні загальні суди | 18 893 |
апеляційні господарські суди | 19 026 |
апеляційні адміністративні суди | 19 796 |
Середній розмір заробітної плати працівників апаратів судів | 16 932 |
З метою забезпечення вільного доступу до відкритості інформації про заробітну плату ДСА України наказом від 08.03.2024 № 97 зобов’язано суди розміщувати інформацію про середній розмір заробітної плати та стимулюючих виплат працівників апаратів судів.
Враховуючи що з січня по серпень 2024 помісячний розподіл бюджетних асигнувань за КЕКВ 2110 "Оплата праці" не дозволяє провести вчасно розрахунки по виплаті заробітної плати працівників апаратів місцевих і апеляційних судів та суддівської винагороди та за оперативними даними судів, кредиторська заборгованість з цих виплат становить станом на 01 березня 2024 року за:
КЕКВ 2111 "Заробітна плата" - 19,3 млн грн;
КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" – 61,3 млн гривень.
Державною судовою адміністрацією України, для забезпечення своєчасних виплат з заробітної плати, суддівської винагороди та недопущення стійкої заборгованості з цих виплат, листом від 19 березня 2024 звернулась до Міністерства фінансів України щодо наближення бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя" за загальним фондом державного бюджету.
22 березня 2024 року Міністерством фінансів України надано відповідь що не має можливості підтримати пропозиції ДСА щодо внесення змін до помісячного розпису асигнувань за загальним фондом Державного бюджету України на 2024 рік за КПКВК 0501020.
З метою забезпечення виплати суддівської винагороди відрядженому до Дніпровського апеляційного суду судді ДСА України 16 січня 2024 року отримала погодження Вищої ради правосуддя на перерозподіл суддівської винагороди та нарахувань у сумі 2,3 млн гривень. У лютому за погодженням з Вищою радою правосуддя перерозподілено суддівську винагороду та нарахування у сумі 1,6 млн грн у зв’язку із відрядженням судді до Господарського суду Закарпатської області.
Також Державною судовою адміністрацією України проведено аналіз за поточними видатками та видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2024 рік у розрізі судів, що знаходяться на тимчасово окупованій території та в зоні бойових дій.
За опрацьованою та узагальненою інформацією, наданою судами та територіальними управліннями ДСА України було встановлено, що існують бюджетні асигнування, які на даний час не використовуються в судах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а саме 69,2 млн гривень.
Враховуючи зазначене, ДСА України звернулась до Вищої ради правосуддя та 19 березня поточного року отримала погодження щодо перерозподілу бюджетних асигнувань:
для забезпечення Київського міського окружного адміністративного суду, у тому числі для роботи ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва у сумі 5,0 млн грн;
для акумулювання за напрямком "Організаційне забезпечення діяльності органів судової влади" для подальшого перерозподілу між іншими судами у сумі 64,2 млн гривень.
Впродовж І кварталу 2024 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 1 056,5 млн грн при плані на січень-березень - 645,0 млн грн, з яких за заявками судів відкрито асигнувань на суму 409,5 млн гривень.
Протягом грудня 2023 року за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок понадпланових надходжень із сплати судового збору проведено роботи з капітального ремонту пошкоджених приміщень 6 судових установ на суму 7279,8 тис. грн, зокрема:
- капітальний ремонт будівель Малинського районного суду Житомирської області, Суворовського районного суду Одеської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (для нього також було придбано два загородження зі спеціального захисного скла для встановлення в залах судових засідань), Територіального управління ДСА України у Чернігівській області на загальну суму 5 191,10 тис. грн;
- капітальний ремонт будівель Чернігівського апеляційного суду та Господарського суду Чернігівської області, на загальну суму 2 088,7 тис. гривень (проведено технічне обстеження цих будівель та виготовлено проектну-кошторисну документацію).
Ураховуючи невідкладну та критичну необхідність у проведенні першочергових робіт з капітального ремонту, реконструкції та реставрації були протягом грудня 2023 р. проведені будівельні роботи в приміщеннях 9 судів на загальну суму 18128,02 тис. грн, а саме:
- капітальний ремонт покрівлі будівлі Любашівського районного суду Одеської області на загальну суму 991,62 тис. грн;
- капітальний ремонт системи опалення будівель Міжгірського районного суду Закарпатської області, Обухівського районного суду Київської області, Ржищівського міського суду Київської області, Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, Городищенського районного суду Черкаської області на загальну суму 5520,2 тис. грн;
- реконструкцію зовнішньої електромережі будівлі Миколаївського районного суду Львівської області на загальну суму 943,5 тис. грн;
- продовжені аварійно-реставраційні роботи в будівлі Господарського суду міста Києва на суму 10 000 тис. грн;
Крім того, у зв’язку з необхідністю підготовки до опалювального періоду 2023/2024 року ДСА України судам та територіальним управлінням ДСА України було збільшено кошторисні призначення на суму 6486,7 тис. грн для придбання рециркулярних насосів, трансформаторів, конденсаційних модулів, теплових побутових насосів та котлів опалення. За результатом проведених процедур закупівлі в грудні 2023 року у 18 судах встановлено відповідне обладнання на загальну суму 6091,9 тис. гривень.
Для забезпечення безперебійної роботи 511 судів на початку жовтня-листопада 2023 року ДСА України були збільшені кошторисні призначення на придбання альтернативних джерел енергопостачання на загальну суму 54 940 тис. гривень.
Судами та територіальними управліннями ДСА України було визначено тип та характеристики альтернативного джерела енергопостачання для кожного суду окремо.
Протягом грудня 2023 року придбано 573 альтернативних джерела енергопостачання (генератори, системи зберігання енергії (зарядні станції, гібридні інвертори, акумуляторні батареї тощо) на загальну вартість 42 652,50 тис. грн та забезпечено ними 482 суди, зокрема 424 місцевих загальних судів, 21 апеляційний суд, 20 господарських судів, 17 окружних адміністративних судів.
Також, протягом І кварталу 2024 року проведено поточні ремонти 3 приміщень судів на загальну вартість 141,69 тис. грн, зокрема аварійний ремонт даху Одеського апеляційного суду і Городенківського районного суд Івано-Франківської області, ремонт частини цоколя Горохівського районного суду Волинської області.
Крім того, Вищою радою правосуддя рішенням від 19.03.2024 № 802/0/15-24 погоджено перерозподіл видатків державного бюджету в розрізі судів, Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України згідно з додатком "Пропозиції щодо перерозподілу видатків" до листа т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України від 6 березня 2024 року № 11-6749/24, зокрема для здійснення капітального ремонту триповерхової будівлі Миколаївського апеляційного суду за адресою: вулиця Садова, будинок 2-А, місто Миколаїв. Довідкою про зміни до кошторису на 2024 рік № 24 від 20.03.2024 Миколаївському апеляційному суду виділені додаткові бюджетні асигнування у сумі 5374,1 тис. грн для проведення капітального ремонту. Наразі проводиться коригування наявної проектно-кошторисної документації.
З метою покращення умов для здійснення правосуддя Житомирським окружним адміністративним судом та створення належних умов для суддів, працівників суду та відвідувачів, актом приймання-передачі, затвердженим 07.03.2024, передано державне нерухоме майно, яке перебуває у сфері управління ДСА України, загальною площею 4708,7 кв. м від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області до Житомирського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини п’ятої статті 153 Закону України № 1402, пункту 11 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА України розробляє та подає на затвердження Вищій раді правосуддя нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів.
Згідно із підпунктами 2.1.4.5.2 - 2.1.4.5.5 очікуваного стратегічного результату 2.1.4.5 проблеми 2.1.4 підрозділу 2.1 розділу 2 заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220, визначено розроблення, доопрацювання, затвердження нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів, їх оприлюднення.
Про необхідність розроблення таких нормативів також зазначено в рішенні Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 № 740/0/15-23.
Наказом ДСА України від 14.08.2023 № 384 (із змінами) утворено робочу групу з розроблення проєктів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів (далі – робоча група) та затверджено її склад, до якого увійшли представники від Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерства фінансів України, Вищої ради правосуддя, суддівського самоврядування (члени Ради суддів України), Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Національної школи суддів України, Проєкту ЄС "Право-Justice", а також керівники структурних підрозділів ДСА України, відповідно до напрямів діяльності очолюваних структурних підрозділів.
З урахуванням завдань, покладених на робочу групу, на дату подання інформації:
1) відбулось сім її засідань (28.09.2023, 12.10.2023, 19.10.2023, 07.12.2023, 15.02.2024, 22.02.2024, 28.02.2024);
2) затверджено Положення про робочу групу з розроблення проєктів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів, орієнтовний план дій щодо розроблення згаданих проєктів, план діяльності робочої групи та орієнтовний графік її засідань;
3) схвалено, визначені членами робочої групи, дефініції термінів, складові та структуру проєктів нормативів;
4) здійснений збір матеріалів, експертних досліджень, висновків тощо, які проводились міжнародними партнерами з розвитку з питань, які є предметом діяльності робочої групи;
5) проведено онлайн-опитування суддів, працівників апаратів судів та територіальних управлінь ДСА України щодо окремих питань та пропозицій до проєктів нормативів, за результатами узагальнення відповідей, наданих учасниками згаданого опитування (885 учасників), підготовлено аналітичний звіт, який 07.12.2023 розглянуто на засіданні робочої групи та оприлюднено на офіційній вебсторінці ДСА України офіційного вебпорталу "Судова влада України" (https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/1533885/);
6) розроблено проєкти: нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів, Методики розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій та Методики розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій, які схвалені на засіданнях робочої групи від 15.02.2024 та від 28.02.2024.
Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 12.12.2023 № 1256/0/15-23 рекомендовано Голові ДСА України або особі, яка виконує його обов’язки, подати зазначені проєкти нормативів на розгляд Вищої ради правосуддя не пізніше 1 березня 2024 року з урахуванням позиції Міністерства фінансів України щодо нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, то листом від 20.02.2024 № 16-5388/24 ДСА України надіслано на погодження до Міністерства фінансів України проєкти нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, схвалені на засіданні згаданої робочої групи від 15.02.2024. Міністерство фінансів України листом від 28.02.2024 № 08020-03/2-6/5987 висловило свою позицію щодо згаданих проєктів нормативів.
З метою виконання вимог законодавства, ДСА України, листом від 29.02.2024 № 16-6234/24, надіслано до Вищої ради правосуддя схвалені робочою групою проєкти нормативів кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення судів.
15 березня 2024 року Вищою радою правосуддя до апеляційних судів надіслано копію листа ДСА України із проєктами нормативів та пропозицією опрацювати згадані проєкти нормативів в межах відповідного апеляційного округа із залученням місцевих судів.
До територіальних управлінь ДСА України надісланий аналогічний лист із пропозицією опрацювати проєкти нормативів та висловити позицію управління.
Крім того, у листах Вищої ради правосуддя зазначається, що у другій декаді квітня 2024 року планується обговорення проєктів нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення.
Затвердження визначених проєктів нормативів в подальшому сприятиме прозорості бюджетного процесу, формування бюджетного запиту для фінансування потреб судів та повноти відображення фінансових потреб судової системи, а також забезпечить розподіл бюджетних ресурсів у судовій системі на підставі об’єктивних та чітко визначених критеріїв.
Заслухавши та обговоривши інформацію т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади Державною судовою адміністрацією України у грудні 2023 року та І кварталі 2024 року, відповідно до статей 133, 148, 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Інформацію т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади Державною судовою адміністрацією України за результатами грудня 2023 року та І кварталу 2024 року узяти до відома.
2. Державній судовій адміністрації України продовжувати вживати заходи задля організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
3. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України щоквартально оприлюднювати інформацію щодо розмірів заробітної плати працівників органів та установ системи правосуддя в розрізі регіонів та посад.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Дивитися Завантажити
12.04.2024
Рішення РСУ № 1 від 11.04.2024 Про оголошення нового конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Рішенням Ради суддів України від 18 вересня 2023 року №39 оголошено конкурс для відбору кандидатур на дві вакантних посади судді Конституційного Суду України та початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 19 вересня 2023 року по 18 жовтня 2023 року включно.
Рішенням від 02 листопада 2023 року № 44 та рішенням від 20 листопада 2023 року № 51 Радою суддів України встановлено відповідність поданих документів вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України.
Стосовно кандидатів, допущених до конкурсного відбору, призначено проведення спеціальної перевірки у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції".
02 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року копії довідок про результати спеціальної перевірки, проведеної відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" щодо кандидатів, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, направлені Дорадчій групі експертів (далі – Дорадча група).
За змістом частини четвертої статті 10-8 Закону України "Про Конституційний Суд України", Дорадча група за результатами оцінки високих моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду ухвалює вмотивоване рішення щодо оцінки відповідності кожного кандидата.
За критерієм високих моральних якостей кандидати отримують оцінку "відповідає" або "не відповідає".
У разі отримання від Дорадчої групи оцінки "не відповідає" за критерієм високих моральних якостей кандидат вважається таким, що не пройшов відповідний етап конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду з дня оприлюднення Дорадчою групою відповідного рішення. У рішенні стосовно такого кандидата Дорадча група зазначає, що для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах кандидат не відповідає критерію високих моральних якостей.
Якщо за результатами оцінювання кількість кандидатів, які відповідають критерію високих моральних якостей, становить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду судді Конституційного Суду, конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України невідкладно, але не пізніше двадцяти днів, оголошують новий конкурсний відбір на таку вакантну посаду, який проводиться у порядку, визначеному цим Законом.
Дорадча група експертів 23 березня 2024 року провела засідання, на якому підбила підсумки етапу оцінювання моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також ухвалила низку рішень щодо проведення оцінювання рівня компетентності у сфері права.
Оцінку "відповідає" критерію високих моральних якостей отримали такі кандидати на посаду судді Конституційного Суду, допущені до конкурсу за квотою з'їзду суддів України:
- Алла Сергіївна Олійник – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду;
- Олександра Григорівна Яновська – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, суддя-спікер;
- Наталія Миколаївна Денисенко – заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ (допущена також і за квотою Верховної Ради України).
Зазначені кандидати продовжують участь в конкурсі на посаду судді Конституційного суду України.
Зважаючи на те, що кількість кандидатів, які відповідають критерію високих моральних якостей, становить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду судді Конституційного Суду, Рада суддів України має оголосити новий конкурс на одну вакантну посаду Конституційного Суду.
Крім того, 26 січня 2025 року спливає строк повноважень судді Конституційного Суду Кривенка В.В., обраного на посаду судді Конституційного Суду XІІІ з’їздом суддів України 13 листопада 2015 року (склав присягу 27 січня 2016 року).
За змістом частини 1 статті 10-5 Закону України "Про Конституційний Суд України" оголошення про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня закінчення строку повноважень або досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду, або не пізніше двадцяти днів з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 149-1 Конституції України.
Особи, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду і відповідають установленим Конституцією України та цим Законом вимогам до Судді, подають Раді суддів України визначені законодавством України документи протягом тридцяти днів з дня оприлюднення оголошення про початок конкурсного відбору.
Рада суддів України констатує, що в межах вже оголошеного конкурсу відповідні процедури тривають понад 6 місяців і ці процедури не є завершеними.
Наразі Дорадча група за результатами оцінки визнаного рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду має ухвалити вмотивоване рішення щодо оцінки відповідності кожного кандидата за критерієм визнаного рівня компетентності у сфері права.
Після цього Дорадча група проводить рейтингове голосування стосовно всіх оцінених кандидатів (які отримали оцінку "відповідає" за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права) та формує їх рейтинговий список.
Після отримання від Дорадчої групи списку оцінених кандидатів на посаду судді Конституційного Суду, рішень Дорадчої групи щодо оцінки відповідності кожного кандидата конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України проводять співбесіду з кандидатами, включеними до списку оцінених кандидатів.
За результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, з урахуванням списку оцінених кандидатів, рішень Дорадчої групи щодо оцінки відповідності кожного кандидата та співбесіди з кандидатами конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України ухвалюють рішення щодо рекомендації про призначення на посаду судді Конституційного СудуУкраїни.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на тривалість процедур конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України, та на виконання вимог частини 1 статті 10-5 Закону України "Про Конституційний Суд України" Рада суддів України вважає за необхідне оголосити конкурс ще на одну посаду судді Конституційного Суду України, яка утвориться у зв'язку із закінченням повноважень судді Конституційного Суду Кривенка В.В.
Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про оголошення нового конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, про початок прийняття заяв та затвердження Рекомендацій з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 101, 105, 108, пункту 17 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України
в и р і ш и л а:
1. Оголосити новий конкурс на дві посади судді Конституційного Суду України та про початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 15 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року включно.
Оголошення про новий конкурсу розмістити на офіційному веб-сайті Ради суддів України.
2. Затвердити Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, що додаються.
3. Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, розмістити на офіційному веб-сайті Ради суддів України.
Голова
Ради суддів України Б.С. Моніч
Додаток до рішення Ради суддів України від 11 квітня 2024 року № 1 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Ради суддів України
від 11 квітня 2024 року № 1
Рекомендації з оформлення та
подання документів особами, які виявили намір
обійняти посаду судді Конституційного Суду України,
для участі у конкурсі
1. Участі у конкурсі підлягає особа, яка у визначені Радою суддів України терміни подала всі необхідні документи та на день їх подання відповідає вимогам до судді Конституційного Суду України, встановленим статтею 11 Закону України «Про Конституційний Суд України».
2. Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.
Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 14 травня 2024 року 24 год. 00 хв. з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 14 травня 2024 року 17 год. 00 хв. чи подані нарочно до 17 год. 00 хв 14травня 2024 року.
Заяви, що будуть подані до Ради суддів України після зазначеного строку, не розглядатимуться.
3. Для участі у конкурсі з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинна подати до Ради суддів України такі документи:
1) заяву про участь у конкурсному відборі у довільній формі;
2) автобіографію;
3) мотиваційний лист кандидата на посаду судді Конституційного Суду України;
4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
5) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) за наявності;
6) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;
7) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками) ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
9) копію документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
10) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 105 Закону України «Про Конституційний Суд України» (додаток №1);
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"(додаток №2), або висновок за результатами такої перевірки (за наявності);
12) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (додаток № 3);
13) інші документи, передбачені статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції» для проведення спеціальної перевірки:
- медичні довідки про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;
- копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
4. До заяви про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинні бути додані у повному обсязі всі необхідні документи (матеріали), визначені підпунктами 1–13 пункту 3 цих рекомендацій.
5. Документи (матеріали), визначені підпунктами 1–13 пункту 3 цих рекомендацій, повинні бути оформлені додатком до заяви особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, розміщені у порядку їх черговості та пронумеровані згідно із загальною кількістю сторінок додатків.
6. Заява та додані до неї документи поверненню не підлягають.
7. Документи (матеріали), зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка звертається із заявою про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.
8. Дата заповнення (засвідчення) документів повинна відповідати даті їх подання (направлення) до Ради суддів України.
9. Автобіографія кандидата на дату надання згоди на проведення спеціальної перевірки, яка створена в електронній формі, роздрукована та підписана власноруч, зокрема повинна містити відомості про:
- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
- дату і місце народження;
- громадянство (зокрема громадянство (підданство) іноземної (іноземних) держави (держав), документи, які надають претенденту на посаду право на постійне проживання на території іноземних держав (за наявності), а також факт подання документів, необхідних для оформлення громадянства (підданства) іноземної (іноземних) держави (держав);
- освіту (назва закладу вищої освіти (іншого закладу освіти), рік вступу та закінчення такого закладу, реквізити диплома, здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь освіти), спеціальність, кваліфікацію, науковий ступінь);
- трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював кандидат, останнє місце роботи (служби) та посаду);
- загальний трудовий стаж роботи, стаж роботи в галузі права та стаж роботи на посадах судді;
- наявність допуску до державної таємниці, а також факти скасування раніше наданого допуску за порушення законодавства про державну таємницю (або відмови у його наданні);
- відношення претендента на посаду до виконання військового обов’язку (призовник, військовозобов’язаний, резервіст); проходження військової служби (у разі її проходження) та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних;
- державні нагороди (у разі наявності);
- стягнення (у разі наявності з зазначенням виду стягнення та датою накладення);
- відомості про сімейний стан і склад родини.
10. Мотиваційний лист повинен містити дату та підпис особи, яка його подає, та бути оформлений відповідно до таких вимог:
1) обсяг – до 2 аркушів;
2) формат аркуша – А-4;
3) шрифт – Times New Roman;
4) розмір шрифту – 14 pt;
5) відступи: від лівого краю аркуша – 25 мм, від верхнього та нижнього – 15 мм, від правого – 15 мм;
6) друкований вигляд.
11. Копія паспорта громадянина України повинна містити копії всіх заповнених його сторінок.
Копія паспорта громадянина України у формі ID-картки повинна містити копії титульної та зворотної сторін, виготовлених на одному аркуші, де у верхній частині аркуша повинна бути копія титульної сторони картки, в нижній – зворотна. Разом з цим подається копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
12. Копія трудової книжки, послужного списку (за наявності):
1) повинна містити копії всіх заповнених сторінок;
2) має бути належним чином засвідчена за місцем роботи особи (якщо на момент подачі документів особа працює).
13. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, подається особою як кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України шляхом відповідного її заповнення і підписання на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Для підтвердження факту подання цієї декларації особа подає до Ради суддів України роздруковану копію відповідної декларації та посилання на неї, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:
1) назву «Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
2) відповідне посилання на інтернет-сторінку;
3) дату подання декларації;
4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.
14. Заява про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», подається особою, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, за формою, визначеною Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (зі змінами).
У разі подання такої заяви особою за місцем роботи, до Ради суддів України надається копія цієї заяви, засвідчена в установленому порядку відповідальною особою за місцем роботи кандидата.
У разі проходження особою за місцем роботи перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади», нею подається засвідчена в установленому порядку копія довідки про її результати.
15. За достовірність поданих до Ради суддів України документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.
16. У разі встановлення невідповідності переліку та комплектності доданих до заяви документів, вказаних особою у заяві, із фактично доданим або неналежності оформлення документів Відділом організаційного забезпечення суддівського самоврядування складається акт і такі документи підлягають поверненню Радою суддів України без розгляду особі, яка їх подала.
17. Документи, подані особою для участі у конкурсі, можуть бути залишені Радою суддів України без розгляду на підставі відповідного звернення особи.
18. Розгляд питання про відповідність особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, установленим Законом України «Про Конституційний Суд України» вимогам до посади судді Конституційного Суду України здійснюється Радою суддів України на основі поданих особою документів.
Додатки зі зразками ЗАЯВ дивіться тут
Дивитися Завантажити