Рада Суддів
України

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Вінниця

Р І Ш Е Н Н Я № 73

До Ради суддів України протягом останніх місяців 2020 року надходять численні звернення голів, заступників голів та суддів, в яких порушуються питання стосовно наявності чи відсутності конфлікту інтересів при зверненні до адміністративних судів з позовами про стягнення недоотриманої суддівської винагороди під час карантинних обмежень.

У згаданих зверненнях порушуються питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у випадках:

- розгляду суддею адміністративного суду справи із відповідним предметом, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову;

- звернення голови, заступника голови чи осіб, які виконують їх обов’язки до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та/або враховуючи, що така особа видавала наказ, яким встановлена дата, з якої суддівська винагорода нараховувалася виходячи з приписів Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

При визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід передусім виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність чи неупередженість рішення такого судді.

Виходячи з аналізу норм Закону України «Про запобігання корупції» для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановити дві обов’язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв’язку:

- наявність приватного інтересу судді;

- посадові повноваження судді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов’язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками судді.

З огляду на приписи частини другої статті 55 Конституції України, статей 7, 8, 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді. Кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

У коментарі щодо Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя має право діяти для захисту власних прав та інтересів, зокрема в якості сторони в судовому розгляді (пункт 175).

Із інформації, яка міститься у наведених зверненнях, очевидним є те, що подання суддею позову про стягнення недоотриманої суддівської винагороди до суду вказує на його фінансову зацікавленість, а результат розгляду справи обґрунтовано сприймається і є таким, що становить інтерес не лише для судді, що звертається з таким позовом, а може становити інтерес для суддів, які розглядатимуть відповідні справи та будуть звертатися до суду із аналогічними позовами в подальшому.

Разом з тим, з огляду на те, що:

-конституційними вимогами визначено необхідність дотримання основних засад судочинства;

- чинним законодавством не передбачено інших судів, які могли б розглядати вказані справи;

- рішеннями Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 та від 18 травня 2018 року № 24 роз’яснено, що при розгляді конкретної справи не утворює конфлікту інтересів такий приватний інтерес, який мають усі інші судді;

- розгляд суддею адміністративного суду справи про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову, - не може вважатися конфліктом інтересів.

Поряд з цим, в таких ситуаціях судді повинні враховувати інші обставини, які можуть свідчити про наявність конфлікту інтересів (розгляд справ за участю близьких осіб і т.д.).

Звернення ж суддею, який обіймає в суді посаду голови, до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та одночасне прийняття цією особою управлінських рішень стосовно наведеного предмету чи підписання процесуальних документів у такій справі (наприклад, відзив на позов, пояснення, апеляційна та касаційна скарга) є неприпустимим, а тому усунення приватного інтересу здійснюється таким чином: скликання загальних зборів суддів відповідного суду, на яких розкривається інформація про звернення до суду з відповідним позовом та вирішується питання про покладення певних повноважень на заступника голови суду або іншому судді (наприклад, судді, який має найбільший стаж роботи).

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Марченко О.В. відповідно до статей 83, 124, 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а :

Розгляд суддею адміністративного суду справи про стягнення недоотриманої під час карантинних обмежень суддівської винагороди, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову, - не може вважатися конфліктом інтересів.

Звернення ж суддею, який обіймає в суді посаду голови, до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та одночасне прийняття цією особою управлінських рішень стосовно наведеного предмету чи підписання процесуальних документів у такій справі (наприклад, відзив на позов, пояснення, апеляційна та касаційна скарга) свідчить про наявність конфлікту інтересів та потребує врегулювання шляхом усунення приватного інтересу.

Голова Ради суддів України Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 54

До Ради суддів України надійшло звернення голови Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича від 19 серпня 2020 року щодо можливого порушення його діями вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час обрання головою зазначеного суду.

Статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законодавець наділив збори суддів відповідного суду правом самостійно обирати голову місцевого суду та його заступника із числа суддів цього суду. При цьому обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

Зі звернення вбачається, що рішенням зборів суддів Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року № 3 за результатами таємного голосування обрано головою суду Суського Олега Івановича. Відповідно до протоколу зборів суддів від 18 березня 2020 року № 4 на зборах суддів були присутні два судді: Певна О. С. та Суський О. І. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати Суському О. І. самому за себе, що він і зробив, оскільки до складу суду входить лише два судді.

16 серпня 2020 року на адресу судді Суського О. І. надійшов лист з Національного агентства з питань запобігання корупції за вих. № 33-02/40482/20 про те, що Суський О. І. як суддя Троїцького районного суду Луганської області на зборах суддів 18 березня 2020 року брав участь в обговоренні та голосуванні за питання порядку денного щодо обрання його на адміністративну посаду голови суду під впливом приватного інтересу, що суперечить його повноваженням.

Розглядаючи питання про наявність конфлікту інтересів у прийнятті участі судді, який здійснює службові чи представницькі повноваження, в голосуванні щодо обрання його на адміністративну посаду (голови, заступника, секретаря судової палати) та підстави для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене статтею 172⁷ КУпАП, рекомендовано встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) чітко визначеного приватного інтересу у судді;

2) суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність виявляється або як впливає на прийняття рішення.

Судді, які беруть участь в обранні, в тому числі самих себе, на адміністративні посади відповідного суду, реалізують передбачене статтею 38 Конституції України право «вільно обирати та бути обраними», а також здійснюють свої повноваження, визначені статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо забезпечення ефективного та належного адміністрування відповідного суду.

Рада суддів України у рішенні від 04 листопада 2016 року № 77 констатувала, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.

Отже, голосування судді за самого себе при обранні голови суду не створює конфлікту інтересів.

Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад регламентується Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Типовим положенням про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4).

У цьому випадку суддя Суський О. І. використав своє право, передбачене статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стосовно таємного голосування під час обрання голови суду на зборах суддів зазначеного суду.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування.

За наведених обставин Рада суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича наявний конфлікт інтересів.

Відповідно до пункту 3.1 Меморандуму про співробітництво та обмін інформацією між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою суддів України від 01 жовтня 2018 року, схваленого рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 33 та рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1954, сторони визнають одна одну самостійними установами, не мають права втручатися в діяльність одна одної з питань реалізації законодавчо закріплених за ними повноважень.

Урегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом) визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та відноситься до компетенції Ради суддів України, а тому роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів зазначеним суб’єктам має надавати виключно Рада суддів України.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є. В. щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2 (зі змінами, внесеними рішеннями Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 74, від 31 січня 2020 року № 6), Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4), Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Звернути увагу суддів та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції), що згідно з рішенням Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 75 єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України.

2. Національному агентству з питань запобігання корупції утримуватися в питаннях щодо роз’яснення конфлікту інтересів у суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників, оскільки врегулювання конфлікту інтересів в їх діяльності визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і відноситься до компетенції Ради суддів України.

3. Уважати незмінною позицію, висловлену Радою суддів України в рішенні від 04 листопада 2016 року № 77, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.

У зв’язку з цим визнати, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського О. І. під час голосування на зборах суддів за самого себе при обранні голови суду конфлікт інтересів відсутній.

4. Копію цього рішення направити керівникам спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції для відома та використання в роботі.

Голова Ради суддів України Б. С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. Херсон

РІШЕННЯ № 73

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою виконання завдань щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів робоча група Ради суддів України у складі членів комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Дьомич Л.М. та комітету з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Головенка О.Д. вивчила ситуацію, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді.

Завданням Робочої групи було: надання методичної допомоги колективу суддів в організації роботи суддівського самоврядування; виявлення причин та умов, що сприяють у його неналежному функціонуванні; напрацювання рекомендацій у вирішенні проблеми.

За результатами проведеної робочої наради за участю суддів Чернігівського окружного адміністративного суду встановлено наступне.

Чисельний склад суду становить 13 суддів: Баргаміна Наталія Миколаївна, Бородавкіна Світлана Володимирівна, Житняк Лариса Олександрівна, Заяць Олександр Володимирович, Клопот Сергій Леонідович, Лобан Дмитро Вікторович, Непочатих Василь Олександрович, Падій Валентина Василівна, Поліщук Людмила Олександрівна, Скалозуб Юрій Олександрович, Соломко Ірина Іванівна, Тихоненко Оксана Михайлівна, Ткаченко Ольга Євгеніївна.

Очолює суд з жовтня 2016 року суддя Скалозуб Юрій Олександрович.

Протягом 2019 року до Ради суддів України надійшло понад 15 звернень. У своїх зверненнях судді Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М. та Непочатих В.О. вказують на те, що збори суддів не вирішують питання про включення їх до різних постійно діючих колегій.

Збори суду, сторони у справах у своїх зверненнях вказують на заявлення суддями безпідставних, на їх думку, самовідводів.

Національне агентство з питань запобігання корупції звертається з приводу можливих фактів порушення вимог антикорупційного законодавства.

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Наталія Миколаївна на посаді з липня 2009 року. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 294/2017 призначена на посаду судді безстроково.

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих Василь Олександрович на посаді з серпня 2008 року. Постановою Верховної Ради України від 06 червня 2013 року № 326 - VІІ призначений на посаду судді безстроково.

Відповідно до рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. визначені до постійно діючої колегії № 4.

У зверненнях судді Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 09 листопада 2017 року та від 18 березня 2019 року до Ради суддів України повідомили, що між ними склались близькі стосунки, однак сімейного характеру вони не мають, оскільки не відповідають установленим формальним ознакам (не проживають спільно та ними не зареєстровано шлюбу). В деклараціях родинних зв’язків відомості стосовно один одного відсутні.

Зважаючи на викладену інформацію, Радою суддів України роз’яснено листом від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19 про існування у суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками, які за своїм характером можна ототожнити зі стосунками близьких осіб, а відтак про існування конфлікту інтересів при розгляді справ.

З метою його врегулювання, суддям рекомендовано уникати спільної участі в розгляді справ, у порядку, визначеному процесуальним законом (у спосіб самовідводу). Так як, персональний склад постійної колегії відповідно до частини третьої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначається зборами суддів відповідного суду, Радою суддів України роз’яснено про необхідність звернутися до зборів суддів з питанням зміни постійної колегії суддів. Тим більше, що в межах штатної чисельності суду можливо утворити колегії, в які вказані судді не будуть входитиодночасно.

Під час візиту робочої групи 01 серпня 2019 року з’ясовано, що Баргаміна Н.М. 15 травня 2019 року довела зборам суддів позицію Ради суддів України з приводу наявності у діяльності суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. конфлікту інтересів та способи його врегулювання, викладені у відповіді від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19. Однак, зазначену інформацію не взято до уваги, персональний склад колегій не змінено.

З інформації суду виходить, що судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. неодноразово звертались до зборів суддів з питанням щодо визначення їх до різних постійних колегій через існування між ними позаслужбових стосунків: 13 грудня 2017 року, 06 березня 2019 року, 15 травня 2019 року.

Проте, збори суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, ігноруючи роз’яснення Ради суддів України, питання зміни постійної колегії суддів не вирішували.

Натомість, як з’ясовано робочою групою, головою суду 10 квітня 2019 року включено до порядку денного зборів суддів питання, про звернення до Ради суддів України з пропозицією рекомендувати перевести суб’єктів конфлікту інтересів Непочатих В.О. або Баргаміну Н.М. в інший суд, у зв’язку з постійним заявленням самовідводів суддями Непочатих В.О. та Баргаміною Н.М. та неможливістю розгляду справ, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України підлягають колегіальному розгляду, у постійних колегіях за їх участі.

Персональний склад постійної колегії, до складу якої входять судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. не змінено дотепер, а тому конфлікт інтересів судді врегульовують у процесуальний спосіб, що відповідає роз’ясненням, які надані Радою суддів України.

Під час робочої наради присутнім суддям Чернігівського окружного адміністративного суду надано роз’яснення, що при визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність чи неупередженість його рішення. Суддя самостійно аналізує ступінь свого приватного інтересу, а тому і рішення щодо обрання конкретного процесуального способу врегулювання конфлікту інтересів залишається на розсуд самого судді.

За підсумками робочої наради обговорено шляхи вирішення конфлікту у суді, роз’яснені наслідки не врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів. При спілкуванні з робочою групою судді Чернігівського окружного адміністративного суду погоджувались про неможливість Баргаміної Н.М. та Непочатих В.О. бути в складі однієї колегії, через наявний конфлікт інтересів, який необхідно врегулювати зборами суддів.

Робочою групою рекомендовано скликати якнайшвидше збори суддів для вирішення питання визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. до різних складів постійних колегій.

Проте, зі звернення Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 15 серпня 2019 року № 9рс-2122/19, Раді суддів України стало відомо, що на зборах суддів, які відбулись 15 серпня 2019 року, голова суду Скалозуб Ю.О. вніс до порядку денного зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду питання щодо укомплектування колегії суддів, до складу якої він входить як суддя. Зазначена пропозиція підтримана зборами суддів і вирішена одноголосно 9 голосів з 9. Пропозиція судді Баргаміної Н.М. про переведення її до іншої постійної колегії, в склад якої не входить Непочатих В.О., підтримана не була (8 суддів з 9 утримались від голосування).

Тобто, незважаючи на роз’яснення Ради суддів України, ситуація щодо визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. у різні постійні колегії, вкотре лишилась не вирішена.

Частиною першою статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що збори суддів − зібрання суддів відповідного суду, на якому обговорюються питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Визначення персонального складу постійної колегії суддів відноситься виключно до повноважень зборів суду. Самоусунення суддів від цих обов’язків є категорично неприйнятними. Така поведінка не відповідає високому статусу судді та засадам суддівського самоврядування. Тим більше, судді повинні розуміти, що будь-яка конфліктна ситуація не додає авторитету ні їм особисто, ні судовій владі в цілому.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Наведені факти свідчать про неналежне функціонування суддівського самоврядування в Чернігівському окружному адміністративному суді, що у свою чергу впливає на незалежність судді з огляду на пункт 9 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, в и р і ш и л а:

1. Інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, взяти до відома.

2. Затвердити результати перевірки робочої групи Ради суддів України за зверненнями суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М., викладені у довідці.

3. Звернути увагу суддів Чернігівського окружного адміністративного суду на необхідність дотримання вимог статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині повноважень зборів суддів, якою передбачено, щодо компетенції зборів суддів відноситься обговорення внутрішньої діяльності суду, у тому числі роботи конкретних суддів, вирішення питань пов’язаних з конфліктом інтересів у їх діяльності, а доведення конфліктної ситуації в суді між суддями без знаходження порозуміння та створення нестерпних умов роботи для окремих суддів, а так само ухилення від врегулювання такої конфліктної ситуації є порушенням правил суддівської етики та діями, які порочать звання судді та підривають авторитет судової влади і суду.

4. Рекомендувати:

- голові Чернігівського окружного адміністративного суду скликати збори суддів до 01 жовтня 2019 року. Провести збори за участю представника Ради суддів України, про що завчасно повідомити Раду;

- суддям Чернігівського окружного адміністративного суду: Бородавкіній Світлані Володимирівні, Житняк Ларисі Олександрівні, Заяць Олександру Володимировичу, Клопоту Сергію Леонідовичу, Лобану Дмитру Вікторовичу, Падій Валентині Василівні, Поліщук Людмилі Олександрівні, Скалозубу Юрію Олександровичу, Соломко Ірині Іванівні, Тихоненко Оксані Михайлівні, Ткаченко Ользі Євгеніївні вирішити питання щодо визначення суддів Непочатих Василя Олександровича та Баргаміної Наталії Миколаївни до різних постійних колегій суддів.

5. У випадку невиконання пунктів 3-4 цього рішення, рекомендувати голові Ради суддів України звернутись до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, які ухиляються від вирішення питань, віднесених до повноважень зборів суддів (органу суддівського самоврядування).

Голова Ради суддів України                   Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 40

До Ради суддів України надходять численні звернення від суддів за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, стороною в яких виступає особа, що має статус присяжного та входить до списку присяжних відповідного суду.

Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов’язки, що передбачені для судді.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов’язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Як свідчить практика звернень до Ради суддів України, у суддів виникають питання щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, в яких стороною є особа-присяжний відповідного суду в тому числі, як під час залучення присяжного до здійснення правосуддя у відповідному суді, так і в період незалучення до виконання обов’язків присяжного.

Судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, – в и р і ш и л а:

Роз’яснити, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.

Заступник Голови Ради суддів України                 В.О. Бутенко