18.10.2018
Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №15 "Про внесення змін до Положення про комітет етики"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
01 березня 2019 року м. Житомир
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. про внесення змін до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Внести зміни до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, виклавши його у редакції, що додається.
В. о. Голови Ради суддів України В. О. Бутенко
Додаток
До рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 15
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 3
(у редакції рішення
від 01 березня 2019 року № 15)
Положення Ради суддів України про комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Предмет регулювання Положення
Стаття 2. Мета та завдання діяльності Комітету
2.1. Метою діяльності Комітету є здійснення на основі принципу саморегуляції та самоврядування судової влади заходів, спрямованих на дотримання етичних норм, запобігання корупції, забезпечення реалізації покладених на Раду повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, передбачених Законом, зокрема, шляхом підготовки відповідних рішень, в порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.
2.2. Завдання діяльності Комітету:
- підготовка проектів роз’яснень, рекомендацій та консультативних висновків Ради щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя;
- організація підготовки та розробки коментарів, навчальних матеріалів, інформаційних, аналітичних, роз’яснювальних матеріалів для суддів та присяжних під час здійснення правосуддя з питань застосування Кодексу суддівської етики, дотримання етичних норм та принципів, законодавства у сфері запобігання корупції, врегулювання конфлікту інтересів у професійній діяльності судді.
- розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв’язку з порушенням правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про конфлікт інтересів;
- підготовка проектів рішень Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;
- виявлення випадків несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про наявність конфлікту інтересів в суддівській діяльності;
- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення судді до відповідальності;
- направлення на запит ВРП, ВККСУ інформації про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє;
- забезпечення здійснення Радою інших заходів контролю за дотриманням правил суддівської етики, вимог законодавства про запобігання корупції та про конфлікт інтересів у діяльності суддів;
- організація та здійснення в межах повноважень Комітету інших заходів, спрямованих на формування сталого усвідомлення неприпустимості порушення правил суддівської етики, законодавства про конфлікт інтересів, вчинення корупційних діянь та інших видів правопорушень;
- підготовка до погодження (в тому числі, надання пропозицій щодо проектів, внесення змін тощо) проектів порядків та методологій кваліфікаційного та регулярного оцінювання та самооцінювання суддів, а також положення щодо порядку складення іспиту та методики його оцінювання;
- підготовка консультативного висновку до проекту Порядку ведення суддівського досьє та/або проектів змін до порядку;
- розробка та затвердження типової Антикорупційної програми Ради суддів України;
- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення
до відповідальності адвокатів та прокурорів.
Розділ IІ. Організація діяльності Комітету
Стаття 3. Порядок формування, склад та строк діяльності Комітету
3.1.Перелік, кількісний та персональний склад членів Комітету формується з членів Ради відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.
3.2. Мінімальна кількість членів комітету визначається Радою.
3.3. Комітет утворюється рішенням Ради та діє протягом строку повноважень Ради, якщо не прийнято рішення про його ліквідацію.
Стаття 4. Права та обов’язки, повноваження голови та членів Комітету
4.1.Голова та члени Комітету мають ті ж самі права, що і члени Ради, які визначені Положенням про комітети Ради суддів України.
4.2.Голова Комітету призначається Радою відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.
4.3.Голова Комітету:
-визначає питання, що належать до повноважень Комітету шляхом внесення пропозицій голові Ради;
-організовує роботу відповідного Комітету та головує на його засіданнях;
-забезпечує підготовку матеріалів до засідання Комітету (з цією метою голова Комітету попередньо вивчає матеріали, що надійшли на його розгляд, та доручає члену Комітету здійснити перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях, підготувати проект висновку Комітету, забезпечити підготовку матеріалів до засідання Комітету);
-доповідає про результати засідань Комітету голові Ради та подає акти Комітету щодо розглянутих ним питань на розгляд Ради;
-координує діяльність Комітету з іншими Комітетами, в тому числі у питаннях, розгляд яких доручено декільком Комітетам;
- сприяє членам Комітету у виконанні доручень Ради та здійсненні їх повноважень;
-підписує акти Комітету та здійснює необхідне листування, забезпечує підготовку розглянутих Комітетом матеріалів до засідання Ради (з цією метою голова Комітету доручає члену Комітету підготувати матеріали для доповіді на засіданні Ради, доповісти на засіданні Ради);
-вирішує інші питання організації діяльності Комітету та здійснює інші повноваження, визначені Положенням про комітети Ради суддів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
4.4. Голова Комітету повідомляє членів Комітету, секретаря та голову Ради про свою відсутність та/або щодо тимчасової неможливості виконання обов’язків. Обов’язки голови, за його відсутності або настання обставин, що тимчасово унеможливлюють виконання обов'язків головою Комітету, виконує інший член Комітету за розпорядженням Голови Ради.
4.5. Члени Комітету мають обов’язки, визначені Положенням про комітети Ради суддів України.
4.6.У разі настання обставин, що тимчасово унеможливлюють участь у роботі Комітету, член Комітету інформує Голову Комітету із зазначенням таких обставин.
4.7. Повноваження голови та членів Комітету припиняються у разі:
-звільнення суддів з посади або припинення їх суддівських повноважень;
4.8. За рішенням Ради повноваження голови та членів Комітету можуть бути призупинені у випадку початку дисциплінарного провадження щодо них.
Стаття 6.Форма та порядок подання звернення
18.10.2018
Закон України "Про запобігання корупції"
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
від 12 лютого 2015 року N 198-VIII,
від 2 липня 2015 року N 576-VIII,
від 14 липня 2015 року N 595-VIII,
від 14 липня 2015 року N 597-VIII,
від 16 липня 2015 року N 631-VIII,
від 15 вересня 2015 року N 679-VIII,
від 8 жовтня 2015 року N 731-VIII,
від 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
від 12 листопада 2015 року N 794-VIII,
від 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
від 25 грудня 2015 року N 928-VIII,
від 15 березня 2016 року N 1022-VIII
(Установлено, що норми і положення статті 16 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 8 липня 2010 року N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року N 79-VIII) |
(У тексті Закону слова "Національне агентство з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 12 лютого 2015 року N 198-VIII) |
Додатково див. роз'яснення
Міністерства юстиції України
від 10 листопада 2014 року
Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
антикорупційна експертиза - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією;
пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей;
неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової;
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;
(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII,
у зв'язку з цим абзаци тринадцятий - п'ятнадцятий
вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим,
абзац тринадцятий частини першої статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;
члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
виборні особи - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
1. Відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
1. Суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
(підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.07.2015 р. N 576-VIII)
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;
(підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII)
ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
(підпункт "д" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 198-VIII,
від 14.07.2015 р. N 597-VIII,
від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII)
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
(підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 12.11.2015 р. N 794-VIII)
є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
(пункт 1 частини першої статті 3 доповнено новим підпунктом "з"
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
у зв'язку з цим підпункт "з" вважати підпунктом "и")
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу";
(пункт 2 частини першої статті 3 доповнено підпунктом "в"
згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
(пункт 3 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII)
1. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
2. Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.
3. Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
4. Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного агентства, його членів, службовців та працівників його апарату, а також до його повноважень стосовно уповноважених підрозділів в частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.
1. Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.
2. Членом Національного агентства може бути громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.
3. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.
Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.
4. До складу конкурсної комісії входять:
1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією;
2) особа, визначена Президентом України;
3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України;
4) керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби;
5) чотири особи, запропоновані громадськими об'єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс.
5. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії.
Положення про конкурс та Регламент роботи конкурсної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 48 годин до його початку.
6. Конкурсна комісія:
1) розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Національного агентства, відбирає із загального числа кандидатів, які, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків членів Національного агентства;
2) оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також інформацію про кандидатів, які були відібрані для проходження співбесіди з конкурсною комісією, та про кандидата, відібраного конкурсною комісією для призначення на посаду члена Національного агентства;
3) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, що відповідає вимогам, які ставляться до члена Національного агентства, та, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків члена Національного агентства.
7. Не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень члена Національного агентства або упродовж 14 днів з дня дострокового припинення його повноважень Кабінет Міністрів України розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
8. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до цього Закону та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що повинна містити: прізвище (усі прізвища у разі зміни), власне ім'я (усі власні імена, в тому числі у разі зміни) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс;
4) інші документи, подання яких передбачене цим Законом для проведення спеціальної перевірки.
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до цього Закону віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.
9. Не може бути призначена на посаду члена Національного агентства особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
4) яка не є громадянином України або набула громадянство чи підданство іншої держави;
5) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоди на її проведення;
6) не подала відповідно до цього Закону декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
7) впродовж одного року до подання заяви на участь у конкурсі на заміщення цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії.
10. Повноваження члена Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у випадку:
1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
2) досягнення шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставки;
8) відмови від прийняття присяги державного службовця;
9) смерті;
10) набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено систематичне порушення вимог цього Закону, якщо відповідні порушення не містять ознак злочину.
11. Член Національного агентства, строк повноважень якого закінчився, здійснює повноваження до його звільнення з посади Кабінетом Міністрів України.
1. Голова Національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
2. Голова Національного агентства:
1) організовує роботу Національного агентства, скликає та проводить його засідання, підписує протоколи засідань та рішення Національного агентства, забезпечує їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства, організовує підготовку проекту порядку денного засідань Національного агентства, який вносить на його розгляд;
2) координує роботу членів Національного агентства, контролює роботу працівників його апарату;
3) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, службовців апарату Національного агентства, крім керівника апарату та його заступників;
4) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Національного агентства;
5) присвоює службовцям Національного агентства ранги державних службовців, вживає заходів заохочення, притягнення службовців апарату Національного агентства до дисциплінарної відповідальності;
6) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національне агентство;
7) затверджує штатний розпис та кошторис Національного агентства;
8) представляє Національне агентство у відносинах з судами, іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, громадськістю;
9) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
10) у межах повноважень видає накази та доручення;
11) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, постійних, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування при розгляді питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією антикорупційної політики;
12) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національного агентства;
13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
3. Повноваження Голови Національного агентства припиняються в разі:
1) дострокового припинення його повноважень члена Національного агентства у випадках, передбачених частиною десятою статті 5 цього Закону;
2) подання заяви про звільнення з посади Голови Національного агентства за власним бажанням без припинення повноважень члена Національного агентства.
4. Національне агентство обирає з числа його членів заступника Голови Національного агентства, який виконує обов'язки Голови Національного агентства в період його відсутності.
1. Член Національного агентства:
1) готує питання на розгляд Національного агентства, бере участь у його засіданнях та голосуванні без права утримання;
2) забезпечує в межах компетенції виконання рішення Національного агентства;
3) здійснює повноваження та координує роботу структурних підрозділів апарату Національного агентства відповідно до визначеного Національним агентством розподілу функціональних обов'язків;
4) за дорученням Національного агентства представляє Національне агентство у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, фізичними та юридичними особами в Україні та за кордоном.
2. Член Національного агентства при здійсненні своїх повноважень має право:
1) ознайомлюватися з документами, які знаходяться у Національного агентства;
2) пропонувати для включення до порядку денного засідання Національного агентства питання, що належать до його компетенції;
3) виступати на засіданнях Національного агентства, вносити пропозиції щодо питань, які розглядаються, ініціювати проведення по них голосування;
4) на підставі доручення Національного агентства проводити перевірки з питань, які віднесено цим Законом до повноважень Національного агентства;
5) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях, що проводяться Кабінетом Міністрів України, у міністерствах та інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, стосовно розгляду питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією антикорупційної політики;
6) у разі незгоди з рішенням, прийнятим Національним агентством, у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Національного агентства;
7) бути присутнім на заходах, що проводяться Національним агентством.
1. Основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством.
Рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу.
Регламент Національного агентства, а також розподіл функціональних обов'язків між заступником Голови та членами Національного агентства за відповідними напрямами щодо виконання покладених на нього функцій затверджуються рішенням Національного агентства.
2. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства здійснює його апарат.
Положення про апарат Національного агентства і його структура, а також положення про самостійні структурні підрозділи апарату затверджуються Національним агентством. Гранична чисельність працівників апарату Національного агентства затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Національного агентства.
Керівник апарату та його заступники призначаються та звільняються Національним агентством.
3. Рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Національного агентства можуть створюватися територіальні органи Національного агентства, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.
Керівники територіальних органів Національного агентства (у разі їх створення) призначаються та звільняються рішенням Національного агентства.
4. Працівники апарату Національного агентства та його територіальних органів (у разі їх створення) регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.
1. Незалежність Національного агентства від впливу чи втручання у його діяльність гарантується:
1) спеціальним статусом Національного агентства;
2) особливим порядком відбору, призначення та припинення повноважень членів Національного агентства;
3) особливим, встановленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного агентства;
4) належними умовами оплати праці членів та службовців апарату Національного агентства, визначеними цим та іншими законами;
5) прозорістю його діяльності;
6) в інший спосіб, визначений цим Законом.
2. Члени та службовці апарату Національного агентства під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.
3. Використання Національного агентства в партійних, групових чи приватних інтересах не допускається. Діяльність політичних партій в Національному агентстві забороняється.
4. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб в діяльність Національного агентства з виконання покладених на нього обов'язків.
5. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства може бути здійснено лише Генеральним прокурором України (виконувачем обов'язків Генерального прокурора України).
З клопотанням про відсторонення від посади члена Національного агентства, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, має право звернутися у встановленому законом порядку Генеральний прокурор України або його заступник.
6. Члени та службовці апарату Національного агентства, їх близькі особи та майно перебувають під захистом держави. У разі надходження відповідної заяви від члена Національного агентства органи Національної поліції вживають необхідних заходів для забезпечення безпеки члена Національного агентства, його близьких осіб, збереження їхнього майна.
(частина шоста статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
7. Посягання на життя і здоров'я члена чи службовця апарату Національного агентства, його близьких осіб, знищення чи пошкодження їх майна, погроза їм вбивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
8. Член Національного агентства має право на забезпечення засобами захисту, які надаються йому органами Національної поліції.
(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
1. Члени Національного агентства є державними службовцями.
2. Працівниками апарату Національного агентства та його територіальних органів є державні службовці, а також інші працівники, які виконують допоміжні функції.
1. До повноважень Національного агентства належать:
1) проведення аналізу:
стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;
статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;
2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;
3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;
4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;
5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;
6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;
8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8 1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;
(частину першу статті 11 доповнено пунктом 8 1 згідно із Законом України від 08.10.2015 р. N 731-VIII)
8 2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону;
(частину першу статті 11 доповнено пунктом 8 2 згідно із Законом України від 08.10.2015 р. N 731-VIII)
9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
10) пункт 10 частини першої статті 11 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;
13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв'язку з таким інформуванням;
14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування);
(пункт 14 частини першої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
15) надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян
Дивитися Завантажити18.10.2018
НАЗК: Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
01.06.2017
Рішення РСУ №2 від 4 лютого 2016 року "Про Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів"
04 лютого 2016 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України Т. Чумаченко про проект відповідно до частини п'ятої статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України
вирішила:
Затвердити Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, що додається .
Голова Ради суддів України | В. Сімоненко |
04.11.2016
Рішення РСУ № 36 від 12 травня 2016 року "Щодо роз'яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
12 травня 2016 року м. Київ
До Ради суддів України надходять численні звернення від суддів за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів у їх діяльності.
На виконання Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 2 затверджений Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання (далі - Порядок), яким визначений порядок здійснення Радою суддів України контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, інших представників судової системи та прийняття рішень про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб.
Так, статтями 5 та 7 Порядку одним із способів здійснення Радою суддів України контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів визначено надання за заявою суб'єктам конфлікту інтересів роз’яснень щодо наявності у їх діяльності реального або потенційного конфлікту інтересів, а також щодо заходів їх запобігання та врегулювання.
Радою суддів України вивчені та проаналізовані звернення суддів за роз’ясненням щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів та шляхів його врегулювання.
В результаті аналізу цих звернень виявлено, що вони стосуються як конфлікту інтересів, який може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом, так і конфлікту інтересів, який не може бути врегульований у процесуальний спосіб.
Відповідно до вимог пункту 9 частини п’ятої статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України.
У таких випадках не застосовується частина сьома статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою на суддів покладено обов’язок повідомляти Раду суддів України у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі.
Отже, в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке Раду суддів України.
З аналізу звернень за роз’ясненням суддів щодо конфлікту інтересів, який не може бути врегульований в процесуальний спосіб, вбачається, що вони стосуються в більшості питань роботи в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб (голова суду – суддя, помічник, працівник апарату суду, суддя – суддя, помічник, працівник апарату суду).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначені терміни, які мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності або відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів, а саме:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, - які мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності або відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України Чумаченко Т.А. про висновки комітету щодо звернень за роз’ясненням наявності або відсутності конфлікту інтересів, відповідно до статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, Рада суддів України в и р і ш и л а:
1.Взяти до відома висновки комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, повідомлені головою комітету Чумаченко Т.А.
2.На звернення суддів щодо наявності чи відсутності в їх діяльності реального або потенційного конфлікту інтересів, а також, які заходи належить вживати для їх запобігання або врегулювання, надати роз’яснення, що:
2.1. Робота в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб сама по собі не породжує конфлікт інтересів;
- для визначення наявності або відсутності конфлікту інтересів в умовах роботи в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб слід виходити зі співвідношення їх посадових обов’язків;
2.2.Заходами самостійного запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є:
а) усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (пункт 3 статті 15 Порядку);
б) усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів Раді (пункт 4 статті 15 Порядку);
в) подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричиняють конфлікт інтересів (пункт 5 статті 15 Порядку);
г) подання заяви про переведення особи на іншу посаду або в інший суд (пункт 6 статті 15 Порядку);
д) подання заяви про звільнення особи (пункт 7 статті 15 Порядку);
2.3.У разі неможливості врегулювати конфлікт інтересів самостійно, суддя звертається до Ради суддів України з метою його зовнішнього врегулювання відповідно до статті 29 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 16 Порядку.
3.Рішення Ради суддів України надіслати судам загальної юрисдикції для обговорення на зборах суддів та використання у роботі.
4.Створити на веб-порталі судової влади України та веб-сайті Ради суддів України окремий розділ про конфлікт інтересів з вміщенням в ньому Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, опис можливих типових ситуацій конфлікту інтересів (по мірі їх підготовки) та відповідні рішення Ради суддів України.
Відповідальними за створення, розміщення та наповнення розділу про конфлікт інтересів визначити Державну судову адміністрацію України, прес-центр судової влади, комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів та комітет з питань комунікації (в тому числі ЗМІ) Ради суддів України.
Голова Ради суддів України | В.М. Сімоненко |
04.11.2016
Рішення РСУ № 77 від 04 жовтня 2016 "Щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування в суді"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
04 листопада 2016 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло звернення Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 вересня 2016 року щодо можливого порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни під час обрання її головою названого суду.
З повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається, що рішенням зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року №17 головою суду Оржицького районного суду Полтавської області обрано Грузман Т.В. При цьому, згідно з протоколом, на зборах суддів були присутні два судді: Грузман Т.В. та Гришко О.Я. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати Грузман Т.В. самій за себе, що остання і зробила.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на час проведення зборів суддів, а саме 29 квітня 2015 року), голова місцевого суду та його заступник обирається на посаду строком на 2 роки, але не більше як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.
В даному випадку суддя Грузман Т.В. використала своє право, передбачене статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно таємного голосування під час обрання голови вказаного суду на зборах суддів цього суду.
Відповідно до пункту 4.42 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45, матеріали таємного голосування (протоколи лічильної комісії, в тому числі протоколи про результати таємного голосування, бюлетені для таємного голосування, в тому числі погашені, визнані недійсними), опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів.
Таким чином, дані таємного голосування не розповсюджуються і не оприлюднюються.
Відповідно до пунктів 4.43 і 4.45 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикціїприйняте за наслідками голосування рішення зборів, підписується головуючим на зборах та секретарем зборів та у необхідних випадках доводяться до відома осіб, запрошених на збори суддів або направляються відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та посадовим особам, а також, за рішенням зборів, доводяться до відома засобів масової інформації.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування.
За наведених обставин Рада суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни наявний конфлікт інтересів.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України В. Сімоненкощодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, відповідно до статті 133 «Про судоустрій та статус суддів»,статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів.
Голова Ради суддів України В. Сімоненко
Дивитися Завантажити30.09.2016
Рішення РСУ № 75 від 4 листопада 2016 року "Про роз'яснення щодо наявності конфлікту інтересів"
Дивитися Завантажити19.08.2016
Рішення РСУ № 74 від 07 грудня 2017 "Про зміни до Порядку контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
07 грудня 2017 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Плахтій І.Б. про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 № 2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
внести зміни до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2, що додаються.
Голова Ради суддів України В.М. Сімоненко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 07 грудня 2017 року № 74
Зміни
до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства
щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 2.
1.У тексті Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання (далі – Порядок) слова «ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в усіх відмінках замінити словами «ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2.Підпункт 1 пункту 2 статті 20 Порядку викласти у такій редакції:
«1) звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;».
Порівняльна таблиця до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання
| ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 2 | |
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СУДДІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИКІВ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ | ||
повідомлення про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів (обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів) ― один з заходів контролю за конфліктом інтересів, передбачений | повідомлення про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів (обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів) ― один з заходів контролю за конфліктом інтересів, передбачений ч. 10 ст. 133 Закону «Про судоустрій істатус суддів України»; | |
….. | ||
Стаття 4. Обов’язки суб’єкта конфлікту інтересів | ||
Суб’єкт конфлікту інтересів зобов’язаний: | ||
1)вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності; | ||
2)не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів; | ||
3)у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до | 3) у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні»); | |
Розділ ІІ. Здійснення контролю | ||
Стаття 5. Способи здійснення контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів | ||
… | ||
2.Рада, інші уповноважені суб’єкти здійснюють контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересіву такі основні способи: | ||
4)реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за розглядом обов’язкових повідомлень про реальний або потенційний конфлікт інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, що надійшли відповідно | 4) реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за розглядом обов’язкових повідомлень про реальний або потенційний конфлікт інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, що надійшли відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні»; | |
3.Рада також може в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій та статус суддів України», використовувати інші способи контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів. | ||
4.Контроль задотриманням законодавства про конфлікт інтересівздійснюється на основі принципів справедливості, законності, неупередженості, системності, регулярності, гласності, прозорості та публічності. | ||
| ||
Стаття 8. Система добровільного розкриття та реєстрації суб’єктами конфлікту інтересів переліку приватних інтересів, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень | ||
7.Суб’єкт конфлікту інтересів, що подав добровільну декларацію про приватні інтереси, вважається таким, що своєчасно повідомив про наявність потенційного конфлікту інтересів | 7. Суб’єкт конфлікту інтересів, що подав добровільну декларацію про приватні інтереси, вважається таким, що своєчасно повідомив про наявність потенційного конфлікту інтересів відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», за винятком випадків, коли: | |
…. | ||
8.Подання суб’єктом конфлікту інтересів добровільної декларації про приватні інтереси не звільняє таку особу від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів відповідно | 8. Подання суб’єктом конфлікту інтересів добровільної декларації про приватні інтереси не звільняє таку особу від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів відповідно до ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні». | |
Стаття 9. Обов’язкові повідомлення про конфлікт інтересів | ||
1.За дорученням Ради ведення реєстру, облік, а також розгляд обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів, | 1. За дорученням Ради ведення реєстру, облік, а також розгляд обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів, передбачених ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», здійснює Комітет. | |
… | ||
6.Якщо Радою було прийнято рішення про затвердження висновку щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності особи, яка звернулась до Ради за роз’ясненням щодо наявності в її діяльності конфлікту інтересів, така особа вважається такою, що своєчасно повідомила про конфлікт інтересів, якщо таке звернення було надіслано у строки, передбачені | 6. Якщо Радою було прийнято рішення про затвердження висновку щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності особи, яка звернулась до Ради за роз’ясненням щодо наявності в її діяльності конфлікту інтересів, така особа вважається такою, що своєчасно повідомила про конфлікт інтересів, якщо таке звернення було надіслано у строки, передбачені ч. 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». | |
Розділ ІV. Рішення Ради | ||
Стаття 20. Рішення Ради за результатами розгляду звернень, повідомлень, заяв та іншої інформації щодо конфлікту інтересів | ||
…………. | ||
2.За наявності належних підстав, Рада може прийняти рішення про: | ||
1)звернення до | 1) звернення до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; У ВККСУ немає повноважень щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності | |
2)…… |