30.01.2020
Рішення РСУ № 72 від 24 грудня 2020 "Про затвердження оновленої редакції Правил поведінки працівника суду"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року м. Вінниця
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України Є. Краснова про затвердження оновленої редакціїПравил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року № 33, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з наступними змінами) Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Внести зміни до Правил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року № 33, виклавши їх у новій редакції, що додається.
2. Правила поведінки працівника суду в новій редакції набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
ДОДАТОК
до рішення Ради суддів України
від 24 грудня 2020 року № 72
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Ради суддів України
06 лютого 2009 року № 33
(у редакції рішення Ради суддів України
від 24 грудня 2020 року № 72)
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА СУДУ
Преамбула
Ці Правила встановлюють стандарти поведінки працівників апарату суду, які ґрунтуються на засадах доброчесності, дотриманні особистої та професійної етики і спрямовані на зміцнення авторитету, незалежності й ефективності судової влади задля підвищення суспільної довіри до суду.
Правила розроблено відповідно до Конституції України, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання корупції”, Положення про помічника судді, інших нормативно-правових актів.
У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у зазначених законах.
У разі коли норми законодавства України не дають чіткого розуміння, як діяти в певній ситуації, працівники апарату суду повинні застосовувати положення цих Правил для визначення, чи є їхня поведінка правильною.
Розділ I. Загальні положення
1.1.Ці Правила містять загальні вимоги до поведінки працівників апарату суду, якими вони повинні керуватися під час та поза виконанням службових чи посадових обов'язків.
1.2.Правила поширюються на працівників апарату суду. Державні службовці також повинні дотримуватися Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
1.3.Ці Правила є доповненням до трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій, інших актів, які регулюють питання організації роботи суду та його апарату.
1.4.Працівник апарату суду повинен дотримуватися встановлених Правилами стандартів поведінки і вимагати цього від підпорядкованих йому працівників, осіб, які проходять стажування чи практику в суді, щодо яких він визначений керівником стажування або практики.
Розділ ІІ. Стандарти етичної поведінки працівника апарату суду
2.1.Стандарти етичної поведінки працівника апарату суду ґрунтуються на доброчесності, повазі до прав і свобод людини, її честі й гідності, неухильному дотриманні чинного законодавства України, недопущенні дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на довіру до судової влади.
2.2.Працівник апарату суду повинен з повагою ставитися до відвідувачів суду та колег, інших осіб, які виконують професійні (трудові, посадові, службові) обов'язки в суді.
2.3.Працівник апарату суду не повинен допускати, щоб його особисті, сімейні, суспільні або інші відносини чи інтереси впливали на його поведінку та прийняття рішень під час виконання ним службових чи посадових обов'язків.
2.4.Працівник апарату суду:
- повинен поводитися під час та поза виконанням службових чи посадових обов'язків гідно, уникати поведінки та ситуацій, дій та вчинків, що можуть зашкодити авторитету судової влади чи незалежності суду, негативно вплинути на репутацію суду чи його працівників;
- повинен поводитися в спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри суспільства до неупередженості й ефективності суду.
2.5.Працівник апарату суду зобов'язаний:
- поважати права, свободи і законні інтереси людини;
- демонструвати повагу до цінностей та інтересів правосуддя;
- належним чином виконувати свої обов'язки;
- поважати досвід, професійну підготовку та ефективність роботи колег, професіоналізм працівників інших сфер;
- співпрацювати з колегами для підвищення якості роботи;
- уникати неконструктивної критики щодо колег;
- уникати поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя своїх колег, членів їх сімей та інших близьких осіб;
- не вживати невластивої діловому стилю лексики;
- прагнути отримувати нові професійні знання і досвід шляхом обміну інформацією з колегами та іншими фахівцями.
Розділ III. Вимоги до поведінки працівника апарату суду
3.1.Законність. Працівник апарату суду зобов'язаний:
- діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних нормативно-правових актів, правилами та процедурами щодо своїх посадових обов'язків і неухильно виконувати їх.
3.2.Професіоналізм. Працівник апарату суду під час виконання посадових обов'язків повинен:
- виконувати посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, компетентно й сумлінно, на високому професійному рівні, своєчасно й ефективно;
- утримуватися від дій, що виходять за межі його посадових обов'язків і можуть вплинути на процес розгляду справ судом, а також від будь-яких дій, які можуть надавати перевагу одній із сторін судового процесу або створювати враження про те, що це можливо;
- виконувати завдання, пов'язані з посадовими обов'язками, проявляючи самостійність, ініціативність, високу організованість, вимогливість і принциповість;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки;
- уникати висловлювання своїх оцінок та коментарів щодо судових рішень, публічних заяв по суті справ, які перебувають у провадженні суду, коментування судових рішень, якщо це не входить до посадових обов'язків та не здійснюється на виконання доручення керівництва у встановленому порядку;
- утримуватися від критики професійних дій суддів і працівників апарату суду, публічних висловлювань, що погіршують репутацію суду.
Працівник апарату суду повинен проявляти професійний підхід у своїй діяльності через ефективну роботу, позитивну мотивацію, сумлінне виконання посадових обов'язків, гарні навички письмового та усного спілкування, пунктуальність, дотримання вимог ділового етикету, культуру телефонних розмов, уміння працювати в команді, постійне навчання (самовдосконалення, систематичне підвищення свого професійного рівня), прояв поваги до інших.
3.3. Неупередженість та толерантність. Першочергове значення для належного виконання працівником апарату суду службових чи посадових обов'язків має забезпечення рівного ставлення до кожного, зокрема сторін, інших учасників судового процесу та відвідувачів суду.
Під час виконання своїх службових чи посадових обов'язків працівник апарату суду не повинен проявляти упередженого ставлення чи ознак дискримінації (вербально або діями), надавати переваги будь-яким громадським або релігійним об'єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, підприємствам, установам або особам.
3.4.Виваженість та ввічливість. У процесі спілкування з відвідувачами суду, суддями й працівниками апарату суду, іншими особами, які виконують професійні (трудові, посадові, службові) обов'язки в приміщенні суду, працівник апарату суду повинен дотримуватися високої культури спілкування, бути привітним, ввічливим та доброзичливим, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції.
Під час виконання посадових обов'язків працівник апарату суду в разі, коли до нього звертаються, зобов'язаний представитися із зазначенням займаної посади. У спілкуванні з учасниками судового процесу слід використовувати прізвище, ім'я та по батькові, в допустимих випадках – ім'я та по батькові.
Працівник апарату суду повинен проявляти стриманість у разі емоційної критики чи образ з боку відвідувачів суду, зауважити щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання порядку в суді та загальних норм ввічливого спілкування.
3.5.Розуміння та допомога. Працівник апарату суду під час спілкування з відвідувачами суду повинен використовувати доступну термінологію, прагнути допомогти у розумінні стандартних судових процедур, не надаючи при цьому порад юридичного характеру.
3.6.Зовнішній вигляд. Працівник апарату суду повинен бути охайним, дотримуватися ділового стилю в одязі, носити на видному місці бейдж із зазначенням прізвища, імені, по батькові та посади.
3.7.Поводження з інформацією та її конфіденційність. Працівник апарату суду повинен діяти на засадах забезпечення відкритості та прозорості судової влади за винятком поширення інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків.
Працівник апарату суду, виконуючи обов'язки, під час спілкування, зокрема й під час телефонної розмови, повинен викладати інформацію доступно, лаконічно та послідовно для її однозначного сприйняття. Інформація, яка надається працівником апарату суду, має бути вичерпною.
Працівник апарату суду при наданні інформації телефоном зобов'язаний дотримуватися вимог етикету телефонної розмови. Інформація, яку працівник апарату суду надає телефоном, має бути максимально інформативною і стислою.
Працівник апарату суду повинен:
- на першу вимогу надавати відповідно до закону, правил і вимог інформацію, що стосується суду, в якому він працює;
- уживати заходів щодо гарантування безпеки та конфіденційності інформації, за яку він відповідає або яка стала йому відомою;
- не намагатися отримати доступ до інформації, яку він не уповноважений мати;
- добросовісно використовувати інформацію, яку він може отримати під час роботи або яка пов'язана з виконанням його службових обов'язків.
Працівник апарату суду не повинен:
- розголошувати або використовувати з метою, не пов'язаною з виконанням посадових обов'язків, інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема відомості, що стосуються приватного життя і здоров'я громадян або зачіпають їх честь і гідність тощо;
- передавати наданий персональний доступ до автоматизованих систем, які використовуються в суді, іншим особам і залишати у вільному доступі для сторонніх осіб увімкнений комп'ютер або мобільний пристрій у разі відсутності на робочому місці. Зазначені обмеження діють також поза межами робочого часу.
3.8. Політична нейтральність. Працівник апарату суду зобов'язаний під час виконання службових чи посадових обов'язків дотримуватися політичної нейтральності, не допускати впливу політичних поглядів на дії та рішення працівників апарату суду, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
Розділ IV. Вимоги до поведінки працівника апарату суду в позаробочий час
4.1.Поведінка працівника апарату суду в позаробочий час не повинна негативно впливати на роботу чи репутацію суду та довіру громадян до суду.
4.2.Працівник апарату суду повинен утриматися від розміщення інформації, коментарів чи реакцій, які можуть завдати шкоди його репутації чи авторитету судової влади, у соціальних мережах, на інтернет-форумах або за допомогою інших засобів комунікації.
4.3.Працівник апарату суду зобов'язаний утримуватися від участі у публічних заходах, які можуть завдати репутаційної шкоди авторитету судової влади.
Розділ V. Відповідальність
5.1.Порушення вимог чинного законодавства України, цих Правил, невиконання чи неналежне виконання працівником апарату суду обов'язків або зловживання наданими правами можуть бути підставою для притягнення до відповідальності в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.
Розділ VI. Прикінцеві положення
6.1.Ці Правила є додатковим джерелом тлумачення посадових обов'язків працівників апарату суду разом з правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, правилами внутрішнього службового розпорядку державних службовців апарату суду.
6.2.Кожен працівник апарату суду повинен особисто (під підпис) ознайомитися з цими Правилами (додаток 1).
Додаток N 1
до Правил поведінки
працівника апарату суду
Я,__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
ознайом ______________ з Правилами поведінки працівника суду та погоджуюсь їх дотримуватися.
Копію примірника Правил отрим _______________.
_________________ ____________________
Watch Download23.09.2019
Рішення РСУ № 54 від 24.09.2020 "Про звернення Голови Троїцького районного суду Луганської області щодо конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року м. Київ
До Ради суддів України надійшло звернення голови Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича від 19 серпня 2020 року щодо можливого порушення його діями вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час обрання головою зазначеного суду.
Статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законодавець наділив збори суддів відповідного суду правом самостійно обирати голову місцевого суду та його заступника із числа суддів цього суду. При цьому обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.
Зі звернення вбачається, що рішенням зборів суддів Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року № 3 за результатами таємного голосування обрано головою суду Суського Олега Івановича. Відповідно до протоколу зборів суддів від 18 березня 2020 року № 4 на зборах суддів були присутні два судді: Певна О. С. та Суський О. І. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати Суському О. І. самому за себе, що він і зробив, оскільки до складу суду входить лише два судді.
16 серпня 2020 року на адресу судді Суського О. І. надійшов лист з Національного агентства з питань запобігання корупції за вих. № 33-02/40482/20 про те, що Суський О. І. як суддя Троїцького районного суду Луганської області на зборах суддів 18 березня 2020 року брав участь в обговоренні та голосуванні за питання порядку денного щодо обрання його на адміністративну посаду голови суду під впливом приватного інтересу, що суперечить його повноваженням.
Розглядаючи питання про наявність конфлікту інтересів у прийнятті участі судді, який здійснює службові чи представницькі повноваження, в голосуванні щодо обрання його на адміністративну посаду (голови, заступника, секретаря судової палати) та підстави для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене статтею 172⁷ КУпАП, рекомендовано встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) чітко визначеного приватного інтересу у судді;
2) суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність виявляється або як впливає на прийняття рішення.
Судді, які беруть участь в обранні, в тому числі самих себе, на адміністративні посади відповідного суду, реалізують передбачене статтею 38 Конституції України право «вільно обирати та бути обраними», а також здійснюють свої повноваження, визначені статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо забезпечення ефективного та належного адміністрування відповідного суду.
Рада суддів України у рішенні від 04 листопада 2016 року № 77 констатувала, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.
Отже, голосування судді за самого себе при обранні голови суду не створює конфлікту інтересів.
Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад регламентується Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Типовим положенням про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4).
У цьому випадку суддя Суський О. І. використав своє право, передбачене статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стосовно таємного голосування під час обрання голови суду на зборах суддів зазначеного суду.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування.
За наведених обставин Рада суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича наявний конфлікт інтересів.
Відповідно до пункту 3.1 Меморандуму про співробітництво та обмін інформацією між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою суддів України від 01 жовтня 2018 року, схваленого рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 33 та рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1954, сторони визнають одна одну самостійними установами, не мають права втручатися в діяльність одна одної з питань реалізації законодавчо закріплених за ними повноважень.
Урегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом) визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та відноситься до компетенції Ради суддів України, а тому роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів зазначеним суб’єктам має надавати виключно Рада суддів України.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є. В. щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2 (зі змінами, внесеними рішеннями Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 74, від 31 січня 2020 року № 6), Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4), Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
1. Звернути увагу суддів та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції), що згідно з рішенням Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 75 єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України.
2. Національному агентству з питань запобігання корупції утримуватися в питаннях щодо роз’яснення конфлікту інтересів у суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників, оскільки врегулювання конфлікту інтересів в їх діяльності визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і відноситься до компетенції Ради суддів України.
3. Уважати незмінною позицію, висловлену Радою суддів України в рішенні від 04 листопада 2016 року № 77, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.
У зв’язку з цим визнати, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського О. І. під час голосування на зборах суддів за самого себе при обранні голови суду конфлікт інтересів відсутній.
4. Копію цього рішення направити керівникам спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції для відома та використання в роботі.
Голова Ради суддів України Б. С. Моніч
Watch Download19.09.2019
Рішення РСУ №6 від 31 січня 2020 "Про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
31 січня 2020 року м. Київ
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України Краснова Є.В. про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами),Рада суддів України
в и р і ш и л а:
Внести до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, зміни що додаються.
| Реєстр звернень, обов'язкових повідомлень та роз'яснень щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів | ||||||||||||||
| № п/п | Дата | ПІБ заявника | Область | Назва установи | Юрисдикція суду | Суб’єкт звернення | Інстанція | Процесуальний (позапроцесуальний) конфлікт | Категорія звернень | Стислий виклад обставин, з якими пов'язане звернення | Гіпперпосилання на звернення | Відповідальна особа Комітету | Дата відповіді | Гіперпосилання на відповідь РСУ |
31.08.2019
Рішення РСУ № 73 від 20 вересня 2019 року "Про вивчення ситуації, що склалася у Чернігівському ОАС"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
20 вересня 2019 року м. Херсон
Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою виконання завдань щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів робоча група Ради суддів України у складі членів комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Дьомич Л.М. та комітету з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Головенка О.Д. вивчила ситуацію, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді.
Завданням Робочої групи було: надання методичної допомоги колективу суддів в організації роботи суддівського самоврядування; виявлення причин та умов, що сприяють у його неналежному функціонуванні; напрацювання рекомендацій у вирішенні проблеми.
За результатами проведеної робочої наради за участю суддів Чернігівського окружного адміністративного суду встановлено наступне.
Чисельний склад суду становить 13 суддів: Баргаміна Наталія Миколаївна, Бородавкіна Світлана Володимирівна, Житняк Лариса Олександрівна, Заяць Олександр Володимирович, Клопот Сергій Леонідович, Лобан Дмитро Вікторович, Непочатих Василь Олександрович, Падій Валентина Василівна, Поліщук Людмила Олександрівна, Скалозуб Юрій Олександрович, Соломко Ірина Іванівна, Тихоненко Оксана Михайлівна, Ткаченко Ольга Євгеніївна.
Очолює суд з жовтня 2016 року суддя Скалозуб Юрій Олександрович.
Протягом 2019 року до Ради суддів України надійшло понад 15 звернень. У своїх зверненнях судді Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М. та Непочатих В.О. вказують на те, що збори суддів не вирішують питання про включення їх до різних постійно діючих колегій.
Збори суду, сторони у справах у своїх зверненнях вказують на заявлення суддями безпідставних, на їх думку, самовідводів.
Національне агентство з питань запобігання корупції звертається з приводу можливих фактів порушення вимог антикорупційного законодавства.
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Наталія Миколаївна на посаді з липня 2009 року. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 294/2017 призначена на посаду судді безстроково.
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих Василь Олександрович на посаді з серпня 2008 року. Постановою Верховної Ради України від 06 червня 2013 року № 326 - VІІ призначений на посаду судді безстроково.
Відповідно до рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. визначені до постійно діючої колегії № 4.
У зверненнях судді Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 09 листопада 2017 року та від 18 березня 2019 року до Ради суддів України повідомили, що між ними склались близькі стосунки, однак сімейного характеру вони не мають, оскільки не відповідають установленим формальним ознакам (не проживають спільно та ними не зареєстровано шлюбу). В деклараціях родинних зв’язків відомості стосовно один одного відсутні.
Зважаючи на викладену інформацію, Радою суддів України роз’яснено листом від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19 про існування у суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками, які за своїм характером можна ототожнити зі стосунками близьких осіб, а відтак про існування конфлікту інтересів при розгляді справ.
З метою його врегулювання, суддям рекомендовано уникати спільної участі в розгляді справ, у порядку, визначеному процесуальним законом (у спосіб самовідводу). Так як, персональний склад постійної колегії відповідно до частини третьої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначається зборами суддів відповідного суду, Радою суддів України роз’яснено про необхідність звернутися до зборів суддів з питанням зміни постійної колегії суддів. Тим більше, що в межах штатної чисельності суду можливо утворити колегії, в які вказані судді не будуть входитиодночасно.
Під час візиту робочої групи 01 серпня 2019 року з’ясовано, що Баргаміна Н.М. 15 травня 2019 року довела зборам суддів позицію Ради суддів України з приводу наявності у діяльності суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. конфлікту інтересів та способи його врегулювання, викладені у відповіді від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19. Однак, зазначену інформацію не взято до уваги, персональний склад колегій не змінено.
З інформації суду виходить, що судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. неодноразово звертались до зборів суддів з питанням щодо визначення їх до різних постійних колегій через існування між ними позаслужбових стосунків: 13 грудня 2017 року, 06 березня 2019 року, 15 травня 2019 року.
Проте, збори суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, ігноруючи роз’яснення Ради суддів України, питання зміни постійної колегії суддів не вирішували.
Натомість, як з’ясовано робочою групою, головою суду 10 квітня 2019 року включено до порядку денного зборів суддів питання, про звернення до Ради суддів України з пропозицією рекомендувати перевести суб’єктів конфлікту інтересів Непочатих В.О. або Баргаміну Н.М. в інший суд, у зв’язку з постійним заявленням самовідводів суддями Непочатих В.О. та Баргаміною Н.М. та неможливістю розгляду справ, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України підлягають колегіальному розгляду, у постійних колегіях за їх участі.
Персональний склад постійної колегії, до складу якої входять судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. не змінено дотепер, а тому конфлікт інтересів судді врегульовують у процесуальний спосіб, що відповідає роз’ясненням, які надані Радою суддів України.
Під час робочої наради присутнім суддям Чернігівського окружного адміністративного суду надано роз’яснення, що при визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність чи неупередженість його рішення. Суддя самостійно аналізує ступінь свого приватного інтересу, а тому і рішення щодо обрання конкретного процесуального способу врегулювання конфлікту інтересів залишається на розсуд самого судді.
За підсумками робочої наради обговорено шляхи вирішення конфлікту у суді, роз’яснені наслідки не врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів. При спілкуванні з робочою групою судді Чернігівського окружного адміністративного суду погоджувались про неможливість Баргаміної Н.М. та Непочатих В.О. бути в складі однієї колегії, через наявний конфлікт інтересів, який необхідно врегулювати зборами суддів.
Робочою групою рекомендовано скликати якнайшвидше збори суддів для вирішення питання визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. до різних складів постійних колегій.
Проте, зі звернення Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 15 серпня 2019 року № 9рс-2122/19, Раді суддів України стало відомо, що на зборах суддів, які відбулись 15 серпня 2019 року, голова суду Скалозуб Ю.О. вніс до порядку денного зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду питання щодо укомплектування колегії суддів, до складу якої він входить як суддя. Зазначена пропозиція підтримана зборами суддів і вирішена одноголосно 9 голосів з 9. Пропозиція судді Баргаміної Н.М. про переведення її до іншої постійної колегії, в склад якої не входить Непочатих В.О., підтримана не була (8 суддів з 9 утримались від голосування).
Тобто, незважаючи на роз’яснення Ради суддів України, ситуація щодо визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. у різні постійні колегії, вкотре лишилась не вирішена.
Частиною першою статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що збори суддів − зібрання суддів відповідного суду, на якому обговорюються питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Визначення персонального складу постійної колегії суддів відноситься виключно до повноважень зборів суду. Самоусунення суддів від цих обов’язків є категорично неприйнятними. Така поведінка не відповідає високому статусу судді та засадам суддівського самоврядування. Тим більше, судді повинні розуміти, що будь-яка конфліктна ситуація не додає авторитету ні їм особисто, ні судовій владі в цілому.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Наведені факти свідчать про неналежне функціонування суддівського самоврядування в Чернігівському окружному адміністративному суді, що у свою чергу впливає на незалежність судді з огляду на пункт 9 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, в и р і ш и л а:
1. Інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, взяти до відома.
2. Затвердити результати перевірки робочої групи Ради суддів України за зверненнями суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М., викладені у довідці.
3. Звернути увагу суддів Чернігівського окружного адміністративного суду на необхідність дотримання вимог статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині повноважень зборів суддів, якою передбачено, щодо компетенції зборів суддів відноситься обговорення внутрішньої діяльності суду, у тому числі роботи конкретних суддів, вирішення питань пов’язаних з конфліктом інтересів у їх діяльності, а доведення конфліктної ситуації в суді між суддями без знаходження порозуміння та створення нестерпних умов роботи для окремих суддів, а так само ухилення від врегулювання такої конфліктної ситуації є порушенням правил суддівської етики та діями, які порочать звання судді та підривають авторитет судової влади і суду.
4. Рекомендувати:
- голові Чернігівського окружного адміністративного суду скликати збори суддів до 01 жовтня 2019 року. Провести збори за участю представника Ради суддів України, про що завчасно повідомити Раду;
- суддям Чернігівського окружного адміністративного суду: Бородавкіній Світлані Володимирівні, Житняк Ларисі Олександрівні, Заяць Олександру Володимировичу, Клопоту Сергію Леонідовичу, Лобану Дмитру Вікторовичу, Падій Валентині Василівні, Поліщук Людмилі Олександрівні, Скалозубу Юрію Олександровичу, Соломко Ірині Іванівні, Тихоненко Оксані Михайлівні, Ткаченко Ользі Євгеніївні вирішити питання щодо визначення суддів Непочатих Василя Олександровича та Баргаміної Наталії Миколаївни до різних постійних колегій суддів.
5. У випадку невиконання пунктів 3-4 цього рішення, рекомендувати голові Ради суддів України звернутись до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, які ухиляються від вирішення питань, віднесених до повноважень зборів суддів (органу суддівського самоврядування).
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Watch Download05.07.2019
Рішення РСУ №13 від 01 березня 2019 року "Про внесення змін до рішення РСУ від 08.06.2017 № 34"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
01 березня 2019 року м. Житомир
Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34
Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України - здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
08 червня 2017 року Рада суддів України прийняла рішення № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів». У пункті 1-му та 2-му цього рішення рада суддів України роз’яснила, що: 1) подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України; 2) наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.
Листом від 09 січня 2019 року Вища рада правосуддя звернулась до Ради суддів України з пропозицією переглянути висновки, зроблені у пунктах 1-му та 2-му зазначеного рішення ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - в частині уточнення наявності ознак впливу на суд чи втручання у діяльність суду – при поданні учасником судового провадження до закінчення судового розгляду заяви в ЄРДР про скоєння суддею кримінального правопорушення чи поданні учасником судового провадження до закінчення судового розглядудисциплінарної скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя.
В зазначеному листі Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що системний аналіз норм діючого законодавства вказує на те, що саме по собі звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо.
Відповідно до статті 126 Конституції Українинезалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Механізм реалізації зазначених конституційних гарантій включає, в тому числі, визначений у статтях 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язок судді повідомляти Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Разом з тим, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Згідно з нормами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.
Статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.
З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Чебан В.М. про уточнення роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів; керуючись статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України
вирішила:
«Подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».
«Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо,що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».
В решті - рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - залишити без змін.
В. о. Голови Ради суддів України В. О. Бутенко
Watch Download28.02.2019
Рішення РСУ № 40 від 05.07. 2019 року "Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
05 липня 2019 року м. Київ
До Ради суддів України надходять численні звернення від суддів за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, стороною в яких виступає особа, що має статус присяжного та входить до списку присяжних відповідного суду.
Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов’язки, що передбачені для судді.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов’язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.
Як свідчить практика звернень до Ради суддів України, у суддів виникають питання щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, в яких стороною є особа-присяжний відповідного суду в тому числі, як під час залучення присяжного до здійснення правосуддя у відповідному суді, так і в період незалучення до виконання обов’язків присяжного.
Судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, – в и р і ш и л а:
Роз’яснити, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.
Заступник Голови Ради суддів України В.О. Бутенко
18.10.2018
Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №15 "Про внесення змін до Положення про комітет етики"
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
01 березня 2019 року м. Житомир
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. про внесення змін до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:
Внести зміни до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, виклавши його у редакції, що додається.
В. о. Голови Ради суддів України В. О. Бутенко
Додаток
До рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 15
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 3
(у редакції рішення
від 01 березня 2019 року № 15)
Положення Ради суддів України про комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Предмет регулювання Положення
Стаття 2. Мета та завдання діяльності Комітету
2.1. Метою діяльності Комітету є здійснення на основі принципу саморегуляції та самоврядування судової влади заходів, спрямованих на дотримання етичних норм, запобігання корупції, забезпечення реалізації покладених на Раду повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, передбачених Законом, зокрема, шляхом підготовки відповідних рішень, в порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.
2.2. Завдання діяльності Комітету:
- підготовка проектів роз’яснень, рекомендацій та консультативних висновків Ради щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя;
- організація підготовки та розробки коментарів, навчальних матеріалів, інформаційних, аналітичних, роз’яснювальних матеріалів для суддів та присяжних під час здійснення правосуддя з питань застосування Кодексу суддівської етики, дотримання етичних норм та принципів, законодавства у сфері запобігання корупції, врегулювання конфлікту інтересів у професійній діяльності судді.
- розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв’язку з порушенням правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про конфлікт інтересів;
- підготовка проектів рішень Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;
- виявлення випадків несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про наявність конфлікту інтересів в суддівській діяльності;
- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення судді до відповідальності;
- направлення на запит ВРП, ВККСУ інформації про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє;
- забезпечення здійснення Радою інших заходів контролю за дотриманням правил суддівської етики, вимог законодавства про запобігання корупції та про конфлікт інтересів у діяльності суддів;
- організація та здійснення в межах повноважень Комітету інших заходів, спрямованих на формування сталого усвідомлення неприпустимості порушення правил суддівської етики, законодавства про конфлікт інтересів, вчинення корупційних діянь та інших видів правопорушень;
- підготовка до погодження (в тому числі, надання пропозицій щодо проектів, внесення змін тощо) проектів порядків та методологій кваліфікаційного та регулярного оцінювання та самооцінювання суддів, а також положення щодо порядку складення іспиту та методики його оцінювання;
- підготовка консультативного висновку до проекту Порядку ведення суддівського досьє та/або проектів змін до порядку;
- розробка та затвердження типової Антикорупційної програми Ради суддів України;
- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення
до відповідальності адвокатів та прокурорів.
Розділ IІ. Організація діяльності Комітету
Стаття 3. Порядок формування, склад та строк діяльності Комітету
3.1.Перелік, кількісний та персональний склад членів Комітету формується з членів Ради відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.
3.2. Мінімальна кількість членів комітету визначається Радою.
3.3. Комітет утворюється рішенням Ради та діє протягом строку повноважень Ради, якщо не прийнято рішення про його ліквідацію.
Стаття 4. Права та обов’язки, повноваження голови та членів Комітету
4.1.Голова та члени Комітету мають ті ж самі права, що і члени Ради, які визначені Положенням про комітети Ради суддів України.
4.2.Голова Комітету призначається Радою відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.
4.3.Голова Комітету:
-визначає питання, що належать до повноважень Комітету шляхом внесення пропозицій голові Ради;
-організовує роботу відповідного Комітету та головує на його засіданнях;
-забезпечує підготовку матеріалів до засідання Комітету (з цією метою голова Комітету попередньо вивчає матеріали, що надійшли на його розгляд, та доручає члену Комітету здійснити перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях, підготувати проект висновку Комітету, забезпечити підготовку матеріалів до засідання Комітету);
-доповідає про результати засідань Комітету голові Ради та подає акти Комітету щодо розглянутих ним питань на розгляд Ради;
-координує діяльність Комітету з іншими Комітетами, в тому числі у питаннях, розгляд яких доручено декільком Комітетам;
- сприяє членам Комітету у виконанні доручень Ради та здійсненні їх повноважень;
-підписує акти Комітету та здійснює необхідне листування, забезпечує підготовку розглянутих Комітетом матеріалів до засідання Ради (з цією метою голова Комітету доручає члену Комітету підготувати матеріали для доповіді на засіданні Ради, доповісти на засіданні Ради);
-вирішує інші питання організації діяльності Комітету та здійснює інші повноваження, визначені Положенням про комітети Ради суддів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
4.4. Голова Комітету повідомляє членів Комітету, секретаря та голову Ради про свою відсутність та/або щодо тимчасової неможливості виконання обов’язків. Обов’язки голови, за його відсутності або настання обставин, що тимчасово унеможливлюють виконання обов'язків головою Комітету, виконує інший член Комітету за розпорядженням Голови Ради.
4.5. Члени Комітету мають обов’язки, визначені Положенням про комітети Ради суддів України.
4.6.У разі настання обставин, що тимчасово унеможливлюють участь у роботі Комітету, член Комітету інформує Голову Комітету із зазначенням таких обставин.
4.7. Повноваження голови та членів Комітету припиняються у разі:
-звільнення суддів з посади або припинення їх суддівських повноважень;
4.8. За рішенням Ради повноваження голови та членів Комітету можуть бути призупинені у випадку початку дисциплінарного провадження щодо них.
Стаття 6.Форма та порядок подання звернення
18.10.2018
Закон України "Про запобігання корупції"
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
від 12 лютого 2015 року N 198-VIII,
від 2 липня 2015 року N 576-VIII,
від 14 липня 2015 року N 595-VIII,
від 14 липня 2015 року N 597-VIII,
від 16 липня 2015 року N 631-VIII,
від 15 вересня 2015 року N 679-VIII,
від 8 жовтня 2015 року N 731-VIII,
від 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
від 12 листопада 2015 року N 794-VIII,
від 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
від 25 грудня 2015 року N 928-VIII,
від 15 березня 2016 року N 1022-VIII
| (Установлено, що норми і положення статті 16 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 8 липня 2010 року N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року N 79-VIII) |
| (У тексті Закону слова "Національне агентство з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 12 лютого 2015 року N 198-VIII) |
Додатково див. роз'яснення
Міністерства юстиції України
від 10 листопада 2014 року
Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
антикорупційна експертиза - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією;
пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей;
неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової;
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;
(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII,
у зв'язку з цим абзаци тринадцятий - п'ятнадцятий
вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим,
абзац тринадцятий частини першої статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;
члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
виборні особи - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
1. Відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
1. Суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
(підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.07.2015 р. N 576-VIII)
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;
(підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII)
ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
(підпункт "д" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 198-VIII,
від 14.07.2015 р. N 597-VIII,
від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
від 12.11.2015 р. N 794-VIII)
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
(підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 12.11.2015 р. N 794-VIII)
є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
(пункт 1 частини першої статті 3 доповнено новим підпунктом "з"
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
у зв'язку з цим підпункт "з" вважати підпунктом "и")
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу";
(пункт 2 частини першої статті 3 доповнено підпунктом "в"
згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
(пункт 3 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 198-VIII)
1. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
2. Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.
3. Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
4. Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного агентства, його членів, службовців та працівників його апарату, а також до його повноважень стосовно уповноважених підрозділів в частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.
1. Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.
2. Членом Національного агентства може бути громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.
3. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.
Прем'єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.
4. До складу конкурсної комісії входять:
1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією;
2) особа, визначена Президентом України;
3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України;
4) керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби;
5) чотири особи, запропоновані громадськими об'єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс.
5. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії.
Положення про конкурс та Регламент роботи конкурсної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 48 годин до його початку.
6. Конкурсна комісія:
1) розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Національного агентства, відбирає із загального числа кандидатів, які, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків членів Національного агентства;
2) оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також інформацію про кандидатів, які були відібрані для проходження співбесіди з конкурсною комісією, та про кандидата, відібраного конкурсною комісією для призначення на посаду члена Національного агентства;
3) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, що відповідає вимогам, які ставляться до члена Національного агентства, та, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків члена Національного агентства.
7. Не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень члена Національного агентства або упродовж 14 днів з дня дострокового припинення його повноважень Кабінет Міністрів України розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
8. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до цього Закону та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що повинна містити: прізвище (усі прізвища у разі зміни), власне ім'я (усі власні імена, в тому числі у разі зміни) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс;
4) інші документи, подання яких передбачене цим Законом для проведення спеціальної перевірки.
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до цього Закону віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.
9. Не може бути призначена на посаду члена Національного агентства особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
4) яка не є громадянином України або набула громадянство чи підданство іншої держави;
5) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоди на її проведення;
6) не подала відповідно до цього Закону декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
7) впродовж одного року до подання заяви на участь у конкурсі на заміщення цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії.
10. Повноваження члена Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у випадку:
1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
2) досягнення шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставки;
8) відмови від прийняття присяги державного службовця;
9) смерті;
10) набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено систематичне порушення вимог цього Закону, якщо відповідні порушення не містять ознак злочину.
11. Член Національного агентства, строк повноважень якого закінчився, здійснює повноваження до його звільнення з посади Кабінетом Міністрів України.
1. Голова Національного агентства обирається агентством строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
2. Голова Національного агентства:
1) організовує роботу Національного агентства, скликає та проводить його засідання, підписує протоколи засідань та рішення Національного агентства, забезпечує їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства, організовує підготовку проекту порядку денного засідань Національного агентства, який вносить на його розгляд;
2) координує роботу членів Національного агентства, контролює роботу працівників його апарату;
3) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, службовців апарату Національного агентства, крім керівника апарату та його заступників;
4) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Національного агентства;
5) присвоює службовцям Національного агентства ранги державних службовців, вживає заходів заохочення, притягнення службовців апарату Національного агентства до дисциплінарної відповідальності;
6) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національне агентство;
7) затверджує штатний розпис та кошторис Національного агентства;
8) представляє Національне агентство у відносинах з судами, іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, громадськістю;
9) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
10) у межах повноважень видає накази та доручення;
11) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, постійних, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування при розгляді питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією антикорупційної політики;
12) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національного агентства;
13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
3. Повноваження Голови Національного агентства припиняються в разі:
1) дострокового припинення його повноважень члена Національного агентства у випадках, передбачених частиною десятою статті 5 цього Закону;
2) подання заяви про звільнення з посади Голови Національного агентства за власним бажанням без припинення повноважень члена Національного агентства.
4. Національне агентство обирає з числа його членів заступника Голови Національного агентства, який виконує обов'язки Голови Національного агентства в період його відсутності.
1. Член Національного агентства:
1) готує питання на розгляд Національного агентства, бере участь у його засіданнях та голосуванні без права утримання;
2) забезпечує в межах компетенції виконання рішення Національного агентства;
3) здійснює повноваження та координує роботу структурних підрозділів апарату Національного агентства відповідно до визначеного Національним агентством розподілу функціональних обов'язків;
4) за дорученням Національного агентства представляє Національне агентство у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, фізичними та юридичними особами в Україні та за кордоном.
2. Член Національного агентства при здійсненні своїх повноважень має право:
1) ознайомлюватися з документами, які знаходяться у Національного агентства;
2) пропонувати для включення до порядку денного засідання Національного агентства питання, що належать до його компетенції;
3) виступати на засіданнях Національного агентства, вносити пропозиції щодо питань, які розглядаються, ініціювати проведення по них голосування;
4) на підставі доручення Національного агентства проводити перевірки з питань, які віднесено цим Законом до повноважень Національного агентства;
5) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях, що проводяться Кабінетом Міністрів України, у міністерствах та інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, стосовно розгляду питань, пов'язаних з формуванням та реалізацією антикорупційної політики;
6) у разі незгоди з рішенням, прийнятим Національним агентством, у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Національного агентства;
7) бути присутнім на заходах, що проводяться Національним агентством.
1. Основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством.
Рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу.
Регламент Національного агентства, а також розподіл функціональних обов'язків між заступником Голови та членами Національного агентства за відповідними напрямами щодо виконання покладених на нього функцій затверджуються рішенням Національного агентства.
2. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства здійснює його апарат.
Положення про апарат Національного агентства і його структура, а також положення про самостійні структурні підрозділи апарату затверджуються Національним агентством. Гранична чисельність працівників апарату Національного агентства затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Національного агентства.
Керівник апарату та його заступники призначаються та звільняються Національним агентством.
3. Рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Національного агентства можуть створюватися територіальні органи Національного агентства, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.
Керівники територіальних органів Національного агентства (у разі їх створення) призначаються та звільняються рішенням Національного агентства.
4. Працівники апарату Національного агентства та його територіальних органів (у разі їх створення) регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.
1. Незалежність Національного агентства від впливу чи втручання у його діяльність гарантується:
1) спеціальним статусом Національного агентства;
2) особливим порядком відбору, призначення та припинення повноважень членів Національного агентства;
3) особливим, встановленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного агентства;
4) належними умовами оплати праці членів та службовців апарату Національного агентства, визначеними цим та іншими законами;
5) прозорістю його діяльності;
6) в інший спосіб, визначений цим Законом.
2. Члени та службовці апарату Національного агентства під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.
3. Використання Національного агентства в партійних, групових чи приватних інтересах не допускається. Діяльність політичних партій в Національному агентстві забороняється.
4. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб в діяльність Національного агентства з виконання покладених на нього обов'язків.
5. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства може бути здійснено лише Генеральним прокурором України (виконувачем обов'язків Генерального прокурора України).
З клопотанням про відсторонення від посади члена Національного агентства, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, має право звернутися у встановленому законом порядку Генеральний прокурор України або його заступник.
6. Члени та службовці апарату Національного агентства, їх близькі особи та майно перебувають під захистом держави. У разі надходження відповідної заяви від члена Національного агентства органи Національної поліції вживають необхідних заходів для забезпечення безпеки члена Національного агентства, його близьких осіб, збереження їхнього майна.
(частина шоста статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
7. Посягання на життя і здоров'я члена чи службовця апарату Національного агентства, його близьких осіб, знищення чи пошкодження їх майна, погроза їм вбивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
8. Член Національного агентства має право на забезпечення засобами захисту, які надаються йому органами Національної поліції.
(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)
1. Члени Національного агентства є державними службовцями.
2. Працівниками апарату Національного агентства та його територіальних органів є державні службовці, а також інші працівники, які виконують допоміжні функції.
1. До повноважень Національного агентства належать:
1) проведення аналізу:
стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;
статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;
2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;
3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;
4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;
5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;
6) здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;
8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8 1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;
(частину першу статті 11 доповнено пунктом 8 1 згідно із Законом України від 08.10.2015 р. N 731-VIII)
8 2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону;
(частину першу статті 11 доповнено пунктом 8 2 згідно із Законом України від 08.10.2015 р. N 731-VIII)
9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
10) пункт 10 частини першої статті 11 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;
13) здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв'язку з таким інформуванням;
14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування);
(пункт 14 частини першої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
15) надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян
Watch DownloadAddress: 01601 Kyiv, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-29 , (044) 277-76-31
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
Address: 01601 Kiev, st. Lypska, 18/5
Phones: (044) 277-76-33 , (044) 277-76-34
e-mail: pressoffice@court.gov.ua
The creation of this website was made possible through the support of the US Agency for International Development (USAID). Some of the views expressed in the materials published on this site do not necessarily reflect the views and opinions of USAID or the US Government.
© 2015-2023 Council of Judges of Ukraine
Developer: kitsoft
EN
UA