Council of judges
of Ukraine

enEN uaUA
Documents

04.03.2020

Рішення РСУ №73 від 24 грудня 2020 "Щодо конфлікту інтересів при зверненні до судів про стягнення суддівської винагороди"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Вінниця

Р І Ш Е Н Н Я № 73

До Ради суддів України протягом останніх місяців 2020 року надходять численні звернення голів, заступників голів та суддів, в яких порушуються питання стосовно наявності чи відсутності конфлікту інтересів при зверненні до адміністративних судів з позовами про стягнення недоотриманої суддівської винагороди під час карантинних обмежень.

У згаданих зверненнях порушуються питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у випадках:

- розгляду суддею адміністративного суду справи із відповідним предметом, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову;

- звернення голови, заступника голови чи осіб, які виконують їх обов’язки до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та/або враховуючи, що така особа видавала наказ, яким встановлена дата, з якої суддівська винагорода нараховувалася виходячи з приписів Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

При визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід передусім виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність чи неупередженість рішення такого судді.

Виходячи з аналізу норм Закону України «Про запобігання корупції» для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановити дві обов’язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв’язку:

- наявність приватного інтересу судді;

- посадові повноваження судді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов’язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками судді.

З огляду на приписи частини другої статті 55 Конституції України, статей 7, 8, 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді. Кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

У коментарі щодо Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя має право діяти для захисту власних прав та інтересів, зокрема в якості сторони в судовому розгляді (пункт 175).

Із інформації, яка міститься у наведених зверненнях, очевидним є те, що подання суддею позову про стягнення недоотриманої суддівської винагороди до суду вказує на його фінансову зацікавленість, а результат розгляду справи обґрунтовано сприймається і є таким, що становить інтерес не лише для судді, що звертається з таким позовом, а може становити інтерес для суддів, які розглядатимуть відповідні справи та будуть звертатися до суду із аналогічними позовами в подальшому.

Разом з тим, з огляду на те, що:

-конституційними вимогами визначено необхідність дотримання основних засад судочинства;

- чинним законодавством не передбачено інших судів, які могли б розглядати вказані справи;

- рішеннями Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 та від 18 травня 2018 року № 24 роз’яснено, що при розгляді конкретної справи не утворює конфлікту інтересів такий приватний інтерес, який мають усі інші судді;

- розгляд суддею адміністративного суду справи про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову, - не може вважатися конфліктом інтересів.

Поряд з цим, в таких ситуаціях судді повинні враховувати інші обставини, які можуть свідчити про наявність конфлікту інтересів (розгляд справ за участю близьких осіб і т.д.).

Звернення ж суддею, який обіймає в суді посаду голови, до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та одночасне прийняття цією особою управлінських рішень стосовно наведеного предмету чи підписання процесуальних документів у такій справі (наприклад, відзив на позов, пояснення, апеляційна та касаційна скарга) є неприпустимим, а тому усунення приватного інтересу здійснюється таким чином: скликання загальних зборів суддів відповідного суду, на яких розкривається інформація про звернення до суду з відповідним позовом та вирішується питання про покладення певних повноважень на заступника голови суду або іншому судді (наприклад, судді, який має найбільший стаж роботи).

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Марченко О.В. відповідно до статей 83, 124, 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а :

Розгляд суддею адміністративного суду справи про стягнення недоотриманої під час карантинних обмежень суддівської винагороди, враховуючи, що такий суддя теж звертався до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, або ж звернення суддею з наведеним позовом, враховуючи, що він розглядав справу з аналогічним предметом і підставами позову, - не може вважатися конфліктом інтересів.

Звернення ж суддею, який обіймає в суді посаду голови, до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої суддівської винагороди, відповідачем в якому визначено суд, в якому названа особа обіймає адміністративну посаду, та одночасне прийняття цією особою управлінських рішень стосовно наведеного предмету чи підписання процесуальних документів у такій справі (наприклад, відзив на позов, пояснення, апеляційна та касаційна скарга) свідчить про наявність конфлікту інтересів та потребує врегулювання шляхом усунення приватного інтересу.

Голова Ради суддів України Б.С. Моніч

Watch Download

30.01.2020

Рішення РСУ № 72 від 24 грудня 2020 "Про затвердження оновленої редакції Правил поведінки працівника суду"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Вінниця

РІШЕННЯ № 72

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України Є. Краснова про затвердження оновленої редакціїПравил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року № 33, відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з наступними змінами) Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Внести зміни до Правил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року № 33, виклавши їх у новій редакції, що додається.

2. Правила поведінки працівника суду в новій редакції набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Голова Ради суддів України Б.С. Моніч

ДОДАТОК

до рішення Ради суддів України

від 24 грудня 2020 року № 72

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Ради суддів України

06 лютого 2009 року № 33

(у редакції рішення Ради суддів України

від 24 грудня 2020 року № 72)

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА СУДУ

Преамбула

Ці Правила встановлюють стандарти поведінки працівників апарату суду, які ґрунтуються на засадах доброчесності, дотриманні особистої та професійної етики і спрямовані на зміцнення авторитету, незалежності й ефективності судової влади задля підвищення суспільної довіри до суду.

Правила розроблено відповідно до Конституції України, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання корупції”, Положення про помічника судді, інших нормативно-правових актів.

У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у зазначених законах.

У разі коли норми законодавства України не дають чіткого розуміння, як діяти в певній ситуації, працівники апарату суду повинні застосовувати положення цих Правил для визначення, чи є їхня поведінка правильною.

Розділ I. Загальні положення

1.1.Ці Правила містять загальні вимоги до поведінки працівників апарату суду, якими вони повинні керуватися під час та поза виконанням службових чи посадових обов'язків.

1.2.Правила поширюються на працівників апарату суду. Державні службовці також повинні дотримуватися Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

1.3.Ці Правила є доповненням до трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій, інших актів, які регулюють питання організації роботи суду та його апарату.

1.4.Працівник апарату суду повинен дотримуватися встановлених Правилами стандартів поведінки і вимагати цього від підпорядкованих йому працівників, осіб, які проходять стажування чи практику в суді, щодо яких він визначений керівником стажування або практики.

Розділ ІІ. Стандарти етичної поведінки працівника апарату суду

2.1.Стандарти етичної поведінки працівника апарату суду ґрунтуються на доброчесності, повазі до прав і свобод людини, її честі й гідності, неухильному дотриманні чинного законодавства України, недопущенні дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на довіру до судової влади.

2.2.Працівник апарату суду повинен з повагою ставитися до відвідувачів суду та колег, інших осіб, які виконують професійні (трудові, посадові, службові) обов'язки в суді.

2.3.Працівник апарату суду не повинен допускати, щоб його особисті, сімейні, суспільні або інші відносини чи інтереси впливали на його поведінку та прийняття рішень під час виконання ним службових чи посадових обов'язків.

2.4.Працівник апарату суду:

- повинен поводитися під час та поза виконанням службових чи посадових обов'язків гідно, уникати поведінки та ситуацій, дій та вчинків, що можуть зашкодити авторитету судової влади чи незалежності суду, негативно вплинути на репутацію суду чи його працівників;

- повинен поводитися в спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри суспільства до неупередженості й ефективності суду.

2.5.Працівник апарату суду зобов'язаний:

- поважати права, свободи і законні інтереси людини;

- демонструвати повагу до цінностей та інтересів правосуддя;

- належним чином виконувати свої обов'язки;

- поважати досвід, професійну підготовку та ефективність роботи колег, професіоналізм працівників інших сфер;

- співпрацювати з колегами для підвищення якості роботи;

- уникати неконструктивної критики щодо колег;

- уникати поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя своїх колег, членів їх сімей та інших близьких осіб;

- не вживати невластивої діловому стилю лексики;

- прагнути отримувати нові професійні знання і досвід шляхом обміну інформацією з колегами та іншими фахівцями.

Розділ III. Вимоги до поведінки працівника апарату суду

3.1.Законність. Працівник апарату суду зобов'язаний:

- діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних нормативно-правових актів, правилами та процедурами щодо своїх посадових обов'язків і неухильно виконувати їх.

3.2.Професіоналізм. Працівник апарату суду під час виконання посадових обов'язків повинен:

- виконувати посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, компетентно й сумлінно, на високому професійному рівні, своєчасно й ефективно;

- утримуватися від дій, що виходять за межі його посадових обов'язків і можуть вплинути на процес розгляду справ судом, а також від будь-яких дій, які можуть надавати перевагу одній із сторін судового процесу або створювати враження про те, що це можливо;

- виконувати завдання, пов'язані з посадовими обов'язками, проявляючи самостійність, ініціативність, високу організованість, вимогливість і принциповість;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки;

- уникати висловлювання своїх оцінок та коментарів щодо судових рішень, публічних заяв по суті справ, які перебувають у провадженні суду, коментування судових рішень, якщо це не входить до посадових обов'язків та не здійснюється на виконання доручення керівництва у встановленому порядку;

- утримуватися від критики професійних дій суддів і працівників апарату суду, публічних висловлювань, що погіршують репутацію суду.

Працівник апарату суду повинен проявляти професійний підхід у своїй діяльності через ефективну роботу, позитивну мотивацію, сумлінне виконання посадових обов'язків, гарні навички письмового та усного спілкування, пунктуальність, дотримання вимог ділового етикету, культуру телефонних розмов, уміння працювати в команді, постійне навчання (самовдосконалення, систематичне підвищення свого професійного рівня), прояв поваги до інших.

3.3. Неупередженість та толерантність. Першочергове значення для належного виконання працівником апарату суду службових чи посадових обов'язків має забезпечення рівного ставлення до кожного, зокрема сторін, інших учасників судового процесу та відвідувачів суду.

Під час виконання своїх службових чи посадових обов'язків працівник апарату суду не повинен проявляти упередженого ставлення чи ознак дискримінації (вербально або діями), надавати переваги будь-яким громадським або релігійним об'єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, підприємствам, установам або особам.

3.4.Виваженість та ввічливість. У процесі спілкування з відвідувачами суду, суддями й працівниками апарату суду, іншими особами, які виконують професійні (трудові, посадові, службові) обов'язки в приміщенні суду, працівник апарату суду повинен дотримуватися високої культури спілкування, бути привітним, ввічливим та доброзичливим, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції.

Під час виконання посадових обов'язків працівник апарату суду в разі, коли до нього звертаються, зобов'язаний представитися із зазначенням займаної посади. У спілкуванні з учасниками судового процесу слід використовувати прізвище, ім'я та по батькові, в допустимих випадках – ім'я та по батькові.

Працівник апарату суду повинен проявляти стриманість у разі емоційної критики чи образ з боку відвідувачів суду, зауважити щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання порядку в суді та загальних норм ввічливого спілкування.

3.5.Розуміння та допомога. Працівник апарату суду під час спілкування з відвідувачами суду повинен використовувати доступну термінологію, прагнути допомогти у розумінні стандартних судових процедур, не надаючи при цьому порад юридичного характеру.

3.6.Зовнішній вигляд. Працівник апарату суду повинен бути охайним, дотримуватися ділового стилю в одязі, носити на видному місці бейдж із зазначенням прізвища, імені, по батькові та посади.

3.7.Поводження з інформацією та її конфіденційність. Працівник апарату суду повинен діяти на засадах забезпечення відкритості та прозорості судової влади за винятком поширення інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків.

Працівник апарату суду, виконуючи обов'язки, під час спілкування, зокрема й під час телефонної розмови, повинен викладати інформацію доступно, лаконічно та послідовно для її однозначного сприйняття. Інформація, яка надається працівником апарату суду, має бути вичерпною.

Працівник апарату суду при наданні інформації телефоном зобов'язаний дотримуватися вимог етикету телефонної розмови. Інформація, яку працівник апарату суду надає телефоном, має бути максимально інформативною і стислою.

Працівник апарату суду повинен:

- на першу вимогу надавати відповідно до закону, правил і вимог інформацію, що стосується суду, в якому він працює;

- уживати заходів щодо гарантування безпеки та конфіденційності інформації, за яку він відповідає або яка стала йому відомою;

- не намагатися отримати доступ до інформації, яку він не уповноважений мати;

- добросовісно використовувати інформацію, яку він може отримати під час роботи або яка пов'язана з виконанням його службових обов'язків.

Працівник апарату суду не повинен:

- розголошувати або використовувати з метою, не пов'язаною з виконанням посадових обов'язків, інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема відомості, що стосуються приватного життя і здоров'я громадян або зачіпають їх честь і гідність тощо;

- передавати наданий персональний доступ до автоматизованих систем, які використовуються в суді, іншим особам і залишати у вільному доступі для сторонніх осіб увімкнений комп'ютер або мобільний пристрій у разі відсутності на робочому місці. Зазначені обмеження діють також поза межами робочого часу.

3.8. Політична нейтральність. Працівник апарату суду зобов'язаний під час виконання службових чи посадових обов'язків дотримуватися політичної нейтральності, не допускати впливу політичних поглядів на дії та рішення працівників апарату суду, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Розділ IV. Вимоги до поведінки працівника апарату суду в позаробочий час

4.1.Поведінка працівника апарату суду в позаробочий час не повинна негативно впливати на роботу чи репутацію суду та довіру громадян до суду.

4.2.Працівник апарату суду повинен утриматися від розміщення інформації, коментарів чи реакцій, які можуть завдати шкоди його репутації чи авторитету судової влади, у соціальних мережах, на інтернет-форумах або за допомогою інших засобів комунікації.

4.3.Працівник апарату суду зобов'язаний утримуватися від участі у публічних заходах, які можуть завдати репутаційної шкоди авторитету судової влади.

Розділ V. Відповідальність

5.1.Порушення вимог чинного законодавства України, цих Правил, невиконання чи неналежне виконання працівником апарату суду обов'язків або зловживання наданими правами можуть бути підставою для притягнення до відповідальності в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.

Розділ VI. Прикінцеві положення

6.1.Ці Правила є додатковим джерелом тлумачення посадових обов'язків працівників апарату суду разом з правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, правилами внутрішнього службового розпорядку державних службовців апарату суду.

6.2.Кожен працівник апарату суду повинен особисто (під підпис) ознайомитися з цими Правилами (додаток 1).

Додаток N 1
до Правил поведінки
працівника апарату суду

Я,__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

ознайом ______________ з Правилами поведінки працівника суду та погоджуюсь їх дотримуватися.

Копію примірника Правил отрим _______________.

_________________ ____________________

Watch Download

23.09.2019

Рішення РСУ № 54 від 24.09.2020 "Про звернення Голови Троїцького районного суду Луганської області щодо конфлікту інтересів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 54

До Ради суддів України надійшло звернення голови Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича від 19 серпня 2020 року щодо можливого порушення його діями вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час обрання головою зазначеного суду.

Статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законодавець наділив збори суддів відповідного суду правом самостійно обирати голову місцевого суду та його заступника із числа суддів цього суду. При цьому обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

Зі звернення вбачається, що рішенням зборів суддів Троїцького районного суду Луганської області від 18 березня 2020 року № 3 за результатами таємного голосування обрано головою суду Суського Олега Івановича. Відповідно до протоколу зборів суддів від 18 березня 2020 року № 4 на зборах суддів були присутні два судді: Певна О. С. та Суський О. І. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати Суському О. І. самому за себе, що він і зробив, оскільки до складу суду входить лише два судді.

16 серпня 2020 року на адресу судді Суського О. І. надійшов лист з Національного агентства з питань запобігання корупції за вих. № 33-02/40482/20 про те, що Суський О. І. як суддя Троїцького районного суду Луганської області на зборах суддів 18 березня 2020 року брав участь в обговоренні та голосуванні за питання порядку денного щодо обрання його на адміністративну посаду голови суду під впливом приватного інтересу, що суперечить його повноваженням.

Розглядаючи питання про наявність конфлікту інтересів у прийнятті участі судді, який здійснює службові чи представницькі повноваження, в голосуванні щодо обрання його на адміністративну посаду (голови, заступника, секретаря судової палати) та підстави для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене статтею 172⁷ КУпАП, рекомендовано встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) чітко визначеного приватного інтересу у судді;

2) суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність виявляється або як впливає на прийняття рішення.

Судді, які беруть участь в обранні, в тому числі самих себе, на адміністративні посади відповідного суду, реалізують передбачене статтею 38 Конституції України право «вільно обирати та бути обраними», а також здійснюють свої повноваження, визначені статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо забезпечення ефективного та належного адміністрування відповідного суду.

Рада суддів України у рішенні від 04 листопада 2016 року № 77 констатувала, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.

Отже, голосування судді за самого себе при обранні голови суду не створює конфлікту інтересів.

Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад регламентується Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Типовим положенням про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4).

У цьому випадку суддя Суський О. І. використав своє право, передбачене статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стосовно таємного голосування під час обрання голови суду на зборах суддів зазначеного суду.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування.

За наведених обставин Рада суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича наявний конфлікт інтересів.

Відповідно до пункту 3.1 Меморандуму про співробітництво та обмін інформацією між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою суддів України від 01 жовтня 2018 року, схваленого рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 33 та рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року № 1954, сторони визнають одна одну самостійними установами, не мають права втручатися в діяльність одна одної з питань реалізації законодавчо закріплених за ними повноважень.

Урегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом) визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та відноситься до компетенції Ради суддів України, а тому роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів зазначеним суб’єктам має надавати виключно Рада суддів України.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є. В. щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2 (зі змінами, внесеними рішеннями Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 74, від 31 січня 2020 року № 6), Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 червня 2015 року № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31 січня 2020 року № 4), Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Звернути увагу суддів та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції), що згідно з рішенням Ради суддів України від 07 грудня 2017 року № 75 єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді, є Рада суддів України.

2. Національному агентству з питань запобігання корупції утримуватися в питаннях щодо роз’яснення конфлікту інтересів у суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників, оскільки врегулювання конфлікту інтересів в їх діяльності визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і відноситься до компетенції Ради суддів України.

3. Уважати незмінною позицію, висловлену Радою суддів України в рішенні від 04 листопада 2016 року № 77, що волевиявлення кожної особи – учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в її діях конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності за це.

У зв’язку з цим визнати, що в діях судді Троїцького районного суду Луганської області Суського О. І. під час голосування на зборах суддів за самого себе при обранні голови суду конфлікт інтересів відсутній.

4. Копію цього рішення направити керівникам спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції для відома та використання в роботі.

Голова Ради суддів України Б. С. Моніч

Watch Download

19.09.2019

Рішення РСУ №6 від 31 січня 2020 "Про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням конфлікту інтересів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 6

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України Краснова Є.В. про внесення змін до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами),Рада суддів України

в и р і ш и л а:

Внести до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, зміни що додаються.

Реєстр звернень, обов'язкових повідомлень та роз'яснень щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів
№ п/пДатаПІБ заявникаОбластьНазва установиЮрисдикція судуСуб’єкт зверненняІнстанціяПроцесуальний (позапроцесуальний) конфліктКатегорія зверненьСтислий виклад обставин, з якими пов'язане зверненняГіпперпосилання на зверненняВідповідальна особа КомітетуДата відповідіГіперпосилання на відповідь РСУ
Watch Download

31.08.2019

Рішення РСУ № 73 від 20 вересня 2019 року "Про вивчення ситуації, що склалася у Чернігівському ОАС"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. Херсон

РІШЕННЯ № 73

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою виконання завдань щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів робоча група Ради суддів України у складі членів комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Дьомич Л.М. та комітету з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Головенка О.Д. вивчила ситуацію, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді.

Завданням Робочої групи було: надання методичної допомоги колективу суддів в організації роботи суддівського самоврядування; виявлення причин та умов, що сприяють у його неналежному функціонуванні; напрацювання рекомендацій у вирішенні проблеми.

За результатами проведеної робочої наради за участю суддів Чернігівського окружного адміністративного суду встановлено наступне.

Чисельний склад суду становить 13 суддів: Баргаміна Наталія Миколаївна, Бородавкіна Світлана Володимирівна, Житняк Лариса Олександрівна, Заяць Олександр Володимирович, Клопот Сергій Леонідович, Лобан Дмитро Вікторович, Непочатих Василь Олександрович, Падій Валентина Василівна, Поліщук Людмила Олександрівна, Скалозуб Юрій Олександрович, Соломко Ірина Іванівна, Тихоненко Оксана Михайлівна, Ткаченко Ольга Євгеніївна.

Очолює суд з жовтня 2016 року суддя Скалозуб Юрій Олександрович.

Протягом 2019 року до Ради суддів України надійшло понад 15 звернень. У своїх зверненнях судді Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М. та Непочатих В.О. вказують на те, що збори суддів не вирішують питання про включення їх до різних постійно діючих колегій.

Збори суду, сторони у справах у своїх зверненнях вказують на заявлення суддями безпідставних, на їх думку, самовідводів.

Національне агентство з питань запобігання корупції звертається з приводу можливих фактів порушення вимог антикорупційного законодавства.

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Наталія Миколаївна на посаді з липня 2009 року. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 294/2017 призначена на посаду судді безстроково.

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих Василь Олександрович на посаді з серпня 2008 року. Постановою Верховної Ради України від 06 червня 2013 року № 326 - VІІ призначений на посаду судді безстроково.

Відповідно до рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. визначені до постійно діючої колегії № 4.

У зверненнях судді Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 09 листопада 2017 року та від 18 березня 2019 року до Ради суддів України повідомили, що між ними склались близькі стосунки, однак сімейного характеру вони не мають, оскільки не відповідають установленим формальним ознакам (не проживають спільно та ними не зареєстровано шлюбу). В деклараціях родинних зв’язків відомості стосовно один одного відсутні.

Зважаючи на викладену інформацію, Радою суддів України роз’яснено листом від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19 про існування у суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками, які за своїм характером можна ототожнити зі стосунками близьких осіб, а відтак про існування конфлікту інтересів при розгляді справ.

З метою його врегулювання, суддям рекомендовано уникати спільної участі в розгляді справ, у порядку, визначеному процесуальним законом (у спосіб самовідводу). Так як, персональний склад постійної колегії відповідно до частини третьої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначається зборами суддів відповідного суду, Радою суддів України роз’яснено про необхідність звернутися до зборів суддів з питанням зміни постійної колегії суддів. Тим більше, що в межах штатної чисельності суду можливо утворити колегії, в які вказані судді не будуть входитиодночасно.

Під час візиту робочої групи 01 серпня 2019 року з’ясовано, що Баргаміна Н.М. 15 травня 2019 року довела зборам суддів позицію Ради суддів України з приводу наявності у діяльності суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. конфлікту інтересів та способи його врегулювання, викладені у відповіді від 02 травня 2019 року № 9рс-76/19. Однак, зазначену інформацію не взято до уваги, персональний склад колегій не змінено.

З інформації суду виходить, що судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. неодноразово звертались до зборів суддів з питанням щодо визначення їх до різних постійних колегій через існування між ними позаслужбових стосунків: 13 грудня 2017 року, 06 березня 2019 року, 15 травня 2019 року.

Проте, збори суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, ігноруючи роз’яснення Ради суддів України, питання зміни постійної колегії суддів не вирішували.

Натомість, як з’ясовано робочою групою, головою суду 10 квітня 2019 року включено до порядку денного зборів суддів питання, про звернення до Ради суддів України з пропозицією рекомендувати перевести суб’єктів конфлікту інтересів Непочатих В.О. або Баргаміну Н.М. в інший суд, у зв’язку з постійним заявленням самовідводів суддями Непочатих В.О. та Баргаміною Н.М. та неможливістю розгляду справ, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України підлягають колегіальному розгляду, у постійних колегіях за їх участі.

Персональний склад постійної колегії, до складу якої входять судді Непочатих В.О. та Баргаміна Н.М. не змінено дотепер, а тому конфлікт інтересів судді врегульовують у процесуальний спосіб, що відповідає роз’ясненням, які надані Радою суддів України.

Під час робочої наради присутнім суддям Чернігівського окружного адміністративного суду надано роз’яснення, що при визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об’єктивність чи неупередженість його рішення. Суддя самостійно аналізує ступінь свого приватного інтересу, а тому і рішення щодо обрання конкретного процесуального способу врегулювання конфлікту інтересів залишається на розсуд самого судді.

За підсумками робочої наради обговорено шляхи вирішення конфлікту у суді, роз’яснені наслідки не врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів. При спілкуванні з робочою групою судді Чернігівського окружного адміністративного суду погоджувались про неможливість Баргаміної Н.М. та Непочатих В.О. бути в складі однієї колегії, через наявний конфлікт інтересів, який необхідно врегулювати зборами суддів.

Робочою групою рекомендовано скликати якнайшвидше збори суддів для вирішення питання визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. до різних складів постійних колегій.

Проте, зі звернення Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. від 15 серпня 2019 року № 9рс-2122/19, Раді суддів України стало відомо, що на зборах суддів, які відбулись 15 серпня 2019 року, голова суду Скалозуб Ю.О. вніс до порядку денного зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду питання щодо укомплектування колегії суддів, до складу якої він входить як суддя. Зазначена пропозиція підтримана зборами суддів і вирішена одноголосно 9 голосів з 9. Пропозиція судді Баргаміної Н.М. про переведення її до іншої постійної колегії, в склад якої не входить Непочатих В.О., підтримана не була (8 суддів з 9 утримались від голосування).

Тобто, незважаючи на роз’яснення Ради суддів України, ситуація щодо визначення суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М. у різні постійні колегії, вкотре лишилась не вирішена.

Частиною першою статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що збори суддів − зібрання суддів відповідного суду, на якому обговорюються питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Визначення персонального складу постійної колегії суддів відноситься виключно до повноважень зборів суду. Самоусунення суддів від цих обов’язків є категорично неприйнятними. Така поведінка не відповідає високому статусу судді та засадам суддівського самоврядування. Тим більше, судді повинні розуміти, що будь-яка конфліктна ситуація не додає авторитету ні їм особисто, ні судовій владі в цілому.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Наведені факти свідчать про неналежне функціонування суддівського самоврядування в Чернігівському окружному адміністративному суді, що у свою чергу впливає на незалежність судді з огляду на пункт 9 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, в и р і ш и л а:

1. Інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про вивчення ситуації, що склалась у Чернігівському окружному адміністративному суді, взяти до відома.

2. Затвердити результати перевірки робочої групи Ради суддів України за зверненнями суддів Непочатих В.О. та Баргаміної Н.М., викладені у довідці.

3. Звернути увагу суддів Чернігівського окружного адміністративного суду на необхідність дотримання вимог статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині повноважень зборів суддів, якою передбачено, щодо компетенції зборів суддів відноситься обговорення внутрішньої діяльності суду, у тому числі роботи конкретних суддів, вирішення питань пов’язаних з конфліктом інтересів у їх діяльності, а доведення конфліктної ситуації в суді між суддями без знаходження порозуміння та створення нестерпних умов роботи для окремих суддів, а так само ухилення від врегулювання такої конфліктної ситуації є порушенням правил суддівської етики та діями, які порочать звання судді та підривають авторитет судової влади і суду.

4. Рекомендувати:

- голові Чернігівського окружного адміністративного суду скликати збори суддів до 01 жовтня 2019 року. Провести збори за участю представника Ради суддів України, про що завчасно повідомити Раду;

- суддям Чернігівського окружного адміністративного суду: Бородавкіній Світлані Володимирівні, Житняк Ларисі Олександрівні, Заяць Олександру Володимировичу, Клопоту Сергію Леонідовичу, Лобану Дмитру Вікторовичу, Падій Валентині Василівні, Поліщук Людмилі Олександрівні, Скалозубу Юрію Олександровичу, Соломко Ірині Іванівні, Тихоненко Оксані Михайлівні, Ткаченко Ользі Євгеніївні вирішити питання щодо визначення суддів Непочатих Василя Олександровича та Баргаміної Наталії Миколаївни до різних постійних колегій суддів.

5. У випадку невиконання пунктів 3-4 цього рішення, рекомендувати голові Ради суддів України звернутись до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, які ухиляються від вирішення питань, віднесених до повноважень зборів суддів (органу суддівського самоврядування).


Голова Ради суддів України                   Б.С. Моніч

Watch Download

05.07.2019

Рішення РСУ №13 від 01 березня 2019 року "Про внесення змін до рішення РСУ від 08.06.2017 № 34"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 13

Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України - здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

08 червня 2017 року Рада суддів України прийняла рішення № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів». У пункті 1-му та 2-му цього рішення рада суддів України роз’яснила, що: 1) подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України; 2) наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Листом від 09 січня 2019 року Вища рада правосуддя звернулась до Ради суддів України з пропозицією переглянути висновки, зроблені у пунктах 1-му та 2-му зазначеного рішення ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - в частині уточнення наявності ознак впливу на суд чи втручання у діяльність суду – при поданні учасником судового провадження до закінчення судового розгляду заяви в ЄРДР про скоєння суддею кримінального правопорушення чи поданні учасником судового провадження до закінчення судового розглядудисциплінарної скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя.

В зазначеному листі Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що системний аналіз норм діючого законодавства вказує на те, що саме по собі звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо.

Відповідно до статті 126 Конституції Українинезалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Механізм реалізації зазначених конституційних гарантій включає, в тому числі, визначений у статтях 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язок судді повідомляти Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Разом з тим, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно з нормами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.

З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Чебан В.М. про уточнення роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів; керуючись статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України

вирішила:

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 1-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо,що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

В решті - рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - залишити без змін.

В. о. Голови Ради суддів України В. О. Бутенко

Watch Download

28.02.2019

Рішення РСУ № 40 від 05.07. 2019 року "Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 40

До Ради суддів України надходять численні звернення від суддів за роз’ясненням щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, стороною в яких виступає особа, що має статус присяжного та входить до списку присяжних відповідного суду.

Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов’язки, що передбачені для судді.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов’язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Як свідчить практика звернень до Ради суддів України, у суддів виникають питання щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час розгляду справ, в яких стороною є особа-присяжний відповідного суду в тому числі, як під час залучення присяжного до здійснення правосуддя у відповідному суді, так і в період незалучення до виконання обов’язків присяжного.

Судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Дьомич Л.М. про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України, – в и р і ш и л а:

Роз’яснити, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.


Заступник Голови Ради суддів України                 В.О. Бутенко


Watch Download

18.10.2018

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №15 "Про внесення змін до Положення про комітет етики"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 15

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. про внесення змін до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Внести зміни до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, виклавши його у редакції, що додається.


В. о. Голови Ради суддів України                  В. О. Бутенко

Додаток

До рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 15

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 3

(у редакції рішення

від 01 березня 2019 року № 15)

Положення Ради суддів України про комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Предмет регулювання Положення

  • 1.1.Це Положення визначає завдання, організацію і порядок діяльності Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупціїі врегулювання конфлікту інтересів (далі - Комітет) з метою реалізації повноважень Ради суддів України (далі, якщо не вказано інше, - Ради), наданих Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі, якщо не вказано інше,- Законом), Положенням про Раду суддів України, Положенням про комітети Ради суддів та іншими нормативно-правовими актами.
  • 1.2. Це Положення регулює:
  • -основні завдання діяльності Комітету;
  • -порядок скликання, підготовки та проведення засідань Комітету;
  • -порядок подання та реєстрації звернень до Комітету, а також здійснення перевірок, розгляду звернень та повідомлень щодо порушень норм етики та конфлікту інтересів у діяльності суддів;
  • -порядок та підстави підготовки проектів консультативних висновків з питань етики та/або конфлікту інтересів, проектів рішень щодо врегулювання конфлікту інтересів та щодо звернення до уповноважених органів щодо притягнення судді до відповідальності;
  • -права та обов’язки голови та членів Комітету;
  • -інші процедурні питання діяльності Комітету.
  • 1.3. Комітет у своїй діяльності керується принципами колегіальності, безсторонності, незалежності, об’єктивності, законності, та іншими основними принципами права.

Стаття 2. Мета та завдання діяльності Комітету

2.1. Метою діяльності Комітету є здійснення на основі принципу саморегуляції та самоврядування судової влади заходів, спрямованих на дотримання етичних норм, запобігання корупції, забезпечення реалізації покладених на Раду повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, передбачених Законом, зокрема, шляхом підготовки відповідних рішень, в порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.

2.2. Завдання діяльності Комітету:

- підготовка проектів роз’яснень, рекомендацій та консультативних висновків Ради щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя;

- організація підготовки та розробки коментарів, навчальних матеріалів, інформаційних, аналітичних, роз’яснювальних матеріалів для суддів та присяжних під час здійснення правосуддя з питань застосування Кодексу суддівської етики, дотримання етичних норм та принципів, законодавства у сфері запобігання корупції, врегулювання конфлікту інтересів у професійній діяльності судді.

- розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв’язку з порушенням правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про конфлікт інтересів;

- підготовка проектів рішень Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;

- виявлення випадків несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про наявність конфлікту інтересів в суддівській діяльності;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення судді до відповідальності;

- направлення на запит ВРП, ВККСУ інформації про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє;

- забезпечення здійснення Радою інших заходів контролю за дотриманням правил суддівської етики, вимог законодавства про запобігання корупції та про конфлікт інтересів у діяльності суддів;

- організація та здійснення в межах повноважень Комітету інших заходів, спрямованих на формування сталого усвідомлення неприпустимості порушення правил суддівської етики, законодавства про конфлікт інтересів, вчинення корупційних діянь та інших видів правопорушень;

- підготовка до погодження (в тому числі, надання пропозицій щодо проектів, внесення змін тощо) проектів порядків та методологій кваліфікаційного та регулярного оцінювання та самооцінювання суддів, а також положення щодо порядку складення іспиту та методики його оцінювання;

- підготовка консультативного висновку до проекту Порядку ведення суддівського досьє та/або проектів змін до порядку;

- розробка та затвердження типової Антикорупційної програми Ради суддів України;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення

до відповідальності адвокатів та прокурорів.

Розділ IІ. Організація діяльності Комітету

Стаття 3. Порядок формування, склад та строк діяльності Комітету

3.1.Перелік, кількісний та персональний склад членів Комітету формується з членів Ради відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

3.2. Мінімальна кількість членів комітету визначається Радою.

3.3. Комітет утворюється рішенням Ради та діє протягом строку повноважень Ради, якщо не прийнято рішення про його ліквідацію.

Стаття 4. Права та обов’язки, повноваження голови та членів Комітету

4.1.Голова та члени Комітету мають ті ж самі права, що і члени Ради, які визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.2.Голова Комітету призначається Радою відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

4.3.Голова Комітету:

-визначає питання, що належать до повноважень Комітету шляхом внесення пропозицій голові Ради;

-організовує роботу відповідного Комітету та головує на його засіданнях;

-забезпечує підготовку матеріалів до засідання Комітету (з цією метою голова Комітету попередньо вивчає матеріали, що надійшли на його розгляд, та доручає члену Комітету здійснити перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях, підготувати проект висновку Комітету, забезпечити підготовку матеріалів до засідання Комітету);

-доповідає про результати засідань Комітету голові Ради та подає акти Комітету щодо розглянутих ним питань на розгляд Ради;

-координує діяльність Комітету з іншими Комітетами, в тому числі у питаннях, розгляд яких доручено декільком Комітетам;

- сприяє членам Комітету у виконанні доручень Ради та здійсненні їх повноважень;

-підписує акти Комітету та здійснює необхідне листування, забезпечує підготовку розглянутих Комітетом матеріалів до засідання Ради (з цією метою голова Комітету доручає члену Комітету підготувати матеріали для доповіді на засіданні Ради, доповісти на засіданні Ради);

-вирішує інші питання організації діяльності Комітету та здійснює інші повноваження, визначені Положенням про комітети Ради суддів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

4.4. Голова Комітету повідомляє членів Комітету, секретаря та голову Ради про свою відсутність та/або щодо тимчасової неможливості виконання обов’язків. Обов’язки голови, за його відсутності або настання обставин, що тимчасово унеможливлюють виконання обов'язків головою Комітету, виконує інший член Комітету за розпорядженням Голови Ради.

4.5. Члени Комітету мають обов’язки, визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.6.У разі настання обставин, що тимчасово унеможливлюють участь у роботі Комітету, член Комітету інформує Голову Комітету із зазначенням таких обставин.

4.7. Повноваження голови та членів Комітету припиняються у разі:

-звільнення суддів з посади або припинення їх суддівських повноважень;

  • -припинення строку повноважень Ради;
  • - прийняття рішення ВРП щодо притягнення члена Комітету до дисциплінарної відповідальності за порушення правил суддівської етики та у зв’язку з конфліктом інтересів;
  • -прийняття Радою рішення про задоволення звернення члена Комітету щодо виходу з Комітету;
  • -прийняття Радою рішення щодо виключення члена Комітету з Комітету у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх обов’язків.

4.8. За рішенням Ради повноваження голови та членів Комітету можуть бути призупинені у випадку початку дисциплінарного провадження щодо них.

  • Розділ IІI. Подання звернень до Комітету та підготовка до розгляду
  • Стаття 5. Суб’єкти звернення до Комітету
  • 5.1. Будь-який представник судової влади, органів та установ системи правосуддя України має право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики.
  • 5.2. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники мають право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів у конкретній ситуації та шляхів його врегулювання.
  • 5.3. Суддя, в тому числі і голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники зобов’язані повідомляти Раді про реальний або потенціальний конфлікт інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у порядку та строки, передбачені частиною десятою статті. 133 Закону.
  • 5.4. Будь-яка фізична та юридична особа має право на звернення до Ради з повідомленням щодо поведінки судді, яка становить порушення етичних норм, а також поведінки судді,голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, яка становить порушення законодавства про конфлікт інтересів в суддівській діяльності.
  • 5.5. Всі звернення, які стосуються суддівської етики, конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів, спрямовуються до Комітету для вивчення і підготовки пропозицій та проектів рішень Ради.

Стаття 6.Форма та порядок подання звернення

  • 6.1. Звернення до Ради подаються в письмовій або електронній формі.
  • 6.2. Звернення щодо можливої неетичної поведінки судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників подається у довільній формі з обов’язковим зазначенням:
  • - прізвища, імені, по батькові (найменування) заявника, його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, поштового індексу, номерів засобів зв’язку;
  • - прізвища, імені, по батькові та посади осіб, щодо дій яких подається звернення;
  • - даних щодо інших осіб, з якими пов’язане порушення законодавства про конфлікт інтересів (за наявності);
  • - конкретних відомостей про порушення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів;
  • - посилання на фактичні дані (докази), що підтверджують зазначені заявником відомості;
  • - пропозицій щодо рішень, які в межах своїх повноважень може прийняти Рада стосовно предмету звернення.
  • 6.3. Письмове звернення підписується заявником із зазначенням дати її підписання.
  • 6.4. Звернення судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо надання консультативних висновків стосовно етичних норм та/або конфлікту інтересів подається в довільній формі з зазначенням обставин, з приводу яких у цих осіб виникли сумніви.
  • 6.5. В довільній формі з зазначенням необхідних конкретних обставин також подаються повідомлення судді, в тому числі голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо виникнення у їх діяльності реального чи потенціального конфлікту інтересів та звернення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
  • Стаття 7. Порядок реєстрації звернення та підготовка до розгляду
  • 7.1. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування реєструє звернення (повідомлення), що передано у порядку, визначеному Положенням про Комітети Ради суддів, до Комітету, протягом одного робочого дня з його надходження.
  • 7.2. Попередній розгляд та перевірка звернення на прийнятність здійснюються Головою Комітету.
  • 7.3. Не підлягають розгляду по суті звернення, якщо:
  • - звернення не відповідає формальним та технічним вимогам, визначеним у статті 6, зокрема, без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає;
  • - звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;
  • - у зверненні порушується питання про поведінку осіб, звільнених з посади судді, осіб провадження щодо яких не належить до повноважень Комітету, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;
  • - звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;
  • - звернення пов’язане з процесуальною діяльністю судді та його розгляд може вплинути на незалежність відправлення правосуддя (крім випадків, передбачених статтею 106 Закону);
  • - факти, що містяться у зверненні, вже є предметом розгляду в порядку дисциплінарного провадження;
  • - не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання,, які вже були предметом перевірки Комітету або органів, які здійснюють дисциплінарне провадження, і щодо них вже було прийнято рішення.
  • 7.1. Про відмову у розгляді звернення суб’єкту звернення надсилається письмове повідомлення із зазначенням причин для такої відмови.
  • 7.2. В залежності від змісту та характеру фактів, викладених у зверненні щодо поведінки судді, Голова Комітету приймає рішення щодо подальшого порядку його розгляду:
  • 1) у разі необхідності надання консультативних висновків у відповідь на звернення стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів, Голова Комітету доручає члену Комітету - доповідачу підготувати проект відповідного акту Ради або Комітету;
  • 2) у випадку, коли розгляд звернення по суті не вимагає проведення додаткових досліджень на місцях, Голова Комітету доручає члену Комітету – доповідачу здійснити необхідну перевірку та підготувати проекти консультативних висновків, рішень, інших актів Ради або Комітету;
  • 3) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку дисциплінарного провадження щодо судді, а також, якщо під час попереднього розгляду звернення стає очевидним факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке ВРП;
  • 4) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо судді, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке уповноважені правоохоронні органи;
  • 5) у випадку, коли розгляд звернення по суті вимагає здійснення додаткового вивчення фактів на місцях, Голова Комітету направляє запит на збори суддів відповідного суду для обрання з числа суддів відповідного суду судді-доповідача, уповноваженого здійснити додаткові дії щодо перевірки;
  • 6) у виключних випадках, Голова Комітету може звернутися до Ради з пропозицією щодо створення робочої групи для здійснення додаткової перевірки та/або вивчення питання.
  • 7.3. Голова звертається від імені Комітету до Ради щодо отримання згоди на розгляд звернень, скарг, повідомлень щодо дій члена Ради.
  • Стаття 8. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду
  • 8.1. Під час здійснення перевірки член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримати пояснення від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, діяння яких є предметом звернення. Неодержання таких письмових пояснень від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників не тягне за собою припинення дій щодо перевірки з боку доповідача.
  • 8.2. Член Комітету-доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримувати пояснення від інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію та матеріали.
  • 8.3. Пояснення, інформація та матеріали перевірки подаються у довільній письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів від дня одержання відповідного письмового запиту від члену Комітету - доповідач та судді-доповідача, обраного зборами суддів відповідного суду, членів спеціально створеної робочої групи.
  • 8.4. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи за результатами перевірки готують матеріали, які містять факти та обставини, виявлені в ході перевірки, для представлення на засіданні Комітету. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідача, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи готують пропозиції щодо рішення Комітету та проекту відповідного акту Комітету та/або Ради суддів.
  • 8.5. Дії щодо перевірки та підготовки матеріалів за зверненнями,а також проектів консультативних висновків стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів здійснюються доповідачем в розумні строки.
  • Розділ IV. Організація та порядок проведення засідань. Рішення Комітету.
  • Стаття 9.Організація проведення засідань
  • 9.1. Основні засади щодо організації проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 9.2. Місце та конкретний час проведення засідання визначає Голова Комітету після узгодження з членами Комітету. Інформаційні матеріали з питань, винесених на розгляд на засідання, розсилаються членам Комітету електронною поштою не пізніше, ніж за 10 робочих днів до засідання в порядку, встановленому Радою.
  • 9.3. Проект порядку денного, інформація щодо часу та місця засідання Комітету оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання. До початку засідання будь-яка особа має право надати додаткові матеріали, пов’язані з питаннями, що розглядаються.
  • 9.4. Засідання Комітету може бути скликано та проведено без дотримання цих вимог у разі потреби негайного розгляду питання.
  • 9.5. На засідання, на якому розглядається звернення, можуть бути запрошені суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступники, звернення якого або щодо дій якого розглядається.
  • 9.6. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається та/або його представник за бажанням може взяти участь у засіданні Комітету та дати усні та/або письмові пояснення.
  • 9.7. За необхідності, суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається, або його представник запрошуються Комітетом до обов’язкової участі у засіданні для надання додаткових пояснень.
  • 9.8. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Комітету, особа, звернення якої або щодо дій якої розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів. Письмові пояснення оголошуються на засіданні в обов’язковому порядку.
  • 9.9. За необхідності на засідання можуть бути запрошені для надання пояснень інші особи, які мають відомості щодо порушених питань.
  • 9.10. Повідомлення з інформацією щодо часу та місця засідання, проект порядку денного та інформаційні матеріали перевірки надсилаються судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників, звернення якого або щодо якого розглядатиметься на засіданні, не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання.
  • 9.11. Апарат та Голова відповідного суду або органу судової влади, відділ організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації повинні забезпечувати можливість участі членів Комітету у засіданні, а також судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників,звернення якого або щодо якого розглядатиметься , зокрема, в режимі відеоконференції.
  • Стаття 10. Порядок проведення засідань Комітету
  • 10.1. Основні засади щодо порядку проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 10.2. Засідання Комітету проводяться відкрито. За рішенням Комітету закрите засідання або закритий розгляд окремих питань проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань.
  • 10.3. У випадку неналежної поведінки учасників засідання, вони можуть бути видалені з або недопущені до залу засідання рішенням Комітету.
  • 10.4. На засіданні Комітету ведеться протокол та аудіо(відео)запис. Протокол підписує Голова Комітету. Зацікавлені особи можуть звернутися до Комітету щодо можливості ознайомлення з матеріалами засідання та отримання копії аудіо(відео) запису.
  • 10.5. Якщо на засіданні розглядається звернення щодо дій одного з членів Комітету, він не бере участі у розгляді. У випадку відсутності кворуму для розгляду такого питання, засідання відкладається або у разі потреби негайного розгляду питання, питання призначається на розгляд на засіданні Ради.
  • Стаття 11. Прийняття рішень Комітетом
  • 11.1. Засідання Комітету є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів від його загального складу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комітету.
  • 11.2. Рішення приймається шляхом відкритого голосування.
  • 11.3. У випадку наявності конфлікту інтересів щодо питання порядку денного, член Комітету заявляє самовідвід та не бере участь у розгляді та прийнятті рішень зазначеного питання. Зацікавлені особи також мають право заявити відвід члену Комітету у випадку наявності потенціального конфлікту інтересів щодо питання, яке розглядається Комітетом.
  • Стаття 12. Рішення Комітету стосовно питань етики та конфлікту інтересів
  • 12.1. За результатом розгляду питань порядку денного на засіданні Комітет приймає рішення:
  • - надати Раді проект роз’яснень, рекомендацій, консультативних висновків щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів;
  • - надати Раді проект висновку щодо відсутності конфлікту інтересів в діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників та запропонувати шляхи його врегулювання;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів та/або інших порушень правил суддівської етики, та підготувати проект звернення до ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів судді Конституційного суду України та запропонувати повідомити постійну комісію з питань та етики Конституційного суду України;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення та запропонувати звернутись до правоохоронних органів;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів голови Державної судової адміністрації та заступників;
  • - надати Раді висновок Комітету у вигляді довідки щодо результатів вивчення звернення з співбесідою з заявником та/або іншими особами;
  • - припинити розгляд питань у випадку виникнення або виявлення обставин, передбачених п. 7.3 Положення;
  • - відкласти розгляд питання (зокрема, для здійснення додаткової перевірки у зв’язку нестачею матеріалів для вирішення питання по суті, необхідністю направлення запиту до Ради на дозвіл щодо розгляду звернення стосовно члена Ради, на аргументоване прохання судді або іншої особи, звернення якої або щодо дій якої розглядається, та інших підстав);
  • - надати Раді проект консультативного висновку до Порядку формування і ведення суддівського досьє або проекту змін до цього Порядку;
  • - інші рішення в межах своєї компетенції або за дорученням Ради суддів України.
  • 12.2. Рішення Комітету не підлягають оскарженню.
  • Стаття 13. Акти Комітету
  • 13.1. Загальний порядок оформлення та підготовки актів Комітету встановлюється Положенням про Комітети Ради суддів України.
  • 13.2. Копія рішення Ради або Комітету щодо звернення надсилається заявникові та особам, дій яких це рішення стосується, протягом 5 робочих днів.
  • 13.3. Копії рішень Ради або Комітету, що містять роз’яснення, рекомендації, консультативні висновки, коментарі та практичні настанови щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів, за вилученням інформації особистого характеру та іншої інформації, яка розглядалася у закритому засіданні, за рішенням Голови Ради розсилаються всім судам та органам судової влади для інформування.
  • 13.4. На запит ВККСУ голова Комітету направляє за наявності інформацію про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє.
  • Стаття 14. Забезпечення діяльності Комітету
  • 14.1. Комітет у своїй діяльності є підзвітний Раді.
  • 14.2. За погодженням з Головою Комітету Державна судова адміністрація призначає уповноваженого працівника відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації, який відповідає за організаційне забезпечення діяльності Комітету.
  • 14.3. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації:
  • - веде облік документів Комітету, організовує документообіг, ведення архіву та реєстрів Комітету;
  • - виконує функцію секретаря на засіданні Комітету, в тому числі веде протоколи засідань;
  • - за дорученням Голови Комітету готує та розсилає повідомлення щодо часу та місця засідання Комітету, порядок денний та матеріали засідання Комітету;
  • - здійснює підготовку документів Комітету;
  • виконує інші доручення Голови Комітету щодо організації діяльності Комітету.
Watch Download