Council of judges
of Ukraine

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року                                                                                                                                                               м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 47

2 грудня 2024 року відбулося засідання Робочої групи з питань фінансування судової влади, на якому обговорювалися нагальні питання фінансування судової влади.

Представниця ДСА України, директорка Департаменту фінансово-економічної діяльності Мишкіна В.В., повідомила, що наразі ДСА України підготовлено відповідний лист до Вищої ради правосуддя для погодження перерозподілу бюджетних видатків.

За наявного фінансового ресурсу планується забезпечити виплату допомоги на вирішення соціально-побутових питань усім без винятку працівникам апаратів судів, а також виплату премій в максимально-можливому розмірі – 20% від посадового окладу, а в судах, де є економія – до 30% посадового окладу в річному еквіваленті.

Рада суддів України вважає за необхідне підтримати зазначену ініціативу та закликати Вищу раду правосуддя погодити відповідний перерозподіл видатків державного бюджету.

Крім того, на засіданні було озвучено, що на кінець 2024 року очікується перехідний залишок спеціального фонду державного бюджету у розмірі близько 1,9 мільярда гривень.

Перехідний залишок спеціального фонду – це невикористані кошти спеціального фонду державного чи місцевого бюджету, які залишилися на кінець бюджетного періоду (календарного року) та переходять на наступний бюджетний період.

На думку Ради суддів України, перехідний залишок може бути позитивним явищем, якщо він використовується як резерв для вирішення нагальних потреб і покращення соціального забезпечення працівників. Водночас це сигнал про необхідність аналізу причин його виникнення та оптимізації бюджетного планування, щоб уникнути ситуацій, коли кошти не реалізуються вчасно, а потреби залишаються незадоволеними.

В будь-якому випадку за такого прогнозованого залишку коштів слід максимально вирішити й інші проблеми фінансування судової гілки влади.

На тлі повномасштабної війни значна кількість суддів була змушена працювати в умовах, які вимагають відряджень. Це обумовлено тим, що частина судів перебуває в районах активних бойових дій або на окупованих територіях, що унеможливлює їхню повноцінну роботу за звичайним місцем розташування. У таких випадках судді спрямовуються для виконання своїх обов’язків у безпечні регіони, що є вимушеним заходом для забезпечення доступу громадян до правосуддя та підтримання функціонування судової системи.

Однак, у зв’язку з недоліками фінансування, далеко не всі відряджені судді вчасно отримали належні їм компенсації витрат на проживання, транспорт та інші пов’язані з відрядженнями витрати. Це створює значний соціальний та фінансовий тиск на суддів, які вимушені самостійно покривати витрати, що виникають у зв’язку з виконанням їхніх професійних обов’язків.

Невиплата коштів за відрядження є серйозним порушенням соціальних гарантій суддів та може впливати на їхню мотивацію й здатність виконувати професійні обов’язки в умовах підвищеного ризику та навантаження.

Рада суддів України вважає за необхідне ініціювати питання перерозподілу коштів для забезпечення виплати компенсацій за витрати, понесені суддями у зв’язку з відрядженнями, які є актуальними у зв’язку з воєнними діями та переміщенням судів до більш безпечних регіонів. Це питання має бути вирішене за рахунок прогнозованого залишку спеціального фонду державного бюджету у розмірі близько 1,9 мільярда гривень.

Крім того, у зв’язку з воєнними діями багато суддів надають пріоритет розгляду справ, відмовляючись від повноцінного використання своїх щорічних відпусток. Як наслідок, відпустки накопичуються, що створює фінансовий дисбаланс у бюджеті.

Згідно з чинним законодавством, зокрема статтею 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", працівники державних органів, які не використали свої відпустки за останній відпрацьований рік, мають право отримати грошову компенсацію за невикористані дні. Така компенсація, хоча і є обов’язковою гарантією для працівників, створює додаткове фінансове навантаження на бюджет. Особливо це відчутно в умовах, коли суддя чи інший працівник, не відпрацювавши повний рік, має право не лише на заробітну плату, а й на додаткову компенсацію за невикористані відпустки.

Прогнозований перехідний залишок спеціального фонду державного бюджету у розмірі близько 1,9 мільярда гривень дає можливість вирішити цю проблему. З огляду на те, що стаття 33 Закону зобов’язує виплатити компенсації в межах затверджених видатків, Рада суддів України вважає за необхідне ініціювати питання про перерозподіл коштів для забезпечення виплати компенсацій суддям та працівникам судів, які забажають отримати такі виплати.

Це рішення дозволить забезпечити дотримання прав суддів та працівників апаратів судів на компенсацію за невикористані відпустки, уникнути накопичення бюджетного навантаження у наступних періодах.

Загалом запропоновані заходи дозволять ефективно використати перехідний залишок коштів для розв’язання актуальних соціальних і фінансових питань судової влади.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України Моніча Б.С., відповідно до статей 83, 124, 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а :

І. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:

1. Підготувати пропозиції щодо перерозподілу бюджетних видатків для забезпечення:

- виплати допомоги на вирішення соціально-побутових питань усім працівникам апаратів судів;

- виплати компенсацій суддям за витрати, понесені у зв’язку з виконанням службових обов’язків у відрядженнях;

- виплати компенсацій суддям та працівникам апаратів судів за невикористані відпустки відповідно до статті 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

2. Забезпечити використання прогнозованого залишку спеціального фонду державного бюджету у розмірі близько 1,9 мільярда гривень для вирішення зазначених нагальних питань фінансування судової системи.

3. Проінформувати про виконання зазначених заходів Раду суддів України до 20 грудня 2024 року.

ІІ. Закликати Вищу раду правосуддя:

1. Погодити запропонований Державною судовою адміністрацією України перерозподіл бюджетних видатків, спрямованих на:

- забезпечення соціально-побутових виплат працівникам апаратів судів.

- компенсації суддям за відрядження.

- компенсації за невикористані відпустки суддям та працівникам апаратів судів.

2. Сприяти оперативному затвердженню перерозподілу коштів для забезпечення ефективного використання бюджетного ресурсу до кінця бюджетного періоду.

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                                   Моніч Б.С.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року                                                                                                                                                           м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 45

19 вересня 2024 року XХ черговим з’їздом суддів України прийнято рішення щодо зміцнення незалежності суддів, захисту їх професійних інтересів, звернення до державних органів та посадових осіб.

Пунктом 13 вказаного рішення XХ черговим з’їздом суддів України доручено Раді суддів України вивчити питання забезпечення суддів службовим житлом або надання відповідних компенсацій.

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються статтею 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України.

Відповідно до чинного законодавства Рада суддів України, зокрема, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Радою суддів України вивчено питання забезпечення суддів службовим житлом або надання відповідних компенсацій та встановлено наступне.

Велика частина суддів, які працюють у складних умовах, зокрема в регіонах з активними бойовими діями, або ті, хто відряджений до інших регіонів, стикаються з труднощами у забезпеченні житлом. У поодиноких випадках для тимчасового вирішення цього питання може надаватися службове житло, але загалом таке рішення не покриває всіх потреб і є малодоступним.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", службове житло не підлягає приватизації, якщо не знятий його статус. Це обмежує права суддів та працівників апаратів судів на довгострокове вирішення житлових питань.

Пропозиція оренди житла на ринку часто значно менша за потребу, особливо в регіонах із високим навантаженням на судову систему. Це створює додаткові труднощі для суддів, які шукають житло для оренди. Крім того, ціни на житло, зокрема у великих містах або в безпечних регіонах, є надмірно високими навіть з урахуванням розміру суддівської винагороди.

Розробка механізму компенсації суддям та працівникам апаратів судів витрат на оренду житла в разі відсутності можливості надати власне житло дозволяє уникнути додаткових витрат на будівництво чи утримання службового житла, однак це тимчасове рішення, яке не забезпечує суддю або працівника апарату довгостроковим житлом, тобто не вирішує основну проблему забезпечення житлом. Крім того, ринок оренди житла схильний до коливань, і його вартість може значно зростати, особливо в умовах високого попиту чи економічних криз. Компенсація, яка фіксована у розмірі або залежить від бюджету, може не покривати реальні витрати на оренду житла.

У всіх випадках надання суддям службового житла чи інших особливих додаткових соціальних гарантій (в тому числі компенсації за оренду житла) часто сприймається громадськістю негативно. Це пов’язано з тим, що на думку багатьох громадян, суддівська винагорода вже забезпечує можливість самостійного вирішення житлових питань.

У зв’язку з цим, розробка окремої програми вирішення житлових питань виключно для суддів виглядає нераціональною. Більш оптимальним є інтегрування суддів та працівників апаратів судів до вже існуючих державних програм, що дозволить не лише забезпечити житлові потреби, але й підкреслити їхній внесок у функціонування держави в кризових умовах.

Наразі в умовах воєнного стану роль судової влади в житті країни має стратегічне значення. Незважаючи на складні умови, суди продовжують працювати, забезпечуючи громадянам України право на справедливий суд, яке не може бути обмежене навіть під час війни. Робота суддів і працівників апаратів судів є важливим елементом підтримки правопорядку, гарантії законності та стабільності в суспільстві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 року № 856 "Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України" врегульовано питання реалізації державної програми доступного іпотечного кредитування "єОселя". Ця програма передбачає надання громадянам України можливості придбати житло на пільгових умовах, що сприяє вирішенню житлових питань визначених категорій громадян.

Програма "єОселя" вже охоплює працівників правоохоронних органів, таких як співробітники НАБУ, ДБР, БЕБ, Служби судової охорони, та інші, які забезпечують безпеку, правопорядок і дотримання законності в країні. Їх включення до програми обґрунтоване тим, що вони виконують критично важливі функції для держави, особливо в умовах воєнного стану.

Разом із цим, судова влада, хоча і не є частиною правоохоронної системи, оскільки є окремою незалежною гілкою влади, однак є основою правоохоронної функції держави та виконує ключову роль у забезпечення верховенства права. Суди здійснюють правосуддя, розглядаючи справи, які стосуються як діяльності правоохоронних органів, так і прав громадян. Жодна робота правоохоронних органів не матиме належного завершення без забезпечення справедливого судового розгляду.

Особливо в умовах воєнного стану суди працюють у складних і часто небезпечних умовах, підтримуючи стабільність правопорядку, вирішуючи конфлікти і забезпечуючи доступ громадян до правосуддя.

Включення суддів і працівників апаратів судів до програми "єОселя" не лише визнає їхній внесок у забезпечення правосуддя, але й сприятиме формуванню цілісного підходу до підтримки всіх ланок, залучених до забезпечення законності, правопорядку та захисту прав громадян. Це дозволить створити єдину систему підтримки, яка відображає важливість ролі кожної складової системи правосуддя.

Наразі в умовах воєнного стану роль судової влади в житті країни має стратегічне значення. Незважаючи на складні умови, суди продовжують працювати, забезпечуючи громадянам України право на справедливий суд, яке не може бути обмежене навіть під час війни. Робота суддів і працівників апаратів судів є важливим елементом підтримки правопорядку, гарантії законності та стабільності в суспільстві.

Інтеграція суддів і працівників апаратів судів до програми "єОселя" дозволить не лише забезпечити житлові потреби, але й підкреслити їхній внесок у функціонування держави в кризових умовах.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про виконання рішення XХ чергового з’їзду суддів України щодо забезпечення суддів службовим житлом або надання відповідних компенсацій, відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1.Звернутися до Кабінету Міністрів України з ініціативою включити суддів і працівників апаратів судів до переліку осіб, які мають право брати участь у програмі "єОселя".

2. Запропонувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 року № 856 "Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України", доповнивши пункт 3 Постанови підпунктом 2-1 такого змісту:

- судді та працівники апаратів судів.

3. Надіслати це рішення до Кабінету Міністрів України для розгляду.

Голова

Ради суддів України                                                                                                                                        Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року                                                                                                                                                                   м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 43

30.10.2024 Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС) ухвалила рішення № 340/зп-24 "Про внесення до Вищої ради правосуддя подання щодо змін до Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року№ 54/0/15-17 (зі змінами)".

Запропоновані ВККС зміни до Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення) (далі - Порядок відрядження), серед іншого, передбачають внесення суттєвих змін у розділ VII "Прикінцеві положення" Порядку відрядження. Ці зміни спрямовані на створення додаткових підстав для припинення відрядження суддів, які були попередньо відряджені без зазначення граничного строку відрядження на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зокрема, ВККС пропонує доповнити розділ VII "Прикінцеві положення" Порядку відрядження пунктами 4 - 6-3, які детально описують процедуру припинення відрядження суддів, що були відряджені без зазначення граничного строку відрядження на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і встановлюють такі нові підстави для дострокового закінчення відрядження судді та одночасно його відрядження до пішого суду:

- зміна обставин у суді, до якого відряджений суддя, зокрема, рівень судового навантаження не є надмірним;

- зміна територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у суді, до якого чи з якого суддя попередньо відряджений на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без зазначення граничного строку відрядження;

- виявлення надмірного рівня судового навантаження у суді, якому передано територіальну підсудність судових справ суду, з якого суддя відряджений.

У зв’язку із вищенаведеним, до Ради суддів України надійшли звернення Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, відряджених суддів з проханням про вжиття в порядку ч. 8 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" заходів щодо правового захисту суддів від незаконного припинення відрядження та нового тимчасового переведення (відрядження) до іншого суду всупереч вимогам закону.

Розглянувши дані звернення, Рада суддів України встановила наступне.

У абзацах 3, 4 частини 2 статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено лише дві підстави для закінчення відрядження судді:

1) дострокове закінчення відрядження судді, якщо обставини, що були підставою відрядження судді, припинилися;

2) закінчення строку відрядження судді.

Інших підстав для закінчення відрядження судді норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не містять.

Однак, у запропонованих змінах до розділу VII "Прикінцеві положення" Порядку відрядження встановлюються нові підстави для закінчення відрядження судді, що не передбачені Законом, зокрема:

1) зміна обставин у суді, до якого відряджений суддя;

2) зміна територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у суді, до якого чи з якого суддя попередньо відряджений;

3) виявлення надмірного рівня судового навантаження у суді, якому передано територіальну підсудність судових справ суду, з якого суддя відряджений.

Всі вищенаведені пропозиції щодо нових підстав для закінчення відрядження судді не передбачені нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки вони не пов’язані з припиненням обставин, що були підставою для відрядження судді на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (такими обставинами було фактичне припинення роботи відповідних судів, з яких були безстроково відряджені судді).

При цьому Порядок відрядження як підзаконний нормативно-правовий акт не може підміняти собою Закон України "Про судоустрій і статус суддів" або суттєво змінювати чи доповнювати його, оскільки в такому випадку в порушення пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України статус відряджених суддів буде змінений без ухвалення Закону.

Згідно з пунктами 2-2, 3 розділу ІІ чинного Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 54/0/15-17 (зі змінами) (далі – Порядок), підстави дострокового закінчення відрядження судді встановлюються ДСА України за зверненням голови суду, до якого відряджений суддя, або голови суду, з якого відряджений суддя. ДСА України надсилає повідомлення про необхідність розгляду питання щодо відрядження судді або дострокового закінчення відрядження судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а в період відсутності її повноважного складу – до Вищої ради правосуддя, протягом десяти днів з дати отримання звернення, зазначеного в пункті 2 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до пункту 1-2 Розділу ІІ Порядку, підставами дострокового закінчення відрядження судді є припинення обставин, що були підставою відрядження судді, або зміна обставин у суді, з якого відряджений суддя.

Запропонованими змінами передбачено, що стосовно судді, попередньо відрядженого на підставі пункту 56 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без зазначення граничного строку відрядження, Державна судова адміністрація України встановлює підстави дострокового закінчення попереднього відрядження судді та одночасно його відрядження за зверненням Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, судів, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

В той же час, як видно зі змісту абзацу 3 частини 2 статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення про дострокове закінчення відрядження судді може бути ухвалено Вищою радою правосуддя на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Тобто, єдиним суб’єктом, який може ініціювати питання про дострокове закінчення відрядження судді, є Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

В той же час, зі змісту ч. З ст. 148, ч. 4, 7 ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" видно, що територіальні управління Державної судової адміністрації України не беруть жодної участі у вирішенні питань кар’єри суддів та здійснюють функції розпорядника бюджетних коштів, призначають на посаду керівника апарату місцевого суду, затверджують структуру і штатну чисельність апаратів місцевих судів тощо.

Зі змісту статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також видно, що голова суду не бере участі у вирішенні питань кар’єри суддів та здійснює виключно ті повноваження, які визначені законом. Згідно із нормами закону голова суду не має жодних повноважень у сфері відрядження суддів, окрім повноваження щодо видачі наказу про зарахування/відрахування судді зі штату суду.

Надання територіальним управлінням Державної судової адміністрації України та головам судів права ініціювати процедуру дострокового закінчення відрядження судді призведе до надання цим органам та посадовим особам повноважень щодо впливу на кар’єру судді, що не узгоджується із встановленими в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" засадами статусу суддів та судоустрою. Крім того, це може створити ризик незаконного впливу на суддів з боку голів судів та посадових осіб територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

Станом на теперішній час судді, що були відряджені на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюють правосуддя у судах, до яких їх відряджено, фактично на постійній основі (без граничного строку відрядження). Це забезпечує стабільність роботи судді, можливість розгляду всіх категорій справ, в тому числі складних та тривалих, у розумний строк, що позитивно впливає на реалізацію учасниками процесу права на доступ до суду.

Разом з тим, припинення безстрокового відрядження суддів суттєво погіршить реалізацію прав людини на розгляд справи протягом розумних строків, оскільки припинення відрядження таких суддів вочевидь тягне за собою перерозподіл судових справ, які були у їх провадженні, та розгляд справ з самого початку, що призведе до спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, спливу строків для накладення адміністративних стягнень, збільшення строку розгляду цивільних справ, в яких учасники потребують якнайшвидшого захисту порушених прав та інтересів.

Також, припинення безстрокового відрядження суддів та їх "перевідрядження" у інші суди у запропонований в Порядку про відрядження спосіб, по суті буде означати утворення складу суду у новому суді не на підставі закону, оскільки припинення безстрокового відрядження суддів відбудеться у спосіб, який не передбачено в Законі. У подальшому це може мати наслідком численні звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського Суду з прав людини.

Крім того, підставою для дострокового припинення відрядження судді, попередньо відрядженого на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пропонується розглядати таке поняття, як відсутність або наявність "надмірного рівня судового навантаження" у суді, до якого відряджений суддя, або у суді, якому передано територіальну підсудність судових справ суду, з якого суддя відряджений. Однак таке поняття не визначено ні на рівні закону, ні на рівні підзаконних актів. Це створює умови правової невизначеності, а також явну заздалегідь закладену можливість для дострокового припинення відрядження будь-якого судді у будь-який час без будь-якого належного обґрунтування.

Така підстава для дострокового припинення відрядження судді, попередньо відрядженого на підставі пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" як, зміна обставин у суді, до якого відряджений суддя, має аналогічну проблему, оскільки створює можливості для її довільного тлумачення і застосування, по суті з будь-яких підстав.

Виявлення надмірного рівня судового навантаження у суді, якому передано територіальну підсудність судових справ суду, з якого суддя відряджений, має ті самі вади, що і попередньо описані випадки.

Крім того, очевидним є й те, що судді, які були відряджені безстроково, будуть перевідряджені на строк одного року з можливістю продовження нового відрядження ще на один рік. Зазначене також суттєво не покращить реалізацію прав людини на розгляд справи протягом розумних строків, оскільки такі судді зможуть розглянути за строк свого відрядження лише термінові або ж не складні справи. Всі інші справи будуть перерозподілятися на інших суддів за спливом строку відрядження.

Окремо слід відзначити, що з самого початку російсько-української війни законодавство України не було готове до вирішення питань, пов'язаних з окупацією певних територій, на яких знаходилися суди. Однак упродовж 2014-2022 років були напрацьовані відповідні норми, які з одного боку дозволяли вирішувати питання припинення роботи окупованих судів, а з іншого боку встановлювали додаткові гарантії для відряджених суддів.

Однією з таких гарантій є чинна норма частини 3 статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачає, що у разі припинення роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами суддя, якого було відряджено з такого суду, має бути переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження.

До 2022 року робота судів припинялася зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалювалося за поданням Голови Верховного Суду відповідно до частини 7 статті 147 Закону.

Це у свою чергу означало, що судді з таких судів без конкурсу переводилися до інших судів і в подальшому здійснювали там правосуддя на постійній основі. Це позитивно впливало як на строки розгляду судових справ, так і не передбачало необхідності виплат таким суддям додаткових коштів за перебування у відрядженні.

Натомість Законом "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни підсудності судів №2112 від 03.03.2022 року частина сьома статті 147 була викладена в новій редакції:

"7. У разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється".

Наведеними змінами, які були покликані забезпечити безперервне функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин та воєнного стану, фактично було ліквідовано інститут припинення роботи суду у зв'язку з військовими діями.

Як наслідок, фактично робота судів була припинена, а у відповідних рішеннях згадується лише про зміну підсудності. У зв'язку з цим жоден відряджений суддя не був переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження.

Окремо варто згадати й те, що із Законом № 2461-IX від 27.07.2022 року частину першу статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено абзацом другим, відповідно до якого у період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

Очевидним є те, що можливість відрядження судді до іншого суду без його згоди суперечить статті 53 Закону, яка передбачає, що судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п’яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону, а суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:

1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;

2) у порядку дисциплінарного стягнення.

Мусимо констатувати, що внаслідок застосування цієї норми склалася різна практика відрядження – судів до інших судів: одних суддів відряджають без згоди услід за справами, які перебували в їх провадженні, інших – відряджають без дотримання зазначених вимог.

Узагальнюючи вищевикладене та повертаючись до запропонованих ВККС змін, слід прийти до висновку, що основною їх метою є припинення відрядження суддям, які були відряджені безстроково та відрядження їх до інших судів і не обов'язково тих, до яких були передані справи у зв'язку зі зміною підсудності.

Варто відзначити, що чинне правове регулювання вже порушує гарантоване право суддів на перебування на посаді судді, а запропоновані зміни не сприятимуть відновленню цього права у законний спосіб.

Окремо варто відзначити, що велика кількість суддів були відряджені безстроково із судів, які знаходяться на окупованих територіях, багато з них тривалий час перебували в окупації, виїжджали з окупованих територій ризикуючи своїм життям. Їхнє майно, домівки втрачені.

Після відрядження їм довелося влаштовувати своє життя спочатку, перевозити свої сім'ї, батьків похилого віку до нового місця проживання.

Запропоновані зміни всупереч статті 44 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, можуть мати наслідком створення окремого класу "вічно-відряджених" суддів, яких щороку або щодвароки будуть перевідряджати до інших судів, в іншу місцевість, де їм доведеться постійно вирішувати питання облаштування свого життя та побуту тощо.

Більше того, ці зміни очевидно не вирішать і не покращать ситуацію із відправленням правосуддя у судах, куди ці судді будуть відряджатися, у передбачений запропонованими змінами спосіб.

На підставі викладеного, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо рішення № 340/зп-24 "Про внесення до Вищої ради правосуддя подання щодо змін до Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №54/0/15-17 (зі змінами), відповідно до Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України, -

вирішила:

• 1.Вважати, що запропоновані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України зміни до Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №54/0/15-17 (зі змінами) суперечать вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" як нормативно-правовому акту вищої сили.
• 2.Закликати Вищу раду правосуддя не допустити ухвалення цих змін.

• 3.Звернути увагу органів суддівського врядування, суб'єктів законодавчої ініціативи на проблемні питання, які виникли з порушенням прав суддів у зв'язку із запровадженням можливості відрядження суддів без їх згоди та у зв'язку із ліквідацією інституту припинення роботи суді у зв'язку із воєнними діями.
• 4.Закликати Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести широке публічне обговорення порушених у цьому рішенні проблемних питань припинення роботи судів, переведення суддів на постійне місце роботи, відрядження суддів (в тому числі й без їх згоди) з метою напрацювання необхідних змін до чинного законодавства, які урегулюють зазначені питання.

Голова

Ради суддів України                                                                                                                    Б.С. Моніч

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року                                                                                                                                                                                                                                                     м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 41

Рішенням Ради суддів України від 11 квітня 2024 року №1 оголошено конкурс для відбору кандидатур на дві вакантних посади судді Конституційного Суду України та початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 15 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року включно.

Рішенням від 30 травня 2024 року №11 та рішенням від 21 червня 2024 року № 17 Радою суддів України встановлено відповідність поданих документів вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України.

Стосовно кандидатів, допущених до конкурсного відбору, призначено проведення спеціальної перевірки у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції".

Копії довідок про результати спеціальної перевірки, проведеної відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" щодо кандидатів, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, направлені Дорадчій групі експертів (далі – Дорадча група).

За змістом частини четвертої статті 10^-8 Закону України "Про Конституційний Суд України", Дорадча група за результатами оцінки високих моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду ухвалює вмотивоване рішення щодо оцінки відповідності кожного кандидата.

За критерієм високих моральних якостей кандидати отримують оцінку "відповідає" або "не відповідає".

У разі отримання від Дорадчої групи оцінки "не відповідає" за критерієм високих моральних якостей кандидат вважається таким, що не пройшов відповідний етап конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду з дня оприлюднення Дорадчою групою відповідного рішення. У рішенні стосовно такого кандидата Дорадча група зазначає, що для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах кандидат не відповідає критерію високих моральних якостей.

Якщо за результатами оцінювання кількість кандидатів, які відповідають критерію високих моральних якостей, становить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду судді Конституційного Суду, конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України невідкладно, але не пізніше двадцяти днів, оголошують новий конкурсний відбір на таку вакантну посаду, який проводиться у порядку, визначеному цим Законом.

Дорадча група 07 листопада 2024 року провела засідання, на якому підбила підсумки етапу оцінювання моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також ухвалила низку рішень щодо проведення оцінювання рівня компетентності у сфері права (лист № ДГЕ-547/24-вих. від 07 листопада 2024 року).

Оцінку "відповідає" критерію високих моральних якостей отримали такі кандидати на посаду судді Конституційного Суду України, допущені до конкурсу за квотою з'їзду суддів України:

Денисенко Наталія Миколаївна – заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ (допущена також і за квотою Верховної Ради України);

Костенко Владислав Геннадійович – суддя Ковпакiвського районного суду міста Суми;

Солдатенко Оксана Володимирівна – професор закладу вищої освіти (кафедра правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі).

Дорадча група 8 листопада 2024 року надіслала лист на адресу Ради суддів України з інформацією про ситуацію з конкурсним відбором кандидатів на дві посади суддів КСУ від з'їзду суддів України.

В той же час із зазначеного листа не можливо встановити, коли саме були оприлюднені відповідні рішення, а отже почався початок перебігу двадцятиденного строку для оголошення конкурсу на одну вакантну посаду судді. Також це не можливо встановити із офіційного сайту Дорадчої групи, адже, у розділі "Рішення" (https://ccu.gov.ua/storinka/rishennya) документи розміщуються без зазначення дати їх оприлюднення.

Також з відкритих джерел вбачається, що Дорадча група 6 грудня 2024 року провела засідання, на якому ухвалила рішення щодо оцінювання рівня компетентності кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України та підвела підсумки конкурсу за квотою зʼїзду суддів України.

Усі кандидати визнані такими, що "не відповідають" критерію визнаного рівня компетентності у сфері права для цілей відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.

При цьому абзацом третім частини шостої статті 10-8 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що у разі отримання від Дорадчої групи оцінки "не відповідає" за критерієм визнаного рівня компетентності у сфері права кандидат вважається таким, що не пройшов відповідний етап конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України, з дня оприлюднення Дорадчою групою відповідного рішення. У рішенні стосовно такого кандидата Дорадча група зазначає, що для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах кандидат не відповідає критерію визнаного рівня компетентності у сфері права.

У розділі "Рішення" відповідні документи на час проведення засідання Ради суддів України відсутні.

Незважаючи на ці обставини, Рада суддів України вважає за необхідне оголосити новий конкурс на дві вакантні посади судді Конституційного Суду задля оперативного проведення конкурсу.

За змістом частини 1 статті 10-5 Закону України "Про Конституційний Суд України" оголошення про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня закінчення строку повноважень або досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду України, або не пізніше двадцяти днів з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду України припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 149-1 Конституції України.

Особи, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України і відповідають установленим Конституцією України та цим Законом вимогам до Судді, подають Раді суддів України визначені законодавством України документи протягом тридцяти днів з дня оприлюднення оголошення про початок конкурсного відбору.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на тривалість процедур конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України, та на виконання вимог частини 1 статті 10-5 Закону України "Про Конституційний Суд України" Рада суддів України вважає за необхідне оголосити конкурс на дві посади судді Конституційного Суду України.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. про оголошення нового конкурсу для відбору кандидатур на одну посаду судді Конституційного Суду України, про початок прийняття заяв та затвердження Рекомендацій з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, відповідно до статей 126 – 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 10¹, 10⁵, 10⁸, пункту 17 розділу IV Перехідних положень Закону України "Про Конституційний Суд України" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. Оголосити новий конкурс на дві посади судді Конституційного Суду України та про початок прийняття заяв (з доданими до них документами) осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, з 10 грудня 2024 року по 09 січня 2025 року включно.

Оголошення про новий конкурсу розмістити на офіційному веб-сайті Ради суддів України.

2. Затвердити Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, що додаються.

• 3. Рекомендації з оформлення та подання документів для участі у конкурсі особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, розмістити на офіційному веб-сайті Ради суддів України.
• 4. Звернути увагу Дорадчої групи експертів на необхідності дотримання вимог закону України "Про Конституційний Суд України" в частині оприлюднення рішень Дорадчої групи експертів із зазначенням дати їх оприлюднення.

Голова

Ради суддів України                                                                                    Б.С. Моніч

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Ради суддів України

від 09 грудня 2024 року №41

Рекомендації з оформлення та

подання документів особами, які виявили намір

обійняти посаду судді Конституційного Суду України,

для участі у конкурсі

1. Участі у конкурсі підлягає особа, яка у визначені Радою суддів України терміни подала всі необхідні документи та на день їх подання відповідає вимогам до судді Конституційного Суду України, встановленим статтею 11 Закону України "Про Конституційний Суд України".

2. Приймання документів завершується в день, визначений як кінцевий термін їх подання.

Своєчасно поданими вважаються документи, які подані до Ради суддів України через поштове відділення зв’язку до 09 січня 2025 року 24 год. 00 хв. з одночасним направленням сканованих копій таких документів у форматі PDF на e-mail: davidenko@court.gov.ua до 09 січня 2025 року 17 год. 00 хв. чи подані нарочно до 17 год. 00 хв 09січня 2025 року.

Заяви, що будуть подані до Ради суддів України після зазначеного строку, не розглядатимуться.

3. Для участі у конкурсі з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинна подати до Ради суддів України такі документи:

1) заяву про участь у конкурсному відборі у довільній формі;

2) автобіографію;

3) мотиваційний лист кандидата на посаду судді Конституційного Суду України;

4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

5) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) за наявності;

6) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

7) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

8) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками) ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

9) копію документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;

10) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статтею 10⁵ Закону України "Про Конституційний Суд України" (додаток №1);

11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"(додаток №2), або висновок за результатами такої перевірки (за наявності);

12) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (додаток № 3);

13) інші документи, передбачені статтею 57 Закону України "Про запобігання корупції" для проведення спеціальної перевірки:

- медичні довідки про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

- копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

4. До заяви про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, повинні бути додані у повному обсязі всі необхідні документи (матеріали), визначені підпунктами 1–13 пункту 3 цих рекомендацій.

5. Документи (матеріали), визначені підпунктами 1–13 пункту 3 цих рекомендацій, повинні бути оформлені додатком до заяви особи про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, розміщені у порядку їх черговості та пронумеровані згідно із загальною кількістю сторінок додатків.

6. Заява та додані до неї документи поверненню не підлягають.

7. Документи (матеріали), зокрема їх копії, подаються (заповнюються) особою, яка звертається із заявою про участь у конкурсі для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.

8. Дата заповнення (засвідчення) документів повинна відповідати даті їх подання (направлення) до Ради суддів України.

9. Автобіографія кандидата на дату надання згоди на проведення спеціальної перевірки, яка створена в електронній формі, роздрукована та підписана власноруч, зокрема повинна містити відомості про:

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);

- дату і місце народження;

- громадянство (зокрема громадянство (підданство) іноземної (іноземних) держави (держав), документи, які надають претенденту на посаду право на постійне проживання на території іноземних держав (за наявності), а також факт подання документів, необхідних для оформлення громадянства (підданства) іноземної (іноземних) держави (держав);

- освіту (назва закладу вищої освіти (іншого закладу освіти), рік вступу та закінчення такого закладу, реквізити диплома, здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь освіти), спеціальність, кваліфікацію, науковий ступінь);

- трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював кандидат, останнє місце роботи (служби) та посаду);

- загальний трудовий стаж роботи, стаж роботи в галузі права та стаж роботи на посадах судді;

- наявність допуску до державної таємниці, а також факти скасування раніше наданого допуску за порушення законодавства про державну таємницю (або відмови у його наданні);

- відношення претендента на посаду до виконання військового обов’язку (призовник, військовозобов’язаний, резервіст); проходження військової служби (у разі її проходження) та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних;

- державні нагороди (у разі наявності);

- стягнення (у разі наявності з зазначенням виду стягнення та датою накладення);

- відомості про сімейний стан і склад родини.

10. Мотиваційний лист повинен містити дату та підпис особи, яка його подає, та бути оформлений відповідно до таких вимог:

1) обсяг – до 2 аркушів;

2) формат аркуша – А-4;

3) шрифт – Times New Roman;

4) розмір шрифту – 14 pt;

5) відступи: від лівого краю аркуша – 25 мм, від верхнього та нижнього – 15 мм, від правого – 15 мм;

6) друкований вигляд.

11. Копія паспорта громадянина України повинна містити копії всіх заповнених його сторінок.

Копія паспорта громадянина України у формі ID-картки повинна містити копії титульної та зворотної сторін, виготовлених на одному аркуші, де у верхній частині аркуша повинна бути копія титульної сторони картки, в нижній – зворотна. Разом з цим подається копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

12. Копія трудової книжки, послужного списку (за наявності):

1) повинна містити копії всіх заповнених сторінок;

2) має бути належним чином засвідчена за місцем роботи особи (якщо на момент подачі документів особа працює).

13. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, подається особою як кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України шляхом відповідного її заповнення і підписання на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Для підтвердження факту подання цієї декларації особа подає до Ради суддів України роздруковану копію відповідної декларації та посилання на неї, оформлене у друкованому вигляді на окремому аркуші, який має містити такі реквізити:

1) назву "Посилання на інтернет-сторінку про розміщення декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування";

2) відповідне посилання на інтернет-сторінку;

3) дату подання декларації;

4) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, підпис та дату заповнення відповідного аркуша.

14. Заява про проведення перевірки, визначеної Законом України "Про очищення влади", подається особою, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, за формою, визначеною Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (зі змінами).

У разі подання такої заяви особою за місцем роботи, до Ради суддів України надається копія цієї заяви, засвідчена в установленому порядку відповідальною особою за місцем роботи кандидата.

У разі проходження особою за місцем роботи перевірки, визначеної Законом України "Про очищення влади", нею подається засвідчена в установленому порядку копія довідки про її результати.

15. За достовірність поданих до Ради суддів України документів і правильність їх оформлення несе відповідальність особа, яка їх подає.

16. У разі встановлення невідповідності переліку та комплектності доданих до заяви документів, вказаних особою у заяві, із фактично доданим або неналежності оформлення документів Відділом організаційного забезпечення суддівського самоврядування складається акт і такі документи підлягають поверненню Радою суддів України без розгляду особі, яка їх подала.

17. Документи, подані особою для участі у конкурсі, можуть бути залишені Радою суддів України без розгляду на підставі відповідного звернення особи.

18. Розгляд питання про відповідність особи, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, установленим Законом України "Про Конституційний Суд України" вимогам до посади судді Конституційного Суду України здійснюється Радою суддів України на основі поданих особою документів.

Додаток №1

ЗГОДА

на обробку персональних даних

Я, _____________________________________________________________

^{(прізвище, ім'я та по батькові)}

(___ ______________ 19___ року народження, паспорт серія ____ № _________,

• виданий ____________________________________________________________), відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", пункту 9 частини 2 статті 10⁵ Закону України "Про Конституційний Суд України" з метою участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України надаю згоду на:
• - обробку моїх персональних даних з первинних джерел у такому обсязі: прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• - використання персональних даних, що передбачає дії володільця бази щодо обробки цих даних, в тому числі використання персональних даних відповідно до їх професійних чи службових або трудових обов'язків, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними (стаття 10 цього Закону);
• - поширення персональних даних, що передбачає дії володільця бази персональних даних щодо передачі відомостей про фізичну особу з бази персональних даних (стаття 14 цього Закону);
• - доступ до персональних даних третіх осіб, що визначає дії володільця бази персональних даних у разі отримання запиту від третьої особи щодо доступу до персональних даних, у тому числі порядок доступу суб'єкта персональних даних до відомостей про себе (стаття 16 цього Закону);
• - оприлюднення копій документів, визначених частиною 2 статті 10⁵ Закону України "Про Конституційний Суд України".

Зобов’язуюся у разі зміни моїх персональних даних надавати у найкоротший строк уточнену, достовірну інформацію та оригінали відповідних документів для оновлення моїх персональних даних.

"___" _______________ 20__ року ________________ /_______________/

(підпис)

Додаток №2

Додаток 1
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 3 листопада 2019 р. № 903)

____________________________________________________________
(найменування органу або суду, посади, прізвище, ім’я та
по батькові керівника органу або керівника державної служби, або голови суду відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України
"Про очищення влади”/Вища кваліфікаційна комісія суддів України -
для особи, яка виявила бажання стати суддею)

____________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові особи)

ЗАЯВА
про проведення перевірки, передбаченої Законом України

"Про очищення влади”

Я,________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові)

відповідно до статей 4 і 6 Закону України "Про очищення влади” повідомляю, що заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, не застосовуються щодо мене.

Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за _________ рік подано відповідно до вимог розділу VII Закону України "Про запобігання корупції”.

Надаю згоду на:

проходження перевірки;

оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади”*.

Додаток: копії, засвідчені підписом керівника служби управління персоналом і скріплені печаткою:

сторінок паспорта громадянина України у формі книжечки з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце проживання або лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки та документа, що підтверджує місце проживання**;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (паспорта громадянина України у формі книжечки- для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України)**.

____ ___________ 20__ р. ____________ (підпис)

_________

* Не надається згода на оприлюднення відомостей щодо осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю.

** Персональні дані обробляються, зберігаються та поширюються з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних”.

Додаток 3

ЗГОДА
на проведення спеціальної перевірки

Я, ______________________________________________________________, (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка претендує на зайняття посади)

____________________________________________________________________,(дата і місце народження)

адреса зареєстрованого місця проживання ____________________________
________________________________________________________________________________

адреса місця фактичного проживання________________________________
_______________________________________________________________________________,
реєстраційний номер облікової картки платника податків* __________________________,

претендую на зайняття посади______________________________________________________ (найменування посади та державного органу,

____________________________________________________________________органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого

____________________________________________________________________самоврядування або підприємства, установи, організації)

і даю згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо мене, у тому числі відомостей, поданих особисто.

__________

* У разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків зазначається про відмову особи від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо особа подала копію паспорта громадянина України у формі книжечки,додається копія сторінки паспорта з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).