Рада Суддів
України

Богдан Моніч: «Ми знаємо, що в комунікації судової влади з суспільством є проблеми, але ми знаємо й те, що тільки ми зможемо їх вирішити й вже готові запропонувати варіанти їх врегулювання»,- сказав Голова Ради суддів України, презентуючи «концепцію розвитку комунікаційної політики», яка розроблена і схвалена РСУ з урахуванням досвіду, який отримала судова влада України в умовах війни з росією.

Концепцію Богдан Моніч представив колегам з Литви та українським колегам під час навчального візиту представників органів судової влади України до Литовської Республіки.

Щодо особливості Комунікаційної концепції Ради суддів України, що була схвалена рішенням Ради суддів України № 18 від 04 травня 2023 року, то з огляду на специфічні завдання та компетенції різних органів судової гілки влади України, єдиний центр комунікації (який запроваджувався у «довоєнні» роки за рекомендаціями міжнародних партнерів) може не завжди бути виправданим та ефективним.

Кожна інституція має впроваджувати комунікаційну політику на своєму рівні, забезпечуючи відкритість та доступність інформації для громадян та інших зацікавлених сторін. Органи та установи судової влади, такі як Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України та Служба судової охорони мають відповідати за комунікацію у своїй сфері діяльності, надаючи інформацію про свої рішення, заходи та діяльність. Це допомагає забезпечити прозорість роботи цих органів та підвищує довіру до судової системи.

У випадках, коли певні питання стосуються судової гілки влади в цілому, координація комунікаційних зусиль між різними органами може бути необхідною для забезпечення одностайної позиції та ефективної комунікації з громадськістю та ЗМІ.

Основна ж комунікація, яка стосується щоденної роботи судів, має відбуватися на рівні конкретних судових інстанцій, які розглядають справи. Це включає інформацію про розглянуті справи, прийняті рішення та інші аспекти судового процесу.

На думку Ради суддів України, такий підхід до комунікації сприятиме забезпеченню доступу до інформації про судові рішення та прозорості судової системи для громадян та інших зацікавлених осіб має пройти широке обговорення не тільки в судовій владі, а й у стейкхолдерів.

Власне, насичена програма навчання передбачала чимало практичних семінарів, які стосувалися безпосередньої діяльності всіх органів суддівського врядування і самоврядування України.

«Наші колеги представили нам свої успішні, так би мовити, кейси, які стосуються і запровадження ІТ-технологій, й реалізації комунікаційної політики, й судового адміністрування, які, безумовно можна частково імплементувати в нашу роботу. Але ми не можемо зараз говорити про успішність наших колег і свою наче б то «неуспішність». Це не так. Ми довели, що в найкритичніший момент вторгнення, коли ніхто не знав, як розгортатимуться події, Рада суддів України зуміла організувати роботу судів через свої рішення і комунікацію з судами, а наші ІТ- фахівці зробили максимум, щоб забезпечити роботу правосуддя в онлайн форматі, що було вкрай необхідно у перші місяці війни. Зараз нам слід розвивати українські успішні практики»- сказав Богдан Моніч, підсумовуючи свій виступ.

Дискусія, до якої були залучені як усі представники української делегації, так і литовські колеги також показала наявність поки що невирішених питань в судовій комунікації, які здебільшого лежать в організаційно-фінансовій площині та потребують поетапного вирішення.

«Щодо консолідації наших напрацювань з усіма органами суддівського врядування й самоврядування, то про це ми будемо говорити вже після повернення в Україну в рамках роботи над Концепцією, з огляду схвальні відгуки, висловлені учасниками візиту, щодо неї», - підсумував Богдан Моніч.