Рада Суддів
України

Член Ради суддів України, суддя-спікер Господарського суду Донецької області Костянтин Харакоз взяв участь в онлайн-семінарі щодо фіксації шкоди нежитловій нерухомості юридичних осіб, завданої збройною агресією росії проти України.

Головною темою семінару-тренінгу для власників бізнесу було визначення ключових етапів формування кейсу документів, які фіксують пошкодження для формування належної доказової бази та мають ключове значення для подальшого захисту прав бізнесу й отримання компенсації.

Під час свого виступу Костянтин Харакоз представив результати роботи Господарського суду Донецької області з розгляду цієї категорії справ та окреслив основні особливості доказування, зокрема суб’єктну конструкцію спору, дію принципів змагальності, диспозитивності (правовий принцип, який означає свободу людини самостійно розпоряджатися своїми правами, вибирати свій варіант поведінки та захищати свої інтереси у межах закону) й пропорційності, а також склад предмета доказування відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: повне відшкодування шкоди, звільнення у разі відсутності вини та особливості шкоди від непереборної сили чи правомірних дій).

"Звертаючись до суду з позовами про відшкодування шкоди, що завдана майну, власникам бізнесів слід знати, що суд оцінює цілісну модель доказової бази, яка має послідовно підтверджувати право на актив, обставини заподіяння шкоди, втрату або обмеження контролю над майном, причинний зв’язок та розмір завданих збитків. Окремо скажу, що свої особливості є в оцінюванні письмових та електронних доказів, відомостей із реєстрів, внутрішніх документів підприємства, даних із відкритих джерел і висновків експертів і такі докази оцінюються судом не ізольовано, а у взаємному зв’язку та сукупності", - наголосив Костянтин Харакоз.

Крім того, суддя нагадав, що відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі поданих доказів. Це потребує від сторін особливої уваги вже на початковому етапі — під час формулювання позовних вимог, визначення їхніх фактичних і правових підстав та формування доказової бази.

Доповідач розмежував дві категорії спорів: оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів у межах процедур оформлення та виплати компенсацій, що здійснюється в порядку адміністративного судочинства, і пред’явлення позовів безпосередньо до РФ про відшкодування завданої шкоди, які залежно від суб’єктного складу розглядаються за правилами господарського або цивільного судочинства.

Окрему увагу суддя звернув на принцип пропорційності господарського судочинства та передбачене ним завдання забезпечити розумний баланс між приватними й публічними інтересами. У цій категорії справ беззаперечний публічний інтерес полягає в забезпеченні реального виконання судових рішень із дотриманням принципу соціальної справедливості, зокрема під час розподілу компенсаційного ресурсу між особами, які зазнали шкоди.

Костянтин Харакоз також зазначив, що механізми реального стягнення коштів із держави-агресора на національному та міжнародному рівнях ще формуються. За таких умов суди приділяють особливу увагу повноті й переконливості мотивування судових рішень, які на стадії виконання можуть стати предметом громадського та міжнародного контролю. Здатність таких рішень витримати зовнішню перевірку є важливою передумовою справедливого відшкодування шкоди та зміцнення авторитету правосуддя.

Пресслужба РСУ