Рада Суддів
України

Нещодавно Кабінет Міністрів України погодив проекти постанов про утворення та ліквідацію районів, згідно з якими в Україні будуть ліквідовані існуючі 490 районів та буде створено 129 нових. Тепер новий адміністративно-територіальний поділ повинна затвердити Верховна Рада України.

Влада планує провести чергові місцеві вибори восени 2020 року на новій територіальній основі районів та громад. Але укрупнення районів означає ще і зміну всієї вертикалі органів державного управління, правоохоронних органів та інших структур. Зокрема, територіальна реформа може перекроїти і карту судів в Україні.

Про те, що чекає судову систему в нових умовах "Судово-юридичній газеті" розповів голова Ради суддів України Богдан Моніч.

Яке ставлення Ради суддів до нового адміністративно-територіального поділу України?

Ставлення спокійне. Загалом, це повноваження Уряду та Парламенту. Зменшення чисельності районних центрів слід вважати позитивним кроком, оскільки дасть можливість оптимізувати діяльність органів державної влади і надати більше можливостей територіальним громадам.

Чи змінює укрупнення районів концепцію оптимізації судів, яка була запропонована в 2017 році?

Так, змінює. Наприклад у Вінницькій області згідно з адміністративно-територіальною реформою планується утворити 5 районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький.

Відповідно до указів Президента України 2017 року таких судів мало бути 12 (Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Козятинський, Крижопільський, Могилів-Подільський, Немирівський, Хмільницький, Шаргородський, Ямпільський).У Житомирській області планується утворити 4 райони: Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський, а згідно з раніше запропонованою оптимізацією окружних судів мало бути 12.

Чи має Рада суддів інформацію про подальшу долю міських, міськрайонних та районних судів та суддів цих судів у зв’язку із укрупненням районів?

Сьогодні це питання широко не обговорюється. Якщо відповідні закони будуть прийняті, тоді і варто про це говорити.

Чи існують ризики масового вивільнення або переведення працівників апаратів судів у зв’язку із адміністративно-територіальною реформою?

Такі ризики можуть виникнути, але не лише для апаратів судів, а і для апаратів всіх без винятку органів державної влади. Разом з тим, не виключено, що під час оптимізації будуть збережені існуючі приміщення судів, а новоутворені суди працюватимуть одночасно в декількох приміщеннях.

Чи матиме вплив рішення КМУ на ухвалення нової штатної чисельності суддів, на навантаження на суддів?

Рішення КМУ - ні. Але якщо постане питання проведення оптимізації судів, то це призведе до перерозподілу навантаження між існуючими судами та судами, які утворяться.

Щодо визначення штатної чисельності судів, то наразі розраховуються показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями. Саме ці показники дадуть можливість розрахувати оптимальну штатну чисельність конкретного суду з урахуванням реального навантаження.

Чи може мати наслідки новий поділ для розгляду справ, у тому числі щодо осіб, які утримуються під вартою?

Безумовно, може. Але наразі питання оптимізації судів не є таким нагальним, як подолання кадрового голоду в судах. В першу чергу слід визначити таку штатну чисельність суддів , яка дозволяла б розглядати наявну кількість судових справ у розумні строки та з дотриманням процесуального законодавства. І, звичайно, вжити заходів до заповнення вакантних посад суддів.

Які дії заплановані Радою суддів України для правового та соціального захисту працівників апаратів судів у разі їх масового вивільнення або переведення у зв’язку із ліквідацією судів (якщо така відбудеться)?

У всіх випадках, коли відбувались подібні процедури, РСУ та інші органи суддівського врядування вживали заходів, щоб працівники апаратів ліквідованих судів були переведені до новоутворених судів і масового звільнення не відбулося. Позиція з цих питань незмінна.

Повний текст коментаря читайте тут