Рада Суддів
України

У перший день повномасштабного вторгнення Росії в українській судовій системі не працювали два основних органи: Вища рада правосуддя і Вища кваліфікаційна комісія суддів. Більшість членів першого пішли у відставку за два дні до початку великої війни, а другий не працює понад три роки.

До початку квітня 2022-го ключові рішення в системі, замість Вищої ради правосуддя, приймала Рада суддів. Це стосується і зміни підсудності судів через бойові дії чи окупацію, і надання рекомендацій, що робити суддям та працівникам апарату у випадку загострення ситуації в певному регіоні.

Згодом Рада суддів скликала з’їзд, який у січні цього року обрав вісьмох членів Вищої ради правосуддя і поновив її роботу.
Як війна вплинула на суди та суддів, чи справляється система з напливом справ щодо воєнних злочинів і які є зауваження до конкурсу у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, —   в інтерв’ю Суспільномурозповів голова Ради суддів Богдан Моніч.

"Повністю зруйновано 13 судів"

- Скільки судів зараз не працює, скільки зруйновані?

- Зараз в Україні здійснюють правосуддя 587 судів, 87 судів — цього не роблять через активні бойові дії або розташування на тимчасово окупованій території. Ще 84 суди не здійснюють правосуддя з 2014 року — йдеться про Крим, а також окуповані території Донецької та Луганської областей до 24 лютого 2022-го.

На території, де велися чи продовжують вестися бойові дії, повністю зруйновано 13 судів, 86 судів мають різний ступінь руйнацій — від пошкоджених фасадів до вибитих вікон та дверей, зруйнованих дахів і комунікацій. Усі більш-менш уцілілі приміщення судів майже повністю розграбовані, там нема ні серверного, ні технічного обладнання, ні меблів. Нічого. Найбільш пошкоджені й зруйновані приміщення судових установ у Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській та Миколаївській областях.

Скільки коштів потрібно на їх відновлення?

За попередніми розрахунками, понад 1,8 млрд гривень. І це ми ще не маємо експертних висновків щодо реальних розмірів збитків.

Близько 500 суддів з родинами виїхали з окупованих територій і стільки ж були відряджені в інші суди України. Це переважно судді, які працювали в судах на окупованих територіях або там, де ведуться активні бойові дії.

Ці відрядження допомогли до певної міри вирівняти навантаження в судах першої та частково апеляційної інстанцій, а подекуди й відновити правосуддя у районах, де суди не працювали через відсутність суддів. Також вдалося певним чином посилити суди, де до війни працювали 1-2 судді.

Правда, відрядження під час війни — це скоріше гарантія безпеки суддям.

Станом на початок квітня цього року, в Україні три суди не здійснюють правосуддя, у зв’язку з відсутністю повноважень суддів, у 12 судах фактично працює один суддя, а по два судді працюють у 67 судах.

(Робітники ремонтують розбите скло та двері будівлі міського суду в місті Охтирка Сумської області, 1 серпня 2022. Будівля постраждала через бої за місто, які почались 24 лютого. Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images)

- Скільки суддів-колаборантів?

- Достовірної інформації немає ні у ВРП, ні у Раді суддів, ні у Державної судової адміністрації. Сподіваюсь, їх буде не багато.

Рада суддів отримала підтверджену інформацію про можливу співпрацю з органами окупаційної влади Наталії Купавської — судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у відставці. І в серпні минулого року ми відкликали подання про присвоєння їй почесного звання "Заслужений юрист України" і повідомили про це Комісію державних нагород та геральдики. Маю надію, розслідуванням її діяльності займуться правоохоронні органи. 

(Після запису інтерв’ю СБУ повідомила про викриття судді Лариси Богомолової, що працювала в Бердянському міськсуді, а потім її перевели в Полтавський районний суд Полтавської області – ред).

- Скільки суддів і працівників судів постраждали й загинули внаслідок бойових дій?

- Семеро суддів і працівників апаратів судів загинули, дев’ять — отримали поранення. Це — офіційні дані Державної судової адміністрації (ДСА). У ЗСУ служить 54 суддів та 353 працівників апаратів судів, територіальних управлінь ДСА та державних підприємств, що належать до сфери ДСА.

Одна суддя Іллічівського районного суду Маріуполя — Юлія Матвєєва — сім місяців перебувала в полоні. Російські окупанти затримали її під час спроби виїхати з Маріуполя і затримали саме за суддівську діяльність. 17 жовтня минулого року її звільнили в результаті "жіночого обміну", тоді в Україну вдалося повернути 108 жінок.

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дмитро Константинов підірвався на міні, розміновуючи звільнену територію Харківщини. Міг цього не робити, судді не зобов’язані брати участь у бойових діях, але робив.

"Рік не призначали суддів і не відправляли у відставку"

- За два дні до повномасштабного вторгнення більшість членів Вищої ради правосуддя пішла у відставку. Які наслідки тривалої паузи в роботі ВРП, а також непрацюючої Вищої кваліфікаційної комісії суддів впродовж понад трьох років?

- Відсутність правомочної Вищої ради правосуддя (ВРП) у перші місяці не відчувалося, оскільки десь до квітня усі важливі рішення в судовій системі приймала Рада суддів, а згодом парламент вніс зміни до законодавства, якими передав повноваження ВРП голові Верховного Суду та Державної судової адміністрації. Це стосується і переведення суддів, і зміни підсудності судів, і перерозподілу фінансування тощо.

Утім, непрацююча ВРП призвела до того, що рік не призначали й не відправляли у відставку суддів. Практично всі процеси, які стосувалися суддів, були заморожені.

З початку серпня 2021 року припинені дисциплінарні процедури щодо суддів, тобто скарги на них не розглядаються. Парламент вніс зміни в законодавство і запровадив служби дисциплінарних інспекторів. Вони досі не створені. Ми застерігали про такі наслідки без запровадження певного перехідного періоду, але тоді ні депутати, ні громадські активісти нас не почули. Сьогодні вони визнають, що важливо було продумати перехідний період, тобто визначити, хто розглядатиме дисциплінарні скарги до запуску роботи служб. Дехто говорить про необхідність відновити такі повноваження ВРП.

Щодо Вищої кваліфкомісії суддів, сподіваємось, у травні-червні призначать її новий склад. Найважливіше питання наразі — призначення суддів. У системі — серйозний кадровий голод.

- Ще до повномасштабного вторгнення нестача суддів становила понад дві тисячі. Яка ситуація зараз?

- Якраз відставка більшості членів ВРП дещо заморозила ситуацію з нестачею суддів. Оскільки чимало заяв суддів про звільнення не розглядалися. У судовій системі трохи менш ніж п'ять тисяч суддів при необхідній кількості у сім. Але ситуація динамічно змінюється — зараз якраз спостерігаємо вал повідомлень про відставку і ВРП не може їх не задовольнити.

Понад дві тисячі суддів у системі, як нещодавно повідомив голова ВРП Григорій Усик, не пройшли первинного кваліфікаційного оцінювання, а 361 суддя не може здійснювати правосуддя, у зв’язку з закінченням п’ятирічного строку (тобто судді залишаються на посадах, але не можуть здійснювати правосуддя до призначення їх безстроково — ред.).

Найбільше не вистачає суддів в загальних апеляційних судах. І якщо максимум до кінця цього року ситуація не зміниться, можемо зіткнутися з зупинкою відправлення правосуддя в апеляційних судах. У кращому випадку воно буде сильно ускладнене через неможливість сформувати колегії, особливо кримінальні. Такі проблеми вже є.

Зважаючи на це, Рада суддів вирішила, що судді, які розглядають цивільні справи, можуть бути членами суддівських колегій з розгляду кримінальних.

У 2019 році Рада суддів розробила методику визначення кількості суддів у судах. Тоді йшлося про те, щоб оптимізувати кількість суддів і розміщення судів, зважаючи на конкретний регіон.

Так. І ця методика може бути застосована й зараз. Аналізуючи статистичні дані щодо розгляду справ конкретними судами, ми дійшли висновку, що суди працюють з нерівномірним навантаженням. Також це дало можливість визначити топ 30 судів, які мають найбільшу кількість справ і, відповідно, найбільше навантаження на суддів. А тому, підготували Методику визначення граничної чисельності суддів у судах на основі кількості справ, які надходять на розгляд до суду.

Є, звісно, ситуації, коли накопичення справ — тимчасове. Як от у Житомирському та Рівненському окружному адмінсуді в останні роки суттєво збільшилась кількість справ, зважаючи на позови постраждалих від аварії на ЧАЕС щодо виплат пенсій. Це відбулося після рішення Конституційного суду (у квітні 2021 року КС визнав неконституційною норму закону, якою Верховна Рада уповноважила уряд визначати мінімальні розміри пенсії за інвалідністю громадянам України, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи — ред.), що потягнуло за собою велику кількість позовів проти Пенсійного фонду. Але це — тимчасове збільшення позовів. І в таких ситуаціях не варто збільшувати кількість суддів у цих судах. Але є суди, де збільшення кількості суддів потрібно нагально.

- Від початку війни суди розглядають справи щодо воєнних злочинів. Офіс генпрокурора повідомляє про майже 85 тисяч таких проваджень. Скільки таких справ надійшло в суди?

- З 24 лютого 2022 року по 1 травня 2023 року до місцевих загальних судів надійшло 4044 кримінальних провадження, пов’язаних з війною. З них суди розглянули 1789 провадження відносно 1801 людини й винесли 1452 вироки щодо 1463 людей. Угоду зі слідством із визнанням винуватості затвердили 548 підозрюваних чи обвинувачених.

- Як відбувається розподіл цих справ між судами?

Справи про воєнні злочини розглядають суди першої інстанції й вони розподіляються між усіма суддями. Досвіду у цих справах поки не багато — вирок у першій справі оголошений у травні 2022 року.

- Раніше у суддів не було досвіду догляду воєнних злочинів, та й судова практика поки не сформована. Як це впливає на якість розгляду справ?

- Війна багато чого навчила в тому числі суддів. Думаю, мало хто з колег раніше уявляв, що розглядатиме воєнні справи, де обвинуваченими будуть російські військові.

Суди розглядають й інші справи, пов’язані з війною, де підозрюваними чи обвинуваченими є громадяни України. Це справи щодо державної зради, пропаганди чи заперечення збройної агресії РФ колабораційної діяльності тощо. Станом на 1 березня цього року, в суди передали 7319 таких справ.

Щодо законодавства, то відповідальність за воєнні злочини визначена в статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів і звичаїв війни. Це і жорстоке поводження з військовополоненими чи цивільним населенням, і вигнання цивільних на примусові роботи, і застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, і видання наказу про вчинення таких дій тощо.

Впродовж року війни парламент 18 разів вносив зміни до Кримінального кодексу і 20 — до Кримінально-процесуального кодексу. Це дозволило деталізувати злочини й адаптувати законодавство до умов воєнного стану.

(Перший судовий процес щодо російських воєнних злочинів. 21-річного російського військовослужбовця Вадима Шишимаріна (праворуч за склом) засудили в українському суді на 15 років за вбивство цивільного на Сумщині. Фото: AP Photo/Efrem Lukatsky)

- 90 українських суддів наприкінці минулого — на початку цього року проходили тренінг британських суддів щодо розгляду воєнних злочинів. Крім того, деякі судді їздили в Гаагу для обміну досвідом із суддями Міжнародного кримінального суду. Європейські країни та США фінансують навчання для українських суддів.

- Так, 90 суддів їздили у Варшаву, де впродовж трьох днів британські чинні судді проводили тренінг щодо застосування міжнародного гуманітарного права, а також розбирали приклади вчинення воєнних злочинів — як з реальних вироків українських суддів, так і змодельовані справи.

Декілька колег їздили ділитися досвідом в Гаагу. Цей досвід — надзвичайно важливий, кількість справ, які ми називаємо "з маркером війна", зростає. І суддям потрібно фахово підходити до їхнього розгляду. З одного боку, неупереджено намагатися ставитися до обвинувачених, аби не засудити невинних людей. З іншого, не упустити деталі, важливі для розгляду таких справ, оскільки їх можуть переглядати міжнародні суди.

Повний текст інтерв'ю Вікторії Матоли для Суспільного читайте тут

Пресслужба РСУ