Рада Суддів
України

Голова Ради суддів України розповів Тижню про нові окружні суди, деталі організації Антикорупційного суду та Суду з питань інтелектуальної власності. З головою Ради суддів України спілкувався журналіст Андрій Голуб. Повний текст інтерв'ю читайте тут.

Є проблема нестачі суддів, що створює надмірне навантаження на них. Її вирішують роками. Коли саме це питання перестане бути настільки гострим?

— От у мене на стіні є кілька аркушів (близько десяти формату А4, на кожному з них — назва райсуду. — Ред.), у них вказано суди, де правосуддя не здійснюється. Місяць тому їх було втричі більше. Але це все одно проблема, коли суддів немає, — і для громади, і для людей. Водночас суди протягом року вирішують приблизно 4 млн справ. До початку останньої реформи в Україні працювало близько 8,3 тис. суддів. Сьогодні їх на 3 тис. менше. Обсяг справ не зменшився. Процес кваліфікаційного оцінювання, звільнення та призначення суддів ніяк не впливає на оскарження рішень, звернення до суду або кількість злочинів. Це надзвичайно велике та непосильне навантаження для судової системи. У середньому суддя має вирішити понад 100 справ протягом місяця. Такий темп впливає і на можливість ефективного розгляду справи, і на описання всіх мотивів у рішенні, і на оцінку доказів. Інколи це позначається на законності рішень. Водночас в Україні оскаржується не більш як 15% рішень судів. Тобто в решті випадків сторони погоджуються із їх законністю.

Чому судів і суддів стало менше? Суспільство після Революції гідності поставило вимогу перед законодавцем переоцінити діяльність судів. Такий процес почався й триває вже другий рік. Судді пішли на оцінювання, почалася перевірка декларацій і знань, тестування на відповідність професії, і це вплинуло на швидкість розгляду справ. Я думаю, що 2019-го завершиться кваліфікаційне оцінювання тих суддів, які нині на посадах. Це ще 3 тис. Крім того, близько 1–2 тис. юристів прийдуть із навчальних лав Національної школи суддів. Тому до кінця наступного року гостру проблему з кадрами буде вирішено.

Створення окружних судів. Є багато нюансів, але якщо умовно: це селянин їздитиме до судді чи суддя до селянина? Якщо суддя, то чиїм коштом це відбуватиметься?

— Якби судді їздили селами або містами, то незрозуміло, скільки їх узагалі потрібно на 45 млн населення. Такого ніколи не було й, гадаю, не буде. Зараз у нас відбувається адміністративно-судова реформа. Ліквідовано суди, які працювали раніше, і створено окружні. Сенс її в тому, щоб зменшити кількість адміністративного персоналу.

Є якийсь умовний Лохвицький райсуд (один із неробочих нині судів на дошці в Ткачука. — ). Його приміщення комусь передадуть, закриють?

— Ні, нічого не закриють. Суди справді залишаться в тих самих приміщеннях. Скажімо так, якщо є чотири суди в певній частині області й називаються вони по-різному, то тепер створено один окружний суд, який опікуватиметься правосуддям у чотирьох районах. Приміщення залишаться, але голова суду, його заступник, керівник апарату та його заступник будуть єдині на чотири суди. Звісно, це позитивна частина реформи. Адже адміністративний апарат зменшиться й завдяки цьому звільняться матеріальні та людські ресурси, щоб виконувати інші завдання. Окрім того, ми йдемо до електронного суду. Це дасть змогу знову ж таки об’єднати процеси, які відбуваються в кожному суді. Розподіл справ, реєстрація, архівне діловодство — все відбуватиметься в одному окружному суді.

Якщо один суд на чотири райони, то чи може статися, що суддя десь у Лохвиці, а справу йому призначили в сусідньому районі?

— Не буде такого. У кожному суді є комп’ютерна система, сервер, який і розподіляє справи. Із часом, коли запрацює окружний суд, так само до Лохвицького потраплятимуть справи, які надходитимуть із прокуратури чи поліції саме того району. І призначатимуться відповідні судді. Лише їхні збори відбуватимуться в центральному приміщенні, яке визначать. Утім, так буде не в усіх судах. Є частина адміністративних і господарських (останніх більше), де робити це недоцільно, бо навантаження дає змогу відмовитися від утримання суду в тому чи іншому регіоні. У такому разі створять, наприклад, Окружний апеляційний суд Вінницької області, який розташовуватиметься у Вінниці. Він і раніше діяв на три області, а тепер поширюватиметься на шість. Порахували, що навантаження на суддів дає змогу так зробити. Знову ж таки з огляду на адміністративну економію розподіл і розгляд апеляційних скарг відбуватиметься в одному місці. Ясна річ, що виникатимуть певні питання щодо того, як доїхати. З метою уникнення цих проблем одночасно з проведенням адміністративної реформи внесли зміни до всіх процесуальних кодексів, які передбачають можливість письмового та електронного провадження, коли в режимі реального часу можна спілкуватися із судом або подавати документи, клопотання тощо.

Продовження за посиланням:https: //bit.ly/2AyGPGV 

За матеріалами ЗМІ

Прес-служба РСУ