Рада Суддів
України

6 жовтня 2015 року відбулося засідання Консультативної ради Європейських суддів під час якого було ухвалено Висновок №18 "Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії". До висновкуувійшли цілий ряд пунктів, з якими до КРЄСу зверталася Рада суддів України. Як зазначив представник України при Консультативній Раді європейських суддів Ради Європи Віктор Городовенко, з 16 пунктів Висновку, які стосуються ситуації з судовою владою в Україні, 14 були ініційовані зверненнями Ради суддів України. Про це він інформував членів РСУ під час засідання, яке відбулося десятого листопада 2015 року. Віктор Валентинович звернув увагу присутніх на те, що офіційний переклад Висновку ще неопублікований, але, на його думку, головні рекомендації КРЄС щодо України залишаться незмінними. Положення основних пунктів Висновку Віктор Городовенко, голова Апеляційного суду Запорізької області, представник України при Консультативній Раді прокоментував і на прохання Прес-центру судової влади.

Вікторе Валентиновичу, наскільки цей Висновок важливий для України та судової системи держави?

-Без перебільшення він є доленосним, оскільки, в Україні зараз відбуваються фундаментальні процеси, які пов"язані з конституційною та судовою реформою. А сама ідея Висновку полягає в розумінні співвідношення різних гілок влади в єдиному державному механізмі. Важливо, що цей висновок дає сучасну інтерпретацію теорії Монтеск’є, не в повному розумінні звичайно, але надзвичайно чітко вводить в обіг поняття, що судді є не тільки «устами законодавця», а й те, що безумовно, судді діють саме за принципом верховенства права.

Ви сказали, що 16 пунктів цього висновку стосуються безпосередньо України, а 14 з них ініційовані зверненнями Ради суддів України? Які з них є найбільш визначальними?

- Вони усі, без винятку, важливі, але я зупинюсь на декотрих з них. Отож: 18 Висновок КРЄС «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» містить чимало пропозицій України, проте в тексті ви не побачите посилання на те, що це українська ситуація. Хоча, сам по собі текст - це рішення Ради суддів України і один витяг з відкритого листа Верховного Суду України. Які ж основні меседжі, що викладені в тексті висновку КРЄС.

Найперше – це конституційна легітимність судді. Відповідно пункту 15 висновку - конституційна легітимність окремих суддів, які були обрані безстроково, не може бути поставлена під сумнів законодавчою або виконавчою владою, через політичну зміну державної влади. Тобто, фактично, - це відповідь на питання звільнення всіх суддів, як це пропонують деякі політики, що судді, обрані безстроково, не можуть бути звільнені з посад. Це пряма відповідь українській ситуації. І це пропозиція України, яка була врахована у висновку.

Пункт 30 - меседж щодо оцінювання, яким його бачить РСУ і про що було зазначено у зверненні. Якою процедуру оцінювання бачить КРЄС: не слід зловживати оцінюванням, наприклад вчиняти політичний тиск на суддів або піддавати сумнівам окремі рішення. Це фактична імплементація рішення РСУ стосовно оцінювання, де Рада суддів України із занепокоєнням ставилась до того, що в українській ситуації оцінювання може бути формою політичного тиску на суддів і, в майбутньому, це може використовуватися, як засіб політичного тиску на те суддю в процесі прийняття рішення.

Наступний пункт 35 - це співвідношення двох надзвичайно важливих питань. Незалежності та підзвітності. Перед ким повинна звітувати судова влада? Взагалі в європейському контексті, як зазначає КРЄС, в цьому розрізі незалежність та підзвітність не конфліктують, а скоріше доповнюють одна одну. Але в ситуації з Україною вони побачили загрозу, коли суддя має відповідати за політику попереднього уряду або режиму. Візьмемо закон "Про відновлення довіри до судової влади", коли судді, члени ВККСУ та ВРЮ, голови судів були звільнені з відповідних посад у зв’язку з тим, що вони знаходились на цих посадах за попереднього уряду та політичного режиму. Це пряма відповідь на це запитання. КРЄС каже: судді не повинні піддаватися критиці або дисциплінарному провадженню тільки через те, що вони дотримувалися законів, ухвалених за попереднього режиму, за умови їх правильного застосування.

Це питання, в українській ситуації, стосується притягнення суддів, за люстраційною процедурою, до дисциплінарної відповідальності щодо прийнятих рішень проти, так званих, справ Майдану. Відповідальність судді має бути індивідуальною. Він відповідає тільки в тому випадку, коли приймаючи рішення, порушував закон, а якщо він закон не порушував, не зважаючи навіть на те, що він приймав рішення проти діячів Майдану, то його не можна піддавати дисциплінарному стягненню.

Пункт 42. Він теж дуже важливий. Як ви пам’ятаєте, після серпневих подій 2015 року під Верховною Радою України, коли загинули військовослужбовці, того ж дня у двір голови одного з судів залетіла граната, коли було багато випадків замінування судів, тобто виникала повна загроза небезпеки для суддів, членів їх сімей, більше того - виникала повна загроза неможливості здійснення правосуддя при незабезпеченні безпеки, Верховний Суд України звернувся з відкритим зверненням, в якому чітко вказував на те, "що безпідставне, відверте й публічне шельмування судів і суддів – це дискредитація влади загалом, а не тільки судової. Політики й громадськість повинні усвідомити, що такими своїми діями вони підривають основи правопорядку, фундамент державності й дискредитують Україну". Тому, КРЄС використала у висновку саме таке формулювання, яке було у зверненні ВСУ, трошки змінивши його стилістично, але не змінюючи зміст. КРЄС підкреслює, що неприпустима поведінка представників законодавчої, виконавчої влади та політиків може бути у вигляді мовчазної згоди або, у деяких, випадках підтримка агресії проти суддів, яка спрямована на радикальні, насильницькі та незаконні дії проти судочинства. Підтримка такої агресії, в рівній мірі прямо або опосередковано, проти судової системи, є неприпустимою. Такі дії є не тільки загрозою незалежності судової влади, вони також позбавляють права на законне суспільне вираження думки суддями.

Тому, те що ми зараз, чи не кожного дня чуємо і бачимо з екранів телевізорів, за жодних підстав не може бути виправдано.

Пункт 52. Це – співвідношення того, як органи законодавчої та виконавчої влади повинні відноситись до судової влади. Взагалі, у висновках, які запропонувала КРЄС зазначається, що судова влада є однією з гілок влади в демократичній державі. Судова влада – одна з трьох основних, але рівних стовпів сучасної демократичної держави. У демократичній державі, заснованій на принципах верховенства права, жодна з гілок державної влади не може домінувати над іншою.

На що звернула увагу КРЄС у п.52 Висновку? На те, що незбалансовані критичні коментарі політиків – безвідповідальні і викликають серйозну проблему, оскільки суспільна довіра і впевненість у системі правосуддя, тим самим, можуть бути, мимоволі чи навмисно, підірвані. У таких випадках, судова влада повинна зазначити, що така поведінка, порушує основи Конституції демократичної держави, так само, як і посягання на правове становище інших державних чиновників. Така поведінка також порушує міжнародні стандарти. Органи виконавчої та законодавчої влади зобов'язані надавати весь необхідний і достатній захист, у випадках коли функціонування судів перебуває під загрозою нападу або залякування, спрямованих на представників судової влади. Тому, надзвичайно важливо витримувати в демократичному суспільстві баланс всіх гілок влади.

- Де гарантія того, що цей висновок буде виконуватися Українською владою?

- У цьому зв'язку треба кілька слів сказати про статус КРЄС. Відповідно до рішення ради старійшин Європи, у 1997 році було прийнято рішення на Раді Європи про заснування при РЄ консультативних органів, які будуть надавати відповідні консультативні висновки стосовно функціонування судової влади в демократичному суспільстві, які є підґрунтям існування взагалі системи прав людини, верховенства права, європейських цінностей. Серед членів РЄ, механізмом, за яким підтримуються ці демократичні міжнародні стандарти, що приймаються, є стандарти, механізми Ради Європи та механізми Комітету міністрів Ради Європи. Так от, висновки, які готуються КРЄСом задля уваги Комітету Міністрів РЄ, потім трансформуються в міжнародні документи, які моніторяться Моніторинговим Комітетом РЄ, Парламентською Асамблеєю та безпосередньо КРЄС.

Що надзвичайно цікаво, у 2012 році Генсеком Ради Європи було запропоновано, щоб країни учасники готували звіти. З того часу готуються відповідні звіти щодо ситуації функціонування судової гілки влади у країнах членах, які включаються до загального звіту Генсека РЄ та потребують відповіді держави. Тобто це вже закріплено нормами міжнародного права - відповідальність за стан та зміст функціонування судової влади.

Ви сказали, що Висновок по Україні може бути цікавим і для пострадянських країн Європи? У них така ж ситуація?

- Не така, але тенденція до утиску судової влади зараз спостерігається і по Європі і у пост радянських країнах. Спроби політиків, представників як законодавчої так і виконавчої влади, підпорядкувати собі суддів, є дуже спокусливими, але це завжди шлях не до демократичного суспільства, а від нього.

Закон про люстрацію та очищення влади – це намагання підпорядкувати судову владу чи, все ж таки очистити її?

- Про це надзвичайно чітко сказав спецпредставник генсека Ради Європи по Україні Крістос Джакомопулос. Судді не є працівниками жодного міністерства. Вони користуються і мають користуватися особливими гарантіями. Зрештою, завданням суддів не є виконання наказів або контроль за виконанням наказів. Тому співробітників правоохоронних органів можна звільнити за невиконання наказів, а суддів – ні. Всі процедури очищення і люстрації мають бути чітко прописані в законах держави.

Прес-центр судової влади