Рада Суддів
України

Мабуть одним з найуживаніших слів в юридичних колах за останні пару років після «судова реформа» буде визнане слово «комунікація».

Життя диктує нові умови. Державні структури вже на можуть бути закритими. Громадянське суспільство розвивається та вимагає все більше інформації задля довіри державі та впевненості в демократичному русі країні.

Відкритість, зрозумілість суду є одним з викликів останніх декількох років. У сучасному світі комунікації необхідні у всіх напрямках діяльності судових органів. В той же час основним завданням судді завжди було і є відправлення правосуддя, винесення судових рішень. Але, чи не займався суд комунікацією завжди — одержуючи запит про вирішення спору та посилаючи свій меседж у вигляді судового рішення? Питання лише в тому, яким є зміст меседжу та до кого він спрямований.

Рішення суду — для кого воно?

Наче просте запитання. Особа, яка перемогла у спорі абсолютно впевнена, що рішення суддя писав для неї. Переможений часто думає, що рішення суд постановив, щоб йому відмовити. Адвокати та науковці часто сперечаються про те, як саме розуміти ту чи іншу юридичну конструкцію в судовому рішенні.

А що думає суддя, коли відтворює на папері обґрунтування прийнятого ним рішення? Для кого пишеться рішення (вирок)? Для сторін, для адвокатів/прокурорів, чи для апеляційного/касаційного суду (щоб залишив рішення в силі)?

Кожен суддя відповість — я незалежний, керуюся Конституцією України та законами, ухвалюючи рішення на засадах верховенства права.

Видається, що кожен суддя обирає власну аудиторію для свого твору. Впевнена, що кожне рішення суду це продукт інтелектуальної творчості і він завжди має власні особливості.

Та чи забезпечує такий продукт ефективну комунікацію, чи дійсно доносить до суспільства саме той посил, на який чекають? Чи є він посилом справедливості та захисту?

На це питання спробували відповісти в Нідерландах. Нещодавно представники судової влади Голландії презентували на конференції «Courts and Communication V.» в Будапешті успішний національний проект «Clear language». Основною метою вказаного проекту було зробити рішення суду зрозумілим.

Голландські колеги розуміли — цей шлях не буде простим. Вони виходили з того, що ключовим засобом проактивної комунікації суду є судове рішення. А забезпечити довіру людей до суду можна лише через зрозумілість його діяльності.

Перш за все, вказаний проект поставив питання — для кого пишеться рішення суду? Про що читач хоче дізнатися? Що суддя хоче досягти своїм текстом? Необхідно було визначити цільову аудиторію: кому саме надсилається меседж, який міститься в судовому рішенні.

І ось тут соціологічні дослідження показали простий та певною мірою несподіваний результат: рішення суду пишеться для звичайної людини. А тому саме суддя має пояснити людині, чому було прийняте саме таке рішення і саме такого змісту. Не адвокат, не правозахисник, не, тим більше ЗМІ, а сам суддя має такий обов’язок.

Судді можуть наводити безліч сильних аргументів, формувати або застосовувати усталені правові позиції, писати мовою Європейського суду з прав людини, АЛЕ! Але це все одно буде провалом, саме тому що суддів елементарно не розуміють, оскільки текст судового рішення написано, застосовуючи юридичні терміни та складною для звичайної людини мовою. Головний посил голландського проекту судової зрозумілості: люди мають розуміти, як суддя прийшов до такого рішення. Суддя — це режисер власної процедури, це він утворює основний замисел судового рішення та продумує аргументи ще до того, як береться за перо. А тому під час створення рішення можна знайти прості та зрозумілі слова, пояснити підставу саме такого висновку доступним для всіх громадян шляхом.

Судді в Нідерландах вирішили майже не використовувати в текстах судових рішень цитування правових норм та статей законів. Проста мова не передбачає цілковитих трислівних речень. Має бути баланс коротких та довгих речень, і в той же час зменшення застосування пасивних речень. Голландські судді постійно навчаються та працюють над тим, щоб зробити свої рішення читабельними та зрозумілими простій бабусі.

До цього проекту активно залучений Верховний суд країни. Голландські колеги наголошували, що роль найвищого судового органу та його голови в цій роботі є вкрай важливою.

Бачиться так, що саме на передодні початку роботи нового Верховного Cуду в Україні варто замислитися над тим, як сформувати новий стиль судового рішення. Рішення, яке стане простим та доступним, покаже нове обличчя нового Верховного Cуду та створить нову культуру правозастосування в Україні.

"Якщо ви не можете пояснити це просто, ви не розумієте цього досить добре" (Альберт Эйнштейн)

Людмила Волкова, член Ради суддів України для "Судово-юридичної газети"