Рада Суддів
України

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк повідомив про кількісний склад суддів Верховного Суду України, про роботу Пленуму Верховного Суду України і зазначив, що упродовж першого півріччя 2016 року було проведено 8 пленарних засідань, на яких було розглянуто 12 питань, зокрема і щодо звернень Верховного Суду України до Конституційного Суду України з конституційними поданнями. Ярослав Романюк наголосив, що жодне з цих подань не було відхилене Конституційним Судом України.

Також Голова Верховного Суду України підсумував роботу міжнародного круглого столу «Гарантії здійснення права власності та його захист в особливих умовах», який був проведений у ВСУ 10 червня 2016 року. Оскільки вітчизняна судова система не має досвіду практичного втілення в життя гарантій захисту права власності в умовах проведення АТО та тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, тому і у юристів-практиків, і у суддів виникає маса запитань. І для ефективності захисту прав громадян юристи, зокрема й судді, мають узяти на озброєння практику Європейського суду з прав людини й уже готувати доказову базу, зазначив Ярослав Романюк.

Суддя Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олександр Прокопенко ознайомив присутніх з результатами роботи Судової палати зокрема, щодо надходження заяв про перегляд рішень Вищого адміністративного суду України, відкриття проваджень та розглянутих справ. Суддя повідомив, що до Судової палати в адміністративних справах надійшло 2514 заяв, з них допущено до розгляду – 392 заяви.

Олександр Прокопенко детально розповів про розгляд справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України та Вищої ради юстиції за період травень-червень 2016 року.

Також суддя Верховного Суду України пояснив позицію Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що оплата перших п’яти днів такої непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з шостого дня за весь період до відновлення працездатності відповідна допомога виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тобто якщо п’ятий день непрацездатності припадає на нічну зміну, яка розпочинається цього дня, а закінчується наступного, оплата здійснюється за рахунок підприємства. Якщо ж, починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога застрахованій особі виплачується Фондом і останній день непрацездатності припадає знову ж таки на нічну зміну, оплата такого дня (зміни) тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок Фонду.

Суддя Судової палати в господарських справах Верховного Суду України Тетяна Жайворонок повідомила що до Судової палати надійшло785 заяв, з них допущено до розгляду – 67 заяв, та акцентувала увагу на справах за позовом прокурорів в інтересах держави в особі міністерств, відомств до місцевих рад та інших юридичних осіб про визнання незаконними рішень про передачу земельних ділянок, іншого нерухомого майна у власність або користування.

Тетяна Жайворонок зазначила, що характерною особливістю таких справ є те, що позови пред’являються поза межами строків позовної давності, а зростання кількості позовів у зазначеній категорій справ відбувається, як правило, після зміни керівництва прокуратури.

За перше півріччя 2016 року до Судової палати у кримінальних справах надійшло 650 звернень, заяв про перегляд – 281, з них відкрито 26 проваджень (9,25%), розглянуто 24 заяви, а задоволено лише 9 заяв (37,5%) повідомила суддя Верховного Суду України Галина Канигіна.

Аналізуючи звернення до Судової палати у кримінальних справах, Галина Канигіна зауважила, що Верховний Суд України досить часто не приймає до розгляду заяви через низьку якість їх оформлення, незалежно від того, хто звертається до ВСУ – особи, які знаходяться у місцях позбавлення волі, адвокати або прокурори. Суддя Верховного Суду наголосила, що особи, які звертаються до ВСУ, часто не вміють юридично правильно писати заяви і належним чином аргументувати свої позовні вимоги.

Галина Канигіна також відзначила, що більшість заяв, які були допущені до розгляду – це заяви прокурорів, оскільки вони більш кваліфіковані, тому що, прокурор, особливо з процесуальних питань, аргументує неправильність застосування тієї чи іншої норми, посилається на статті, в яких зазначається гіпотеза, диспозиція, санкція. За заявами прокурорів Судовою палатою у кримінальних справах було розглянуто 11 справ, з яких задоволено тільки 5.

Детально Галина Канигіна зупинилася на результатах розгляду справ, щодо неоднакового застосування норм кримінально-процесуального закону і зазначила, що саме забезпечення єдності судової практики у питання застосування процесуальних норм є одним з головних факторів, які дозволяють зменшити кількість звернень громадян до Європейського суду з прав людини.

Також суддя Верховного Суду України пояснила позицію ВСУ щодо справ, пов’язаних із застосування норм, які стосуються повноважень прокурорів на прикладі справи № 5-332 кс (15), у якій касаційний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою прокурора, який ставив питання, щодо прав засудженого, посилаючись на те, що це виходить за межі завдань прокурора, оскільки не стосується виконання ним функцій сторони обвинувачення.

Судова палата у кримінальних справах не погодилася з таким висновком і визначила, що здійснення державного обвинувачення є конституційною функцією, вказавши на міжнародні стандарти щодо наявності прокуратури в державі, на її функції, в тому числі й на захист прав засудженого.

Упродовж першого півріччя 2016 року до Судової палати у цивільних справах надійшла 1581 скарга, 270 з яких розглянуто поінформував суддя Судової палати у цивільних справах Василь Гуменюк. Також Судовою палатою підготовлено 168 правових висновків по справам, що виникають з договірних, трудових, житлових правовідносин, а також земельних, спадкових спорів.

Суддя Судової палати у цивільних справах Василь Гуменюк зупинився на правовому висновку Судової палати у справі, яка пов’язана із виселенням з переданого в іпотеку житла.

Василь Гуменюк зазначив, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Суддя Верховного Суду України відзначив, що суд вирішує спір, а сторони в процесі рівні перед законом і судом.

За інформацією прес-служби Верховного Суду України