Рада Суддів
України

Валентина Сімоненко, голова Ради суддів України, член Конституційної групи, розповіла про те, як просувається судова реформа в Україні, що передбачає і що вже зроблено на сьогодні.

– Рада суддів бере участь у судовій реформі як частина судової системи і як учасник реформаторської діяльності. Члени Ради входять у робочі групи зі змін законодавства, беруть участь в поданні рекомендацій, пропозицій щодо внесення змін до Закону.

Формування суддівського корпусу

– Судова реформа передбачає багато змін. Перше – це зміна підходів до функціонування самої судової влади. Один з постулатів на конституційному рівні – це усунення від формування суддівського корпусу політиків. До цього судді призначалися депутатами, зараз – новоствореним і реорганізованим органом – Вищої Радою правосуддя. Протягом ще двох років судді призначатимуться Указом Президента – це суто церемоніальна роль. Саме Рада суддів стежить за тим, щоб Президент не впливав на формування судового корпусу інакше як підписанням закону.

Другий момент – ми перейшли до міжнародного стандарту за термінами формування судового корпусу. Якщо до цього судді могли призначатися на п’ять років, а потім безстроково, то тепер призначаються відразу безстроково – це не довічно, а до 65 років. Судді розуміють, що можуть працювати до 65 років, якщо не вчинять дисциплінарних проступків. Ще одна складова конституційної реформи – це набір суддів. Тепер він відбувається тільки на конкурсних засадах, і набір в апеляцію і в вищий склад суддів можливий не тільки з числа суддів, а й з учених і адвокатів. Адвокат, який пропрацював 10 років, може стати одразу суддею апеляційного суду.

Звуження суддівського імунітету

– Відбулося звуження суддівського імунітету до функціонального. Раніше суддя не міг бути затриманий за скоєння злочину без згоди Верховної Ради України. Тобто для затримання судді треба було скликати сесію ВР. Зараз цю згоду надає Вища Рада правосуддя протягом трьох днів.
Якщо суддя вчинив злочин, не пов’язане з правосуддям, то він затримується відразу – взагалі ліквідовано заборону про затримання судді за вчинення адміністративного правопорушення, наприклад, керування автомобілем в нетверезому стані. Тут суддя – звичайний громадянин.

Структурування судової влади

– Судова влада стає структурована під єдиний орган, який здійснює організаційне управління судовою владою – це Вища рада правосуддя. На сьогодні цей орган відповідає за формування кадрової політики, за інформаційну політику, за надання бюджету, за нормативне регулювання діяльності судів. Наприклад, вони затверджують положення про функціонування електронного суду, про апарат суду, проводять конкурси на зайняття вакантних посад голови судової адміністрації, його заступників і керівників апарату, начальників територіальних управлінь.

Вища рада правосуддя як орган, який відповідає за кадрову політику судової системи, забирає на себе функцію щодо дотримання та здійснення заходів щодо підтримки незалежності суддів. І в Законі про Вищу раді правосуддя вперше в історії України є окремий розділ щодо заходів, які буде застосовувати Вища Рада правосуддя при порушенні незалежності суддів. Ця стаття не зовсім така, як ми хотіли, вона буде змінюватися, але це перший крок, і для нас дуже показово, що прописані ці заходи. Це дуже важливо.

Конституційна скарга

– Вводиться і таке поняття, як конституційна скарга. Раніше до Конституційного суду із заявою про неконституційність закону міг звернутися тільки Верховний суд, Кабінет міністрів, Президент або 51 народний депутат. Зараз же може звернутися будь-який громадянин. На перших етапах, звичайно, буде дуже велике надходження скарг. Коли я голосувала за це нововведення, я потай сподівалася, що це змусить наших законодавців більш виважено підходити до прийняття законів. Коли в Конституційний суд може звернутися будь-який громадянин, це змушує думати: завтра на потоці всі твої закони будуть визнані неконституційними, і це використають твої опоненти.

Зручність у судах

– Ми прописали, що в судовій владі повинно бути нормативне фінансове забезпечення, затвердили методику. І на цей рік вперше за цими нормативами запросили бюджет, і нам від запитів замість 30% (як зазвичай) дали 73%. І тепер ми можемо перейти від пілотних проектів до впровадження електронною суду.
В рамках судової реформи для зручності людей Рада суддів прийняла рішення про створення єдиного унікального номера справи. Раніше в кожній судовій інстанції справи присвоювався свій номер, і знайти всі рішення по одній справі в різних судах в єдиному реєстрі було неможливо, зараз вводиш цей номер – і бачиш всі рішення по справі всіх інстанцій за винятком Верховного суду. Це вже діє. І це дуже спрощує роботу.
Намагаємося, щоб в кожному залі була можливість відеоконференцзв’язку. Якщо в 2013 році була одна відеоконференція, то зараз вже дві в кожному суді. Зважаючи, що у нас майже 700 судів, це величезні матеріальні вкладення.

Ми починаємо нарешті ремонтувати суди. Це нормативне регулювання фінансування дає нам підстави домагатися від Мінфіну коштів. Цього року Державна судова адміністрація планує відкрити 18 судів по Україні після капітальних ремонтів. До 2020 року мають бути капітально відремонтовані всі суди. Причому це не просто ремонт. Це – зали судових засідань, відеоконференцзв’язок, електронний суд, пандуси, таблички Брайля, які вже є в 41 суді.

Крім того, ми замовили платіжний термінал для людей з інвалідністю з екраном, що опускається. Такий зараз працює в тестовому режимі в Київському адміністративному апеляційному суді. Приїжджає людина з обмеженою мобільністю, натискає кнопку, опускається екран, там висвічується вся інформація, всі платіжні реквізити, є телефон і портал для сліпих людей. Можна в навушниках прослухати всю інформацію і голосом замовити собі, наприклад, оплату судового збору – автомат включається і далі говорить покроково, що потрібно робити. І ми хочемо встановити такий термінал в кожному суді. Його зробили наші українські розробники. Він дорогий, коштує понад 50 тис. грн. Але це необхідно людям.

Розумні строки розгляду справ

– Разом з інститутом з праці ми розробили нормативи навантаження на суддів. Ці науково розроблені нормативи надають нам змогу визначати штатну чисельність суддів в залежності від навантаження в тому чи іншому суді і регулювати це навантаження. Для цього введено тимчасове відрядження судді. Уже 11 рішень про це Вища рада правосуддя прийняла. До судів, де не вистачає суддів і величезне навантаження, з тих судів, де навантаження низьке, відряджаються судді на рік, щоб вершити правосуддя до того моменту, поки ми не зрозуміємо – це постійне чи тимчасове навантаження. Якщо навантаження тимчасове, судді допомагають і повертаються до свого суду. Якщо постійне, ми проводимо аналіз і вводимо туди постійну одиницю. Це не суддям, а людям потрібно, щоб їх справи розглядалися в розумні строки. Це така аналітична робота, яка велася протягом трьох років, поки ми боролися проти звільнень, реорганізацій, конкурсів. Все це робилося паралельно. Ще рік – і ми вийдемо на дуже хороші явні результати.

На основі навантаження ми розробили нормативну чисельність кожного суду. Якщо в суді більше суддів, ніж необхідно, ми їх не скорочуємо, але передаємо вакансії до інших судів, де в них є потреба. Це питання вирівнювання навантаження. Крім того, і робота з незалежності суддів. Коли суддя перевантажений – це психологічний тиск. Це перший момент. І другий – принцип рівності. Судді повинні бути рівні і по навантаженню, і по зарплаті. І коли судді отримують однакову зарплату за нерівне навантаження, настає нерівність, або при рівному навантаженні різну заробітну плату, як зараз.

Територіальна доступність до правосуддя

– Не потрібно боятися ліквідації маленьких судів як структурних підрозділів, наприклад, де працюють три судді. Як на мене, вони повинні там залишитися, але піти як структурний підрозділ. Що це дає? Наприклад, великий суд на 50 суддів буде міжрайонним (причому в районах суди залишаться). Якщо в одному якомусь районі навантаження підвищилося, то можна, виходячи з транспортних сполучень, передати справу до іншого суду.
– Як тоді бути з територіальної доступністю до правосуддя?

– Тут на допомогу відеоконференцзв’язок. Приходять до суду за місцем проживання, а розглядається справа зовсім в іншому суді. Скайп, вайбер – все, що завгодно. Для цього великих грошей не треба. Це програми, за допомогою яких можна організувати відеоконференцзв’язок. І мрія – щоб у кожній сільській раді була маленька кімнатка, у якій буде встановлена відеоконференцзв’язок, туди надсилається помічник або працівник суду, відчиняються двері, перевіряється особистість людини – і все.
Це те, що ми робимо, і це в кінцевому підсумку дасть дуже хороші результати.

Джерело: видання "Запорізька правда"

Прес-центр судової влади