Council of judges
of Ukraine

enEN uaUA
Documents

13.11.2018

Результати всеукраїнських опитувань щодо судової системи, судової реформи та сприйняття корупції за 2018 рік

У серпні–жовтні 2018 року Програма USAID «Нове правосуддя» здійснила чергове коло національних опитувань населення України та правників, які є учасниками судових проваджень, але не працюють в судовій системі.

В національному опитуванні населення України взяли участь 2 478 респондентів, вибірка є репрезентативною відповідно до демографічних даних Державної служби статистики України. У всеукраїнському опитуванні правників, що є учасниками судових проваджень, взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, прокурори, юристи, що виконують функції адвокатів для державних органів влади та підприємств, слідчі Міністерства внутрішніх справ. Вибірка розрахована відповідно до кількості справ, що знаходилися на розгляді в місцевих загальних судах в 2017 році. Основні результати опитувань:

Довіра до судової влади

  • Рівень довіри суспільства до судової влади демонструє помітне зростання в останні роки – 16%респондентів загальнонаціонального опитування населення визнали, що довіряють повністю чи скоріше довіряють судовій владі, це втричі більше у порівнянні з критично низькими 5% в 2015 році. 21% респондентів висловили позицію нейтрального сприйняття судової влади, вибираючи варіант відповіді «і довіряю, і не довіряю», а 59% респондентів визнали, що скоріше не довіряють чи зовсім не довіряють судовій владі.
  • В цьому році вперше в опитуванні була додатково застосована шкала системи «Євробарометр», де відсутня можливість респонденту відзначити нейтральне сприйняття. Відповідно до цієї шкали, 20% респондентів схильні довіряти судам, а 71% – схильні не довіряти.
  • Рівень довіри правників до судової влади виріс з 38% в 2017 році до 41% в 2018 році. Тим часом 47% правників виявили довіру окремим судам, де вони здійснюють представництво сторін.

Обізнаність про судову реформу та оцінка її положень

  • 62% правників вважають себе добре обізнаними з усіма положеннями Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр., 41% опитаних правників здебільшого позитивно оцінюють хід судової реформи. Ці показники демонструють певні позитивні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно нижчими.
  • 16% респондентів національного опитування населення визнали себе повністю, чи в основному обізнаними про хід судової реформи, проте цей показник помітно виріс в порівнянні з 2017 роком, коли він складав лише 9%.
  • Відповідаючи на питання щодо позитивного впливу судової реформи на підвищення рівня довіри громадян до судової влади та незалежності суддів, біля 70% правників називають основними результатами оновлення суддівського корпусу та оцінювання суддів. Зокрема позитивним результатом вважають конкурсний відбір до Верховного Суду (78%), запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів (76%), обмеження обсягу суддівської недоторканності до функціональної (68%), повернення до триланкової системи судоустрою (64%), скасування повноважень Президента України щодо переведення та призначення суддів (60%). 64% опитаних правників підтримують створення нового Верховного Суду замість старого та вищих спеціалізованих судів, 78% вітають надання можливості претендувати на посаду судді Верховного та Вищого антикорупційного судів адвокатам та 52% вітають такі ж можливості у науковців. Ще 63% правників підтримують надання судам повноважень здійснювати контроль за виконанням судових рішень, а 51% – скасування інституту першого призначення судді на 5 років. В цілому, оцінка окремих положень судової реформи мало змінилася в порівнянні з 2017 роком.
  • 61% опитаних правників погоджується з тим, що залучення представників міжнародної спільноти до процесу добору суддів Вищого антикорупційного суду є виправданим, а 45% з них вважає виправданим залучення представників громадськості (Громадська рада доброчесності) до добору суддів Верховного Суду.

Сприйняття судової системи

  • Національне опитування населення України показало, що за останні 24 місяці 9% від усіх респондентів мали досвід участі в судових провадженнях. Це суттєво більше, ніж в минулому році, коли ця частка була лише 5%.
  • Довіра до судової влади українців, які були учасниками судових засідань, вдвічі більша, ніж загалом в українців, які переважно отримують інформацію про судову владу з новин. Протягом чотирьох років довіра українців-учасників судових проваджень також має тенденцію до збільшення – з 16% у 2015 році до 34% у 2018 році.
  • 60% громадян – учасників судових проваджень погоджуються з тим, що рівень кваліфікації суддів був належним, 63% – з тим, що судді були ввічливі та тактовні. Крім того, 59% визнали, що робота суду була добре організована, а 53% що розгляд справи відбувся своєчасно та без затримок. 54% учасників судових проваджень погодилися з тим, що були відсутні вимоги хабарів та інші корупційні практики, 44% – з тим, що судді ухвалювали справедливі рішення. Здебільшого, ці показники демонструють певні позитивні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно нижчими.
  • Разом з тим 42% громадян, що мали досвід участі в судових провадженнях, визнають, що в них виникали проблеми і вони змушені були використовувати свої зв’язки, знайомства та інші засоби впливу, що значно вище ніж в 2017 році, коли цей показник склав 33%.
  • Сприйняття професійними правниками судової системи України в цілому дещо відрізняється від їхнього сприйняття роботи конкретних судів, де вони здійснюють представництво сторін. 48% опитаних правників вважає, що інформація про судові процедури та хід розгляду справи є доступною та зрозумілою для громадян. 46% правників вважає, що рівень професійної кваліфікації суддів в цілому в Україні є належним, 29% вважає, що судді завжди приймають законні та справедливі рішення, а 20% вважає, що українські громадяни довіряють судам.
  • Узагальнюючи свої особисті враження від судових проваджень за останні 12 місяців, 61% правників, що є учасниками судових проваджень, вважають, що рівень професійної кваліфікації суддів є належним, а 53% вважають, що судді ухвалюють законні та справедливі рішення. 70% визнають, що судді були ввічливими та коректними з усіма учасниками судових проваджень, а 71% визнає, що були відсутні вимоги хабарів, неофіційних платежів чи інші прояви корупції. Варто зазначити, що ці показники демонструють певні негативні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно вищими.
  • 53% опитаних правників визнають, що мають досвід звернення до дисциплінарних органів щодо дій судді в судовому процесі або поза судом. 44% визнали, що використовують інститут дисциплінарної скарги щодо судді для запобігання затягуванню судового процесу та (або) іншим процесуальним порушенням під час розгляду справи.
  • 59% опитаних правників вважають, що участь присяжних у відправленні правосуддя є запорукою підвищення рівня суспільної довіри до судової влади. З тих, хто так вважає, 47% погоджуються з тим, що участь присяжних сприяє більш справедливому судовому розгляду, а 31% з тим, що така участь запобігає проявам корупції в судах.
  • 19% респондентів національного опитування населення висловили своє бажання бути присяжним в судових процесах, а 72% зазначили, що не мають такого бажання. Основними причинами бажання респондентів бути присяжним є можливість сприяти справедливому відправленню правосуддя та можливість запобігання корупції в судах. Основними причинами небажання українців бути присяжними в судах є відсутність юридичних знань та відсутність часу.
  • 79% опитаних правників знають про впровадження інституту приватних виконавців, з них 22% зверталися до приватних виконавців за послугами.

Сприйняття корупції в Україні

  • 65% опитаних правників вважають, що бути викривачем корупційних дій в Україні небезпечно, 49% вважає, що судова система України здатна стати основою подолання корупції в усіх гілках влади, 46% вважають створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) необхідним кроком України, а 42% респондентів опитування вважають, що створення Вищого антикорупційного суду матиме позитивний вплив на подолання корупції.
  • 57% опитаних правників погоджуються з тим, що суддя, що має інформацію про корупційні дії своїх колег повинен повідомити про це НАБУ, але, разом з тим, 63% респондентів цього опитування вважають, що суддя, що викриває корупційні дії своїх колег серйозно ризикує своєю кар’єрою. Крім того, лише 13% опитаних правників визнали, що самі готові повідомити НАБУ у випадку отримання інформації про те, що суддя у справі, або колега-прокурор вимагає хабар від учасника судового розгляду.

Результати другого всеукраїнського опитування населення України щодо довіри до судової влади, судової реформи та сприйняття корупції

Результати третього опитування професійних юристів – учасників судових проваджень, що не є суддями або працівниками апарату суду

Watch Download

14.11.2016

Соціологічне дослідження "Ставлення громадян України до судової системи" 2017

Репрезентативне опитування громадян України здійснювалося з 6 по 11 жовтня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Результати цього опитування є репрезентативними стосовно дорослого населення територій, що перебувають під контролем органів державної влади України, за основними соціально-демографічними показниками: віком, статтю, типом поселення, регіоном проживання. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки опитування не перевищує 2,3%.

Опитування учасників судових засідань на виході з приміщень судів відбувалося з 30 жовтня по 1 листопада 2017 р. Було опитано 829 респондентів в усіх регіонах України (крім АР Крим та Севастополя). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,5%.

Результати дослідження засвідчили помітну різницю у ставленні до судової системи між населенням України в цілому та громадянами, які мають безпосередній нещодавній досвід спілкування з судами.

Проте, якщо говорити про довіру до судової системи, як про інтегральний показник, то тут різниця між ставленням населення в цілому та громадян, які мають безпосередній нещодавній досвід спілкування з судами відрізняється не лише кількісно, але й якісно. 

З високою імовірністю можна припустити, що низький рівень довіри до судів є наслідком вкрай низького рівня довіри до державних органів в цілому (не довіряють державному апарату 80,7% опитаних) і низьким рівнем особистого досвіду спілкування з судами. Зокрема, підтвердженням цьому є результати опитування на виході з судів громадян, які мали безпосередній досвід спілкування з судами. Так, можна стверджувати,що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування з судами переважає довіра до судової системи: баланс довіри до судової системи в цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (47,0%) було вищим, ніж число тих, хто судовій системі не довіряє (41,4%). Ще більшим є рівень довіри громадян, які контактували з судами до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 51,5%, недовіру – 37,5%.

Тому можна зробити висновок, що високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується двома чинниками: негативним інформаційним полем та чинником фінансово-політичного впливу на суддів. Результати дослідження показали, що вплив першого чинника досить ефективно усувається при спілкуванні громадян з судами. Вплив другого чинника можна зменшити запроваджуючи заходи для підвищення реальної незалежності суддів.
Результати дослідження дитивитись тут.

Watch Download