Council of judges
of Ukraine

enEN uaUA
Documents

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №15 "Про внесення змін до Положення про комітет етики"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 15

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Краснова Є.В. про внесення змін до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 3, керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

Внести зміни до Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, виклавши його у редакції, що додається.


В. о. Голови Ради суддів України                   В. О. Бутенко

Додаток

До рішення Ради суддів України від 01 березня 2019 року № 15

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Ради суддів України
від 04 лютого 2016 року № 3

(у редакції рішення

від 01 березня 2019 року № 15)

Положення Ради суддів України про комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Предмет регулювання Положення

  • 1.1.Це Положення визначає завдання, організацію і порядок діяльності Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупціїі врегулювання конфлікту інтересів (далі - Комітет) з метою реалізації повноважень Ради суддів України (далі, якщо не вказано інше, - Ради), наданих Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі, якщо не вказано інше,- Законом), Положенням про Раду суддів України, Положенням про комітети Ради суддів та іншими нормативно-правовими актами.
  • 1.2. Це Положення регулює:
  • -основні завдання діяльності Комітету;
  • -порядок скликання, підготовки та проведення засідань Комітету;
  • -порядок подання та реєстрації звернень до Комітету, а також здійснення перевірок, розгляду звернень та повідомлень щодо порушень норм етики та конфлікту інтересів у діяльності суддів;
  • -порядок та підстави підготовки проектів консультативних висновків з питань етики та/або конфлікту інтересів, проектів рішень щодо врегулювання конфлікту інтересів та щодо звернення до уповноважених органів щодо притягнення судді до відповідальності;
  • -права та обов’язки голови та членів Комітету;
  • -інші процедурні питання діяльності Комітету.
  • 1.3. Комітет у своїй діяльності керується принципами колегіальності, безсторонності, незалежності, об’єктивності, законності, та іншими основними принципами права.

Стаття 2. Мета та завдання діяльності Комітету

2.1. Метою діяльності Комітету є здійснення на основі принципу саморегуляції та самоврядування судової влади заходів, спрямованих на дотримання етичних норм, запобігання корупції, забезпечення реалізації покладених на Раду повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, передбачених Законом, зокрема, шляхом підготовки відповідних рішень, в порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.

2.2. Завдання діяльності Комітету:

- підготовка проектів роз’яснень, рекомендацій та консультативних висновків Ради щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя;

- організація підготовки та розробки коментарів, навчальних матеріалів, інформаційних, аналітичних, роз’яснювальних матеріалів для суддів та присяжних під час здійснення правосуддя з питань застосування Кодексу суддівської етики, дотримання етичних норм та принципів, законодавства у сфері запобігання корупції, врегулювання конфлікту інтересів у професійній діяльності судді.

- розгляд та здійснення дій щодо перевірки за зверненнями у зв’язку з порушенням правил суддівської етики, законодавства у сфері запобігання корупції, законодавства про конфлікт інтересів;

- підготовка проектів рішень Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;

- виявлення випадків несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про наявність конфлікту інтересів в суддівській діяльності;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення судді до відповідальності;

- направлення на запит ВРП, ВККСУ інформації про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє;

- забезпечення здійснення Радою інших заходів контролю за дотриманням правил суддівської етики, вимог законодавства про запобігання корупції та про конфлікт інтересів у діяльності суддів;

- організація та здійснення в межах повноважень Комітету інших заходів, спрямованих на формування сталого усвідомлення неприпустимості порушення правил суддівської етики, законодавства про конфлікт інтересів, вчинення корупційних діянь та інших видів правопорушень;

- підготовка до погодження (в тому числі, надання пропозицій щодо проектів, внесення змін тощо) проектів порядків та методологій кваліфікаційного та регулярного оцінювання та самооцінювання суддів, а також положення щодо порядку складення іспиту та методики його оцінювання;

- підготовка консультативного висновку до проекту Порядку ведення суддівського досьє та/або проектів змін до порядку;

- розробка та затвердження типової Антикорупційної програми Ради суддів України;

- за наявності належних підстав, підготовка проектів рішень Ради щодо звернення до уповноважених органів стосовно притягнення

до відповідальності адвокатів та прокурорів.

Розділ IІ. Організація діяльності Комітету

Стаття 3. Порядок формування, склад та строк діяльності Комітету

3.1.Перелік, кількісний та персональний склад членів Комітету формується з членів Ради відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

3.2. Мінімальна кількість членів комітету визначається Радою.

3.3. Комітет утворюється рішенням Ради та діє протягом строку повноважень Ради, якщо не прийнято рішення про його ліквідацію.

Стаття 4. Права та обов’язки, повноваження голови та членів Комітету

4.1.Голова та члени Комітету мають ті ж самі права, що і члени Ради, які визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.2.Голова Комітету призначається Радою відповідно до Положення про комітети Ради суддів України.

4.3.Голова Комітету:

-визначає питання, що належать до повноважень Комітету шляхом внесення пропозицій голові Ради;

-організовує роботу відповідного Комітету та головує на його засіданнях;

-забезпечує підготовку матеріалів до засідання Комітету (з цією метою голова Комітету попередньо вивчає матеріали, що надійшли на його розгляд, та доручає члену Комітету здійснити перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях, підготувати проект висновку Комітету, забезпечити підготовку матеріалів до засідання Комітету);

-доповідає про результати засідань Комітету голові Ради та подає акти Комітету щодо розглянутих ним питань на розгляд Ради;

-координує діяльність Комітету з іншими Комітетами, в тому числі у питаннях, розгляд яких доручено декільком Комітетам;

- сприяє членам Комітету у виконанні доручень Ради та здійсненні їх повноважень;

-підписує акти Комітету та здійснює необхідне листування, забезпечує підготовку розглянутих Комітетом матеріалів до засідання Ради (з цією метою голова Комітету доручає члену Комітету підготувати матеріали для доповіді на засіданні Ради, доповісти на засіданні Ради);

-вирішує інші питання організації діяльності Комітету та здійснює інші повноваження, визначені Положенням про комітети Ради суддів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

4.4. Голова Комітету повідомляє членів Комітету, секретаря та голову Ради про свою відсутність та/або щодо тимчасової неможливості виконання обов’язків. Обов’язки голови, за його відсутності або настання обставин, що тимчасово унеможливлюють виконання обов'язків головою Комітету, виконує інший член Комітету за розпорядженням Голови Ради.

4.5. Члени Комітету мають обов’язки, визначені Положенням про комітети Ради суддів України.

4.6.У разі настання обставин, що тимчасово унеможливлюють участь у роботі Комітету, член Комітету інформує Голову Комітету із зазначенням таких обставин.

4.7. Повноваження голови та членів Комітету припиняються у разі:

-звільнення суддів з посади або припинення їх суддівських повноважень;

  • -припинення строку повноважень Ради;
  • - прийняття рішення ВРП щодо притягнення члена Комітету до дисциплінарної відповідальності за порушення правил суддівської етики та у зв’язку з конфліктом інтересів;
  • -прийняття Радою рішення про задоволення звернення члена Комітету щодо виходу з Комітету;
  • -прийняття Радою рішення щодо виключення члена Комітету з Комітету у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх обов’язків.

4.8. За рішенням Ради повноваження голови та членів Комітету можуть бути призупинені у випадку початку дисциплінарного провадження щодо них.

  • Розділ IІI. Подання звернень до Комітету та підготовка до розгляду
  • Стаття 5. Суб’єкти звернення до Комітету
  • 5.1. Будь-який представник судової влади, органів та установ системи правосуддя України має право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики.
  • 5.2. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники мають право звертатися до Ради за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів у конкретній ситуації та шляхів його врегулювання.
  • 5.3. Суддя, в тому числі і голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники зобов’язані повідомляти Раді про реальний або потенціальний конфлікт інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у порядку та строки, передбачені частиною десятою статті. 133 Закону.
  • 5.4. Будь-яка фізична та юридична особа має право на звернення до Ради з повідомленням щодо поведінки судді, яка становить порушення етичних норм, а також поведінки судді,голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, яка становить порушення законодавства про конфлікт інтересів в суддівській діяльності.
  • 5.5. Всі звернення, які стосуються суддівської етики, конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів, спрямовуються до Комітету для вивчення і підготовки пропозицій та проектів рішень Ради.

Стаття 6.Форма та порядок подання звернення

  • 6.1. Звернення до Ради подаються в письмовій або електронній формі.
  • 6.2. Звернення щодо можливої неетичної поведінки судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників подається у довільній формі з обов’язковим зазначенням:
  • - прізвища, імені, по батькові (найменування) заявника, його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, поштового індексу, номерів засобів зв’язку;
  • - прізвища, імені, по батькові та посади осіб, щодо дій яких подається звернення;
  • - даних щодо інших осіб, з якими пов’язане порушення законодавства про конфлікт інтересів (за наявності);
  • - конкретних відомостей про порушення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів;
  • - посилання на фактичні дані (докази), що підтверджують зазначені заявником відомості;
  • - пропозицій щодо рішень, які в межах своїх повноважень може прийняти Рада стосовно предмету звернення.
  • 6.3. Письмове звернення підписується заявником із зазначенням дати її підписання.
  • 6.4. Звернення судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо надання консультативних висновків стосовно етичних норм та/або конфлікту інтересів подається в довільній формі з зазначенням обставин, з приводу яких у цих осіб виникли сумніви.
  • 6.5. В довільній формі з зазначенням необхідних конкретних обставин також подаються повідомлення судді, в тому числі голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників щодо виникнення у їх діяльності реального чи потенціального конфлікту інтересів та звернення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
  • Стаття 7. Порядок реєстрації звернення та підготовка до розгляду
  • 7.1. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування реєструє звернення (повідомлення), що передано у порядку, визначеному Положенням про Комітети Ради суддів, до Комітету, протягом одного робочого дня з його надходження.
  • 7.2. Попередній розгляд та перевірка звернення на прийнятність здійснюються Головою Комітету.
  • 7.3. Не підлягають розгляду по суті звернення, якщо:
  • - звернення не відповідає формальним та технічним вимогам, визначеним у статті 6, зокрема, без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає;
  • - звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;
  • - у зверненні порушується питання про поведінку осіб, звільнених з посади судді, осіб провадження щодо яких не належить до повноважень Комітету, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;
  • - звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;
  • - звернення пов’язане з процесуальною діяльністю судді та його розгляд може вплинути на незалежність відправлення правосуддя (крім випадків, передбачених статтею 106 Закону);
  • - факти, що містяться у зверненні, вже є предметом розгляду в порядку дисциплінарного провадження;
  • - не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання,, які вже були предметом перевірки Комітету або органів, які здійснюють дисциплінарне провадження, і щодо них вже було прийнято рішення.
  • 7.1. Про відмову у розгляді звернення суб’єкту звернення надсилається письмове повідомлення із зазначенням причин для такої відмови.
  • 7.2. В залежності від змісту та характеру фактів, викладених у зверненні щодо поведінки судді, Голова Комітету приймає рішення щодо подальшого порядку його розгляду:
  • 1) у разі необхідності надання консультативних висновків у відповідь на звернення стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів, Голова Комітету доручає члену Комітету - доповідачу підготувати проект відповідного акту Ради або Комітету;
  • 2) у випадку, коли розгляд звернення по суті не вимагає проведення додаткових досліджень на місцях, Голова Комітету доручає члену Комітету – доповідачу здійснити необхідну перевірку та підготувати проекти консультативних висновків, рішень, інших актів Ради або Комітету;
  • 3) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку дисциплінарного провадження щодо судді, а також, якщо під час попереднього розгляду звернення стає очевидним факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке ВРП;
  • 4) у випадку, коли звернення містить відомості про наявність підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо судді, Голова Комітету може доручити члену Комітету – доповідачу без проведення додаткових перевірок підготувати проект рішення Ради щодо необхідності повідомлення про таке уповноважені правоохоронні органи;
  • 5) у випадку, коли розгляд звернення по суті вимагає здійснення додаткового вивчення фактів на місцях, Голова Комітету направляє запит на збори суддів відповідного суду для обрання з числа суддів відповідного суду судді-доповідача, уповноваженого здійснити додаткові дії щодо перевірки;
  • 6) у виключних випадках, Голова Комітету може звернутися до Ради з пропозицією щодо створення робочої групи для здійснення додаткової перевірки та/або вивчення питання.
  • 7.3. Голова звертається від імені Комітету до Ради щодо отримання згоди на розгляд звернень, скарг, повідомлень щодо дій члена Ради.
  • Стаття 8. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду
  • 8.1. Під час здійснення перевірки член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримати пояснення від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, діяння яких є предметом звернення. Неодержання таких письмових пояснень від судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників не тягне за собою припинення дій щодо перевірки з боку доповідача.
  • 8.2. Член Комітету-доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи мають право отримувати пояснення від інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію та матеріали.
  • 8.3. Пояснення, інформація та матеріали перевірки подаються у довільній письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів від дня одержання відповідного письмового запиту від члену Комітету - доповідач та судді-доповідача, обраного зборами суддів відповідного суду, членів спеціально створеної робочої групи.
  • 8.4. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідач, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи за результатами перевірки готують матеріали, які містять факти та обставини, виявлені в ході перевірки, для представлення на засіданні Комітету. Член Комітету - доповідач та суддя-доповідача, обраний зборами суддів відповідного суду, члени спеціально створеної робочої групи готують пропозиції щодо рішення Комітету та проекту відповідного акту Комітету та/або Ради суддів.
  • 8.5. Дії щодо перевірки та підготовки матеріалів за зверненнями,а також проектів консультативних висновків стосовно застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів здійснюються доповідачем в розумні строки.
  • Розділ IV. Організація та порядок проведення засідань. Рішення Комітету.
  • Стаття 9.Організація проведення засідань
  • 9.1. Основні засади щодо організації проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 9.2. Місце та конкретний час проведення засідання визначає Голова Комітету після узгодження з членами Комітету. Інформаційні матеріали з питань, винесених на розгляд на засідання, розсилаються членам Комітету електронною поштою не пізніше, ніж за 10 робочих днів до засідання в порядку, встановленому Радою.
  • 9.3. Проект порядку денного, інформація щодо часу та місця засідання Комітету оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання. До початку засідання будь-яка особа має право надати додаткові матеріали, пов’язані з питаннями, що розглядаються.
  • 9.4. Засідання Комітету може бути скликано та проведено без дотримання цих вимог у разі потреби негайного розгляду питання.
  • 9.5. На засідання, на якому розглядається звернення, можуть бути запрошені суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступники, звернення якого або щодо дій якого розглядається.
  • 9.6. Суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається та/або його представник за бажанням може взяти участь у засіданні Комітету та дати усні та/або письмові пояснення.
  • 9.7. За необхідності, суддя, голова та члени ВККСУ, Голова Державної судової адміністрації України та заступник, звернення якого або щодо дій якого розглядається, або його представник запрошуються Комітетом до обов’язкової участі у засіданні для надання додаткових пояснень.
  • 9.8. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Комітету, особа, звернення якої або щодо дій якої розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів. Письмові пояснення оголошуються на засіданні в обов’язковому порядку.
  • 9.9. За необхідності на засідання можуть бути запрошені для надання пояснень інші особи, які мають відомості щодо порушених питань.
  • 9.10. Повідомлення з інформацією щодо часу та місця засідання, проект порядку денного та інформаційні матеріали перевірки надсилаються судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників, звернення якого або щодо якого розглядатиметься на засіданні, не пізніше, ніж за 7 робочих днів до засідання.
  • 9.11. Апарат та Голова відповідного суду або органу судової влади, відділ організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації повинні забезпечувати можливість участі членів Комітету у засіданні, а також судді, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників,звернення якого або щодо якого розглядатиметься , зокрема, в режимі відеоконференції.
  • Стаття 10. Порядок проведення засідань Комітету
  • 10.1. Основні засади щодо порядку проведення засідань Комітету встановлюються Положенням про Комітети РСУ.
  • 10.2. Засідання Комітету проводяться відкрито. За рішенням Комітету закрите засідання або закритий розгляд окремих питань проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань.
  • 10.3. У випадку неналежної поведінки учасників засідання, вони можуть бути видалені з або недопущені до залу засідання рішенням Комітету.
  • 10.4. На засіданні Комітету ведеться протокол та аудіо(відео)запис. Протокол підписує Голова Комітету. Зацікавлені особи можуть звернутися до Комітету щодо можливості ознайомлення з матеріалами засідання та отримання копії аудіо(відео) запису.
  • 10.5. Якщо на засіданні розглядається звернення щодо дій одного з членів Комітету, він не бере участі у розгляді. У випадку відсутності кворуму для розгляду такого питання, засідання відкладається або у разі потреби негайного розгляду питання, питання призначається на розгляд на засіданні Ради.
  • Стаття 11. Прийняття рішень Комітетом
  • 11.1. Засідання Комітету є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів від його загального складу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комітету.
  • 11.2. Рішення приймається шляхом відкритого голосування.
  • 11.3. У випадку наявності конфлікту інтересів щодо питання порядку денного, член Комітету заявляє самовідвід та не бере участь у розгляді та прийнятті рішень зазначеного питання. Зацікавлені особи також мають право заявити відвід члену Комітету у випадку наявності потенціального конфлікту інтересів щодо питання, яке розглядається Комітетом.
  • Стаття 12. Рішення Комітету стосовно питань етики та конфлікту інтересів
  • 12.1. За результатом розгляду питань порядку денного на засіданні Комітет приймає рішення:
  • - надати Раді проект роз’яснень, рекомендацій, консультативних висновків щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів;
  • - надати Раді проект висновку щодо відсутності конфлікту інтересів в діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови та членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації України та заступників та запропонувати шляхи його врегулювання;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів та/або інших порушень правил суддівської етики, та підготувати проект звернення до ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів судді Конституційного суду України та запропонувати повідомити постійну комісію з питань та етики Конституційного суду України;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності підстав для початку кримінального провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення та запропонувати звернутись до правоохоронних органів;
  • - надати Раді проект висновку щодо наявності конфлікту інтересів, несвоєчасного повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів голови Державної судової адміністрації та заступників;
  • - надати Раді висновок Комітету у вигляді довідки щодо результатів вивчення звернення з співбесідою з заявником та/або іншими особами;
  • - припинити розгляд питань у випадку виникнення або виявлення обставин, передбачених п. 7.3 Положення;
  • - відкласти розгляд питання (зокрема, для здійснення додаткової перевірки у зв’язку нестачею матеріалів для вирішення питання по суті, необхідністю направлення запиту до Ради на дозвіл щодо розгляду звернення стосовно члена Ради, на аргументоване прохання судді або іншої особи, звернення якої або щодо дій якої розглядається, та інших підстав);
  • - надати Раді проект консультативного висновку до Порядку формування і ведення суддівського досьє або проекту змін до цього Порядку;
  • - інші рішення в межах своєї компетенції або за дорученням Ради суддів України.
  • 12.2. Рішення Комітету не підлягають оскарженню.
  • Стаття 13. Акти Комітету
  • 13.1. Загальний порядок оформлення та підготовки актів Комітету встановлюється Положенням про Комітети Ради суддів України.
  • 13.2. Копія рішення Ради або Комітету щодо звернення надсилається заявникові та особам, дій яких це рішення стосується, протягом 5 робочих днів.
  • 13.3. Копії рішень Ради або Комітету, що містять роз’яснення, рекомендації, консультативні висновки, коментарі та практичні настанови щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики та/або законодавства про конфлікт інтересів у діяльності суддів, за вилученням інформації особистого характеру та іншої інформації, яка розглядалася у закритому засіданні, за рішенням Голови Ради розсилаються всім судам та органам судової влади для інформування.
  • 13.4. На запит ВККСУ голова Комітету направляє за наявності інформацію про відповідність поведінки суддів правилам суддівської етики для внесення у суддівське досьє відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє.
  • Стаття 14. Забезпечення діяльності Комітету
  • 14.1. Комітет у своїй діяльності є підзвітний Раді.
  • 14.2. За погодженням з Головою Комітету Державна судова адміністрація призначає уповноваженого працівника відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації, який відповідає за організаційне забезпечення діяльності Комітету.
  • 14.3. Уповноважений працівник відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування Державної судової адміністрації:
  • - веде облік документів Комітету, організовує документообіг, ведення архіву та реєстрів Комітету;
  • - виконує функцію секретаря на засіданні Комітету, в тому числі веде протоколи засідань;
  • - за дорученням Голови Комітету готує та розсилає повідомлення щодо часу та місця засідання Комітету, порядок денний та матеріали засідання Комітету;
  • - здійснює підготовку документів Комітету;
  • виконує інші доручення Голови Комітету щодо організації діяльності Комітету.
Watch Download

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року № 14 "Щодо виконання рішення XVI позачергового з'їзду суддів України"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 14

Відповідно до частини першої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

Частиною шостою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Рада суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх виконанням.

XVI позачерговий з’їзд суддів України, підтримуючи нагальність реалізації заходів з оцінювання відповідності займаній посаді судді всіма суддями, відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, у пункті 17 рішення З’їзду «Про стан виконання рішень з’їздів суддів України, зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів» від 19-20 грудня 2018 року констатував, що

  • рекомендації Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) щодо забезпечення швидкого та ефективного оцінювання всіх суддів як надзвичайного заходу не реалізовано (п. 38 Висновку № 803/2015, м. Страсбург, 26 жовтня 2015 року);
  • захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі;
  • розмір суддівської винагороди, визначений для категорії суддів – «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання», є зменшеним відносно гарантованого розміру винагороди судді для категорії суддів «судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання», що створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення.

Зважаючи на зазначене, враховуючи

  • положення статті 130 Конституції України, в якій зазначено, що «держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів» та що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій»;
  • Основні принципи незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року) та інші міжнародні стандарти у сфері судоустрою та статусу суддів, де звернуто увагу на необхідність усіма можливими національними та міжнародними органами гарантувати незалежність суддів, у тому числі здійснювати належне матеріальне забезпечення суддів;
  • висновок Консультативної ради європейських суддів Ради Європи № 21 від 9 листопада 2018 року «Запобігання корупції серед суддів», в якому зазначено, що компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії; адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи; це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах;
  • юридичні позиції, висловлені у рішенні Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», -

XVI позачерговий з’їзд суддів України вирішив висловити позицію з’їзду суддів України щодо підтримки проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) та запропонувати Верховному Суду невідкладно розглянути проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) у межах повноважень про надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України.

Крім того, запропоновано Раді суддів України забезпечити представництво та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту Закону України (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету Ради суддів України з питань забезпечення незалежності суддів Жука А.В., відповідно до статті 126, частин першої, шостої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

  1. Звернутись до Верховного Суду щодо розгляду на найближчому Пленумі Верховного Суду питання про надання висновку щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018), як такого, що стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою України.
  2. Забезпечити представництво Ради суддів України та доведення позиції з’їзду суддів при розгляді проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.
  3. Уповноважити Голову Ради суддів України Ткачука О. С. та голову комітету Ради суддів України з питань забезпечення незалежності суддів Жука А. В. представляти Раду суддів України при розгляді проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо винагородження суддів» (№ 9294 від 16.11.2018) відповідними комітетами Кабінету Міністрів України, відповідними комітетами Верховної Ради України.

В. о. Голови Ради суддів України                                    В. О. Бутенко

Watch Download

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №13 "Про внесення змін до рішення РСУ від 08.06.2017 № 34"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 13

Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України - здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

08 червня 2017 року Рада суддів України прийняла рішення № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів». У пункті 1-му та 2-му цього рішення рада суддів України роз’яснила, що: 1) подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України; 2) наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Листом від 09 січня 2019 року Вища рада правосуддя звернулась до Ради суддів України з пропозицією переглянути висновки, зроблені у пунктах 1-му та 2-му зазначеного рішення ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - в частині уточнення наявності ознак впливу на суд чи втручання у діяльність суду – при поданні учасником судового провадження до закінчення судового розгляду заяви в ЄРДР про скоєння суддею кримінального правопорушення чи поданні учасником судового провадження до закінчення судового розглядудисциплінарної скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя.

В зазначеному листі Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що системний аналіз норм діючого законодавства вказує на те, що саме по собі звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо.

Відповідно до статті 126 Конституції Українинезалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Механізм реалізації зазначених конституційних гарантій включає, в тому числі, визначений у статтях 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язок судді повідомляти Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Разом з тим, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно з нормами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.

З огляду на наведене, заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Чебан В.М. про уточнення роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів; керуючись статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України

вирішила:

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 1-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

  1. Внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викласти в наступній редакції:

«Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги надії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо,що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».

В решті - рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» - залишити без змін.

В. о. Голови Ради суддів України                    В. О. Бутенко

Watch Download

01.03.2019

Рішення РСУ від 01 березня 2019 року №12 "Щодо соціального забезпечення суддів у відставці"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир

Р І Ш Е Н Н Я № 12

Система правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їхніх сімей встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів», положення якого узгоджуються з вимогами міжнародних актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, які є необхідною умовою здійснення правосуддя, а також гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень, так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці.

Організація матеріального забезпечення суддів після досягнення ними пенсійного віку, умови і порядок його надання врегульовані загальними законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також спеціальними законами України, які встановлюють умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного страхування – «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу».

Конституційний Суд України також у своїх рішеннях неодноразово висловлював свої юридичні позиції з питань матеріального забезпечення суддів як невід'ємної складової їх статусу.

Узагальнюючи ці юридичні позиції слід відзначити, що незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів; незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.

Конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Довічне грошове утримання суддів є особливою формою соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування.

Рішенням XV чергового З’їзду суддів України від 07 березня 2018 року доручено Вищій раді правосуддя, Раді суддів України вжити заходів щодо усунення дискримінації суддів у відставці у частині виплати та перерахунку довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, правового захисту судів, соціального захисту суддів та їхніх сімей.

У зв'язку з викладеним, Радою суддів України досліджено наявність проблемних питань соціального забезпечення суддів, а також визначення напрямів удосконалення соціального забезпечення носіїв судової влади.

За наданою Пенсійним фондом України інформацією, загальна чисельність осіб, які отримують пенсію/довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» становила 2670 осіб станом на 01 січня 2017 року, 3108 осіб станом на 01 січня 2018 року та 3294 особи станом на 01 січня 2019 року.

Середній розмір призначених місячних пенсій/довічного утримання на ці дати становив: 22 тис. 033,60 грн. станом на 01 січня 2017 року, 24 тис. 722.27 грн. станом на 01 січня 2018 року та 28 тис. 702,37 грн. станом на 01 січня 2019 року.

За даними звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України загальна сума видатків на виплати суддям у відставці, призначені згідно із законом України «Про судоустрій і статус суддів» становила 900,9 млн. грн. у 2017 році та 1029,4 млн. грн. у 2018 році, що склало 0,3% від загальної суми виплачених коштів.

Також Пенсійним фондом України повідомлено, що при застосуванні частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органами Пенсійного фонду України враховується рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

За результатами розгляду листів ДСА України Міністерство фінансів України своїм листом №08040-11-10/1707 від 21 січня 2019 року повідомило, що обсяг видатків на суддівську винагороду, який був врахований на виплату суддівської винагороди у видатках Державного бюджету України на 2019 рік визначений з розміру прожиткового мінімуму 1921 грн.

Також Міністерство соціальної політки України 04 лютого 2019 року своїм листом №2230/0/2-19/54 повідомило органи Пенсійного фонду України про те, що розмір грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року визначається з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн., а з 01 січня 2019 року – 1921 грн.

Таким чином, органами Пенсійного фонду України перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 проводиться органами Пенсійного фонду України з 01 січня 2019 року (з розміру 1762 грн.) та з 01 лютого 2019 року (з розміру 1921 грн.), виходячи із розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів.

Водночас зазначений перерахунок здійснюється відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі – Порядок 3-1).

Зазначений порядок передбачає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Також Порядком 3-1 передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Незважаючи на те, що розмір посадового окладу суддів визначається нормативно, що дає можливість провести перерахунок довічного утримання «автоматично», існуючий Порядок фактично зобов'язує суддів у відставці звертатися за довідками про суддівську винагороду та щоразу особисто подавати відповідні заяви до органів Пенсійного фонду України.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2017 року розглянуто питання ліквідації, утворення та реорганізації судів.

У зв’язку з цим виникають проблеми з отриманням довідок суддями, які пішли у відставку з ліквідованих судів.

Так, у ряді випадків голови судів відмовляють у видачі довідок, мотивуючи це тим, що новоутворені суди не є правонаступниками судів, що були ліквідовані.

У зв’язку з викладеним, доцільно розглянути питання щодо внесення змін до Порядку 3-1, які передбачали б, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСА України, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

До моменту розгляду цього питання варто звернути увагу голів новоутворених судів, голів територіальних управлінь ДСА в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою виключення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

Незважаючи на те, що ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, ані зазначений Порядок 3-1 не визначають суд, що повинен чи може видавати подібні довідки, не виключається можливість судді звернутися до суду, в якому він працював до виходу у відставку, а у разі його ліквідації, реорганізації тощо – до будь-якого іншого суду з урахуванням інстанційності, територіальності, спеціалізації.

Новоутворені суди не мають права відмовляти суддям у видачі довідок для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання, оскільки Порядком 3-1 не встановлено жодного застереження щодо можливості видачі довідки судді у відставці в залежності від проходження ним кваліфікаційного оцінювання чинне законодавство не передбачає.

Перебування у штаті суду винятково суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, не є перешкодою у видачі довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці, які такого оцінювання не проходили.

Ліквідація, реорганізація чи перейменування суду, в якому раніше працював суддя у відставці, не може бути підставою для відмови у видачі іншим судом відповідної інстанційності, територіальності довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці.

Також ряд суддів у відставці вважають, що при виконанні рішення Конституційного Суду України посадовий оклад судді слід визначати з розміру не 15 прожиткових мінімумів а з розміру 15 мінімальних заробітних плат. У зв’язку з цим видачу довідки про розмір грошового утримання судді, де посадовий оклад визначається як 15 прожиткових мінімумів, такі суддів тлумачать як відмову у видачі довідки.

Слід зазначити, що Рада суддів України не наділена повноваженнями тлумачення рішення Конституційного суду України, а тому зазначені проблемні питання можуть бути вирішені виключно в судовому порядку.

Крім того, окремі судді у відставці висловлюють думку про те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» від 02 червня 2016 року №1402-VIII запроваджено дискримінаційні підходи до визначення розміру довічного утримання судді у відставці.

Зазначене обґрунтовується тим, що пунктом 25 розділу XII в редакції цього Закону передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Також наведеним пунктом визначено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Водночас є судді, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, однак досягли граничного віку перебування на посаді судді, встановленого статтею 126 Конституції України (65 років). На їх думку, встановлений законом №1402 обов’язок відпрацювати три роки для отримання права на отримання довічного утримання суддів суперечить нормам Конституції України.

Крім того, судді звертають увагу й на те, що фактичний поділ суддів на тих, що пройшли кваліфікаційне оцінювання і не пройшли його не лише запроваджує дискримінаційний підхід у їх соціальному забезпеченні а і фактично підриває єдність статусу судді.

Аналізуючи зазначені доводи, слід визнати, що вони не є явно неприйнятними, оскільки законодавчо закріплені підходи у визначенні розміру посадового окладу судді, який враховується для обчислення довічного утримання судді теоретично дають підстави для тверджень до суттєвих відмінностей у грошовому забезпеченні суддів в залежності від факту проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Зазначена відмінність, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 01 січня 2019 року, відображена у таблиці:

80 % розміру окладу судді за законом №254350% окладу судді за законом №1402
Місцеві суди2305224012,5
Апеляційні суди25357,238420
Вищі спеціалізовані суди27662,438420
ВСУ, ВС29967,672037,5

Разом з тим, за існуючого правового регулювання жодний суддя в Україні ще не отримує довічного грошового утримання відповідно до умов, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.Відтак вищевикладені твердження є передчасними і стосуються правого регулювання, яке настане у майбутньому.

Зважаючи на викладене, це питання потребує подальшої уваги збоку Ради суддів України.

Заслухавши та обговоривши доповідь члена Комітету Ради суддів України з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Моніча Б.С., керуючись частиною восьмою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про Раду суддів України, затвердженим Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1. Інформацію Моніча Б.С. взяти до відома.

2. Вважати, що вжиті збоку ДСА України, ПФУ та Мінсоцполітики дії на виконання Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 сприяли підвищенню рівня соціального забезпечення суддів у відставці.

3. Звернутись до Пенсійного фонду України з пропозицією внести зміни до Порядку №3-1, якими передбачити, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСА України, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

4. Звернути увагу голів новоутворених судів, начальників територіальних управлінь ДСА в областях на необхідність виваженого підходу до вирішення питань, пов’язаних з видачею довідок суддям, які пішли у відставку з ліквідованих судів, з метою виключення випадків безпідставної відмови у їх видачі та порушення прав цих суддів.

5. Продовжити моніторинг ситуації, що може скластися з виплатою суддівської винагороди суддям у відставці, після спливу трирічного терміну з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією України рішень про кваліфікаційне оцінювання.

В. о. Голови Ради суддів України                   В. О. Бутенко

Watch Download

25.02.2019

Рішення РСУ від 25 лютого 2019 року №10 "Щодо консультативного висновку до проекту Положення про ЄСІТС"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 10

Заслухавши доповідь члена Ради суддів України Чорної В.В. стосовно проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що надійшов від Державної судової адміністрації України, обговоривши проект Консультативного висновку Ради суддів України щодо зазначеного проекту, на виконання вимог частини 7 статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», Рада суддів України, в и р і ш и л а:

1. Підтримати позицію Державної судової адміністрації України щодо запровадження перехідного механізму впровадження ЄСІТС (поетапного впровадження модулів (підсистем) по мірі забезпечення їх належного функціонування).

2. Затвердити Консультативний висновок Ради суддів України щодо проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що додається.

3. Направити до Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України Консультативний висновок Ради суддів України щодо проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» разом із зауваженнями та пропозиціями для врахування їх при затвердженні Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему».

4. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України затвердити та надати до Ради суддів України орієнтовний графік поетапного впровадження модулів (підсистем) ЄСІТС.

5. Звернути увагу Державної судової адміністрації України на необхідність виконання рішення Ради суддів України № 79 від 19 листопада 2018 року «Щодо проблем запровадження електронного суду», підтриманого рішенням XVI позачергового з’їзду суддів України, щодо забезпечення організаційно-технічного, методичного та кадрового забезпечення судів, та під час поетапного впровадження модулів (підсистем) ЄСІТС враховувати стан фактичного виконання цих вимог. Доповісти про стан виконання зазначених рішень до 01 липня 2019 року.

Голова Ради суддів України                                О.С. Ткачук


Додаток

до рішення Ради суддів України

25 лютого 2019 року № 10

Затверджено

Рішення Ради суддів України

від 25 лютого 2019 року № 10

Консультативний висновок Ради суддів України

щодо проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (в порядку частини 7 статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України»)

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 передбачено запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

У зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, цим Законом внесено зміни до окремих процесуальних норм, набрання законної сили якими прямо пов’язується з датою початку функціонування ЄСІТС.

01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» № 229 (6984) Державною судовою адміністрацією України опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та про початок її дослідної експлуатації з 01 березня 2019 року у складі восьми підсистем (модулів):

- Єдиний контакт-центр судової влади України;

- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;

- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);

- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;

- Єдиний державний реєстр судових рішень;

- Підсистема «Електронний суд»;

- Модуль «Автоматизований розподіл»;

- Модуль «Судова статистика».

В цьому ж оголошенні зазначено, що з 01 січня 2019 року ЄСІТС працює в тестовому режимі.

Рішенням Ради суддів України «Щодо проблем запровадження електронного суду» № 79 від 19.11.2018 року, підтриманим XVI позачерговим З’їздом суддів України (пункт 8 Рішення З’їзду від 19-20 грудня 2018 року), було звернуто увагу Державної судової адміністрації України на наявність ряду організаційних, матеріально-технічних, кадрових та нормативних проблем, які потребують вирішення, оскільки є обов’язковою передумовою для запровадження ЄСІТС.

Окремо було звернуто увагу Державної судової адміністрації України на необхідність якнайшвидшого надання Раді суддів України для ознайомлення та проведення консультацій проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», що передує його затвердженню Вищою радою правосуддя згідно вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас, проект Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» з додатком до нього «Вимоги до форм процесуальних документів» надійшов від Державної судової адміністрації України до Ради суддів України лише 05 лютого 2019 року.

З метою обговорення положень вказаного проекту в судах та з’ясування реального рівня готовності судів до запровадження ЄСІТС з 01 березня 2019 року, Рада суддів України надіслала вказаний проект до місцевих та апеляційних судів, запропонувавши в строк до 20 лютого 2019 року надати свої пропозиції та зауваження.

У визначений строк від судових установ України надійшли зауваження та пропозиції щодо змісту запропонованої Державною судовою адміністрацією України редакції проекту Положення «Про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» та Додатку до нього «Вимоги до форм процесуальних документів».

Крім того, встановлено, що починаючи з дати запровадження тестової експлуатації ЄСІТСі станом на 25 лютого 2019 року, в тестовому режимі почала працювати підсистема «Електронний суд» та модуль «Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет)». Реєстрація позовних заяв та інших документів, що надійшли у тестовому режимі через «Електронний кабінет», здійснюється в комп’ютерних програмах автоматизованої системи діловодства суду КП «Д-3», КП «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»), АСЕД «Апеляція» та в автоматизованій програмі діловодства у Верховному Суді.

Від судів також надходить інформація про те, що наразі не завершено облаштування робочих місць суддів в залах судових засідань (персональні комп’ютери або ноутбуки/планшети, а також засоби повного фіксування судового процесу), навчання суддів з роботи в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС не проведені; залишилося не вирішеним питання щодо забезпечення судів додатковими працівниками апарату, до функціональних обов’язків яких було б віднесено технічне наповнення баз даних ЄСІТС та робота з цією системою.

У відповідності до вимог частини 1 статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, здійснює Державна судова адміністрація України.

Таким чином, відповідальність за належну організацію функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи законодавцем покладено на Державну судову адміністрацію України.

Початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 р., пов’язується з днем опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС (через 90 днів з дня публікації такого оголошення).

Враховуючи, що відповідне оголошення в газеті «Голос України» було опубліковано Державною судовою адміністрацією України 01 грудня 2018 року, повноцінна робота ЄСІТС у складі анонсованих восьми модулів (підсистем) має розпочатися з 01 березня 2019 року.

В ході підготовки Консультативного висновку Державною судовою адміністрацією України запропоновано нову редакцію Перехідних положень проекту Положення «Про ЄСІТС», згідно якої, з 01 березня 2019 року починають функціонувати три модулі загальної підсистеми ЄСІТС, а саме: «Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет)», «Офіційний веб-портал «Судова влада України», та «Єдиний державний реєстр судових рішень», а також підсистема «Електронний суд», що входить до складу Єдиної підсистеми електронного діловодства судів та органів судового врядування ЄСІТС.

Запропоновано поетапне впровадження початку роботи судів з окремими підсистемами (модулями) ЄСІТС за результатами проведеного тестування відповідних підсистем (модулів), навчання суддів та працівників апарату суду, а також за умови належного матеріально-технічного забезпечення суду.

До впровадження відповідних модулів ЄСІТС, але не пізніше ніж до 01 січня 2020 року, в судах можуть використовуватись наявні на день початку функціонування ЄСІТС комп’ютерні програми автоматизованої системи діловодства суду (КП «Д-3», КП «Діловодство спеціалізованого суду», АСЕД «Апеляція», автоматизована програма діловодства у Верховному Суді) разом з функціоналом здійснення авторозподілу справ.

Тобто, Державною судовою адміністрацією України запропоновано механізм поетапного впровадження підсистем та модулів ЄСІТСпо мірі готовності кожного окремого суду працювати з відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС.

Рада суддів України погоджується з позицією Державної судової адміністрації України щодо необхідності поетапного впровадження в судах модулів та підсистем ЄСІТС та розуміє важливість затвердження Положення «Про ЄСІТС», яким буде регламентовано роботу системи.

Водночас, з огляду на наявність численних зауважень щодо змісту проекту Положення «Про ЄСІТС», які надійшли від судів України, а також враховуючи стислі терміни для опрацювання цього проекту, Рада суддів України пропонує Постійній комісії з питань ЄСІТС при Вищій раді правосуддя врахувати ці пропозиції перед наданням рекомендації щодо можливості затвердження проекту Положення «Про ЄСІТС».

На додаток до Консультативного висновку, для врахування у подальшій роботі Радою суддів України надаються узагальнені зауваження та пропозиції судів щодо проекту Положення «Про ЄСІТС».

Watch Download

25.02.2019

Рішення РСУ від 25 лютого 2019 року №9 "Щодо зауважень РСУ до проекту Порядку і методології оцінювання судді"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 9

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету Ради суддів України з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судівДіброви Г.І. за результатами розгляду листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України правосуддя щодо надання зауважень Ради суддів України стосовно змісту проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді, відповідно до частини восьмої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (зі змінами), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Затвердити пропозиції та зауваження Ради суддів України щодо проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді, що додаються.

2.Рекомендувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України створити робочу групу у складі представників Ради суддів України, Національної школи суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інших зацікавлених осіб для розробки та доопрацювання проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді.

3.Від Ради суддів України до складу вказаної робочої групи рекомендувати включити наступних членів Ради суддів України:

Дібрової Галини Іванівни -судді Одеського апеляційного господарського суду;
Журавської Олени Василівни -судді Деснянського районного суду міста Києва;
Жука Андрія Володимировича -судді Тернопільського окружного адміністративного суду;
Колісника Івана Івановича -суддю господарського суду Дніпропетровської області;
Краснова Єгора Володимировича -суддю Верховного Суду.

4. Доопрацьований проект Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України довести до відома Ради суддів України та суддів України.

5. Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України утриматись від затвердження Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді до завершення роботи робочої групи.


Голова Ради суддів України               О. С. Ткачук

Watch Download

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №8 "Про створення робочої групи з метою вивчення оргроботи Октябрського р/с м. Полтави"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ 

25 січня 2019 року м. Київ

РІШЕННЯ № 8

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Ткачука О.С. про необхідність створення робочої групи з метою вивчення організації роботи Октябрського районного суду міста Полтави, відповідно до статті 126, частини восьмої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів України

в и р і ш и л а:

1. З метою вивчення організації роботи Октябрського районного суду міста Полтави створити робочу групу у складі:

Ткачука Олега Степановича -керівника робочої групи, Голови Ради суддів України, судді Верховного Суду;
Дьомич Людмили Миколаївни -члена Ради суддів України, судді Кропивницького апеляційного суду;
Котеньова Олексія Геннадійовича -члена Ради суддів України, суддіХарківського окружного адміністративного суду;
Савенко Оксани Миколаївни -члена Ради суддів України, судді Городищенського районного суду Черкаської області;
Пастухової Валентини Миколаївни -в.о. начальника прес-служби (на правах відділу) ;
-спеціаліста Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (за згодою).
2. Робочій групі в період з 30 по 31 січня 2019 року провести необхідні заходи щодо виконання цього рішення. Довідку про результати роботинадати на засідання Ради суддів України.


Голова 
Ради суддів України        О. С. Ткачук 

Watch Download

25.01.2019

Рішення РСУ від 25 січня 2019 року №7 "Про нову редакцію технічного опису мантії суддів місцевих та апеляційних судів"

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я № 7

Заслухавши та обговоривши інформацію секретаря Ради суддів України Журавської О. В. про викладення у новій редакції технічного опису (зразку) мантії суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини, відповідно до частини другої статті 16, статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (у редакції, затвердженій рішенням ХІV позачергового з’їзду суддів України 14 березня 2017 року), Рада суддів України в и р і ш и л а:

1.Викласти у новій редакції технічний опис (зразок) мантії суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини, що додається.

2.Доручити Державній судовій адміністрації України вивчити до 01 березня 2019 потреби в кількості мантій та організувати їх подальше виготовлення.


Голова Ради суддів України               О. С. Ткачук


Додаток

до рішення Ради суддів України від 25.01.2019 року № 7

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Ради суддів України від 25.01.2019 року № 7

Технічний опис на швейний виріб

Мантія суддів місцевих та апеляційних судів з натуральної тканини

Чоловіча

Жіноча

Зміст:

  • 1.Технічний опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.1.Опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.2.Ескіз мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 2.Відповідність стандартам якості при виготовленні виробів.
  • 3.Табель мір – модель «Мантія суддів місцевих та апеляційних судів».
  • 4.Специфікація лекал і деталей крою.
  • 5.Лекала.
  • 6.Витрати сировини та матеріалів «Мантія суддів місцевих та апеляційних судів».
  • 7.Конфекційна карта на швейний виріб.
  • 1.Технічний опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.
  • 1.1.Опис мантії судді місцевого, апеляційного суду.

Мантія судді місцевого, апеляційного суду виготовляється з тонкої костюмної тканини синього кольору.

Мантія трапецієвидного силуету з великою прибавкою у обсязі, від плечових швів і пілочок, і спинки м’які склади, котрі розширюються до низу.

Виріб без підкладки, з внутрішніми обшивками і підбортами.

Центральна бортова застібка на роз’ємну тасьму-блискавку довжиною 75 см, з подвійними пришивними планками шириною 2,0 см. Зверху над блискавкою застібка на 1 кнопку для фіксації верхніх кутів бортів.

Мантія без коміра, горловина оброблена внутрішньою обшивкою, яка доходить до рівня грудей. На обшивці спинки додатковий шар з підкладкової тканини для кращого ковзання при надяганні.

Від плечових швів пілочки і спинки бантова склада ближче до центру і глибока однобічна склада направлена у бік бічного шва. Ребро однобічної склади вільно лежить над рукавом і виступає на 1.0 см за шов вшивання рукава.

Склади закріплені на внутрішній обшивці, яка формує плечовий пояс.

На внутрішньому згині першої склади пілочки – вертикальний шов, яким прикріплено внутрішній край підборта для фіксації борта. У бокових швах оброблені отвори для доступу до нижніх шарів одягу (в окремих випадках замість отворів обробляються кишені).

Рукава вшивні, одношовні довгі великого об’єму, який досягається за рахунок розширення до низу. Низ рукава призібраний на манжеті висотою 8,0 см., що застібається на дві кнопки. Окат рукава на природному місці.

Чітка форма силуету мантії досягається за рахунок плечових накладок. Низ виробу і рукавів оброблений швом у підгин із закритим зрізом шириною 3,0 см.

Довжина мантії така, при якій відстань від підлоги до нижнього краю мантії складає 15 см.

Витрати на пошиття однієї мантії судді місцевого, апеляційного суду складають:

тканина костюмна - 5,7 пог.м. (ширина тканини 150 см);

тканина підкладкова – 0,4 пог. м. (ширина тканини 140 см).

Термін використання мантії судді місцевого, апеляційного суду становить 3 роки.

У комплекті з мантією додається 5 од. жабо.

Жабо для мантії судді місцевого, апеляційного суду виготовляється з тонкої тканини штучного шовку білого кольору.

Жабо виконано з двох шарів основної тканини у вигляді труби розширеної донизу. Внутрішній шар жабо коротше верхнього на 0,5 см. Шов сточування основної частини жабо розташований по середині виворітного боку. Нижній край жабо оброблений вузьким швом впідгибку з закритим краєм. Довжина жабо до планки 35,0 см.

Верхні краї жабо зафіксовані притачною планкою шириною 9.0 см, висота в готовому вигляді 2,0 см. Жабо пристібається 3-ма кнопками до мантії по внутрішньому краю центральної частини горловини переду.

Витрати на пошив 1 одиниці жабо до комплекту мантії судді судді місцевого, апеляційного суду складають:

-шовк штучний - 0,2 пог. м. (ширина тканини 140,0 см.).

  • 1.2.Ескіз мантії судді місцевого, апеляційного суду.

  • 2.Відповідність стандартам якості при виготовленні виробів.

Виготовленнямантії судді місцевого, апеляційного суду має відповідати наступним стандартам:

  • -ДСТ 4.45-86 «Система показників якості продукції. Вироби швейні побутового призначення. Номенклатура показників».
  • -ДСТ 4103-82 «Вироби швейні. Методи контролю якості».
  • -ДСТ 12807-2003 «Вироби швейні. Класифікація стібків, рядків і швів».
  • -ДСТ 22977-89 «Деталі швейних виробів. Терміни і визначення».
  • -ДСТУ 25295:2005 «Одяг верхній пальтово-костюмного асортименту. Загальні технічні умови».
  • -ДСТУ 31396:2011 «Класифікація типових фігур жінок за зростом, розміром і повнотними групами для проектування одягу».
  • -ДСТУ 31399:2011 «Класифікація типових фігур чоловіків за зростом, розміром і повнотними групами для проектування одягу».
  • 3.Табель мір

Модель «Мантія судді місцевого, апеляційного суду»

Мантія чоловіча, базовий розмір 50

  • Місце вимірювання
  • Значення, см
  • Допустиме відхилення +
    • розмір
  • 48-50
  • 52-54
  • 56-58
  • 60-62
  • 64-68
    • Ширина по грудях, при закритій блискавці
  • 62,0
  • 64,0
  • 68,0
  • 72,0
  • 74,0
  • 1
    • Довжина плеча
  • 18,0
  • 18,3
  • 18,8
  • 19,47
  • 20,0
  • 0,5
    • Обхват шиї
  • 43,0
  • 44,0
  • 46,0
  • 48,0
  • 50,0
  • 1,0
    • Ширина по низу
  • 308,0
  • 311,0
  • 318,0
  • 325,0
  • 331,5
  • 2,0
    • Довжина рукава
  • 67,0
  • 68,0
  • 70,0
  • 70,7
  • 71,5
  • 1,0
    • Довжина виробу (вимірюється по центру спинки)
  • 145,0
  • 148,0
  • 154,0
  • 154,7
  • 155,0
  • 1,0
    • Довжина входу в кишеню
  • 20,0
  • 20,0
  • 20,0
  • 22,0
  • 22,0
  • 0,5
    • Мантія жіноча, базовий розмір 46
    • Місце вимірювання
    • Значення, см
    • Допустиме відхилення +
      • розмір
    • 44
    • 46
    • 48-50
    • 52-54
    • 56-58
    • 60-62
    • 64-68
      • Ширина по грудях, при закритій блискавці
    • 57,0
    • 59,0
    • 61,0
    • 65,3
    • 69,3
    • 73,3
    • 77,4
    • 1
      • Довжина плеча
    • 17,5
    • 17,8
    • 18,0
    • 18,5
    • 19,0
    • 19,5
    • 20,0
    • 0,5
      • Обхват шиї
    • 40,7
    • 41,7
    • 42,8
    • 44,9
    • 47,0
    • 49,0
    • 51,0
    • 1,0
      • Ширина по низу
    • 310,5
    • 314,0
    • 317,5
    • 324,4
    • 331,3
    • 338,3
    • 345,2
    • 2,0
      • Довжина рукава
    • 63,0
    • 66,0
    • 66,0
    • 66,0
    • 67,0
    • 68,0
    • 68,0
    • 1,0
      • Довжина виробу (вимірюється по центру спинки)
    • 147,6
    • 147,8
    • 148,0
    • 148,4
    • 148,8
    • 149,2
    • 149,6
    • 1,0
      • Довжина входу в кишеню
    • 20,0
    • 20,0
    • 20,0
    • 20,0
    • 21,0
    • 21,0
    • 21,0
    • 0,5
      • 4.Специфікація лекал і деталей крою
      • 1.Мантія жіноча (MANG)
      • № п/п
      • Найменування лекал
      • Код лекал
      • Кількість лекал
      • Кількість деталей
      • Деталі верха (основна тканина)
        • 1
      • Спинка (зі згином)
      • S
      • 1
      • 1
        • 2
      • Полочка
      • P
      • 1
      • 2
        • 3
      • Центральна частина полочки
      • PS
      • 1
      • 2
        • 4
      • Підборт
      • POD
      • 1
      • 2
        • 5
      • Рукав
      • R
      • 1
      • 2
        • 6
      • Планка
      • PLAN
      • 1
      • 2
        • 7
      • Внутрішня кокетка спинки
      • SV
      • 1
      • 1
      • Деталі підкладки
        • 1
      • Підкладка внутрішня кокетки синки
      • .P.S
      • 1
      • 1
        • 2
      • Підкладка плечової накладки
      • PLECH
      • 1
      • 2
      • Дублирин
        • 1
      • Верхня частина підборта
      • .K.P
      • 1
      • 2
        • 2
      • Планка
      • .K.PLAN
      • 1
      • 2
        • 2.Мантія чоловіча (MANM)
        • № п/п
        • Найменування лекал
        • Код лекал
        • Кількість лекал
        • Кількість деталей
        • Деталі верха (основна тканина)
          • 1
        • Спинка (зі згином)
        • S
        • 1
        • 1
          • 2
        • Полочка
        • P
        • 1
        • 2
          • 3
        • Центральна частина полочки
        • PS
        • 1
        • 2
          • 4
        • Підборт
        • POD
        • 1
        • 2
          • 5
        • Рукав
        • R
        • 1
        • 2
          • 6
        • Планка
        • PLAN
        • 1
        • 2
          • 7
        • Внутрішня кокетка спинки
        • SV
        • 1
        • 1
        • Деталі підкладки
          • 1
        • Підкладка внутрішня кокетки синки
        • .P.S
        • 1
        • 1
          • 2
        • Підкладка плечової накладки
        • PLECH
        • 1
        • 2
        • Дублирин
          • 1
        • Верхня частина підборта
        • .K.P
        • 1
        • 2
          • 2
        • Планка
        • .K.PLAN
        • 1
        • 2
          • Мантія судді місцевого, апеляційного суду
          • Виріб
          • Мантія судді місцевого, апеляційного суду,
          • чоловіча, жіноча
          • Артикул
          • Чоловіча MANM
          • Жіноча MANG
          • Базовий
          • розмір 50
          • розмір 46
            • Найменування матеріалів
          • Артикул, опис, од. виміру
          • Витрати на 1 од.
            • 1.Основна тканина
            • Костюмна, колір синій
          • Зразок, м (на 1 од.) артикул 106774, розмір: чоловіча 50, жіноча 46
          • 5,7 м
            • 2.Підкладка
            • Підкладкова тканина, колір синій
          • Зразок, м (на 1 од.)
          • 0,4 м
            • 3.Прикладні матеріали
            • Дублирин 80-100
          • Зразок, м (на 1 од.)
          • 0,5 м
            • Кромка клейова, чорна, подовжня
          • Ширина 1,0см
          • 10,0 м
            • Плечова накладка, сірий
          • Чоловіча
          • Товщина 1,0-1,2 см
          • 1 пара
            • 4.Фурнітура
            • Блискавка роз’ємна кручена з одним бігунком, колір синій
          • # 5, довжина 75,0 см
          • 1 шт
            • Нитки, колір синій
          • # 120
          • 300 м
            • Кнопка, діаметр 1,2 см
          • Металева чорнений
          • 1 шт
            • 7.Конфекційна карта на швейний виріб
            • Модель«Мантія судді місцевого, апеляційного суду» (чоловіча, жіноча)
            • Найменування матеріалу
            • Зразок
            • склад
              • Основні матеріали
              • Костюмна тканина
              43% вовна 53% поліефір
              • 4% еластин
              • Артикул 106774
              • Підкладкові матеріали
              • Підкладкова тканина
            • 50% віскоза
            • 50% поліестер
              • Дублирин
            • 100% поліестер
              • Кромка клейова
            • 100% поліестер
              • Плечова накладка
            • 100% поліестер
              • Фурнітура
              • Блискавка
            • Пластмаса, поліестер
              • Кнопка
            • Метал
              • З’єднувальні матеріали
              • Нитка швейна
            • 100% поліестер
Watch Download