Рада Суддів
України

2 липня 2021 року відбулося чергове засідання робочої групи з питання фінансування судової гілки влади, яка створена і працює при Комітеті Верховної ради України з питань правової політики й до якої входять представники органів виконавчої влади, до компетенції яких належить фінансування судової влади України.

Наразі робоча група розглядає питання, пов'язані з фінансуванням судової гілки влади у майбутньому 2022 році.

Попри те, що основним питанням порядку денного було впровадження ЄСІТС, Голова Ради суддів України запропонував поцікавитися, чи розглянуті Міністерством фінансів пропозиції ДСА України щодо збільшення граничних видатків на оплату праці працівників апаратів судів та на інші потреби (капітальні, поточні та інші видатки).

Коментуючи нинішню ситуацію, Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що на сьогодні всі підходи, які пропонуються, особливо з огляду на внесену до парламенту бюджетну декларацію, призведуть до того, що критична ситуація буде "зацементована" до 2024 року. При тому, що насправді розмір оплати праці працівників судової гілки влади залишиться не на рівні 2021 року, як про це вказано, а на рівні 2020 року.

Він нагадав, що минулого тижня робоча група затвердила пріоритети при вирішенні питання про збільшення граничних видатків на потреби судової гілки влади, і першим з них - забезпечення оплати працівників апаратів судів  (20% премії, 30% інших стимулюючих виплат, 2 матеріальні допомоги).

Водночас, реальна заробітна плата досить часто не відповідає задекларованим сумам середньої, оскільки левова її частка роками складається із заохочувальних виплат та премій, які виплачуються незрозуміло як, кому та за які заслуги. Всі ці питання виникають кожного разу та залишаються без відповіді.

Навіть по судовій гілці влади ми з'ясували, що стосовно окремих розпорядників закладаються стимулюючі виплати в розмірі 80-90%, щодо окремих – 50%. А неодноразово заявлена на робочій групі позиція Мінфіну полягає в тому, що премії можуть плануватись в розмірі не більше 20% (річного фонду), решта стимулюючих виплат мають виплачуватися за рахунок економії фонду заробітної плати.

"Коли плануються видатки державного бюджету, то говорять про якісь середні цифри, тому я їх теж спробував порахувати, – сказав Богдан Моніч. – Так от, при чинній системі окладів працівників судової гілки влади середній оклад у суді першої інстанції становить 7 тисяч 065 гривень, мінімальний - 4394, максимальний – 12215, в суді апеляційної інстанції: мінімальний - 4437 гривень, максимальний - 15 900 гривень, середній виходить 8638 гривень". 

"У той же час до 15 вересня цього року проект закону про Державний бюджет на 2022 рік має бути внесений в парламент і наразі він готується таким чином, що практично всім розпорядникам бюджетних коштів "доведені стелі" на рівні минулого бюджетного року. Це означає, що ті розпорядники, які минулого року отримали фінансування на належному рівні, отримують його у тому самому обсязі. Як у приказці: "Хто жив - той живе", - підсумував Богдан Моніч.

Він зазначив, що зараз усім потрібно чітко розуміти позицію Мінфіну з цього питання, а особливо в тому контексті, який розмір заробітної плати для працівників суду готовий забезпечити Уряд? Які підходи є "правильними" для розрахунку фонду оплати праці, а які не сприймаються? Чи взагалі є готовність виділити будь-які додаткові кошти хоча б на мінімальні потреби?

Зі схемою посадових окладів органів судової гілки влади більш детально можна ознайомитись тут .

Примітка: у розміщеній схемі посадових окладів останні наведені без округлення, тому можливі незначні похибки, які не впливають на загальну картину.

Повний відеозапис засідання робочої групи розміщено тут.

Пресслужба РСУ